Реферат: Як виховати хлопчика

Як виховати хлопчика

Шишлова Н.В.

Любимо тебе без явних причин,

За те, що онук,

Та за те, що ти син,

За те, що малюк,

Та за те, що ростеш,

Просто за те, що на світі живеш…

В. Берестов. Переклад з російської О. Куриленко.


Можливо Ви вже в достатній мірі відчули на собі всі радощі та труднощі виховування сина?

А може Ви очікуєте на народження хлопця і хочете дізнатися – як виховати чоловіка, як отримати насолоду від того, що поруч з вами підростає така самобутня цікава людина?

^ Цей буклет допоможе вам зрозуміти особливості внутрішнього світу хлопця, мотиви його поведінки, особливості та цілі його виховання.

Ви знайдете відповідь на запитання: як допомогти хлопцю реалізувати унікальні завдання – бути сильним та чутливим, робити так, як він вважатиме за потрібне на благо собі, сім‘ї та суспільству.

Головною проблемою виховання хлопчиків є те, що ніхто не знає, як їх виховувати. Найчастіше вони покинуті напризволяще, в пошуках того, що означає «бути чоловіком».

Сучасне життя пропонує різні можливості для самореалізації чоловіків, а з іншого боку - охоплює їх стресами, алкоголем, наркотиками, насильством.

^ Тому зараз вихователі потребують знань про те, як допомогти хлопцю реалізувати себе у житті, як допомогти йому зрозуміти себе, як захиститися.
В давні роки все було набагато простіше. Полювання – це був головний вид діяльності, який дозволяв вижити племені. В хлопчиках розвивали силу та витримку. Агресивність та домінування – саме ці якості потрібні були давньому мисливцю. Майбутній воїн, який був змушений навчитися захищати свою спільноту, теж мав оволодіти саме цими якостями. Пізніше, коли відбувся перехід до хліборобства, від чоловіків вже були потрібні наполегливість, терплячість та акуратність. Але, основним завданням чоловіка залишалися дві функції: годування сім‘ї та забезпечення її захисту. Це давало право чоловіку домінувати над жінками, мати право вибору, приймати остаточні рішення. В давнину це було зрозуміло, від цього залежало виживання спільнот. Виховання хлопчиків було чітко спрямоване на ту роль, яку їм нав‘язували грати у майбутньому. Син пекаря мав стати пекарем, син коваля – ковалем. Жодного хлопця не вчили доглядати дітей, займатися домашніми справами. Світ жорстко був поділений на чоловічі та жіночі ролі.
Зараз світ змінився. Чоловіки та жінки з однаковим успіхом роблять кар‘єру в найрізноманітніших сферах діяльності –як традиційно чоловічих – наприклад, політика, військова справа, так і жіночих – догляд за дитиною, домашні справи. Суспільство втілює в життя ідеї гендерної рівності та партнерства. Чоловіки отримали нові можливості, але й розгубилися. Образ “справжнього чоловіка” став досить розмитим.

Чи то чоловіки, чи то жінки – мають свої міркування про те, яким має бути сучасний чоловік.


^ Чи задавали Ви собі питання, яким має бути сучасний чоловік?
Ганна М., 40 років, лікар, одружена 9 років, має 5-ти річного сина.

- Дійсно, мені заздрять. Я про це знаю. Але в мене і справді ідеальний чоловік. Він прекрасно готує, забирає дитину з садочка, встигає забігти і до магазину. Ніколи не буде дорікати за невипрасувану сорочку, просто візьме іншу. Квартиру ми прибираємо разом. Він регулярно пере свої речі...Зі мною та сином він лагідний та ніжний.
Олег Д., бізнесмен,43 роки
^ На мою думку, ідеальний чоловік – це той, кому ні за які свої вчинки ніколи ні перед ким не соромно...
Інна С., домогосподарка, 35 років
Не треба мені, щоб чоловік метушився на кухні, його справа-заробляти. По іншому і бути не може. Мій тато заробляв, мама вдома з дітьми сиділа, і ми з чоловіком маємо так робити. Я дуже пишаюся своїм чоловіком – він вдалий бізнесмен, прекрасний спортсмен, а я йому допомагаю тим, що звільнила від всіх турбот по дому. Мені здається, кращого чоловіка і бути не може.

