Реферат: Шуклова Г. Г., Шафоростов І. М


Шуклова Г.Г., Шафоростов І.М.

Shuklova.Ann@gmail.com

ХАРАКТЕР ЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ БАТЬКІВ ТА ВІДЧУТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара


Теоретичне осмислення природи феноменів емоційного інтелекту та психологічного благополуччя почалося у вітчизняній і зарубіжній психології не так давно, проте актуальність різнобічного вивчення даних конструктів досить чітко усвідомлена.

Психологічне благополуччя — неоднозначне й мало зрозуміле поняття, проте його визначальна роль у житті кожної особистості доведена фахівцями в даній галузі (С.D. Ryff, Е. Diener, R.A. Emmons, R.R. McCrae, R.L. Silver, P.T. Costa) [5]. Вважаємо за доцільне більш детально розкрити значення і роль феномену психологічного благополуччя в житті особистості.

Психологічне благополуччя дитини — це в першу чергу показник якості її життя. На даний момент виділяють два основних підходи до розуміння феномену психологічного благополуччя — гедоністичний (від грец. hedone — «насолода») і евдемоністичний (від грец. eudaimonia — «щастя, блаженство») [4]. У рамках гедоністичного підходу психологічне благополуччя визначається через досягнення задоволення і уникнення незадоволення. З позиції евдемоністичного підходу психологічне благополуччя розглядається як «повнота самореалізації людини в конкретних життєвих умовах та обставинах, знаходження «творчого синтезу» між відповідністю запитам соціального оточення і розвитком власної індивідуальності» [4, 112].

Carol D. Ryff розробила багатомірну модель психологічного благополуччя і виокремила шість основних конструктів цього феномена, а саме: позитивне ставлення до себе та свого минулого; прагнення до підтримки доброзичливих стосунків з іншими людьми; автономність; екологічна майстерність; наявність мети у житті; прагнення людини до саморозвитку [5].

Емоційний інтелект — психологічний конструкт, який розглядається як підструктура соціального інтелекту, що включає здібність спостерігати власні емоції та емоції інших людей, розпізнавати їх та використовувати цю інформацію для того, щоб керувати мисленням і діями [3]. Отже, емоційний інтелект фокусується на пізнанні власних емоційних станів та емоцій оточуючих для вирішення проблем і регуляції поведінки.

Зосередимось на тому, що незмога батьків, які виховують дитину, зрозуміти її, відповідним чином заохотити, подякувати, звернути на неї увагу, зробити вчасне зауваження, налагодити з нею стосунки в разі конфлікту тощо, тобто вияв низької емоційної розумності батьків, скоріш за все не сприятиме нормальному розвитку особистості дитини, формуванню її образу «Я», який, як доведено дослідженнями О. В. Знанецької [1], корелює з відчуттям психологічного благополуччя.

Сім’я — найвпливовіша соціальна група, в якій формується дитяча особистість. Дитина бажає оцінити себе, скласти власне уявлення про себе, про своє життя, а робить це вона на основі оцінок оточуючих, на основі оцінок, які їй присвоює сім’я [2].

Емоційний інтелект батьків — це їх вміння відчувати дитячі емоції і влучно реагувати на них, вміння залагодити непорозуміння й конфлікти з дитиною, розуміти свою дитину, вчасно задовольняти її потребу в увазі, ніжності, любові, а іноді — в стриманості, послідовності, дисциплінованості [3].

Ми вважаємо, що емоційний інтелект батьків певним чином пов'язаний із самооцінкою дитини, з її ставленням до оточуючих, вмінням будувати та підтримувати доброзичливі стосунки з ними, із прагненням дитини до самостійності та сенсом її життя тощо. Тобто вірогідно, що емоційний інтелект батьків пов'язаний із відчуттям психологічного благополуччя дитини.

На етапі планування дослідження нами був проведений аналіз теоретичних даних [1; 3; 5] і в результаті було сформульоване припущення, що на формування в дитини її відчуття психологічного благополуччя впливають особливості прояву емоційного інтелекту батьків. Було здійснено спробу емпіричним шляхом перевірити характер зв’язку двох вищезазначених психологічних феноменів. Гіпотеза дослідження була сформульована наступним чином: існує зв'язок між емоційним інтелектом батьків та відчуттям психологічного благополуччя дитини.

У підсумку нашого емпіричного дослідження були отримані наступні результати: показник коефіцієнту кореляції r–Пірсона виявився 0,38, що відповідає рівню значущості р<0,05. Це означає, що існує значущий прямий кореляційний зв’язок між вимірюваними феноменами.

Оскільки між емоційним інтелектом батьків та психологічним благополуччям дітей дійсно існує зв'язок, то робимо висновок, що батьківські навички володіння високим рівнем емоційного інтелекту допомагають у вихованні дитини і водночас певним чином обумовлюють формування відчуття у дитини її психологічного благополуччя, тобто прийняття себе, незалежності, прагнення до саморозвитку, наявності життєвої цілі та мети існування, вміння створити власне середовище життя, відповідне особистим психологічним принципам, яке забезпечить свободу й безпеку тощо.

Підводячи загальний підсумок, зазначимо, що отримане нами значення коефіцієнту кореляції r–Пірсона для показника загального емоційного інтелекту батьків (ЗЕІ) батьків і показника загального психологічного благополуччя (ЗПБ) дітей є свідченням недостатньо тісного зв’язку між величинами. Розуміємо, що феномен психологічного благополуччя — складна полідетермінована система, на яку справляють вплив безліч факторів. Ми вважаємо, що саме тому кореляційний зв’язок між вимірюваними феноменами виявився недостатньо щільним.

Проте даний факт має своє пояснення: такий кореляційний зв’язок може бути спричинений існуванням інших факторів, які також є значущими, але не враховані в цьому дослідженні. Це можуть бути фактори, які певним чином обумовлюють формування відчуття психологічного благополуччя дітей і сприяють його розвитку.

Дане припущення про існування інших вагомих факторів у визначенні феномену психологічного благополуччя дітей створює для нас значну перспективу у подальшому дослідженні та розробці зазначеної проблематики роботи.

Література:

1. Знанецька О.М. Про деякі аспекти взаємозв’язку характеристик Я-концепції та психологічного благополуччя особистості / О.М. Знанецька // Вісник ДНУ, серія «Психологія». — 2004. — Т. 1., № 3. — С. 3-10.

2. Обухова Л.Ф. Возрастная психология. Учебное пособие / Л.Ф. Обухова — М. : Педагогическое общество России. — 1999. — 442 с.

3. Носенко Е.Л. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції: [Монографія] / Е.Л. Носенко, Н.В. Коврига. — К.: Вища шк., 2003. — 126 с.

4. Созонтов А.Е. Гедонистический и эвдемонистический подходы к проблеме психологического благополучия / А.Е. Созонтов // Вопросы психологии. — 2006. — №4. — С. 105-114.

5. Ryff C.D. Psychological well-being in adult life/ C.D. Ryff // Current directions in Psychological Science. — 1995. — Vol. 4. — P. 99-104.
еще рефераты
Еще работы по разное