Реферат: Індивідуальна робота бібліотеки з обдарованими дітьми

Індивідуальна робота бібліотеки з

обдарованими дітьми


Шкільні бібліотекарі направлені на навчально-виховний процес по вихованню всебічно розвиненої особистості, розвитку їх здібностей та обдарованості. В теперішній час робота з обдарованими дітьми має особливо важливе значення.

Про виконання закону України “Про освіту” Державної Національної програми “Освіта”(Україна на ХХІст.), комплексної програми “Обдаровані діти” в школі розроблена програма “Обдарованість”. Бібліотека може виконати цю програму, здійснюючи диференційований підхід до читачів, використовуючи всі форми та методи індивідуальної роботи з читачами.

Специфіка шкільної бібліотеки в тому, що її відвідують читачі різного віку.

До кожного треба свій підхід, адже читання – процес індивідуальний, тісно пов’язаний з розвитком особистості дитини.

Для того щоб робота велась системно, складається план роботи з обдарованими дітьми(див. додаток).

Бібліотекар повинен мати комплекс матеріалів, на яких може постійно ґрунтувати свою діяльність. Тому в бібліотеці створений банк даних всіх матеріалів , що торкається роботи з обдарованими дітьми. Оформлений бібліодайджест “Обдарована дитина”.

В методичній картотеці “На допомогу бібліотекарю” визначений розділ “Робота з обдарованими учнями”, де зібрані статті із періодичних видань і збірок. Методичні рекомендації про розвиток індивідуальних здібностей обдарованих дітей суттєво полегшує пошук необхідного матеріалу, як для бібліотекаря, так і для вчителя.

В бібліотеці оформлена постійно діюча виставка “Таланти та обдарованість”. Оформляються книжні виставки та тематичні полиці з тем навчальної діяльності учнів, які займаються в обласній школі “Ерудіт”, учасників олімпіад різних рівнів (обласних, республіканських, міжнародних) і учасників МАН. Наприклад, “Дивовижний світ хімії”, “Спорт любить сміливих” та ін.

На кожного з цих учнів оформлені карточки з тем навчальної діяльності, всі вони занесені в картотеку “Індивідуальне керівництво читанням”.

Для виявлення читацьких інтересів проведено анкетування. На основі даних, отриманих в результаті обробітки анкет, для кожного складений індивідуальний план читання(див. додаток).

Учні отримують оперативну інформацію про нові поступання, статтях, надрукованих в періодичних виданнях .

Вчителі, працюючи з обдарованими дітьми, приділяють увагу особистості кожного учня. Бібліотека в свою чергу, працює індивідуально з кожним вчителем.

Всі вони оточені системою виборчого розповсюджувача інформації, отримуючи відомості про новини методичної літератури. Для них складаються рекомендовані списки статей та періодичних видань “Особливості навчання та виховання обдарованих дітей”. Оформлялись книжні виставки до педради “Розвиток творчих здібностей молодих школярів”, “Самоосвіта та самореалізація особистості учнів”. Було підготовлено повідомлення для методичної оперативки “Розвиток читацьких інтересів обдарованих дітей”.

Сумісна робота педколектива та бібліотеки з обдарованими дітьми має позитивні результати. Учні школи, користуючись матеріалами, запропонованими бібліотекою, досягли певних успіхів, являючись переможцями міських, обласних, республіканських, міжнародних олімпіад, призерами міських та обласних етапів Малої “Академії” Наук.


^ Алгоритми індивідуальної роботи за розвитком читацьких інтересів обдарованих дітей в бібліотеці ЗОШ № 47





Керівник дитячого

читання

Методи

роботи

Картотека керівництва читанням

Плани

читання

Бібліодайджести

Аналіз читацьких формулярів

Джерела інформації

Форми роботи


Довідники, енциклопедії

Література за темою

Бесіди

Бібліотечно-бібліографічні консультації






Періодичні видання

Анкетування

Усні

довідки



Індивідуальна робота бібліотеки з учнями, які потребують педагогічної уваги, невстигаючими, слабо читаючими


План роботи

з учнями, які потребують педагогічної уваги і невстигаючими


За допомогою заступника директора з ВР виявити учнів, які потребують педагогічної уваги.

Залучити в бібліотеку усіх учнів цих груп.

Провести:

Брейн-ринг «Що? Де? Коли?»;

Вікторину «Сторінками улюблених книжок»;

Інтелектуальну гру «Ці незвичайні тварини»;

Літературно-екологічну світлицю «Ми і наша Земля».

