Реферат: Рогач Олександр

Рогач Олександр

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних фінансів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Економічне співробітництво України та Литви


Торгові відносини Ураїни та Литви


Зовнішньоторговельний обмін між двома країнами за останні роки стабільно зростав. За 2000- 2010 роки він збільшився бвльш ніж в 4 рази. (див рис.1) За даними Держкомстату України, зовнішньоторговельний обіг між двома країнами у 2010 р. становив 901,9 млн.дол.США. За цей період ми спостерігали тільки два випадки падіння товарообігу - у 2005 та 2009 роках. Це було викликано політичною та економічною нестабільністю України (2005 р.) та світовою фінансовою кризою, яка досить болісно вразила Україну, а також ускладнила економічне становище Литви ( 2009 р.). Абсолютний пік товарообігу був в 2008 році , коли порівняно із попереднім роком товарообіг зріс більш ніж на 400 млн.дол.

Дані за 2011 рік свідчать, що цей пік може навіть бути перевершений. У січні-липні 2011 р., тобто за 7 місяців, обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Литвою у порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. збільшився на 29,5% і склав 579,0 млн.дол.США. При цьому український експорт склав 188,8 млн.дол.США (+57,5%), а імпорт - 390,2 млн.дол.США (+18,7%), сальдо від'ємне - 201,4 млн.дол. США.

Якщо ми порівняємо обсяги зовнішньої торгівлі України з країнами Балтії (див табл. 3), то побачимо, що Литва є нашим найбільшим торговим партнером серед цих країн. При чому цей висновок справедливий і щодо позиції експорту України (45 процентів експорту України в країни Балтії) і тим більше відносно імпорту (79 процентів імпорту України із країн Балтії).


^ Рис. 1 Зовнішнья торгівля України із Литвою, 2000-2011 (млн..дол)




Табл.1 Зовнішнья торгівля України : 2011 ( січень-липень)





Exports

Imports

Balance

thsd. USD

in % to January-July 2010

thsd. USD

in % to January-July 2010

Lithuania

188 783,4

157,5

390 197,5

118,7

–201 414,1

Estonia

94 548,8

179,1

54 298,4

76,0

40 250,4

Latvia

136 377,8

143,4

48 640,9

100,1

87 737,0

^ Baltic countries

419 710,0

–

493 136,8

–

– 73 426,8



Слід зазначити, що Україна має негативне сальдо торгівельного балансу із Литвою. При чому ця тенденція спостерігається вже протягом тривалого часу. За останні роки негативне сальдо торгівельного балансу значно зросло. В минулому році воно сягнуло 373 млн.дол, а в поточному році очевидно буде навіть більше ( - 201 млн.дол за 7 місяців 2011 року).

Основні поставки українських товарів до Литви припали на: чорні та кольорові металі –19%, машини й устаткування – 10%, деревину та вироби з неї – 9%, відходи харчової індустрії -8%, продукти рослинництва – 7%, готові продукти харчування – 6% ( рис. 2).

Структура литовського експорту в Україну в 2010 році була такою: продукція нафтопереробки – 76%, полімери та пластики -5%, машини й устаткування – 4% ( рис 3).


Рис.2

Рис.3

Одне з важливих питань – зміни товарної структури торгівельного обороту. Якщо порівняти сучасну структуру експорту та імпорту України із 2006 роком, то можна побачити, що український експорт став більш диверсифікованим ( наприклад питома вага металлів впала із 50 % до 19% ). А ось в експорті Литви в Україну питома вага головної позиції ( продукти нафтопереробки) значно збільшилася - із 46% до 76%.

Серед основних завдань, що стоять перед Україною у сфері зовнішньої торгівлі із Литвою є наступні:

- забезпечення динамічно зростаючих показників обсягів експорту та імпорту;

- зменшення негативного сальдо торгівельного балансу;

- поглиблення диверсифікації експорту та імпорту;

- підвищення питомої ваги сегменту товарів із високою доданою вартістю в експорті, особливо продукції обробної промисловості;

-підвищення конкурентоспроможністі товарів, особливо в контексті майбутньої угоди України із ЕС про Зону вільної торгівлі.


^ Прямі зарубіжні інвестиції

Приплив прямих іноземних інвестицій в Україну за минуліе десятирічча значно збільшився. Хоча Україна поступається за обсягом накопичених прямих інвестицій та їх величиною в розрахунку на душу населення деяким країнам Центральної та Східної Європи, вона має значний потенціал для іноземних інвесторів.

Серед таких переваг слід зазначити відносно великий і зростаючий ринок, наявність (або розвинутість) факторів виробництва, інфраструктури, економіко-географічне положення країни та інше. Україна має значні запаси багатьох видів сировинних ресурсів із наявністю видобувної та транспортної інфраструктури (вугілля, залізна та марганцева руди, сірка, ртуть, титан, уран, граніт, мармур, мінеральні солі, гіпс, алебастр тощо).

Україна входить до групи провідних країн світу щодо чисельності освічених людей. Відносно високі показники якості робочої сили підтверджуються тим, що рейтинг України в Індексу людського розвитку ООН – значно вище середнього. Відносно дешева кваліфікована робоча сила також визначає переваги розміщення ПІІ. Хоча в Україні продовжує збільшуватися питома вага офіційної заробітної плати в структурі доходів населення, розрив в вартості робочої сили з промислово розвинутими країнами ще досить значний.

