Реферат: Робоча навчальна програма з ділової української мови на 2007 2008 навчальний рік Факультети медичний №1 та стоматологічний, 2, 3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


„Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

професор ___________М.Ю. Коломоєць


“__” ______________2007 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДІЛОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

на 2007 - 2008 навчальний рік


Факультети медичний №1 та стоматологічний, 2, 3

Спеціальності «лікувальна справа», «педіатрія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст

Кваліфікація лікар

Кафедра суспільних наук та українознавства

Курс 1

Семестр 1

Лекції 6 годин

Практичні заняття 24 годин

Самостійна робота 15 годин

Заключний контроль ІІ семестр

Всього годин 45


Чернівці, 2007 рік

Робоча навчальна програма складена на основі програми для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ – ІV рівнів акредитації «Ділова українська мова» (Київ, 2005).


Схвалено на методичній нараді кафедри суспільних наук та українознавства 5 червня 2007 року (протокол №18).


Завідувач кафедри,

професор М.М.Сидоренко

Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я Буковинського державного медичного університету 20 червня 2007 року (протокол №8).


Голова предметно-методичної комісії,

доцент Н.І.Зорій


^ СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
З ДІЛОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Основна мета викладання дисципліни
та її кінцеві цілі


Українська мова є державною мовою України, і вільне володіння нею сприяє реалізації творчих можливостей кожної людини в усіх сферах життя, її духовному вдосконаленню та розвитку національної самосвідомості. Критерієм освіченості й вихованості є висока мовна культура, яка включає в себе поняття мови і мовлення, їх природу, норми літературної мови та її різновидів, вільне володіння багатством виражальних мовних засобів.

Необхідність подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу у вищій школі зумовлюється соціальним розвитком нашого суспільства, який вимагає докорінних змін у структурі освіти. У справі виховання нашої молодої інтелігенції особливого значения набуває курс українського ділового мовлення, мета якого полягає в поглибленні знань про українську мову, формуванні умінь та навичок вільного володіння її багатими виражальними засобами на всіх рівнях: фонетичному, лексичному, фразеологічному, морфологічному й синтаксичному, а також у володінні комунікативними засобами літературної мови, в умінні будувати й удосконалювати тексти різних стилів в усному й писемному мовленні, вдосконалювати навички мовного етикету.

Мовна культура є важливим складником особистості лікаря. Від мистецтва мовного спілкування суттєво залежать результати лікування. Лікувальна практика доводить, що слово і ранить, і лікує: словом можна вбити, словом можна врятувати. Тому лікар має володіти культурою мови, тобто вміти добирати мовностилістичні засоби і прийоми відповідно до умов і цілей спілкування, передаючи певний психокультурний контекст.

^ Мета курсу: дати студентам-нефілологам необхідну кількість знань для правильного використання української літературної мови у різних сферах її функціонування, особливо в науковій та виробничій (фаховій), а також ознайомити їх зі специфікою українського ділового мовлення, виробивши вміння і навички ведення документації у сфері лікарської практики.

Практичний курс ділової української мови покликаний формувати мовну особистість спеціаліста, здатну до розв’язання різноманітних комунікативних завдань у всіх практично актуальних сферах спілкування (науково-навчальній та офіційно-діловій).

^ Завдання курсу: дати студентам чіткі поняття про нормативність української літературної мови, виробити в них практичні навички правильного використання різних мовних засобів відповідно до сфери і мети висловлювання, навчити їх працювати з науковими текстами, добре орієнтуватися у лексичному багатстві української мови, збагачувати їх активний словник фаховою термінологічною лексикою, піднести культуру їхнього писемного та усного мовлення; забезпечити елементарну лінгвістичну освіту, яку, зважаючи на важливу роль мови в суспільстві, повинна мати кожна освічена людина, навчити правильно оформляти та складати ділові документи.

Програму курсу „Ділова українська мова” для студентів вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складено для спеціальностей „Лікувальна справа” (7.110101) і „Педіатрія” (7.110104) у відповідальності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 №239.

При плануванні навчального процесу курс лекцій передує практичним заняттям. Лекційний матеріал обов’язково доповнюється під час практичних занять, що дає можливість студентам ознайомитися й засвоїти не тільки основні теоретичні відомості з лексики, фонетики, словотвору, морфологічних та синтаксичних структур української мови, а й забезпечити активне використання їх на практиці, поліпшити мовне спілкування студентів.

