Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Митний тариф – невід’ємний елемент державної політики будь-якої країни на кожному етапі її розвитку. Тому вдосконалення методів оцінки його впливу як одного з центральних інструментів здійснення торговельної політики зберігає свою актуальність у сучасних умовах. Навіть з огляду на досягнення другої половини минулого століття щодо лібералізації тарифних бар’єрів у міжнародній торгівлі, високий рівень тарифного протекціонізму у країнах світу все ще зберігається у відношенні до продукції сільського господарства та харчової промисловості, і такий стан справ залишиться незмінним найближчим часом. Досить різним залишається і рівень обкладання митним тарифом у країнах–членах СОТ: ряд країн зберігає порівняно високі показники оцінки тарифного режиму вже в рамках домовленостей, яких було досягнуто при їх приєднанні до цієї організації. Крім того, ознаки, характерні для сучасного етапу розвитку зовнішньоторговельних відносин у світі, свідчать про можливість нового витка протекціонізму або принаймні консервації домовленостей, попередньо досягнутих у процесі лібералізації міжнародної торгівлі. Україна, яка бере активну участь у світогосподарських процесах, сьогодні завершила процес приєднання до СОТ, для чого у країні було проведено ряд реформ, у тому числі відчутно знижено загальний рівень обкладання імпорту митним тарифом. Актуальним у цьому контексті є встановлення зв’язку між митним тарифом, а також економічним зростанням і структурними змінами у національній економіці з метою підвищення ефективності реалізації митно-тарифної політики.
Для досягнення такої мети необхідно належним чином розробити прикладний інструментарій оцінки та прогнозування впливу митного тарифу на розвиток економіки. У світовій практиці для цього широко застосовуються прикладні моделі загальної та часткової рівноваги. На їх основі постійно діють ряд проектів світового масштабу, які відіграють визначальну роль у кількісній оцінці переговорного процесу, що триває як у системі багатосторонніх угод СОТ, так і в рамках регіональних угод. Цей, визнаний у світі підхід до моделювання міжнародної торгівлі та аналізу торговельної політики, добре узагальнено у зарубіжній літературі, а для спрощення його прикладної реалізації створено спеціальні програмні продукти.
В Україні проблематика застосування митного тарифу та його впливу на різні аспекти економічного розвитку досліджувалась у працях І. Бураковського, О. Гребельника, В. Науменка, В. Мовчан, В. Сіденка, С. Терещенка. Використання моделі загальної рівноваги в аналізі окресленої проблематики здійснювалось у рамках проектів Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, зокрема – його фахівцями на основі цього підходу проводилась оцінка економічних наслідків вступу України до СОТ, в тому числі впливу митного тарифу. Разом з тим методологічні та методичні аспекти застосування цього підходу до оцінки впливу митного тарифу на розвиток національної економіки недостатньо досліджено у вітчизняній економічній літературі. Інтенсифікація участі нашої держави у процесах міжнародного співробітництва та економічної інтеграції ставить нагальне завдання розробити економіко-математичну модель на основі визнаного й поширеного у світі підходу до моделювання міжнародної торгівлі та торговельної політики. Актуальними залишаються систематизація основних елементів розробки та реалізації моделі загальної рівноваги щодо адаптації базисних принципів її побудови з урахуванням особливостей економіки України, а також визначення на цій основі необхідних структурних складових цієї моделі, функціональних форм відповідних рівнянь, методів оцінки ендогенних та екзогенних параметрів, формату подання її інформаційної бази.
^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках НДР ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”: “Формування ринків в економіці перехідного типу” (№ ДР 0100U004849) (авторський вклад – аналіз впливу державного регулювання із застосуванням експортного мита на розвиток ринку соняшникового насіння та продуктів його переробки); “Структурні перетворення в економіці та їх вплив на довгострокову економічну динаміку” (№ ДР 0102U006406) (авторський вклад – аналіз індикаторів структурних змін в українській економіці); “Реальний сектор економіки в структурі відтворення валового внутрішнього продукту” (№ ДР 0105U003204) (авторський вклад – оцінка здійснення митно-тарифної політики в Україні; пропозиції щодо ефективної моделі реалізації митно-тарифної політики в середньостроковій перспективі та її зв’язку з промисловою політикою; аналіз впливу митного тарифу на імпортозаміщення в Україні) (довідка №135–15/1240 від 19.12.2007).
