Реферат: Програма навчальної дисципліни загальна психологія (пізнавальні психічні процеси) (шифр І назва навчальної дисципліни)

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра психології


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ (пізнавальні психічні процеси)

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 6.030102 психологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)______психологія______________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення ^ Філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010


^ ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ (пізнавальні психічні процеси). Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія. - Львів: ________, 2010.- 29 с.


Розробники: Партико Тетяна Борисівна, кандидат психологічних наук, доцент

(вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


__________, 20__

 __________, 20__

^ Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Загальна психологія (пізнавальні психічні процеси)”)



Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, – 3

Галузь знань

0301 – соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям

6.030102 – психологія

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

Спеціальність (професійне спрямування)

психологія

2-й




Курсова робота – немає

Семестр

Загальна кількість годин - 108

4-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

34 год.



^ Практичні, семінарські

34 год.



Лабораторні







^ Самостійна робота

40 год.



ІНДЗ: –

Вид контролю – іспит




^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни – закласти фундамент психологічних знань, ознайомивши студентів з найзагальнішими поняттями, проблемами та закономірностями психічної діяльності людини. Низка проблем загальної психології далі буде деталізована в інших дисциплінах. Увесь курс створить понятійну та методологічну базу для їх засвоєння.

Завдання: оволодіти такими базовими поняттями «Загальної психології», як відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, мовлення, уява, увага.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

основні функції пізнавальних психічних процесів особистості (відчуттів, сприймань, пам’яті, мислення, мовлення, уяви та уваги);

особливості та властивості;

індивідуальні відмінності.

вміти:

працювати з науковою літературою;

вступати у наукові дискусії, демонструючи як наукові знання, так і власну позицію;

експериментально продемонструвати властивості пізнавальних процесів;

практично визначити домінуючий тип сприймання, пам’яті, мислення та уяви.




Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Чуттєве пізнання світу

Тема 1. Відчуття

Відчуття як найпростіший пізнавальний психічний процес. Поняття про сенсорну депривацію. Основні теоретичні підходи до вивчення відчуттів: теорії емпіризму, соліпсизму, специфічної енергії органів чуття та рефлекторна.

Види відчуттів та їх особливості. Зорові відчуття світла та кольору: яскравість, контраст, кольоровий тон, насиченість. Феномен Пуркіньє. Ахроматичний контраст (контраст яскравості), хроматичний контраст. Трикомпонентна теорія кольорового зору.

Слухові відчуття тону і шуму: висота, голосність, тембр звуку. Поняття про консонанс і дисонанс. Психоакустичний ефект.

Нюхові відчуття камфорного, мускусного, квіткового, м’ятного, ефірного, їдкого та гнилого запаху. Стереохімічна теорія нюху. Смакові відчуття солодкого, гіркого, солоного, кислого. Тактильні відчуття доторку і тиску. Температурні відчуття холоду і тепла. Больові відчуття. Статичні відчуття рівноваги (вестибулярні). Кінестетичні відчуття руху і положення тіла у просторі. Дотикові відчуття: мономануальний і бімануальний дотик. Вібраційні відчуття. Органічні відчуття.

Класифікації відчуттів: систематична та структурно-генезисна. Екстероцептивні, інтероцептивні та пропріоцептивні відчуття. Специфічні та неспецифічні відчуття. Мономодальні та інтермодальні відчуття. Контактні та дотикові відчуття. Протопатичні та епікритичні відчуття.

Загальні властивості відчуттів: модальність, просторово-часові характеристики, інтенсивність. Закономірності відчуттів. Абсолютна чутливість (нижня та верхня); поріг абсолютної чутливості. Диференційна чутливість; поріг диференційної чутливості. Дріб Вебера. Основний психофізичний закон та його форми (логарифмічний закон Г. Фехнера, степеневий закон С. Стивенса, узагальнений психофізичний закон Ю. Забродіна). Адаптація відчуттів: негативна та позитивна. Взаємодія відчуттів. Сенсибілізація та синестезія. Контраст відчуттів.

