Реферат: Програма залучення обдарованої студентської молоді до науково-педагогічної діяльності у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки


ПРОГРАМА
залучення обдарованої студентської молоді до науково-педагогічної діяльності у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки

І. Загальні положення

1.1. В умовах стрімкого зростання впливу науки й техніки на світові процеси, глобалізації економіки перед Україною гостро постала проблема відтворення й посилення її науково-педагогічного потенціалу. На сучасному етапі одним із пріоритетних завдань держави є підтримка й розвиток «молодої» науки. З цією метою Міністерством освіти і науки України розроблена Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки, яка дозволить створити загальнонаціональну систему виявлення та відбору обдарованої молоді, визначити стратегію підтримки та напрями роботи з нею. У рамках реалізації цієї програми у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки створюється науково-методологічне підґрунтя для розвитку ефективної системи виявлення, навчання, залучення до наукової та педагогічної діяльності обдарованих студентів.

1.2. Наукова та педагогічна діяльність студентів (НПДС) є обов'язковою, органічно невід'ємною частиною підготовки фахівців у ВНУ ім. Лесі Українки і входить до переліку основних завдань університету, що розв'язуються задяки єдності навчального й наукового процесів.

1.3. Навчання із цілеспрямованою систематичною участю у науково-педагогічній роботі є способом формування й розвитку у студентів творчого науково-педагогічного потенціалу, відповідальності,  активної  життєвої позиції. Система НПРС покликана якнайповніше забезпечувати  індивідуальність підходу й диференційованість при підготовці фахівців, базуватися на використанні багаторічного вітчизняного та зарубіжного досвіду інтеграції науки й освіти, навчанні фахівців, що відповідає вимогам світових стандартів.

1.4. Комплексний характер НПРС визначає послідовність засвоєння й використання методів і технік виконання науково-педагогічних досліджень та реалізації їх результатів, наступність науково-дослідної роботи за курсами та рівнями освіти, логічність ускладнення методів, видів і форм наукової творчості. НДРС проводиться на всіх стадіях навчального процесу й організаційних рівнях (кафедральному, факультетському, університетському).

ІІ. Мета і завдання науково-педагогічної роботи студентів

Основною метою організації й розвитку системи науково-педагогічної роботи студентів є підвищення рівня наукової підготовки фахівців з вищою освітою і виявлення талановитої молоді для наступного навчання й поповнення педагогічних і наукових кадрів Волинського національного університету ім. Лесі Українки, інших установ і організацій країни на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу, економічного і культурного розвитку.

Основними завданнями організації й розвитку системи НПРС є:

забезпечення інтеграції навчальних занять, наукової та педагогічної роботи студентів;

відбір обдарованої і талановитої молоді, що проявляє здібності й прагнення до наукової й педагогічної діяльності;

ріст масовості й підвищення результативності участі студентів у науковій та педагогічній діяльності шляхом їх залучення до пошукових досліджень з найбільш пріоритетних напрямків науки, пов'язаних із сучасними потребами суспільства й держави;

формування й розвиток у студентів якостей науковців та науково-педагогічних працівників;

створення інформаційного банку даних про обдарованих та схильних до наукової творчості студентів з метою формування кадрового резерву потенційних науково-педагогічних працівників університету;

пошук і реалізація джерел фінансування, у тому числі за рахунок засобів, що отримуються з позабюджетних джерел та інноваційної діяльності вузів, вдосконалення форм і методів залучення їх до НПРС.

Основною базою для організації й проведення НПРС є кафедри й інститути університету, навчальні та науково-дослідницькі лабораторії й центри, студентські гуртки, клуби. У всіх випадках пошукова праця студентів організовується відповідно до основних напрямків наукових та педагогічних досліджень цих підрозділів і є важливим показником якості їхньої роботи.

