Реферат: Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми "Інфекційні хвороби з основами епідеміології" для студентів медичних училищ, спеціальність "Лабораторна справа", затвердженої моз україни 1995 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра внутрішньої медицини, фізіотерапії, ендокринології та інфекційних хвороб


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

Проректор з навчальної роботи

професор М.Ю.Коломоєць


“____” _________ 2008 р


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
3 ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ З ЕПІДЕМІОЛОГІЄЮ


Факультет
- Медичний №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців
Спеціальність
- лабораторна діагностика
Освітньо-кваліфікацій-ний рівень
- лаборант - бакалавр

Курс

- 3, семестр 6

Лекції

- 36 годин

Практичні заняття

- 36 годин

Самостійна робота

- 36 годин

Іспит

- 6 семестр

Всього

- 108 годин



Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми “Інфекційні хвороби з основами епідеміології” для студентів медичних училищ, спеціальність “Лабораторна справа”, затвердженої МОЗ України 1995 р.
^ Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2) Завідувач кафедри
інфекційних хвороб

та епідеміології, д.мед.н. В.Д.Москалюк

Схвалена на засіданні предметної методичної комісії з сестринської справи

та лабораторної діагностики 2008 р. (протокол № )


Голова предметної методичної комісії

з сестринської справи та лабораторної

діагностики, професор Т.В.Сорокман
^ І. Мета та завдання курсу
“Інфекційні хвороби з епідеміологією”, його місце в навчальному процесі.


Інфекційні хвороби з епідеміологіє є одним з допоміжних предметів у загальній підготовці лаборантів.

Мета курсу – дати студентам теоретичні і практичні знання для вивчення основних предметів: мікробіології з технікою мікробіологічних досліджень, методів клінічних лабораторних досліджень, паразитології з ентомологією, гігієни з технікою санітарно-гігієнічних досліджень.

Знання студентами загальних законів епідемічного процесу і чинників, які впливають на його розвиток, патогенезу, основних клінічних симптомів і форм інфекційних хвороб, профілактичних і протиепідемічних заходів мають допомагати кваліфіковано і своєчасно збирати матеріал від хворого, транспортувати його до лабораторії та виконувати лабораторні дослідження.

Особливу увагу треба приділяти лабораторній діагностиці інфекційних хвороб, питанням методики і техніки взяття та посіву інфікованого матеріалу біля ліжка хворого, консервації та транспортуванню його до лабораторії, строкам взяття матеріалу, його кількості та інтервалу між взяттям і посівом. Важливо підкреслити значення усіх цих моментів для одержання точних результатів лабораторних досліджень.

На практичних заняттях з інфекційних хвороб та епідеміології студенти вивчають карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційної хвороби, препарати для щеплення, дезінфікуючі засоби, знайомляться з організацією протиепідемічної роботи санітарно-епідеміологічної станції, поліклініки, дитячої установи.

На практичних заняттях в інфекційному відділенні слід спрямувати увагу студентів на найважливіші симптоми хвороби: температуру тіла, забарвлення шкіри і слизових оболонок, виснаження тощо. При цьому потрібно зупинитися на лабораторній діагностиці: оцінці результатів аналізів, посіві крові на гемокультуру, взятті крові для проведення серологічних реакцій, збиранні фекалій і сечі, слизу із мигдаликів і носа, проведенні люмбальної пункції.

Міжпредметна інтеграція з кафедрами медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології, загальної гігієни та екології.


^ 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

1

Предмет епідеміології. Інфекційний процес. Епідемічний процес. Умови, які впливають на перебіг епідемічного процесу.

Специфічна профілактика інфекційних хвороб.

Предмет, методи і завдання курсу інфекційних хвороб з основами епідеміології. Зв’язок її з іншими науками. Історія, етапи її розвитку. Вітчизняні і зарубіжні вчені, їх місце у розвитку інфекційних хвороб. Досягнення останніх років. Інфекція та інфекційний процес, інфекційна хвороба. Мінливість збудників хвороб під впливом організму людини та навколишнього середовища.