ЛІТЕРАТУРА

Базыма Б. А. Цвет и психика. – Харьков, 2001.

Бардин К. В., Забродин Ю. М. Проблемы сенсорной психофизики // Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 89 – 118.

Дика О. І. Генеза чутливості: філософсько-філогенетичне дослідження. – Дніпропетровськ: Дніпро, 1996.

Шиффман Х. Р. Ощущение и восприятие. – 5-е изд. – СПб.-М.: Питер, 2003. – С. 24 – 38, 56 – 231, 492 – 560, 622 – 771.


Тема 2. Сприймання

Загальна характеристика сприймання. Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань: теорії структуралізму, ґештальтпсихології, екологічна та конструктивістська.

Види сприймання та їх класифікація. Класифікація за провідним аналізатором. Зорове, слухове та дотикове сприймання. Мікро- та макрорухи очей та пальців. Фонематичний слух. Поняття про гаптичний образ.

Класифікація за метою діяльності. Мимовільне та довільне сприймання. Спостереження та спостережливість.

Класифікація за основною формою існування матерії. Сприймання простору: форми, величини, відстані, об’ємності та напрямку. Гострота зору. Акомодація та конвергенція. Окомір людини. Монокулярний паралакс руху. Бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Кореспондуючі та диспаратні точки. Кінетичний ефект глибини. Закон тотожного напрямку. Бінауральне слухання. Зорові ілюзії. Сприймання часу: тривалості, швидкості, послідовності. Фактори, що впливають на сприймання часу. Сприймання руху: швидкості, прискорення та напрямку. Сприймання справжнього та ілюзорного руху. Стробоскопічний рух. Фі-феномен.

Особливості сприймання. Предметність сприймання. Феномен виділення фігури з фона. Структурність сприймання. Цілісність сприймання. Феномен подвійних зображень. Закони цілісного сприймання форми. Константність сприймання. Апперцепція сприймання. Стійка та тимчасова апперцепція. Осмисленість та узагальненість сприймання. Вибірковість сприймання. Індивідуальні відмінності сприймання. Поняття про візуалів, аудіалів та кінестетиків. Типи сприймання: аналітичний та синтетичний, суб’єктивний та об’єктивний, художній та мислительний.


ЛІТЕРАТУРА

Величковский Б. М. Функциональная структура перцептивных процесов // В кн.: Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В.Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 219 – 246.

Логвиненко А. Д. Психология восприятия. – М.: Изд-во МГУ, 1987.

Эльконин Д. Г. Восприятие времени. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.

Шиффман Х. Ощущение и восприятие. – Изд-е 5-е. – М.-СПб.: Питер, 2003. – С. 31 – 39, 233 – 491, 561 – 621, 772 – 790.


Змістовий модуль 2. Логічне пізнання світу

Тема 3. Пам’ять

Поняття про пам’ять та її основні функції. Основні теоретичні підходи до вивчення пам’яті: фізіологічний, біохімічний, інформаційно-кібернетичний, психологічний. Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, ґештальттеорія, біхевіоральна, психоаналітична, діяльнісна, когнітивна. Експериментальні дослідження проблем пам’яті на теренах України.

Види пам’яті та їх класифікація. Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу: миттєва (сенсорна), короткотривала, довготривала. Іконічна та екоїчна пам’ять. Оперативна пам’ять. Класифікація за характером психічної активності (за змістом): рухова, емоційна, образна, вербальна (словесно-логічна). Класифікація за ступенем розуміння матеріалу: механічна, логічна. Класифікація за характером цілей діяльності: мимовільна, довільна.

