Реферат: Вивчення теми легка атлетика

Методика

вивчення теми легка атлетика

І. Біг

Низький старт

За командою "на старт" учень ставить поштовхову ногу на відстань однієї стопи від стартової лінії. Коліно махової ноги розташовується на рівні з носком поштовхової, руки в упорі біля стартової лінії. Великі пальці повернуті один до одного, а пальці обох рук повернуті в сторони. Біг з низького старту з колодок рекомендується пропонувати тільки добре підготовленим учням. Під час прийому положення "на старт" вага тіла розподіляється рівномірно по всіх точках опори.

За командою "увага" учень піднімає таз на рівень плечей, а може і вище, частину ваги тіла переносить на випрямлені руки. Голова піднімається дещо угору. За командою "руш" енергійним поштовхом обох ніг учень кидає тіло вперед з одночасним махом рук.



Стартовий розбіг

Щоб досягти кращого результату з бігу на спринтерських дистанціях, необхідно після старту якнайшвидше набрати максимальну швидкість. Для цього потрібно якісно виконувати стартовий розбіг. По-перше слід поступово збільшувати довжину бігових кроків: довжина першого кроку 3 - 3,5 ступні , потім наступні кроки збільшуються на половину ступні (до 5-6 кроків). На 10-12 кроці збільшення довжини кроків закінчується і даті учень робить кроки однакової довжини (7-8 стоп). По-друге, під час стартового розбігу учні виконують біг у нахилі. До підготовчих вправ, що сприяють формуванню техніки низького старту і стартового розбігу відносять:

Старт на відстань 10-15 м з різних вихідних положень.

Біг з низького старту з опорою на одну руку.

Біг з низького старту по відмітках із збереженням оптимального нахилу тулуба.

Біг з низького старту через невисокі перешкоди (10-15 см). Перешкоди встановлюються на місцях, які визначають середину бігового кроку. Встановлюється 5-6 перешкод.

Старт "в упряжці" (15-20 м), де партнер стримує стартуючого довгою гумовою стрічкою.

Біг з низького старту під нахиленою планкою під кутом близько 30 градусів, яку тримає партнер.

Біг з низького старту на швидкість (20-30 м) групами з акцентом на поступове збільшення довжини кроків, активне відштовхування і виніс стегна.

Групові старти на відрізках 20-60 м.

^ Біг на середні (500-1500 м) і довгі (2000-3000 м) дистанції

Біг на середні і довгі дистанції починають з високого старту. У техніці бігу найважливішим вважається рух ніг. Нога трохи зігнута ставиться на землю м'яко з передньої частини ступні. Ефективне відштовхування характеризується випрямленням ноги в усіх суглобах. Кут відштовхування під час бігу приблизно дорівнює 50-55 градусів.

Рух плечового поясу і рук пов'язаний з рухом ніг і виконується легко, ненапружено техніка бігу на вітражі має свої особливості: тулуб дещо нахилений уліво, до бровки, права рука рухається з широкою амплітудою, ніж ліва, а права ступня ставиться з певним поворотом у середину. Під час бігу дихати треба через ніс і напіввідкритий рот, при цьому важливо досягти повного видиху.

Навчання учнів бігу на середні і довгі дистанції передбачає ознайомлення їх з тактикою бігу. Для цього використовуються рівномірний біг з визначенням певних часових орієнтирів, біг з прискореннями на визначених відрізках, активне фінішування на останні 50-100 м.

^ Удосконалення техніки старту, стартового розбігу

Теоретичні відомості

Учні повинні знати:

Швидкість у стартовому розбігу залежить від оптимального співвідношення довжини та частоти кроків

Зусилля відштовхування в перших кроках повинні бути направлені під гострим кутом, що забезпечує виникнення прискорення в потрібному напрямку

Положення тіла, рухи ногами та руками повинні забезпечити докладання зусиль під оптимальним кутом

Швидкість бігу, приріст довжини кроків і нахил тулуба взаємопов'язані між собою.

Засоби та методичні вказівки

Біг з низького старту переборюючи опір партнера.

Перехід до вільного бігу за інерцією після стартового розбігу з опорою на одну руку (40-50 м)

Біг з низького старту на 40-50 м з переходом до бігу за інерцією. Після стартового розгону, який виконується приблизно на 20-25 м, наступні 10 м пробігають за інерцією, після чого переходять до бігу з максимальними зусиллями. По мірі оволодіння цими вправами дистанція, яка пробігається за інерцією, зменшується до 2-3 кроків.

