Реферат: Програма навчальної дисципліни прикладна агроекологія

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної

і виховної роботи

Мамчур З.І.

_____________________________


“_____”_______________2010 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


_______________________Прикладна агроекологія_________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки__7.070801_Екологія та охорона навколишнього середовища

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)__ 7.070801 Екологія та охорона навколишнього середовища

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації________ екологія землекористування і агробізнес ______________

(назва спеціалізації)

Інституту, факультету, відділення Львівський національний університет імені Івана

Франка, географічний факультет, кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010-2011


^ Прикладна агроекологія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки 7.070801_Екологія та охорона навколишнього середовища, спеціальністю: екологія та охорона навколишнього середовища - Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2010.- 9 с.


Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Ямелинець Тарас Степанович, к.г.н., доцент


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів


Протокол № 14 від. “15” червня 2010 р.


Завідувач кафедрою

ґрунтознавства і географії ґрунтів

проф. Позняк С.П. _______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено Вченою радою географічного факультету


Протокол № 4 від “29” червня 2010 р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


Ямелинець, 2010


^ Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Прикладна агроекологія”)



Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0401 Природничі науки

(шифр, назва)

Нормативна

(за вибором студента)


Модулів – 2

Напрям

7.070801 Екологія та охорона навколишнього середовища

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

екологія та охорона навколишнього середовища

2010-2011




Курсова робота – непередбачено

Семестр

Загальна кількість годин – 47

IX




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

спеціаліст

28 год.

.

^ Практичні, семінарські

14 год.




Лабораторні

-




^ Самостійна робота

30 год.




ІНДЗ:

Вид контролю:

залік



ВСТУП

У курсі висвітлюються теоретичні та методологічні проблеми агроландшафтів та агроекосистем, закони їх розвитку і функціонування, особливо в умовах техногенези. Особлива увага приділяється аналізу впливу на агроекосистеми органічних і мінеральних добрив, їх екологічна роль в якості фактора оптимізації живлення рослин та підтриманні чи покращанні родючості ґрунту, так і їх негативна роль в забрудненні довкілля та зменшенні чи погіршенні стану біорізноманіття і якості с/г продукції, їх вплив на природні води. Детально розглядається вплив засобів охорони рослин (пестицидів) на грунт, культурні рослини, мікроорганізми та здоров'я людини. Вивчаються проблеми агроекології, особливо пов'язані з аварією на Чорнобильській АЕС на якість с/г продукції. Екологічні наслідки меліорації та їх вплив на агроекосистеми та природне середовище взагалі вивчається з точки зору негативного впливу на окремі компоненти природних систем. Важливе місце в курсі займає вивчення впливу тваринництва за такими аспектами: вплив відходів тваринництва на довкілля, дигресія пасовищ, санітарно-захисні зони довкола тваринницьких комплексів.

Детально вивчається ґрунтово-біотичний комплекс, який є основою агросистеми, що включає: функціональну роль ґрунту в екосистемі, біогеоценотичну діяльність мікробного комплексу; нормування вмісту хімічних елементів в грунтах тощо.

Крім того детально буде розглянуто екологію селітебних територій, яка включає особливості сучасного екологічного середовища, поселення людей, проблеми фізичного забруднення селітебної зони, її тверді відходи та вплив їх утилізації і ліквідації на агроекосистеми.

Особливу увагу буде приділено оптимізації і організації стійких агроекосистем, в першу чергу такі питання , як стійкість агроекосистем при різних системах землеробства, а також умови реконструкції і створення цих агроекосистем.

Окремими питаннями буде розглянуто забруднення вод в умовах інтенсифікації аграрного виробництва, виробництво екологобезпечної продукції тощо.

На практичних роботах основну увагу приділяється вивченню агроландшафтів України, їх сучасному стану, екологічній оцінці агроекосистем, проблемам їх оптимізації та організації стійких агроекосистем.