Добиватися систематичного відвідування бібліотеки учнями цієї категорії.

Залучити учнів до роботи в активі бібліотеки.

Залучати всіх учнів до проведення масових заходів.

Скласти рекомендаційні списки літератури для кожного учня.

Робити аналіз читацьких формулярів.



В бібліотеці ЗОШ № 47 ведеться робота для педагогічної уваги, слабо читаючих та невстигаючих. Цим читачам необхідно приділяти особливу увагу та постійно тримати їх на контролі.

На початку навчального року у зам. Директора з виховної роботи уточнюються прізвища цих учнів та відомості про них, ставиться задача кожного зробити читачем бібліотеки.

З класами, в яких навчаються діти з цих груп, разом з класними керівниками проводяться масові заходи, використовуючи при цьому такі форми, як брей-ринг “Що? Де? Коли?”, вікторина “По материкам та океанам”, і літературно-екологічна гра “Мила наша Земля”, інтелектуальна гра “Ці необачні тварини”. Після проведення цих заходів в бібліотеку було записано 18 чол. та складено для них 18 індивідуальних списків читання, теми для яких виявлені в результаті діагностичного анкетування(див. додаток).

Для кожного із цих учнів заведено карточку та занесено в картотеку індивідуального читання. Формуляри помічені значками, в кінці формуляра записуються короткі відомості про кожного.

При відвідуванні бібліотеки постійно проводяться з ними бесіди.

При поверненні книги рекомендується поділитися думками про прочитану книгу. Учні отримують інформацію про нові книги, що прибули в бібліотеку, багато уваги приділяють періодичним виданням: газетам “Привет, ребята!”, “Клякса”, журналам “Однокласник”, “Барвінок”, “Познайка”, “Веселі уроки” та інші.

Для того щоб більше приблизити їх до бібліотеки, вони приваблюються до проведення масових заходів і не тільки стають безпосередньо учасниками, але і допомагають в підготовці сценарію, оформляють зал. Після закінчення діти допомагають навести порядок та діляться враженнями про проведений захід.

Деякі учні приймають участь в роботі бібліотечного активу. Вони допомагають підшивати періодичні видання, підготувати підручники до видання – штампують находжені, проводять ремонт книг.

Всі учні мають індивідуальні списки читання, котрі складені за індивідуальними інтересами кожного(див. додатки). Деякі із них за такими темами “Юному аквариумисту”, “Радиотехника? Это интересно!”, “Всё о птицах”, “Мир приключений”, “Юным детективам” та ін.

Всі спостереження та висновки записуються в кінці формуляра, що допомагає прослідкувати зміни в дитині, як читача.

Один раз в півроку робиться аналіз читацьких формулярів, робляться висновки, планується подальша робота.

В школі завжди єсть позитивні результати. Ставши читачем бібліотеки, учні поповнюють свій багаж знань, набувають навики користування довідковим матеріалом, довідковими виданнями(енциклопедіями, словниками),відчувають свою причетність до потрібної справи, і саме головне, розуміють, що вони приносять користь.

1ндивщуальний список лгтератури,

складений для учня 7 класу за темою

"Радютехшка? Це щкаво!"

Шилов Ю.Ф. Юному конструктору приборов.-К.гРад.школа,
1980.-96 с.

Гайдучок Г.М., Ткачук Р.З. Юному радиолюбителю.-К.:
Рад.школа, 1980.- 79 с- /Коли зроблеш уроки/

Борноволоков Е. Електронш саморобки: Посмбник.-К.гВеселка,
1978.-149с.

Варламов Р.Г. Мастерская радиолюбителя.-М.: Радио и связь,
64 с, ил.-/Массовая радиобиблиотека/.

Казанский И.В., Поляков В.Т. Азбука коротких волн.-М.:
ДОСААФ, 1978.-143 с.

Лабскир Г.З. Книга юного радиста.- К.: Рад.школа, 1980.-136с,
ил.-/Б-ка юного техника/.

Чернозубов Ю.С. Как рождаются микросхемы: Кн. Для
внеклассного чтения учащихся 8-10 кл.-М.-Просвещение, 1989.-
128 с, ил.-/Мир знаний/

Скрипник В.А. Приборы для контроля и налаживания
радиолюбительской аппаратуры.-М.:Патриот, 1990.-127 с, ил.


1ндивщуальний список лггератури,

складений для учня 9 класу за темою

"Спорт у твоему жито"

Стон кус С. Мы играем в баскетбол: Кн.. для учащихся.-М.:
Просвещение, 1984.-64., ил.-/Спорт в твоей жизни/

Леонов А.Д., Малый А.А.Баскетбол.-К.: Рад.школа, 1989.-104 с.

