Реферат: Програма залучення обдарованої студентської молоді до науково-педагогічної діяльності у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки
ПРОГРАМА
залучення обдарованої студентської молоді до науково-педагогічної діяльності у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки
І. Загальні положення
1.1. В умовах стрімкого зростання впливу науки й техніки на світові процеси, глобалізації економіки перед Україною гостро постала проблема відтворення й посилення її науково-педагогічного потенціалу. На сучасному етапі одним із пріоритетних завдань держави є підтримка й розвиток «молодої» науки. З цією метою Міністерством освіти і науки України розроблена Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки, яка дозволить створити загальнонаціональну систему виявлення та відбору обдарованої молоді, визначити стратегію підтримки та напрями роботи з нею. У рамках реалізації цієї програми у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки створюється науково-методологічне підґрунтя для розвитку ефективної системи виявлення, навчання, залучення до наукової та педагогічної діяльності обдарованих студентів.
1.2. Наукова та педагогічна діяльність студентів (НПДС) є обов'язковою, органічно невід'ємною частиною підготовки фахівців у ВНУ ім. Лесі Українки і входить до переліку основних завдань університету, що розв'язуються задяки єдності навчального й наукового процесів.
1.3. Навчання із цілеспрямованою систематичною участю у науково-педагогічній роботі є способом формування й розвитку у студентів творчого науково-педагогічного потенціалу, відповідальності, активної життєвої позиції. Система НПРС покликана якнайповніше забезпечувати індивідуальність підходу й диференційованість при підготовці фахівців, базуватися на використанні багаторічного вітчизняного та зарубіжного досвіду інтеграції науки й освіти, навчанні фахівців, що відповідає вимогам світових стандартів.
1.4. Комплексний характер НПРС визначає послідовність засвоєння й використання методів і технік виконання науково-педагогічних досліджень та реалізації їх результатів, наступність науково-дослідної роботи за курсами та рівнями освіти, логічність ускладнення методів, видів і форм наукової творчості. НДРС проводиться на всіх стадіях навчального процесу й організаційних рівнях (кафедральному, факультетському, університетському).
ІІ. Мета і завдання науково-педагогічної роботи студентів
Основною метою організації й розвитку системи науково-педагогічної роботи студентів є підвищення рівня наукової підготовки фахівців з вищою освітою і виявлення талановитої молоді для наступного навчання й поповнення педагогічних і наукових кадрів Волинського національного університету ім. Лесі Українки, інших установ і організацій країни на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу, економічного і культурного розвитку.
Основними завданнями організації й розвитку системи НПРС є:
забезпечення інтеграції навчальних занять, наукової та педагогічної роботи студентів;
відбір обдарованої і талановитої молоді, що проявляє здібності й прагнення до наукової й педагогічної діяльності;
ріст масовості й підвищення результативності участі студентів у науковій та педагогічній діяльності шляхом їх залучення до пошукових досліджень з найбільш пріоритетних напрямків науки, пов'язаних із сучасними потребами суспільства й держави;
формування й розвиток у студентів якостей науковців та науково-педагогічних працівників;
створення інформаційного банку даних про обдарованих та схильних до наукової творчості студентів з метою формування кадрового резерву потенційних науково-педагогічних працівників університету;
пошук і реалізація джерел фінансування, у тому числі за рахунок засобів, що отримуються з позабюджетних джерел та інноваційної діяльності вузів, вдосконалення форм і методів залучення їх до НПРС.
Основною базою для організації й проведення НПРС є кафедри й інститути університету, навчальні та науково-дослідницькі лабораторії й центри, студентські гуртки, клуби. У всіх випадках пошукова праця студентів організовується відповідно до основних напрямків наукових та педагогічних досліджень цих підрозділів і є важливим показником якості їхньої роботи.
