Реферат: Шановні члени Академії І присутні !

Шановні члени Академії і присутні !


Сучасний стан світової економіки ставить складні завдання та виклики перед Україною. Сьогодні відбувається значний перерозподіл ринків виробництва та збуту сільськогосподарської продукції у світі. Україна має вигідне геополітичне розташування. Тому на найближчі 3-5 років для нашої держави надзвичайно важливим вбачається реалізація її потенціалу у світовому розподілі ринків виробництва, збуту, транспортування сировинних ресурсів і готової продукції, у першу чергу в галузі сільського господарства.

На національну академію аграрних наук державою покладено забезпечення науково-технологічної підтримки розвитку аграрного сектора економіки країни. Ми чітко усвідомлюємо стратегічні завдання України як аграрної країни – з одного боку - забезпечити власну продовольчу безпеку та стати незалежними від імпорту сільськогосподарської продукції. З іншого боку – ми повинні наростити експортний потенціал та внести свій внесок у забезпечення продовольчих потреб населення Планети, що зростає.

Задля цього Міністерством аграрної політики та продовольства України і Національною академією аграрних наук України розроблено пріоритетні напрями інноваційного розвитку АПК, які було розглянуто і затверджено науково-технічною радою Міністерства.

Інноваційними пріоритетами визначено у:

економіці (слайд 1):



- завершення земельної реформи;

- удосконалення фінансової політики (розбудова механізмів пільгового іпотечного кредитування, удосконалених механізмів державної підтримки, спеціальних режимів оподаткування формування нової системи страхового захисту);

- розвиток аграрного ринку (створення і функціонування оптових ринків, створення центру моніторингу аграрного ринку, розробка інфраструктури аграрного ринку);

- соціально-економічний розвиток села (розбудова кооперативного руху на селі, запровадження кластерної організації виробництва, механізмів самоврядування);

- забезпечення ефективного виробництва (наукове обґрунтування раціональних розмірів господарських формувань, механізмів управління, обліку та контролінгу, нових механізмів матеріально-технічного забезпечення).

землеробстві (слайд 2):



- формування високопродуктивних ґрунтозахисних систем землеробства та екологічно збалансованих агроландшафтів;

- відновлення стабілізуючої ролі меліорованих земель в ресурсному та продовольчому забезпеченні держави;

- збереження та відтворення родючості ґрунтів, їх продуктивних та екологічних функцій;

рослинництві (слайд 3):



- створення сучасних високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, адаптованих до кліматичних змін;

- розроблення новітніх біоадаптивних технологій вирощування сільськогосподарських культур;

- підвищення якості сільськогосподарської продукції;

- виробництво екологічно чистої продукції рослинництва;

- реалізація генетичного потенціалу сортів і гібридів на 70-75%;

тваринництві (слайд 4):



- удосконалення системи селекційно-племінної роботи до рівня міжнародних стандартів для формування високопродуктивних стад сільськогосподарських тварин;

- впровадження систем зонального кормовиробництва та сортових агротехнологій кормових культур;

- впровадження високотехнологічних ресурсозберігаючих, біобезпечних систем виробництва продукції тваринництва;

- підвищення репродукції поголів’я до 85-90%;

- забезпечення на 70% біотехнологічними засобами захисту тварин, системи безпеки та якості продукції;

В рамках реалізації цих пріоритетних напрямів та, враховуючи реальний стан аграрної науки та загальну фінансову та соціальну ситуацію в державі, Національна академія аграрних наук України розпочала реформування аграрної науки за такими напрямами:

- організаційним;

- науковим;

- інноваційним.

Слід зазначити, що за попередні роки в Україні відбулося істотне зниження рівня фінансування із державного бюджету наукових досліджень: частка обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП країни знизилась з 1,36% у 1996 р. до 0,9% у 2010 р. (у т.ч. із державного бюджету до 0,41%). При цьому у структурі видатків на наукові дослідження переважають (понад 90%) статті витрат на заробітну плату та відрахування до бюджету, майже відсутні видатки на оновлення матеріально-технічної бази, придбання сучасного наукового обладнання. За такого рівня фінансування науки конкурентоздатність вітчизняної науково-технічної продукції все частіше поступається зарубіжним аналогам.