Анатолій Б., 29 років, викладач біології

-Ідеальних людей, звичайно ж немає … В наших стосунках з жінкою – головне почуття комфорту. Ми разом 4 роки. Я почуваю себе захищеним від сварок, бо ми вважаємо – що сваритися про те, виносити сміття чи ні, це абсурдно. Коли я писав диплом, вона повністю керувала домом. Коли в неї багато роботи, я роблю все, щоб їй не заважати. І ми прекрасно розуміємо один одного!


Найчастіше міркування про ідеального сучасного чоловіка спираються на культурні стереотипи.

^ Ось деякі стереотипні уявлення про чоловіків
Вважається, що чоловік повинен бути стриманим, неупередженим у взаємовідносинах з іншими.

Якщо чоловік заплаче – він порушить свою “форму мужності”, і тому хлопці бояться прояву у себе традиційно жіночих рис. Чи не тому більшості чоловікам дуже важко виражати та розуміти свої почуття, а також розуміти почуття інших?

^ Завдяки стереотипним уявленням важко не тільки правильно зрозуміти почуття чоловіка, але і просто спілкуватися з ним.

Навіть батьки по - різному розуміють хлопчиків та дівчат.

В одному експерименті групі людей показали фільм про дев‘ятимісячну дитину, яка відреагувала плачем на несподівано вистрибнувшого з коробки “плигунця”. Ті, хто вважав дитину хлопчиком, сказали, що він розсердився, а ті, хто вважали, що це – дівчинка, що вона злякалася.

Хлопчиків, на відміну від дівчат, розуміють, коли вони виражають агресивність та злість. А ось ранимість, зніяковілість, жаль вважаються деякими батьками за прояви слабкості та жіночості.

Більшість чоловіків свідомо чи підсвідомо намагаються бути сильними та непереможними, приховувати свої почуття, ніколи не плакати, бути підозрілими, конкурувати та суперничати, бути незалежними. Часто вони уникають домашніх справ та проблем, вважають, що їхня справа - заробляти гроші.

Деякі з таких уявлень чоловіків про себе насправді слугують орієнтиром у чоловічому житті – незалежність, самостійність, наполегливість, відповідальність, прагнення до перемоги – це найбажаніші для життя якості. І дуже важливо підтримувати їх розвиток у хлопця. Але їх недостатньо, коли мова іде про взаєморозуміння, рівноправні відносини з жінками, батьківство. Для гармонійного та повноцінного життя майбутній чоловік потребує ще таких якостей, як:

вміння усвідомлювати та проявляти свої почуття,

вміння довіряти,

бути відкритим,

вміння співпрацювати,

партнерство,

розуміння почуттів інших людей,

усвідомлення батьківства.

Підґрунтям для розвитку цих якостей у хлопчика є розуміння батьками його природних прагнень та власних особливостей.


Особливості розвитку хлопчиків.

^ Хлопчик, який ти?
З чого, скажи мені, зроблені хлопчики?

Може з колючок і мушлів морських?

Чи може з жаб й черепашок гірських?

Саме з цього і зроблені хлопчики!

(Англійська дитяча народна пісня.

Переклад на українську мову О. Куріленко)


Очевидно, що хлопчики та дівчата відрізняються одні від інших.

1. Біологічно на поведінку хлопця потужно впливає гормон – тестостерон. Саме він робить хлопців агресивними, та спонукає вигравати будь-якою ціною. Першій викид тестостерону спонукає плід розвиватися в материнській утробі по так званій «чоловічій програмі». Другій сильний викид тестостерону знаменує початок підліткового віку та зміни у зовнішньому вигляді хлопця. Цей натиск тестостерону приносить з собою відчуття сили та непереможності. Підліток відчуває, що він може все. До 20-ти років рівень тестостерону стабілізується, але він може підвищуватися, якщо чоловік знаходиться у зоні ризику – якщо йому чи сім‘ї загрожує небезпека, якщо він сердиться, або змагається.


2. Хлопчики та дівчата по різному бачать та чують, по різному сприймають простір та орієнтуються в ньому, по-різному усвідомлюють все, з чим стикаються в світі.

Саме хлопцям, на відміну від дівчат, більш притаманні такі якості, як:
^ 1. Бажання домінувати та бути агресивним
“Мій син дуже спокійний. Він ніколи не приймає участь у бійках. Але, коли він сідає за комп‘ютерні ігри, він нагадує скаженого…”
^ В багатьох чоловічих вчинках лежить імпульс –«прямо та вперед» Чоловіки кажуть – «Я відчуваю себе, ніби я ракета, яку хтось запустив…» Дослідження свідчать, що під час суперечок для чоловіків більш важливим є спроба оволодіти положенням, а реальний зміст бесіди їх часто цікавить в останню чергу.
Варто спрямувати природнє бажання хлопця домінувати на розвиток свідомої відповідальності у прийнятті рішень. Розвиток його лідерських та творчих якостей буде вкрай важливим для нього в майбутньому навчанні та справах.