^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та реалізація економіко-математичної моделі оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:
визначити зв’язок між митно-тарифним регулюванням та економічним розвитком країни, а також його характерні ознаки на сучасному етапі;
систематизувати існуючі методи кількісної оцінки здійснення митно-тарифної політики;
узагальнити визнані у світі підходи до моделювання міжнародної торгівлі та впливу митного тарифу на розвиток економіки, в тому числі модель загальної рівноваги, визначити найефективніші з них у дослідженні такого впливу на розвиток економіки України;
розробити та реалізувати модель загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України, обґрунтувати його ефективність;
визначити характерні ознаки реалізації митно-тарифної політики в Україні на сучасному етапі розвитку шляхом проведення ретроспективного і ситуативного аналізу та комплексної кількісної оцінки;
розробити модель оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України;
здійснити реалізацію моделі з метою оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України;
оцінити перспективи й напрями використання та вдосконалення розробленої моделі.
Об’єктом дослідження є митно-тарифна політика України.
^ Предметом дослідження є економіко-математичні методи і моделі оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України.
Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження використано сукупність методів наукового пізнання: метод аналізу та синтезу (для визначення зв’язку між митним тарифом і розвитком економіки країни), методи систематизації та класифікації (при дослідженні існуючих підходів та методів кількісної оцінки митно-тарифної політики), метод порівняльного аналізу та узагальнення (при дослідженні визнаних в світі підходів до моделювання міжнародної торгівлі та торгівельної політики), метод систематизації (при дослідженні основних методологічних і методичних аспектів розробки та реалізації моделі загальної рівноваги), ретроспективний і ситуативний аналіз із застосуванням ряду методів кількісної оцінки (для визначення характерних ознак та оцінювання митно-тарифної політики в Україні), математичні методи та методи статистики (при розробці та реалізації моделі оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України як адаптованої теоретичної порівняльної статичної моделі загальної рівноваги).
Інформаційною базою дослідження слугував ряд програмних документів: “Концепція трансформації митного тарифу на 1996–2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ”, затверджена Указом Президента від 06.04.1996, “Програма заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі”, затверджена Указом Президента від 05.02.2002 р.; нормативно-правові документи у сфері митно-тарифного регулювання: Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.1992, Закон України “Про Митний тариф України” від 05.04.2002; закони про зміни до Митного тарифу України: Закон України “Про внесення змін до деяких законів України” №2775 від 07.07.2005, Закон України “Про внесення змін до Митного тарифу України” №2715 від 23.06.2005; статистичні дані Держком-стату України по зовнішній торгівлі товарами; дані статистики національних рахунків і таблиць “витрати-випуск”; дані звіту Світового Банку “Торговельна політика України: перспективи і пріоритети інтеграції” 2004 р.; дані щорічних звітів СОТ щодо тарифного режиму країн світу.
^ Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у такому:
уперше:
адаптовано теоретичну порівняльну статичну модель загальної рівноваги для оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України та здійснено її реалізацію щодо оцінки впливу митного тарифу на імпортозаміщення на внутрішньому ринку, в результаті чого доведено, що митний тариф як інструмент здійснення державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання в Україні сьогодні є слабо результативним через низьку протекціоністську ефективність, пов’язану з існуючою структурою виробництва товарів на внутрішньому ринку;
запропоновано для формалізації бази даних порівняльної статичної моделі загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України методику побудови матриці суспільних рахунків (МСР) шляхом переформатування статистичних даних національних рахунків України;
обґрунтовано метод застосування МСР для оцінки впливу митного тарифу на структурні зміни в економіці шляхом порівняння динаміки результуючих показників МСР (у порівнянних цінах), що дозволяє оцінити фактичні зміни у структурі економіки, у витратах і доходах інституційних секторів.
