Реферат: Олександр Музичко

Олександр Музичко , кандидат історичних наук, ст. наук. співробітник. Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Одесі.


СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (МИКОЛАЇВСЬКА, ОДЕСЬКА ТА ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТІ):


Соціологічні дослідження 1990-х років та результати Всеукраїнського перепису населення 2001 року засвідчили негативні тенденції у соціально-демографічному розвитку України: зменшення числа населення, «старіння» нації, поширення хвороб, шкідливих звичок серед всіх соціальних та статевих соціальних груп. У травні 2003 р. відбулися парламентські слухання «Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки», в ході яких резонансно прозвучали вже відомі жахливі факти. За 10 років чисельність населення України зменшилася майже на 4,5 млн. чол. Якщо ще у 1991 р. народжуваність перевищувала смертність, то у 2002 р. в країні померло на 373 тис. більше, ніж народилося. За прогнозами фахівців, при збереженні негативних демографічних тенденцій населення України у 2026 р. буде складати від 40 до 43 млн. чол., що приблизно на 10 млн. поступатиметься показникам початку 90-х рр. [1] Як наслідок, проблема соціально-демографічного розвитку посіла місце серед пріоритетних напрямків політики Української держави.

Необхідність збереження потенціалу української нації належить до не багатьох проблем, що не викликають непримиренних розбіжностей серед політикуму та широких кіл українського суспільства. Серед державних цільових програм у соціальній та гуманітарній сфері на початку ХХІ століття в основному фінансувались заходи із зміцнення здоров’я дітей та молоді, а також із запобігання розповсюдженню негативних явищ серед молоді. У гуманітарній сфері левову частку фінансування у 2003/2004 роках отримав напрямок охорони здоров’я, материнства і дитинства: 2003 – 63, 0 % (514, 1 млн. грн..), 2004 – 80, 5 % (576, 5 млн. грн.). Найбільші державні кошти протягом 2003-2004 років були витрачені на такі цільові програми: «Фізичне виховання – здоров’я нації» (розрахована на 1999-2005 роки) – 516, 5 млн. грн. У 2003 році Державна програма забезпечення молоді житлом була профінансована на суму 79428, 5 тис. грн., а в 2004 – на 149524, 6 тис. грн., або на 88, 3 % більше, ніж попереднього року. З 1996 року діє Національна програма «Діти України» та з 2002 – Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» (розрахована на 2002 – 2012 роки), що має в основному медичне спрямування [2]. Стабільно велику увагу суспільства, політиків, науковців привертає і така складова демографічного розвитку як міграція, що є загальносвітовою проблемою [3]. За даними ООН в 2005 р. в Україні було 6,8 млн. мігрантів чи 3,6 % від загальної чисельності мігрантів. Україна займає четверте місце в світі за числом мігрантів. Чисельність міжнародних мігрантів на кінець 2005 року досягла 191 млн. чоловік [4]

Соціально-економічний та демографічний розвиток окремих регіонів України не є рівномірним. Регіональна диференціація демографічної ситуації в Україні зумовлена комплексною дією різноманітних природно-географічних, історичних, економічних, політичних факторів, таких, як різний ступень розвитку господарської та соціальної інфраструктури, структура виробництва, регіональні відмінності рівня та якості життя населення, специфіка ринків праці, особливості способу життя сільського та міського населення, передусім у мегаполісах, динаміка міграційних процесів, тенденції урбанізації, екологічна ситуація, культурно-історичні традиції тощо [5].

Тому успішність динаміки соціально-демографічного розвитку України, реалізації зазначених державних програм залежить від збалансування загальнодержавної політики з регіональною. Ця обставина викликає необхідність аналізу демографічного стану окремих регіонів України за період, що минув від найпрезентативнішого зрізу ситуації в Україні - Всеукраїнського перепису 2001 року. Метою даної статті є простеження динаміки соціально-демографічного розвитку в трьох південноукраїнських областях – Одеській, Миколаївській та Херсонській. Продемонстровано основні напрямки діяльності місцевих органів влади щодо подолання демографічної кризи, зроблені висновки про сучасний стан та перспективи соціально-демографічного розвитку регіону. Використано новітні статистичні дані та матеріали преси.

