Реферат: Програма проведення науково-дослідної та експериментальної роботи регіонального рівня з проблеми: "Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу" Додаток 4



Жосан О.Е. Інноваційна діяльність гімназії. З досвіду роботи гімназії № 9 Кіровоградської міської ради / О.Е.Жосан. – Кіровоград : КОІППО ім. В.Сухомлинського, 2007. – 70 с.


ЗМІСТ


На прехресті минулого й майбутнього………………………………………

Основні засади інноваційної освітньої діяльності……………………………
Головні напрямки та організаційне забезпечення інноваційного процесу…….
Науково-методичне забезпечення впровадження інновацій………………

Творчі групи у системі інноваційної освітньої діяльності…………………..

Проблеми професійної адаптації молодих педагогів……………………….

Інноваційний пошук у виховній роботі…………………………………….

Експериментальна діяльність…………………………………………………

Технології громадянської освіти…………………………………………….

Гімназія і батьківська громадськість…………………………………………

Робота з обдарованими учнями……………………………………………….

Створення моделі інноваційної діяльності………………………………….

Причини успіхів та чинники впливу на інноваційний процес…………….

Література………………………………………………………………………

ДОДАТКИ

Додаток 1. Матеріали вченої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського……………

Додаток 2. Перемоги гімназистів у олімпіадах та конкурсах …………………

Додаток 3. Програма проведення науково-дослідної та експериментальної роботи регіонального рівня з проблеми: “Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу”………………………………………………………………………

Додаток 4. Система роботи гімназії № 9 з обдарованими учнями …………..

Додаток 5. Науково-методичне забезпечення інноваційної освітньої діяльності (із перспективного плану роботи гімназії № 9)…………………….

Додаток 6. Тематика засідань педагогічної ради (із перспективного плану роботи гімназії № 9)……………………………….


^ НА ПЕРЕХРЕСТІ МИНУЛОГО Й МАЙБУТНЬОГО


Кожен раз, коли відбувається зміна в політичному й господарському житті народів, коли з’являються нові течії в галузі науки й філософії, міняються зміст та форми освіти й виховання молоді… Старе поступово відходить в царство минулого, нове так само поступово замінює його, причому старе не зовсім щезає, а залишає якийсь слід, без чого порушувалась би єдність культурного розвитку людства. А особливо така поступовість переходу від старого до нового властива системам освіти й виховання.

Г.Ващенко


На розі вулиць Академіка Корольова та Бєляєва знаходиться гімназія № 9 – відомий у Кіровограді навчальний заклад. У цьому мікрорайоні, забудованому п’яти- та дев’ятиповерховими будинками, розташованими між автовокзалом № 2, дендропарком та обласною лікарнею, розміщено декілька навчальних закладів: три загальноосвітніх школи, ліцей, спеціалізована школа та дві гімназії.

Відомо, що конкурентне середовище є одним із чинників прогресу. У цьому мікрорайоні працюють творчі й сильні шкільні колективи, відомі своїми цікавими здобутками й високими результатами роботи. Незважаючи на це, гімназія № 9 є однією з кращих шкіл нового типу не лише в мікрорайоні, але й у місті та області. Саме тут не виникає проблем з наповнюваністю класів, хоча набір учнів проводиться на конкурсній основі. Безперечно, причина успіхів гімназії № 9 – не лише в конкурентоспроможному оточенні, а, передусім, у вдалому поєднанні багаторічних традицій колективу та політики нової адміністрації навчального закладу. Саме про це й піде мова у посібнику.


^ Сторінки історії

Вересневого дня 1970 року пролунав перший дзвоник, що покликав учнів до світлих класів новозбудованої школи. Так почали писатися сторінки історії середньої школи № 9, яка згодом стала гімназією. Директор школи Тарасенко Ю.Г. і педагогічний колектив доклали багато зусиль, щоб стати кращими у мікрорайоні. До цього часу продовжують свій трудовий шлях ті, хто з перших днів “сіяв добре, розумне, вічне”. Це Антонова В.І., вчитель математики, Сівек Л.Г., вчитель фізкультури, Крамаренко Л.М., Тихоненко С.І., вчителі української мови і літератури. Всі вони є вчителями вищої категорії, методистами, досвід яких вивчається та застосовується у практиці іншими педагогами міста та області.