Процеси пам’яті. Запам’ятовування; умови успішного запам’ятовування. Ефект Зейгарнік. Організація процесу заучування. Основні форми заучування: дослівне, близьке до тексту, смислове. Закон Йоста. Роль повторення у запам’ятовуванні матеріалу. Ефективна організація повторення. Збереження; умови успішного збереження. Ефект краю. Відтворення та його різновиди: впізнавання, власне відтворення, пригадування, згадування. Умови успішного пригадування. Прийоми пригадування. Забування: тривале та тимчасове. Проактивна та ретроактивна інтерференція. Теорії забування. Умови забування. Криві збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції. Індивідуальні відмінності пам’яті. Типи образної пам’яті. Ейдетична пам’ять.


ЛІТЕРАТУРА

Асмолов А. Г. Принципы организации памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1985.

Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М.: Прогресс, 1980.

Познавательная активность в системе процессов памяти / Под ред. Н. И. Чуприковой. – М.: Педагогика, 1989.

Зинченко В. П., Величковский Б. М., Вучетич Г. Г. Функциональная структура зрительной памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1980.

Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: ЧеРо, 2000.


Тема 4. Мислення

Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Суттєві ознаки чуттєвого та логічного пізнання. Основні детермінанти процесу мислення (ситуативні специфічні і неспецифічні, постійні специфічні і неспецифічні). Ефект соціальної інгібіції та фасилітації.

Основні теоретичні підходи до вивчення мислення в психології: механістичний (асоціанізм, біхевіоризм, когнітивна психологія); телеологічний (Вюрцбурзька школа); цілісний (ґештальтпсихологія); генезисний (операціональна теорія інтелекту); особистісний, або мотиваційний (психоаналіз, гуманістична психологія); історичний (французька соціологічна школа, культурно-історична концепція); діяльнісний (теорія поетапного формування розумових дій).

Види мислення та їх класифікація: генезисна та функціональна. Класифікація за характером об’єкта мислительної діяльності (формою): наочно-дійове, наочно-образне, репродуктивно-образне і понятійне. Класифікація за ступенем новизни і оригінальності: репродуктивне, продуктивне, творче. Класифікація за характером задач: практичне і теоретичне. Класифікація за засобами дії: вербальне і невербальне. Класифікація за розгорненням: інтуїтивне і дискурсивне. Класифікація за ступенем реальності: реалістичне і аутистичне. Класифікація за впливом на емоційну сферу людини: позитивне і негативне.

Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення. Основні мисленнєві операції людини: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація, абстрагування, конкретизація.

Логічні форми мислення: поняття, судження, умовиводи. Різновиди понять: родові та видові, загальні та одиничні, конкретні та абстрактні. Способи означення понять. Різновиди суджень: істинні і хибні; поодинокі, часткові і загальні; прості і складні; ствердні і заперечні. Силогізми як найпростіша форма умовиводу. Різновиди умовиводів: за аналогією, індуктивні та дедуктивні; вірні та хибні.

Індивідуальні відмінності мислення. Типи розуму. Інтелектуальні стилі.


ЛІТЕРАТУРА

Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М.: Прогресс, 1987.

Выготский Л. С. Мышление и речь // В кн.: Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 т. – Т. 2. – М.: Педагогика, 1982. – С. 5 – 361, 395 – 415.

Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. шк., 1989. – С. 194 – 300.

Петухов В. В. Психология мышления. – М.: Ихд-во МГУ, 1987.

Тихомиров О. К. Психология мышления. – М.: Изд-во МГУ, 1984.


Змістовий модуль 3. Імагінативно-аттенційні процси

Тема 5. Мовлення

Поняття про мову та мовлення. Фонологія, синтаксис та семантика. Функції мовлення у спілкуванні, мисленні, управлінні, суспільстві.

Психолінгвістичні теорії розвитку мовлення: научіння, преформістська, релятивістська, конструктивістська.

Види мовлення. Зовнішнє мовлення. Усне, писемне та афективне мовлення. Діалогічне та монологічне мовлення. Піктографічне, ідеографічне, складове та літерно-звукове. Егоцентричне мовлення. Погляди Ж. Піаже та Л. Виготського на егоцентричне мовлення. Внутрішнє мовлення.

