Реферат: Робоча навчальна програма з психіатрії та наркології (для медико-психологічного факультету) Київ 2011 пояснювальна записка

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ



“Затверджую”

“Рекомендовано”

Проректор з навчальної роботи

на методичній нараді


Професор __________________


…………….......2011 протокол №-….

Кафедри психіатрії та наркології

Завідувач кафедри

О.П.Яворовський

Професор ______________________




О.К. Напрєєнко

“___” ________ 2011р.

“___” ________ 2011р.
^


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ПСИХІАТРІЇ та НАРКОЛОГІЇ

(для медико-психологічного факультету)


Київ 2011


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з психіатрії та наркології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальності “Медична психологія” 7.110110, вивчення психіатрії та наркології здійснюється впродовж IX-X семестрів 5-го року навчання.

^ Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;


Психіатрія та наркологія як навчальна дисципліна:

ґрунтується на вивченні студентами психології, медичної психології, анатомії людини, фізіології, патоморфології, патофізіології, біологічної та біоорганічної хімії, пропедевтики внутрішньої медицини, фармакології і медичної рецептури, радіаційної медицини, неврології й інтегрується з цими дисциплінами;

спирається на інтеграцію викладання з основними клінічними дисциплінами та на формування умінь застосовувати знання з психіатрії та наркології в процесі подальшого навчання й у професійній лікарський діяльності;

закладає основи здорового способу життя та профілактики психічних порушень у процесі життєдіяльності.

Після закінчення навчання випускники повинні пройти інтернатуру протягом року. Після підготовки в інтернатурі фахівцю присвоюється кваліфікація – лікар і він здатний виконувати професійну роботу та займати посаду лікаря-психолога в закладах охорони здоров‘я України: багатопрофільних та спеціалізованих лікарнях, диспансерах, поліклініках, пологових будинках, Центрах медико-соціальної експертизи.

Діяльність лікаря-психолога спрямована на психопрофілактику серед людей груп ризику, психодіагностику та лікування хворих соматичного і психічного профілю, психологічну реабілітацію із застосуванням спеціальних методик.
^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ:

Опис навчального плану з дисципліни “Психіатрія та наркологія”

для студентів медико-психологічного факультету



Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

годин

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Загальні питання психіатрії та наркології. Загальна психопатологія.

270

22

40

90

5

Поточний, рубіжний та підсумковий (іспит)

Спеціальна (нозологічна) психіатрія

38

80

Всього:

60

120

Загальні питання психіатрії та наркології та загальна психопатологія


Загальні питання психіатрії та наркології.

Загальна психопатологія.


Спеціальна (нозологічна) психіатрія:


Ендогенні та поліетіологічні психічні розлади.

Органічні та симптоматичні психічні розлади та екологічна психіатрія.

Психічні розлади, пов'язані з зловживанням психоактивними речовинами.

Невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади, психіатрія катастроф

Порушення психічного розвитку


Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль відіграють консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дисципліни.

Практичні заняття за методикою їх організації передбачають:

1) дослідження студентами порушень психічних функцій в клінічних бесідах з хворими або на підставі клінічних прикладів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, аудіограмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях (оцінка і аналіз психічного стану, симптомів та синдромів психічних порушень, визначення етіологічних факторів, патогенетичних механізмів, типу перебігу захворювання);

2) обґрунтування попереднього діагнозу психічних розладів, проведення диф.діагностики, визначення тактики ведення хворих, призначення невідкладної медичної допомоги;

3) вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз психічного стану, симптомів та синдромів психічних порушень, визначення тактики ведення хворих), що мають клінічне спрямування.

Психіатрія та наркологія, як клінічна дисципліна, вивчається за системою викладання теоретичної інформації (лекційний курс) та засвоєння клінічного методу і методу позасимптоматичної діагностики. Весь навчальний курс розподілений на 2-годинні теми, з яких формуються потрібні блоки у відповідності до розкладу занять. Для повноцінного засвоєння практичних навичок для більшості тем практичних занять передбачений додаткові 2-години для самостійного огляду хворих з визначенням та описанням відповідних симптомів.


Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними навчальними цілями.