Вивчення курсу здійснюється впродовж І семестру 1-го року навчання.


Кафедри вносла зміни до навчальної програми в межах 15% у зв’язку із організаційними і технічними можливостями, напрямками наукових досліджень, особливістю регіону, але виконує в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.


^ Кінцеві цілі навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ):


ГО.014 Використовувати різні мовні засоби відповідно до сфери і мети висловлювання.

^ ГО.016 Використовувати фахову нормативну лексику.

ГО.020 Демонструвати культуру писемного та усного мовлення.

ГО.033 Опрацьовувати наукові тексти, оформляти та складати ділові документи.

Конкретні цілі передують опису навчальної дисципліни.


^ Міжпредметна інтеграція


Назва дисципліни

Зміст дисципліни, необхідної для вивчення ділової української мови
^ Шкільний курс сучасної української мови
Основні етапи розвитку сучасної української літературної мови.

Теорії походження мови.

Класифікація мов світу.

Характеристика пам’ яток української мови.




Українська та зарубіжна культура

Основні здобутки представників української мови та культури.

Мова і мовлення як невіддільні складники культури народу.

Сучасна українська культура та її входження у світовий простір. Наука, освіта, література, мистецтво, релігія в сучасному світі.


^ Ділова українська мова як навчальна дисципліна:


а) ґрунтується на отриманих під час навчання у середній загальноосвітній школі базових знаннях з української мови та літератури й інтегрується з дисциплінами українознавчого спрямування та з іншими дисциплінами на рівні використання фахової нормативної лексики (медична термінологія);

б) закладає основи вивчення студентами української мови, культурології, філософії, інших гуманітарних і медичних дисциплін, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з ділової української мови у процесі подальшого навчання та у професійній діяльності;

в) закладає основи підготовки спеціалістів із високим лінгвістичним рівнем грамотності та культури писемного й усного ділового мовлення.


^ Структура дисципліни „Ділова українська мова”


Програма дисципліни структурована на 12 практичних занять (24 год.), 3 лекції (6 год.) та 15 год. СРСР. Обсяг навчального навантаження студентів складає 45 год.


^ Опис структурованого навчального плану

з ділової української мови для студентів

медичних факультетів №1 та стоматологічного, 2, 3

за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”


№ п/п

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин

^ Вид контролю

1.

Лекції

6

–

2.

Практичні заняття

22

Поточний

3.

СРС

15

Поточний

4.

Підсумковий контроль засвоєння дисципліни

2

Підсумковий

5.

Всього

45

–



Опис дисципліни „Ділова українська мова”


Організації навчального процесу у ВНМЗ спонукає студентів систематично отримувати знання упродовж навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом, є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС).

На заняттях вивчаються: основи ділового мовлення, фахова термінологія; правила укладання службової та професійної документації, основи культури ділового та фахового мовлення.

Студент оволодіває обов’язковими практичними навичками: розрізнення стилів сучасної української літературної мови, укладання основних службових та медичних документів (заява, автобіографія, характеристика, звіт, розписка, доручення, протокол, рецепт, довідка, індивідуальна картка хворого тощо), перекладу медичних текстів, удосконалення культури усного та писемного мовлення.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів ділової української мови.

Студентам на практичних заняттях рекомендується:

конспектувати відповідні розділи курсу;

складати формуляри різних документів;

правильно використовувати різноманітні мовні засоби відповідно до сфери та умов спілкування;

використовувати фахову нормативну лексику;

опрацьовувати та відтворювати готові тексти різних стилів, вибірково чи стисло переказувати їх;

добирати у певній ситуації тип мовлення та вдосконалювати написане;

виділяти й запам’ятовувати головне у прослуханому;

формулювати власні висловлювання, будувати їх з урахуванням особливостей ситуації спілкування;

підпорядковувати висловлювання темі й основній думці;

дотримуватись основних правил етики в спілкуванні;

готувати публічний виступ, складати конспект, план, тези;

встановити діловий контакт, провести нараду, прийняти відвідувача, зателефонувати тощо.



Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів:

усне опитування згідно з розробленими викладачем методичними рекомендаціями;

систему тренувальних вправ і творчих завдань;

контрольні запитання, що охоплюють складні випадки мовного оформлення документації;

самостійні та контрольні роботи;

написання та заслуховування коротких цікавих повідомлень на мовну тематику;

виготовлення індивідуальних папок із зразками ділової медичної документації тощо.



