Реферат: Криза трьох років та її вплив на формування особистості дошкільника

КРИЗА ТРЬОХ РОКІВ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА

Викладач психології

Кременчуцького педучилища ім.А.С.Макаренка

Яценко Т.В.


Ранній вік — період не лише бурхливого розвитку всіх систем організму, але і етап накопичення досвіду, сил та можливостей для початку формування особистості. Вікові кризи — неодмінна складова психологічного розвитку дитини, умова її переходу з однієї вікової сходинки на іншу. Критичним цей вік є тому, що впродовж всього декількох місяців істотно змінюються поведінка дитини і її стосунки з навколишніми людьми. В кожному конкретному випадку вони проходять по-різному — гостріше чи м'якше — і можуть викликати в дитячому організмі різні зміни, не завжди позитивні.

Науковці вважають, що вікові кризи дитини — явище нормальне, проте далеко не безпечне. Якщо дорослий не допо­магатиме малюкові в цей складний для нього час, не розумітиме його потреб, не знатиме фізіологічних особливостей розвитку, навіть легка форма кризи мо­же перетворитися на важке психічне захворювання. Часто батьки і вихователі не вміють розпізнати симп­томів кризи, вважають, що дитина просто невихована, розбещена. Тому вони дозволяють собі підвищувати на неї голос, застосовують фізичні методи покарання, не усвідомлюючи, що в такий спосіб лише погіршують ситуацію. А згодом це може призвести до різноманіт­них функціональних порушень нервової системи ди­тини: неврозів, неврастенії, вегето-судинної дистонії, функціональних розладів шлунко­во-кишкового тракту тощо.

Так як третій рік життя є кризовим, то набувши певного багажу знань і вмінь, дитина починає відчувати потребу в більшій, ніж їй надають, самостійності. У малюка зароджується усвідомлення, що він — окрема істота зі своїми бажаннями, потребами, які не завжди збігаються з тим, що пропонують мама чи тато. Дитина робить спроби порівнювати себе з іншими людьми. Схема кризового періоду трирічної дитини наведена в таблиці 1.

Для всіх дослідників, що вивчали кризу 3 років, очевидно, що головні зміни в цей період зосереджені навколо|навкруг| «Я». Їх сутність в психологічній емансипації Я дитини|дитяти| від навколишніх|довколишніх| дорослих, яка супроводиться|супроводжується| рядом|лавою| специфічних проявів|виявів| — упертістю|впертістю|, негативізмом і ін. Новоутворенням кризи 3 років називається також виникнення системи Я, поява «особистої|особової| дії» і відчуття|почуття| «Я сам». Разом з тим|в той же час| ряд|лава| психологічних спостережень показує, що певне число дітей практично не виявляють негативних проявів|виявів| у вказаному віці або легко і швидко їх долають|переборюють|, причому їх особистий розвиток протікає нормально. Ці дані спонукають звернути особливу увагу на позитивну симптоматику кризи 3 років, бо без неї картина розвитку є|з'являється| неповною, а розуміння особистісних процесів, що відбуваються|походять|, одностороннім|однобічним|. Проте|однак| саме ця — позитивна — сторона кризи виявилася найменш вивченою.

Кожна дитина має свої терміни розвитку, отже, формування особистості теж

Схема кризового періоду трирічної дитини.

Таблиця 1.







відбувається в індивідуальному темпі. Найчастіше вік 2-2,5 роки є перехідним етапом від активного пізнання навколишнього світу до пізнання самого себе. Це стабільний період, протягом якого дитина особливо успішно оволодіває мовленням, що є основним засобом спілкування в людському суспільстві. Водночас малюк починає виділяти зі свого оточення окремих людей — насамперед тих, з ким найчастіше спілкується. Криза трьох років не обов'язко­во проявляється саме в три роки, іноді вона може розвинутися наприкінці періоду раннього ди­тинства. Тому вихователям слід знати такі особливості психічного розвитку сучасних вихованців.

Л.С. Виготський писав: «Якби|аби| кризи не були відкрито|відчинят емпірично, їх потрібно було б вигадати теоретично. Тому розкрити психологічну сутність|сутність| кризи - означає|значить| зрозуміти внутрішню динаміку розвитку в цей період»

В результаті застосування методу експертних оцінок, мною було встановлено, коли у дітей найяскравіше проявляється криза, на який період припадає її пік і коли сиптоми кризи йдуть на спад. Загальні дані я занесла до таблиці 3.