Ігнорування ж цього імпульсу призведе до того, що його прагнення все одно будуть виражатися, або словесно, або через фізичне насильство.

Підвищена агресивність хлопців може бути сигналом якихось його внутрішніх проблем, пов‘язаних можливо зі школою, друзями або власною сім‘єю.

В будь якому випадку хлопцю необхідно безпечно для себе та для оточуючих виразити свою агресію, а не накопичувати її в собі. Агресія, яка “не знайшла виходу”, може проявитися у хлопця у розладах здоров‘я або у проблемній поведінці. Придивіться до свого хлопця – він може і сам знайти свій безпечний шлях для виходу агресії. Психологічна напруга знижується через рухові ігри, спортивні вправи, голосні співи, навіть через побиття подушки або рвання газети. Іноді досить буває просто зробити декілька глибоких вдихів та видихів.

Сучасні комп‘ютерні ігри можуть як зменшувати, так і підвищувати напругу. Уникнути їх, а також телепередач та фільмів, де є забагато насильства, в сучасному світі все одно неможливо. Хлопчиків завжди буде приваблювати зброя, військова та космічна техніка, сильні, мужні герої. Їм дуже хочеться відчути себе могутніми та непереможними. Але, одночасно з простими “стрілялками”, якими захоплюються ваші діти, спробуйте запропонувати їм стратегічні, дослідницькі ігри, комп‘ютерні подорожі, розробку мультиплікації, цікаві навчальні програми.

Щодо сучасної кіно та теле продукції, яку щоденно споживають наші хлопці, то вона насправді підсилює агресивність. Американська дослідниця Джоан А. Вілкінз підрахувала, що до 14 років дитина в середньому стала свідком біля 11000 вбивств з телеекрану. Часто ідеї кіно - сюжетів – перемога добра над злом – не стільки доходить до глядачів, скільки інформує про можливість та нові форми насильства. Часто після перегляду “страшних” фільмів, у дітей виникають проблеми із засинанням, з‘являються страхи.

Тому варто розібратися в тому, що на телеекрані так захоплює вашу дитину. Уникайте фільмів, в яких занадто багато насильства. Краще знайдіть сумісну з хлопцем справу. Договоріться з ним про кількість телепередач на день. Намагайтеся не дивитися передачі, в яких є насильство, у присутності дитини.

Надмірна активність, поспішність, хлопчиків починає проявлятися у перші шкільні роки. Не поспішайте корити хлопця за непосидливість та неохайність. Для більшості хлопчиків типово шукати короткий шлях до швидкого вирішення задачі. Деяким хлопчикам надмірна акуратність може навіть заважати у виникненні оригінальних ідей та знаходженні нестандартних рішень!

Головне – підтримайте в дитині бажання самостійно вчитися, досліджувати та робити відкриття.

^ 2. Природнє бажання ризику “Я щойно забрала 10 – ти річного сина з табору, і ми очікували на зупинці автобуса. Раптом ми почули розмову двох бабусь – “Уявляєш, хлопці з табору повиривали всю суницю з городу...” Мій син тихо сказав – “І я там був” . Я була шокована. “Як ти міг? Навіщо? Ти ж коїв злочин! Вас же могли дуже сильно покарати. Втім же я привозила тобі суницю через день!” “ Так, мамо, я знаю, але як же це було цікаво, ти не уявляєш собі...” (З розповіді однієї мами)
Розповіді дітей про власні пригоди шокують дорослих. Важко захистити сина від інших, але ще важче захистити його від себе. Хлопці часто випробують межі можливого та того, що дозволено.

Тому найважливішим є розвиток з перших років хлопця почуття “свідомого ризику”. Важливо, щоб він усвідомив: “Моє життя – це тільки моє життя. Тільки я відповідаю за себе. Мої рідні підтримують мене, але все, що я роблю має бути безпечним для мого життя та здоров‘я та життя та здоров‘я інших”.

Варто уникати крайнощів –“ Злізай з дерева, бо впадеш, розіб‘єшся, поїдемо до лікаря...”