Підсумковий контроль засвоєння дисципліни здійснюється після завершення курсу. Він проводиться у формі заліку, що охоплює:

а) перевірку практичних навичок;

б) теоретичні питання.


Оцінка успішності студента з дисципліни виставляється на основі оцінок, отриманих на практичних заняттях, та залікової контрольної роботи.


^ Конкретні цілі вивчення ділової української мови


Культура писемного та усного ділового мовлення


Конкретні цілі:

Трактувати поняття мови як суспільного явища, усвідомлювати її роль у житті кожної людини, народу та держави.

Трактувати поняття “мова” і “мовлення”, “мова” і “мислення”, “літературна мовна норма”.

Пояснювати спільне та відмінне між мовою та мовленням, національною та літературною мовою.

Трактувати існуючі точки зору на питання щодо походження української мови; відношення між мовою та державою.

Зробити висновки про фахове мовлення як частину загальнонаціональної мови.

Розвивати практичні навики правильного використання різних мовних засобів відповідно до сфери і мети висловлювання.

Інтерпретувати структурно-функціональну характеристику текстів різних стилів.

Вдосконалювати вміння орієнтуватися у лексичному багатстві української мови.

Продемонструвати вміння користуватися різними типами словників.

Збагачувати активний словник студентів фаховою термінологічною лексикою.

Сформувати вміння та навички вільного володіння багатими виражальними засобами мови на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівні.

Вдосконалювати культуру писемного та усного мовлення студентів на основі мовленнєвої довершеності, викінченості, яка виявлятиметься в логічності, точності, чистоті, багатстві (різноманітності), виразності тощо.

^ Формувати навики правильного виголошення публічних виступів, встановлення ділових контактів, проведення нарад, приймання відвідувачів, ведення телефонних розмов.

Формувати правила поведінки та спілкування лікаря з пацієнтом, лікаря з керівником, лікаря з лікарем тощо.


Тема 1. Мова й мовлення в житті суспільства. Функції мови. Літературна мовна норма.

Мова як суспільне явище. Поняття мова та мовлення. Функції мови. Українська мова серед інших мов світу. Історія становлення та розвитку української мови. Мова та держава. Ділова українська мова як різновид літературної мови. Значення ділової української мови у підготовці майбутнього лікаря. Унормованість сучасної української літературної мови.


Тема 2. Стилі й жанри мовлення. Основні вимоги до мовлення.

Форми й стилі сучасної української літературної мови.

Функція, основне завдання, характерні ознаки наукового стилю, його підстилі. Мета наукового твору. Види наукового твору: тези, конспект, анотація, рецензія. Реферат, типи рефератів; етапи підготовки до написання реферату; структура, система мовних засобів.

Публіцистичний стиль: основне призначення, сфера застосування, добір лексики.

Художній стиль, його основна функція, специфіка мови художніх творів.

Розмовний стиль. Лексичні, морфологічні й синтаксичні особливості розмовного мовлення.

Офіційно-діловий стиль: його варіанти, характерні риси.

Основні вимоги до мовлення.


Тема 3. Лексичний аспект ділового мовлення.

Лексика української мови за її походженням і вживанням. Загальновживані слова, діалектизми, архаїзми, історизми тощо.

Поняття про лексикографію. Енциклопедичні та лінгвістичні словники. Сучасна українська медична лексикографія.

Синоніми, синонімічний ряд, елементи синонімічного ряду: евфемізми, перифрази, їх використання в діловій сфері.

Термін – основний елемент фахової мови медика. Основні етапи розвитку української медичної термінології. Джерела походження медичних термінів. Антоніми, омоніми (повні, неповні омоніми), пароніми у складі медичної термінології.

Тема 4. Терміни та термінологія. Етапи розвитку української медичної термінології.

Групи термінологічної лексики.

Основні етапи розвитку української медичної термінології.

Особливості медичної термінології.

Професійна лексика.


Тема 5. Морфологічний аспект ділового фахового мовлення.

Іменник, його значення, морфологічні ознаки. Поділ на відміни. Тверда, м’яка та мішана групи іменників. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників (найскладніші випадки). Правопис імен і прізвищ. Кличний відмінок іменника.