Таблиця 3.

^ Симптоми кризи 3-х років та їх прояви.



Симптоми кризи

Вік Негати- візм.

Упер­тість.

Примхли­вість

Свавіл­ля.

Знеціню­вання дорослих.

Протест-бунт

Середня величина

2,3-2,6 80%

100%

60%

100%

40%

20%

66,6%

2,7-2,9 25%

100%

100%

100%

100%

50%

79,2%

2,10-2,12 33%

100%

66%

100%

33%

0%

55,3%

3,0-3,2 80%

60%

80%

60%

20%

0%

50%

3,3-3,5 100%

20%

100%

40%

0%

0%

43,3%

3,6-3,9 55%

44%

67%

44%

80%

11%

50,2%
Для аналізу даних мною було створено графік проявів кризи в різні періоди (табл. 4).

Таблиця 4.

^ Графік проявів кризи 3-х років в різні періоди життя дитини.



Отже, за результатами дослідження мною виявлено, що свого апогею криза трьох років досягає приблизно в 2роки і 8 міс. В цей період симптоми кризи найбільше себе проявляють. Відмічається спалах дитячої упертості, примхливості, свавілля, знецінюється дорослий. Пізніше прояв симптомів не такий явний і йде на спад. Щоб більш детально проаналізувати прояви кризи та їх вплив на формування особистісних якостей дитини, мною було створено таблицю 5.

^ Таблиця 5.

Симптоми кризи та їх зміни.




Отже, виходячи з даних таблиці можна заключити, що симптоми кризи 3-х років виникають не рівномірно. Першими в 2,4-2,6 років з'являються свавілля, упертість і негативізм. Пізніше (2,7-2,9 років) з'являються примхливість, знецінювання дорослих. Досить цікавим є те, що такі симптоми кризи, як примхливість і знецінювання з'являються на фоні двічі, повторюючи свій прояв у 3,4 роки і 3,8 років відповідно. Отже, за даними таблиці, можна заключити, що криза трьох років по різному впливає на поведінкові реакції дитини та формування її особистості в різні вікові періоди.

За результатами анкетування вихователів для оцінки рівня розвитку ігрової діяльності дитини, стало зрозуміло, що більшість дітей мають незадовільний або недостатній рівень розвитку ігрової діяльності (таб.6)

Таблиця 6.


^ Рівні розвитку ігрової діяльності.




Так, для подолання вікової кризи це недостатньо, адже:

діти з високим рівнем задовольняють свої ігрові потреби, розвиваються динамічно, мають достатній розумово-творчий потенціал для успішного подолання вікової кризи;

діти із задовільним рівнем, можна сказати відповідають нормі, але можливості для її розвитку далеко не вичерпані; слід заохочувати фантазію малюка, давати їй змогу більше спілкуватися з однолітками;

при недостатньому рівні: ігрові здібності та інтереси не відповідають нормі, тому батькам та вихователям потрібно дбати про їхній розвиток до рівня повноцінної сюжетно-рольової гри;

низький рівень говорить про цілковиту відсутність сюжетно-рольової гри, це може свідчити про затримку або вади психофізичного розвитку.

Отже, результати дослідження говорять про те, що з дітьми дійсно необхідно провести корекційно-розвивальну роботу по усуненню та подоланню кризи трьох років, щоб своєчасно запобігти деформованому розвитку особистості і сприяти розвитку ігрової діяльності як одному з новоутворень кризового періоду.

Прикладами такої роботи можуть бути заняття, проведені вихователем разом з дітьми і батьками та психотерапевтичні казки.


Зразок конспекту занять з батьками.


Тема «Весна»

Мета:

розвиток дрібної і загальної моторики;

розвиток координації рухів;

розширення лексичного запасу по темі;

формування дбайливого відношення|ставлення| до мами;

знайомство з|із| прикметами весни;

розвиток відчуття|почуття| ритму;

розвиток просторових стосунків;

розвиток мовного слуху|чутки|, уміння виконувати інструкцію пе­дагога|.

План заняття.

Обладнання: квадрати Воскобовича; лялька Фея Весна; картини із зображенням весняних пейзажів; дерев'яні ложки; дидактичні набори, в які входять будиночок, ялиночка, сонечко, рахункові палички, шнурок; ковролін; елементи весняного пейзажу на липучках.