Одне із відомих досліджень мотивів інвестування іноземних компаній в Україні було здійснене консорціумом Fleming/SARS. Воно засвідчило, що переважна більшість іноземних компаній основним фактором вважає масштаби українського ринку та потенціал його зростання, а також можливість доступу до нового регіонального ринку. Кваліфікована робоча сила та дешеві фактори виробництва були другорядними чинниками здійснення ПІІ. Податкові стимули та доступ до наукових та технологічних розробок України не були визначальними факторами інвестування.

На рис 9 представлений загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну із країн ЕС. За даними Держкомстату України, прямі литовські інвестиції в Україні станом на 01.07.2011 р. становили 87,7 млн.дол.США (близько 0,2% від загального обсягу інвестицій в Україну). Україна займала 6 місце серед країн-отримувачів інвестицій з Литви.


Рис. 4. FDI in Ukraine from Baltic countries. (mln. USD)




Volume of direct investment as of

1.01.2010

1.01.2011

Lithuania

81,9

83,5

Latvia

87,5

82,5

Estonia

137,4

128,7

^ Total from Baltic countries

306,8

294,7


У рамках реалізації інвестиційних проектів на території України працює близько 270 підприємств з литовським капіталом.

Так само як і торгівля, прямі іноземні інвестиції зростали протягом останнього десятирічча за виключенням двох років. Певне зниження ПІІ спостерігалося тільки в 2005 і в 2010 роках, саме із тих же причин, що і зниження торгівлі.

Якщо порівнювати позиції трьох країн Балтії в цій сфері, то, як свідчить рис. 5, на першому місці знаходиться Естонія, яка за останні три роки значно випередила і Литву і Латвію за обсягом ПІІ в Україні.


^ Рис. 5. FDI  from Baltic countries to Ukraine 1996 - 2011 (mln.USD)

Торговельно-економічні відносини між Україною і Литовською Республікою регулюються низкою двосторонніх документів, зокрема, Угодою про сприяння та взаємний захист інвестицій, Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, а також іншими угодами в галузі фінансів, митного регулювання, адміністративної допомоги між податковими інституціями тощо. Нині договірно-правова база українсько-литовських відносин у сфері торговельно-економічних зв'язків нараховує близько 65 міжурядових і міжвідомчих договорів та угод, а також угод про регіональне співробітництво.

Головні сфери інтересів литовського бізнесу це виробництво меблів, деровообробка, виробництво будівельних матеріалів, нерухомість та будівництво.

Серед підприємств, що активно працюють в нашій країні можна виділити такі литовські бізнес-структури: АТ «Ханнер», АТ «Утянос трикотажас», ЗАТ «Арві», АТ «Вакару мяденос групе», ЗАТ «БТ Інвест», ЗАТ «Калвіс». „Крайтянє”, „Панєвєжьо кялєй”, „Нарбутас і Ко”, „Неолітас”.

Наприклад, відомий литовський виробник трикотажу АТ „Утянос трикотажас” викупив контрольний пакет акцій ЗАТ „Мрія” (швейна фабрика в Мукачево) і інвестує в дочірнє підприємство 10 млн.дол.США. Основна частка продукції фабрики експортується, в тому числі в Литву, Норвегію, Швецію. Ще один успішний бізнес проект – це логістичний проект «Викинг». Він визнаний одним із кращих логістичних проектів Европи в 2010. «Викинг» забезпечує транзитні перевезення вантажів із Клайпеди через теріторію Білорусі до Одеси та Іллічовська.

У 2005 році було викуплено майже 100% акцій українського банку “Ажіо” провідним комерційним литовським банком SEB Vilniaus Bankas, який перерахував в Україну 80 млн. литів (близьно 32 млн. дол. США). У серпні 2006 року шяуляйське акціонерне товариство “Неуастєню мяджягу фабріка” придбало українське підприємство “Бофіка” (м.Бердичів, Житомирська область). Ще один вдалий проект – це літовсько українське підприємство «Кальвас-Волинь» з виробництва котлів на твердому паливі. За сучасною технологією в м. Ковіль виробляється надзвичайно потрібна для українських споживачив продукція.

Загальний обсяг прямих інвестицій з України в Литву станом на 01.01.2010 р. становив 3,9 млн.дол.США, що становить 0,5% від загального обсягу інвестицій з України. (станом на 01.07.2011 р. Держкомстат України не оприлюднив дані, посилаючись на їх конфіденційність відповідно до Закону України «Про державну статистику»).

Зареєстровано 3 підприємства. Українські підприємці досі не вважають ємність литовського ринку достатньо значною, а основною причиною невеликих обсягів їх інвестицій в економіку Литви на цей час є помітно більша собівартість виробництва в Литовській Республіці. Водночас, показовим стало придбання у другій половині 2006 році українською компанією “Рошен” 100% акцій литовського виробника “Клайпедос кондітерія”, яке оцінюється в близько 2 млн. дол. США.

Україна і Литва мають значний потенціал для залучення ПІІ. Але цей потенціал, особливо що стосується України, ще не розкритий в значній мірі. Українському уряду треба ще багато зробити для покращення інвестиційної привабливості країни, збільшення її інвестиційної конкурентоспроможності.

Слайди 15,16, 17 свідчать про різні позиції наших країн в цій сфері. На жаль, позиції України виглядають надто скромними. В цьому плані Україні треба уважно вивчити і досвід Литви щодо створення прозорого, зрозумілого для інвесторів конкурентного середовища, боротьби із корупцією, зменшення зарегульованості бізнесу та інвестиційної свободи.