Удосконалено:
сукупність показників кількісної оцінки митно-тарифної політики, за якою, на відміну від загальноприйнятої практики використання середньоарифметичної та середньозваженої ставок мита, здійснено поглиблену оцінку ефективності застосування митного тарифу; зокрема, на основі коефіцієнта стягнення мита й середньозваженої ставки митного тарифу визначено відносно низьку фіскальну, а на основі показника еквівалентної ставки мита та індексу-дефлятора імпорту товарів – протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні;
принцип формування структури митного тарифу через розмежування цілей та завдань зовнішньоторговельного регулювання імпорту споживчих товарів; сировинних товарів і напівфабрикатів; інвестиційного імпорту, що, на відміну від практики орієнтації на загальну товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, дозволяє підвищити ефективність реалізації митно-тарифної політики в Україні.
^ Дістало подальший розвиток:
методологія кількісної оцінки державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання шляхом узагальнення та класифікації існуючих у світі підходів і методів, у результаті чого встановлено доцільність врахування показників еластичності попиту на імпорт та еластичності заміщення імпорту за ціною при оцінці впливу митного тарифу, що дозволяє врахувати особливості товарної структури імпорту країни й характер імпортозаміщення на внутрішньому ринку.
^ Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблена порівняльна статична модель загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України, запропонована методика побудови матриці суспільних рахунків на основі статистики національних рахунків і метод її застосування для оцінки впливу митного тарифу на структурні зміни в економіці можуть використовуватися для аналізу митно-тарифної політики в Україні та інших напрямів державної економічної політики, здійснення яких виявляється через ціновий ефект.
Результати дослідження було використано при підготовці аналітичних матеріалів і доповідних записок, які подавалися Інститутом економіки та прогнозування НАН України органам державного управління (довідка про практичне впровадження наукових розробок №135–15/1238 від 18.12.2007). Зокрема, аналітичний матеріал “Реалізація політики конкурентоспроможності української економіки в програмних документах уряду” використано Міністерством економіки України (лист №146–19/44 від 13.11.2007); аналітичний матеріал “Зміни у формуванні структури та джерел економічного зростання в Україні” – Апаратом Ради національної безпеки та оборони України (лист №6/10–2399–6–2 від 20.09.2007); аналітичний матеріал “Стадії економічного розвитку країн, інновації та конкурентоспроможність” – Міністерством економіки України (лист №49–19/33 від 05.06.2007); аналітичний матеріал “Конкурентна політика в епоху глобалізації та її індикатори” – Міністерством економіки України (лист №49–34/143 від 17.11 2006); аналітичний матеріал “Україна і ЄС: високотехнологічна складова в структурі прямих іноземних інвестицій та зовнішньої торгівлі” – Українським союзом промисловців і підприємців (лист №10–101/11 від 25.10 2006); аналітичний матеріал “Конкурентоспроможність національної економіки та економічна безпека” – Міністерством економіки України (лист №11–26/327 від 02.11.2005).
Результати дисертаційного дослідження використано у процесі викладання навчальних дисциплін “Державне управління в економічній сфері”, “Торговельна політика” у Національній академії державного управління при Президентові України (довідка № 543 від 19.12.2007).
^ Особистий вклад здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційному дослідженні, одержані здобувачем самостійно. Всі опубліковані наукові праці, в яких подано основні положення і зміст дисертації, є авторськими.
^ Апробація результатів дисертації. Основні та проміжні результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” (м. Київ, 2004 р.), на VIII міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2005 р.), на ХІ міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Екологізація економіки як інструмент розвитку в умовах конкурентного середовища” (м. Львів, 2005 р.), на науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки” (м. Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність української економіки” (м. Київ, 2007 р.).