Для цього застосовують такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: розв’язування ситуаційних задач; проведення клініко-психопатологічного дослідження і трактування та оцінка його результатів; аналіз і оцінка результатів експериментально-психологічних та патопсихологічних досліджень; тестові завдання (комп’ютерні та/або паперові); контроль практичних навичок, інші.

Під час навчання передбачено проведення рубіжного контролю (загальна психопатологія та клінічна психіатрія), проведення кураціі, написання навчальної історії хвороби та її захист. Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення дисципліни у формі іспиту.


^ Оцінка успішності студента з дисципліни виставляється за 4-бальною шкалою під час проведення іспиту.
^ 2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення психіатрії та наркології - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо - наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


Кінцеві цілі дисципліни



Призначати невідкладну медичну допомогу при гострих психічних розладах

Визначати тактику ведення хворих з основними психічними розладами

Визначати у комплексі етіологічні фактори, патогенетичні механізми, типи перебігу, та клінічні прояви основних психічних захворювань

Використовувати методи профілактики психічних розладів

Формулювати попередній діагноз основних психічних розладів
^ 3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХІАТРІЇ ТА ЗАГАЛЬНА ПСИХОПАТОЛОГІЯ


Загальні питання психіатрії. Конкретні цілі:

Визначати предмет та основні завдання психіатрії та наркології

Пояснювати значення психіатрії для окремих розділів медицини, її зв’язок з іншими медичними спеціальностями

Застосовувати основні методи дослідження психічного стану людини

Володіти методикою проведення клініко-психопатологічного дослідження, а також основами інтерпретації його результатів

Аналізувати особливості організації психіатричної допомоги та догляду за психічно хворими

Пояснювати принципи профілактики, лікування та експертизи психічних розладів


Тема 1. Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку. Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими.

Предмет і завдання психіатрії та наркології, їх місце серед інших розділів медичної науки. Найважливіші етапи розвитку психіатрії. Значення наукових праць І.М.Сєченова, І.П.Павлова, І.М.Балінського, С.С.Корсакова, В.Х.Кандинського, В.І.Яковенка, П.П.Кащенка, П.А.Бутковського, А.І.Геймановича, В.П.Протопопова, В.М.Гаккєбуша, І.А.Поліщука, Я.П.Фрумкіна, П.В.Бірюковича, І.М.Аптера, Є.А.Попова, К.І.Платонова, Н.П.Татаренко та інших вчених у розвитку вітчизняної психіатрії.

Вплив сучасного рівня розвитку загальної та спеціальної патології, загальної і медичної психології, соціально-економічного стану суспільства і масової свідомості на розуміння суті психічної патології та ставлення до хворих із психічними розладами. Запобігання поширенню псевдонаукових, містичних та магічних методів так званого "зцілення" хвороб.

Значення спадковості, соціально-економічних, екологічних і психологічних факторів у формуванні психічних розладів. Значення стану адаптаційних механізмів для збереження психічного здоров'я. Соматичні захворювання, інтоксикації (екологічні, промислові, побутові, психоактивними речовинами, лікарські та ін.), фізичні, психічні травми, інші шкідливі впливи на головний мозок і психіку в етіології психічних розладів і захворювань.

Основні патогенетичні механізми психічної патології (біохімічні, імунологічні, нейрорефлекторні, нейродинамічні та ін.).

Принципи амбулаторної і стаціонарної допомоги хворим з психічними розладами в залежності від їх етіології, клінічних проявів і особливостей перебігу. Правові принципи психіатричної допомоги. Десять принципів ВООЗ стосовно захисту прав психічно хворих. Сучасна концепція охорони психічного здоров'я в Україні.

Роль лікаря соматичного профілю в наданні медичної допомоги хворим із симптоматичними (особливо межовими непсихотичними) психічними порушеннями. Сучасна структура організації психіатричної допомоги. Особливості структури стаціонарів для психічно хворих дорослих і дітей.