^ Щодо організаційної структури Академії.

На період свого створення у 1991 році Академія мала наступну структуру (слайд 5).



Напередодні реформувань до складу Академії входило 123 установи, з них:

науково-дослідних інститутів – 63;

дослідних станцій – 3;

дослідних господарств – 145;

інших підприємств – 20.

Аналіз фінансування (слайд 6) показує, що за останні 6 років Академія отримувала лише від 36 до 49% необхідних коштів.



Практично всі видатки, від 92% до 97% у різні роки, спрямовувались на соціальні витрати, що обмежувало можливості проведення власне наукових досліджень та розвиток аналітичної та експериментальної бази. І це при рівні середньої заробітної плати по установах на сьогоднішній день всього 2175 грн. Тому левову частку видатків позабюджетних коштів (слайд 7) науково-дослідні установи спрямовували лише на забезпечення власної життєздатності.



Так сума госпрозрахункових надходжень за 9 місяців 2011 року склала близько 126 млн.грн, що на 13 мільйонів більше ніж за відповідний період минулого року. На кінець року ми плануємо отримати 186 млн.грн. позабюджетних коштів (на 25 млн. більше ніж у 2010 році), проте навіть цих коштів не вистачає на організацію наукових досліджень на сучасному рівні. Усвідомлюючи, що сучасний стан економіки держави не дозволить протягом 2-3 років суттєво збільшити фінансування науки, Президія дійшла висновку, що єдиним джерелом забезпечення відповідного рівня досліджень є оптимізація структури та чисельності працюючих. Тому, перші кроки з реформування Академії стосувалися саме цих заходів.

Об’єктивною підставою таких рішень було дублювання окремих напрямів наукових досліджень, невідповідність частини їх світовому рівню розвитку науки, неефективна, незмінна ще з радянських часів структура Академії.

18 травня 2011 року Президія НААН ухвалила рішення про оптимізацію чисельності установ і працівників (слайд 8).



При оптимізації чисельності наукових установ, структури їх та кількості працюючих застосовується диференційований підхід залежно від категорії установ і рівня кваліфікації співробітників та конкретних здобутків.

Так, якщо загальна чисельність установ до початку реорганізації становила – 123, то після її завершення – 86. При цьому кількість Національних наукових центрів залишається беззмінною, а чисельність галузевих і зональних інститутів зменшиться з 53 до 34.

За інформацією наукових установ Академії загальна чисельність працівників (за штатними розписами) станом на 1 жовтня 2011 року складає 11211 осіб, (слайд 9) з них:



- дослідники – 5599 осіб, або 50% від загальної чисельності

- техніки – 2196 осіб, або 20% від загальної чисельності

- допоміжний персонал – 1655 осіб, або 15% (в т.ч. робітники структурних підрозділів – 1286 осіб)

- інші працівники – 1762 осіб, або 16% від загальної чисельності.

Отже, у чисельності допоміжного персоналу наукових установ працівники робітничих професій становлять 1286 осіб, або 12% від загальної чисельності працівників. Вивільнення працівників робітничих професій із штату бюджетних установ НААН шляхом переведення на сезонний характер виконання певного виду робіт і переведення їх з штату бюджетної наукової установи до штату дослідного господарства, що є експериментальною базою установи, на 2012 рік дає економію фонду оплати праці на рівні 29 млн.грн.

Реформування системи Академії буде завершене, в основному, до кінця цього року. В результаті частка фінансування Академії на соціальні виплати за рахунок бюджетних коштів становитиме біля 60%, а 40%, що залишаться, наукові установи зможуть витрачати на розвиток аналітичної та матеріально-технологічної бази. За погодженням з Кабінетом Міністрів України (протокольне рішення № 70 від 28 вересня 2011 року) бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету, які вивільняються після оптимізації мережі наукових установ, у поточному та наступних бюджетних періодах будуть залишатися в Академії і направлені на розвиток матеріально-технічної бази НААН.