Шаблинский В.А. Баскетбол. Что я о нем знаю?.-К.:Молодь, 1989.-
144с.-/3наменосцы спорта/

Гарбаляускас Играем в ручной мяч

Блохин О.В., Аркадьев Д.А. Футбол на всю жизнь: Докум. повесть:
Для сред, и ст.шк.возраста.-К.:Веселка, 1988.-351 с.

Рабинович П.Н. и др. Развитие гибкости и ловкости футболистов:
Метод.рекомендации. Спец.упражнения.-К.:1990.-64с, ил.

Платини М. Жизнь как матч.-М.:физкультура и спорт, 1990.-224с,
ил.-/Звезды зарубежного спорта/.

Вихров К.Л. Футбол в школе: Учебно-методическое пособие.-К.:
Рад.школа., 1990.-192 с.

Лебедев Л.Г., Немировский Л.Э. А ваше решение?.-М.:Советский
спорт, 1990.-95 с, ил.



Особистісно орієнтовне

навчання і виховання.

Індивідуальний рекомендаційний

список читання заступника директора

з навчально-виховної роботи


1. Від індивідуальності до особистості: Створення індивідуально орієнтованої системи навчання в рамках програми «Особистість учня».//Директор школи.-2003.-№8.-с.7-10.

2. Коли 12-річна школа матиме сенс: Про педагогічне мислення вчителя в руслі особистісно орієнтованої освіти.//Завуч.-2003.-№10.-с.11-14.

3. Особистісно орієнтований підручник: Методологія конструювання навчальних програм і підручників.//Завуч.-2003.-№10.-с.9-10.

4. Предмет «Технологія»: Особистісно орієнтована модернізація змісту освіти з «технології»//Завуч.-2003.-№10.-с.6-9

5. Можливості профільного навчання: Особистісно орієнтована освіта як умова адаптації школярів до вимог ринку праці.//Завуч.-2003.-№10.-Вкладка.

6. Пушкарьова Т. Технологія проведення особистісно орієнтованого уроку в початкових класах.//Початкова школа.-2003.-№4.-с.7-9.

7. Психологічне забезпечення особистісно орієнтованого навчання: Шкільному психологу.//Завуч.-2002.-№31.-с.9-10.

8. Комбінована система як одна з форм організації особистісно орієнтованого шкільного навчання.//Завуч.-2002.-№20-22-с.37.

9. Особистісно орієнтований підхід у формуванні оціночних знань.//Директор школи.-2002.-№6.-с.8-9.

10. Оцінювання роботи учня: Розвиток особистості учня//Директор школи.-2002.-№48.-с.4.

11. Матвієнко П. Позитивна «Я-концепція» вчителя: особистісно духовні резерви вчителя.//Завуч.-2003.-№10.-с.6-8


Самоосвітня діяльність.

Підвищення професійної компетентності завідувачки бібліотекою

Марченко Л.А.

ПЛАН

^ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕКАРЯ

1. Вивчення нормативних документів.

Державна національна програма «Освіта».

Закон України «Про освіту».

Національна доктрина розвитку освіти України.

2. Вивчення правової бази бібліотекарської справи.

2.1. Закон України «Про бібліотеку, бібліотечну справу».

2.2. Положення про бібліотеку загальноосвітнього закладу.

2.3. Кратки довідник шкільного бібліотекаря.

-С и б: професія, 2001, с. 307-316

3. Робота над проблемною темою.

3.1. Пошук матеріалів по темі «Індивідуальна робота з читачами в умовах

особистісно-орієнтованого навчання і виховання.

3.2. Створення картотеки з проблеми.

3.3. Накопичення інформації для наступного залучення у практику роботи.

4. Вивчення передового досвіду.

4.1. Вивчення передового досвіду бібліотекарів України у журналах

«Шкільна бібліотека», «Шкільна бібліотека плюс», «Школьная

библиотека».


Картотека

«На допомогу бібліотекарю»


Законодавчо-нормативні документи.

Історія та розвиток бібліотечної справи.

Планування роботи бібліотеки.

Організація книжкових фондів, каталогів, картотек.

Робота по збереженню підручників. Акція «Живи, книго!».

Робота на допомогу навчальному процесу.

Технології інформаційної роботи.

Формування системи бібліотечно-бібліографічних знань.

Технології масової роботи.

Робота з активом читачів.

Самоосвіта бібліотекаря. Підвищення професійної компетентності.

Робота з батьками.