Аналізуючи сучасний демографічний стан в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, слід виходити з даних Всеукраїнського перепису 2001 року, узагальнених нами в таблиці:




Херсонська

Миколаївська

Одеська

Показники










^ Наявне населення

1 175, 1 тис. осіб

1 млн. 265 тис. осіб

2 млн. 469 тис. осіб

Кількість міського населення

706, 2 тис. осіб

(60, 1%)

838, 8 тис. осіб

(66, 3%)

1 млн. 625 тис. осіб

(65, 8%)

сільського

468, 9 тис. осіб

(39, 9 %)

425, 9 тис. осіб

(33, 7%)

844 тис. осіб

(34, 2%)

^ Кількість чоловіків

548, 5 тис. Осіб

(46, 7%)

588, 2 тис. осіб

(46, 5%)

1 млн. 155 тис. осіб

(46,8%)

жінок

626, 6 тис. осіб

(53, 3%)

676, 5 тис. осіб

(53, 5%)

1 млн. 314 тис.осіб

(53, 2%)

Вік










^ Молодший за працездатний

227, 6 тис. осіб

(19,4 %)

237, 1 тис. осіб

(18,8 %)

452, 1 тис. осіб (18,4 %)

Працездатний

686, 0 тис. осіб

(58,5 %)

743, 0 тис. осіб

(58,8 %)

1455, 9 тис. осіб

(59,3 %)

^ Старший за працездатний

259, 0 тис. осіб

(22,1 %)

282, 4 тис. осіб

(22,4 %)

547, 7 тис. осіб

(22,3 %)


Таким чином, Перепис зафіксував зменшення числа наявного населення порівняно з 1989 роком. Однак, слід відмітити, що темпи скорочення населення в Херсонській області були менші, ніж в 15 областях, а також в цілому по України. Так у Чернігівській області цей показник досягнув 12%, Луганській – 11%, Харківській, Сумській, Кіровоградській та Донецькій – по 9%. Незважаючи на зменшення міського та сільського населення, співвідношення між ними в цілому в трьох областях упродовж останніх двох переписів залишалось практично незмінним. Для всіх трьох областей, як і в цілому для держави, характерно зменшення частки дітей у загальній кількості населення. Поряд із суттєвим збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, це значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію і зумовлює зростаюче старіння населення. Деякі розходження в окремих оюлястях були наявні у статевій структурі населення.

Дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення Одеської та Миколаївської областей. Однак, у Херсонській області за роки, що минули після попереднього перепису, спостерігається збільшення статевої диспропорції у складі населення. Якщо у 1989 році на 1000 чоловіків припадало 1139 жінок, то у 2001 році – 1142. Це відбулося за рахунок міського населення, в якому за той же період статеве співвідношення збільшилось від 1158 у 1989 році до 1182 у 2001 році. У сільській місцевості цей показник, навпаки, зменшився відповідно з 1111 до 1086. За даними останнього перепису в усіх трьох областях співвідношення кількості жінок та чоловіків у репродуктивному віці стало ще більш сприятливим.

Протягом 2002-2006 років на покращення наявного стану демографічного розвитку була спрямована низка державних та регіональних програм. Позитивним є те, що у проекті стратегії демографічного розвитку на 2006-2015 роки, розробленим Міністерством у справах сім‘ї, молоді та спорту спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України відповідно до Концепції демографічного розвитку на 2005 - 2015 роки окрема увага приделена «удосконаленню механізму диференційованого надання державної підтримки у сфері регіонального демографічного розвитку; розвитку та використанню механізмів соціального діалогу, підтримці регіональних і місцевих соціальних ініціатив щодо розв’язання регіональних проблем демографічного розвитку».

З цією метою в проекті поставлені першочергові завдання демографічного розвитку для окремих регіонів України. Зокрема, для Миколаївської області передбачено: зниження смертності у працездатному віці, зокрема від: новоутворень, хвороб системи кровообігу, захворювань органів дихання, інфекційних захворювань, нещасних випадків, отруєнь і травм; створення стимулів для заохочення до народження другої дитини; зменшення міграційного відтоку населення; зниження захворюваності на туберкульоз органів дихання та інфекційними хворобами. Для Одеської області: зниження смертності немовлят; зниження смертності у працездатному віці, зокрема від: захворювань органів дихання, інфекційних захворювань, нещасних випадків, отруєнь і травм; зниження захворюваності на туберкульоз органів дихання та інфекційні хвороби. Для Херсонської області: зниження смертності у працездатному віці, зокрема від: новоутворень, хвороб системи кровообігу, інфекційних захворювань, нещасних випадків, отруєнь і травм; зменшення міграційного відтоку населення; зниження захворюваності на туберкульоз органів дихання та інфекційні хвороби [6].