ІІІ. Основні напрямки та заходи, які забезпечать функціонування
системи НПРС в університеті:
3.1. Здійснення органічної єдності навчання й підготовки студентів до педагогічної, творчої та наукової праці через:
збагачення навчального процесу останніми досягненнями науки й техніки, підвищення якості навчання за рахунок спільної участі студентів і викладачів у виконанні різноманітних науково-дослідницьких робіт;
введення курсу «Основи наукових досліджень» в усі навчальні плани освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» з метою підготовки студентів до виконання самостійної наукової роботи шляхом набуття ними умінь, навичок виконання НДР, ознайомлення з методами НДР, які необхідні майбутньому вченому;
проведення студентами прикладних, методичних, пошукових і фундаментальних науково-педагогічних досліджень як неодмінної складової частини професійної підготовки фахівців з університетською освітою;
створення умов для підтримки й розвитку наукових шкіл і напрямків в університеті в руслі наступності поколінь і розробки певних проблем;
створення єдиного дослідницького й інформаційного простору України з наукової творчості студентів, поліпшення інформаційного забезпечення НПРС.
3.2. Створення передумов для розвитку й самореалізації особистісних творчих можливостей студентів через:
забезпечення умов для виявлення, розкриття й розвитку здібностей і талантів серед студентів і молоді університету;
сприяння всебічному розвитку особистості студента, формуванню його об'єктивної самооцінки, набуттю навичок роботи у творчих колективах, залученню до організаторської діяльності;
формування у студентів стійкої потреби участі у педагогічній, творчій та науковій діяльності;
розвиток у студентів здатностей до самостійних обґрунтованих суджень і висновків;
надання студентам можливості протягом навчання в університеті випробувати свої сили в вирішенні актуальних завдань з різних напрямків педагогічної та наукової діяльності;
сприяння освоєнню студентами різних засобів і систем опрацювання науково-технічної інформації;
індивідуалізація навчання й інтенсифікація навчального процесу при дотриманні державного стандарту вищої професійної освіти.
надання студентам можливостей широкого використання матеріальної бази й виробничих площ кафедр, першочергового права користування фондами бібліотеки, роботи в мережі Internet тощо.
3.3. Підвищення масовості й результативності участі студентів у науково-педагогічній діяльності:
розширення участі студентів у різноманітних формах педагогічної та науково-дослідницької роботи, що виконуються понад (поза) навчальними планами;
підвищення результативності організаційно-масових, у тому числі й змагальних заходів пошукового, науково-дослідницького спрямування;
розширення наукового й педагогічного співробітництва зі студентами інших вузів України та зарубіжжя;
розвиток науково-творчої активності професорсько-викладацького складу університету щодо участі в організації й керівництві педагогічною, творчою та науково-дослідницькою роботою студентів.
3.4. Виховання, формування й розвиток у майбутніх фахівців наступних якостей:
необхідних навичок організації та проведення науково-дослідницької діяльності на підприємствах та в установах будь-яких організаційно-правових форм власності;
здатностей до швидкої адаптації, використання отриманих знань і вмінь в динамічних умовах професійної діяльності;
вміння визначатися в житті відповідно до особистісних здібностей, знань, навичок й прагнень;
готовності й здатності до підвищення кваліфікації й перепідготовки, постійної самоосвіті й самовдосконалення.
3.5. Забезпечення найбільш ефективного професійного відбору здібної й талановитої молоді для подальшого навчання студентів у магістратурі та аспірантурі, поповнення наукових і педагогічних кадрів університету;
3.6. Сприяння працевлаштуванню випускників університету, у тому числі шляхом залучення студентів до наукової і практичної роботи організацій, фірм та колективів, де потрібні молоді фахівці з університетською освітою.
ІV. Види та форми організації науково-педагогічної роботи студентів
Системне вирішення проблеми планування, організації й стимулювання науково-педагогічної діяльності студентів дозволяє все різноманіття її форм і видів об’єднати у:
Науково-педагогічну роботу, вбудовану у навчальний процес.
Науково-педагогічну роботу, що доповнює навчальний процес.
Науково-педагогічну роботу, що здійснюється одночасно з навчальним процесом.