Система інформаційної діяльності

шкільної бібліотеки в ЗОШ № 47

В умовах інформатизації сучасного суспільства особливу актуальність набуває формування інформаційної культури особистості, перед якою відкриваються великі перспективи ефективного використання набутих людиною інформаційних ресурсів.

Сучасна система освіти призвана формувати вміння орієнтуватись в масових інформаціях, набувати знання.

В цих умовах особливе значення набуває організація інформаційної освіти та підвищення інформаційної культури.

Час вносить корективи в діяльність бібліотек.

Змінюються завдання, шкільні бібліотеки набувають новий статус і називаються: «інформаційний центр». Прийшло розуміння, що шкільна бібліотека не тільки місце для видачі книг, вона являється індикатором освіти, вона повинна сформувати політику інформаційної підтримки освіти. Крім того, шкільна бібліотека повинна ще навчати самостійно шукати інформацію. Адже, учень, ставши незалежним в пошуках знань, може досягти більшого і в школі, і в дорослому житті. Він буде здібно бачити і оцінювать різні точки зору, судити про них розумно. А навчити самостійно думати в першу чергу тільки бібліотека. Незважаючи, що школа-це зменшена модель закладу, на шкільні бібліотеки також накладаються обов’язки, що сучасні учні в майбутньому будуть готові до сприймання їм потрібної інформації.

А поняття «споживач» набагато ширше поняття «читач» і включає в себе не тільки читання. Як процес сприймання інформації із друкованого тексту, але і звернення до інших видів інформації.

Під інформаційною культурою ми розуміємо: систематизовану сукупність знань, умінь, навиків, забезпечивши оптимальне здійснення індивідуальної діяльності, направленої на задоволення інформаційних вимог учнів, що виникає в ході навчальної, науково-пізнавальної та інших видів діяльності.

Ефективно вирішить весь сучасний комплекс задач по формуванню інформаційної культури учнів, необхідно знати три важливі речі:

Шкільна бібліотека стоїть в центрі навчально-виховного процесу;

Шкільна бібліотека повинна представить всю необхідну інформацію для учнів та вчителів, задовольнивши їх;

Шкільна бібліотека повинна виконати задачу; спонукати до читання і до споживання інформації, затверджуючи тезис:

«Навчити вчитись.»

Отже, вміння вчитись не дано особистості спочатку. Воно набувається ат розвивається на протязі всього життя, але основи закладаються в юності.

Досвід роботи деяких бібліотек показав позитивні результати про введення курсу «Основи інформаційної культури», із кожного можна взяти багато корисного для роботи в цьому направленні.

Спеціальні знання даються з рахунком вікових особливостей учнів, розкриваючись в динаміці віл класу до класу, за принципом, забезпечуючи послідовність в навчанні. Використанні методики включають головний мінімум бібліотечно-інформаційних знань.

Перед бібліотекою стоїть слідуючи мета: навчити дітей раціональним прийомам роботи з книгою( навчальною та іншими видами літератури, пошуків, аналізів, синтезу інформації, прививати уміння та навики інформаційного забезпечення навчальною діяльністю).

До таких навиків відносяться:

Вміння поставити грамотно питання;

Знати джерела інформації та вміти ними користуватись;

Вміння застосовувати знайдену інформацію.

Засвоївши знання, учні підвищують свою якість знань за рахунок більш продуктивними прийомами навчальної праці.

Заняття будуються за таким зразком, щоб вони були цікаві, емоціональні, доступні змістом і пропонують активну участь учнів.

В зв’язку з цим більша частина занять передбачає практичні роботи.

В залежності від змісту теми, віку та підготовки учнів програма представляє бібліотекарю великі можливості для вибору методичних шляхів та прийомів викладу конкретного матеріалу.

Для проведення занять можуть бути використані традиційні форми ( бесіда, лекція, практикум, урок-творчість, ігри, змагання.) Останні подобаються дітям молодшого та середнього віку ( конкурс, турнір, вікторина).

Програма «Основи інформаційної культури» для учнів 1-11 кл.

На першому етапі (1-3) блок «Азбука інформації».

Його метою являється знайомство учнів з основними поняттями (інформація, інформаційна культура), джерелами інформації (людина, природа, мистецтво, літературні джерела, масова інформація: газета, журнал, кіно, радіо, телепередача), методи засвоєння інформації(раціональні прийоми читання) через бесіди, огляд, конкурси. «Які джерела інформації я знаю» ігри «Відзвучування казки», «Випускаємо газету».

Другий етап (5-6 кл.)

