Реферат: Науково-методичний вісник «Педагогічний пошук» №2 2006 р ст

Науково-методичний вісник «Педагогічний пошук» №2 2006 р. ст.15-18


Співпраця однодумців


Валентина Лихолетова, голова циклової комісії дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, викладач-методист Володимир-Волинського педколеджу


Щоранку гостинно зустрічає своїх вихованців навчально-виховний комплекс „Дзвіночок,, у древньому Володимирі-Волинському. Дорослі ж називають „Дзвіночок,, „Оселею науки і доброти,,, адже пріоритетним у роботі колективу є науковий підхід до справи виховання і навчання дітей віком від 3 до 10 років.

Очолює цю установу Король Надія Сергіївна. Закохана у свою професію, енергійна і вольова, вона зуміла запалити вогонь творчості у своїх колег для успішної реалізації принципу неперервності освіти: дошкілля - початкова школа. Одним із здобутків колективу є чітко налагоджена творча співпраця з вищим навчальним закладом другого рівня акредитації - Володимир-Волинським педагогічним коледжем ім. А.Ю. Кримського.

Обидва навчальні заклади плідно працюють над впровадженням освітніх програм, спрямованих на розвиток особистості, її творчих особливостей. Навчально-виховний комплекс є базою навчання студентської молоді через проходження ними різних видів педагогічної практики та залучення їх до науково-дослідної роботи. Викладачі, методисти і педагогічні працівники установи є науковими керівниками та співучасниками навчально-виховного процесу обох ланок освіти. Вони щедро діляться своїми науковими та професійними знаннями. Беруть участь у створенні нових технологій та розвиваючих методик, які проходять апробацію і впроваджуються в практику роботи навчального комплексу та педколеджу.

Так, за спільним планом роботи освітнього комплексу і педколеджу протягом кількох років йде цілеспрямована науково-дослідна робота творчих осередків студентської молоді з проблеми „Формування у дітей 5-6 років життя навичок міркувального мовлення та мовної творчості,,. Традиційно склалася така система роботи між цими навчальними закладами:

- теоретичне вивчення та опрацювання проблеми через проведення спільних семінарів та методичних об'єднань;

- визначення мети і методики дослідження спільно із педагогами освітньої установи;

- ознайомлення з навчальним процесом навчальної установи як об'єкта дослідження під час проведення усіх видів педпрактики;

- постановка експерименту, проведення і фіксація ходу дослідження;

- обробка і обговорення результатів на спільних засіданнях викладачів і педпрацівників;

- створення нової технології (системи навчання) та реалізації проблеми;

- апробація в навчально-виховному комплексі;

- написання науково-творчих (курсових) робіт студентами, оформлення досвіду роботи педагогами НВК за результатами успішної апробації нової системи навчання згідно обраної проблеми.

У ході реалізації експерименту йде розробка методичного забезпечення до його проведення: виготовлення студентами і педагогами наочного матеріалу, розробка конспектів занять, дидактичних ігор і вправ, відбувається обмін досвідом, встановлення міцних партнерських відносин. Це є дієвий шлях формування єдиного підходу до вирішення проблеми на основі річного плану роботи навчально-виховного комплексу. Спільна взаємодія над вирішенням проблеми обох навчальних закладів може бути представлена у такій схемі:














СТУДЕНТИ

ВИКЛАДАЧІ




^ ПЕДАГОГИ БАЗОВОГО НВК

- визначають мету і об'єкт дослідження;

- рекомендують вибір теми дослідження на основі роботи НВК;




- створюють умови для проведення дослідної роботи;

- опрацьовують теоретичний аспект теми;

- організовують ознайомлення педколективуз теоретичними положеннями, прогнозують результати;




- опрацьовують теоретичний матеріал до проблеми;

- добирають зміст і форми проведення діагностики;

- розробляють методику проведення експерименту (констатуючий, формуючий, контрольний етапи);




- дбають про нагромадження знань дітей через удосконалення своєї роботи з дітьми, визначення рівня умінь дітей;

- проводять експеримент у

відповідності з

розробленою методикою,

- здійснюють загальне керівництво і контроль за проведенням експерименту та оформленням ного результатів;




- здійснюють керівництво і корекцію навчальної системи, допомагають у її реалізації;

- зіставляють мету і отримані результати, визначають ефективність пропонованої технології;

- популяризують позитивні досягнення серед базових навчальних закладів.