З боку обласних адміністрацій протягом 2000-них років проводився комплекс заходів спрямованих на подолання демографічної кризи.

У Миколаївській області забезпечено виплату державної допомоги сім’ям з дітьми. Станом на 1 січня 2004 року призначено таких допомог на загальну суму 18868,1 тис. грн. Через районні та міські (міст обласного значення) управління праці та соціального захисту населення грошову допомогу отримали понад 24 тис. малозабезпечених сімей на загальну суму 504,4 тис. грн., в тому числі 14 тис. малозабезпечених сімей з дітьми на суму 393 тис. грн. З метою визначення родин, які найбільше потребують допомоги з боку держави проводилася паспортизація багатодітних сімей. Паспортизацією охоплено близько 76% багатодіттних сімей області. При начальнику управління у справах сім’ї та молоді працює рада багатодітних матерів, налагоджено співпрацю із Спілкою багатодітних Миколаївщини та регіональним Комітетом солдатських матерів. З бюджетів всіх рівнів на виконання завдань Державної та регіональної програм забезпечення молоді житлом на 2002 – 2012 роки отримано 2,025 млн. грн. в тому числі 1,61 млн. грн. з державного бюджету, 300,0 тис. грн. з обласного, 100,0 грн. з бюджету м. Миколаєва, 10,0 тис. грн. – бюджету м. Вознесенська, 5,0 тис. грн. з бюджету с. Чорноморка Очаківського району [7].

У Херсоні з 1991 року діє обласний центр соціальних служб для молоді. За статистикою кожна третя молода людина області звернулася до спеціалістів центрів ССМ за підтримкою. В рамках реалізації Національної програми "Діти України" на період до 2005р. (Указ Президента України від 24.01.01. р. № 42) діють служби підтримки сім'ї "Родинний дім". Пріоритетним напрямком діяльності служби "Родинний дім" у 2004 році був соціальний супровід неблагополучних сімей. Загальна кількість неблагополучних сімей у регіоні, за даними служби у справах неповнолітніх, складає 2567. Під соціальним супроводом протягом 2004 року перебувало 1099 сімей (порівняно з 2003 роком кількість сімей під супроводом збільшилася на 40,9 % - перебувало 450 сімей). Частка багатодітних та неповних сімей під соціальним супроводом відповідно до загальної кількості сімей під супроводом становить відповідно 224 сім'ї багатодітних (20,5%) 118 сімей неповних (10,7%), яким було надано 2172 індивідуальних консультацій, 228 сім'ям надано гуманітарну допомогу. Центрами соціальних служб для молоді Херсонщини здійснюється соціальний супровід сімей у кризових ситуаціях. Під соціальний супровід протягом І кварталу було взято 77 сімей, знято з супроводу 103 сім'ї. Всього під супроводом знаходилося 265 сімей. В основному це багатодітні та неблагополучні сім'ї. Всього членам сімей надано 2336 соціальних послуг. З метою задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, реалізації їх прав, свобод та сприяння реалізації соціальної молодіжної політики в Україні діє Херсонський обласний осередок Ліги соціальних працівників України. Він був створений 21 вересня 1999 р. Основним завданням Ліги є допомога державним та громадським формуванням у реалізації програм соціального становлення і соціальної підтримки дітей, молоді та різних категорій сімей з метою розв'язання їх соціальних проблем, розвиток відносин з міжнародними організаціями у сфері соціальної роботи [8].

В Одеській області, згідно рішень обласної ради прийняті такі програми, спрямовані на подолання демографічної кризи: “Програма відпочинку та оздоровлення дітей Одеської області на період до 2008 року”; від 21 вересня 2000 року, Обласна програма “Молодь Одещини” на 2000-2005 роки”; Комплексна програма “Діти Одещини” на період до 2005 року” [9].