Публікації. Основні положення і зміст дисертаційного дослідження опубліковано у 13 наукових працях (загальним обсягом 6,7 д.а.), з яких 6 – це публікації у фахових наукових виданнях; 2 – розділи у наукових монографіях, 3 – тези доповідей у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій.
^ Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 8 додатків (на 38 сторінках). Роботу викладена на 203 сторінках загального тексту, в тому числі основний зміст – на 188 сторінках, крім того до її складу входять 24 рисунки та 23 таблиці. Список використаних джерел включає 90 найменувань(на 8 сторінках).
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти оцінювання впливу митного тарифу” визначено місце митного тарифу в сучасній системі заходів щодо здійснення державної торговельної політики та його зв’язок з розвитком економіки; класифіковано існуючі методи оцінки здійснення державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання; проаналізовано та систематизовано визнані у світі підходи до моделювання міжнародної торгівлі та торговельної політики; встановлено провідну роль моделей загальної рівноваги та систематизовано основні, притаманні їм елементи моделювання.
Аналіз, проведений з метою визначення характерних властивостей сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі, дозволив дійти висновку, що митний тариф як інструмент державної політики не втратив своєї значущості. Серед таких властивостей важливо виділити процес тарифікації у рамках СОТ, який полягає у переході від нетарифних механізмів регулювання до застосування адвалорної ставки митного тарифу еквівалентного рівня. Основою для цього процесу стало визнання того, що митний тариф як інструмент зовнішньоторговельного регулювання вносить порівняно набагато менші диспропорції у виробничі процеси й зовнішню торгівлю, є прозорішим і більш передбачуваним з точки зору наслідків.
Процес тарифікації зумовлюється і тим, що застосування митного тарифу не вимагає створення додаткових адміністративних структур, а реалізується у рамках митно-тарифної системи країни. Запровадження митно-тарифного регулювання є узгодженим на міжнародному рівні – процес зв’язування та зниження ставок митного тарифу є добре апробованим механізмом лібералізації міжнародної торгівлі, в ході якої теж досягнуто відчутного успіху в узгодженні та стандартизації правил функціонування митно-тарифної системи у різних країнах.
Аналіз емпіричних досліджень зарубіжних вчених щодо оцінки процесів лібералізації міжнародної торгівлі у рамках ГАТТ/СОТ, а також зв’язку між митно-тарифною політикою та економічним розвитком дозволив дійти висновку, що закономірність позитивного впливу лібералізації торговельної політики на економічне зростання країни науково не підтверджено. Як результат, сформульовано положення, відповідно до якого формування ефективної структури митного тарифу в умовах реалізації системного підходу до державного управління в економічній сфері може бути сприятливішим для економічного зростання країни, ніж повна лібералізація торговельного режиму.
Здійснений аналіз і систематизація існуючих методів оцінки державної політики у сфері зовнішньоторговельного регулювання свідчать про те, що цей напрям досліджень перебуває у постійному розвитку, зумовленому пошуком універсального показника, який би забезпечував системну оцінку торговельного режиму країни, охоплював як тарифні, так і нетарифні заходи регулювання, і одночасно був придатним для порівняння країн світу. Сьогодні свої позиції за рівнем поширення продовжують зберігати методи оцінки на основі розрахунку середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу. Проведений аналіз дав можливість вказати на доцільність врахування при оцінюванні показників еластичності попиту на імпорт і еластичності заміщення імпорту за ціною, що у свою чергу дозволяє врахувати особливості товарної структури імпорту країни та характер імпортозаміщення на внутрішньому ринку, і тим самим поглибити оцінку. На користь цього свідчать результати обчислення Індексу обмеження торгівлі Світового Банку за методикою, що враховує коефіцієнти еластичностей попиту на імпорт: показники середньоарифметичної та середньозваженої ставок митного тарифу недооцінюють обмежувальний ефект національних тарифних режимів порівняно з Індексом обмеження торгівлі у середньому на 30 %.