Біг з гандикапом (форою) на відрізках 40-50 м з форою 1, 2, 3 м.

Біг з низького старту на відрізках 20-80 м з виконанням групових або індивідуальних завдань: активне відштовхування на перших кроках, збереження нахилу.

Біг з низького старту на 60-100 м за часом

^ Удосконалення техніки бігу на дистанції Теоретичні відомості Учні повинні знати:

У бігу з максимальною швидкістю зберігається вільність рухів (немає зайвого напруження).

Швидкість залежить від довжини та частоти кроку та темпу кроків. Для кожного існує оптимальне співвідношення довжини та частоти кроків.



Засоби та методичні вказівки

Біг з прискоренням до максимальної швидкості з переходом на вільний біг (60-80 м).

Біг зі зміною зусиль у відштовхуванні та темпі рухів. Біг з прискоренням після "котиться" за інерцією (близько 10 м), після знову починає активне відштовхування (на відрізку 10 мм), а потім переходить у біг за інерцією.

Біг з прискоренням по похилій стежці вниз.

Біг по похилій стежці вгору.

Навчити фінішувати в бігу на різні дистанції Теоретичні відомості Учні повинні знати:

Нахил тулуба вперед на останньому кроці.

Не змінювати техніку бігу на останніх кроках

Вибір швидкості бігу при фінішуванні визначається фізичними можливостями бігуна.

Засоби і методичні відомості

Нахил вперед з відведенням рук назад.

Фінішування нахилом вперед в повільному бігу.

Біг на відрізках 20, 30, 40 м , не знижуючи швидкості при перетинанні лінії фінішу.

Естафетний біг

Особливу увагу викладачу необхідно звернути на вивчення з учнями техніки естафетного бігу. Естафетний біг (до 100 м ) проводиться по окремим

доріжкам і на першому етапі починається з низького старту, тримаючи

естафетну паличку в правій руці. Учні, що приймають естафету на ТІ, ПІ, IV

етапах, можуть починати розбіг за 10 м до початку зони передачі. Це дає

можливість учню, який отримує паличку в зоні передачі, виконувати це на

більшій швидкості. Бігуни, що приймають естафету, займають положення

високого старту з опорою на одну руку.



Засоби і методичні вказівки

Прискорення на 50-60 м

Біг з низького старту 30, 60, 80, 100 м.

Біг з гандикапом на відрізках 40-50 м з форою 1, 2, 3 м.

Вибігання з естафетною паличкою по прямій, при вході в поворот.

Біг з високого старту з опорою на одну руку.

Старт по прямій доріжці і передача естафети

Багаторазова передача естафетної палички на різних відрізках (на прямій і повороті)

II. Стрибки

Стрибки у довжину з розбігу способом "зігнувши ноги" складається з розбігу, відштовхування, польоту і приземлення. Результат стрибка, а саме його довжина, залежить головним чином від горизонтальної швидкості, набутої під час відштовхування.



^ Засоби і методичні вказівки

Розбіг з відстані 12-17 м з максимальною швидкістю, з акцентом на попадання поштовховою ногою на планку відштовхування

Розбіг з відстані 12-17 м з максимальною швидкістю і відштовхування угору з діставанням предмету

Стрибки після розбігу через перешкоду (мотузка, скакалка, бар'єр) висотою 30-50 см.

Стрибки після розбігу угору в положення зігнувши ноги

Стрибки через перешкоду висотою 20-50 см, що розташована на відстані 70-80 см від планки відштовхування.

До основних помилок учнів при виконанні цього способу стрибка необхідно віднести

Неточне попадання поштовховою ногою на планку відштовхування

У фазі польоту недостатнє групування (ноги надто опущені) сильний нахил тулуба уперед

Падання назад під час приземлення.

