Реферат: Особливості проведення індивідуальних навчальних занять

Особливості проведення індивідуальних навчальних занять.


Становлення та розвиток справді демократичного суспільства неможливе без дотримання фундаментальних прав людини. Одним з таких прав є право на одержання освіти, незалежно від стану здоров»я, світогляду, расової або релігійної приналежності.

Вітчизняна педагогічна практика та масовий досвід показують, що в будь-якій школі чи класі часто є учні, які через різні причини не можуть відвідувати школу.. Часто це пов’язано із станом здоров»я .

Хід індивідуальних занять з такими дітьми має ряд особливостей і відмінностей порівняно з уроками в школі. Не секрет, що на жаль відповідно до результатів спостережень виявлених у ході опитування, випускники шкіл,які навчалися індивідуально, показують досить слабкі знання. Причин цьому багато. Насамперед, обмежена кількість годин, а по друге досить поверхневе, формальне відношення самих педагогів до потреб школярів, які навчаються вдома. Хоча світова практика свідчить, що є багато випадків коли люди з обмеженими фізичними можливостями ставали талановитими фахівцями.

Навчання дітей вдома - це багатогранний і трудомісткий процес , що пов’язано з особливостями психофізичного розвитку. Основні з них три:

1.ІНЕРТНІСТЬ. Займаючись із учителем вдома, учні часто не виявляють

ніякого інтересу до занять, беруть участь у них без ентузіазму . На відповіді педагога дають односкладні відповіді, їхня мова позбавлена емоційного забарвлення. Усі види навчальної діяльності виконуються з помилковим переконанням, що це нібито «потрібно» педагогові, а не самому учневі.

2. СТОМЛЮВАНІСТЬ. Час продуктивного засвоєння навчальної інформації дітей з особливими освітніми потребами не перевищує 7-10 хвилин. Отже , педагог повинен передавати школяреві інформацію не тільки в цікавій для нього формі, але й у стислій формі, повідомляючи найважливіше та необхідне.

3. НЕРІШУЧІСТЬ. Часто діти, які навчаються вдома, відчувають почуття страху перед виконанням завдань, поставлених учителем, тому що бояться виконати їх невірно й отримати осудження педагога (або батьків). А тому вчителю потрібно звертати увагу на мотивацію навчальної діяльності, тобто спланувати хід заняття таким чином, щоб дитина сама виявила зацікавленість в участі в ньому. Доброзичливе та привітне відношення педагога до учня є обов’язковою умовою організації навчального процесу.

Негативний вплив на навчання дітей з особливими потребами має постійне користування стільниковими телефонами та комп’ютерами. З медичної точки зору так і з психолого-педагогічної постійно потрібно нагадувати таким дітям про неприпустимість віртуалізації способу життя та пагубного впливу частого користування мобільним телефоном. Наявність в домівці комп’ютера є гарною підмогою. Однак , комп’ютер –це лише один із багатьох приладів сучасної техніки, таких як холодильник, телевізор, пральна машина тощо. Він не повинен перетворюватися в якогось «ідола», що замінює реальне життя і тим більше негативно позначається на здоров»ї. Діти, які навчаються вдома і мають комп’ютер, часто стають байдужими до навколишньої дійсності, спілкування з однолітками, читання книг , тяга до хобі тощо.

^ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ДОСТУПНІ НА ЗАНЯТТЯХ
ВДОМА.

Будь-яке навчальне заняття має перед собою ту чи іншу мету та завдання, для успішного досягнення яких необхідно ретельне планування й хід проведення .Над усе це стосується індивідуальних занять, що пов’язано з психолого-педагогічними особливостями таких школярів та обмеженістю засобів та методів навчання порівняно з масовою школою.

Основні методи та засоби навчання: евристична бесіда, усне опитування, виконання письмового завдання, пояснення нового матеріалу учневі, робота з дидактичним матеріалом, відповіді на питання учня з матеріалу, що вивчається, письмове тестування, контрольна робота з вивчених тем .Проведення лабораторних робіт, уроків-дискусій, знайомство з наочними матеріалами з використанням ТЗН сприяє більш повному розумінню досліджуваного матеріалу й формуванню міцної системи відповідних умінь і навичок. Однак не можна не погодитися з тим, що й індивідуальне заняття, якщо воно було правильно сплановане і при його проведенні були використані всі доступні засоби та методи роботи, теж може забезпечити формування в учня міцної бази знань з дисципліни, що вивчається.