ІІІ. Основні напрямки та заходи, які забезпечать функціонування

системи НПРС в університеті:


3.1. Здійснення органічної єдності навчання й  підготовки студентів до педагогічної, творчої та наукової праці через:

збагачення навчального процесу останніми досягненнями науки  й техніки, підвищення якості навчання за рахунок спільної участі студентів і викладачів у виконанні різноманітних науково-дослідницьких робіт;

введення курсу «Основи наукових досліджень» в усі навчальні плани освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» з метою підготовки студентів до виконання самостійної наукової роботи шляхом набуття ними умінь, навичок виконання НДР, ознайомлення з методами НДР, які необхідні майбутньому вченому;

проведення студентами прикладних,  методичних,  пошукових і фундаментальних науково-педагогічних досліджень  як неодмінної складової частини професійної підготовки фахівців з університетською освітою;

створення умов для підтримки й розвитку  наукових  шкіл  і напрямків в університеті в руслі наступності поколінь і розробки певних проблем;

створення єдиного  дослідницького  й  інформаційного простору України з наукової  творчості  студентів, поліпшення інформаційного забезпечення НПРС.


3.2. Створення передумов для розвитку й  самореалізації  особистісних творчих можливостей студентів через:

забезпечення умов для виявлення,  розкриття й розвитку здібностей і талантів серед студентів і молоді університету;

сприяння всебічному розвитку особистості студента, формуванню його об'єктивної самооцінки,  набуттю  навичок  роботи  у творчих колективах, залученню до організаторської діяльності;

формування у студентів стійкої потреби участі у педагогічній, творчій та науковій діяльності;

розвиток у студентів здатностей до  самостійних  обґрунтованих суджень і висновків;

надання студентам можливості протягом навчання в університеті випробувати свої сили в вирішенні актуальних завдань з різних напрямків педагогічної та наукової діяльності;

сприяння освоєнню студентами різних засобів і систем опрацювання науково-технічної інформації;

індивідуалізація навчання й інтенсифікація навчального  процесу при дотриманні державного стандарту вищої професійної освіти.

надання студентам можливостей широкого використання матеріальної бази й виробничих площ кафедр, першочергового права користування фондами бібліотеки, роботи в мережі Internet тощо.


3.3. Підвищення масовості й результативності участі студентів у науково-педагогічній діяльності:

розширення участі студентів у різноманітних формах педагогічної та науково-дослідницької роботи, що виконуються понад (поза) навчальними планами;

підвищення результативності  організаційно-масових,  у  тому числі й змагальних заходів пошукового, науково-дослідницького спрямування;

розширення наукового й педагогічного співробітництва зі студентами інших вузів України та зарубіжжя;

розвиток науково-творчої активності професорсько-викладацького складу університету щодо участі в організації й керівництві педагогічною, творчою та науково-дослідницькою роботою студентів.


3.4. Виховання,  формування й розвиток у майбутніх фахівців наступних якостей:

необхідних навичок організації та проведення науково-дослідницької діяльності на підприємствах та в установах будь-яких організаційно-правових форм власності;

здатностей до швидкої адаптації, використання отриманих знань і вмінь в динамічних умовах професійної діяльності;

вміння визначатися в житті відповідно до особистісних  здібностей, знань, навичок й прагнень;

готовності й здатності до підвищення кваліфікації й  перепідготовки, постійної самоосвіті й самовдосконалення.


3.5. Забезпечення найбільш ефективного професійного  відбору здібної й талановитої молоді для подальшого навчання студентів у магістратурі та аспірантурі,  поповнення наукових і  педагогічних кадрів університету;


3.6. Сприяння працевлаштуванню випускників університету, у тому числі шляхом залучення студентів до наукової і практичної роботи організацій, фірм та колективів,  де потрібні молоді фахівці з університетською освітою.

ІV. Види та форми організації науково-педагогічної роботи студентів

Системне вирішення проблеми планування, організації й стимулювання науково-педагогічної діяльності студентів дозволяє все різноманіття її форм і видів об’єднати у:

Науково-педагогічну роботу, вбудовану у навчальний процес.

Науково-педагогічну роботу, що доповнює навчальний процес.

Науково-педагогічну роботу, що здійснюється одночасно з навчальним процесом.