Як вплинули ці заходи на динаміку чисельності населення? Розглянемо більш докладно динаміку формування чисельності населення на прикладі Одеської області. Згідно розрахункових даних чисельність наявного населення Одеської області станом на 1 січня 2006 р. склала 2402,2 тис.осіб, що становить 5,1% всього населення України. На цей час ця область за кількістю жителів посідає сьоме місце серед усіх областей України після Донецької, Дніпропетровської, Харківської областей, м.Києва, Львівської та Луганської областей.

На території області, як і в Україні в цілому, спостерігається подальше скорочення чисельності населення. У порівнянні з даними Першого Всеукраїнського перепису населення 2001р. вона скоротилася на 66,8 тис.осіб (на 2,7%), а за останній рік - на 13,5 тис.осіб.

Д
инаміка чисельності наявного населення на початок 2006 року:

На початок 2006 р. 1587,7 тис. осіб мешкали у міських поселеннях, що складає 66,1 % від загальної чисельності жителів області, в той же час кількість сільських жителів склала 814,5 тис.осіб (33,9%). За період після останнього перепису сільське населення скорочувалось більш швидкими темпами, ніж населення у містах. На 1 січня 2006 р. у порівнянні з даними 2001р. чисельність сільських жителів скоротилася на 3,5% проти 2,3% у містах.

Основним чинником, який призвів до зменшення кількості жителів області, було природне скорочення населення. У розрахунку на 1000 жителів в цілому по області воно становило 5,6 особи. У сільській місцевості показник природного скорочення більший за міський в 1,7 раза. Природне скорочення населення є наслідком несприятливого співвідношення між народжуваністю і смертністю. Так, у 2005 р. на 100 померлих припадало 59,7 народжених.

З початку ХХІ сторіччя намітилася позитивна тенденція до зростання народжуваності. У 2005 р. у порівнянні з 2004 р. показник народжених на 1000 жителів зріс на 3,1 % і склав 9,9 ‰. Упродовж січня - квітня 2006 р. чисельність наявного населення області зменшилась на 6,7 тис.осіб, або на 8,5 осіб на 1000 населення і за оцінкою на 1 травня становила 2395,6 тис.осіб. У січні-квітні 2006р. зафіксований незначний міграційний приріст населення, який майже не вплинув на формування чисельності населення. У 2006 році народжуваність в Україні зросла на 6 %. Не останню роль відіграло те, що з 2005 року більш ніж у 11 разів було збільшено грошову допомогу при народженні дитини [10]. Показники в Одеській області в цілому підтверджують цю тенденцію. Показник загальної народжуваності у порівнянні з січнем–квітнем 2005р. тут збільшився з 9,5 особи на 1000 жителів до 9,7 ‰. Народжуваність у сільській місцевості традиційно вища, ніж у міських поселеннях (11,4 ‰ проти 8,8 ‰) [11].


^ Чисельність населення на 1 травня 2006 року та середня

за січень-квітень 2006 року по містах та районах області (осіб)




На 1 травня 2006р.

Середня чисельність за січень-квітень 2006р.

наявне населення

постійне населення

наявне населення

постійне населення

^ Одеська область

2395580

2384520

2398910

2387850

міські поселення

1583287

1565026

1585494

1567233

сільська місцевість

812293

819494

813416

820617

м. Одеса

998240

980577

1000144

982481
^ У Миколаївській області були зафіксовані такі показники [12]:
Найменування показника

Січень 2005

Березень 2006

Кількість наявного населення на 1 квітня, тис. осіб

1226,3

1216,9

Кількість народжених, осіб

2565

2689

Кількість померлих, осіб

5761

5451

у т. ч. у віці до 1 року

26

22

Природне скорочення населення, осіб

3196

2762

Кількість зареєстрованих шлюбів, одиниць

1350

1339

Кількість зареєстрованих розлучень, одиниць

1298

1228

Кількість прибулих в область, осіб

1767

1784

Кількість вибулих за межі області, осіб

1771

1687

Сальдо міграції, осіб

-4

97


Упродовж січня–березня 2006 р. кількість населення зменшилась на 2,7 тис. осіб, що на 16, 7% менше порівняно з січнем - березнем 2005 р. Природне скорочення населення порівняно з відповідним періодом 2005 р. зменшилось на 0,4 тис. осіб (на 13,6%), за рахунок збільшення кількості народжених на 0,1 тис. (на 4,8%) та зменшення числа померлих на 0,3 тис. (на 5,4%). Неподоланої залишається проблема «старіння» суспільства: молодь віком від 14 до 28 років складає 43% до всього населення області (295.100 чол).