^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: отримати знання про теоретичні та методологічні проблеми агроландшафтів та агроекосистем, закони їх розвитку і функціонування, дослідити вплив на агроекосистеми органічних і мінеральних добрив, їхню екологічну роль в якості фактора оптимізації живлення рослин та підтриманні чи покращанні родючості ґрунту, так і їхню негативну роль в забрудненні довкілля та зменшенні чи погіршенні стану біорізноманіття і якості с/г продукції.

Завдання: оволодіти знаннями про закони розвитку та функціонування агроландшафтів, їх сучасному стані в межах території України, здійснити екологічну оцінку агроекосистем, та вивчити проблеми їх оптимізації та організації стійких агроекосистем.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: теоретичні та методологічні засади формування та функціонування агроландшафтів.

вміти: користуватись методологією проведення екологічної оцінки агроекосистем та організації стійких агроекосистем.



Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Агроекосистеми. Динаміка агроекосистем, кругообіг речовини і потоки енергії в агроекосистемах.

Тема 1. Місце агроекології в системі екологічних наук. Екологія і сільськогосподарське виробництво. Історія розвитку агроекології, як самостійної дисципліни.

^ Основні закони екології та їх застосування в агроекології, методологія і методи агроекології.

Тема 2. Агроландшафти, агроекосистеми (агробіоценози), їх ознаки, будова і властивості. Видова, просторова та трофічна структура систем, детритні харчові ланцюги, консорції. Взаємовідносини видів в агроекосистемах.

Тема 3. Грунтово-біотичний комплекс як основа агроекосистеми та матеріально-енергетичної підсистеми агробіоценозів, біоценотична діяльність мікробного комплексу. Екологічні функції грунтів в агроекосистемах. Нормування антропогенних навантажень на грунти (хімічних та механічних); екологічні основи збереження і відтворення родючості грунту, проблеми екологічної оцінки грунтів.

Тема 4. Біогенне забруднення вод в умовах оптимізації с/г виробництва, прихід поживних речовин як фактор зміни екологічної рівноваги у водоймах. Визначення біогенного навантаження на екологічні і санітарно-гігієнічні наслідки евтрофікації вод, сільськогосподарські джерела забруднення водойм, визначення виносу біогенних елементів із с/г угідь, зниження біогенного навантаження з допомогою протиерозійних інженерно-біотичних систем.

Тема 5. Хімізація с/г виробництва та її екологічні наслідки. Баланс біогенних елементів і продуктивність гумусу. Основні шляхи забруднення довкілля добривами: Втрати мінеральних добрив при їх транспортуванні та зберіганні. Порушення науково обгрунтованої системи застосування добрив, негативний вплив хімізації землеробства на довкілля, якість рослинницької продукції, природних вод.

^ Вплив хімізації землеробства на стійкість рослин до хвороб та шкідників, на забруднення грунтів та атмосфери азотом.

Тема 6. Пестициди. Їх класифікація та використання для хімічного захисту рослин. Особливості міграції пестицидів в агроекосистемах, проблеми детоксикації біоцидів , контроль їх кількості. Пестициди і корисна грунтова біота. Інтегрований захист культурних рослин.

Тема 7. Вплив продуктів техногенезу на агроекосистеми, важкі метали та деградація агросистеми. Джерела забруднення довкілля важкими металами. Токсичність важких металів, їх міграція в агроекосистемах.

^ Радіоактивність та її вплив на агроекосистеми, радіоактивне забруднення України.


Змістовий модуль 2. Екологія агроландшафтів. Оптимізація агроландшафтів і організація стійких агроекосистем.

Тема 8. Сільськогосподарська радіоекологія, джерела радіонуклідів в агросфері, їх міграція по с/г ланцюгах, вплив іонізуючого випромінювання на рослини, тварини і агробіоценози, радіаційний моніторинг сфери с/г виробництва, принципи ведення с/г виробництва і комплекс захисних заходів на територіях з підвищеним вмістом радіонуклідів.

Тема 9. Вплив осушення і зрошення на стан агроекосистем. Проблеми водних меліорацій та їх екологічні наслідки. Ерозія і функціонування агроекосистем.