Основними організаційними формами науково-педагогічної діяльності студентів є:

навчально-педагогічна робота згідно навчальних планів;

включення елементів наукової та педагогічної роботи у навчальні заняття;

курсові та дипломні роботи з дослідницькими розділами або цілком науково-дослідного характеру;

індивідуальні науково-дослідні роботи студентів, тобто участь студентів у розробці певної проблеми під керівництвом конкретного наукового керівника із числа професорсько-викладацького складу;

включення елементів НПР у програми навчальних та виробничих практик;

студентські наукові гуртки;

студентські проблемні групи;

проведення студентами грамотного патентного пошуку;

одержання студентами патентів і авторських посвідчень;

залучення студентів до виконання науково-дослідних проектів, що фінансуються з різних джерел (держбюджет, договори, гранти тощо);

участь студентів у студентських наукових організаційно-масових заходах різного рівня (кафедральні, факультетські, регіональні, всеукраїнські, міжнародні), що стимулюють розвиток як системи НПРС, так і творчість кожного студента. До них відносяться: наукові семінари, круглі столи, науково-практичні конференції, симпозіуми, конкурси наукових та навчально-дослідницьких робіт студентів, олімпіади з дисциплін та спеціальностей;

організація спеціальних факультативів, спецкурсів, клубів з метою проведення занять із здібними та науково обдарованими студентами;

^ V. Система рівневого залучення обдарованої студентської молоді

до науково-педагогічної роботи:

Комплексна система НПРС має забезпечувати безперервну участь студентів у науково-педагогічній роботі протягом усього періоду навчання. Важливим принципом є наступність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї навчальної дисципліни до іншої, від одних видів навчальних занять і завдань до інших. При цьому необхідно, щоб складність і обсяг знань, умінь і навичок, які здобуваються студентами в процесі пошукової наукової та педагогічної діяльності, зростали поступово. З цією метою передбачається:

курси – загальнонаукова та загальнопедагогічна підготовка: формування у студентів в межах навчального процесу перспективних навичок, умінь і набуття елементарних знань, необхідних для виконання наукової роботи, навчання основам самостійної роботи, розвиток нестандартного мислення. Форми НПР: реферативні роботи; навчально-наукові дослідження в рамках лабораторних занять; курсові проекти; участь у навчально-наукових семінарах, наукових гуртках тощо.

3 курс – загальнотехнічна й спеціальна підготовка: виконання самостійних пошукових досліджень і завдань творчого характеру, формування спеціальних дослідницьких навичок, поглиблення знань методів, методик, технічних засобів проведення досліджень і обробки результатів. Ускладнення завдань й форм науково-дослідної роботи, збільшення її обсягів. Форми НПР: курсові роботи, участь у проблемних групах, внутрівузівських конференціях, конкурсах наукових робіт тощо.

4-5 курси - подальше формування, закріплення й удосконалення знань, умінь і навичок, розвиток творчого мислення й підходу до вирішення конкретних дослідницьких завдань, організація самостійної науково-дослідної та педагогічної роботи студентів за індивідуальними завданнями. Розширення можливостей проведення студентських наукових досліджень на замовлення підприємств та організацій, що дозволить студентам не тільки знайомитися з реальними завданнями, розробляти проекти їхнього рішення, але й самим здійснювати свої пропозиції на практиці. Форми НДР: участь у конференціях, конкурсах всіх рівнів, проведення наукових досліджень під керівництвом науковців університету, дипломні та магістерські роботи, участь у конкурсах грантів тощо.

магістратура – підвищення теоретичного рівня студентів, формування в них умінь та навичок самостійної науково-дослідницької та педагогічної роботи з метою підготовки науково-педагогічних кадрів для системи вищої та середньої спеціальної школи, які готові здійснювати пошук і сучасну обробку інформації, професійно інтерпретувати й текстуально оформляти наукові результати. Поєднання різноманітних форм організації навчального процесу і науково-дослідницької діяльності магістрантів реалізується у:

наукових семінарах як формах аудиторної роботи;

студентських дослідницьких лабораторіях як формах самостійної роботи студентів-магістрантів;

захистах науково-дослідницьких проектів як формах проміжної атестації;

захистах матеріалів педагогічної асистентської практики, творчих педагогічних доробок магістрантів;

вивченні навчальних дисциплін «Основи наукових досліджень», «Інтелектуальна власність», «Вища освіта і Болонський процес», «Педагогіка і психологія вищої школи», «Соціально-економічна статистика» тощо.