Важливим негативним чинником, що впливає на стан здоров’я та тривалості життя в усіх трьох областях є тютюнопаління. Так, як свідчать дані вибіркового опитування, яке проводилося органами державної статистики у жовтні 2005 року, і в якому взяли участь 292 домогосподарства Миколаївщини, незважаючи на попередження – “Паління шкідливе для вашого здоров’я”, шкідливу звичку палити має трохи більше чверті населення регіону старше 12 років. Майже третина осіб області, які палять, мають цю звичку понад 20 років, 21,3 % – 1-5 років, 19,1% – 6-10 років, 15,6% – 16-20 років, 12,7% – 11-15 років. Причому, 41,8% опитаних респондентів, що палять, в середньому спалюють за добу від 16 до 20 сигарет, 37,8% – від 6 до 10 сигарет. Понад 20 сигарет спалюють за добу 4,2% осіб, 11-15 сигарет – 10,9%, а до 5 сигарет спалюють 5,3% осіб, що палять.

У Херсонській області у 2004 році у порівнянні з попереднім роком збільшився коефіцієнт народжуваності дітей (2003 рік - 9,0, 2004 рік - 9,1, народилося у 2003 році 9569 дітей, у 2004 році - 9577 дітей), зменшився показник малюкової смертності (2003 - 10,8 на 1 тис. малюків, народжених живими, 2004 - 9,2), на 2,5 відсотка зменшилася кількість розлучень (2003 рік - 4247, 2004 - 4197), збільшилася кількість сімей, проживаючих на території області (2003 - 432952, 2004 - 433520) [13].

За січень-квітень 2006 року в Херсонській області були зафіксована така динаміка формування загального приросту (зменшення) кількості наявного населення [14]:




Населення на 1.01. 2005р

Зміни за період

Населення на 1.05. 2006р

Темп приросту (зниження) населення

загальний приріст (скорочення)

у тому числі:

природний приріст (скорочення)

сальдо міграції

^ Херсонська область

1126458

-3664

-2930

-734

1122794

-0,33

Міське населення нараховувало 681, 5 тис. осіб, або 60, 5%; Сільське - 445,0 тис.осіб, або 39,5%; З них чоловіків було 524,9 тис.осіб, або 46,6%; Жінок - 601,6 тис.осіб, або 53,4%. Кількість молоді віком від 15 до 28 років в Херсонській області – понад 250 тис. (це приблизно п'ята частина населення).

Особливе місце серед демографічних процесів належить міграції. Вона швидко реагує на соціально-економічні та інші зміни у суспільстві. Міграційні процеси впливають на демографічну ситуацію, збільшують або зменшують чисельність населення, змінюючи його статево-вікову структуру. За даними ООН в 2005 р. в Україні було 6,8 млн. мігрантів чи 3,6 % від загальної чисельності мігрантів. Україна займає четверте місце в світі за числом мігрантів. Чисельність міжнародних мігрантів на кінець 2005 року досягла 191 млн. чоловік [15].

У
сі три південні області є одними з лідерів в Україні за цим показником.

^ Розподіл мігрантів за областями України у 2005 році:

Протягом 90-х років найбільш позитивне сальдо міграції було відмічено у в Одеській області 1992 р. (9,8 тис. осіб.). З 1993 р. характер міграції змінився, сальдо стало від‘ємним. Тільки у 2004 р. в області знов був зафіксований міграційний приріст. Ця позитивна тенденція, продовжена й у 2005 р. Чисельність наявного населення області за 2005 р., в цілому, зменшилась на 13,5 тис. осіб, в той час, як за рахунок міграції вона збільшилась на 2,7 тис. осіб. Таким чином міграція виступила у якості стримуючого фактора, що сприяв уповільненню зменшення населення. Позитивні зміни у міграційних процесах відбулися і в цілому по Україні, де зафіксований міграційний приріст 4,6 тис.осіб (0,1 особи на 1000 жителів). Крім Одеської області позитивне сальдо міграції мали ще 5 регіонів України, найбільше м. Київ (11, 4 ‰). Міграційний приріст населення спостерігався як у міських поселеннях, так й у сільській місцевості і майже не відрізнявся від загального показника по області. У 2004 р. цей показник відповідно дорівнював 1, 1 ‰ та 0, 1 ‰. Позитивне сальдо відмічено у 14 районах та містах обласного підпорядкування.