Музичне вітання|привітання|.

Гра з|із| пальчиками|пальцями| «Де твій палець великий?». При назві| пальця, погладити його, помасажувати.

Де твій палець великий?

У мене за спиною А де твій вказівний?

Подивися|поглянь|, уважніше.

А де середній твій палець?

Ось|от| який він красень!

А де твій безіменний?

Він з|із| кільцем олов'яним!

А мізинчик-малятко?

Ось|от| він, молодший братик!

3. Музична гра «Мамині помічники». Під музику іми­тація| рухів: протерти пил, підмести підлогу, помити посуд і так далі

4. Вірш з|із| рухами.


Гладять|прасують| маму

^ Встають на пальці

Притискують вказівний палець до губ


Гладять|прасують| маму

Імітація рухів по тексту
Мама спить, вона втомилася.

Ну і я грати не почну|стала|.

Я навшпиньки ходжу,

Маму я не розбуджу|збуджу|.


Маму я свою люблю|кохаю|.

Я завжди їй допоможу:

Я перу|перу|, полоскаю,

Воду з ручок отряхаю|,

Підлогу чисто підмету

І дрова їй наколю.

^ 5. Артікуляційна гімнастика.

Казка про веселий язичок(І. В. Новоторцева)

Жив-був веселий Язичок в своєму будиночку. Здогадайся, що це за будиночок.

У будиночку цьому Червоні двері, Поряд з|поряд із| дверима Білі звіри. Люблять|кохають| звірятка Цукерки і плюшки.

Здогадалися? Цей будиночок — рот. Двері в будиночку то відчиня­ються|, то зачиняються|зачиняють|. Непосидючий язичок не сидить на місці. Він часто вибігає з|із| будиночка (висунути язик). Ось|от| він вийшов по­грітися| на сонечку, відпочити (язик|язик| «лопаткою» на нижній губі). Подув легкий вітерець, Язичок щулився («го­лочка|»), сховався в будиночок і закрив|зачиняв| за собою двері (язик|язик| прибрати, рот закрити|зачиняти|). А на дворі сонце сховалося за хмаринки, забараба­нив| по даху дощ (язик|язик| стукає об верхні зуби, вимовляти|виголошувати| «д-д-д-д|»). Язичок не нудьгував|скучав| удома|вдома|, напоїв|напоював| кошенят|котеняти| молоком. Він хлебтав молочко (водити язиком|язиком| по верхній губі зверху вниз, рот відкритий|відчиняти|), потім кошеня|котеня| облизнулося (облизати верхню і ниж­нюю| губи справа наліво і зліва направо) і солодко позіхнуло (рот широко відкритий|відчиняти|). Язичок подивився|поглянув| на годинник, вони цокали: «тік-так» (рот відкритий|відчиняти|, «маятник»). Кошеня|котеня| згорнулося клубочком. «Пора і мені спати», - подумав язичок.

^ 7. Музична гра «Повторюй за мною». Діти виконують рухи згідно|згідно з| тексту.

Ось встали ми з тобою в кружок,

Ти повторюй за мною, дружок,

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз вперед — приг-скок.

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз назад — приг-скок.

^ Приспів. Один за одним по доріжці

Ми біжимо все веселіше.

Не втомляться наші ніжки,

Наздоженете нас швидше.

Зупинився наш кружок,

Ти знову повтори, дружок,

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз вперед — приг-скок.

Ніжкою — топ, ручкою — лясь,

А зараз назад — приг-скок.

Приспів.

^ 8. Вихід Феї Весни. Під фонограму пісні з'являється|появляється| Фея Весни.

- Змінився дуже ліс,

Багато стало в нім чудес.

Чому ясно і чисто

Блищить сонечко з небес?

Чому на гілках|гілках| пташки

Дзвінко пісеньку співають?

Чому в лісі зверятам|

Нині стало не до сну?

Тому що|бо| до нас, хлоп'ята|хлопці|

В гості|у гості| знов|знову| прийшла весна.

^ 9. Знайомство з|із| весною.

Діти з|із| мамами і педагогом розглядають|розглядують| картини з|із| пейзажами вес­ни|, називають прикмети весни.