Перша і невідкладна допомога хворим із психічними порушеннями, основні показання до госпіталізації. Особливості транспортування психічно хворих, які знаходяться в стані збудження. Правила утримання хворого. Сучасні методи корекції збудження. Особливості догляду за психічно хворими (дорослими та дітьми). Принципи організації психіатричної допомоги на селі. Роль дільничного та родинного лікаря, лікарів різних спеціальностей у виявленні психічних захворювань і розладів, у наданні медичної допомоги хворим, організації лікування та вирішенні питань соціального забезпечення.

Організація амбулаторної психіатричної допомоги. Структура психіатричного диспансеру. Виявлення ранніх форм психічних захворювань. Облік груп хворих із непсихотичними психічними розладами та психозами. Особливості роботи лікаря з психічно хворими, які знаходяться вдома. Патронажна робота. Денні стаціонари. Послідовний зв'язок у роботі диспансерів і психіатричних стаціонарів. Амбулаторне лікування хворих із різними захворюваннями, підтримуюча терапія, особливості її організації, її значення для охорони здоров'я. Проблеми реадаптації і реабілітації психічно хворих.


Тема 2. Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання. Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань і розладів.

Клініко-психопатологічне дослідження. Метод спостереження. Цілеспрямована клінічна бесіда: анамнез життя, анамнез захворювання (зі слів хворого та осіб, які знають хворого), описання психічного статусу. Етологічний метод. Поведінкові прояви психічних розладів. Поняття адекватності, адаптації та критики свого стану. Метод психоаналізу та психодинамічного спостереження.

Катамнестичний метод та його значення в психіатрії. Особливості психіатричної документації (історія хвороби, оформлення рецептів та ін.) та її аналіз.

Параклінічні методи: експериментально-психологічний, рентгенологічний та томографічний, електрофізіологічний, нейрофізіологічний, епідеміологічний, генетичний. Значення параклінічних методів у психіатричній діагностиці.

Поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання. Питання класифікації психічних розладів. Синдромологічна та нозологічна класифікація психічної патології (за клінічними формами, тяжкістю порушень психіки, перебігом, етіологією та патогенезом).

Принципи та підходи в терапії психічних захворювань та розладів. Методи активної біологічної терапії: шокові (інсулінокоматозна, атропінокоматозна, електросудомна терапія), пірогенна терапія (сульфозином, пірогеналом), краніоцеребральна гіпотермія. Основні показання та протипоказання. Психофармакотерапія: класифікація основних груп препаратів: нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропи, психостимулятори, антипароксизмальні, антипаркінсонічні (коректори). Особливості психофармакотерапії в дитячому віці, показання до її застосування, протипоказання, можливі ускладнення та способи їх лікування. Підтримуюча терапія. Препарати пролонгованої дії. Поняття про психохірургію (можливості та обмеження), її відмінність від нейрохірургії. Психотерапія та її методи: раціональна, сугестивна, гіпносугестія, наркосугестія, психоаналіз, психодінамічна терапія. Арттерапія. Аутогенна релаксація. Показання до застосування нетрадиційних методів лікування: голкорефлексотерапія, гірудотерапія. Трудотерапія. Соціотерапія. Принципи реабілітації психічно хворих.

Принципи трудової експертизи. Критерії працездатності психічно хворих. Тимчасова непрацездатність, стійка втрата працездатності, інвалідність. Принципи військової експертизи. Визначення придатності до несення військової служби осіб із різними психічними порушеннями. Судово-психіатрична експертиза. Критерії осудності та неосудності. Примусове лікування в судово-психіатричній практиці. Поняття дієздатності, опікунства й опіки.

Загальна психопатологія. Конкретні цілі:




Пояснювати психофізіологічні та нейропсихологічні основи психопатологічних розладів

Виявляти та кваліфікувати психопатологічні симптоми в різних психічних сферах

Трактувати стан психічних функцій хворого: аналізувати психопатологічні синдроми та пояснювати їх особливості при різних психічних захворюваннях


Тема 3. Порушення відчуттів та сприймання.