Психологічні механізми породження, сприймання і розуміння мовлення. Моделі Л. Виготського, М. Жінкіна, О. Леонтьєва, Т. Ушакової, І. Зимньої, М. Гаррета. Поняття про універсальний предметний код (М. Жінкін).

Основні особливості мовлення: змістовність, зрозумілість, виразність, дієвість. Індивідуальні відмінності мовлення. Стилі мовлення.


ЛІТЕРАТУРА

Ахутина Т. В. Порождение речи: Нейро-лингвистический анализ синтаксиса. – М.: Изд-во МГУ, 1989.

Выготский Л. С. Мышление и речь // В кн.: Выготский Л. С. Собр.соч.: В 6 томах. – Т. 2. – М.: Педагогика, 1982. – С. 89 – 118, 295 – 362.

Исследование речевого мышления в психолингвистике / Отв. ред. Е. Ф. Тарасов. – М.: Наука, 1985.

Лурия А. Р. Язык и сознание. – М.: Изд-во МГУ, 1979.

Чибісова Н. Г., Тарасова О. І. Культура мовлення та її особливості. Риторика. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.


Тема 6. Уява

Загальне поняття про уяву. Співвідношення понять „уява” та „фантазія”. Уява і пам’ять, уява і творче мислення, уява і творчість. Основні функції уяви.

Основні теоретичні підходи до вивчення уяви: філософія раціоналізму, асоціативна психологія, психоаналіз. Психологічні механізми уяви: гіпотези рекомбінації, спроб і помилок, випадкових знахідок, впізнавання творчих ідей, синестезії.

Види уяви та їх класифікація. Класифікація за змістом: художня, наукова, технічна тощо. Класифікація за характером психічної активності: пасивна і активна. Класифікація за характером цілей діяльності: мимовільна і довільна. Класифікація за ступенем новизни і оригінальності: репродуктивна і творча. Класифікація за ступенем реальності: реалістична і фантастична. Класифікація за просторовими характеристиками об’єктів, що уявляються: просторова і непросторова. Класифікація за характером образів, якими оперує людина: конкретна і абстрактна. Класифікація за провідною роллю психічних процесів: інтелектуальна і емоційна. Мрія як особливий вид уяви. Роль мрій у психічному житті людини.

Прийоми створення образів уяви: аглютинація, доповнення, комбінування, гіперболізація, акцентування, літота, якісне перетворення, типізація, схематизація, перенесення, аналогія та реконструювання. Індивідуальні відмінності уяви.


ЛІТЕРАТУРА

Дудецкий А. Я. Теоретические вопросы воображения и творчества. – Смоленск, 1974.

Коршунова Л. С., Пружинин Б. И. Воображение и рациональность: Опыт методологического анализа познавательных функций воображения. – М.: Изд-во МГУ, 1989.

Натадзе Р. Г. Воображение как фактор поведения. – Тбилиси: Мецниереба, 1972.

Страхов И. В. Психология воображения. – Саратов, 1971. – С. 3 – 70.


Тема 7. Увага

Загальне поняття про увагу та її основні функції. Специфіка уваги у порівнянні з іншими пізнавальними психічними процесами. Уважність як психічний стан і як риса особистості. Причини неуважності та шляхи її подолання.

Основні теоретичні підходи до вивчення уваги: моторна, апперцептивно-волюнтаристська, емоційна, фізіологічна, діяльнісна та інформаційна.

Види уваги та їх класифікація. Класифікація за характером цілей діяльності: мимовільна, довільна і післядовільна. Чинники мимовільної, довільної та післядовільної уваги. Класифікація за спрямованістю: зовнішня та внутрішня. Класифікація за формою організації: індивідуальна, групова і колективна. Класифікація за ступенем соціалізації: природна і соціальна. Класифікація за ступенем регуляції: безпосередня і опосередкована. Класифікація за орієнтацією на конкретні психічні процеси: чуттєва та інтелектуальна.