10. Гра «Орієнтування в просторі|простір-час|». Педагог раздає дітям| дидактичні набори: сонечко, будиночок, ялиночку, шнурок, рахувальні| палички. По інструкції педагога діти з мамами будують картину. Наприклад, покласти будиночок, праворуч від нього ялиночку, над ялинкою сонечко|, від будиночка до ялиночки побудуйте|спорудіть| доріжку, зліва від будинка| з|із| шнурка викласти|викладати| озеро.


^ Руками обкреслюют круг|коло|, зображаючи|змальовувати| сонячні промені
Музична гра «Світить сонечко все світліше».

Світить сонечко все світліше

Гріє сонечко все тепліше

Лю-лі, лю-лі|...


^ Махають руками, як «крильцями»
Чик-чирик вже сонечку на зустріч

Пташки весело всі щебечуть.


Зображують|змальовують| руками дощик
Лю-лі, лю-лі|...

Кап-кап-кап-кап, крапельки|капельки| капежу

Разом з пташками вони заспівали.


^ Узявшись за руки, похитують|погойдують| ними
Лю-лі, лю-лі|...

Ми на сонечку дружно граємо

Голосно|гучно| пісні разом виспівуємо.

Лю-лі, лю-лі|

^ 12. Образотворча діяльність

Матеріали: вирізана з|із| кольорового картону ваза, різна кру­па| (манка, пшоно), шматочки жовтого гофрованого паперу і смужки жовтого паперу, клей, пензлики|пензлі| для клею; листи паперу; прості олівці; круги|кола| з|із| кольорового паперу, крила з|із| кольорового паперу, різнокольорові| смужки гофрованого паперу; фломастери.

Вже наступила|настала| весна. На вулиці стало тепліше, тому що|бо| сонечко почало|стало| пригрівати. Ми зараз з|із| вами і мамами зробимо сонечкоко|, щоб|аби| стало ще тепліше, скоріше розтанув сніг: беремо шматочок гофрованого жовтого паперу, катаємо|котимо| з|із| нього кульку, наклеюємо на лист|аркуш| паперу. Приклеюємо проміннячка за допомогою смужок жовтого паперу Сонечко почало|стало| пригрівати, і до нас повертаються з теплих країв птаха|птиці|: обводимо ручку дитини|дитяти| пальчиками|пальцями| і перетворюємо її на птаха|птицю|. На великій па­лец| наклеюємо голову. Із|із| смужок кольорового гофрованого паперу робимо|чинимо| пишний хвіст, приклеюючи смужки. Наклєї­ваєм крило. Домальовували око і дзьоб.


^ Зразки психотерапевтичних казок.




Казка про хлопчика Вередунчика

Жив собі на світі один маленький хлопчик. Був він такий гарненький - біляві кучері, блакитні оченята. І усі-усі без винятку його дуже любили. А особливо мама...

Але хлопчикові завжди не щастило: на день народження дарували не такі цікаві і яскраві іграшки, як Петрику, на обід замість улюбленого шоколаду була каша, а увечері, коли починалися найцікавіші пригоди, потрібно було вкладатися спати. Все це дуже турбувало хлопчика. Він починав вередувати, за що й отримав прізвисько Вередунчик.

І от одного разу він вирішив покликати на допомогу добру фею, щоб вона хоч якось зарадила цій біді. Прилетіла добра фея і пожаліла Вередунчика: «Бідний маленький хлопчику, все у твоєму житті навпаки, не так, як ти хочеш. Гаразд. Я тобі спробую допомогти. Тепер усе-усе буде по-твоєму. Варто лише сказати: «Хочу!»

Щастю Вередунчика не було меж, адже тепер можна робити все, що заманеться, і ніхто не скаже жодного слова! Тепер всі можливості були в руках хлопчика і надокуч-ливі дорослі, які тільки без кінця говорили, що можна, а чого ні, стали йому не потрібні.

«Хочу, щоб зникли всі дорослі!», - сказав малюк. І вони зникли. «Оце так дива! Хочу, щоб усі Петрикові іграшки стали моїми!» В одну мить через відкрите вікно влетіли всі Петрикові іграшки. Але Вередунчик так захопився новою грою «Хочу!», що навіть не звернув на них уваги, та й Петрикові іграшки враз виявилися такими ж звичайними, як і його власні.

«Хочу усі солодощі, - тістечка, торти, морозиво, цукерки з вітрини нашого мага-зину!». І хоч кожного разу, коли Вередунчик проходив з мамою повз вітрину, він був готовий скуштувати усе, тепер, коли гора солодощів лежала перед ним, у нього не було жодного бажання ласувати.