У зв»язку з цим вчителеві при підготовці до занять потрібно поспілкуватися з класним керівником, вчителем, який працював з дитиною до цього, виявивши ті елементи навчального матеріалу, у вивченні яких учень проявляв успіхи, і ті, що навпаки, йому давалися гірше. Це допоможе правильно скласти індивідуальний план роботи, підібрати необхідну літературу і скласти план заняття.

Однією з умов успішного розуміння навчального матеріалу й формування відповідної бази знань у школярів є система оцінок. Оцінка успішності дитини з особливими освітніми потребами вчителем , так само як і будь-яка інша думка про неї , у її житті має велике значення. Однак потрібно пам»ятати, що виставлення будь-яких оцінок (і в школі, і на індивідуальних заняттях) повинне відбуватися на основі принципу об»єктивності. У цьому питанні не повинна мати місце ні упередженість, ні безпідставне завищення оцінок. Адже відомо, що діти завжди позитивно сприймають тих учителів, які ставляться до них справедливо і не упереджено, особливо це стосується дітей з особливими освітніми потребами. Тут вчителі часто проявляють дві крайності: або вчитель жаліє дитину, у присутності її батьків постійно напористо висловлює співчуття через її захворювання, знижує вимогливість аж до чисто формального виставлення оцінок., причому тих, яким рівень успішності учня явно не відповідає. Є й інша крайність: учитель , навпаки, по відношенню до дітей, які навчаються вдома, припускаються грубої , фамільярної, некоректної поведінки, використовуючи в бесіді з ними лексику з явно вираженою негативною експресією, що категорично неприпустимо.

Тільки у виховних цілях допускається підвищити на один бал підсумкову оцінку в тому випадку, коли, відповідно до інших критеріїв, вона повинна бути на один бал нижче, але учень у ході навчального процесу виявляв високу старанність і намагався опанувати знаннями, передбаченими програмою, хоча й зазнав труднощів у цьому. Учитель повинен обов»язково оголосити , що оцінка ставиться умовно для того, щоб у наступній чверті (півріччі, навчальному році) успішність була кращою.

^ ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ

1.Діти з особливими освітніми потребами страждають комплексом неповноцінності , а також мають надмірно критичне відношення до стану свого здоров»я. Про це необхідно пам’ятати і намагатися допомогти учневі перебороти такий комплекс, сформувати позитивне відношення до навчального процесу.

2. Не слід нагадувати учневі про його захворювання під час заняття: це може нанести психоемоційну травму та сформувати негативне відношення до навчального процесу.

3. При виставленні оцінок таким школярам варто керуватися загальноприйнятими критеріями. Проте допускається поставити оцінку на бал вище, якщо учень старанно підійшов до виконання складного завдання.

4. Будь-який педагогічний вплив не повинен негативно позначитися на стані здоров»я учня й тим більше посилювати його основне захворювання. Із цією метою необхідно дотримуватися чергування навчального процесу та відпочинку. Доцільно розділяти заняття на кілька частин для того, щоб дати учневі можливість відпочити або змінити вид діяльності.

5.Домашнє завдання повинно мати під собою єдину мету – закріплення навичок і умінь, отриманих під час занять. Воно повинно бути тим мінімумом, який необхідний для закріплення вивченого. Домашнє завдання має бути комбінованим: містити в собі як письмову так і усну частини.

6. Методична наука містить у собі різні загально методичні та окремо дидактичні принципи. При роботі з такою категорією школярів необхідно надто дотримуватись принципів доступності , врахування раніше сформованих навичок і вмінь.

ВИСНОВОК

Навчання вдома все ж таки не можна назвати повноцінним, хоча такі діти і одержують атестат про загальну середню освіту. По перше відбувається процес де соціалізації (дитина стає боязкою, підозрілою, ерудиція зниженою тощо).

По друге навчання відбувається не з усіх предметів і з обмеженою кількістю годин.

Отже, батькам потрібно вживати будь-яких можливостей відвідувати масову школу.

^ Структура навчальних занять з дітьми з особливими освітніми потребами.

Основними частинами конспекту навчального заняття з учнем в дома повинні бути такі: тема, цілі заняття (навчальна, розвиваюча, виховна), організаційна частина або психологічна підготовка дитини до заняття (9 хвилин) – привітання ( добрий день, як самопочуття, як справились з домашнім завданням, чи складно було його виконувати),пояснення мети заняття (2 хвилини), логопедична або мовна розминка (5 хвилин), перевірка домашнього завдання ( 10 хвилин), вивчення нового матеріалу (15 хвилин), закріплення матеріалу (5 хвилин), домашнє завдання (3 хвилини), підведення підсумків заняття та прощання .

Бажаю Вам успіхів та здоров’я. До побачення.