Внутрішньорегіональна міграція складає основу міграційного обороту. У 2005 р. питома вага цього напрямку склала 63, 6 % від загальної кількості прибулих та 68,3% від вибулих. У порівнянні з 2004 р. її об‘єм дещо зменшився і склав 24,6 тис. осіб проти 24, 8 тис. осіб.

Міждержавна міграція є результатом вибуття мешканців області за межі України та прибуття з інших держав. У 2005 р. до області з-за меж України прибуло 3,7 тис. осіб. (у 2004 р. 3, 3 тис. осіб), вибуло – 1, 6 тис.осіб (у 2004 р. – 2,1 тис. осіб). За рахунок чого в області сформувався приріст населення у кількості 2,1 тис.осіб, що склало 78% від загального сальдо міграції. Показник міграційного приросту цього напрямку у розрахунку на 1000 жителів склав 0,9 особи. В цей же час середній показник по Україні дорівнює 0,1 ‰. За рівнем позитивного сальдо міграції Одеська область поступається тільки Автономній Республіці Крим (1,7‰) та Севастопольській міській раді (1, 4 ‰). Складовими міждержавної міграції є міграція з країнами СНД та іншими країнами світу. Позитивне сальдо міграції сформувалося за рахунок підсумку обміну з країнами СНД. У 2005р. з країн близького зарубіжжя 3,3 тис.осіб, вибуло - 0,9 тис.осіб (у 2004 р. відповідно 3 тис.осіб та 1,1 тис.осіб.

Загальний обсяг міграції традиційно більший з Молдовою (2,2 тис.осіб) та Російською Федерацією (1,4 тис.осіб). Приріст від міграційного обміну з Молдовою дорівнює 1,7 тис.осіб, що складає 68,1% від загального сальдо міграції цього напрямку. З рештою країн СНД, крім Білорусі (де зафіксоване незначне міграційне скорочення), сальдо - також позитивне.

Серед країн традиційно утримують першість: Німеччина (260 вибулих проти 30 прибулих ); США (відповідно 223 особи проти 33 осіб); Ізраїль (129 осіб проти 44 осіб). Найбільш суттєве позитивне сальдо склалося в результаті обміну з В‘єтнамом (68 осіб), Китаєм (31 особа) та Сирією (26 осіб). Більшість мігрантів, що виїхало до інших країн – жінки (у 2005р. вони склали 53,2%). У той же час переважну більшість прибулих становлять чоловіки – 63,6%. Особи працездатного віку складають серед прибулих 78,8%, серед вибулих 64,2%.

Міграційні тенденції, які сформувалися з моменту створення держави Україна, свідчать про її активну участь у світових процесах, пов’язаних із переміщенням осіб.

Одеська область займає друге місце за кількістю біженців в Україні після м. Києва. За станом на 1 січня 2006р. на обліку в управлінні міграційної служби області перебуває 599 осіб, які мають статус біженця. З них з країн Азії 496 (більшість з них громадяни Афганістану), з країн Африки – 103 (більшість біженців з Судану). У 2005р. рішенням Державного Комітету у справах національностей та міграції статус біженця надано 15 особам, відмовлено у наданні статусу біженця 119 особам.

Потужні міграційні потоки в Одеській області, пов’язані як з зовнішньою, так і внутрішньою міграцією, зумовлені певними обставинами, які характерні і для всієї України, але є й специфічними для цієї області. Зокрема, до цих обставин слід віднести:

- геополітичне становище Одеської області, яка розташована на перехресті різноманітних потоків міграційних переміщень;

- глобалізація міграційних потоків, що пов’язано з дисбалансом кількості населення різних регіонів планети та рівнем життя в країнах;

- наявність поліетнічного складу населення регіону, в середовищі якого протягом віків сформувалося поважне ставлення до представників різних народів та віросповідань;

- ескалація терористичних проявів, збільшення кількості конфліктів, проявів расової та релігійної ворожнечі, побутового націоналізму та міжетнічного протистояння;

- екологічні та техногенні катастрофи, стихійні лиха, які наносять шкоду здоров’ю та економічному становищу громадян;

- певну відкритість кордонів з державами СНД та посилення охорони кордонів с країнами ЄС, а також наявністю візового в’їзду до останніх [16].

