Реферат: Розділ V. Податок на додану вартість

Розділ V. Податок на додану вартість


Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього розділу терміни вживаються у такому значенні:

1.1) особа - будь-яка із зазначених нижче осіб незалежно від того, є вона резидентом чи ні:

суб'єкт господарювання, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;

фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка провадить діяльність, що належить згідно з законодавством до підприємницької, або ввозить товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які провадять спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної (сумісної) діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності результатів спільної (сумісної) діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби;

1.2) податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція – податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість, операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість;

1.3) бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим розділом;

1.4) податковий вексель – це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим розділом, що підтверджене комерційним банком шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку, що справляється у разі ввезення товарів на митну територію України;

1.5) супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або ввозяться на митну територію України. Місцем постачання супутніх послуг для товарів, що експортуються, є митна територія України);

1.6) умовне звільнення від оподаткування у разі ввезення товарів на митну територію України – звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі розміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму);

1.7) термін „постачання товарів” - будь-яка передача права на розпорядження матеріальним майном в якості власника, в тому числі продаж, обмін чи дарування такого майна, а також у разі здійснення постачання товарів за рішенням суду або коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних засобів, або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного засобу іншими способами, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням. Для визначення терміна „постачання товарів” електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, охолодження та кондиціювання повітря вважаються матеріальним майном.

Постачанням товарів також вважається:

1.7.1) фактична передача матеріального майна іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення майна згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на майно передається не пізніше дати останнього платежу;

1.7.2) передача права власності на матеріальне майно за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

1.7.3) будь-яка з наведених дій платника податку щодо матеріального майна, якщо платникові податку дозволявся податковий кредит при придбанні зазначеного майна чи його частини: безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника, що використовується у господарській діяльності платника для його подальшого використання в особистих цілях такого платника податку чи його працівників; передача майна у межах балансу платника, що планувалося для використовування в оподатковуваних операціях для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування цим податком;

1.7.4) передача товарів (у тому числі основних засобів) платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної (сумісної) діяльності без створення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної (сумісної) діяльності;

1.7.5) умовне постачання товарів та основних засобів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту та які в останньому звітному (податковому) періоді були у залишках платника, який подав заяву про скасування реєстрації платником податку чи перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку у порядку, відмінному від визначеного цим розділом;

1.7.6) ліквідація платником податку за власним бажанням основних засобів, які перебувають у такого платника.

1.7.7) передача товарів відповідно до договору, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю;

1.8) термін „постачання послуг” у цьому розділі передбачає будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу передачу права власності на об’єкти права інтелектуальної власності та інше нематеріальне майно чи надання права користування, володіння або розпорядження ними, а також послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження ними певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є:

1.8.1) домовленість утримуватися від якоїсь дії або обіцянка не конкурувати з третьою особою, або дозвіл на будь-яку дію чи ситуацію;

1.8.2) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та в примусовому порядку;

1.8.3) тимчасове використання майна платником податку для будь-якої іншої цілі, ніж постачання товарів чи послуг у межах операцій, що оподатковуються, якщо платникові податку дозволявся податковий кредит щодо цього майна чи його частини;

1.8.4) безоплатне постачання послуг іншій особі,

1.8.5) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної (сумісної) діяльності без створення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної (сумісної) діяльності.

1.8.6) послуги типу „product placement”. Під послугами типу „product placement” слід розуміти послуги з розміщення відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі. „Product placement” може бути візуальним, коли глядачі тільки бачать продукт або бренд, або коли продукт чи бренд згадується у розмові персонажу, або коли товар, послуга чи бренд органічно вплітаються в сюжет і являються неподільною його частиною.


Стаття 2. Визначення платників податку

2.1. Для цілей оподаткування платником податку є:

а) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

в) будь яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог;

особа, на яку покладається виконання умов, за яких надається звільнення в оподаткуванні при ввезенні товарів на митну територію України (щодо цільового використання товарів), у разі порушення таких умов;

особа, що купує чи придбаває у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження автомобіль, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до пункту 19.2 у разі, коли такі особи не мають права на звільнення в оподаткуванні.

2.2. Особою, відповідальною за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, є особа, яка веде облік результатів такої діяльності відповідно до законодавства.

2.3. Особою, відповідальною за утримання та внесення податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг знаходиться на митній території України, є одержувач послуг.

2.4. Особи, зазначені у пунктах 2.2 та 2.3 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законодавством України для платників податку.