Прикметник, його значення і морфологічні ознаки. Розряди за значенням. Ступені порівняння якісних прикметників. Правопис та відмінювання власних назв, прізвищ прикметникового походження.

Займенник, його значення. Розряди за значенням. Особливості вживання займенників у діловому мовленні.

Числівник, його значення і морфологічні ознаки. Особливості відмінювання числівників. Правопис числівників. Запис числової інформації в діловому мовленні.

Дієслово, його значення і морфологічні ознаки. Поділ на дієвідміни. Особливості вживання форм дієслів у діловому мовленні.

Прислівник, його значення і морфологічні ознаки. Правопис прислівників.


Тема 6. Синтаксичний аспект ділового мовлення.

Відмінність між словосполученням і реченням. Способи зв’язку слів у словосполученні і реченні.

Просте речення. Типи односкладних речень.

Складносурядні речення і сполучники сурядності.

Складнопідрядні речення (з підрядними з’ясувальними, означальними, обставинними). Сполучники та сполучні слова в складнопідрядних реченнях.

Складне безсполучникове речення. Розділові знаки в ньому. Складні синтаксичні конструкції.


Тема 7. Культура усного та писемного мовлення. Публічний виступ та його жанри.

Поняття культури мови та культури мовлення. Точність у формулюванні думки, недвозначність. Логічність. Стислість. Відповідність між змістом і мовними засобами. Різноманітність мовних засобів. Відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення. Відповідність між мовними засобами та стилем викладу. Вживання сталих словосполучень. Нешаблонність у побудові висловлювання. Доречність. Виразність дикції. Відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення тощо.

З історії ораторського мистецтва. Види красномовства. Вимоги до оратора.

Мітингова промова, ділова промова, лекція, наукова дискусія, ювілейна промова, нарада, доповідь, звітна доповідь, телефонна розмова.

Письмові записи підготовки виразного мовлення. Виголошення промови.

Самостійна робота з літературою та документами, її види. Форми записів прочитаного, їх ведення та використання.


Тема 8. Мовленнєвий етикет лікаря.

Поняття “етикет”, “службовий етикет”. Відмінність понять “мовний етикет”, “мовленнєвий етикет”, “спілкувальний етикет”.

Повага до людини, до почуття її власної гідності, ввічливість – основа етикетного спілкування.

“Комплекти” готових фраз, словесних формул для кожної із типових ситуацій, особливості їх застосування.

Універсальні величини ділового спілкування: погляд, усмішка та відстань, на якій ведеться бесіда.

Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу.


Призначення та класифікація документів. Основні вимоги до складання й оформлення текстів документів


Конкретні цілі:

Засвоїти поняття “документ”, “система документації”, “документування”, “реквізит”, класифікацію документів.

Трактувати існуючі визначення до поняття “документ”.

Демонструвати засвоєння основних вимог до оформлення документів різного типу, високий рівень грамотного й оперативного складання документів; володіння культурою ділового мовлення.

Визначати реквізити документів, специфіку писемного та усного ділового мовлення; загальні та специфічні функції документів.

Продемонструвати вміння і навички складання, написання та оформлення різноманітної документації.

Активізувати розумову діяльність студентів, урізноманітнюючи тексти документів та форми виконання документів.



Тема 9. Історія документалістики в Україні. Державний стандарт на оформлення та складання текстів документів. Призначення та класифікація документів, групи документів.

Поняття про документ, документацію, документування, діловодство. Функції документа (загальні та специфічні). Вимоги до укладання документів. Поняття про реквізит, постійні та змінні реквізити. Призначення і класифікація документів. Групи документів.

Формуляр документів. Бланк. Оформлення сторінки документа. Текст як реквізит документа. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту.

Покликання до тексту та правила їх оформлення. Правила оформлення бібліографії. Способи розташування бібліографічних відомостей. Правила складання бібліографічного опису.

Вимоги до мови ділових паперів.


Тема 10. Документи з кадрово-контрактових питань, особисті офіційні документи. Організаційно-розпорядчі, довідково-інформаційні документи. Специфіка їх складання та оформлення.

Організаційні документи. Положення (типові та індивідуальні). Статути (типові та індивідуальні). Правила. Інструкції (посадова, з техніки безпеки, з експлуатації різного обладнання).

Розпорядчі документи. Постанова. Ухвала (нормативна та індивідуальна). Розпорядження (загальні, часткові). Накази (із загальних питань). Вказівки.