Слід зазначити, що оптимізацію своєї структури Президія Академії розпочала з власного апарату: зі 139 працівників штат Президії скоротився до 105, з 5 віце-президентів залишилось 2, з 8 відділень – 5 (слайд 10).



Ще декілька слів щодо кадрової політики Академії. Дуже важливим на теперішній час є суттєве покращення роботи із залучення членів Академії до особистого здійснення наукових досліджень, організації колективної розробки проблем, наукового керівництва роботами. На 1 грудня 2011 року чисельність членів Академії складає 217 осіб, в т.ч. дійсних членів (академіків) – 101, членів-кореспондентів – 116 осіб. В мережі наукових установ Академії працює академіків – 63 особи, або 62%, члені-кореспондентів – 40 осіб, або 48% від загальної чисельності. В середньому в мережі Академії працює 55% від загального числа членів Академії. Згідно Статуту члени Академії зобов’язані приймати активну участь в управлінні діяльністю Академії і щорічно подавати звіти у письмовій формі про наукову, науково-педагогічну і громадську діяльність. У Секретаріат Президії Академії на 1 грудня 2011 року надійшло лише 25 звітів, або 24% від загальної чисельності академіків (102 особи) і 27 звітів, або 23% від загальної чисельності членів-кореспондентів (116 осіб). Таке становище є вкрай незадовільним. Я хочу звернутися до зборів з питанням. Про що свідчить те, що три четвертих членів академії не звітують? Про низький рівень виконавчої дисципліни, чи відсутність наукових результатів, про які можна звітувати? Я просив би академіків-секретарів дуже серйозно поставитись до цього питання і організувати роботу відділень таким чином, щоб мати об’єктивну інформацію про діяльність кожного члена академії. Я хотів би також почути думку членів академії про те, яких заходів необхідно вжити до тих, хто не виконує вимоги Статуту. Шановні члени академії, допоможіть, будь ласка, Президенту та Президії у цьому важливому питанні.

В системі НААН у даний час також відбувається глибока системна перебудова, яка передбачає формування більш мобільної і дієвої кадрової політики, оновлення наукових кадрів і підвищення якості та результативності їх роботи. За останні 6 місяців здійснювалися організаційні заходи з оновлення керівного складу наукових установ. Усього за цей період замінено 18 директорів інститутів та 10 заступників директорів з наукової роботи.

З метою покращення діяльності Академії планується внести ряд змін в Статут НААН. Це питання винесено окремим рядком в порядок денний – тому ми детально обговоримо його трохи пізніше.

Окрім цього, для заохочення талановитої молоді до участі в наукових дослідженнях, стимулювання її до активної наукової діяльності, Президія Національної академії аграрних наук вперше у 2011 році провела загальноакадемічну конференцію молодих вчених, яка пройшла в три етапи: наукова установа, відділення, президія. Сьогодні ми з вами привітаємо шість лауреатів премій „За кращу наукову доповідь молодого ученого НААН з фундаментальних та прикладних досліджень”.

Шановний Миколо Володимировичу! Ми знаємо, що сьогодні у Вас також запланована зустріч з молодими науковцями. Дякуємо Вас за підтримку талановитої молоді.

В цілому реформування і вдосконалення організаційної структури аграрної науки дасть змогу оптимізувати видатки з державного бюджету на наукові дослідження та забезпечить більш високий рівень ефективності їх використання, дозволить створювати науково-технічну продукцію для агропромислового комплексу за галузевим принципом та ефективний її трансфер – за територіальним.

^ Щодо оптимізації наукових досліджень

Якщо раніше переважна більшість наукових тематик виконувалась за пропозиціями самих науково-дослідних установ, то в даний час вплив на планування наукових досліджень як Президії Академії, так і Міністерства аграрної політики та продовольства України значно посилився. В результаті прийняття запропонованих змін, при збереженні принципу надання фінансової підтримки наукової діяльності на конкурсній основі, суттєво скорочено штучні бюрократичні бар’єри для фінансової підтримки перспективних наукових проектів. Зокрема, наукові проекти, що перемогли на конкурсі за фінансування з Міністерства, виконують саме їх автори, а не установи, що сприятиме формуванню нових творчих колективів та підтримці найбільш перспективних наукових робіт. Так, у поточному році науковцями академії виграно 69 тендерів і виконано науково-дослідних робіт на загальну суму біля 8,2 млн.грн.