Основні властивості уваги: обсяг, концентрація, розсіяність, розподіл, переключення, стійкість, коливання. Уявна та справжня розсіяність уваги. Зовнішнє і внутрішнє коливання уваги.


ЛІТЕРАТУРА

Вундт В. Сознание и внимание // В кн.: Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 8 – 24.

Гальперин П. Я. К проблеме внимания // В кн.: Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 220 – 228.

Джемс У. Внимание // Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 50 – 64.

Ланге Н. Н. Теория волевого внимания // Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 107 – 143.

Рибо Т. Психология внимания // Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 66 – 101.

Страхов В. И. Внимание в структуре личности. – Саратов, 1969.



4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Чуттєве пізнання світу

Тема 1. Відчуття

13

4

4







5



















Тема 2. Сприймання

17

6

6







5



















Разом – зм. модуль 1

30

10

10







10



















Змістовий модуль 2. Логічне пізнання світу

Тема 3. Пам’ять

17

6

4







7



















Тема 4. Мислення

19

6

6







7



















Разом – зм. модуль 2

36

12

10







14



















Змістовий модуль 3. Імагінативно-аттенційні процеси

Тема 5. Мовлення

13

4

4







5



















Тема 6. Уява

13

4

4







5



















Тема 7. Увага

16

4

6







6



















Разом – зм. модуль 3

42

12

14







16


















^ Усього годин
108

34

34







40



















Модуль 2
^ Курсова робота
Немає




-

-




-







-

-

-



^ Усього годин





































^ 5. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Відчуття

4

2

Сприймання

6

3

Пам’ять

4

4

Мислення

6

5

Мовлення

4

6

Уява

4

7

Увага

6




Разом

34


Тема 1. Відчуття як джерело інформації про навколишній світ та внутрішні стани людини

Основні теоретичні підходи до вивчення відчуттів.

Неспецифічні відчуття людини; їх природа.

Специфічні відчуття людини. Зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, температурні, больові, статичні, кінестетичні, дотикові, вібраційні та органічні відчуття. Процес їх виникнення та особливості.

Трьохкомпонентна теорія кольорового зору. Стереохімічна теорія нюху.

Поняття про ахроматичний та хроматичний контраст, консонанс, дисонанс, психоакустичний ефект, мономануальний і бімануальний дотик.

Абсолютна та диференційна чутливість; їх вимірювання. Поняття про дріб Вебера.

Основний психофізичний закон: його форми, постулати, психологічний зміст, критичний аналіз.

Адаптація, взаємодія, контраст, сенсибілізація та синестезія відчуттів.


ЛІТЕРАТУРА

Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. – М.: Мир, 1974. – С. 159 – 275

Ломов Б. Ф. Кожная чувствительность и осязание // Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 197 – 218.

Богословский А. И. Зрение // Познавательные процессы: ощущение, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 155 – 160.

Ходгсон Э. Рецепторы вкуса // Восприятие. Механизмы и модели / Под ред. Н. Ю. Алексеенко. – М.: Мир, 1974. – С. 74 – 85.

Эймур Дж., Джонстон Дж., Рабин М. Стереохимическая теория обоняния // Восприятие. Механизмы и модели / Под ред. Н. Ю. Алексеенко. – М.: Мир, 1974. – С. 86 – 96.


Тема 2. Сприймання як відображення цілісної картини світу

Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань.

Класифікація сприймань за провідним аналізатором. Роль моторного компоненту у зорових, слухових та дотикових сприйманнях. Поняття про мікро- та макрорухи очей та пальців, фонематичний слух, гаптичний образ.

Класифікація сприймань за метою діяльності.

Класифікація сприймань за основною формою існування матерії. Сприймання простору. Поняття про гостроту зору, акомодацію та конвергенцію, окомір.