Стаття 3. Вимоги до осіб щодо їх реєстрації як платників податку

3.1. Будь-яка особа, зазначена у пункті 2.1 статті 2 цього розділу, у якої загальна вартість оподатковуваних за встановленими ставками податку (без урахування податку) та звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів та послуг протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тисяч гривень, зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням або місцем проживання з додержанням вимог, передбачених статтею 5 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку або стає суб'єктом інших систем оподаткування, визначених главою 1 розділу XVIII цього Кодексу, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку.

3.2. У разі коли особа, не зареєстрована як платник податку згідно з пунктом 3.1 цієї статті, укладає один чи більше цивільно-правових договорів, у результаті виконання яких планується проведення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме суму, визначену пунктом 3.1 цієї статті, протягом дванадцятимісячного періоду, така особа зобов’язана подати реєстраційну заяву до кінця податкового періоду, за результатами якого були б збільшені податкові зобов’язання внаслідок такої операції згідно з нормами цього розділу, як для зареєстрованого платника податку. Особа, що не здійснює такої реєстрації, несе відповідальність за такою операцією на рівні відповідальності зареєстрованого платника податку за такою ж операцією.

3.3. Особи, що не зареєстровані платниками цього податку, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації платниками цього податку.


Стаття 4. Добровільна реєстрація платників податку

4.1. Якщо особа здійснює оподатковувані операції та не підпадає під визначення пункту 3.1 статті 3 як платник податку у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій, що є меншими визначеної зазначеною статтею суми, вважає за доцільне самостійно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.


Стаття 5. Порядок реєстрації платників податку

5.1. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву.

5.2. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби України не пізніше ніж 10 числа календарного місяця після закінчення місяця, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього Розділу.

5.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

5.4. Особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені статтею 16 цього Кодексу, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

5.5. Особи, визначені в абзаці “б” пункту 2.1 статті 2, пункту 3.2 статті 3, та особи, які реєструються платниками податку добровільно, повинні вказати у заяві ефективний день реєстрації платником податку, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду (кварталу), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

Ефективним днем реєстрації платником податку вважається день, на який припадає дата реєстрації особи платником податку, з якої така особа вважатиметься платником цього податку та матиме право на виписку податкових накладних.

5.6. У разі коли останній день строку подання заяви припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

5.7. Заява про реєстрацію вручається представником такої особи службовій особі органу державної податкової служби. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку. Положення про реєстрацію затверджує центральний орган державної податкової служби.

5.8. На вимогу органу державної податкової служби під час розгляду питання щодо реєстрації особи як платника податку така особа зобов’язана надати документи, що підтверджують наявність підстав для реєстрації її як платника податку. Ненадання особою таких документів або надання недостовірних даних чи документів є підставою для відмови в реєстрації осроби як платника податку.

Дореєстраційний візит проводиться посадовими особами органу державної податкової служби за місцезнаходженням особи чи за місцем знаходження її підрозділів з метою анкетування, визначення фактичних обсягів поставки товарів (послуг), перевірки та уточнення інформації, наданої особою, яка реєструється платником податку, та інформування такої особи з питань оподаткування.

5.9. Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює поставки товарів (послуг) або не задовольняє вимогам, визначеним статтею 2 та пунктом 3.2 статті 3 цього Розділу, або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 6 цього розділу.

5.10. Орган державної податкової служби має право відмовити особі в її реєстрації як платника податку та вимагати договір податкової поруки від такої особи, якщо за результатами проведення дореєстраційних візитів або за даними “податкової історії” такої особи встановлена хоча б одна з таких обставин:

5.10.1) відсутність особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання);

5.10.2) відсутність у особи активів, на які може бути звернене стягнення у разі неналежного виконання податкових зобов’язань платником податку;

5.10.3) відсутність у особи ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

5.10.4) наявність у особи непогашених податкових зобов’язань або податкового боргу з інших видів податків;

5.10.5) наявність в “податковій історії” особи – заявника як платника податків випадків неналежного або несвоєчасного виконання податкових зобов’язань, ухилення від оподаткування чи виконання зобов’язань перед іншими кредиторами таким платником податків чи пов’язаними із ним особами, вчинення економічних злочинів посадовими особами платника податків чи пов’язаними із ними особами, банкрутства підприємств, де посадовими особами були пов’язані особи такого платника податків.