- здійснюють апробацію розробленої навчальної системи (педагогічної технології);

-.оформляють у вигляді науково-творчої роботи.







- оформляють як надбання позитивного досвіду з реалізації проблеми.


Проблема формування мовних творчих здібностей в контексті розвитку зв'язного міркувального мовлення, над якою працює НВК „Дзвіночок,,, не є випадковою. Адже загальновідомо, що в перші роки свого життя дитина оволодіває мовленням і це забезпечує їй функцію порозуміння з навколишнім оточенням. Тому мовленнєвий розвиток особистості завжди посідав перше місце в роботі НВК. Метою навчання дітей рідної мови як на етапі дошкільного дитинства, так і початкової школи є розвиток усного мовлення як засобу спілкування і пізнання довкілля,

здатності дітей самостійно, зв'язно, логічно, аргументовано висловлювати свою думку. Науково доведено і психологічно обґрунтовано, що писемне мовлення формується лише на базі усного, а не навпаки. Якщо діти дошкільного віку не навчилися усно висловлювати свої думки та ршмірковувати, вони не зможуть успішно писати творчі роботи у початковій школі. Саме тому під керівництвом викладачів дошкільного відділення коледжу студенти-випускники проводили системні дослідження з різних аспектів цієї проблеми, що дало змогу створити цілісну навчальну технологію і апробувати її протягом ряду років. Було досліджено процес організації навчання дітей зі складання творчих розповідей та розповідей-роздумів як монологічної форми зв'язного усного мовлення через зміст навчального матеріалу відповідно до діючого програмно-методичного забезпечення. За його результатами загальний рівень розвитку зв'язного мовлення був посереднім, а подекуди і низьким, тому основними завданнями дослідження були:

- обґрунтування структури навчального процесу як педагогічної технології щодо навчання дітей навичок міркувального мовлення і мовної творчості через складання розповідей-роздумів;

- добір прийомів роботи з дітьми, перевірка їх ефективності;

- розробка перспективного плану структурованого розподілу навчального матеріалу на навчальний рік;

- розроблення методичних рекомендацій до проведення системи занять;

- апробація навчальної системи в освітній установі. За нашими припущеннями, систематична,

планомірна, цілеспрямована робота з вирішення проблеми є можливою, доцільною і результативною в контексті реалізації загальних завдань розвитку у дітей зв'язного мовлення. Педагогічний експеримент був проведений в три етапи протягом навчального року. На першому етапі діагностувався рівень зв'язного міркувального мовлення і прояв мовної творчості у дітей. На другому етапі застосовувалась система спеціально організованого навчання за результатами першого констатуючого експерименту.

Третій етап був присвячений виявленню контрольних (перевірочних) результатів і давав оцінку ефективності розробленої методики.

За підсумками застосування діагностики (шість тестів) на початку навчального року виявлено невисокі результати рівня розвитку міркувального мовлення та мовної творчості у дітей 5-6 років. Це дозволяє зробити висновок, що з дітьми повинно бути організоване навчання через реалізацію цілісної програмної моделі навчального процесу, розробленої творчою групою викладачів, педагогів освітнього закладу та творчим осередком студентів - учасників дослідницької роботи. Формуючий етап експерименту спирався на методику поетапної організації навчання дітей міркувального мовлення і мовної творчості.