Передбачає вивчення інформаційних потоків та масивів, Учні знайомляться з джерелами інформації і способами управляти ними, інформаційними масивами (бібліотеками, музеями, архівами, історією їх виникнення), інвормаційно-пошуковими системами (довіднико-бібліографічний апарат книги, бібліотеки), методами засвоєння інформації (методи роботи з книгою, з текстом та засобами інформаційних технологій).

Третій етап (7-9 кл.)

Розширу знання учнів попередніх класів, формує уміння і навики, зв’язаних з пошуком та засвоєнням інформації.),(вибір джерел інформації, самостійна реферативна робота). Завершальним етапом програми являється блок «Інформаційне суспільство (10-11 кл.)» в котрому розкривається суть інформаційного суспільства, формується нова інформаційна культура: єдність людини і інформаційної орди; можливість перетворювати інформацію; створити нову і направити її в процес комунікації; розвивати інформаційні вимоги через спілкування з людьми, мистецтвом, природою, навчання і розваги.

Суть інформаційної роботи шкільної бібліотеки полягає в тому, що бібліотекар регулярно повідомляє читачів про нові надходження книг в бібліотеку.

Необхідними умовами інформаційної роботи являється систематичність та упровадження конкретної форми для кожної вікової групи читачів.

Зміст інформації визначається навчальними та виховними задачами школи, інтересами читачів, їх віковими особливостями, тематикою літератури, котра поступила.

В інформаційній роботі шкільна бібліотека може використовувати масові, групові та індивідуальні форми роботи.

Головну роль в інформаційній роботі має слово бібліотекар-розповідь про роботу бібліотеки, правила користування і збереження книг та книжного фонду в цілому. Бібліотечна інформація повинна передбачати регулярність доведення бібліотечної інформації, про нові державні документи, теми, інноваційні направлення в наукових досягненнях педагогіки, соціології, технології навчально-виховного процесу для кожного педагога про обліки його вимоків, запитів.

Суттєву допомогу шкільному бібліотекарю в інформаційній роботі може зробити інформаційній актив бібліотеки, в склад якого входять старшокласники. Інформаційний актив разом з бібліотекарем визначає тематику інформації, приймає участь в виборі матеріалу для інформування, обробляє його, виступає з оглядом, проводить п’яти хвилинки, по класам, дні та неділі інформації.

Знання інтересів та читацьких можливостей учнів допомагає бібліотекарю виділити тих, хто проявив особливу цікавість і заінтересованість тієї чи іншої галузі знань, вид літератури.

Бібліотекар все це виясняє в період індивідуальних бесід з читачами, уточнює проблему, котра більше його цікавить-це забезпечує та робить інформацію ціле направленою.

Разом з інформаційним активом бібліотекар готує інформаційні бюлетені «Нові надходження в шкільну бібліотеку». «Порада читачам», «Літературний календар місяця», «Новини художньої літератури», «Новини науково-популярної літератури», «Готуйся до шкільних екзаменів» та ін., котрими читачі отримують інформацію про новини літератури. Такі бюлетені можна підготувати і для батьків.

Бібліотека в інформаційній роботі може використовувати шкільне радіомовлення, готуючи інформаційні радіо перерви, на котрих проводяться презентації про нові надходження в бібліотеку.

Ефективними технологіями інформування учнів являється організація в шкільній бібліотеці виставки, так же виставки-переогляди.

На виставках разом з книгами можуть бути нові журнали, матеріали. Бібліотекар може практикувати виставку однієї книги, журналу, статті. Якщо вони дуже важливі в формування світогляду учнів, розкриваючи їм важливу проблему сучасності. Для таких виставок можуть бути дитячі малюнки, плакати.

Інформаційна робота здійснюється і в формі огляду літератури, як художньої, так і науково-популярної. Бібліографічні огляди рекомендується проводити систематично, один раз в місяць. Шкільному бібліотекарю слід пам’ятати, що такий огляд для різних вікових груп проводиться від 10 до 20 хв. Ефективним буде тоді. Якщо до нього приурочить наукові форми інформації про літературу, виставку книг з відкритим оглядом, магнітофонні записи, слайди, ілюстрації. Бібліографічний огляд передбачає характеристику творів, об’єднаних за загальним принципом.

В оглядах, якщо вони проводяться для старшокласників, педагогів чи батьків, важливо не тільки характеризувати книги, але і оцінити.

Ефективною формою бібліографічного інформування являється презентація нових книг. Її можуть доповнити міні-виставки, ігри, конкурси ілюстрацій.