5.11. Особа, якій відмовлено в її реєстрації як платника податку та до якої органом державної податкової служби висунута вимога щодо договору податкової поруки, може бути зареєстрована як платник податку за умови реєстрації у органі державної податкової служби податкової поруки. Якщо для такої особи реєстрація платником податку є обов’язковою, то до реєстрації такого договору така особа несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

5.12. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку, орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше ніж наступного робочого дня після ефективного дня реєстрації платником податку, зазначеного у заяві платника податку, або протягом десяти робочих днів від дня отримання реєстраційної заяви, якщо ефективний день реєстрації у заяві не вказаний чи є меншим від дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби.

5.13. Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом 10 робочих днів після отримання реєстраційної заяви видати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про його реєстрацію як платника податку.

5.14. Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, але вчасно не подала реєстраційну заяву, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього розділу, без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

5.15. Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку повинен належним чином зберігатися платником, а копії свідоцтва, справжність яких засвідчена органом державної податкової служби, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах.

5.16. Центральний орган державної податкової служби України веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

5.17. Для інформування платників податку Центральний орган державної податкової служби України щомісяця оприлюднює на своєму web-сайті:

5.17.1) дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі;

5.17.2) інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

5.18. Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, порядок проведення дореєстраційних візитів та формування “податкової історії” особи, а також Положення про реєстрацію платників податку встановлюються центральним органом державної податкової служби України.

5.19. У разі зміни платником податку місцезнаходження або переведення його на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України.

5.20. У разі зміни даних, що зазначаються у свідоцтві про реєстрацію платника податку, платник зобов’язаний провести заміну такого свідоцтва та подати до органу державної податкової служби заяву про перереєстрацію протягом двадцяти календарних днів після виникнення таких змін. Неподання такої заяви є підставою для анулювання реєстрації за ініціативою органу державної податкової служби.

5.21. Якщо відповідно до законодавства визначений строк, на який створено особу чи строк, після якого змінюються дані у свідоцтві про реєстрацію платника податку, свідоцтво про реєстрацію такого платника податку видається тільки на такий строк.

5.22. Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку, реєструється платником податку як інша новостворена особа в порядку, визначеному цим Кодексом, в тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки з податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.


Стаття 6. Анулювання реєстрації платника податку

6.1. Реєстрація діє до дати анулювання свідоцтва платника податку, яке відбувається у разі коли:

а) будь-яка особа, яка зареєстрована платником податку протягом попередніх 24 місяців, подала заяву на виключення її з реєстру платників податку, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів, послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою суми, визначеної статтею 3 цього розділу за умови погашення суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, подала заяву про її виключення з реєстру платників податку у зв’язку з припиненням своєї діяльності відповідно до законодавства України за умови погашення суми податкових зобов’язань з цього податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших систем оподаткування, визначених главою 1 Розділу XVIII цього Кодексу, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку;

г) якщо особа, зареєстрована як платник податку, не подає органу державної податкової служби декларації з податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, рішенням суду визнані недійсними;

д) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання);

є) особа, зареєстрована як платник податку, подає органу державної податкової служби декларації з податку, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій протягом 12 податкових місяців;

ж) випадки, визначені законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання, в тому числі за наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію платника податку.

6.2. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах „а” і „б” пункту 6.1, здійснюється за заявою платника податку, а на підставі підпунктів „в” – „з” цього пункту може здійснюватись як за заявою платника податку, так і за рішенням відповідного органу державної податкової служби України.

6.3. Орган державної податкової служби України виключає з реєстру платників податку особу, що подала заяву про виключення з реєстру, якщо встановить, що вона відповідає вимогам пунктів 6.1, 6.2 та 6.4 цієї статті, повністю сплатила суму податку, який підлягає сплаті до бюджету згідно з цим розділом, і повернула органу державної податкової служби України свідоцтво про реєстрацію та всі засвідчені копії такого свідоцтва.

6.4. У разі відсутності законних підстав для виключення платника з реєстру орган державної податкової служби протягом 10 календарних днів після надходження заяви надає платникові вмотивоване письмове пояснення з цього питання.

6.5. З моменту анулювання реєстрації платника податку особа позбавляється права на нарахування податку, податкового кредиту, виписку податкових накладних, отримання бюджетного відшкодування (з урахуванням положень пункту 6.7 цієї статті).

Орган державної податкової служби України не може відмовити в анулюванні реєстрації платника податку у разі наявності підстав, визначених у цій статті. Рішення про анулювання реєстрації платника податку приймається у строк, визначений статтею 5 для реєстрації особи як платника податку.

6.6. У разі анулювання реєстрації платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем скасування реєстрації.