Реакція на такі перепони може бути різною: або протест, і дитина буде випробовувати себе ще активніше, або, отримуючи постійно таку програму “небезпеки”, виросте боязкою, пасивною та малоуспішною.

Будьте разом з хлопцем у його експериментах та випробуваннях. Побачивши, що син дуже цікавиться хімічними експериментами, тато облаштував у кімнаті маленьку хімічну лабораторію. Тепер вони почали проводити небезпечні досліди разом у спеціальному місці. Потреба хлопця була задоволена, ризик став контрольованим, і головне – батько отримав можливість бути разом із сином у спільних справах.


3. Короткострокові періоди, які повторюються: напруга та розслаблення.

Сашко грався з конструктором. Він змайстрував складну конструкцію. Раптом, він скрикнув і в люті розкидав деталі. А потім знов продовжував складати, немов нічого не відбулося.

Організуйте дитині спортивні ігри, змагання, фізичну роботу – це буде гарним засобом вивести назовні потребу в напрузі та розслабленні. Але й розумова робота слугує можливістю прояву себе.

Андрія вважали лінивим, загальмованим хлопцем. Його мала активність проявлялася як в учбовій, так і в фізичній сфері. Він часто відчував себе пригніченим. Тільки батьки знали, як багато він працює і які гарні вірші народжує його розум. Тільки, спробувавши прочитати вірші в класі під час уроку літератури, Андрій відчув себе розумним та сильним. В нього виникло бажання проявляти себе знов і знов.

Чоловічий день регулюється циклами напруження – розслаблення: підйом-спад, відпочинок, і знов – підйом...

Якщо чоловік не знаходить способу відчути напруження, ця потреба подавляється і може потім вирватися в актах насильства, руйнування, або депресії, самокритиці, безнадійності.

^ 4. Хлопець - це покоритель простору
“Кімната мого сина часто нагадує вулкан після виверження. Щоб гратися однією машинкою він вивалює більшість іграшок на підлогу, які лежать так, ніби він позначив цим свою територію...”

Покоряти свій простір, захищати свою “територію” , досліджувати нові території – цілком природно для хлопця.

Тому, не варто стримувати його пошукову та рухову активність.

^ Подавлена активність все одно проявиться будь-яким способом – чи то через хуліганство, крадіжки, нервові зриви чи депресії.

Краще створіть комфортну обстановку – приберіть з дому ламкі дрібнички та зайві громіздкі меблі.

Що ж до порядку, то, по-перше, виділіть йому його власний куток, шафу, або цілу кімнату. По - друге, дозвольте йому гратися так, як він хоче. Але поставте декілька умов:

“Не псувати меблі та речі, після гри – прибрати. Іграшки поставити на місце. Плями від фарби – не біда, але їх треба витерти”.

Взагалі, діти розуміють та виконують правила, які мають бути конкретними та неважкими.

І коли дитина виконала правило, добре було б це відмітити – “Я бачу, ти вже прибрав”.

^ Враховуйте вік дитини:

Хлопець, приблизно до шести років, потребує спокійного і терплячого керування - як правильно прибрати, скласти одяг, помитися, бути охайним.

Уникайте критики: “Дивись, який ти брудний, інші діти набагато охайніші за тебе!”. Щоб ваша дитина, поламавши раптово іграшку, не закричала у відчаї: ”Ех, я! Мені треба жити тільки в сараї!”.

Більш старші діти вже спроможні розуміти та виконувати сімейні правила, особливо, коли вони вироблені спільно з хлопцем. Будьте тверді в тому, що, коли ви прийшли з роботи, гучна музика має бути вимкнена, хоча ви і розумієте любов сина до репу. Або, що ви поважаєте його право мати свій власний порядок в його кімнаті, але речі з вашої кімнати, – ваші власні речі, мають бути недоторканими без вашого дозволу. Дорослий хлопець може разом з вами планувати сімейний бюджет. Тоді ви ніколи не опинитесь під тиском, що вам необхідно викласти всю заробітню платню цього місяця за модні бриджі.

Для задоволення природньої тяги до дослідництва, підберіть разом з хлопцем туристичний чи іншій гурток. Тоді вам не прийдеться нервувати з приводу пізніх повернень сина з прогулянок.

^ Перемог хлопець може добиватися в будь-яких справах, починаючи зі спортивного майданчика, конструкторських, технічних, садівничих та інших занять.