Епідемічний процес. Три ланки епідемічного процесу. Джерело збудників інфекції: хвора людина, бактеріоносій, хвора тварина. Заразність хворого в окремі періоди хвороби. Класифікація посівів. Поняття про антропонозні і зоонозні хвороби. Поняття про епідемічне вогнище. Механізм передачі збудника хвороби. Три фази механізму передачі інфекції. Шляхи поширення інфекції, його чинники. Поширення інфекції через повітря, воду, їжу, грунт, предмети догляду за хворими, членистоногими. Специфічні і неспецифічні переносники інфекції. Схема механізму передачі інфекції за Л.В.Громашевським. Поняття про імунітет. Залежність сприйнятливості людини до інфекції від різних чинників навколишнього середовища: соціального, природного. Поняття про імунну структуру населення, її вплив на перебіг епідемічного процесу. Деякі особливості епідемічного процесу в сучасних умовах. Спорадичні хвороби, епідемії та пандемії. Ендемія, екзотичні інфекційні хвороби. Класифікація інфекційних хвороб.


2

^ Протиепідемічні заходи в епідемічному вогнищі. Дезінфекція,

дезінсекція, дератизація.

Поняття про епідемічне вогнище., його обстеження, завдання і методи. Поняття про карантинні інфекції. Заходи щодо ліквідації збудника інфекції та бактеріоносія. Заходи щодо шляхів передачі інфекції. Дезінфекція, стерилізація, дезінсекція і дератизація. Види дезінфекції: поточна, заключна, профілактична. Способи дезінфекції, дезінсекції, дератизації: фізичні, хімічні, біологічні. Апаратура, дезінфекційні камери, гідропульти. Порядок роботи з ними. Контроль ефективності дезінфекції.




3

^ Діагностика та лікування хворих і догляд за ними.

Значення догляду за хворими та роль молодших медичних спеціалістів. Лікування специфічне і неспецифічне. Види спеціального лікування: антибіотики, сульфаміламідні препарати, сироватки, вакцини, імуноглобуліни – шляхи введення і дозування. Дезінтоксикаційне, симптоматичне лікування.




4

^ Черевний тиф.

Черевний тиф. Етіологія, епідеміологія, клінічна картина. Інкубаційний період; різні види температурної кривої. Основні симптоми хвороби. Типова картина крові. Ускладнення. Лабораторна діагностика. Техніка взяття матеріалу від хворого для лабораторного дослідження (гемокультура, копрокультура, уринокультура, кров на серологічні реакції). Лікування і профілактика. Планові заходи щодо профілактики черевного тифу, заходи в епідемічному вогнищі. Специфічна профілактика.

Паратиф А і В. Етіологія, епідеміологія, клінічна картина. Значення тифу і паратифу. Ускладнення. Лікування і профілактика.




5

Холера.

Збудник, стійкість його в навколишньому середовищі. Історичні дані щодо епідемій холери. Епідеміологія. Джерело інфекції: хворий, реконвалесцент і носій. Значення хворих з легким перебігом хвороби в поширенні інфекції. Механізм передачі інфекції. Провідна роль води у поширенні холери. Епідемічні вогнища холери. Епідеміологічні особливості холери Ель-Тор. Роль соціального чинника в поширенні холери. Патогенез, клініка. Інкубаційний період, основні симптоми хвороби. Нетипові форми холери; ускладнення. Діагностика. Техніка взяття і доставки до лабораторії матеріалу від хворого. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Заходи профілактики серед медичного персоналу. Санітарна охорона території України від завезення холери з-за кордону. Заходи при завезенні холери. Карантинні заходи. Активна імунізація. Заходи у вогнищі інфекції. Дезінфекція.




6
Дизентерія
Етіологія, епідеміологія. Характеристика збудника інфекції. Механізм і шляхи поширення дизентерії. Патогенез, клініка. Інкубаційний період, симптоми хвороби. Нетипові і тяжкі форми дизентерії. Особливості клінічного перебігу дизентерії Зонне і Флекснера. Затяжні і хронічні форми дизентерії Ускладнення. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Дезінфекційні заходи у вогнищі. Виявлення хворих і бактеріоносіїв, обстеження.




7
Сальмонельоз. Ботулізм. Харчові токсикоінфекції
Етіологія, епідеміологія. Джерела збудників інфекції та шляхи її передачі. Роль харчових продуктів у виникненні хвороби. Клінічна картина. Техніка взяття матеріалу від хворого та доставка його до лабораторії. Лабораторна діагностика. Профілактика.