6.7. Якщо в останньому звітному податковому періоді на обліку у платника податку залишаються товари та основні засоби, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про скасування зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів, основних засобів та нарахувати податкові зобов’язання.

6.8. У разі, коли на дату подання заяви про виключення платника податку з реєстру платників податку, платник податку має податкові зобов’язання за наслідками останнього податкового періоду, така сума податку враховується у зменшення бюджетного відшкодування, а при його відсутності – сплачується до державного бюджету. Вилучення з реєстру платників податку відбувається у день, наступним за днем проведення розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду.


Стаття 7. Визначення об'єкта оподаткування

7.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

постачання послуг, з урахуванням місця постачання, визначеного статтею 8 цього розділу.

б)  ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України.

в)  вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту).


Стаття 8. Місце постачання товарів та послуг

8.1. Місцем постачання товарів є:

а) місце фактичного знаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах „б” і „в” частини першої цієї статті);

б) місце, де товари знаходяться на час початку їх перевезення або пересилання – у разі, коли товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, – у разі, коли товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

8.1.1. Якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, то місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу.

Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу.

Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу —перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у разі необхідності, після зупинки за межами митної території України.

Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки (висадки) пасажирів на митній території України.

У разі поїздки в обидва напрямки операція з повернення вважається з метою оподаткування окремим перевезенням.


8.2. Місцем постачання послуг є:

8.2.1) місце фактичного надання послуг, пов’язаних з рухомим майном:

а) транспортно-експедиторські послуги, в тому числі супутні послуги, що пов’язані з експортом або ввезенням товарів на митну територію України;

б) експертиза та оцінка рухомого майна;

в) послуги, пов’язані з перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання у зазначеному місці;

г) ремонтні роботи і послуги з переробки сировини, а також інші роботи і послуги, що пов’язані з рухомим майном;

8.2.2) місце фактичного знаходження нерухомого майна, для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном:

а) послуги агентств нерухомості;

б) послуги експертів;

в) послуги з підготовки та проведення будівельних робіт;

г) інші роботи за місцем знаходження нерухомого майна;

8.2.3) місце фактичного надання послуг, які надаються у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших аналогічних сферах, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів;

8.2.4) місцем постачання зазначених нижче послуг замовникам, зареєстрованим в іншій країні, але не в тій країні, в якій зареєстровано постачальника, вважається місце, в якому замовник зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності або має стаціонарний заклад, якому постачається послуга, або, за відсутності такого місця, місце постійного або переважного проживання:

а) надання або передача патентів, авторських прав, ліцензій, торгових марок та інших особистих немайнових прав;

б) рекламні послуги;

в) послуги консультантів, інженерів, консалтингових бюро, адвокатів, бухгалтерів, та інші подібні послуги, а також обробка даних і надання інформації;

г) зобов'язання утриматися від здійснення або використання, повністю або частково, господарської діяльності чи права, про які йдеться в цій частині;

д) забезпечення персоналом;

е) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

є) надання банківських, фінансових та страхових операцій, включаючи перестрахування;

ж) прийняття зобов’язань повністю або частково утримуватися від постачання послуг або використання прав;

з) телекомунікаційні послуги;

и) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

і) послуги, що постачаються електронними каналами (надання сайтів, підтримка програмного обладнання, постачання та оновлення програмного забезпечення, постачання музики, фільмів). Якщо постачальник послуги та замовник спілкуються електронною поштою, це саме по собі не означає, що надана послуга є послугою, наданою електронним каналом, у цілях цього підпункту.

Стаття 9. Дата виникнення податкових зобов'язань

9.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають поставці, а у разі постачання товарів (послуг) за готівку - дата оприбуткування коштів в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

9.2. У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.

9.3. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

9.4. У разі коли постачання товарів, послуг через торговельні автомати провадиться з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

9.5. У разі коли постачання товарів (послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт постачання платником податку товарів (послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

9.6. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

9.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів, послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата одержання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

9.8. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань по операціях з постачання послуг нерезидентами (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів, визначених у статті 30 цього Розділу), місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

9.9. Платники податку при ввезенні товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої), можуть за власним бажанням надавати митному органу, а митний орган зобов’язаний прийняти податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його надання митному органу, один примірник якого залишається в митному органі, другий надсилається митним органом на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов’язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

у разі порушення комерційним банком-авалістом обов’язків щодо погашення податкового векселя у разі непогашення такого векселя платником у строк, сума податку на додану вартість, зазначена у авальованому податковому векселі, стягується з банка-аваліста у безспірному порядку.

Податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним нижче вимогам:

є платник