Хлопчик все замовляв і замовляв свої раніше нездійсненні бажання. Так швидко про-майнув день, Вередунчик дуже втомився і враз йому стало так сумно. «Хто сьогодні вкладе мене в ліжечко, заспіває пісеньку, розповість казку?» Адже на його бажання разом зі всіма дорослими зникла і мама.

Заплакав гірко-гірко малюк і знову покликав на допомогу добру фею. «Не хочу нічо-го-нічого, тільки, щоб все було, як раніше!». Пригорнула фея до себе малюка, заспокоїла. І здивований Вередунчик побачив, що то була зовсім не фея, а його рідна матуся.

Більше Вередунчик ніколи не вередував, був слухняним і тепер його стали називати Веселунчик.


^ А морквина попливла (Вчимося ділитися)

Одного разу|одного дня| мама Зайчиха дала Рожевому|трояндовому| Зайчикові велику морквину і сказала:
-| Синочок, маєш сам і поділися |із|з друзями.

Заєць нічого не|та| відповів, але|та| подумав, що і сам може з'їсти таку смачну морквину. Але|та| гуляти одному йому було нудно, і він пішов на берег річки|ріки|, до свого друга Бобра.

А тато|папа| Бобер якраз зробив для свого синочка човник з|із| вітрилом|парусом| і веслами. Бобер зібрався поплавати на ній по річці|ріці|.

Побачивши Зайця, він закричав:

- Привіт Рожевий|трояндовий| Зай! Стрибай до мене в човен, попливемо разом!

Заєць, тримаючи свою величезну моркву, зібрався стрибати в човен з високого берега.

- Постій! - крикнув тато|папа| Бобер. - Ти з|із| цією морквиною дуже важкий|тяжкий|, човен перекинеться. Краще розламай її навпіл, поділися з|із| Бобром. І наїстеся обидва, і човен в рівновазі буде.

Але|та| Заєць поскупився і не захотів|схотів| ділитися. Так і стрибнув з|із| морквиною в човен. А морквина-то і насправді дуже важка|тяжка| опинилася. Човен перекинувся, Заєць з|із| Бобром повалилися у воду. Тільки|лише| Бобер добре плаває, йому не страшно. А зайці - звіри сухопутні, воду не люблять|кохають|. Зайчик перелякався, морквину з|із| лап випусти і кричить:

- Врятуйте! Допоможіть!

Бобри його на берег витягнули, заспокоїли. Заєць здригнувся, дух перевів|перекладав|. Радий, що не потонув. Ось тільки морквина жалко|жаль| - попливла вона за течією. І заєць голодний залишився.


^ Хто|КТО| одружується на Олі? (Вчимося самостійно одягатися)


У Олі - великі красиві карі очі і в'юнке волосся. Васі вона дуже подобається, і він говорить, що коли виросте, обов'язково ожениться|одружиться| на ній. Ось тільки Оля нічого йому не відповідає...

Одного разу|одного дня| Вася, Оля і інші діти грали на дитячому майданчику. Раптом із-за лісу з'явився|появлявся| Змій Горинич. Він пролетів над дитячим майданчиком зовсім низько, на льоту схопив Олю і знову полетів до лісу.

Що робити|чинити|? Треба йти рятувати Олю. Вася і Федя схопилися на свої велосипеди і помчались| наздоганяти. Всі звіри і птах|птиці|и охоче підказували їм, куди полетів змій. Вася і Федя мчалися у весь дух.

Раптом на їхньому шляху|колії| - річка. Не дуже широка, але|та| ні моста, ні броду немає. Федя заховав свій велосипед в кущах, швидко зняв брюки, сорочку, шкарпетки і черевики і стрибнув у воду. А Вася роздягатися не умів. Його мама завжди роздягала, хоч і бурчала, що великий вже. А тут мами немає. А без неї ніяк Вася не може роздягтися. Сидить він, плаче. А тим часом Федя вже назад повертається разом з Олею. Змія він переміг, Віку звільнив|визволяв|, допоміг їй річку перепливти. Вибралися вони на берег, одягнулися, сіли на велосипед і назад поїхали. І сказала Оля, що вийде заміж за Федю.

А Вася горював, горював, а потім почав|став| просити|прохати| маму навчити його роздягатися і одягатися і з тих пір|відтоді| завжди робив|чинив| це сам.