У процесі лібералізації міжнародної торгівлі виникла потреба масштабно зменшити тарифні бар’єри, поставивши проблематику здійснення митно-тарифної політики на макрорівень на відміну від попередніх часів, коли митно-тарифне регулювання стосувалося переважно мікрорівня, та визначивши нове завдання щодо оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки. Порівняльний аналіз і систематизація визнаних у світі підходів до моделювання міжнародної торгівлі та торгівельної політики показали, що провідну роль серед них відіграє модель загальної рівноваги, оскільки дозволяє вивчати економічну систему в цілому, всі ринки, і в тому числі – ринки факторів виробництва.
Аналіз можливостей адаптації моделі загальної рівноваги для оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України дозволив встановити, що відносно ефективним у цьому випадку є порівняльний статичний підхід, який зумовлюється системністю результатів, отриманих на його основі. Статичність як характеристика обраного підходу визначає його обмеженість порівняно з динамічним підходом, але реалізація останнього ускладнюється його як низькою результативністю застосування на базі існуючих статистичних даних по економіці України, так і високою ресурсозатратністю.
Поширеним методом реалізації моделі загальної рівноваги є формалізація її бази даних за допомогою МСР, яка може застосовуватись як самостійний інструмент аналізу державної економічної політики, чому сприяють такі властивості цього формату подання даних як алгебраїчна простота, гнучкість і легкість у сприйнятті.
У другому розділі “Митно-тарифна політика України та її вплив на економічний розвиток” розроблено схему аналізу митно-тарифної політики та визначено її мету, проблеми і завдання на сучасному етапі; сформовано набір індикаторів оцінки митно-тарифної політики в Україні; проведено економічний аналіз розвитку зовнішньої торгівлі за останнє десятиріччя та здійснено оцінювання митно-тарифної політики в Україні; узагальнено можливості гармонізації митно-тарифної політики із стратегією промислового розвитку; проаналізовано перспективи підписання між ЄС та Україною угоди про створення зони вільної торгівлі.
Сучасними викликами митно-тарифній політиці в Україні, згідно із стратегією її розвитку, є забезпечення захисту пріоритетних галузей економіки в рамках механізмів, дозволених багатосторонньою системою торговельних угод СОТ, і заохочення інвестиційного імпорту. Для досягнення результативності вирішення окреслених завдань необхідною є гармонізація структури митного тарифу країни із загальною стратегією економічного розвитку, і – промисловою політикою.
Проведений аналіз розвитку зовнішньої торгівлі в Україні за останнє десятиріччя продемонстрував відсутність стабільної тенденції, що пояснюється його якісними ознаками, пов’язаними з експортоорієнтованим типом економічного зростання країни при неефективній структурі економіки і значній її залежності від імпорту енергоносіїв. Тенденція формування в Україні додатного торговельного сальдо у 2000–2004 рр. змінилася на протилежну у 2005 р. Випереджаючі темпи зростання імпорту порівняно з експортом в цьому році фахівці пов’язували, зокрема, з лібералізацією доступу імпорту через зниження митних тарифів, яка відбулась тоді як результат виконання Україною домовленостей у процесі приєднання її до СОТ. Аналіз обсягів імпорту товарів кінцевого споживання у вартісному вимірі у 2005 р. вказує на їх відчутне збільшення, причинами якого стало зростання реальних доходів населення на фоні розбалансування попиту і пропозиції на внутрішньому ринку.
Зміни, внесені до Закону України “Про Митний тариф України” у 2005 р., поставили крапку у процесі наближення рівня обкладання митним тарифом в Україні до вимог, які стояли перед нею в ході приєднання до СОТ. Проведені розрахунки свідчать про зниження в Україні в результаті згаданих змін середньоарифметичної ставки митного тарифу з 15,59% до 6,60% щодо торговельних партнерів у РНС. Це узгоджується з рівнем консолідованої тарифної пропозиції України при приєднанні її до СОТ, відповідно до якої у 2005 р. середньоарифметична ставка митного тарифу мала становити 6,72%.