8

^ Вірусний гепатит.

Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції, механізм її передачі при вірусному гепатиті А і В. Сезонність захворювання на вірусний гепатит. Клінічна картина. Інкубаційний період вірусного гепатиту А і В. Жовтушна, безжовтушна, нетипова, субклінічна та інапарантна форми вірусного гепатиту. Гострий, затяжний і хронічний перебіг вірусного гепатиту. Ускладнення. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Заходи щодо ліквідації вогнища. Дезінфекція, стерилізація. Стерилізація медичного інструментарію.




9

Поліомієліт.
Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції, основна роль у поширенні інфекції хворих із легким або стертим перебігом хвороби. Механізм передачі інфекції, шляхи передачі. Патогенез, інкубаційний період. Симптоматика хвороби. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Вирішальне значення у профілактиці поліомієліту щеплень живою вакциною.



10
^ Грип. Парагрип. Аденовірусна інфекція. Етіологія, епідеміологія. Джерело інфекції, механізм передачі інфекції, сезонність. Клініка: інкубаційний період, симптоми хвороби, ускладнення. Лікування. Профілактика і заходи боротьби з грипом.



11
Дифтерія.
Збудник хвороби, його стійкість у навколишньому середовищі. Епідеміологія. Джерело інфекції, механізм передачі інфекції. Нерівномірність розподілу захворюваності на дифтерію за віковими групами; сезонність. Патогенез клінічні форми хвороби. Дифтерія зіва І-ІІ ступеня; носа і гортані. Нетипові форми дифтерії. Ускладнення. Методи взяття матеріалу і транспортування його до лабораторії. Лікування. Профілактика і заходи боротьби; специфічна профілактика.




12
^ Скарлатина. Кір. Краснуха. Коклюш. Паракоклюш. Скарлатина. Етіологія, епідеміологія, джерела інфекції. Роль хворих з атиповим перебігом скарлатини і реконвалесцентів у поширенні інфекції. Механізм передачі інфекції. Розподіл захворюваності на скарлатину за віковими групами; сезонність. Основні симптоми, ускладнення. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Заходи щодо джерела інфекції та механізму передачі. Заходи у випадку ізоляції хворого у домашніх умовах. Профілактика скарлатини в дитячих закладах. Кір. Етіологія, джерела інфекції, механізм передачі. Епідеміологічне значення різних періодів хвороби. Розподіл захворюваності на кір за віковими групами; сезонність. Перебіг кору у дітей раннього віку. Ускладнення. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Вирішальне значення активної імунізації.
Краснуха. Збудник. Джерело інфекції, механізм передачі. Клініка. Лікування і профілактика.

^ Коклюш. Паракоклюш. Збудники, стійкість їх у навколишньому середовищі. Джерела і механізм передачі інфекції. Розподіл захворюваності за віковими групами; сезонність. Основні симптоми. Техніка взяття матеріалу для лабораторного дослідження при коклюші. Лабораторні дослідження. Профілактика і заходи боротьби. Специфічна імунізація.







13
^ Вітряна віспа. Паротитна хвороба (епідемічний паротит). Менінгококова хвороба.
Вітряна віспа: етіологія, епідеміологія, клініка, лікування, профілактика.

^ Вірусна паротитна хвороба (епідемічний паротит): етіологія, епідеміологія, клінічна картина, ускладнення, діагностика, лікування, профілактика.

Менінгококова хвороба. Збудник його стійкість у навколишньому середовищі. Епідеміологія. Джерела і механізм передачі інфекції. Поширення інфекції, сприйнятливість; сезонність. Клінічна картина менінгококового. менінгіту. Менінгококцемія і ринофарингіт. Ускладнення. Техніка взяття матеріалу для лабораторних досліджень.

Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби.




14
^ Висипний тиф. Хвороба Брілла. Поворотний тиф (епідемічний).
Висипний тиф. Хвороба Брілла. Етіологія, епідеміологія, джерела і механізм передачі інфекції. Поширення інфекції; сезонність. Особливості сучасної епідеміології висипного тифу. Клініка, ускладнення. Особливості сучасного перебігу висипного тифу. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Заходи щодо джерела і механізму передачі інфекції. Значення ранньої діагностики. Заходи у вогнищі.