Складання й оформлення формулярів-зразків довідково-інформаційних документів: актів, довідок, доповідних та пояснювальних записок, планів робіт, протоколів, витягів з протоколу, звітів, службових листів тощо. Типові мовні звороти, вживані у цих документах.

Документи щодо особового складу. Заява, типи заяв. Характеристика, автобіографія та їх реквізити.

Особисті офіційні документи. Доручення. Розписка.

Накази та їх основні види (про прийняття на роботу, про переведення на іншу посаду, про надання відпустки, про звільнення).

Контракт, трудова угода, договір.


Тема 11. Професійна документація медиків. Специфіка їх складання й оформлення.

Культура писемного ділового мовлення медиків.

Основна медична документація стаціонару.

Медична документація терапевтичного відділення.

Медична документація поліклініки.

Основна документація диспансеру.

.


^ Орієнтовна структура дисципліни


Тема

Лекції

Практичні заняття



СРС

Культура писемного та усного ділового фахового мовлення

1. Мова й мовлення в житті суспільства. Функції мови. Літературна мовна норма.

2

2

1

2. Стилі й жанри мовлення. Основні вимоги до мовлення. Структура та види наукового тексту.

-

2

1

3. Лексичний аспект ділового мовлення.

-

2

1

4. Терміни та термінологія. Етапи розвитку української медичної термінології

-

2

1

5. Морфологічний аспект ділового (фахового/ мовлення). Основні труднощі словозміни у діловому та фаховому мовленні.

-

2

1

6. Синтаксичний аспект ділового мовлення.

-

2

1

7. Культура усного та писемного мовлення. Публічний виступ та його жанри.

2

2

1

8. Мовленнєвий етикет лікаря.

-

2

1

Призначення та класифікація документів. Основні вимоги до складання й оформлення текстів документів

9. Історія документалістики в Україні. Документ як основний вид ділового мовлення. Призначення та класифікація документів, групи документів.

2

2

1

10. Документи з кадрово-контрактових питань, особисті офіційні документи, організаційно-розпорядчі, довідково-інформаційні документи. Специфіка їх складання й оформлення.

-

2

1

11. Професійна документація медиків. Специфіка їх складання та оформлення.

-

2

1
^ 12. Залікова контрольна робота
-

2

2
^ усього годин – 45
6

24

15


Аудиторна робота – 70%, СРС –30%


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

з ділової української мови

для студентів І курсу медичного факультету №1

та стоматологічного, 2, 3

(спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)


№ з.п.
ТЕМА
Кількість годин

1.

Мова і мовлення в житті суспільства. Функції мови. Літературна мовна норма.

2

2.

Терміни та термінологія. Етапи розвитку української медичної термінології.

2

3.

Документ. Види документів.

2




РАЗОМ

6



Схвалено на методичній нараді кафедри суспільних наук та українознавства 5 червня 2007 року (протокол №18).


Завідувач кафедри,

професор М.М.Сидоренко


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з ділової української мови

для студентів І курсу медичного факультету №1

та стоматологічного, 2, 3

(спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)


№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Мова і мовлення в житті суспільства. Функції мови. Літературна мовна норма.

2

2.

Стилі й жанри мовлення. Основні вимоги до мовлення.

2

3.

Лексичний аспект ділового та професійного мовлення.

2

4.

Терміни та термінологія. Етапи розвитку української медичної термінології.

2

5.

Морфологічний аспект ділового (фахового) мовлення. Основні труднощі словозміни у діловому та фаховому мовленні.

2

6.

Синтаксичний аспект ділового мовлення.

2

7.

Культура усного та писемного мовлення. Публічний виступ та його жанри.

2

8.

Мовленнєвий етикет лікаря. Культура мовлення лікаря.

2

9.

Історія документалістики в Україні. Документ як основний вид ділового мовлення. Призначення та класифікація документів, групи документів.

2

10.

Документи з кадрово-контрактових питань, особисті офіційні документи, організаційно-розпорядчі, довідково-інформаційні документи. Специфіка їх складання й оформлення.

2

11.

Професійна документація медиків. Специфіка їх складання та оформлення.

2

12.

^ Залікова контрольна робота

2




РАЗОМ

24



Схвалено на методичній нараді кафедри суспільних наук та українознавства 5 червня 2007 року (протокол №18).