Досвід успіху є вкрай необхідним для хлопця будь - якого віку, його самооцінка залежить від його досягнень. Ніщо так не бентежить хлопця, як ігнорування його зусиль, та вказівки на недоліки! Постійне акцентування на поразках призведе до того, що хлопець буде боятися робити взагалі що – завгодно.

“Євген відповідав за годування рибок. Коли він підріс, він навчився чистити акваріум, міняти воду, робити вдалий дизайн водоростів. Але раптом, акваріум доручили доглядати молодшому брату. Євген мав тепер нове доручення – виносити сміття. Мама не прислухалась до нього, що нове доручення йому не до вподоби. Почалася сувора боротьба з мамою. Хлопець втратив інтерес до домашніх справ.”

Враховуйте, що дитина найкраще впорається зі справою, яка для неї є цікавою та значущою.

“Перед тим, як мій син поступив в перший клас, я дуже переживала, як заставити його робити домашні завдання. Я радилася з іншими мамами. Одні казали, що уроки треба робити негайно після повернення зі школи, що, коли дитина буде відпочивати до самого вечора, вона сяде за стіл дуже пізно. Інші наполягали на тому, що після школи треба відпочити, а потім сидіти над дитиною і слідкувати за нею. Більшість була згодна з тим, що процес виконання домашніх завдань – це суцільна напруга, боротьба та сльози. Я знайшла свій вихід. Після уроків ми десь годину гуляли в парку. Вдома після обіду син розкладав зошити і починав роботу. Я сідала за стіл з іншого боку, розкладала свої папери і починала свою роботу. Годину, другу з невеличкими перервами ми працювали разом. Він був гордий – мама серйозно працює, мама серйозно відноситься до його роботи. Зараз мій син виріс, але я з насолодою згадую наш перший досвід сумісної праці.” (спогади однієї мами).

^ Хлопчикові вкрай необхідна ваша постійна позитивна увага до:

його почуттів,

його думок,

до того, що він робить,

до того, що він зробив.

Увага не означає тотального контролю за хлопцем, бо контроль може перерости в насильство.

Увага – це ненасильницький спосіб підтримки та поваги до дитини, спосіб сказати їй:

“^ Так! Ти, твої заняття є цінністю для нас”. Таке посилання є основою для формування у хлопця високої самооцінки, відчуття власної гідності, впевненості у своїх силах.


Батьки і хлопці. Особливості взаємовідносин

Коли народжується хлопець, він одержує від матері молоко життя та тепло її тіла. Бути поруч з нею – насолода, без неї – смерть. Він та вона – єдине ціле. Саме з неї починається формування його емоційного життя, способів спілкування з іншими, взагалі погляд на світ. Завдання батька - оберігати цей зв‘язок між матір‘ю та сином та приєднатися до них. Це дуже важливо, коли батько підтримує мати та дитину під час пологів, допомагає доглядати дитину вдень та вночі, але в цей період увага та присутність матері – найголовніші в житті маленького хлопця.

Вже після першого року життя хлопчик спрямовується до світу батька. Він починає копіювати його, різними способами привертає увагу батька до себе. Авторитет батька все укріплюється, а ось мамин поступово може ставитися під сумнів. Хлопець – підліток легко роздратовується на матір (“Як це можна не розуміти, що я сам прекрасно можу прийти зі школи?”). Сварки з матір‘ю все частішають, доки батько не візьме активну участь у житті сина, навіть якщо мати розлучена та має свої причини не спілкуватися з батьком дитини.

^ Спортивні ігри, домашні справи, покупки, просто ігри, навчання, походи, екскурсії, навіть сумісне миття машини, спроможні з‘єднати батька та сина.

Хлопці очікують схвалення з боку батька.

Підтримка батька дає відчуття власної цінності хлопцю, а будь яке негативне зауваження може залишитися в душі хлопця на все життя.

“Я клявся собі, що ніколи не буду надовго від‘їжджати з дому, як мій батько. Більшу частину життя я провів з матір‘ю та братами, та відчував себе дуже самотнім. Я не знаю чому, але й моя робота пов‘язана з частими та тривалими поїздками за кордон. Причому я не в змозі взяти свою сім‘ю з собою. Кожного разу я запевняю себе, що ця моя подорож без сім‘ї – остання, але життя бере своє. Я залишився самотнім, і мій син, нажаль, самотній теж.”

