Реферат: Формування державної політики щодо розроблення професійних стандартів нового типу

Формування державної політики щодо розроблення професійних

стандартів нового типу


С.В.Мельник, к.е.н.,

заслужений економіст України,

директор ДУ НДІ соціально –

трудових відносин Мінсоцполітики

України


Ні для кого не є секретом те, що на сьогодні вітчизняна система формування професійної кваліфікації та її стандартизації вкрай застаріла та не відповідає як потребам економіки та сфери підготовки кадрів, так і змінам, що відбуваються у світовому просторі, перш за все, на теренах ЄС.

У теперішній час, практично єдиним національним стандартом у сфері професійної стандартизації, який відповідає міжнародним підходам та аналогам, гнучко реагує на зміни в суспільстві в цілому, та на ринку праці, зокрема, виступає Національний класифікатор України ДК "Класифікатор професій". Так, наприклад, за 15 років його чинності було внесено до КП 16964 позицій змін та доповнень, у т.ч. скасовано 186 застарілих професій, змінено назву 473 професійним назвам робіт, змінено коди 4867 професіям, внесено 1581 нову професію тощо. Ураховуючи транзитивний характер вітчизняної економіки офіційні зміни до КП здійснюються практично кожного року (10 змін за 14 років). У теперішній час проводяться роботи щодо розробки нової версії КП – повної відповідності міжнародному аналогу – ISCO-08 (МСКЗ-08).Разом з цим, розробка вітчизняних галузевих випусків Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі – ДКХП) здійснюється за старими (але чинними) підходами та призводить, окрім іншого, до результатів, які характеризуються наступним:

відсутність окремого переліку кваліфікацій (професій), та якими може (повинна) здійснюватися підготовка, у т.ч. робітничих, кадрів. У цьому контексті мова йде про відсутність вітчизняних наробок та ''підвалин" (базису) для розробки Національної рамки кваліфікацій;

орієнтація окремих професійних кваліфікацій на кваліфікаційні характеристики професій, для яких відсутні кваліфікаційні вимоги щодо наявного стажу роботи (так звані "первинні посади");

необхідність запису кваліфікації у дипломі (іншому посвідченні про професійну освіту) відповідно до назви професії, виписаної у КП. тобто мова йде про те, що в Україні обов'язковим к :запис у дипломі професійної кваліфікації;

часткова відірваність професійних стандартів від формування професійних та інших компетенцій, які необхідно мати випускникам навчальних закладів;

неповне "покриття" професійними стандартами усіх видів економічної діяльності. Мова йде про те, що й на сьогодні, наприклад, МОНмолодьспорту України не розроблено галузеві випуски Довідника кваліфікаційних характеристик професій "Освітня діяльність", "Наукова діяльність", "Засоби навчання", Міністерством культури і туризму України – "Туристична діяльність" тощо. Відсутні навіть кваліфікаційні характеристики на професії найперспективніших видів діяльності, наприклад, для сфери інформаційний технологій;

КП носить статус стандарту, обов'язкового для виконання, а також перехідного стандарту, тому що його "прив'язано" до сфер оподаткування, працевлаштування, пенсійного забезпечення, пільгових режимів праці у професійному розрізі, записів до трудових книжок тощо, що непритаманно багатьом країнам світу;

роботодавці майже не виявляють активності в оновленні професійних стандартів. Яскравим прикладом виступає те, що із 1581 нової професії та посади внесених до КП за 16-річний період його чинності (за станом на 0І.06.2011 р.), лише 54 (3,4%) було зініційовано асоціаціями, громадськими організаціями та об'єднаннями роботодавців.