^ Поворотний тиф (епідемічний). Етіологія, епідеміологія, клініка лабораторна діагностика, лікування. Профілактика і заходи боротьби.




15
^ Бруцельоз. Лептоспіроз.
Бруцельоз. Збудники, їх стійкість у навколишньому середовищі. Джерела і шляхи поширення інфекції. Інкубаційний період. Клінічний перебіг. Характер температурної кривої. Субхронічний і хронічний перебіг. Рецидиви, ускладнення. Лабораторна діагностика. Реакція аглютинації, прискорений метод аглютинації. Шкірні алергічні проби. Показання до дослідження крові на гемокультуру. Лікування. Профілактика.

Лептоспіроз. Етіологія. Джерела і шляхи передачі інфекції, їх епідемічне значення; сезонність. Основні клінічні симптоми. Терміни і методи взяття матеріалу для лабораторного дослідження. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Показання до вакцинації.




16
^ Сибірка. Сказ.
Сибірка. Етіологія. Джерела і шляхи передачі. Зараження людини від хворих тварин. Клінічні прояви. Шкірна форма сибірки. Сепсис.

Кишкові і легеневі форми хвороби. Техніка взяття матеріалу і транспортування його до лабораторії. Лабораторні методи дослідження. Лікування. Профілактичні заходи у сільському господарстві, на сировинних базах і промислових підприємствах. Специфічна профілактика. Особливості дезінфекції.

Сказ. Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції і шляхи зараження.

Тривалість інкубаційного періоду залежно від місця укусу. Клінічна картина, наслідки хвороби. Лікування. Організація профілактики сказу; специфічна профілактика. Показання до застосування вакцини і антирабічного імуноглобуліну.




17
Чума.
Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції і шляхи поширення. Природні вогнища чуми. Закономірності епідемічного процесу. Різні клінічні форми чуми та їх епідеміологічні особливості. Клініка, ускладнення. Методи взяття і правила транспортування до лабораторії матеріалу для дослідження. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Специфічна профілактика. Ліквідація чуми в Україні і в СНД. Заходи щодо запобігання завезенню чуми на територію України.




18
ВІЛ/СНІД.
Актуальність теми. Етіологія СНІД; сприйнятливість. Джерела збудника інфекції, механізм передачі. Захворюваність. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.






^ Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2) Завідувач кафедри
інфекційних хвороб
та епідеміології, д.мед.н. В.Д.Москалюк


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

лекцій з “Інфекційних хвороб з епідеміологією” для студентів 3-го курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців із спеціальності “Лабораторна діагностика” (освітньо-кваліфікаційний рівень – лаборант – бакалавр).



№

п/п


Тема лекцій


Кількість

годин

1

Предмет епідеміології. Інфекційний процес. Епідемічний процес. Умови, які впливають на перебіг епідемічного процесу.

Специфічна профілактика інфекційних хвороб.

2

2

Протиепідемічні заходи в епідемічному вогнищі. Дезінфекція, стерилізація, дезінсекція, дератизація.

2

3

Діагностика та лікування інфекційних хворих і догляд за ними.

2

4

Черевний тиф. Паратиф А і В.

2

5

Холера.

2

6

Дизентерія.

2

7

Сальмонельоз. Харчові токсикоінфекції. Ботулізм.

2

8

Вірусні гепатити.

2

9

Поліомієліт.

2

10

Грип. Пара грип. Аденовірусна хвороба.

2

11

Дифтерія.

2

12

Скарлатина. Кір. Краснуха.

2

13

Вітряна віспа. Епідемічний паротит. Менінгококова інфекція.

2

14

Висипний тиф. Хвороба Брілла. Поворотний епідемічний тиф.

2

15

Сибірка. Сказ.

2

16

Бруцельоз. Лептоспіроз.

2

17

Чума.

2

18

ВІЛ – інфекція. СНІД.

2




Всього

36






Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.08.2008 р., (протокол №2) Завідувач кафедри
інфекційних хвороб
та епідеміології, д.мед.н. В.Д.Москалюк


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

практичних занять з „Інфекційних хвороб з епідеміологією” для студентів 3 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців з спеціальності “Лабораторна діагностика” (освітньо-кваліфікаційний

рівень – лаборант – бакалавр).



№

п/п
Тема практичних занять



Кіл-к. годин

1

^ Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Періоди перебігу

інфекційних хвороб.