Порушення відчуттів: гіперестезії, гіпестезії, анестезії, сенестопатії. Порушення сприймань: ілюзі (афективні, вербальні, парейдолічні). Психосенсорні розлади: дереалізація, деперсоналізація, метаморфопсії. Галюцинації: зорові, слухові, нюхові, тактильні та ін.; прості та складні; справжні та псевдогалюцинації. Імперативні, коментуючи та нейтральні. Галюціноз. Гіпнагогічні та гіпнопомпічні галюцинації. Психофізіологічні основи розладів відчуттів, сприймань та уявлень. Способи виявлення. Вікові особливості.


Тема 4. Порушення мислення та інтелекту.

Порушення мислення за темпом (прискорення, сповільнення, зупинка), за формою та логічним зв'язком (формальне, резонерство, деталізація, персеверація, паралогічне, аутистичне, символічне, розірваність /шизофазія/, незв'язність /інкогерентність/, ментизм). Нав'язливі ідеї (обсессивні, ананкастичні). Надцінні ідеї (винаходу, відкриття, ревнощів, сутяжництва, іпохондричні). Маячні ідеї (особливого значення, ставлення, переслідування, отруєння, впливу, ревнощів, величності, самозневаги, самозвинувачення, іпохондричні, та ін.). Індуковані маячні ідеї. Первинні (інтерпретативні) та вторинні (почуттеві) маячні ідеї. Порушення інтелекту. Психофізіологічні основи розладів мислення та інтелекту, вікові особливості, способи виявлення.


Тема 5. Порушення емоцій.

Порушення сили емоцій - патологічне посилення позитивних емоцій (ейфорія, екстаз); патологічне посилення негативних емоцій (депресія, меланхолічний раптус, хвороблива психічна анестезія, страх, тривога). Патологічне послаблення емоцій (апатія, емоційна холодність, емоційна тупість). Порушення стійкості емоцій (емоційна лабільність, слабодухість, експлозивність, емоційна інертність (торпідність). Порушення адекватності емоцій (неадекватність емоцій, амбівалентність, дісфорії, патологічний афект). Синдроми: манакальний, морія, депресивний.. Способи визначення порушень емоцій.


Тема 6. Порушення ефекторної сфери.

Вольові розлади: абулія, гіпобулія, гіпербулія, парабулії. Розлади уваги: відволікання, прикутість, виснажливість. Розлади потягів: посилення, послаблення, збочення інстинктів. Компульсивні потяги (дромоманія, діпсоманія, піроманія, та ін.). Обсесивні потяги. Амбітендентність. Психомоторні розлади: збудження, ступор, паракінезії. Порушення мовлення: заїкання, логоклонія тощо. Вікові особливості ефекторних порушень.


Тема 7. Порушення пам'яті.

Патологічне посилення пам'яті - гіпермнезія. Патологічне ослаблення пам'яті - гіпомнезія. Втрата пам'яті - амнезія (гостра епізодична, поточних подій /фіксаційна/, ретроградна, антероградна, загальна прогресуюча, ретардована, часткова). Парамнезії: псевдоремінісценції, конфабуляції, криптомнезії. Корсаковський амнестичний синдром. Психофізіологічні основи розладів пам'яті. Способи виявлення. Особливості розладів пам'яті при різних захворюваннях.

Тема 8. Порушення свідомості та самосвідомості.

Стан свідомості під час сну, афективне звуження свідомості. Синдроми пригнічення свідомості: непритомність, обнубіляція, оглушення, сопор, кома. Синдроми потьмарення свідомості: деліріозний, онейроїдний, аментивний, синдром сутінкового /присмеркового/ стану свідомості. Особливості догляду, спостереження, транспортування хворих із порушенням свідомості. Методи визначення стану свідомості та його порушень.

Тема 9. Психопатологічні синдроми, регістри психічних розладів. Недоумство. Типи перебігу захворювань.