Реформування агропромислового комплексу України на сучасному етапі неможливе без наукового обґрунтування пріоритетних для країни напрямів розвитку галузей сільського господарства. І тут першочергова роль у вирішенні даних завдань належить Національній академії аграрних наук України. Академія має достатній науковий і кадровий потенціал (близько 400 докторів та 2000 кандидатів наук, понад 5,5 тисяч наукових працівників) для успішного вирішення сучасних проблем розвитку агропромислового комплексу країни.

Перспективні напрями розвитку окремих галузей АПК на даному етапі реформ реалізовано шляхом наукового обґрунтування та розробки відповідних галузевих програм (слайд 11).

У поточному році вже розроблені національні програми „Зерно України-2015”, „Оліє-жировий комплекс”, „Відроджене скотарство” і завершується розробка галузевих програм: „Овочівництво”, „Садівництво”, „Виноградарство”, „Картоплярство”, „Ефективне використання зрошених земель”, „Кормовиробництво”.




Реалізація цих програм за умови проведення аграрної та земельної реформ дозволить у 5-тирічний термін подвоїти валове виробництво продукції сільського господарства та переробної і харчової промисловості, зокрема виробити до 80 млн.т зерна, 15 млн.т олійних культур, 10 млн.т овочів, 15,4 млн.т молока, понад 5 млн.т м’яса у забійній вазі. За розрахунками фахівців економічний ефект від впровадження означених галузевих програм в середньому становитиме 1,5-3,0 тис.грн/га.

Не буду зупинятись на детальній характеристиці всіх галузевих програм, бо це вимагає занадто багато часу, а зупинюсь лише на найбільш пріоритетних для нашої держави – „Зерно України-2015” і „Відроджене скотарство”, яким рішенням Уряду надано статус Національних проектів.



Сучасні селекційно-технологічні розробки українських вчених дозволяють товаровиробникам за умов доступу до необхідного обсягу фінансових ресурсів довести виробництво зерна через 5-6 років до 80 млн.т (слайд 12). Відомо, що в сучасному землеробстві близько 25-30% урожайності забезпечується за рахунок використання якісного насіння високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, дотримання науково обґрунтованих сівозмін. Впровадження інших інновацій може забезпечити ще близько 30-40% додаткового збору зерна з 1 гектара.

Запорукою цього, перш за все, є генетичний потенціал сортів і гібридів сільськогосподарських культур української селекції (слайд 13).



Перший вагомий крок у виконанні цієї програми зроблений уже у 2011 році, коли валовий збір зерна в Україні перетнув рубіж 55 млн.тонн. Такого рівня врожаю у нашій державі досягнуто вперше за всі роки існування аграрного виробництва на українській землі. Це досягнення та роль аграрної науки у його здійсненні відзначив Президент України В.Ф.Янукович на урочистому зібрані з нагоди „Дня працівників сільського господарства”. Він, зокрема, сказав: „Окремі господарства на основі впровадження новітніх технологій отримали врожайність зернових на рівні найвищих у Європейському Союзі. Ці вагомі результати базуються на фундаментальних та прикладних досягненнях аграрної науки і освіти”.

Щорічно, наукові установи створюють і передають на державне сортовипробування 190-220 нових сортів і гібридів. Необхідно відмітити, що більшість вітчизняних сортів і гібридів за своїми господарсько-біологічними ознаками є цілком конкурентоздатними у порівнянні з сортами зарубіжної селекції, добре адаптовані до місцевих умов вирощування, а за такими ознаками як зимостійкість, посухостійкість, стійкість до хвороб, смакові якості часто переважають зарубіжні аналоги. Разом з тим, в останні роки у вітчизняній селекції спостерігається ряд негативних тенденцій. Через недоліки в організації розмноження і впровадження якісного насіння нових сортів у виробництво на вітчизняному ринку їх частка зменшується, а з кожним роком розширюються площі іноземних сортів. Так, тільки за останні 5 років (2006-2010 рр.), в Державному реєстрі сортів частка гібридів соняшника іноземної селекції зросла з 57% до 67%, цукрових буряків – з 45 до 70%, кукурудзи – з 46 до 56, гороху – з 23 до 47%, картоплі – з 36 до 48%. Відповідно, зменшуються і посівні площі під вітчизняними сортами. Якщо такі тенденції збережуться і надалі є небезпека втрати вітчизняних селекційних вагомих здобутків. Щоб цього не сталося, нам необхідно істотно реформувати вітчизняну селекцію і покращити насінництво.