Завідувач кафедри,

професор М.М.Сидоренко


^ ВИДИ ТА ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

І курсу медичного факультету №1 та стоматологічного, 2, 3

(спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)

з ділової української мови


№ з.п.
ТЕМА
К-сть годин

^ Вид контролю

1.

Мова і мовлення в житті суспільства. Функції мови. Літературна мовна норма.

1

Поточний

2.

Стилі й жанри мовлення. Основні вимоги до мовлення.

1

Поточний

3.

Лексичний аспект ділового мовлення.

1

Поточний

4.

Морфологічний аспект ділового мовлення.

1

Поточний

5.

Синтаксичний аспект ділового мовлення.

1

Поточний

6.

Культура усного та писемного мовлення.

1

Поточний

7.

Публічний виступ та його жанри.

1

Поточний

8.

Мовленнєвий етикет лікаря.

1

Поточний

9.

Державний стандарт на оформлення та складання текстів документів. Призначення та класифікація документів, групи документів.

1

Поточний

10.

Професійна документація медиків. Організаційно-розпорядчі, довідково-інформаційні документи. Специфіка їх складання та оформлення

1

Поточний

11.

Документи з кадрово-контрактових питань, особисті офіційні документи. Специфіка їх складання й оформлення

1

Поточний

12.

Написання реферату на запропоновану тему.

2

Індивідуальний

13.

Підготовка до підсумкового тестового контролю.

2

Підсумковий




РАЗОМ

15






Схвалено на методичній нараді кафедри суспільних наук та українознавства 5 червня 2007 року (протокол №18).


Завідувач кафедри,

професор М.М.Сидоренко


^ Перелік індивідуальних завдань (тем рефератів)

з ділової української мови для студентів І курсу

медичного факультету №1 та стоматологічного, №2, №3

(спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)


Мова мовлення в житті людини.

Історія становлення та розвитку української мови.

Роль мови в процесі відродження української державності.

Мова як джерело відображення українських народних звичаїв та обрядів.

Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу.

Мовленнєва діяльність та її етикетний аспект.

Мовленнєвий етикет лікаря.

Цілюща сила слова.

Функціональні стилі сучасної української мови.

Іншомовні слова в діловій українській мові.

Призначення і класифікація документів.

Лікарі-письменники: діяльність і творчість.

Медична термінологія як складова частини української лексики.

Невербальні засоби спілкування.

Стандартні мовні ситуації та їхнє мовне забезпечення.

Магія слова й українська народна медицина.

Синтаксис писемного мовлення.

Публічний виступ, його підготовка та виголошення.

Ділове листування.

Форми запису прочитаного.

Етикетна поведінка у мовленні.



^ ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

для підготовки студентів медичного факультету №1 та стоматологічного, №2, №3 (спеціальності „Лікувальна справа”, „Педіатрія”)

до підсумкового тестового контролю з ділової української мови


Культура писемного та усного ділового мовлення.


Мова і мовлення в житті суспільства.

Українська мова – державна мова України.

Функції мови.

Літературна мовна норма.

Стилі сучасної української мови.

Науковий стиль та його підстилі.

Художній стиль та загальні вимоги до нього.

Публіцистичний стиль.

Розмовний стиль.

Лексикографія як наука. Типи словників.

Стилістичне використання фразеологізмів.

Активна і пасивна лексика української мови.

Поняття про термін, термінологію, терміносистему, медичний термін.

Характерні ознаки терміна.

Джерела виникнення української медичної термінології.

Основні етапи розвитку української медичної термінології.

Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми в медичній термінології.

Професійна та побутова лексика. Діалектизми, архаїзми, неологізми, жаргонізми.

Іменник, його значення, морфологічні ознаки.

Вживання форм чоловічого та жіночого роду в діловому мовленні.

Прикметники: якісні, відносні, присвійні.

Ступені порівняння прикметників.

Форми числівників у діловому мовленні та особливості їх відмінювання.

Дієслово. Поділ на дієвідміни.

Особливості вживання форм дієслів у діловому мовленні.

Займенник. Вживання займенників у діловому мовленні.

Непохідні та похідні прийменники як засоби стандартизації ділової мови.

Правопис прислівників.

Просте речення. Типи односкладних речень.

Типові форми вираження присудків у текстах офіційно-ділового стилю.

Особливості вживання речень з однорідними членами речення в текстах ділових документів.

Другорядні члени речення.

Складносурядні речення.