Доброю формою донесення інформації до читача являються тематичні папки – дос’є. В них зібрані вирізки із газет, журналів та інших друкованих джерел. Серед тем можуть бути такі: “Наш друг - книга”, “Українські свята та обряди”, “Історія та сучасність України”, “Легенди рідної землі”, “Дорога в пропасть”, “Вінок Кобзарю”, “Твої улюбленці”, “Екологія Приазов’я”, “Маріуполь: сторінки історії ”, “Літературний Маріуполь ” та інші.

Активну участь шкільна бібліотека повинна приймати в проведенні предметних неділь. Готуючись до них, бібліотекар організовує книжні виставки (традиційні, а також виставки-вікторини та інші) тематичні огляди літератури, проводить презентації книг.

В інформаційній роботі можна практикувати дні інформації. Їх метою являється рекомендація читачам літератури, що поступила в бібліотеку. Добре, якщо вони проводяться систематично, включаючи організацію виставок літератури, причому не тільки книг, але періодичних видань, матеріалів, проведених бесід, оглядів літератури.

Не менше значними являються Дні книги. День книги можна провести як загально шкільне свято. Його треба зробити з різноманітними різними конкурсами, власне з конкурсом «Книга запитує – книга відповідає», інформаційним оглядом «Книга в книгах» - захист читацьких формулярів, щоденників.

Для бібліотекаря повинно стати традиційно приймати активну участь в проведенні предметних неділь. Готуючись до них, бібліотека організовує книжні виставки, тематичні огляди літератури, також проводить презентації книг.

Висока якість освіти неможлива без високого рівня інформаційної культури як учнів, так і вчителів.

Обновлюється освіта, вводяться нові програми, технологія навчання.

Головним залишається вміння учнів навчатись, швидко реагувати на зміни, практично думати, шукати та перероблювати необхідну інформацію. І все це відкриває нові можливості для роботи шкільної бібліотеки.

Шкільна бібліотека повинна сьогодні стати життєво важливим компонентом освіти та виховання.

Прививати навики інформаційної грамотності – це одна дорога, що веде до рішення цієї задачі.


Система
роботи шкільної бібліотеки з користувачами інформації

Бібліотека

Педагогічний колектив

Учні

Батьки

Форми інформаційної роботи

Індивідуальні

Групові

Масові

Бесіда

Консультація

План читання

Бесіда

Огляд

Інформаційна година

Групові списки читання

Година повідомлень

День інформації



Індивідуальна та диференційна робота з читачами в умовах профільної школи.

Виступ на районному семінарі бібліотекарів, який був проведений на базі ЗОШ № 47


Починаючи з 1989 р. в нашій школі виникла необхідність виробить, а вірніше обновить механізм управління навчально-виховним процесом. Мета: індивідуалізація начання, створення нової методичної системи диференційованого навчання.

Так народилась Програма розвитку диференційованого навчання на всіх її ступенях. А з 1 вересня 1990р. школа отримала статус профільної з класами фізико-математичного та гуманітарного циклів. Сьогодні ми можемо впевнено сказать, що наша профільна школа забезпечує завершення загальної середньої освіти, високі результати навчання в класах фізико-математичних циклів. Із року в рік всі випускники фізико-математичних класів-студенти технічних закладів, університетів.

В зв’язку з цим в бібліотеці доводиться більше уваги приділяти індивідуальній та диференційованій роботі.

Індивідуальний та диференційований підходи являються одним із головних принципів в роботі з читачами в умовах профільної школи, що вбирає в себе керівництво читанням, масову роботу (усну форми та наочну агітацію), інформаційну роботу.

Рішенням задач виховання всебічно розвиненої особистості можливо тільки на основі індивідуального підходу до кожного читача, індивідуалізації читання за правилами : «Кожному читачу-його книги», «Кожній книзі-її читача».

Індивідуальний підхід може здійснюватись шляхом безпосередньої дії бібліотекаря на читача. Але він не може бути одним, бо приведе до утворення зачиненої лінії виховного впливу: бібліотекар-читач. О.С.Макаренко неодноразово говорив: «В кожний момент нашого впливу на особистість-це вплив обов’язково повинен бути і впливом на колектив. Або, навпаки, кожне наше пригасання до колективу, обов’язково буде і вихованням кожної особистості, що входить в колектив.

Тому в бібліотеках індивідуальний підхід відбувається через читацький колектив і його представників через сім’ю, товаришів, вчителів.

Індивідуальний підхід до читачів обов’язково присутній у всіх методах масової роботи, але найбільше проявляється в методах індивідуальної роботи.