З 1978 по 2001 рік директором загальноосвітньої школи, а потім гімназії № 9 була вчителька математики, вчитель-методист, відмінник освіти України, Шмат М.І., людина кипучої енергії, з творчим поглядом на життя. Саме їй належить ідея створення на базі загальноосвітньої школи класів з поглибленим вивченням української мови та літератури. І вже у 1979 році цей задум втілився в життя. Учні постійно ставали призерами олімпіад з української мови і літератури.

Але Марія Іванівна не зупинилася на досягнутому і у 1992 році з метою створення умов для навчання й виховання талановитої учнівської молоді, її підготовки до творчої діяльності виконком міської Ради народних депутатів вирішив відкрити з 1 вересня 1992 року школу-гімназію суспільно-гуманітарного профілю на базі середньої загальноосвітньої школи № 9 та затвердити її Статут. І вже в 1994 році новий Статут набуває чинності, а школа № 9 стає школою-гімназією № 9.

З березня по травень 1994 року проходив конкурсний відбір серед учителів міста для роботи в школі-гімназії № 9. Головними критеріями в оцінюванні вчителів були ґрунтовні знання та творчий підхід до навчально-виховного процесу. Проте школа-гімназія – це проміжний етап в становленні закладу нового типу.

У 1999 році на виконання рішення одинадцятої сесії Кіровоградської міської ради від 17 вересня № 343 “Про реорганізацію загальноосвітньої школи-гімназії № 9” та відповідного наказу управління освіти Кіровоградського міськвиконкому від 17.11.1999 р. № 302/1, з метою приведення закладів нового типу у відповідність до ст. 9 Закону України “Про загальну середню освіту”, загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів – гімназію № 9 було реорганізовано шляхом відокремлення початкової ланки, якій було надано статус загальноосвітньої школи І ступеня “Мрія”.

Розробляється Статут, і гімназія № 9 стає дійсно закладом нового типу.

У 2001–2002 роках гімназію очолювала молода енергійна жінка, кандидат педагогічних наук Костенко Л.Д., яка піклувалась і про розвиток, і про збереження традицій гімназії. Згодом вона була призначена начальником управління освіти Кіровоградської міської ради.

1 вересня 2003 року учнів, педагогів та батьків з початком навчального року привітала Іванченко Н.М., людина творча, із сучасними поглядами на навчання та виховання.

Надія Миколаївна продовжує традиції закладу і разом з тим запроваджує інноваційні підходи до навчально-виховного процесу. Саме вона створила раду гімназії, до складу якої ввійшли педагоги, кращі учні, представники батьківської громадськості. Адміністрацією гімназії було вдосконалено навчальний процес: з метою зниження навантаження учнів під час виконання домашніх завдань, враховуючи побажання батьків, було змінено режим роботи гімназії, введено спарені уроки. Для поліпшення умов навчання та самоосвіти керівництвом гімназії було виділено більш просторе приміщення для шкільної бібліотеки, придбано ксерокопіювальну техніку.


^ Перспективи розвитку

Відомо, що життя – це рух, а тому педагоги гімназії завжди в творчому пошуку, разом зі своїми вихованцями живуть активно, цікаво та змістовно. Учні гімназії вже багато років поспіль є неодноразовими переможцями міських, регіональних, обласних та Всеукраїнських предметних олімпіад. Крім того, у гімназії добре налагоджено роботу гуртків та спортивних секцій.

Разом з тим, адміністрація дбає про духовний розвиток кожного учня, розуміючи актуальність даної проблеми. З 2006 року гімназія відповідно до наказу управління освіти і науки облдержадміністрації набула статусу експериментального навчального закладу з проблеми “Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу”.

Гімназія здійснює інноваційну діяльність за напрямками:

методика проектування;

розвиток творчості гімназистів;

впровадження інтерактивних технологій;

розвиток критичного мислення учнів;

міжнародне співробітництво.

З метою обміну досвідом роботи шкіл нового типу керівництвом гімназії була організована зустріч з представниками учнівського та педагогічного колективу гімназії № 2 м. Освенцима. Польські колеги були вражені гостинністю та доброзичливим ставленням до них і запросили учнів гімназії разом з педагогами відвідати їхнє місто.

Налагоджено зв’язки з Корпусом миру, результатом чого стало направлення представника цієї організації для роботи в гімназії.