Монокулярний паралакс руху як специфічний механізм сприймання відстані до об’єктів.

Механізми відображення об’ємності: бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Поняття про кореспондуючі та диспаратні точки.

Закон тотожного напрямку. Бінауральне слухання.

Основні особливості сприймання та їх демонстрація.


ЛІТЕРАТУРА

Барабанщиков В. А. Динамика зрительного восприятия. – М.: Наука, 1990.

Логвиненко А. Д., Столин В. В. Восприятие пространственных свойств предметов // В кн.: Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 246 – 276.

Скороходова О. И. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир. – М., 1972.

Хрестоматия по ощущению и восприятию / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, М. Б. Михалевской. – М.: Изд-во МГУ, 1975. – С. 47 – 217, 273 – 393.


Тема 3. Пам’ять як процес збереження та відтворення життєвого досвіду людини

Перше заняття: Класифікація видів пам’яті

Психологічні теорії пам’яті.

Класифікація пам’яті за тривалістю закріпленні та зберігання матеріалу. Поняття про іконічну, екоїчну та оперативну пам’ять.

Взаємозв’язок між сенсорною, короткотривалою та довготривалою пам’яттю.

Класифікація пам’яті за характером психічної активності (за змістом).

Класифікація пам’яті за ступенем розуміння матеріалу.

Класифікація пам’яті за характером цілей діяльності.


Друге заняття: Процеси пам’яті

Умови та прийоми успішного запам’ятовування матеріалу.

Основні форми заучування матеріалу. Опишіть послідовність Ваших дій при заучуванні матеріалу під час підготовки до складного іспиту.

Закон Йоста. Ефективна організація повторення матеріалу.

Умови успішного збереження матеріалу. Ефект краю.

Умови успішного пригадування. Прийоми пригадування.

Умови забування матеріалу. Проактивна та ретроактивна інтерференція. Криви збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції.


ЛІТЕРАТУРА

Ильюченок Р. Ю. Память хорошая, память плохая. – Новосибирск.: Наука, Сибирское отделение, 1991.

Лурия А. Р. Маленькая книжка о большой памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1968.

Ляудис В. Я. Память в процессе развития. – М.: Изд-во МГУ, 1976.

Николов Н., Нешев Г. Загадка тысячелетий. Что мы знаем о памяти? – М.: Мир, 1988.

Сергеев Б. Ф. Тайны памяти. – М.: Молодая гвардия, 1981.


Тема 4. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності людини

Основні теоретичні підходи до вивчення мислення.

У чому відмінність між мисленням як процесом розв’язання задач і мисленням як процесом розв’язання проблемних ситуацій.

Класифікація мислення за характером об’єкта мислительної діяльності (за формою).

Класифікація мислення за ступенем новизни і оригінальності.

Класифікація мислення за характером задач, засобом дії, розгорненням, ступенем реальності та впливом на емоційну сферу людини.

Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення.

Основні мисленнєві операції людини. Наведіть приклади на матеріалі вивчення психологічних дисциплін.


ЛІТЕРАТУРА

Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. – М.: Прогресс, 1983.

Орфеев Ю. В., Тюхтин В. С. Мышление человека и „искусственный интеллект”. – М.: Мысль, 1978.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – С. 360 – 400.

Холодная М. А. Виды познавательных стилей // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 9. – С. 12 – 29.

Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. В. Петухова. – М.: Изд-во МГУ, 1981.


Тема 5. Мовлення як психічний процес спілкування між людьми

Поняття про мову та мовлення. Основні функції мовлення.

Психолінгвістичні теорії розвитку мовлення.

Види мовлення.

Погляди Ж. Піаже та Л. Виготського на егоцентричне мовлення.

Психологічні механізми породження, сприймання і розуміння мовлення. Поняття про універсальний предметний код.

Основні особливості та стилі мовлення.