Здійснювати індивідуальний підхід до читачів не обов’язково. В деяких випадках краще проводити його з деякими читачами одночасно. Але при цьому бібліотекар повинна добре знати кожного із присутніх, а читачі повинні відчувати, що бібліотекар зважає їх особисті особливості.

Даю пораду учням фізико-математичного класу, звертаю увагу на рівень їх підготовки, пропоную книги для їх профілю.

Кількість читачів, котрих можна одночасно охопити індивідуальною роботою, обмежити. Але вона можлива не тільки на основі самої маленької групи ( дві людини-бібліотекар та читач), а так же з групою (3-7 чол.).

Між індивідуальною та масовою роботою існує тісний взаємозв’язок.

Ефективне використання методів масової роботи бібліотеки без включення в них елементів індивідуального підходу до читачів неможливо.

Наприклад, в період підготовки сьогоднішнього уроку-конференції проводились індивідуальні бесіди про книги, велась індивідуальна робота по підготовці виступаючих, а в період конференції треба здійснювати індивідуальний підхід до оцінки кожного.

Індивідуальна робота ставала більш ефективною, якщо вона підтримувалась та підкріплювалась масовими заходами. Масовий захід повинен бути розрахований на конкретну групу читачів.

Індивідуальна робота з читачами повинна здійснюватись на основі їх диференціації, враховуючи їх інтереси, рівень читацького розвитку.

Індивідуальна робота з читачами здійснюється наступним образом. Бібліотекарі задовольняють вимоги читачів на книги та на інші твори, дають пораду та підбирають їм потрібну літературу, керують систематичним читанням, дають інформацію про нову літературу за їх інтересами, сприяють підвищенню культури читання.

Таку допомогу я проводжу для профільного навчання,я к для вчителів, так і для учнів. Оформлена виставка «Горизонти математики», «Любителі фізики».

Даю пораду та підбираю літературу для рефератів, виступів. Даю інформацію про нові книги, що надійшли до бібліотеки.Сприяю підвищенню культури читання, знайомлю зі словниковим апаратом: енциклопедіями, словниками, довідками, вчу, як можна в кожній книзі знайти потрібне та необхідне. Проводжу індивідуальні бесіди та консультації.

Для вчителів та адміністрації веду картотеку. «Індивідуалізація та диференціація навчання.» Складаю списки, новостей, виступаю з оглядом на методичних об’єднаннях математиків, педрадах.

В індивідуальній роботі можна ще використовувати індивідуальні плани читання. Складаю їх для читачів групи обдарованих дітей. Для читаючих за інтересами, слабочитаючих, що потребують уваги, складаю індивідуальні списки читання.

Підводячи висновок всьому сказаному, я хочу ще раз підкреслити, що індивідуальний і диференційований підходи в роботі з читачами являються самим головним та ефективним тільки в умовах профільної школи. Враховуючи це, темою нашої бібліотеки уже декілька років являється «Індивідуальна робота з читачами особисто орієнтованого навчання виховання.»


^ Сучасний учень і виховання культури читання


«Читати – це ще нічого не значить, що читати

і як розуміти те, що читаєш – ось в чому головна справа».

К.Д.Ушинський

«Вибрати книги заради свого та чужого читання -

не тільки наука, та й мистецтво, удосконаленню якого

немає меж».

Н.А.Рубакін


Без шкільної бібліотеки неможливо сьогодні уявити навчання і виховання школярів, без неї неможлива освіта і самоосвіта педагогічних працівників і батьків.

На сьогодні бібліотека залишається чи не єдиним безкоштовним джерелом одержання інформації, місцем самоосвіти, інтелектуального відпочинку, творчого спілкування і творчого розвитку дітей, підлітків та викладачів.

Роль читання у суспільстві, потім і в школі почала різко змінюватися в останньої третині ХХ сторіччя, що пов'язано з багатьма факторами, першими серед яких з'являються становлення інформаційного суспільства, розповсюдження комп'ютерних технологій, і як наслідок, розширення поняття грамотності, формування поняття академічної, функціональної, інформаційної, правової, комп'ютерної, економічної грамотності.

Грамотність почала усвідомлюватися суспільством не стільки як мета, скільки як засіб отримання освіти, який в свою чергу впливає на якість життя однієї людини і науки в цілому.