Поняття та визначення психопатологічного синдрому та симптому. Поняття про регістри психічних розладів, як основи класичної психіатричної діагностики. Характеристика регістрів психічних розладів. Співвідношення регістрів, симптомів, синдромів та нозологічних одиниць. Принцип «відповідності». Поняття психотичного та непсихотичного розладу, органічного дефекту психіки. Розділ психічних розладів Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Класифікація психопатологічних синдромів (за переважними порушеннями визначеної психічної сфери, за регістром). Непсихотичні синдроми: астенічний, невротичні (неврастенічний, обсесивно-фобічний, істеричний), іпохондричний, соматоформний. Психотичні синдроми: депресивний, маніакальний, параноїдний, паранойяльний, кататонічний, гебефренічний, деліріозний, онейроїдний, аментивний, сутінковий (присмерковий), галюциноз. Дефектно-органічні синдроми: психоорганічний, Корсаковській амнестичний, деменції, психічного маразма. Значення діагностики психопатологічного синдрому для вибору метода невідкладної терапії та наступного обстеження хворого. Поняття психічного дефекту. Недоумство вроджене (олігофренія) та набуте (деменція). Глобарна (дифузна) та лакунарна деменція. межова розумова відсталість, інфантилізм. Перебіг психічних захворювань: процес, фаза, епізод, реакція, розвиток, стан.


^ СПЕЦІАЛЬНА (НОЗОЛОГІЧНА) ПСИХІАТРІЯ


Ендогенні та поліетіологічні психічні захворювання. Конкретні цілі:

Визначати вплив основних чинників розвитку ендогенних та поліетіологічних психічних захворювань

Аналізувати значення психотравмуючих факторів у виникненні маніфестних проявів та рецидивів захворювання

Визначати основні клінічні симптоми та синдроми при ендогенних та поліетіологічних психічних розладах

Діагностувати невідкладні стани та вміти надавати екстрену медичну допомогу хворим на ендогенні та поліетіологічні психічні розлади

Пояснювати принципи лікування хворих на ендогенні та поліетіологічні психічні захворювання

Визначати особливості проведення підтримуючої терапії хворих на ендогенні та поліетіологічні психічні розлади та профілактики рецидивів.


Тема 1: Шизофренія, шизотипні та маревні розлади


Визначення поняття. Шизофренія як нозологічна форма в історичному аспекті. Епідеміологія. Основні гіпотези патогенетичних механізмів при шизофренії (нейрохімічна, психоаналітична, соціокультуральна). Премобрідні особливості. Клінічні прояви: розщеплення-дезінтеграція, основні („дефіцітарні”) симптоми (аутизм, емоційне збідніння, розлад асоціативного процесу, ефекторно-вольові порушення), продуктивні симптоми. Клінічні форми: проста, параноїдна, кататонічна, гебефренічна.

Типи перебігу хвороби: безперервно-прогредієнтний, приступоподібно-прогредієнтний, рекурантний. Кінцевий стан шизофренії. Поняття дефекту, типи дефектів. Діагностика шизофренії: психопатологічний та експериментально-психологічний методи. Диференційна діагностика. Особливості дитячої шизофренії.

Лікування шизофренії: інсуліно-коматозна, пірогенна, електросудомна, фармакотерапія: показання та протипоказання. Застосування нейролептиків, антидепресантів, транквілізаторів. Психотерапевтична допомога. Підтримуюча терапія, трудотерапія. Профілактика рецидивів, соціально-реабілітаційні заходи. Експертиза: трудова, військова, судово-психіатрична.

Шизотипні та маревні розлади. Умови виникнення, сприятливі фактори, клінічні симптоми, лікування, кінцевий стан. Індукований маревний розлад. Шизоафективні розлади. Сучасні уявлення про генезис, розповсюдженість. Клінічна симптоматика. Лікування шизоафективних розладів.


Тема 2: Афективні розлади


Визначення поняття, поширеність. Маніакально-депресивний психоз. Клінічні прояви маніакальної та депресивної фаз. Інтермісія. Варианти перебігу. Сомато-вегетативні еквіваленти ендогенної депресії, тріада Протопопова. Циклотимія. Гіпоманії. Субдепресії. Маскована депресія, її соматовегетативні та психопатологічні ознаки. Особливості афективних захворювань у дітей. Особливості нагляду за хворими у стані депресії. Принципи профілактики й терапії афективних психозів. Протирецидивна терапія при маніакально-депресивних психозах. Немедикаментозні методи лікування депресивних розладів. Проблеми експертизи та медико-соціальної реабілітації хворих на афективні психічні порушення.