Академія проводить значну роботу з оптимізації мережі селекційних установ. Повноцінна селекційна робота може здійснюватись за умови наявності в установі досвідчених кадрів селекціонерів та відповідної матеріально-технічної бази. Якщо цього немає, вести селекцію в ринкових умовах безперспективно. Так, в останні роки припинена селекційна робота з житом на Поліській дослідній станції, з кукурудзою в Кримському інституті АПВ, пшеницею озимою в Інституті сільського господарства степової зони. Проте, продовжуються дослідження з селекції жита в 6 установах, кукурудзи – в 8 установах, пшениці озимої – в 13 установах. Тому робота з оптимізації селекційної мережі продовжується. На наше переконання селекційна робота повинна бути сконцентрована в селекційних центрах, а не розпорошена по дрібних дослідних станціях, які часто не мають ні відповідних кадрів, ні матеріальної бази. В котре ставлю питання, що робота селекційної установи повинна оцінюватись не кількістю створених і зареєстрованих сортів, а тим, які площі займають ці сорти у виробництві. На жаль, ще до цього часу під час звітування керівники багатьох наукових установ приводять дані тільки про кількість створених і зареєстрованих сортів та гібридів і скромно замовчують, як вони поширюються у виробництві. Основним критерієм оцінки діяльності селекційної установи повинні бути обсяги впровадження створених ними сортів. Прикладом задовільної роботи в селекції є робота Селекційно-генетичного інституту – НЦНС сорти якого вирощують на площі 5,8 млн.га, в т.ч. 2,2 млн.га пшениці озимої, 2,1 млн.га ячменю ярого, 0,8 млн.га ячменю озимого, 0,7 млн.га інших культур; Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва – 2,7 млн.га, в т.ч. соняшника – 1,5 млн.га). Проте частина наукових установ питанням впровадження своїх сортів приділяє недостатньо уваги. Втрачають свої позиції на ринку насіння такі установи, як Інститут овочівництва і баштанництва, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Інститут картоплярства та інші установи. Так, гібриди Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків висівалися у 2011 лише на площі 84 тис.га, що становить 18,3%, решта - іноземні гібриди. Сорти овочевих культур Інститут овочівництва і баштанництва та його мережі займали в 2011 році лише 97,6 тис.га, або 19,6% загальної площі. Площі впровадження сортів сільськогосподарських культур, створених у Волинському, Буковинському, Кіровоградському, Кримському, Тернопільському інституті АПВ, Верхняцькій дослідній станції становлять від 2-3 сотень до 1-3 тисяч гектарів, що навіть не дає можливості об’єктивно оцінити господарсько-корисні ознаки цих сортів. Селекційна робота повинна бути зосереджена в селекційних центрах, а не розпорошена по дрібних дослідних станціях, які часто не мають ні відповідних кадрів, ні матеріальної бази.

В цілому слід відмітити, що наші потужні здобутки в селекції сільськогосподарських культур унеможливили намагання зарубіжних компаній зробити Україну заручницею їх насіннєвої продукції, а це забезпечило не тільки продовольчу безпеку нашої держави, але дало можливість виступити Україні потужним гравцем на світових ринках зерна. Визнанням потенціалу української аграрної науки в галузях селекції та насінництва є підписання у 2011 році спільних наукових програм із всесвітньовідомими компаніями „Піонер-Дюпон”, „Монсанто” та іншими.