Але педагогічний колектив не зупиняється на досягнутому. Недарма девіз цього навчального закладу – “Через терни – до зірок”.


^ ОСНОВНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Мета, зміст і види інноваційної освітньої діяльності

Освітні (педагогічні) інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Побічним продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівня його культури, мислення, світогляду. Тобто творчий пошук веде до розвитку цілісної системи особистості педагога [16, 6]. Творчий пошук також суттєво впливає й на особистість учня. Учні більш цінують учителів, які запроваджують інновації, на таких уроках вони працюють активніше, у них пробуджується бажання випробувати й власні можливості в інноваційній діяльності [1, 148].

В інноваційному закладі освіти триває інтенсивне переосмислення цінностей, долаються стереотипи педагогічного мислення, здійснюються глибинні, системні перетворення, що стосуються всіх аспектів реформування навчально-виховного процесу. Такі заклади, в яких педагогічний та учнівський колективи експериментують, апробують, впроваджують нові педагогічні ідеї, теорії, технології, можна вважати інноваційними [10, 132].

Інноваційна освітня діяльність - це розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій.

Освітніми інноваціями є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.

Інноваційна освітня діяльність здійснюється на всеукраїнському, регіональному рівнях та на рівні окремого навчального закладу. Рівень інноваційної освітньої діяльності визначається її змістом (розробка, розповсюдження чи застосування інновації), а також масштабністю змін, що вноситимуться у систему освіти внаслідок застосування запропонованої інновації.

Інноваційна освітня діяльність всеукраїнського рівня передбачає апробацію інновацій та експериментальну перевірку продуктивності й можливості застосування у системі освіти:

освітніх, дидактичних систем;

державних стандартів освіти, базового компонента змісту дошкільної освіти, інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, змісту професійно-технічної освіти, нормативної частини змісту вищої, післядипломної освіти.

Інноваційна освітня діяльність регіонального рівня може здійснюватись у системі освіти області й передбачає:

- апробацію інновацій, розроблених у ході експериментів регіонального рівня;

- експериментальну перевірку продуктивності й можливості застосування інновацій.

Інноваційна освітня діяльність на рівні окремого навчального закладу передбачає:

застосування інновацій;

експериментальну перевірку продуктивності й можливості застосування інновацій [19].


Інноваційна ініціатива

З інноваційною ініціативою може виступити фізична або юридична особа (особи), що виявляє намір удосконалити або оновити освітню практику, експериментально перевірити продуктивність і можливість застосування нових ідей та підходів у системі освіти.

Заявка на проведення експерименту всеукраїнського рівня подається до Міністерства освіти і науки України. Заявка на проведення експерименту регіонального рівня подається до управління освіти і науки обласної державної адміністрації.

На підставі висновків експертизи заявки відповідний орган управління освітою видає наказ про організацію та проведення експерименту всеукраїнського або регіонального рівня (за потреби - спільний з іншими органами державної виконавчої влади). Цим наказом дається дозвіл на проведення експерименту, затверджуються програма дослідно-експериментальної роботи і кошторис експерименту, надається статус експериментальних дошкільним закладам освіти, навчальним закладам, а також установлюються:

- база проведення експерименту;

- юридичні та фізичні особи, що забезпечуватимуть експеримент;

- обсяги та джерела фінансування експерименту;

- особи, відповідальні за проведення і результати експерименту, їх повноваження щодо контролю за ходом дослідно-експериментальної роботи;

- порядок звітування про хід і результати експерименту [19].

]

Види інновацій

Існує кілька класифікацій освітніх інновацій. Зупинимось на найбільш поширених.

Можна визначити чотири види освітніх інновацій за часом їх створення (таблиця 1), за напрямками і складовими освітнього процесу виділяють дві основні групи освітніх інновацій [15] (таблиця 2).