^ Що робити|чинити| батькам, щоб|аби| допомогти дитині
пережити| кризу трьох років

Криза може початися вже з 2,5 років, а закінчитися в 3,5 – 4 роки.

Постарайтеся виробити правильну лінію своєї поведінки, станьте гнучкішими, розширте права і обов'язки дитини|дитяти|.

Дозвольте малюкові|маляті| бути самостійним. Не втручайтеся (по-можливості|) в справ|речі|и дитин|дитяти|и, якщо вона не просит|прохає|ь. Дочка, пихкаюч|пихтіти|и, натягу|натягає|є кофтину, так хочеться їй допомогти, ал|та|е малятко не оцінит|оцінюватиме|ь Вашого прагнення, швидше за вс|скоріш за все|е, вона голосн|гучно|о чинитиме опір.

Пам'ятайте, що дитина|дитя| як би випробовує|відчуває| Ваш характер|вдачу|, перевіряючи по кілька разів в день, чи дійсне те, що було заборонене вранці|уранці|, заборонять і увечері. Проявляйте|виявлятимете| твердість. Встановите чіткі заборони (не можна тікати|втікати| на вулиці від мами, чіпати гарячу плиту і так далі). Заборон не повинно бути дуже|занадто| багато. Цієї лінії поведінки повинні дотримуватися всі члени сім'ї (або хоч би|хоча би| тато|папа| з|із| мамою).

Пам'ятайте, що дитина|дитя| багато слів і вчинків повторює за Вами, тому стежте за собою (якщо мама надмірно|надміру| емоційна|емоціональна|, вередлива, то дочка, швидше за все|скоріш за все|, буде такою ж).

При спалахах упертості|впертості|, гніву спробуйте відвернути малюка|маляти| на что–нибудь| нейтральне.

Коли дитина|дитя| злиться, у неї істерика, то марно пояснювати|тлумачити|, що так робити|чинити| недобре, відкладіть це доти|до тих пір|, коли малюк|маля| заспокоїться. Поки|доки| ж можна узяти його за руку і відвести в спокійне безлюдне місце|місце-милю|.

Для благополучного розвитку дитини|дитяти| бажано підкреслювати, яка вона вже велика, не «сюсюкатися|», не старатися все зробити за малюк|маляти|а. Розмовляйте |із|з ним, як |із|з рівним, як |із|з людиною, думка якої Вам цікава.

Любіть|кохаєте| дитину|дитяти| і показуйте їй, що вона Вам дорога|любий| навіть заплакана, уперта|впертий|, капризна.

БІБЛІОГРАФІЯ

Воронина С.В., Кухаренко Р.Ю. Кенгуру. Тренинг ранего развития в паре мама – ребенок (для родителей и детей от 1 года до 3 лет). – СПб.:Речь, 2008. – 272с.

Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 4. Статьи: "Кризис 3 лет", "Младенческий возраст", "Ранний возраст". М., 1992.

Галигузова Л.Н. Творческие проявления в игре детей раннего возраста//Вопр. психологии. – 1993. - № 2

Гуськова Т.В., Елагина М.Г. Личностные новообразования у детей в период кризиса трёх лет//Вопросы психологи. – 1987.-№ 5

Кениг Карл. Три первых года ребёнка.: Пер. с нем. – Калуга: Духовное познание, 2003. – 152 с.

Лембрик Ірина. Дитячі вікові кризи // Дошкільне виховання, 2003, № 4, стор 22-23

Масару Ибука. После трех уже поздно: Пер. с англ. - М.: РУССЛИТ, 1991. - 96 с.

Олексенко Світлана. Третій рік життя: проблеми взаємодії //Дошкільне виховання, 2005, № 3, стор 20 – 21

Развитие личности ребёнка от года до трёх / Сост. В.Н. Ильина. Екатеринбург: У – Фактория, 2004. – 432 с. (Серия «Психология детсва».)

Таємниці адаптації. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Третій рік життя / О. С. Нурєєва, 3. І. Шейнфельд. — X.: Вид. група «Основа», 2007.— 160 с.

http://www.ccf.org.ua/ru/for-parents-article

http://www.detochka.ru/articles/detail.php?ID=3128

http://www.dt.ua/3000/3855/55426/

http://www.vz.kiev.ua/pop/43-05/1.shtml

|веред