Тема 10. Розвиток тваринництва та його екологічні наслідки. Пасовищна дигресія та її діагностика. Негативний вплив відходів тваринництва на довкілля, методи їх утилізації та знешкодження; використання біотехнологій для їх переробки.

Тема 11. Екологія селітебних територій, особливості сучасної екологічної ситуації в сільських поселеннях, проблеми їх фізичного забруднення, вплив утилізації та ліквідації твердих відходів на агроекосистеми.

^ Оптимізація екологічного стану сільських поселень.

Тема 12. Оптимізація агроландшафтів і організація стійких агроекосистем, стійкість і мінливість агроекосистем і основні принципи їх організації. Методологічні основи оцінки агроландшафтів, стійкість агроекосистеми при різних системах землеробства, умови реконструкції або створення нових стійких агроекосистем.

^ Збалансованість процесів мінералізації і гуміфікації – інтегральний показник екологічної стійкості грунтів в агроекосистемах.

Тема 13. Критерії оцінки екологічної ситуації територій. Оцінка зміни середовища селітебних територій, атмосферного повітря, критерії оцінки забруднення і деградації водойм та підземних вод, забруднення і деградація грунтів, зміна геологічного середовища. Екологічне (альтернативне) землеробство. Екологічні принципи функціонування агроекосистем, організація стійких агроекосистем.

Тема 14. Виробництво екологічно безпечної продукції, еколого-токсилогічні нормативи, речовини, які забруднюють продукти харчування і корми, способи мінімізації чи виключення забруднення с/г продукції, сертифікація продуктів харчування. Природоохоронна діяльність в с/г, організація охорони природи.

^ Закони екології і їх застосування в охороні природи, основні напрямки природоохоронної діяльності в с/г.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

Семестр ІХ

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Місце агроекології в системі екологічних наук.

4

2

-

-

-

2

Тема 2. Агроландшафти, агроекосистеми, їх ознаки, будова і властивості.

6

2

2

-

-

2

Тема 3. Грунтово-біотичний комплекс.

4

2

-

-

-

2

Тема 4. Біогенне забруднення вод.

4

2

2

-

-

2

Тема 5. Хімізація с/г виробництва та її екологічні наслідки.

2

2

-

-

-

2

Тема 6. Пестициди.

4

2

2







2

Тема 7. Важкі метали та деградація агросистеми.

2

2

-







2

Разом – зм. модуль1

34

14

6

-

-

14

Змістовий модуль 2. Агроекологічна оцінка, типологія та класифікація земель.

Тема 8. Сільськогосподарська радіоекологія.

4

2

2

-

-

2

Тема 9. Вплив осушення і зрошення на стан агроекосистем.




2

-

-

-

2

Тема 10. Тваринництво та його екологічні наслідки.




2

2

-

-

2

Тема 11. Екологія селітебних територій.




2

-

-

-

2

Тема 12. Оптимізація агроландшафтів і організація стійких агроекосистем.




2

2

-

-

2

Тема 13. Критерії оцінки екологічної ситуації територій.




2

-

-

-

2

Тема 14. Виробництво екологічно безпечної продукції.




2

2

-

-

4

Разом – зм. модуль 2




14

8

-

-

16

Усього годин




28

14

-

-

30


^ 5. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Теоретичні засади екологобезпечного збалансованого землекористування

2

2

Механізми формування адаптивно-ландшатних систем землеробства

2

3

Екологічні функції грунтів в агроекосистемах.

2

4

Особливості проведення екологічного моніторингу дистанційними методами

2


^ 6. Теми практичних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин



Екологічні фактори. Мінливість агрофітоценозів.

2



Агрометереологічне прогнозування.

2



Мінеральні та органічні добрива як екологічний фактор.

2



Пестициди як екологічний фактор. Їх класифікація та використання для хімічного захисту рослин. Інтегрований захист культурних рослин.

2



Проведення агроекологічної оцінки агроландшафтів Оцінка ступеня агрогенного перетворення агроландшафтів адміністра­тив­них районів Львівської обл.