^ VІ. Очікувані результати реалізації програми

6.1. Створення організаційних, методичних і матеріально-технічних умов для розвитку різних форм наукової творчості молоді, що базуються на вітчизняному й зарубіжному досвіді, результатах наукових і науково-педагогічних досліджень.


6.2. Підвищення масовості й ефективності участі студентів у різних формах науково-педагогічної діяльності шляхом залучення їх до досліджень із найбільш пріоритетних напрямків науки, пов'язаних із сучасними потребами суспільства й держави.


6.3. Активізація діяльності творчих об'єднань студентів (секцій, клубів, студій, наукових гуртків, проблемних груп тощо) різних організаційно-правових форм і їхнє залучення до вирішення практичних завдань науково-педагогічного спрямування.

6.4. Збільшення кількості щорічних науково-організаційних заходів (круглих столів, наукових семінарів, конкурсів, конференцій, олімпіад тощо) з метою підтримки і розвитку авторитету наукової та педагогічної діяльності студентів в університеті.

6.5. Розширення впровадження результатів студент­ських робіт у практику; збільшення публікацій статей, тез доповідей студентів у наукових збірках, матеріалах конференцій, Науковому віснику ВНУ ім. Лесі Українки.

6.6. Підвищення мотивації й науково-творчої активності професорсько-викладацького складу й наукового персоналу університету в організації й керівництві науковими дослідженнями студентів.

6.7. Формування кадрового резерву науково-педагогічних працівників університету з найбільш обдарованих студентів та мігістрів, які протягом навчання продемонстрували високу мотивацію та результативність у науково-педагогічній діяльності.

^ VІІ. Форми заохочення студентів та працівників університету до наукової та педагогічної діяльності


Успішне функціонування системи наукової та педагогічної діяльності безпосередньо пов'язане з удосконаленням системи стимулювання студентів, які проводять науково-дослідну роботу, викладачів і співробітників, що забезпечують виконання науково-педагогічної праці студентів. Основними її формами є:

Враховування результатів науково-педагогічної роботи студентів при оцінці знань (заліки, іспити й т.і.) на різних етапах навчання.

Зарахування науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт, які успішно виконані студентами у позанавчальний час і відповідають всім вимогам навчальних програм у якості відповідних лабораторних робіт, індивідуально-дослідницьких завдань з певного предменту, курсових, дипломних проектів тощо.

Сприяння у публікаціях результатів педагогічних пошуків та науково-дослідницької роботи студентів (статті, тези).

Висування на конкурсній основі найбільш обдарованих студентів на здобуття іменних стипендій, стипендій, заснованих різними фондами й організаціями тощо.

Подання кращих студентських робіт на конкурси, виставки з нагородженням переможців грамотами, дипломами, присвоєнням звання лауреата.

Відряджання для участі в конференціях, семінарах, конкурсах, олімпіадах різних рівнів.

Рекомендації для навчання або стажування за кордоном.

Рекомендації для навчання та враховування результатів науково-педагогічної роботи студента при вступі до магістратури та аспірантури.

Моральне й матеріальне заохочення студентів з оголошенням подяки, нагородженням грамотами, дипломами, грошовими й іншими преміями за високі показники у науково-педагогічній роботі.

Відповідні форми матеріального й морального заохочення викладачів і співробітників університету: грошове преміювання, враховування керівництва НДРС у системі рейтингової оцінки діяльності викладача.

^ VІІІ. Фінансування науково-педагогічної роботи студентів

Форми й методи фінансування системи науково-педагогічної діяльності студентів обираються залежно від конкретних умов діяльності й здійснюються відповідно до законодавчих і нормативних актів, що регламентують діяльність Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

Затверджено на Вченій раді Волинського національного університету ім. Лесі Українки (протокол №2 від 27 вересня 2007р.).


Куратор наукового товариства

аспірантів і студентів доц. Малімон Л.Я.


Проректор з наукової роботи проф. Цьось А.В.
еще рефераты
Еще работы по разное