Основними організаційними формами науково-педагогічної діяльності студентів є:
навчально-педагогічна робота згідно навчальних планів;
включення елементів наукової та педагогічної роботи у навчальні заняття;
курсові та дипломні роботи з дослідницькими розділами або цілком науково-дослідного характеру;
індивідуальні науково-дослідні роботи студентів, тобто участь студентів у розробці певної проблеми під керівництвом конкретного наукового керівника із числа професорсько-викладацького складу;
включення елементів НПР у програми навчальних та виробничих практик;
студентські наукові гуртки;
студентські проблемні групи;
проведення студентами грамотного патентного пошуку;
одержання студентами патентів і авторських посвідчень;
залучення студентів до виконання науково-дослідних проектів, що фінансуються з різних джерел (держбюджет, договори, гранти тощо);
участь студентів у студентських наукових організаційно-масових заходах різного рівня (кафедральні, факультетські, регіональні, всеукраїнські, міжнародні), що стимулюють розвиток як системи НПРС, так і творчість кожного студента. До них відносяться: наукові семінари, круглі столи, науково-практичні конференції, симпозіуми, конкурси наукових та навчально-дослідницьких робіт студентів, олімпіади з дисциплін та спеціальностей;
організація спеціальних факультативів, спецкурсів, клубів з метою проведення занять із здібними та науково обдарованими студентами;
^ V. Система рівневого залучення обдарованої студентської молоді
до науково-педагогічної роботи:
Комплексна система НПРС має забезпечувати безперервну участь студентів у науково-педагогічній роботі протягом усього періоду навчання. Важливим принципом є наступність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї навчальної дисципліни до іншої, від одних видів навчальних занять і завдань до інших. При цьому необхідно, щоб складність і обсяг знань, умінь і навичок, які здобуваються студентами в процесі пошукової наукової та педагогічної діяльності, зростали поступово. З цією метою передбачається:
курси – загальнонаукова та загальнопедагогічна підготовка: формування у студентів в межах навчального процесу перспективних навичок, умінь і набуття елементарних знань, необхідних для виконання наукової роботи, навчання основам самостійної роботи, розвиток нестандартного мислення. Форми НПР: реферативні роботи; навчально-наукові дослідження в рамках лабораторних занять; курсові проекти; участь у навчально-наукових семінарах, наукових гуртках тощо.
3 курс – загальнотехнічна й спеціальна підготовка: виконання самостійних пошукових досліджень і завдань творчого характеру, формування спеціальних дослідницьких навичок, поглиблення знань методів, методик, технічних засобів проведення досліджень і обробки результатів. Ускладнення завдань й форм науково-дослідної роботи, збільшення її обсягів. Форми НПР: курсові роботи, участь у проблемних групах, внутрівузівських конференціях, конкурсах наукових робіт тощо.
4-5 курси - подальше формування, закріплення й удосконалення знань, умінь і навичок, розвиток творчого мислення й підходу до вирішення конкретних дослідницьких завдань, організація самостійної науково-дослідної та педагогічної роботи студентів за індивідуальними завданнями. Розширення можливостей проведення студентських наукових досліджень на замовлення підприємств та організацій, що дозволить студентам не тільки знайомитися з реальними завданнями, розробляти проекти їхнього рішення, але й самим здійснювати свої пропозиції на практиці. Форми НДР: участь у конференціях, конкурсах всіх рівнів, проведення наукових досліджень під керівництвом науковців університету, дипломні та магістерські роботи, участь у конкурсах грантів тощо.
магістратура – підвищення теоретичного рівня студентів, формування в них умінь та навичок самостійної науково-дослідницької та педагогічної роботи з метою підготовки науково-педагогічних кадрів для системи вищої та середньої спеціальної школи, які готові здійснювати пошук і сучасну обробку інформації, професійно інтерпретувати й текстуально оформляти наукові результати. Поєднання різноманітних форм організації навчального процесу і науково-дослідницької діяльності магістрантів реалізується у:
наукових семінарах як формах аудиторної роботи;
студентських дослідницьких лабораторіях як формах самостійної роботи студентів-магістрантів;
захистах науково-дослідницьких проектів як формах проміжної атестації;
захистах матеріалів педагогічної асистентської практики, творчих педагогічних доробок магістрантів;
вивченні навчальних дисциплін «Основи наукових досліджень», «Інтелектуальна власність», «Вища освіта і Болонський процес», «Педагогіка і психологія вищої школи», «Соціально-економічна статистика» тощо.
^ VІ. Очікувані результати реалізації програми
6.1. Створення організаційних, методичних і матеріально-технічних умов для розвитку різних форм наукової творчості молоді, що базуються на вітчизняному й зарубіжному досвіді, результатах наукових і науково-педагогічних досліджень.