Якщо батько – жорстокий, покинув сім‘ю або б‘є та ображає матір, якщо він є алкогольно або наркозалежним, цілком вірогідно, що й син наслідує його прикладу.

Саме від батька хлопець дізнається про те, як впливати на світ, змінювати його, як досягати успіху, що це взагалі означає – бути чоловіком. Навички самодисципліни та організованості хлопчик отримує саме від нього.

Буває, що в хлопця немає батька. В цьому разі мати повинна знайти для нього можливість спілкуватися з чоловіками, яким вона довіряє. Це може бути дідусь, дядько, вчитель, тренер, вихователь. Саме вони продемонструють хлопцю модель “мужності”, допоможуть увійти у чоловіче життя та комфортно відчувати себе в світі.

Якщо дитина отримує увагу від батьків та значущих осіб, якщо її поважають та цінують, в неї розвивається почуття безпеки. Це почуття є базою для подальших успіхів та досягнень. Саме та дитина, яка не відчуває себе у безпеці, скоріше за все буде брехати, соромитися, чи навпаки, буде задирливою, або може бути замкнутою та боязкою.


Хлопчик у майбутньому може стати чоловіком та батьком.

Саме у дитинстві, на моделі взаємовідносин з власними батьком та мамою, він сформує модель відносин зі своєю майбутньою жінкою та дітьми.

Через стосунки з іншими людьми у хлопця проявляться набуті вдома вміння домовлятися, вирішувати конфлікти, розподіляти обов‘язки.


Повноцінні стосунки з дитиною, правильне її виховання базуються на усвідомленні вихователями того, що :

^ 1. Хлопець – це людина, яка має рівні права з іншими в вашому домі, школі, суспільстві взагалі.

Дуже важко дитині поважати та дотримуватися прав інших, якщо її права ігноруються, якщо не задовольняються її основні потреби, якщо над нею коїться насильство.

Кожен хлопчик, зрозуміло, відчуває, що він відрізняється від дівчинки. Але кожен хлопець, з вашою допомогою, повинен знати – що чоловіки та жінки, дівчата та хлопці – це рівноправні партнери. Що цікаве, повноцінне життя можливо тільки при рівній співпраці та співіснуванні рівних людей - чоловіків та жінок.


^ 2. Він має право на почуття та емоції.

Він, як і всі люди, має право плакати, сміятися, радіти, сумувати, злитися, боятися, гніватися, любити та ненавидіти.

Але він повинен виражати себе так, щоб ніхто не зміг злякатися та образитися на нього.

Ніхто, ні батьки, ні інші люди, не мають права перетинати його психологічні кордони, але і він не має права перетинати кордони інших.

^ 3. Він має право відчувати комфорт від спілкування з вами вже сьогодні.

Не варто постійно соромити та критикувати хлопця. Пресловуте “Потім ти за це мені спасибі скажеш” ніколи себе не виправдовує. Задоволення від вашого тепла та підтримки, без критики та звинувачень він має право отримати від вас вже зараз.

^ 4. Він має право бути вислуханим та отримати відповіді на всі його запитання та турботи.

Щирість, довіра, співпраця народжуються тільки там, де є місце співчуттю та розумінню.

^ 4. Він має право на помилки.

В самих непривабливих випадках дайте дитині зрозуміти – ви поруч з нею, та допомагаєте їй вибратися зі складної ситуації. Тільки тоді ви збережете довіру хлопця та допоможете йому долати складнощі.

Взагалі хлопці різного віку по різному можуть оцінювати ступінь наслідків своїх вчинків.

“Одного разу ми з чотирирічним сином потрапити до супермаркету. На виході до нас підійшов охоронець. “Хлопчик, покажи, що в тебе у кишені”, – сказав він. Мій син неохоче вивернув кишеню – на підлогу посипалися цукерки. Я оніміла. Я була зайнята покупками та не слідкувала за сином. Більш за все мене вразило те, що дитина була дуже сильно незадоволеною. Мій син не злякався. Не відчував себе винуватим. Він образився на охоронця, що той лишив його задоволення”.

Відреагувати на такий випадок крадіжки треба. Ні в якому разі не можна звинувачувати малюка “Як ти міг, ти вкрав, ти злодій!”. Краще конкретно сказати йому: “Ти взяв те, що тобі не належить. Ти цього не знав, але тепер знай – не твої речі без дозволу брати не можна. За все, що ми беремо в супермаркеті, ми повинні сплатити гроші. Це – таке правило! Порушення правила призведе до покарання.” .