Тема 3: Епілептична патологія.


Визначення епілепсії, її поширеність. Поняття про епілептичну реакцію, симптоматичну епілепсію, епілептичну хворобу. Етіологія та патогенез епілепсії. Поняття про епілептичне та епілептогенне вогнище. Пароксизм, його клінічна характеристика. Ранні ознаки пароксизмальності. Первинна (генуїнна) та вторинна (симтоматична) епілепсія, особливості її виникнення та перебіг. Клінічни форми епілепсії (проста, судомно-спастична, психічна). Поняття про епілептичні реакції та епілептиформний синдром. Класифікація епілепсії: генералізована та фокальна (локальна, парціальна). Класифікація епілептичних пароксизмів. Прості парціальні припадки (без порушення свідомості): моторні, сенсорні, із вегето-вісцеральними проявами, із порушенням психічних функцій (дисфазичні, дисмнезичні, із порушенням мислення, афективні, з ілюзіями, із складними галюцинаціями). Комплексні парціальні припадки (із порушенням свідомості). Генералізовані припадки (абсанси, міоклонічні, клонічні, тонічні, тоніко-клонічні, атонічні). Вторинно-генералізовані припадки. Епілептичний статус. Поняття «психічного еквіваленту». Епілептичні психози. Зміни особистості у хворих на епілепсію. Особливості епілепсії у дітей. Диференціальна діагностика епілепсії. Діагностичне значення клініко-анамнестичного обстеження, електрофізіологічних методик. Принципи лікування епілепсії (комплексність, аналіз етіологічних та провокуючих факторів, особливостей клінічної картини). Антипароксизмальні препарати, методика їх застосування. Лікування епілептичних психозів. Невідкладна допомога при епілептичному статусі. Принципи медико-соціальної реабілітації. Трудова, військова та судово-психіатрична експертиза.



Екзогеннії. Органічні та пов’язані з віком психічні розлади. Конкретні цілі




Виявляти психічні порушення у хворих з органічними захворюваннями головного мозку.

Визначати етіологічні і патогенетичні фактори психічних порушень при органічних захворювань головного мозку.

Визначати найбільш поширенні клінічні симптоми і синдроми психічних розладів при органічних ураженнях головного мозку.

Аналізувати результати обстеження хворих с органічними захворюваннями головного мозку.

Визначати характер та принципи лікування хворих с психічними порушеннями при органічних ураженнях головного мозку.

Діагностувати невідкладні стани і надавати екстрену медичну допомогу хворим з психічними порушеннями при органічних ураженнях головного мозку.


Тема 4: Загальна характеристика органічних (включаючи симптоматичні) психічних розладів. Соматогенні психічні розлади.


4.1. Основні патогенетичні механізми органічних психічних порушень. Класифікація психічних порушень органічної природи. Особливості психічних порушень у різні періоди захворювання. Клінічні прояви психічних порушень при органічних захворюваннях. Принципи диференціальної діагностики психічних порушень органічної природи. Принципи терапії психічних порушень органічної природи.

4.2. Психічні порушення у хворих при соматичних та ендокринних захворюваннях

Основні клінічні форми соматогенних психічних розладів. Особливості психоорганічного синдрому. Ендокринний психосиндром Манфреда Блейлера. Психічні порушення при вагітності, у післяпологовому та лактаціонному періоді. Вікові особливості, перебіг, прогноз, принципи лікування, профілактики та експертизи.

4.2. Психічні порушення при ушкодженні судин головного мозку

Психотичні, дефектно органічні та непсихотичні психічні порушення. Діагностичні критерії судинних психозів. Особливості судинної деменції. Принципи профілактики, лікування, експертизи та соціально трудової реабілітації хворих.


Тема 5: Екзогенії та вікові психічні розлади


5.1. Психічні порушення при інфекційних порушеннях. Етіопатогенетичні механізми ураження головного мозку при загальних та внутрішньомозкових інфекціях. Екзогенні типи реакцій (К. Бонгоффера). Психічні порушення при гострих інфекціях. Психічні порушення при хронічних інфекціях. Психічні розлади у ВІЛ-інфікованих. Вікові особливості, перебіг, прогноз, принципи лікування, профілактика, експертиза та соціально-трудова реабілітація.