Вивчення зразків бактерійних препаратів для специфічної профілактики інфекційних хвороб. Техніка введення бактерійних препаратів на фантомах (підшкірне введення вакцини проти туберкульозу, туляремії тощо). Планування та облік щеплень. Правила зберігання імунних препаратів. Огляд хворих, збирання епідеміологічного і клінічного анамнезу. Графічне зображення температури хворого. Вивчення основних

методів лабораторної діагностики.
Практичні навики:
Складання планів щеплення.

Виконання щеплень на фантомах.

Огляд хворих.

Збирання епідеміологічного і клінічного анамнезу.

Вимірювання температури тіла, її графічне записування.

2

2

Знезараження епідемічного вогнища.

Вивчення хімічних речовин, які використовуються для дезінфекції, дезінсекції і дератизації. Приготування розчинів для вологої дезінфекції. Вивчення роботи апаратури, різних типів дезінфекційних камер.
Практичні навики:
Заповнення карт термінового повідомлення.

Заповнення документації обліку профілактичних щеплень.

Проведення профілактичних щеплень на фантомах.

Приготування розчинів для вологої дезінфекції.

2

3

^ Улаштування та обладнання інфекційної лікарні.

Ознайомлення з улаштуванням і режимом роботи інфекційної лікарні (відділення). Участь у прийомі хворих, взятті матеріалу для лабораторного дослідження. Ознайомлення з роботою відділення, з проведенням дезінфекції. Огляд хворих.
Практичні навики:
Заповнення паспортної частини карти стаціонарного хворого.

Прийом речей хворого і заповнення речової квитанції.

Контроль за станом шкіри і волосяного покриву.

Знезараження посуду, залишків їжі, інвентарю, виділень хворих, інструментарію.

2

4

^ Лікування інфекційних хворих і догляд за ними.

Ознайомлення з принципами лікування інфекційних хворих та правилами догляду за ними. Участь у лікуванні хворих: виконання ін’єкцій, роздавання лікарських засобів, годування хворих, допомога у проведенні фізіотерапевтичних процедур тощо.


Практичні навики:
Підготовка рук і обробка шкіри хворого перед ін’єкцією.

Розрахунок доз антибіотиків і набирання їх у шприци.

Введення сироватки методом дрібнення.

Виконання внутрішньошкірних і внутрішньом’язових ін’єкцій.

Збирання епідеміологічного і клінічного анамнезу.

Пальпація лімфатичних вузлів.

Огляд зіва, мигдаликів, шкіри і слизових оболонок.

Проведення шкірних алергічних проб.

Вимірювання температури тіла хворого та її графічне записування у температурному листі.




5

^ Черевний тиф. Паратиф А і В.

Участь в обході палат. Збирання епідеміологічного анамнезу, скарг хворих. Огляд хворого на черевний тиф чи паратиф. Посів крові на гемокультуру, взяття крові для серологічного дослідження. Збирання фекалій і сечі для лабораторного дослідження.
Практичні навики:
Посів крові на гемокультуру.

Підготовка дуоденального зондування та участь у збиранні жовчі.

Посів сечі і фекалій.

Взяття крові для проведення реакцій Відаля і пасивної гемаглютинації.

2

6
Холера.
Участь в обстеженні хворих на холеру та захворювання з діарейним синдромом. Збирання скарг хворих та епідеміологічного анамнезу. Огляд хворих на холеру. Збирання блювотних мас і калу для лабораторного дослідження.
^ Практичні навики:
Збирання фекалій, блювотних мас для посіву на живильні середовища для бактеріологічного дослідження.

Методики забору матеріалу та особливості їх доставки в бактеріологічну лабораторію.

Особливості роботи з матеріалом при обстеженні на холеру.

2

7
Дизентерія.
Характеристика епідемічного процесу. Огляд хворих, аналіз історій хвороби. Епідеміологічне значення хворих зі стертими формами. Заходи щодо шляхів передачі інфекції. Заходи у вогнищі інфекції, Знешкодження інфекції. Заповнення документації. Взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження.
Практичні навики:
Проведення епідеміологічного обстеження у вогнищі.

Огляд хворих.

Заповнення карти епідеміологічного обстеження та іншої документації.

Взяття матеріалу і проведення бактеріологічного дослідження.