Стрибок у висоту з розбігу способом "переступання" виконується навкіс, під кутом 35-45 градусів до планки. Довжина розбігу може складати 7-11 кроків. Відштовхування здійснюється за 2-3 ступні від переднього краю ями. У залежності від визначення поштовхової ноги учні виконують розбіг з лівої або правої сторони. Відштовхнувшись, учень злітає вгору, утримуючи тулуб у вертикальному положенні; махову ногу злегка зігнуту в коліні, піднімає якомога вище. Досягнувши рівня планки, махова нога дещо випрямляється, а потім енергійно опускається за планку. У фазі переходу через планку тулуб нахиляється уперед, махова нога опускається за планкою, а поштовхова виконує рух через планку. Обігнувши планку, учень боком приземлюється на махову ногу і піднімає руки вгору. Кроки розбігу потрібно виконувати м'яко ставлячи ногу а землю загребельним рухом. Руки працюють як під час звичайного бігу, тулуб дещо нахилений уперед. Три останні кроки перед відштовхуванням відрізняються від попередніх. Перший менший за попередні й виконується швидко, другий навпаки ширше, третій відштовхування на останньому кроці махова нога згинається на 90 градусів, таз і поштовхова нога випереджають плечі. Поштовхова нога ставиться майже з п'яти, а потім миттєво на всю ступню. Маса тіла при цьому зміщується вниз, тіло відхиляється назад і з його положення здійснюється відштовхування.

^ Засоби і методичні вказівки

Махи вільною ногою з незначним підйомом на другій нозі. Вправа виконується біля будь-якої опори.

Стрибки з одного - двох кроків на висоту 40-60 см з високим підніманням махової ноги.

Стрибки з трьох кроків по розмітках, суворо дотримуючись ритму розбігу.

Стрибки по накресленій прямій лінії під кутом 35-45 градусів.

Пробні стрибки з повного розбігу з акцентом на відштовхування.

^ III. Метання

Метання гранати на дальність з розбігу є вправою швидкісно-силового характеру. Дальність польоту гранати залежить від його початкової швидкості й кута випуску. Техніка метання є однією з найскладніших серед легкоатлетичних вправ і потребує певної координації рухів. Тому методика навчання цього предмету передбачає засвоєння основних фаз. Метання гранати складається з чотирьох фаз: розбіг, схресний крок, фінальне зусилля (кидок) і гальмування після кидка.

Для юнаків програма пропонує гранату вагою 700 грам, а для дівчат - 500 грам. Процес вивчення починається з показу і пояснення як правильно тримати гранату. Потім переходять до метання гранати з місця, після схресного кроку і з повного розбігу. Під час кидка граната проноситься над правим (лівим) плечем.

Основними завданнями під час вивчення техніки метання є: навчити учнів вільному маху рукою; прийняттю положення натягнутого лука; руху ніг і таза під час виконання фінального зусилля; фінальному руху руки.

#

Засоби і методичні вказівки

Вправи для верхнього плечового поясу.

Вправи для тулуба.

Вправи для ніг (бігові кроки, перехресний крок)

Метання з місця стоячи обличчям до напрямку метання.

Метання з місця стоячи боком до напрямку метання.

Метання гранати після перехресного кроку.

Метання після двох кроків розбігу й перехресного кроку.

Метання гранати на результат.

Штовхання ядра

Програма рекомендує - для юнаків 5-6 кг, а для дівчат - 4 кг. Для розвитку силових, швидкісно-силових, координаційних якостей необхідно використовувати спеціальні і підготовчі вправи з приладами різної ваги. Універсальним приладом для цього є: набивні м'ячі вагою 1,2,3,4,5 кг. Навчання починається з показу і пояснення як тримати ядро. Воно повинно спиратися на половину долоні і перші фаланги пальців. Після цього учні штовхають ядро у гору-вперед, вперед, вперед-униз.

Далі з учнями вивчається техніка штовхання ядра до напрямку випуску. Для цього ядро повинно бути притиснуте до шиї над ключицею. Ліва (права) нога стоячи перед лінією, права (ліва) нога на пів зігнута - розташована на відстані 50-60 см, тулуб нахилений в сторону зігнутої ноги. Штовхання починається різким розгинанням напівзігнутої ноги і тулуба з одночасним поворотом правого (лівого) плеча, яке закінчується фінальним зусиллям.

Для виконання штовхання зі скачка спочатку засвоюється техніка самого скачка, який виконується за один метр до лінії випуску ядра. Завдання учня після скачка прийняти теж положення як і при виконанні штовхання стоячи боком до напрямку польоту. Для засвоєння учнями уміння штовхання ядра під оптимальним кутом можна використовувати орієнтир у вигляді мотузки, що



натягнути на висоті 180-250 см.

Засоби і методичні вказівки

Тримання ядра в різних положеннях.

Повторення вихідних положень перед початком штовхання ядра.

Імітація штовхання ядра з вихідного положення, сточи боком до напрямку випуску (узгоджується робота ніг, тулуба і рук).