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними, означальними.

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними.

Складні безсполучникові речення. Розділові знаки в них.

Засоби милозвучності української мови.

Чергування приголосних звуків.

Спрощення в групах приголосних.

Правила вживання м'якого знака.

Правила вживання апострофа.

Правопис слів іншомовного походження.

Складні випадки правопису та відмінювання іменників.

Телефонна розмова.

Бібліографічна довідка.

Жанри публічних виступів.

Мітингова промова.

Лекція. Наукова доповідь.

Звітна доповідь.

Урочиста промова.

Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу.

Поняття “етикет”, “службовий етикет”. Відмінність понять: “мовний етикет”, “мовленнєвий етикет”, “спілкувальний етикет”.

Ввічливість – основа етикетного спілкування. “Комплекти” готових фраз, словесних формул для кожної із типових ситуацій, особливості їх застосування.

Універсальні величини етикетного спілкування: погляд, усмішка та відстань, на якій ведеться бесіда.

Невербальні засоби спілкування.


Призначення та класифікація документів. Основні вимоги до складання й оформлення текстів документів


Характеристика офіційно-ділового стилю, його різновиди.

Поняття про документ, документацію, документування.

Функції документа (специфічні та загальні).

Система класифікації документів.

Основні вимоги до укладання документів.

Вимоги до оформлення тексту документа. Рубрикація тексту.

Реквізит як складовий елемент документа. Постійні і змінні реквізити.

Правила оформлення та розміщення реквізитів.

Штамп. Кутове і поздовжнє розміщення штампа.

Бланк. Оформлення сторінки документа.

Формуляр документа.

Юридична рівноцінність/нерівноцінність оригіналу й копії документів.

Організаційні документи: положення, статути, правила.

Інструкція, її реквізити, зміст, час дії. Посадова інструкція.

Розпорядчі документи: постанова, ухвала, розпорядження, наказ, вказівки.

Довідково-інформаційні документи.

Акт, довідка, плани робіт.

Доповідні та пояснювальні записки, спільне і відмінне між ними.

Протокол, його композиція і оформлення. Витяг з протоколу.

Звіт. Композиційна чіткість і послідовність у складанні звітів.

Оголошення, повідомлення про захід.

Анотація.

Відгук.

Рецензія.

Службовий лист.

Професійна документація медиків.

Вимоги до укладання медичної документації.

Заява про прийняття на роботу.

Автобіографія.

Характеристика.

Спільне й відмінне між договором, трудовою угодою і контрактом.

Особовий листок з обліку кадрів.

Накази щодо особового складу.

Особисті офіційні документи: доручення, розписка, заповіт.

Посвідкові (засвідчувальні) документи.



Схвалено на методичній нараді кафедри суспільних наук та українознавства 5 червня 2007 року (протокол №18).


Завідувач кафедри,

професор М.М.Сидоренко


^


Засоби та форми
проведення початкового, поточного,

проміжного та підсумкового контролю

відповідно до конкретних цілей


1. Початковий контроль – здійснюється на практичних заняттях. Включає в себе перевірку теоретичного матеріалу, який набувається студентами в процесі засвоєння лекційного курсу та вивчення інших дисциплін (шкільного курсу української мови, історія України, української та зарубіжної культури та ін.), що проводиться методом фронтального усного опитування або написанням контрольної чи самостійної роботи.


Поточний контроль здійснюється на практичних заняттях і охоплює:

а) усне опитування згідно з розробленими викладачем методичними рекомендаціями;

б) контрольні запитання, що охоплюють складні випадки мовного оформлення документації;

в) систему тренувальних вправ і творчих завдань;

г) картки ущільненого опитування тощо.


3. Проміжний контроль здійснюється на практичних заняттях і охоплює:

а) усні та письмові тести кінцевого рівня знань;

б) розв’язування ситуаційних задач;

в) написання та заслуховування коротких цікавих повідомлень на мовну тематику;

г) самостійні й контрольні роботи тощо.


4. Підсумковий контроль проводиться у формі заліку, що охоплює:

а) перевірку практичних навичок;

б) теоретичні питання.


^ Оцінювання дисципліни


Підсумковий контроль здійснюється на останньому практичному занятті у вигляді залікової контрольної роботи або в формі системи запитань, тестових завдань з множинним вибором відповіді, вирішення типових і ситуаційних задач (теоретичні знання