Таблиця 1

^ ВИДИ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ


Освітні інновації

Такі, що створені давно, рекомендовані Міністерством, але в даному закладі не запроваджені

Такі, які щойно створені, пройшли апробацію і рекомендовані Міністерством

Такі, які щойно створені (експеримент завершився) і проходять апробацію

Такі, що знаходяться в стадії розробки в експерименталь-ному режимі

^ Можна використовувати в будь-якому закладі

Можна використовувати в будь-якому закладі

Можна використовувати в експерименталь-них навчальних закладах

Можна використовувати в експерименталь-них навчальних закладах


Таблиця 2

^ ГРУПИ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ


Педагоічні інновації у:

Організаційні інновації у:

змісті навчання і виховання

формах і методах навчання і виховання

технологіях навчання і виховання

змісті, формах, методах управління

структурі та технологіях управління

Державні стандарти освіти; сучасні концепції виховання; авторські навчальні плани, програми, підручники; нова система оцінювання навчальних досягнень учнів тощо

Діалогові, активні, інтерактивні, дистанційні форми і методи навчання, виховання тощо

Розвивальні, модульно-розвивальні, диференційо-вані, комп’ю-терні, теле-комунікаційні, індивідуально орієнтовані, алгоритмізо-вані, проектні, рейтингові технології тощо

Модернізовані управлінські функції; державно-громадські форми управління; економічні методи управління тощо

Гімназії, ліцеї, коледжі, колегіуми, навчально-виховні комплекси тощо


Кожен заклад вирішує самостійно, що саме і яким чином застосовувати в навчально-виховному процесі, спираючись на дані діагностики, тестування учнів, анкетування батьків та дотримуючись усіх необхідних умов для здійснення інноваційної діяльності 12.


^ Умови здійснення інноваційної освітньої діяльності:

- дотримання майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб, які ведуть інноваційну освітню діяльність, учасників навчально-виховного процесу, збереження їх життя і здоров'я;

- дотримання фізичними та юридичними особами, які ведуть інноваційну освітню діяльність, своїх майнових і немайнових зобов'язань, вимог державних стандартів освіти;

- керованість інноваційної освітньої діяльності;

- готовність керівників та працівників дошкільних закладів освіти, навчальних закладів, органів управління освітою до інноваційної освітньої діяльності;

- економія ресурсів, потрібних для здобуття освіти, здійснення освітньої діяльності та управління освітою [19].

^ Чинники впливу на інноваційний проце^ Алгоритм педагогічного аналізу



Збір інформації про стан діяльності





Визначення основних досягнень та їх аналітичне обґрунтування




Визначення основних недоліків та їх аналітичне обґрунтування





Визначення напрямків перспективного розвитку




Визначення заходів щодо усунення недоліків







Узагальнення завдань та визначення пріоритетних напрямків розвитку закладу освіти



^ Проектування бажаних результатів

Методика проектно-цільового планування інноваційної діяльності дозволяє гімназії мати план роботи, який враховує її особливості, забезпечує простір для творчого пошуку окремим об’єднанням та групам педагогів, кожному вчителю, спрямовує їх зусилля на вирішення актуальних проблем шкільного життя.

Після визначення змісту, основних форм запровадження даної інновації та очікуваних результатів адміністрація гімназії на підставі висновків методичної ради та за погодженням із педагогічною радою, радою гімназії приступає до планування інноваційної діяльності.

Заходи з інноваційної діяльності передбачені різними розділами перспективного плану та річних планів роботи гімназії, вони містять терміни виконання, прізвища відповідальних за їх проведення від адміністрації та прізвища виконавців.
^ ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Головним завданням гімназії є розвиток творчої особистості як вчителя, так і учня, створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального та духовного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу, через подолання усталених стереотипів, застарілих підходів.

Педагогічний колектив гімназії працює над методичною проблемою: "Сучасні педагогічні технології у навчанні та вихованні гімназистів як шлях до якісної освіти та розвитку життєтворчості особистості XXI століття".

Орієнтація гімназії на можливості й потреби учнів, на виявлення і розвиток інтересів, нахилів і здібностей кожної дитини забезпечується впровадженням профілізації навчання, удосконаленням навчально-виховного процесу та змісту освіти. У гімназії максимально використовується ресурс виховного середовища, оскільки створено оптимальні умови для повноцінної життєдіяльності учнів протягом перебування їх у школі (харчування, заняття мистецтвом, спортом, організація розвивально-пізнавальної діяльності в гуртках, наукової роботи в учнівському науковому товаристві "Обрій" тощо).

Матеріально-технічне забезпечення: комп'ютерний кабінет; бібліотека, обладнана комп'ютерною технікою; навчальні кабінети; кабінети-лабораторії хімії, фізики; кабінети іноземних мов (англійська, німецька, французька); майстерні з обробки тканини, деревини та металу; кабінет музики; актовий зал; спортивна зал; зал хореографії; спортивні майданчики; їдальня; медичний кабінет; кабінет соціально-психологічної служби.