2

8

^ Сальмонельоз. Ботулізм. Харчові токсикоінфекції.

Участь в обстеженні хворих на сальмонельоз. Збирання епідеміологічного анамнезу. Методика взяття матеріалу для дослідження (кров, сеча, фекалії). Лабораторна діагностика.
Практичні навики:
Збирання фекалій, сечі, посів матеріалу на живильні середовища для бактеріологічного дослідження.

Взяття крові і посів для виявлення гемокультури.

Взяття крові для проведення серологічної реакції з сальмонельозним діагностикумом.

Взяття блювотних мас, промислових вод і залишків їжі, виділень хворого для бактеріологічного дослідження і проведення біологічної проби.

Введення протиботулінічної сироватки.

2

9

^ Вірусні гепатити.

Огляд хворих на вірусний гепатит, їх слизових оболонок, шкіри, пальпація печінки. Огляд сечі і фекалій. Взяття крові на біохімічні і серологічні дослідження. Взяття сечі для лабораторного дослідження. Оцінка результатів дослідження.
^ Практичні навики:
Взяття крові для біохімічного дослідження.

Взяття сечі для лабораторного дослідження.

2

10

^ Грип. Парагрип. Аденовірусна хвороба.

Обстеження вогнища інфекції. Огляд хворих. Взяття крові і збирання сечі для лабораторних досліджень. Профілактичні заходи. Проведення щеплень.
Практичні навики:
Огляд хворих.

Взяття крові і збирання сечі для лабораторних досліджень.

Взяття змиву з носової частини горла на вірус грипу.

2

11
Дифтерія.
Епідеміологічне обстеження вогнищ дифтерії. Заповнення карт епідеміологічного обстеження. Ознайомлення з порядком прийому хворих у дитячій поліклініці. Техніка взяття і доставки матеріалу від хворого до лабораторії. Заходи у вогнищі.
Практичні навики:
Взяття мазка для бактеріоскопії.

Взяття мазка на дифтерійну паличку.

Санітарно-освітня робота.

2

12
Вітряна віспа. Вірусна паротитна хвороба. Менінгококова хвороба.
Огляд хворих з вітряною віспою, паротитною хворобою і менінгококовою хворобою. Ознайомлення з порядком прийому хворих у дитячій поліклініці та правилами госпіталізації. Техніка взяття і доставки матеріалу від хворого до лабораторії. Заходи у вогнищі.
^ Практичні навики:
Взяття мазків з ротоглотки для дослідження на менінгокок.

Взяття спинномозкової рідини, її доставка в лабораторію для дослідження.

2

13

^ Висипний тиф. Хвороба Брілла. Поворотний тиф (епідемічний)

Клінічний розбір хворих. Взяття матеріалу для лабораторного дослідження, його транспортування до лабораторії та оцінка результатів лабораторних досліджень. Ознайомлення з заходами профілактики. Оцінка результатів.
^ Практичні навики:
Приготування мазка крові.

Взяття крові для реакції аглютинації з рикетсіями і реакції зв’язування комплементу та РПГА.

2

14
^ Бруцельоз. Лептоспіроз.
Епідеміологічна характеристика збудника. Огляд хворих. Вимірювання температури тіла. Порядок збирання і транспортування до лабораторії матеріалу від хворих та навколишнього середовища для дослідження. Заходи у вогнищах. Організація санітарно-освітньої роботи. Лабораторні дослідження харчових продуктів на наявність збудника хвороби. Специфічна профілактика.
Практичні навики:
Збирання та доставка до лабораторії харчових продуктів для дослідження.

Проведення серологічної проби.

Дослідження крові на гемокультуру.

Введення протилептоспірозного глобуліну.

2


15
Сибірка.
Характеристика збудника. Огляд хворих. Порядок збирання і транспортування до лабораторії матеріалу від хворих для дослідження.

Заходи у вогнищі. Санітарно-освітня робота.

Специфічна профілактика.
^ Практичні навики:
Збирання та доставка в лабораторію матеріалу для дослідження.

Постановка шкірно-алергічної проби.

2

16
Чума.
Характеристика збудника. Порядок збирання і транспортування до лабораторії матеріалу від хворих для бактеріологічного дослідження. Заходи у вогнищі. Протичумний костюм. Порядок одягання та роздягання протичумного костюма. Дезінфекція та дератизація у вогнищі.