І етап - підготовчий. Відбувається набуття дітьми сенсорно-інформаційного досвіду, на основі якого йде вироблення умінь виділяти істотні ознаки і властивості предметів та явищ, виділяти схоже та відмінне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, розвиток творчого активно-пізнавального ставлення до навколишньої дійсності, формування мовленнєво-творчих здібностей. Йде організація діалогового мовлення, перших міні-дискусій із захисту своєї думки, аргументації поглядів, використання реплік-стверджень, реплік-суджень, реплік-обґрунтувань. Це запрошення до дискусії з приводу різних ігрових

сюрпризних ситуацій з наскрізними (постійними) персонажами: Чомучко, Томучко, Пізнайко, Незнайко, сова Мудруся, гномик Чеберяйчик та інші. Це активізує мовну практику в плані мотивації творчих

висловлювань у конкретних ситуаціях спілкування, В__

"основному спираємося на дидактичні ігри і вправи, які органічно включаємо в навчальні заняття:

- Зоологічне лото (хто де живе).

- Чому події розвиваються так?

- Словесний клубочок.

- Виконай за зразком.

- Казкова галявина (з використанням екрану мовно-художньої творчості).

- Малюнкові веселі завдання.

- Оживи малюнок.

- Доведи, чому так?

- Лісова школа „Так - не так,,.

ІІ етап - ознайомлювальний. Ознайомлення дітей із структурою міркувальної розповіді (теза, обґрунтування, висновок). Для полегшення роботи створюємо прийоми моделювання і виготовлення моделей-образів (будинок із казкової країни Міркувальної, який символізує структуру розповіді-роздуму та взаємозв'язок її частин: ґанок - теза, віконця - аргументи, дах - висновок). Спочатку модель-образ виступає як зразок структури розповіді, а потім - як орієнтир для самостійного її складання. Можливі інші варіанти моделей: ромашка, дерево, світлофор. При проведенні роботи націлюємо дітей на використання вставних слів, які передають конкретний зміст доведення: я гадаю..., я вважаю..., на мою думку... тощо. Ігрові казкові персонажі використовуємо на цьому етапі для постановки завдань так, щоб використовувались вставні слова і були прояви словесної творчості. Навички розпочинати розповідь з тези відпрацьовуємо за допомогою дидактичних ігор, вправ, проблемних ситуацій:

- Чарівний будиночок.

- Друзі Чомучко і Томучко.

- Спільна розмова із совою Мудрусею.

- Оповідки-нісенітниці.

- Чому слова так називаються?

- Конструювання загадок.

- Скрізь, куди ми не підемо, цікаву розповідь складемо.

- Чому сніжок для нас дружок?

- Міркуємо за малюнками.

- Опиши предмет.

- Ланцюжок запитань і відповідей.

- Ключики відкриттів.

- Скарбничка несподіванок.

- Кошик мовних гостинців.

III етап -репродуктивно-творчий. Він закріплює набуті дітьми навички зі складання творчих міркувальних розповідей. Сюди включаємо творчі аналітичні завдання в системі художньо-мовленнєвих ситуацій: складання дітьми творчо-міркувальних розповідей у формі короткотривалих проектів із „Чарівної скрині,,:

- Фантазі? за ілюстративними сюжетами на тему „Як би розвивалися події?,,.

- Таємниця предметів і явищ довкілля.

- Хто знає, що за чим буває?

- Чарівні перетворення (із совою Мудрусею в казковому лісі).

- Пізнайкові таємниці.

- Згода - незгода (між друзями Чомучко і Томучко).

- Чомучкові поради.

- Ярмарок на вулиці Міркувальній.

- Подорож до міста Запитань.

- Зустріч із гномиком Чеберяйчиком (закінчи його думку).

- У кого який настрій?

- Пропозиції Незнайка.

- Довідкове бюро лісових мешканців.

- Нова колискова (придумай свою колискову).

- Запитав їжачок: „Чи потрібно мені сто голочок?,,. Поміркуй і скажи, їжачку підкажи.

- Валіза добрих слів і справ.

- Хто кому друг, а хто кому ворог.

- Чарівна квітка побажань.

- Казка заблукала.

- Секрети казок. Віднови казку.

- Поради казковим героям.

- Я із казки (Хто я?).