ЛІТЕРАТУРА

Васильев С. А. Синтез смысла при создании и понимании текста. – К.: Наукова думка, 1988.

Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. – М.: Наука, 1982.

Залевская А. А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистическое исследование. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990.

Красиков Ю. В. Алгоритмы порождение речи. – Орджоникидзе: Ир, 1990.


Тема 6. Уява як процес перетворення минулого досвіду людини

Порівняйте уяву та фантазію, уяву та пам’ять, уяву та творче мислення, уяву та творчість.

Основні функції уяви. Як це використовується у психологічній практиці?

Основні теоретичні підходи до вивчення уяви. Гіпотези щодо психологічних механізмів уяви.

Класифікація уяви за змістом, характером психічної активності, характером цілей діяльності, ступенем новизни і оригінальності, ступенем реальності, просторовими характеристиками об’єктів, що уявляються, характером образів, якими оперує людина, провідною роллю психічних процесів.

Мрія як особливий вид уяви.

Основні прийоми створення образів уяви.


ЛІТЕРАТУРА

Розет И. М. Психология фантазии: Экспериментально-теоретическое исследование внутренних закономерностей продуктивной умственной деятельности. – Изд.2-е. – Минск: Университетское, 1991.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – С. 344 – 359.


Тема 7. Увага як спрямованість та зосередженість психічної діяльності

Специфіка уваги у порівнянні з іншими пізнавальними психічними процесами.

Основні функції уваги.

Основні теоретичні підходи до вивчення уваги.

Класифікація уваги за характером цілей діяльності, спрямованістю, формою організації, ступенем соціалізації, ступенем регуляції, орієнтацією на конкретні психічні процеси.

Зовнішні та внутрішні чинники уваги. Найпоширеніші причини неуважності.

Основні властивості уваги.

ЛІТЕРАТУРА


Гальперин П. Я. Кабыльницкая С. Л. Экспериментальное формирование внимания. – М.: Изд-во МГУ, 1974.

Гільбух Ю. З. Як учитися і працювати ефективно. – К., 1994. – С. 5 – 20.

Добрынин Н. Ф. О теории и воспитании внимания // В кн.: Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Ихд-во МГУ, 1976. – С. 243 – 259.

Зинченко В. П., Величковский Б. М., Вучетич Г. Г. Функциональная структура зрительной памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – С. 68 – 69.



^ 6.Теми практичних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Практична робота № 1. Тема: „Пам’ять”

1

2

Практична робота № 2. Тема: „Мислення”

1

3

Практична робота № 3. Тема: „Уява”

1

4

Практична робота № 4. Тема: „Увага”

1




Разом

4


^ Практична робота № 1. Тема: „Пам’ять”


Мета. Визначення обсягу короткотривалої зорової та слухової вербальної пам’яті.

Завдання. Спираючись на нормативні показники обсягу короткотривалої пам’яті (7+2) робиться висновок про відповідність результатів віковій нормі, про домінуючий тип пам’яті, про спосіб запам’ятовування у І та ІІ серії, про ефект краю, про явище інтерференції.


Література

Куприянович Л. И. Резервы улучшения памяти. – М.: Наука, 1970.

Лезер Ф. Тренировка памяти. – М.: Мир, 1979.


Практична робота № 2. Тема: „Мислення”


Мета. Визначення рівня розвитку аналітичності індуктивного мислення.

Завдання. Рівень розвитку аналітичності мислення визначається за кількістю правильно дописаних рядів чисел.


Література

Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. – М.: Прогресс, 1979.

Пономарев Я. А. Психология творчества. – М.: Наука, 1976.


Практична робота № 3. Тема: „Уява”


Мета. Визначення особливостей творчої уяви.

Завдання. Студенти роблять висновок про рівень розвитку продуктивності та оригінальності творчої уяви у порівнянні з середньогруповими даними.


Література

Беркенблит М., Петровский А. Фантазия и реальность. – М., 1968.