^ Практичні навики:

Збирання та доставка в лабораторію матеріалу для дослідження.

2. Правила доставки та роботи з матеріалом при бактеріологічному

дослідженні.


2

17
ВІЛ-інфекція /СНІД.
Епідеміологічна характеристика збудників. Групи ризику. Заходи у вогнищі інфекції. Джерела, шляхи та чинники передачі збудників. Заходи щодо запобігання поширення СНІДу в умовах лікарні. Специфічні методи діагностики.
^ Практичні навики:
Проведення санітарно-освітньої роботи.

2. Проведення профілактичних і протиепідемічних заходів у вогнищах.

2

18
^ Підсумкове заняття.
2



Всього
36
Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.08.2008 р., (протокол №2) ^ Завідувач кафедри
інфекційних хвороб
та епідеміології, д.мед.н. В.Д. Москалюк

ТЕМАТИКА І ЗМІСТ

тем з „Інфекційних хвороб з епідеміологією” для самостійної позааудиторної роботи студентів 3 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців із спеціальності „Лабораторна діагностика”

(освітньо-кваліфікаційний рівень – лаборант – бакалавр).



^ Бруцельоз – 4 години. Основи етіології і епідеміології. Клініка різних форм захворювання. Клініко-епідеміологічна та лабораторна діагностика. Лікування. Особливості сестринського догляду за хворим. Заходи щодо запобігання захворювання.

^ Сказ – 4 години. Етіологія і епідеміологія сказу. Клінічна характеристика перебігу хвороби. Клініко-епідеміологічна та лабораторна діагностика. Лікування. Особливості сестринського догляду за хворими. Загальна і специфічна профілактика.

^ Ку-гарячка – 4 години. Етіологія і епідеміологія Ку-гарячки. Клініка, диференціальна діагностика та лікування. Профілактика Ку-гарячки.

Геморагічні гарячки, Ебола, Марбург 6 годин. Етіологія і епідеміологія геморагічних гарячок. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика. Особливості сестринського догляду за хворими. Заходи щодо запобігання захворювань.

^ Кишечний ієрсиніоз. Псевдотуберкульоз – 6 годин. Етіологія і епідеміологія геморагічних гарячок. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика. Особливості сестринського догляду за хворими. Заходи щодо запобігання захворювань.

^ Поворотний тиф. Хвороба Лайма – 4 години. Етіологія і епідеміологія геморагічних гарячок. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика. Особливості сестринського догляду за хворими. Заходи щодо запобігання захворювань.

Гельмінтози: круглі, стьожкові – 8 годин.

Всього 36 годин


^ Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2) Завідувач кафедри
інфекційних хвороб
та епідеміології, д.мед.н. В.Д.Москалюк



ЗАСОБИ

проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю при вивченні „Інфекційних хвороб з епідеміологією” студентами 3 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців із спеціальності „Лабораторна діагностика” (освітньо-кваліфікаційний рівень – лаборант-бакалавр).


При вивченні інфекційних хвороб з епідеміологією використовуються такі заходи контролю:

^ Початковий контроль. Перевірка засвоєння знань з мікробіо­логії, вірусології та паразитології при вивченні збудників інфекційних хвороб.

Поточний контроль під час проведення практичних занять з метою перевірки підготовленості студента до виконання конкретної роботи по заданій темі.

Проміжний контроль. Проведення контролю знань по догляду за інфекційними хворими з різними механізмами зараження.

^ Підсумковий контроль. Семестровий диференційований залік при вивченні курсу проводиться в 6 семестрі на підставі результатів проведення поточного контролю.

Результати складання диференційованого заліку оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") і вносяться в екзаменаційну відомість та залікову книжку.


^ Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2) Завідувач кафедри
інфекційних хвороб
та епідеміології, д.мед.н. В.Д.Москалюк


^ ЗНАННЯ ТА УМІННЯ,
які повинні засвоїти студенти 3 курсу при вивченні „Інфекційних хвороб з епідеміологією” медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців із спеціальності „Лабораторна діагностика”

(освітньо-кваліфікаційний рівень – лаборант-бакалавр).


І. Студент повинен знати:

Стислу історію інфекційних хвороб з основами епідеміології.