Необхідно підкреслити, що у 2011 році наша країна має такий результат за умови застосування мінеральних добрив дозами у 2 рази меншими, ніж вони були у 90-х роках і в 3 рази меншими, ніж науково обґрунтовані норми. Вважаємо, що виробництво 34 млн.тонн зерна ранніх зернових культур і 55 млн.тонн зерна в цілому в значній мірі обумовлене наявними вітчизняними сортовими ресурсами.

Зважаючи на кризові явища у вітчизняному скотарстві, зменшення обсягів виробництва його продукції та поголів’я тварин у господарствах усіх форм власності, необхідності розвитку галузі для задоволення продовольчих потреб держави, наукові установи Національної академії аграрних наук України разом з Міністерством аграрної політики та продовольства України розробили Національний проект „Відроджене скотарство”, термін реалізації якого розрахований до 2015 року. Проект передбачає шляхи і механізми нарощування поголів’я великої рогатої худоби, її продуктивності, обсягів продукції скотарства з відповідним організаційно-економічним, технологічним та нормативно-правовим забезпеченням. Його реалізація дозволить досягти у 2015 році виробництва молока – 15,4 млн.тонн, м’яса яловичини в живій масі – 1,02 млн. (слайд 14).




Це буде виконано за рахунок оптимізації структури виробництва у господарствах різних форм власності (слайд 15,16). Досягнення цих обсягів виробництва дозволить стабілізувати цінову ситуацію на ринку продуктів харчування тваринного походження, підвищити якість молочних продуктів за рахунок збільшення частки натуральних компонентів, розширити експортні можливості АПК.






На реалізацію поставлених завдань спрямовані такі наукові розробки як зональні системи виробництва кормів, створення нових високопродуктивних сортів кормових культур, приведення вітчизняних норм і раціонів годівлі корів до міжнародних стандартів, енергозберігаюча технологія заготівлі вологого зерна кукурудзи, яка зменшує у 6-8 разів енерговитрати, порівняно з традиційною сушкою.

Реалізації проектів нового будівництва та реконструкції молочних ферм сприятимуть розробки з ескізного проектування та технологій і бізнес-планування виробництва молока з безприв’язним утриманням корів на довго незмінній підстилці, яка набуває все більшого розповсюдження в країнах центральної Європи. Її переваги - знижена в 2-3 рази вартість скотомісця, ніж при утриманні в боксах; забезпечення органічного ведення рослинництва. Передбачено використання вітчизняного технологічного обладнання ВАТ „Брацлав”. Термін окупності таких проектів становить 4-5 років.

Разом з тим, при обранні нового будівництва і реконструкції тваринницьких комплексів профільні наукові установи зволікають з розробкою нормативних вихідних даних та завдань на створення технологічно-проектної документації, що негативно відбивається на якості відповідних проектів.

Існуюча нині організаційна система селекції у тваринництві за окремими параметрами (система збору інформації, методологія оцінки племінної цінності тварин, ведення обліку продуктивності тварин) не відповідає міжнародним стандартам і не дозволяє Україні бути повноправним членом міжнародних організацій з тваринництва. Як наслідок, в останні роки відбувається зниження ефективності селекції у вітчизняних породах молочної і м’ясної худоби, свиней, в першу чергу плідників. В значній кількості областей практично зруйнована племінна служба, а з усього комплексу селекційних робіт виконується лише постачання сперми.

Такий стан призводить до втрати конкурентоспроможності вітчизняної селекції, поступальної тенденції до домінування зарубіжних генетичних ресурсів. Щоб не опинитися у повній залежності від іноземних фірм, як це вже сталося з промисловим м’ясним і яєчним птахівництвом, Інституту розведення і генетики тварин необхідно рішуче прискорити розпочаті кроки по відновленню сучасної вітчизняної системи селекції в тваринництві, що дасть змогу підвищити рівень державної безпеки та формувати власний експортний потенціал племінних (генетичних) ресурсів. Необхідність вирішення зазначених проблем вимагає розроблення та прийняття Загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2020 року.

Недостатня увага приділяється вирішенню проблеми здешевлення комбікормів – основного затратного фактору при виробництві продукції тваринництва. На відміну від зарубіжної практики в наших комбікормах занадто висока (на 20-30% більша) частка зернових компонентів, що зумовлює їх високу собівартість. Тоді як в зарубіжних аналогах проблему кормового білка в значній мірі вирішують завдяки використанню у складі комбікормів більш дешевих продуктів – м’ясо-кісткового та рибного борошна, промислової переробки зернових культур.