Серед причин такого стану речей виділимо:

відсутність концептуальних та програмних засад розробки професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик) на національному рівні;

згорнутість фінансування державою відповідних робіт, та небажання роботодавців, як уже зазначалося, вкладати в цю діяльність кошти;

низький рівень якості розробки окремих галузевих випусків ДКХП, їх "запозичення" розробниками у РФ, непрофесіоналізм цієї роботи "на горі", тобто в центральних органах виконавчої влади у відриві від реальних робочих місць та виробництв;

зростання в країні питомої ваги працівників зайнятих некваліфікованою (низькокваліфікованою) працею;

дешевизна робочої сили, низький рівень участі роботодавців у фінансування сфери освітніх послуг, відірваність рівня кваліфікації від рівня оплати праці (доходу);

переорієнтація більшості навчальних закладів на підготовку кадрів за академічними (загальними, теоретичними), а не професійними кваліфікаціями, комерціалізація навчання, суттєве падіння якості послуг навчальних закладів, втрата ними можливості надавати студентам (учням) практичні (професійні, соціальні та ін.) уміння та навички через згортання виробничих площ, базових підприємств, наукових лабораторій тощо;

;відсутність в країні ефективної системи формування, розміщення та виконання держзамовлення зовнішнього незалежного оцінювання освітніх послуг, відповідальності сторін за підготовку кадрів, у т.ч. студентів за підтвердження професійної кваліфік4ації за межами навчального закладу, мотивації роботодавців щодо їх залучення до сфери підготовки кадрів, визначення потреби (у регіонально-галузево-професійному розрізі) в кадрах тощо;

переорієнтація молоді на отримання формального підтвердження навчання (диплому), а не професійної кваліфікації (знань, умінь, навичок), яка дозволить успішно працевлаштуватися та кар'єрно зростати.

Як би там не було, одним із підходів модернізації та поступового переведення розробки кваліфікаційних характеристик на розробку професійних стандартів нового типу є діяльність із формування Національних системи і рамки кваліфікацій.

У цьому контексті пропонується авторський підхід відповідного спрямування.


^ ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ТА ПОДАЛЬШОГО СУПРОВОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМИ І РАМКИ КВАЛІФІКАЦІЙ (проект)*


1. Розробка проектів (макетів) Національної системи кваліфікацій
(далі – НСК) і Національної рамки кваліфікацій (далі – НРК)


1.1. Відповідальні за розробку проектів (макетів) НСК і НРК.

Для більш оперативної, прозорої, та фахової діяльності із розробки проектів (макетів) закріпити функції виконавців (далі – Відповідальні виконавці) за такими інституціями:

Національною академію педагогічних наук України, Науково-методичними радами МОНМС України та іншими зацікавленими сторонами стосовно розробки проектних матеріалів до 1-4 рівнів НРК (професійні кваліфікацій, зорієнтовані на результати навчання у загальносередніх освітніх закладах, закладах профтехосвіти, на виробництві тощо);

Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченка, Науково-методичними радами МОНМС України із розробки галузевих стандартів вищої освіти та іншими зацікавленими сторонами стосовно розробки проектних матеріалів до 5-8 рівнів НРК (академічні та професійні кваліфікації, зорієнтовані на результати навчання у коледжах (технікумах), університетах та інших вищих навчальних закладах, аспірантурах, докторантурах тощо);

Державною установою Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин щодо розробки проектних матеріалів професійно-кваліфікаційного спрямування (професійні стандарти тощо);

представницькими органами соціального діалогу національного рівня стосовно експертизи та попереднього погодження проектних матеріалів.

Інші проектні матеріали (законопроект, концепції тощо) є загальними та спільними для розробки Відповідальними виконавцями.

1.2. Структура розробки НСК і НРК.

Відповідальні виконавці готують проекти (макети):

- Національної рамки кваліфікацій із узагальненими дескрипторами (описами) та укрупненими індикаторами її рівнів;

- Довідника професійних стандартів (деталізованих описів професійної діяльності тощо);

- Довідника кваліфікаційних стандартів (деталізованих дескрипторів (описів) професійних і академічних кваліфікацій);


_____________________________

* Порядок затверджується постановою КМУ


- Положення про Генеральну раду з питань НСК і НРК;

- Положення про організації, які визнають (присуджують) кваліфікації;

- Положення про організації, які регулюють академічні кваліфікації;

- Положення про організації, які регулюють професійні кваліфікації та професійні стандарти (далі – Професійні ради);

