Реферат: Єю ресурсів, зменшенням витрат виробництва, зниженням рівня собівартості продукції, зростанням норми прибутку, поліпшення навколишнього середовища та умов життя

Ахромкін Е.М.

здобувач Луганської філії

Інститут економіко-правових

досліджень НАН України


Напрями та інструменти підвищення ефективності

використання ресурсів


Розглянуто методичний арсенал підвищення ефективності використання ресурсів

Ahromkin E. M.

applicant Lugansk branch Institute of economic and legal research National Academy of Sciences Ukraine

Directions and tооls of increase

efficiency use of resources


The methodical arsenal of increase

efficiency of the use resources is

considered


Ресурсозбереження – це процес поліпшення використання ресурсів на всіх етапах і рівнях виробничо-господарської діяльності на основі науково-технічного прогресу, який супроводжується вивільненням і економією ресурсів, зменшенням витрат виробництва, зниженням рівня собівартості продукції, зростанням норми прибутку, поліпшення навколишнього середовища та умов життя.

Ресурсозбереження є основою підвищення ефективності виробництва, вирішення якої забезпечується відповідним методами, прийомами, способами та інструментами. Основними напрямами підвищення ефективності виробництва є: науково-методичний, організаційний, економічний, техніко-технологічний, адміністративний. Досягнення мети ресурсозбереження в системі підвищення ефективності виробництва здійснюється через використання відповідних інструментів: запровадження результатів розвитку науково-технічного прогресу, економічного стимулювання застосування ресурсозберігаючих технологій, обґрунтування фінансового забезпечення ресурсозберігаючих та інноваційних процесів, обґрунтування та пошук резервів у виробництві (рис.1).




Рис. 1. Напрями та інструменти підвищення ефективності

використання ресурсів


Критерієм ресурсозбереження є максимальний рівень окупності ресурсів (матеріальних, земельних, трудових) продукцією. Найбільш суттєвими критеріями переходу економіки на ресурсозберігаючий тип розвитку є: якісні зміни у динаміці використання виробничих ресурсів; зміна динаміки співвідношення у темпах зростання кінцевого продукту, затрат живої й уречевленої праці; зростання ресурсозберігаючого ефекту нової техніки і технологій; перетворення витрат на природоохоронну діяльність у важливий чинник ресурсозбереження та економічного зростання.
Узагальнення основних методів і прийомів техніко-економічного аналізу та областей його застосування дозволило визначити, що для оцінки ефективності використання ресурсів застосовуються такі методи як: порівняння, індексний, балансовий, ланцюгових підстановок, елімінування, графічний, функціонально - вартісний аналіз, аналіз факторів, економіко - математичні методи. При чому метод порівняння, балансовий, функціонально - вартісний аналіз, аналіз факторів, економіко - математичні методи використовуються як основні, а останні як додаткові. Серед прийомів застосовуюся усі відомі, як додаткові інструменти аналізу та оцінки ефективності використання регіональних ресурсів.
Однак вирішити питання економії ресурсів, ґрунтуючись лише на традиційних методах, навіть за рахунок розробки і використання високоефективних ресурсозбережних технологій, не завжди можливо. Все більша увага фахівців приділяють застосуванню економіко-математичних моделей і методів, що базуються на принципі функціональної єдності об’єктів та систем.


Література

Заблодская И.В. Обеспечение ресурсосберегающей деятельности на региональном уровне/ И.В. Заблодская, Г.Н.Маслова, А.В. Медяник, Е.Н. Ковтунова, Е.В. Сутягина. – Луганск: Ноулидж, 2010. – 121с. (7,03 др. арк.)

Ахромкін Е.М. Регіональні ресурси: теорія та практика використання / Заблодська І.В., Ахромкін Е.М. та інші // Монографія Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень. – Луганськ: вид-во «Ноулідж», 2010. – 355 с.

Ахромкін Є.М. Сучасні тенденції використання регіональних ресурсів / Є.М. Ахромкін // Вісник СНУ ім. В. Даля. – 2008. - №4(122). – С. 7-15

Маслова Г.Н. Управление ресурсосбережением в регионе/ Г.Н. Маслова // Экономика и право – 2009. – №1(23). – С. 146-150.