Проведений порівняльний аналіз рівня обкладання митним тарифом у країнах світу у 2006 р. продемонстрував, що він не є еквівалентним для країн–членів СОТ, оскільки ряд країн зберігає відносно високі показники оцінки тарифного режиму вже у рамках домовленостей при приєднанні до цієї організації. В Україні середній рівень ставки ввізного мита є дещо вищим ніж у розвинутих країнах–членах СОТ, при цьому майже у 2 рази нижчим, ніж у країнах СНД, які не є членами СОТ, а також Туреччині, Китаї, Індії, Румунії та Болгарії.
Розрахунок коефіцієнта стягнення мита у 2002–2005 рр. як співвідношення бюджетних надходжень від обкладання ввізним митом і вартості імпорту товарів, а також подальше порівняння отриманих результатів з оцінкою середньозваженої ставки митного тарифу в Україні, показали, що у згаданий період його фіскальна ефективність була не досить високою. Протягом 2002–2004 рр. цей коефіцієнт становив у середньому 2,46%, тоді як середньозважена ставка митного тарифу перебувала на рівні 4,56%. У 2005 р. спостерігалося зростання фіскальної ефективності до 3,2% при середньозваженій ставці митного тарифу на рівні 4,22%.
У результаті проведеного аналізу протекціоністської функції на базі розрахунку показника еквівалентної ставки мита, що дозволив оцінити ефективність тарифного захисту з урахуванням динаміки зростання цін усередині економіки на основі індексу-дефлятора ВВП і змін номінального курсу гривні до долара США за видами економічної діяльності, визначено, що у 2004–2005 рр. реальний тарифний захист в Україні був або на рівні, нижчому від рівня існуючої номінальної ставки тарифу, або взагалі відсутнім. Розрахунок індексу-дефлятора імпорту у 2005 р. показав, що при наявному співвідношенні цін на імпорт і цін усередині економіки протекціоністська ефективність існуючої структури митного тарифу в Україні є досить низькою. Одержані результати, а також оцінка, наведена Світовим Банком відносно рівня обкладання митом в Україні протягом 1993–2003 рр., що свідчить про існування у нас в цей період порівняно ліберального тарифного режиму, дозволили зробити висновок: причиною оцінки торговельного режиму України з боку провідних міжнародних організацій, як досить обмежувального, та основою для пред’явлення до неї жорстких вимог у процесі приєднання нашої держави до СОТ (і в тому числі щодо зниження рівня тарифного захисту) переважно були обмеження, пов’язані із застосуванням паратарифних заходів і технічних бар’єрів, а не існуючий у країні рівень обкладання митом, тому значні вимоги його зниження не були безперечними.
Реалізація митно-тарифної політики в Україні автономно від решти аспектів державного управління в економічній сфері не дозволяє досягти необхідних результативності та ефективності, які б могли бути при застосуванні системного підходу. Відповідно до нього, першочерговим завданням у середньостроковій перспективі має стати реалізація параторговельної політики, спрямованої на розвиток торговельної інфраструктури країни, в тому числі – на підвищення ефективності митної системи. При розробці державної політики у сфері регулювання імпорту в Україні слід виходити з розмежування проблем і завдань щодо імпорту споживчих товарів; сировинних товарів і напівфабрикатів; інвестиційного імпорту.
Проведене у рамках аналізу перспектив підписання угоди між ЄС та Україною про створення зони вільної торгівлі порівняння показників середньоарифметичної ставки митного тарифу за товарними групами, що належать до несільськогосподарських товарів, показало, що асиметричне на користь України зняття тарифних обмежень може надати їй переваги у торгівлі текстильним одягом, створити привабливіші умови для експорту нафти і продуктів її перегонки та, можливо, дозволити адаптуватися певним вітчизняним виробникам механічного та електричного обладнання до нових умов. Для підписання угоди в асиметричному форматі важливо обрати форму ефективну за напрямами і в часі, з огляду на те, що результативність її підписання для сприяння економічному розвиткові не буде високою у разі затягування процесу.