Визначення інфектології та епідеміології як науки і як галузі практичної медицини.

Складові елементи епідеміологічного процесу.

Протиепідемічні заходи у вогнищі.

Основні протиепідемічні заходи, які залежать від конкретних санітарно-епідемічних обставин у даній місцевості.

Клініко-епідеміологічну класифікацію інфекційних хвороб, основні симптоми і лабораторну діагностику.

Джерела інфекції.

Шляхи і чинники передачі інфекції.

Принципи профілактики інфекційних хвороб.

Організацію протиепідемічної роботи санітарно-епідеміологічної станції, поліклініки, дитячої установи.

ІІ. Студент повинен уміти:

Приготувати дезінфікуючі розчини.

Заповнювати карти термінового повідомлення.

Заповнювати документацію обліку профілактичних щеплень.

Знезаражувати інфекційний матеріал.

Збирати матеріал від хворого, робити його посів, проводити консервацію і транспортувати до лабораторії.

Проводити профілактичні щеплення.

Розраховувати дози антибіотиків.

Виконувати ін’єкції.

Збирати епідеміологічний і клінічний анамнез.

Робити шкірні алергічні проби.

Проводити лабораторні дослідження крові, сечі, фекалій тощо.

Брати мазки із слизової носа, зіва тощо.



^ Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.08.2008 р., (протокол №2) Завідувач кафедри
інфекційних хвороб
та епідеміології, д.мед.н. В.Д. Москалюк


КРИТЕРІЇ

оцінки знань та вмінь з„Інфекційних хвороб з епідеміологією” студентів 3 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців, спеціальність “Лабораторна діагностика”

(освітньо-кваліфікаційний рівень – лаборант – бакалавр).


Оцінка “відмінно” виставляється студенту, який глибоко і всебічно засвоїв теоретичний і практичний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно, логічно його викладає, розкриває медичні аспекти захворювань. Виявляє знання основ теорії, практики, вільно відповідає не нестандартні питання за темою заняття, що свідчить про опанування рекомендованою літературою. Уміє пов’язати матеріал даної теми з вивченими раніше розділами, дотримується послідовності у виконанні конкретного завдання.

Оцінка “добре” виставляється студенту, який володіє теоретичним та практичним матеріалом, грамотно його викладає. Не допускає під час відповідей неточностей, але не уміє розкрити тему в повному об’ємі, відповіді не виходять за межі лекції, підручника.

Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який знає лише основи програмного завдання, але не розуміє окремих деталей, допускає неточності, не розуміє зв’язку теорії з практичним застосуванням теми.

Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не знає теоретичних основ теми, практичного завдання, допускає грубі помилки при відповіді, не засвоїв аспекти захворювань та практичного їх застосування.


Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2) Завідувач кафедри
інфекційних хвороб
та епідеміології, д.мед.н. В.Д. Москалюк


КРИТЕРІЇ
оцінки знань з інфекційних хвороб з епідеміологією для студентів 3-го курсу

медичного факультету №4 зі спеціальності „Лабораторна діагностика” на

перевідному іспиті.

В даний час перевірка якості підготовки студентів при проведенні перевідного іспиту закінчується виставленням оцінок за прийнятою шкалою.

Критерії оцінок знань встановлюються у відповідності з вимогами до професійної підготовки, виходячи з діючих навчальних планів та програми, а також майбутньої практичної діяльності. Критерії повинні забезпечити обєктивний підхід до виставлення оцінок у відповідності з прийнятою у вищій школі чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який глибоко та грунтовно засвоїв програмний матеріал, послідовно, грамотно і логічно його викладає, відповіді тісно повязані з набутими практичними навиками при курації хворих, проведенні лабораторних та інструментальних методів обстеження, оформленні медичної документації. При цьому студент вільно справляється з завданнями, іншими видами використання знань, показує знайомство з монографічною літературою, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє різносторонніми навиками і методами виконання практичних робіт, не має пропусків лекцій та практичних занять.

Оцінка «добре» виставляється студенту, який ґрунтовно знає програмний матеріал, грамотно викладає його, не допускає істотних неточностей у відповіді на питання, правильно використовує теоретичні положення при вирішенні питань і задач, володіє необхідними навиками і способами їх виконання, не має пропусків лекцій та практичних занять.

Оцінка «задовільно» виставляється студенту,