Хочу звернути увагу, що принциповою відмінністю розглянутих нами програм, а також інших програм, що розробляються академією спільно з Міністерством, є те, що вони являють собою не тільки прогнози урожайності, продуктивності та валового виробництва сільськогосподарської продукції, а є закінченими інноваційними розробками, узгоджені по всім показникам з кожним з 25 регіонів України.

Можна підсумувати, що вирішення завдань, визначених Національними проектами „Зерно України” і „Відроджене скотарство”, стане важливим етапом реалізації державної політики в реформуванні аграрного сектора економіки України, забезпеченні продовольчої безпеки держави.

Ми з вами усвідомлюємо, що прикладні дослідження та інноваційна діяльність можуть базуватись тільки на основі фундаментальних досліджень. Тому посилюємо співпрацю із провідними науково-дослідними установами і закладами Національної академії наук України, вищими навчальними закладами, з провідними міжнародними центрами (слайд 17). Зокрема, 12 жовтня поточного року відбулось спільне засідання Президій Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України з проблеми „Біотехнологія: шляхи розвитку і роль у вирішенні проблеми продовольчої безпеки держави”. На ньому були розглянуті актуальні питання з фундаментальних та прикладних біотехнологічних досліджень з проблем генетичного поліпшення рослин та тварин, які здатні забезпечити розвиток національного агропромислового комплексу та продовольчої безпеки країни і одночасно утвердження України як держави з високоефективним конкурентоспроможним сільським господарством.



Інноваційна діяльність, так, на жаль, об’єктивно склалося за роки незалежності України, традиційно є найслабкішим місцем національної науки та економіки. Звертаю Вашу увагу на один важливий факт: всі Національні академії фінансуються за двома державними програмами (фундаментальні і прикладні дослідження). Фактично, науково-інноваційна діяльність не є предметом державного замовлення. Тому Національна академія аграрних наук звернулася до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів і Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з пропозицією передбачити у державному бюджеті фінансування Національної академії аграрних наук для здійснення інноваційної діяльності за окремою бюджетною програмою шляхом перерозподілу коштів, які виділяються Академії на існуючі бюджетні програми. Ця пропозиція була підтримана Урядом і зараз проходить узгодження відповідних документів у міністерствах і відомствах.

Існуюча мережа експериментальної бази, яка є основою для доведення розробленої науково-технічної продукції до рівня інновацій, за рядом об’єктивних причин також не відповідає сучасному рівню і потребує якісної реорганізації. Зношення основних засобів дослідних господарств Академії станом на 1 грудня 2011 року становить 58%. Фактичні строки експлуатації переважної більшості основних засобів у 2-2,5 рази перевищують нормативні.

З метою підвищення конкурентоспроможності розробленої науково-технічної продукції Президією Академії розроблені заходи з підвищення технологічного рівня експериментальної бази та покращення її матеріально-технічного забезпечення шляхом залучення як державних, так і приватних інвестицій (слайд 18). Потрібна сума складає 3,0-3,5 млрд.грн у найближчі 2-3 роки.

У зв’язку з цим першочергове значення набуває відпрацювання механізмів підвищення дохідності сільськогосподарських підприємств з метою проведення модернізації виробництва за освоєння сучасних інноваційних технологій. Співпраця науки і виробництва вимагає нових ідей та механізмів.



З цією метою Міністерством аграрної політики та продовольства України, Національною академією аграрних наук України запропоновано запровадити цільове використання частини коштів, отриманих сільськогосподарськими підприємствами на спеціальні рахунки за спеціальним режимом справляння ПДВ, на придбання інноваційної продукції та технологій. Планується на ці цілі направити 10% акумульованих на спеціальних рахунках коштів, що в цілому по сільському господарстві країни складає близько 1,2 млрд.грн. Якщо врахувати, що НААН фінансується в обсягах близько 0,5 млрд.грн щорічно, то Академія отримує можливість як мінімум потроїти фінансування інноваційної діяльності. Ця пропозиція внесена на засіданні Уряду Міністром аграрної політики та продовольства України, підтримана Кабінетом Міністрів і повинна бути запроваджена з 2012 року.