У третьому розділі “Оцінка впливу митного тарифу на основі моделі загальної рівноваги” розроблено теоретичну порівняльну статичну модель загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України; запропоновано методику побудови МСР на основі статистики національних рахунків України, обраної для формалізації бази даних моделі; здійснено реалізацію моделі в частині оцінки впливу митного тарифу на імпортозаміщення та аналіз митно-тарифної політики шляхом порівняння динаміки результуючих показників МСР в постійних цінах.
У ході розробки порівняльної статичної моделі загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України запропоновано базову блочну структуру моделі, подану на рисунку 1.
Примітка: на рисунку пунктиром позначено елементи введення митного тарифу до структури моделі. Пояснення символів формул, поданих на схемі, наведено нижче по тексту, крім PW IM (що є світовою ціною на імпортну продукцію), ER ( відповідно ставкою обміну іноземної валюти) і t IM (ставкою митного тарифу на імпорт).
Рис.1. Блочна структура порівняльної статичної моделі загальної рівноваги оцінки впливу митного тарифу на розвиток економіки України
Для формалізації бази даних запропонованої моделі обрано МСР. Шляхом схематичного порівняння потоків доходів рахунків матриці зі структурою розробленої моделі встановлено їх відповідність. Запропоновано розв’язання блоків цієї моделі шляхом подання їх за допомогою функціональних форм з використанням ряду стандартних підходів до побудови моделей такого класу.
У ході розробки моделі враховано всі необхідні складові реалізації порівняльної статичної моделі загальної рівноваги для відкритої економіки. Запропонована нами модель містить 24 рівняння, логічно розподілених по її 5 ключових блоках, які як описують поведінку економічних одиниць та їх взаємодію із зовнішнім світом, так і встановлюють рівновагу на внутрішньому ринку, узгоджують витрати економічних одиниць з їх доходами, визначають замикаючі умови моделі. Базова кількість галузей, для якої планується розв’язання моделі, становить 15, що відповідає переліку видів економічної діяльності за центральною статистичною класифікацією продукції. Цю кількість можна змінити шляхом проведення процедури агрегації/дезагрегації за наявності змістовних даних, що є перевагою, яку надає МСР, обрана для формалізації бази даних моделі.
У результаті реалізації моделі щодо побудови МСР запропоновано покрокову методику побудови МСР для України на основі статистики національних рахунків відповідно до обраної базової структури матриці, поданої на рисунку 2.
Проведене оцінювання можливостей реалізації розробленої моделі дозволило виявити труднощі, пов’язані з частковою недостатністю даних за ціновими параметрами, необхідними для розв’язання моделі, а також з визначенням параметрів рівнянь моделі через обмеженість застосування існуючих методів їх оцінки. З огляду на це, реалізацію моделі здійснено частково шляхом розв’язання блоку агрегованої пропозиції на внутрішньому ринку, що складається з пропозиції товарів і послуг, імпортованих і вироблених на внутрішньому ринку. Агрегована пропозиція на внутрішньому ринку визначається в моделі за допомогою функції з постійною еластичністю заміщення (CES-функції):
,
,
де – агрегована пропозиція продукції і-ї галузі на внутрішньому ринку;
, – параметри CES-функції рівняння агрегованої пропозиції для продукції і-ї галузі;
– еластичність заміщення імпорту для продукції і-ї галузі;
– пропозиція імпортної продукції і-ї галузі на внутрішньому ринку;
– пропозиція продукції і-ї галузі, виробленої на внутрішньому ринку;
– ціна імпортної продукції і-ї галузі на внутрішньому ринку;
– ціна продукції і-ї галузі, виробленої на внутрішньому ринку.