5.2. Психічні порушення при черепно-мозкових травмах. Особливості психічних порушеннях в найгостріший, гострий та пізній стадіях травматичної хвороби. Резідуально-органічні наслідки черепно-мозкових травм. Церебрастенія. Вікові особливості, перебіг, принципи лікування, профілактики, експертизи та соціально трудової реабілітації


5.3. Психічні порушення при інтоксикаціях та внаслідок екологічно несприятливих впливів

Клінічні особливості психічних розладів при гострих та хронічних отруєннях лікарськими засобами, при харчових отруєннях, при інтоксикаціях промисловими та побутовими отрутами. Психопатологічні особливості людей, що мешкають в екологічно несприятливих зонах, особливості психічних порушень, які викликані екологічно несприятливими факторами. Пострадіаційні психічні порушення. Психопатологічні проблеми, пов’язані із урбанізацією. Психічні розлади під впливом НВЧ та електромагнітного поля. Профілактика і лікування психічних порушень в разі промислових, лікарських інтоксикацій та внаслідок екологічно несприятливих впливів.

5.4. Загальна характеристика та класифікація психічної патології похилого та старечого віку. Етіологія, патогенез психічних порушень похилого та старечого віку. Функціональні психічні порушення: клімактеричні, неврозоподібні стани, пресенільні психози (депресія, параноя, функціональні психози старечого віку – клінічні варіанти перебіг, кінцевий стан, лікування та профілактика). Атрофічні та сенільні деменції – хвороба Альцгеймера, Піка, стареча деменція, деменція при хворобі Паркінсона. Клінічні особливості, перебіг, кінець, лікування, профілактика.



Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин Конкретні цілі:




Визначати етіологічні і патогенетичні фактори залежності при зловживанні психоактивними речовинами.

Аналізувати вплив психоактивних речовин на людину.

Визначати діагностичні критерії наркологічних захворювань.

Діагностувати невідкладні стани при зловживанні психоактивними речовинами.

Надавати невідкладну медичну допомогу хворим при невідкладних станах, зумовлених вживанням психоактивних речовин.

Визначати профілактику наркологічних захворювань.

Визначати характер та принципи лікування хворих з залежністю від психоактивних речовин.


Тема 6: Проблема залежності. Медичні та соціальні проблеми вживання психоактивних речовин. Організаційно-правові питання наркології. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю

Поняття психоактивних речовин, феноменів вживання та залежності. Причини, які приводять до зловживання психоактивними речовинами та поширеність цього явища. Класичне поняття великого наркоманічного синдрому. Особливості перебігу наркологічних захворювань: гостра інтоксикація, зловживання, синдром залежності, стан абстиненції, делірії, психотичні розлади у стані сп’яніння, резидуальні та відстрочені розлади. Організація наркологічної допомоги, наркологічні диспансери, наркологічні кабінети, організація анонімного лікування хворих на алкоголізм. Просте алкогольне сп’яніння, його ступені, індивідуальні особливості, діагностика, надання медичної допомоги при гострих алкогольних отруєннях. Патологічне сп’яніння: діагностика, судово-психіатрична експертиза. Побутове пияцтво.

Алкоголізм (залежність від алкоголю), його критерії, наркоманічний синдром при алкоголізмі. Діагностика абстинентного стану, його види, медична допомога. Стадії алкоголізму, особливості деградації особистості. Особливості алкоголізму підлітків, жінок. Соматоневрологічна симптоматика при алкоголізмі. Гострі металкогольні психози. Затяжні металкогольні психози. Алкогольні енцефалопатії. Алкогольна депресія. Лікування металкогольних психозів. Методи лікування алкоголізму, профілактика алкоголізму та його рецидивів. Питання реабілітації. Трудова, судово-психіатрична, військова експертиза. Добровільне та примусове лікування хворих.


Тема 7: Психічні та поведінкові розлади у наслідок вживання наркотиків, в т.ч. психоактивних речовин, які не внесені в державний перелік наркотичних.