Короленко Ц. П., Фролова Г. В. Чудо воображения: Воображение в норме и патологии. – Новосибирск: Наука, 1975.


Практична робота № 4. Тема: „Увага”


Мета. Демонстрування стійкості уваги.

Завдання. Студенти роблять висновок про стійкість своєї уваги; аналізують чинники, що сприяли і що заважали зосередженню.


Література

Гальперин П. Я. Кабыльницкая С. Л. Экспериментальное формирование внимания. – М.: Изд-во МГУ, 1974.

Линдсли Д. Внимание, сознание, сон и бодрствование // В кн.: Нейрофизиологические механизмы внимания / Под ред. Е. Д. Хомской. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – С. 15 – 50.



^ 7. Теми лабораторних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

немає




2







...








^ 8. Самостійна робота


№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Відчуття

5

2

Сприймання

5

3

Пам’ять

7

4

Мислення

7

5

Мовлення

5

6

Уява

5

7

Увага

6




Разом

40

Завдання до самостійної роботи:

підготовка до семінарських занять,

опрацювання та інтерпретація результатів практичних робіт,

підготовка до змістових модулів,

реферування наукової літератури (див. теми лекційних, семінарських і практичних занять),

підготовка до іспиту.


9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання


Не передбачена.

^ 10. Методи контролю

Питання для поточного контролю.

Змістовий модуль 1.

Відчуття як найпростіший пізнавальний психічний процес.

Теорії відчуттів: емпіризму, соліпсизму, специфічної енергії органів чуття, рефлекторна.

Особливості відчуття світла та кольору. Феномен Пуркіньє. Ахроматичний та хроматичний контрасти.

Трикомпонентна теорія кольорового зору.

Особливості відчуття тону і шуму.

Поняття про консонанс і дисонанс. Психоакустичний ефект.

Нюхові відчуття. Стереохімічна теорія нюху.

Смакові відчуття.

Тактильні та дотикові відчуття.

Температурні та больові відчуття.

Статичні та кінестетичні відчуття.

Вібраційні та органічні відчуття.

Систематична класифікація відчуттів.

Структурно-генезисна класифікація відчуттів.

Загальні властивості відчуттів.

Абсолютна та диференційна чутливість. Пороги чутливості. Дріб Вебера.

Логарифмічна форма основного психофізичного закону.

Степенева форма основного психофізичного закону.

Узагальнена форма основного психофізичного закону.

Адаптація та взаємодія відчуттів.

Сенсибілізація та синестезія. Контраст відчуттів.

Природа сприймань людини. Роль мікро- і макрорухів у формуванні образу сприймань.

Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань: структуралізм, ґештальтпсихологія, екологічний підхід, конструктивістський підхід.

Класифікація сприймань за провідним аналізатором.

Класифікація сприймань за метою діяльності.

Класифікація сприймань за основною формою існування матерії.

Сприймання форми, величини та відстані об’єктів. Гострота зору. Акомодація та конвергенція. Окомір людини.

Сприймання об’ємності та напрямку об’єктів. Монокулярний паралакс руху. Бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Кінетичний ефект глибини.

Зорові ілюзії.

Сприймання часу.

Сприймання руху. Стробоскопічний рух. Фі-феномен.

Предметність та структурність сприймання.

Цілісність сприймання. Закони цілісного сприймання форми.

Константність та апперцепція сприймання.

Осмисленість, узагальненість та вибірковість сприймання.

Індивідуальні відмінності сприймання. Типи сприймання.


Змістовий модуль 2.

Поняття про пам’ять та її основні функції.

Основні теоретичні підходи до вивчення пам’яті: фізіологічний, біохімічний, інформаційно-кібернетичний, психологічний.

Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, ґештальттеорія, біхевіоральна, психоаналітична, діяльнісна, когнітивна.

Класифікація пам’яті за тривалістю закріплення та з