2



Водна і вітрова ерозія грунтів

2



Система екологічного землеробства

2


^ 7. Теми лабораторних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1







...







Не передбачено навчальним планом


^ 8. Самостійна робота


№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Основні закони екології та їх застосування в агроекології, методологія і методи агроекології.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 2, 3, 4

4

2

Наукові, методичні та організаційні аспекти проведення екологічного моніторингу.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 2, 3

2

3

Нормування антропогенних навантажень на ґрунти (хімічних та механічних); екологічні основи збереження і відтворення родючості грунту, проблеми екологічної оцінки ґрунтів.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 3, 5

4

4

Критерії оцінки екологічної ситуації території. Оцінка зміни середовища селітебних територій, атмосферного повітря, критерії оцінки забруднення і деградації водойм, грунтів.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 1, 3

4

5

Основні засади функціонування екологобезпечного землекористування. Оцінка стійкості та змінності агроекосистем

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 1, 6

4

6

Природоохоронна діяльність в с/г, організація охорони природи.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 1

2

7

Джерела забруднення довкілля важкими металами. Токсичність важких металів, їх міграція в агроекосистемах.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 5

4

8

Оптимізація агроландшафтів і організація стійких агроекосистем, стійкість і мінливість агроекосистем і основні принципи їх організації.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 2, 3, 7

4

9

Методологічні основи оцінки агроландшафтів, стійкість агроекосистеми при різних системах землеробства, умови реконструкції або створення нових стійких агроекосистем.

^ Рекомендована література для опрацювання теми: 2

4




Разом

30


9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

Не передбачено навчальним планом

^ 10. Методи контролю

Контроль виконання курсової роботи включає поточний контроль за виконанням розрахунків за трьома розділами та захист перед комісією. Оцінка виконання та захисту курсової роботи проводиться за 100-бальною шкалою.

^ 11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Розподілу балів, які отримують студенти (для заліку)

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т13

Т14

100

7

7

7

7

7

7

8

7

7

7

7

7

7

8


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).


Критерії оцінювання знань студентів:

Для отриманні заліку студент повинен розуміти теоретичні та методологічні проблеми агроландшафтів та агроекосистем, закони їх розвитку і функціонування, дослідити вплив на агроекосистеми органічних і мінеральних добрив, їхню екологічну роль в якості фактора оптимізації живлення рослин та підтриманні чи покращенні родючості ґрунту, так і їхню негативну роль в забрудненні довкілля та зменшенні чи погіршенні стану біорізноманіття і якості с/г продукції. Також студент повинен оволодіти знаннями про закони розвитку та функціонування агроландшафтів, їх сучасний стан в межах території України, вивчити проблеми їх оптимізації і організації стійких агроекосистем, користуватись методологією проведення екологічної оцінки агроекосистем та організації стійких агроекосистем.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Залік (контр. робота)

А

90 – 100
Зараховано
В

81-89

С

71-80

D

61-70

Е

51-60

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.


^ 12. Методичне забезпечення


13. Рекомендована література

Базова

1. Сільськогосподарська екологія. За редакцією М.М"якуша. – К: Либідь, 1992. – 168 с.

2. Агроэкологическая оценка земель Украины и размещение сельськохозяйственных культур. Под ред. В.Медведева. К, 1997. – 224 с.

3. Агроэкология. Под ред. Черникова В.А., Чекереса А.И., М.: Изд-во «Колос», 2000. - 533 с.

4. Кирюшин В.И. Экологизация земледелия и технологическая политика. М.: Изд-во МГУ. – 2000. - 473 с.

5. Химизация земледелия и при­родная среда. Под. ред. В.Минеева., М.: Изд-во МГУ. – 1990. - 252 с.

Допоміжна

6. Класифікація та екологобезпечне використання сільськогосподарськиї земель. Добряк Д.С., Канаш О.П., Розумний І.А. // Наукова монографія. К.- 2001. – 307 с.

7. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. – К: Либідь, 1993. – 224 с.


14. Інформаційні ресурси

http://www.fao.org/nr/land/lr-home/it/

http://www.longbrancheec.org/eras/