Для підвищення якості оцінки зроблено розподіл об’єкта моделювання на пропозицію товарів проміжного (GSINPUTS) та кінцевого (GSFIN) споживання. Оцінювання параметрів рівнянь здійснено із застосуванням методу калібрування на основі даних за 2001–2006 рр. про розподіл проміжного й кінцевого споживання між імпортом і товарами, виробленими на внутрішньому ринку
У результаті одержано рівняння агрегованої пропозиції товарів проміжного споживання:
та рівняння агрегованої пропозиції товарів кінцевого споживання:
.
Витрати
Надходження
1. Види
діяльності
2. Фактори
3
. Інституційні сектори
4. Рахунок операцій з капіталом
5. “Інший світ”
ВСЬОГО
підприєм-ства
домогоспо-дарства
сектор
державного управління
^ 1. Види діяльності
проміжне
споживання
кінцеве
споживання
кінцеве
споживання
інвестиції
експорт
загальні
продажі
2. Фактори
додана
вартість
прибуток від використання іноземних факторів
виробництва вітчизняними інвесторами
надходження
від факторів
виробництва
3. Інституційні
сектори
підприємства
валовий
прибуток
трансферти
надходження
підприємств
домогосподарства
заробітна
плата
розподілені прибутки
трансферти
переводи з-за
кордону
доходи
домогосподарств
сектор
державного
управління
непрямі
податки
податки
на фактори
виробництва
податки з
підприємств
прямі
податки
доходи
бюджету
^ 4. Рахунок операцій з капіталом
нерозподілені прибутки
заощадження
домогосподарств
державні
заощадження
капітальні
трансферти
з-за кордону
загальні
заощадження
5. “Інший світ”
імпорт
прибуток від використання вітчизняних факторів виробництва іноземними
інвесторами
трансферти
за кордон
трансферти
за кордон
капітальні трансферти за кордон
виплати
в іноземній
валюті
ВСЬОГО
загальні
витрати
витрати на
фактори
виробництва
витрати
підприємств
витрати
домогосподарств
видатки
бюджету
загальні інвестиції
надходження в іноземній
валюті
Рис. 2. Базова структура матриці суспільних рахунків
На основі одержаних значень параметрів рівнянь агрегованої пропозиції товарів проміжного й кінцевого споживання проведено оцінювання імпортозаміщення на внутрішньому ринку України, в результаті чого встановлено, що підвищення ставки мита на 1% для товарів проміжного споживання спричиняє заміщення імпорту в середньому на 0,59%, а для товарів кінцевого споживання – відповідно на 0,75%. Одержані результати дозволили підтвердити попередньо висунуту гіпотезу про низьку протекціоністську ефективність митного тарифу в Україні, та пов’язати її з існуючою структурою виробництва товарів на внутрішньому ринку. Низькі показники еластичності заміщення імпорту за ціною, що закладались у модель як припущення і дістали підтвердження, говорять про низький рівень диференціації продукції, що виробляється на внутрішньому ринку України, з розвитком якого зросте ефективність митного тарифу як інструмента державного регулювання.
Також запропоновано підхід до використання МСР як самостійного інструмента аналізу економічної політики шляхом порівняння часового ряду матриць у порівнянних цінах. У результаті переведення побудованих МСР за 2003–2005 рр. у постійні ціни 2001 р. із застосуванням методу дефляції та RAS-методу одержано ефективний інструмент аналізу, який дає уявлення про міжгалузеві економічні зв’язки, структуру та пропорції національної економіки, і який був використаний для виявлення фактичного впливу на структурні зміни в економіці, витрати й доходи інституційних секторів щодо ефекту відчутного зниження рівня обкладання імпорту митним тарифом в Україні у 2005 р.
Проведення такого аналізу дозволило підтвердити ряд попередньо висунутих гіпотез. Зокрема, про те, що одним з факторів формування від’ємного торговельного сальдо у 2005 р. було зростання реальних доходів населення на фоні