- Реєстру (із базою даних) НСК і НРК (професійних та академічних кваліфікацій, професійних та кваліфікаційних стандартів, організацій, що визнають (присуджують) кваліфікації, організацій, які регулюють академічні кваліфікації, інформації про всіх отримувачів кваліфікацій в країні (з указанням персоніфікованих даних дипломів (інших посвідчень про освіту), додатків до них і т.ін.), організацій, які регулюють професійні кваліфікації та професійні стандарти, Словник (глосарій) НСК і НРК тощо);

- ЗУ "Про Національні систему і рамку кваліфікацій";

- Єдиної системи накопичення та перенесення між рівнями НРК кредитних одиниць;

- Процедури підтвердження та відповідності НСК і НРК вимогам Європейської рамки кваліфікацій (далі – ЄРК) та Болонської всеосяжної рамки кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти.

1.3. Терміни розробки.

Передбачається, що проекти (макети) НСК і НРК будуть розроблені Відповідальними виконавцями, апробовані, подані на експертизу до МОНМС, Мінсоцполітики та КМУ, усім зацікавленим сторонам, у т.ч. міжнародним і зарубіжним експертам, доопрацьовані за зауваженнями та пропозиціями, та подані до КМУ на затвердження та подальше внесення до ВРУ (проект ЗУ "Про Національні систему і рамку кваліфікацій"), у річний термін після дати затвердження цього Положення.

1.4. Джерела та обсяги фінансування.

Передбачається, що джерелом фінансування цього обсягу роботи виступають кошти Державного бюджету в межах ____ млн.грн. на кожного Відповідального виконавця, згідно до обґрунтованих кошторисів витрат, та норм чинного законодавства.

Для більш якісної та суспільно значущої розробки проектів (макетів) НСК і НРК, останні проходять апробацію на базі 4 видів економічної діяльності та профільних навчальних закладів країни, які здійснюють для них підготовку кадрів, а саме: металургія; теплоенергетика; туристична, санаторно-курортна діяльність та готельна справа, електронні ЗМІ.


^ 2. Розробка галузевих рамок кваліфікацій (далі – ГРК) і професійних стандартів (далі – ГПС)


Робота над ГРК та ГПС розподіляється на 8 етапів:

2.1. Створення організацій за галузевою (професійною) ознакою, які регулюють професійні кваліфікації та професійні стандарти (Професійні ради), діяльність яких повинна носити постійний та інституціонально оформлений характер. До складу 40-50 Професійних рад за галузевою (за видом економічної діяльності) чи професійною ознаками у рівних пропорціях входять:

- представники галузевих об'єднань роботодавців, якщо на їх підприємствах зайнято не менш як 75,0% від загальної частки працівників відповідного виду економічної діяльності. Якщо ця норма не виконується, то відповідна квота заповнюється представниками 10 найбільших підприємств галузі (виду економічної діяльності);

- представники профільних центральних органів виконавчої влади або уповноважені ними фізичні чи юридичні особи;

- представники профспілкових об'єднань відповідних галузей (видів економічної діяльності);

- представники перших 10 за обсягом підготовки навчальних закладів усіх форм власності, які готують кадри за відповідною професійною групою, або теперішній склад Науково-методичних рад МОНМС України за відповідними напрямками, затверджений наказом цього Міністерства;

- представники інших зацікавлених сторін (профільних наукових установ, міжнародних чи зарубіжних експертів, професійних та громадських організацій, регіональних об'єднань тощо).

Склад Професійної ради, окрім представників навчальних закладів, затверджується Міністром соціальної політики України.

Обсяги фінансування діяльності Професійних рад залежать від чисельності її учасників, обсягів виконуваних робіт тощо. Джерела фінансування носять диверсифікований характер за умови дотримання норми, що не менш як 50,0% фінансово-матеріальних витрат покривається роботодавцями (за виключенням, коли основним замовником кадрів виступає держава, наприклад, за такими напрямами підготовки, як державне управління, правоохоронна діяльність, національна безпека, охорона здоров'я, освітня діяльність тощо).