Таким чином, поетапна організація експериментального навчання дітей забезпечила апробацію розроблених ігрових мовних вправ, сюжетних ситуацій, дидактичних ігор, комплексних навчальних занять до перспективно-методичної сітки планування на навчальний рік:

^ I квартал - складають дидактичні ігри та мовні вправи, спрямовані на нагромадження дітьми чуттєвих уявлень, що сприяє розвиткові логічного мислення та формуванню зв'язних розповідей-роздумів.

Вересень

1. Розповідь-ознайомлення „Казкова країна Міркувальна,,.

2. Тематичні заняття „Чому птахи відлітають у теплі краї?,,.

3. Дидактична гра з елементами міркування „Чому події розвиваються так?„.

4. Дидактична гра „Кому із звірів живеться зручніше?,,.

5. Дидактична гра „Словесний клубочок,,.

Жовтень

1. Дидактична гра „Добери і докажи„ (лото).

2. Творча розповідь „Хто як зустрічає осінь?„.

3. Міркувально-творча вправа „Що буває, коли сонце згасає?,,.

4. Мовно-творча вправа „А що, коли б?„.

5. Дидактична гра „Що яке на вигляд?,,.

Листопад

1. Розповідь-подорож у місто Запитань та Пояснень.

2. Дидактична гра „Хіба так буває?».

3. Міркувальна розповідь „Чи потрібні в житті правила?,,.

4. Ігрова подорож на вулиці Пригодницькій.

5. Мовно-пізнавальна ситуація „У Пізнайка різні вправи і корисні і цікаві,,.

II квартал - передбачає мовні ігри на усвідомлення і закріплення загальної структури розповіді-роздуму через ігрову модель - будиночок; уміння користуватися вставними словами: „ я гадаю,,, „я вважаю,,, „мені здається„, „я знаю,,, „ на мій погляд,,, які живуть у віконцях на першому поверсі будиночка.

Слова: „по-перше.....по-друге,,, „бо,,, „то,,, „що,, - у

віконцях другого поверху, а слова „отже, „отож,,, „таким чином,, - у віконцях третього поверху. Від мовної моделі „Будиночок,, можлива побудова аналогії: „Квітка,,, „Дерево,,.

Грудень

1. Дидактична модель "Слова - віконця у будиночку".

2. Дидактична гра „Чомучко і Томучко полюють за ознаками,,.

3. Оповідки - нісенітниці.

4. Комплексне заняття зі складання творчо-міркувальної розповіді „Чому сніжок нам дружок?,,.

5. Дидактична гра „Схожий - не схожий,,.

Січень

1. Дидактична модель "Пропали слова - віконця".

2. Дидактична гра „Чому слово так називається?,,.

3. Міркувальна розповідь „Чому ведмідь смокче лапу?,,.

4. Розповідь-роздум „Чому надходить ніч?,,.

5. Складання мовно-творчих етюдів „Скрізь, куди ми не підемо, цікаву розповідь складемо,,.

Лютий

1. Уявна словесна подорож-гра „ Друзі Чомучко і Томучко разом,,.

2. Дидактична гра-заняття „Чарівні перетворення у казковому лісі,,.

3. Дидактична гра-картинка „Каруселі мрій,,.

4. Розповідь-фантазія „Пригоди Зайчика-вуханчика,,.

5. Розповідь-фантазія „Витівки Лисички-хитрички,,.

III квартал - складають аналітичні, конструктивні

мовні ігри, які використовуються на заключному репродуктивно-творчому етапі навчання.

Березень

1. Дидактична гра „Що може бути скарбом для когось?».

2. Дидактична гра „ Хто найдопитливіший?,,.

3. Ярмарок у місті Запитань на вулиці Міркувальній.

4. Пізнайкові пригоди.

5. Дидактична вправа „Що тут не так, а як?,,.

Квітень

1. Мандрівка країною Запитань - ігрова подорож.

2. Гра-змагання „Хочу все знати,,.

3. Міркувальна розповідь „Живе-неживе, а чому?,,.

4. Дидактична вправа „ Віночок вимовлянок- складанок,,.