6.2. Підвищення масовості й ефективності участі студентів у різних формах науково-педагогічної діяльності шляхом залучення їх до досліджень із найбільш пріоритетних напрямків науки, пов'язаних із сучасними потребами суспільства й держави.
6.3. Активізація діяльності творчих об'єднань студентів (секцій, клубів, студій, наукових гуртків, проблемних груп тощо) різних організаційно-правових форм і їхнє залучення до вирішення практичних завдань науково-педагогічного спрямування.
6.4. Збільшення кількості щорічних науково-організаційних заходів (круглих столів, наукових семінарів, конкурсів, конференцій, олімпіад тощо) з метою підтримки і розвитку авторитету наукової та педагогічної діяльності студентів в університеті.
6.5. Розширення впровадження результатів студентських робіт у практику; збільшення публікацій статей, тез доповідей студентів у наукових збірках, матеріалах конференцій, Науковому віснику ВНУ ім. Лесі Українки.
6.6. Підвищення мотивації й науково-творчої активності професорсько-викладацького складу й наукового персоналу університету в організації й керівництві науковими дослідженнями студентів.
6.7. Формування кадрового резерву науково-педагогічних працівників університету з найбільш обдарованих студентів та мігістрів, які протягом навчання продемонстрували високу мотивацію та результативність у науково-педагогічній діяльності.
^ VІІ. Форми заохочення студентів та працівників університету до наукової та педагогічної діяльності
Успішне функціонування системи наукової та педагогічної діяльності безпосередньо пов'язане з удосконаленням системи стимулювання студентів, які проводять науково-дослідну роботу, викладачів і співробітників, що забезпечують виконання науково-педагогічної праці студентів. Основними її формами є:
Враховування результатів науково-педагогічної роботи студентів при оцінці знань (заліки, іспити й т.і.) на різних етапах навчання.
Зарахування науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт, які успішно виконані студентами у позанавчальний час і відповідають всім вимогам навчальних програм у якості відповідних лабораторних робіт, індивідуально-дослідницьких завдань з певного предменту, курсових, дипломних проектів тощо.
Сприяння у публікаціях результатів педагогічних пошуків та науково-дослідницької роботи студентів (статті, тези).
Висування на конкурсній основі найбільш обдарованих студентів на здобуття іменних стипендій, стипендій, заснованих різними фондами й організаціями тощо.
Подання кращих студентських робіт на конкурси, виставки з нагородженням переможців грамотами, дипломами, присвоєнням звання лауреата.
Відряджання для участі в конференціях, семінарах, конкурсах, олімпіадах різних рівнів.
Рекомендації для навчання або стажування за кордоном.
Рекомендації для навчання та враховування результатів науково-педагогічної роботи студента при вступі до магістратури та аспірантури.
Моральне й матеріальне заохочення студентів з оголошенням подяки, нагородженням грамотами, дипломами, грошовими й іншими преміями за високі показники у науково-педагогічній роботі.
Відповідні форми матеріального й морального заохочення викладачів і співробітників університету: грошове преміювання, враховування керівництва НДРС у системі рейтингової оцінки діяльності викладача.
^ VІІІ. Фінансування науково-педагогічної роботи студентів
Форми й методи фінансування системи науково-педагогічної діяльності студентів обираються залежно від конкретних умов діяльності й здійснюються відповідно до законодавчих і нормативних актів, що регламентують діяльність Волинського національного університету ім. Лесі Українки.
Затверджено на Вченій раді Волинського національного університету ім. Лесі Українки (протокол №2 від 27 вересня 2007р.).
Куратор наукового товариства
аспірантів і студентів доц. Малімон Л.Я.
Проректор з наукової роботи проф. Цьось А.В.
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Назвіть відомі вам види інформаційніх загроз. Охарактерезуйте методи захисту технічних та інформаційних об’єктів. Що таке криптографія І які її основні завдання
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Правила внутрішнього трудового розпорядку мають за мету сприяти вихованню робітників І службовців у дусі добропорядного відношення до праці, подальшому зміцненні трудової дисципліни, раціональному використанні робочого часу, високій якості робіт
18 Сентября 2013
Реферат по разное
А. В. Толбатов (Сумський державний університет)
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Н. В. Гусаріна Аспірант кафедри Економіки та організації виробництва нук, м. Миколаїв
18 Сентября 2013