Такий механізм стимулюватиме поглиблення фундаментальних та прикладних наукових розробок установами НААН з метою створення інноваційної продукції, яка відповідатиме запитам аграрного бізнесу та успішно конкуруватиме зі світовими аналогами. З іншої сторони, аграрні підприємства отримують сучасні наукові розробки. При цьому, якщо ці кошти не будуть ними використані протягом року, то залишок переходить на наступні роки.

Національна академія аграрних наук України основним завданням на найближчу перспективу ставить необхідність посилення наукового забезпечення галузі переробки основних видів сільськогосподарської продукції, з тим, щоб у 2015 році Україну розглядати як експортера продукції переробної промисловості, а не тільки сільськогосподарської сировини (слайд 19).




З цією метою для запровадження механізму розроблення та виконання науково-технічних програм та сприяння залученню недержавних коштів для фінансування наукових досліджень в галузі харчової промисловості Національною академією аграрних наук України ініційовано процес створення Наукового центру „Інститут інноваційних харчових технологій”.

За нашими розрахунками у 2015 році загальна сума приросту грошових надходжень від переорієнтації експорту сільськогосподарських культур з сировини на продукцію переробки може становити близько 40 млрд.грн .

Президією НААН були ініційовані заходи із запровадження інноваційно-інвестиційних механізмів розвитку державних підприємств дослідних господарств. Схвалено Концепцію передачі в оренду цілісних майнових комплексів сільськогосподарських підприємств як способу ефективного використання та відновлення потенціалу державного майна.

Використання ресурсної бази дослідних господарств Академії та співпраця з потужними українськими інвесторами дозволила за останні 8 місяців розгорнути інноваційну діяльність у галузі селекції та насінництва, використання окремих технологій, виробництва біопалива та інших. Зроблено перші кроки в розвитку приватно-державного партнерства. Так, за рахунок залучених приватних інвестицій розпочато будівництво мережі насіннєвих заводів, що стане технічною основою сучасного вітчизняного насінництва. З роботою одного з трьох заводів Прем’єр-міністр України ознайомився в Запорізькій області (слайд 20). Ще чотири таких заводи намічено збудувати найближчим часом, а в перспективі таких заводів буде 20. Науковим установам буде з ким співпрацювати.




Досить плідною виявилася в 2011 році співпраця 26 дослідних господарств Академії з ТД „Украгропром”. Завдяки інвестуванню в розвиток дослідних господарств 458 млн.грн, з них на технічне переоснащення (на закупівлю техніки) – більше 80 млн.грн, валовий збір зерна збільшився на 52% в 2011 році проти його величини в 2010 році.

Вперше за останні 5 років урожайність ранніх зернових в дослідних господарствах академії перевищила загальнодержавну на 8,5% або 2,64 ц/га. Але ми не вважаємо це видатним досягненням – це тільки перший крок у нормалізації роботи нашої експериментальної бази. Хочу прозвітувати загальним зборам, що значною мірою ці результати отримані завдяки організаційним заходам: відстороненню від керівництва безвідповідальних та недбайливих керівників та залученню перспективних енергійних особистостей. Завданням для наших дослідних господарств на найближчі три роки є перебільшення загальнодержавної врожайності зернових на 1 тону з гектару. А потенціал в цьому напрямі у нас є. Так, урожайність ранніх зернових (слайд 21) у дослідному господарстві Інститут рису 62 ц/га, у ДПДГ «Олександрівське» Інституту кормів – 51,4, у Верхнянській дослідній станції – 50,6, ДПДГ «Каховське» - 50,2, ДПДГ «Асканійське» - 48,1. Урожайність озимої пшениці - у ДПДГ «Олександрівське» Інституту кормів 65,9 ц/га, ДПДГ «Самчики» Хмельницького інституту АПВ - 63,7, Вінницької дослідної станції Інституту кормів – 58,1. На наступному слайді наведені найкращі результаті по сої,