Залежність від опіатів, канабіоідів, психостимуляторів (амфетаміну, ефедрону, кокаїну), галюциногенів, барбітуратів. Стадії наркоманій, перебіг, кінцевий стан. Лікування і профілактика наркоманій. Особливості наркоманій підлітків, жінок. Залежність від транквілізаторів, снодійних, холінолітичних препаратів, кофеїну, летучих розчинників. Тютюнова залежність (стадії, перебіг, кінцевий стан). Особливості токсикоманії підлітків жінок. Лікування і профілактика токсикоманій та залежності від ліків.



Психогенні психічні захворювання Конкретні цілі:

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори психогенних розладів

Аналізувати вплив психічних факторів на хворого

Визначати клінічні симптоми та синдроми при психогеніях

Діагностувати невідкладні стани у ситуаціях катастроф та стихійних лих та надавати екстрену медичну допомогу хворим

Визначати характер та принципи лікування хворих на невротичні розлади

Визначати характер та принципи лікування хворих на соматоформні розлади

Визначати профілактику посттравматичного стресового розладу

Тема 8. Загальна характеристика психогенних захворювань

Визначення поняття. Класичне вчення про психогенії. Емоційний стрес та психічна травма. Загальна характеристика захворювань, що пов’язані з емоційно-стресовим та психотравмуючим впливом на людину, їх поширеність, медичне та соціальне значення. Етіологія та патогенез, роль спадковості, набутих факторів, особливостей характеру людини. Класифікація психогеній.

Реактивні психози. Загальна характеристика. Афективно-шокові реакціі: фугіформна реакція, реактивний ступор, реактивна сплутаність, «параліч» емоцій. Гострі та затяжні реактивні психози, загальні клінічні ознаки, критерії Ясперса. Реактивна депресія, реактивний параноїд, індукований параноїдний психоз, марення глухуватих, затяжний реактивний ступор. Вікові особливості, наслідки. Терапія реактивних психозів, їх експертиза, профілактика, реабілітація.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Визначення поняття. Причини ПТСР. Клінічні особливості: емоційна відчуженість, заціпеніння почуттів і уникнення стимулів, що могли б викликати спогади про травму. Вегетативні розлади. Порушення соціального функціонування. Тенденції суїцидальні та до зловживання психоактивними речовинами. Профілактика та лікування.

Тема 9. Невротичні розлади.

Визначення понять емоційно-стресова, адаптаційна реакції, неврози, їх поширеність. Етіологія та патогенез неврозів, їх класифікації, розподіл за клінічною картиною і перебігом (короткочасні гострі, пролонговані, хронічні, невротичний розвиток). Клінічні особливості, загальні для всіх неврозів і характерні для окремих форм: неврастенії, істерії, неврозу нав’язливих станів, депресивного, іпохондричного, нервової анорексії, невротичних порушень органів відчуття (глухонімота, анестезії та ін.) та деяких інших органів і систем організму. Неврастенія. Фобічні розлади (агорафобія, соціальні фобії, основні специфічні ізольовані фобії). Тривожні розлади (епізодична пароксизмальна тривожність, генералізований тривожний розлад, змішаний тривожно-депресивний розлад). Обсесивно-компульсивний (ананкастичний) розлад: переважно нав’язливі думки та роздуми, переважно компульсивні дії (нав’язливі ритуали), інші обсесивно-компульсивні розлади (нав’язливі емоції, рухи, спогади та ін.). Депресивні невротичні розлади. Дисоціативні (конверсійні, істеричні) розлади: дисоціативні амнезія, фуга, ступор, транс, дисоціативні рухові розлади („істеричні паралічі”), дисоціативні конвульсії, анестезія або втрата чуттєвого сприйняття („істеричні сліпота, глухота” та ін.). Лікування та профілактика неврозів.

Соматоформні розлади. Визначення поняття. Соматизований розлад, соматоформна вегетативна дисфункція, іпохондричний розлад, психалгія. Лікування та профілактика.


Поведінкові розлади та психічні захворювання, що починаються у дитячому та підлітковому віці. Олігофренії, затримки