Хлопці з 8 до 12, на відміну від маленьких, мають досить добре розвинене почуття часу та простору. Вони готові розуміти, які наслідки викликає їхня поведінка для інших та для них саміх.

Наприкінці року Дмитро приніс дуже низький бал з історії. Інші оцінки теж були невисокі. Тато чекав на сина, щоб піти по подарунок на честь закінчення учбового року. “Чого ж ти роздягаєшся, пішли зараз”, “Та, який подарунок може бути після такого результату...” – відповів син, та залишився вдома.

Хлопці готові відповідати за свої вчинки. Але ж покарання має бути відповідним. Часто буває, що те, що ми вважаємо за проступок, насправді просто не може бути виконане дитиною через її індивідуальні чи вікові особливості.

Так, не покладайтеся на шестирічну дитину як на неньку немовляти. Нагодувати чи поколисати його вона ще в змозі, а ось замінити маму на пів дня, ні – це може бути навіть небезпечно для малечі.

Іноді, враховуючи вік, варто переглянути кількість обмежень для дитини.

Так, якщо в дев‘ять років ваш син повинен був прямо після закінчення уроків, не затримуючись, прийти додому, то в тринадцять він вже може зайти до друга, але обов‘язково повинен потелефонувати вам звідти.

Але ж знайте, якщо хлопець спіймає дорослих на не пунктуальності, лицемірстві, брехні, навіть на самій тривіальній, він відчує себе зрадженим, його довіра до нас, як до дорослих, втратиться.


^ 5. Він має право на вашу допомогу у розвитку його самостійності, інтересів та особливостей.

Буває, що одинока мати навіює підростаючому хлопцю – ти слабкий, маленький, нерозумний. В результаті виростає або помисливий та інфантильний синок, який експлуатує мамину любов, або грубістю та надмірною агресивністю буде доказувати їй свою силу та мужність.

Інколи сильні, мужні батьки заохочують хлопців займатися тільки агресивними видами спорту, технічними іграшками та логічними іграми.

Ніколи не можна висміювати хлопця, коли він надасть тимчасову перевагу лялькам, вишиванню, плетенню, іграм у “сім‘ю” та “доктора”.

Артистична, літературно-обдарована дитина буде страждати, коли батьки, використовуючи свій авторитет, будуть вважати її захоплення недостойними, і загубить себе взагалі, якщо вибере професію, далеку від її здібностей.

Пам‘ятайте! Основною турботою батьків є створення сприятливих умов для дитячого розумового, емоційного та духовного розвитку.

Саме про це писала відомий американський психолог, фахівець з консультування сімей В.Сатір у книзі “Як будувати себе та свою сім‘ю”.

^ Батьки, спитайте себе:

Чи цікаво та приємно бути членом вашої сім‘ї, а саме, вашим сином?

Чи відчуваєте ви, що живете з другом, якого ви поважаєте та любите, та який поважає та любить вас?

Зараз прийнято говорити, що ми живемо у важкі часи. Так, сучасне життя додало в деякі сім‘ї болю та проблем. Але, було б насправді набагато легше жити, вирощувати дітей, якщо б ми менше говорили би про безпорядки в Україні, а більше турбувалися про порядок у власній сім‘ї.

^ Бо саме з сім‘ї має починатися партнерство: взаємоповага, терпимість, взаємодопомога.

Іноді буває, що хлопець, який відчув всі тяготи життя – бідність та труднощі – виростає і стає добрим сім‘янином, вирощує прекрасних дітей.

Іноді буває, що хлопець, який отримав все найкраще, відвертається від інших в скрутну для них хвилину, не спроможний підтримувати добрі стосунки зі світом.

На все це є безліч причин – фізіологія, психологія, виховання, навчання.

Але є ще й сила чоловічої душі. Це так званий “внутрішній голос”, інтуїція, чесність хлопця перед собою.

Ми знаємо, як важко розібратися в собі, усвідомити потік почуттів, який може захлинути. Але ми повинні почати з себе. Без цього ми не зможемо навчити хлопця прислухатися до себе та розуміти самого себе якнайкраще. І коли ви навчите його цьому, скоріше за все він наважиться ризикувати та будувати своє життя так, щоб отримати від нього задоволення та залишити про себе добру пам‘ять.

(В буклеті використані матеріали книги Дона та Джоан Еліумів “Виховання сина”)