Альберт Лиханов назвав бібліотеку останнім оплотом, який стоїть на захисті дитячого читання. Перед загрозою бездуховності, зросту деструктивних соціальних явищ, таких як наркоманія, суїцид, насилля, дитяче бродяжництво, захист читання дітей, підтримка інтересу до читання стала в ряд завдань державної вагомості. Коли прилучаємо дитину до читання, шкільна бібліотека відкриває шлях до інформації. Вона робить не менш важливу справу: вона захищає його душу, живить розум і серце, сприяє творчої самореалізації особистості, її життєстійкості, у яких складних ситуаціях вона не опинилася.

Життя вносить свої корективи в роботу бібліотеки. Відтепер головна потреба часу полягає в тому, щоб бібліотеки стали інформаційними центрами в школі.

Коли вручаємо дитині книгу, ми даємо їм ключ до відкриття світу і себе в ньому. Наші пошуки ключа до серця дитини ідуть одночасно з пошуками кращих книг про дітей і для дітей. Наше завдання – відкрити дітям світ різноманітної літератури, викликати в їх душах позитивний емоційний відгук, ввести їх до світу творчості, розбудити фантазію і бажання творити.

Самі бібліотекарі визнають, що змінюється час, змінюється образ бібліотеки. Змінюється рівень професіоналізму бібліотекаря:

То примітивне поняття,

Що бібліотекарів заняття -

Тільки книжки почитати,

Часописи полистати

Зникло в минуле…

Від нині…

Як відомо криза дитячого читання виявила себе більш за все в утраті інтересу школярів до цього виду занять. Для значної частини нинішніх дітей читання – усього тільки ординарна учбова робота, яка не надає особливої радості.

Освіченість визначається здібністю, умінням грамотно говорити і розумно читати. Тільки те суспільство, яке читає є суспільством, яке може мислити.

Кругозір дитини, його освіченість, вихованість в першу чергу формуються в школі. І шкільна бібліотека грає в цьому саму активну роль. Бібліотека служить прекрасним літературним середовищем для трансформації і відтворення читацької культури, літературного смаку.

Існує перспективність в сумісних зусиллях директора, вчителів, бібліотекаря, удосконаленню культури читання в рамках освітніх і виховних завдань школи. Такий підхід здатен забезпечити прорив не тільки в підвищенні культури читання в цілому, та і поліпшити якість навчання школярів по різним предметам.

Не можна недооцінювати внесок шкільного бібліотекаря в процес виховання особистості дитини через читання – формування його життєвої позиції. Роль бібліотекаря, добровільно обраного дітьми для спілкування особливо велика: між ними не має класного журналу, не має оцінок. Їх зв'язує книга, читання для души та розуму. Педагогічна функція шкільного бібліотекаря ставить ціллю привабити до читання і книг, м'яко і доброзичливо переорієнтувати від коміксів, «жахів», низькопробної літератури до читання високохудожніх творів, навчити читача «фільтрувати» інформацію.

Важливо пам'ятати, хто і як запропонує дитині книгу. Від цього часто залежить, захоче вона читати чи ні.

Головна ціль в роботі нашої бібліотеки: прищепити дітям любов до книги. Виховати потребу в читанні і культурі читання.

Головне завдання: пояснити учням, що книга є основним засобом поповнення багажу знань.

Застосовуються нові різноманітні ідеї, знахідки, форми і методи роботи залучення учнів до систематичного читання дитячої літератури. С тією метою були проведені анкетування. Молодшим школярам була запропонована така анкета:

Які книги ти любиш читати?

Уяви собі дуже хорошу книгу. Опиши, яка вона?

Хто допомагає тобі підбирати книги (батьки, вчителя, друзі, бібліотекар, телебачення)?

Чи допомагають тобі виставки книг в бібліотеці? Чи вмієш ти користуватися каталогом?

Уяви, що перед тобою дві книги: одна – більш цікава за змістом і не має картинок, друга – менш цікава, але з великими картинками і великим шрифтом. Яку ти візьмеш в першу чергу?

Якщо перед тобою дві книги з одним оповіданням: одна товста, з великими кольоровими картинками, але з дрібним шрифтом, друга – тоненька, з маленькими чорно-білими картинками, але з великим шрифтом. Яку ти обереш?

Чи був випадок, коли ти соромився брати чи спитати книгу в бібліотеці?

Чи були випадки, коли тебе відмовляли брати книгу?

Кому ти розповіси про прочитану книгу?



Кожен рік на початок навчального року проводяться екскурсії до бібліотеки з молодшими школярами: «Бібліотека - книжчин дім» (2кл), «Як вибрати книгу» (3кл.), «Вчись читати книгу» (4кл.).Вони дають можливість читачам удосконалювати читацькі навички, підвищують культуру читання.

В поняття культу