Отже, протягом початку ХХІ століття в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях в основному спостерігалися негативні тенденції соціально-демографічного розвитку. В основу виходу з кризи на державному та регіональному рівні було покладено такий принцип: зміст реального виходу з демографічної кризи полягає не стільки в подоланні депопуляції, скільки у підвищенні якості населення, збереженні та відтворенні його життєвого і трудового потенціалу. Цілий комплекс заходів проте ще не дав сталих позитивних результатів. Як і на початку 2000-х років за своїм демографічним розвитком три південноукраїнські області входять до складу трьох груп серед українських областей:

У Херсонській, Дніпропетровській та Чернігівській областях ситуація може бути визначена як досить складна. Ці області наближаються до Донецької та Луганської областей, де демографічна ситуація є найбільш гострою. У всіх цих регіонах несприятлива демографічна ситуація поєднується з досить високим рівнем економічного розвитку.

Одеська область відноситься до областей із середніми демографічними показниками (Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька та Черкаська).

До групи регіонів з відносно сприятливою демографічною ситуацією входять АР Крим, Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Чернівецька області, міста Київ та Севастополь. При цьому у таких регіонах, як АР Крим, Закарпатська, Миколаївська, Рівненська області та м. Київ існує тенденція до погіршення демографічних показників починаючи з 1989 року.

В умовах подальшого подорожчання життя, політичної нестабільності результативність цих заходів ризикує бути зведена нанівець. В таких умовах головним чинником збільшення населення може стати міграція. На наш погляд, до використання імміграції як чинника покращення демографічної ситуації слід ставитися обережно. В умовах великих соціально-економічних проблем для корінного населення це може викликати соціальну напругу. Зокрема, недоцільно проводити масове надання мігрантам з інших країн українського громадянства. При цьому не слід ігнорувати те, що ці люди не володіють в достатній мірі українською мовою, навряд чи перейняті інтересами Української держави. Ці особи можуть поповнити число електорату, що ігнорує основні принципи існування України (соборність, незалежність). Демографічна спрямованість повинна і надалі залишатися одним з головних пріоритетів дій українського керівництва як на державному, так і на регіональному рівнях.


Джерела:


1. Мандрагеля В. Диспропорції демографії: нові виклики сучасності // Дзеркало тижня. – 2004. - 31 липня – 6 серпня.

2. Регіональна політика України: формування соціогуманітарних пріоритетів розвитку. – К., 2006. – С. 13-18.

3. Хомра О.У. Мігранти України в соціально-економічному вимірі // Стратегічна панорама. – 2005. - № 2. - С. 144-163; Платонов А.В. Нелегальна міграція та її вплив на міжнародну і національну безпеку // Стратегічна панорама. – 2005. - № 2. - С. 164-168.

4. Міграція. - 2006. - № 4. – квітень.

5. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти. Наукова редакція: Курас І.Ф., віце-президент, академік НАН України, Пирожков С.І., академік НАН України. - К., 2004.

6. www.mms.gov.ua.

7.http://www.oga.mk.ua/database/ua/Molod/program.htm;http://www.oga.mk.ua/database/ua/Molod/v_molod.htm;http://www.oga.mk.ua/database/ua/Molod/v_dity.htm.

8. http://www.oda.kherson.ua/control/uk/data/youth/soc_ukr.htm.

9. http://ussm.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=175&id=117.

10. Україна молода. – 2006. - 9 червня.

11. Чисельність населення Одеської області на 1 січня 2006 року. Звіт Головного управління статистики в Одеській області. – Одеса, 2006.

12. http://www.stat.nk.ukrpack.net.

13.http://www.oda.kherson.ua/cgibin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/youth/prior.html.

14. http:// stat.exel.ine.info/content/view/33/52.

15. Міграція. - № 4. – квітень 2006.

16. Економічна доповідь “Міграційний рух населення Одеської області за 2005 рік” підготовлена Головним управлінням статистики в Одеській області спільно з управлінням Міграційної служби в Одеській області.