2.2. Навчання членів Професійних рад основам розробки ЄРК, НСК, НРК, професійних стандартів та кваліфікаційних стандартів (модулів), ГРК та ГПС тощо. Воно здійснюється Відповідальними виконавцями в межах виділених коштів Державного бюджету у вигляді цільової курсової підготовки та шляхом друкування та розповсюдження відповідних підручників, брошур та інших профільних матеріалів і т. ін.

2.3. Збір та аналіз інформації про професії (професійні групи) за видами економічної діяльності, оплату та умови праці, рівень працевлаштування, середній вік працівників, їх розподіл по території країни, підприємства, де переважають зайняті за професіями (їх групами), рівень плинності кадрів, умови для кар’єрного зростання, відомості про навчальні заклади країни, які здійснюють підготовку кадрів за цими професіями (їх групами), наявні професійні стандарти, виписані у посадових (робочих) інструкціях, кваліфікаційних характеристиках (галузеві випуски Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників), коди, назви та описи у Національному класифікаторі Україні ДК 003 "Класифікатор професій" тощо.

2.4. Розробка проектів ГПС за визначеною структурою, у т.ч. деталізованих професійних стандартів. Подання їх до Відповідального виконавця – Державної установи Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин на експертизу, доопрацювання за зауваженнями та пропозиціями. Визначення головної здатності (компетенції), груп здатностей (компетенцій), професійного оточення для кожної професійної та, в окремих випадках, академічної кваліфікації.

Розробка проектів кваліфікаційних стандартів для професійних та академічних кваліфікацій (проекту ГРК), яка передбачає пов’язування професійних стандартів із навчальними програмами (модулями) шляхом створення індикаторів оцінювання здатностей (компетенцій), отриманих за результатами навчання, включаючи його зміст, параметри навчального середовища тощо. Подання проектів цих матеріалів на експертизу до Відповідальних виконавців (Національної академії педагогічних наук України та Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Науково-методичних рад), їх доопрацювання за зауваженнями та пропозиціями.

2.5. Винесення проектів ГРК та ГПС (через мережу Internet) на широке обговорення зацікавленими сторонами.

Термін зовнішнього оцінювання та доопрацювання ГРК та ГПС не повинен перевищувати 3 місяці.

2.6. Подання ГРК (після остаточного доопрацювання) на погодження до Генеральної ради з питань НСК і НРК, а ГПС (після остаточного доопрацювання) – до Міністра соціальної політики України.

2.7. Затвердження ГРК та ГПС постановою КМУ. Їх розміщення у Реєстрі (із базою даних) НСК і НРК.

2.8. Оновлення ГРК і ГПС здійснюється постійно, але не пізніше 5 років з дати внесення кваліфікації до Реєстру.


Планується, що 40-50 Професійних рад, Відповідальні виконавці, та інші відповідні органи управління здійснять роботи, виписані у п.2.1.-2.8 на протязі 3 років з моменту реалізації заходів, передбачених п.1.4. цього Порядку.


^ 3. Формування та подальше супроводження НСК і НРК


3.1. Після виконання усіх заходів, передбачених п.2.1-2.8 Відповідальні виконавці у 6-місячний термін готують Національний звіт "Про приведення Української рамки кваліфікацій у відповідність до Європейської рамки кваліфікацій та Болонської всеосяжної рамки кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти", який потім подається МОНМС України до профільної комісії ЄС у встановленому порядку.

3.2. Після прийняття профільною комісією ЄС позитивного рішення щодо визнання України, як повноправного учасника ЄРК, приводяться у відповідність такі документи:

- Єдина система накопичення та перенесення між рівнями НРК кредитних одиниць;

- Додаток до диплому (іншого документу про академічну чи професійну кваліфікацію) єдиного загальноєвропейського зразка;

- комплект документів, які підтверджують кваліфікацію відповідно до вимог європейської системи співставлювання та визнання (визначення) кваліфікацій (EUROPASS).

Проекти означених матеріалів готуються Відповідальними виконавцями.

3.3. Подальше супроводження НСК, НРК, ГРК та ГПС здійснюється відповідно до п.2.2-2.8 цього Порядку.

3.4. Обсяги фінансування (за рахунок коштів Державного бюджету) діяльності Відповідальних виконавців та Професійних рад визначаються на кожний рік відповідно до встановленого порядку.