Травень

1. Розповідь-роздум „Що промовляють конвалії-дзвіночки?,,.

2. Дидактична гра „Добре - погано, а чому?,,.

3. Дидактична гра „ Валіза добрих слів і справ,,.

4. Дидактична гра „ Чарівна квітка побажань,,.

5. Дидактична вправа „ Ланцюжок запитань і відповідей».


Крім спеціально організованого навчання за поданою технологією-моделлю у дітей стимулювали пізнавальну зацікавленість. Робота проводилась у різні часи режиму (в ранкові години, на прогулянці, під час вечірнього дозвілля) з метою розвитку мовно-творчих конструктивних навичок, вміння висловлювати та обґрунтовувати свої думки. Результати контрольного зрізу показали значний ріст якості умінь і навичок дітей з використання ними міркувального зв'язного мовлення. Зменшилась кількість дітей із низьким рівнем мовно-творчих конструктивних навичок. У ході проведення дослідження підтвердилась ефективність розробленої нами системи щодо формування у дітей міркувального зв'язного мовлення з проявом мовної творчості. Вона виявилася результативною і є основою для подальшого навчання в початковій школі. Матеріали дослідження лягли в основу написання студентами і викладачами педколеджу творчих і наукових робіт, а педагоги навчально-виховного комплексу мають значний "Творчий дороботгдсгсвого досвіду роботи.

Загалом, матеріали спільної дослідницької роботи сприяють використанню в практиці роботи сучасних навчальних закладів ідей розвивальної освіти, переорієнтовують педагогів з дидактичних на пошукові методи роботи з дітьми.

Слід відмітити ряд позитивних надбань педагогічного колективу навчально-виховного комплексу „Дзвіночок,,, які позитивно впливають на розбудову спільних взаємин, сирвд них: робота з дітьми в центрах інтелектуально-мовного розвитку, реалізація програм розвитку особистості „Паростки майбутнього,, та „Творча обдарованість,,, проведення традиційних інтелектуальних шоу: „Найрозумніший,,, „Розумники та розумниці,,, „Математичний марафон,,, „Наукова лабораторія„, літературна скарбничка „Світ моїх захоплень,,, гурткова робота з вивчення іноземних мов, робота студій „Чарівний олівець,,, вокалу, хореографії.

Заслуговує на увагу проведення тижнів: „Калейдоскоп талантів,,, „Методичні знахідки,,, робота просвітницького центру. Напрям роботи з мовно-художнього розвитку дітей включає в себе роботу театралізованої студії „Бабусина казка,,, факультативів „Народні ремесла,,, „Вишиванка,,, „Умілі ручки,,.

Все це свідчить, що колектив НВК „Дзвіночок,, завжди знаходиться в пошуку, йому притаманний етап творчого розвитку, а головне - дітям тут добре і цікаво, бо їм віддають найкраще - любов,

Вчимося, щоб учити співчуття, ласку, дружбу, довіру, відчуття родинного гнізда. Це можна вважати другим формуючим елементом особистості.

На основі цієї цілеспрямованої і клопіткої роботи педколективу навчального комплексу проводиться актириа подпгогічня практика гтудандв-педкпляджу. Це дає можливість закріпити теоретичні знання з основ наук, виробити навички самостійної творчої роботи відповідно до сучасних нових технологій, за якими працює цей високопрофесійний згуртований колектив. Плідними і різнобічними є аспекти спільної роботи. Активно практикуємо спільне проведення проблемних семінарів, дискусій, педагогічних читань, інформаційно-консультативних годин, педагогічних консиліумів. На базі навчально-виховного комплексу за участю викладачів, методистів, студентів та педагогічних працівників проводяться міські та обласні методичні об'єднання, спільні засідання циклових комісій, засідання методичної ради закладу.

Педагогічний колектив навчального комплексу в особі його директора Н.С.Король забезпечує всі умови для виявлення і формування кращих професійних та особистісних якостей студентської молоді, сприяє створенню спільних пошуково-творчих груп з опрацювання актуальних проблем сучасної освіти.