^ 4. Розробка професійних стандартів нового типу


Професійний стандарт розроблюється за такою структурою.


Професійний стандарт на професію (професійний профіль, професійну назву роботи) "______________________________________________________"


Загальні положення.

Назва професії (професійного профілю, професійної назви роботи) та її код за Національним класифікатором України ДК 003 "Класифікатор професій".

Рівень кваліфікації (за рівнями Європейської рамки кваліфікацій / за вітчизняною професійною класифікацією).

Клас кваліфікації (повна / часткова).

4.2. Загальна інформація про професію (професійну назву роботи, професійний профіль, трудову функцію (елемент професії) тощо).

Розмір і профіль професійного сегменту ринку праці, географічне розташування підприємств та працівників.

Взаємодія відповідного професійного сегменту ринку праці з його іншими сегментами (регіональними, професійними, галузевими та іншими).

Тенденції розвитку відповідного професійного сегменту ринку праці.

Види професійної діяльності в межах галузевого сегменту ринку праці. Можливі зміни у середній перспективі.

Наявність напрямів кар'єрного зростання за відповідною професією.

Надавачі профільних освітніх послуг та перелік наявних кваліфікацій.

Об'єднання роботодавців, профспілкові об'єднання відповідного виду економічної діяльності, нормативна база (угоди, положення, колдоговори та ін.) соціального партнерства галузевого та виробничого рівнів, профільні посередницькі (юридичні, рекрутингові тощо) структури та ін.

Інформація про стандарти, статутні положення та ін. підприємств, які забезпечують діяльність відповідного виду економічної діяльності.

Умови зайнятості, у т. ч. оплата праці, надбавки, рівень соціального захисту працівників відповідної професії.

Умови праці, виробниче середовище, ризики для здоров'я зайнятих за відповідною професією.

4.3. Елементи професійного стандарту.

3.0.Основна мета професійної діяльності.

Деталізований опис вимог до знань, умінь, навичок та здібностей працівника за професією, у т.ч.:

професійних;

персональних (соціальна та особистісна);

управлінських;

специфічних та ін.

Опис проводиться у вигляді таблиці:

Коди (підкоди) професійного стандарту

Функція (трудова, соціальна, управлінська і т. ін.)

Вимоги (завдання, обов'язки та ін.)

Заходи, які забезпечують виконання вимог

Показники (індикатори), які характеризують середній та вищий рівень виконання вимог*




Вимоги та показники, які очікуються від трудової поведінки працівника відповідної професії (професійної назви роботи), у т.ч. їх автономії (самостійності) та відповідальності.

Перелік нормативних матеріалів, направлених на вирішення трудових (соціальних, особистісних) спірних (конфліктних) ситуацій, які потенційно можуть виникати у відповідній професійній діяльності.

4.4. Додаткова інформація.

Законодавчо-нормативна сфера, яка регламентує відповідну професійну інформацію.

Словник, який розкриває основні (у т.ч. специфічні) терміни і поняття відповідного виду професійної діяльності.

Інше.

4.5. Технічні характеристики.

Назва організації-розробниці (організацій-розробниць).

Номер стандарту, дата його прийняття та запровадження.

Дата наступного перегляду.

Тип та стан стандарту (чинний, переглядається, оригінальний, запозичений і т.д.).

Взаємозв'язок з іншими професійними стандартами.

Взаємодія з іншими стандартами, законодавчо-нормативними документами та системами, в т.ч. схема його переходу до кваліфікаційного стандарту.


^ 5. Розробка кваліфікаційного стандарту


Кваліфікаційний стандарт розроблюється за такою структурою.


Кваліфікаційний стандарт на кваліфікацію "_____________________"


Загальні положення

Код кваліфікаційного стандарту

Код та назва відповідного професійного стандарту

Назва кваліфікації

Рівень кваліфікації за Європейською рамкою кваліфікацій. / Національною рамкою кваліфікацій

Мінімальні вимоги до кваліфікації – кількість кредитів за Європейською кредитно-трансфертною системою (ЄКТС) чи Європейською системою кредитів професійної освіти (ЄСКПО)

Клас кваліфікації (повна/часткова)

Елементи кваліфікації

2.1. Стислий опис того, що особа повинна вміти для виконання відповідної професійної діяльності

2.2. Результати навчання, необхідні для досягнення відповідного рівня кваліфікації

2.2.1. Обов’язкові професійні програми навчання (модулі) (_____% від загалу професійних модулів)

Код (підкод) професійного стандарту

Код елементу кваліфікації

Номер та назва модуля

Рівень кваліфікації

Обсяг кредитів ЄКТС/ЄСКПО


2.2.2. Вибіркові професійні програми навчання (модулі) (_________% від загалу професійних модулів)

Код (підкод) професійного стандарту

Код елементу кваліфікації

Номер та назва модуля

Рівень кваліфікації

Обсяг кредитів ЄКТС/ЄСКПО


2.2.3. Підготовка до визнання кваліфікації (модулі) (_________% від загалу професійних модулів)

Код (підкод) професійного стандарту

Код елементу кваліфікації

Номер та назва модуля

Рівень кваліфікації

Обсяг кредитів ЄКТС/ЄСКПО



2.2.4. Загальноосвітні програми навчання (модулі) (_________% від загалу професійних модулів)

Код (підкод) професійного стандарту

Код елементу кваліфікації

Номер та назва модуля

Рівень кваліфікації

Обсяг кредитів ЄКТС/ЄСКПО


2.3. Деталізований опис розробки та результатів навчання, їх оцінювання за навчальними програмами (модулями)

2.3.1. Назва групи навчальних програм (модулів) та кожного із них окремо

2.3.2. Вимоги до розробки навчальних програм (модулів)

Код елементу кваліфікації

Рівень кваліфікації

Назва вимог

Необхідний обсяг цілей та завдань модуля




1

2

3

4







Результати навчання за модулями: Результат навчання №1

Описуються вимоги до основних професійних знань та навичок, необхідних для набуття кваліфікації







Результат навчання №1

Деталізовано описуються всі (до 10) результатів навчання за модулем







Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу за модулем

Виписуються норми та нормативи щодо забезпечення осіб, що навчаються за модулем, необхідним навчальним та виробничим середовищем, обладнанням, матеріалами тощо







Вимоги до закладів освіти, їх акредитації та спроможності готувати кадри за відповідним елементом кваліфікації

Виписуються норми та нормативи до кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів, необхідного для отримання результатів навчання за відповідним модулем







Критерії оцінювання результатів навчання за модулем, у т.ч.

- загальних знань

Студент (учень) повинен знати і розуміти:

-

-

-







- навичок

Студент (учень) повинен бути здатним (компетентним) щодо:

-

-

-







- знань та розуміння

Студент (учень) повинен поєднувати знання та розуміння щодо:

-

-

-







інших результатів навчання

Студент (учень) здатен (повинен уміти, знати):

-

-

-




Елементи якості кваліфікаційного забезпечення

3.1. Вимоги щодо вступу до процесу отримання кваліфікації (вступні/вхідні вимоги).

3.2. Обґрунтування потреби в кваліфікації (посилання на матеріали професійного стандарту та виписування вимог щодо продовження навчання і т.ін.).

3.3. Уповноважені органи, які видають сертифікат (диплом, інше посвідчення) про визнання (отримання) кваліфікації.

3.4. Необхідні ресурси щодо забезпечення підготовки кадрів за кваліфікацією (період навчання, наявність виробничих потужностей, баз для практики, фінансові витрати тощо).

Технічні характеристики кваліфікаційного стандарту

4.1. Організація – розробниця (організації - розробниці).

4.3. Уповноважений орган, що ухвалив кваліфікаційний стандарт та дата його ухвалення.

5.5. Стандарти забезпечення якості кваліфікації.


* Показники (індикатори), окрім іншого, вимірюються за 100% шкалою (від 0 до 100%) шляхом усереднення результатів соціологічного опитування не менше як 100 експертів із числа соціальних партнерів (керівників, фахівців) відповідного виду економічної діяльності, працівників відповідної професії, профільних науковців та викладачів.