Сприяє зміцненню навчальної, матеріально-технічної, наукової, культурно-спортивної, корекційно-виховної та оздоровчої бази гімназії діяльність батьківського благодійного фонду "Гімназійна допомога".

На сучасному етапі одним із пріоритетів модернізації освіти є профілізація старшої школи. Дидактична проблема профільного навчання, яка стоїть сьогодні найбільш гостро й актуально - це розробка такого змісту, який би відображав сучасний стан та рівень розвитку відповідних наук і водночас був би доступний для всіх учнів.

Профільне навчання - це вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання гімназистів відповідно до професійного самовизначення, що забезпечується шляхом змін у меті, змісті та структурі організації навчання.

У гімназії створено умови щодо впровадження профільного навчання:

- враховано освітні потреби і природні нахили гімназистів
(діагностика, анкетування учнів та їхніх батьків);

підібрано якісний кадровий склад педпрацівників;

- проаналізовано стан соціально-культурного середовища;

створено матеріально-технічну базу гімназії;

здійснено навчально-методичне та нормативне забезпечення навчально-виховного процесу.

У гімназії було проведено такі організаційно-методичні заходи щодо забезпечення профільності навчання:

вивчення та апробація наявного програмно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу та приведення його у відповідність до потреб реалізації профільного навчання (підручники, методична література, довідники, програми, методичні рекомендації МОН України тощо);

створення науково-методичного обґрунтування впровадження профільного навчання та матеріально-технічної бази гімназії;

- кадрове забезпечення та курсова перепідготовка;

апробація навчальних планів філологічного профілю з поглибленим вивченням іноземних мов, української мови; історико-правового профілю та математичного з поглибленим вивченням фізики та математики;

впровадження профільних предметів та спецкурсів;

проведення анкетування учнів, учителів, батьків щодо прогнозування розвитку впровадження профільності навчання;

врахування педагогічним колективом принципів особистісно зорієнтованого підходу на рівні "учень-учень", "учень-учитель", "учитель-адміністрація";

вивчення перспективного педагогічного досвіду роботи гімназій України;

застосування інтерактивних технологій у організації навчально-виховного процесу;

- участь у міських, обласних, всеукраїнських семінарах з проблем впровадження в практику роботи профільного навчання 17.

Основою всіх перетворень у гімназії є реальне знання потенціальних можливостей дітей, прогнозування потреб і розробка моделей розвитку особистості.

У гімназії навчаються учні основної школи - це класи інтенсивної підготовки та ранньої спеціалізації (5-7 кл.), допрофільної підготовки (8-9 кл.) і старшої школи - профільні класи (10-11 кл.).

Учні гімназії поглиблюють свої знання за такими напрямками:

І. Суспільно-гуманітарний, а саме:

філологічний з поглибленим вивченням іноземних мов;

філологічний з поглибленим вивченням української мови;

історико-правовий.

II. Математичний з поглибленим вивченням фізики та математики.

Навчальний процес філологічного профілю з поглибленим вивченням іноземних мов (англійської, німецької, французької) забезпечують 6 предметних кабінетів. Якість викладання забезпечується кваліфікованими вчителями (8 осіб), з яких 4 мають вищу категорію, 2-І категорію, 2 - II категорію. На кафедрі працює вчитель-методист і 2 старших вчителі. Викладання іноземних мов повністю забезпечене підручниками та посібниками, роздатковим та наочним матеріалом, аудіо- та відеозаписами.

Викладання предметів філологічного профілю з поглибленим вивченням української мови забезпечується наявністю 9 предметних кабінетів, які мають навчально-методичне наповнення: таблиці, схеми, роздатковий матеріал, ілюстрації, аудіозаписи. Всі учні забезпечені підручниками. З 12 вчителів української мови та літератури вищу категорію мають 4, І категорію - 2, II категорію - 2, спеціаліст - 4. На кафедрі 3 вчителя-методиста, 1 старший вчитель.

Вивчення предметів історико-правового профілю проводиться в двох кабінетах історії, кабінетах правознавства та народознавства. На кафедрі суспільних дисциплін працюють 4 вчителі. Вищу категорію та звання «Вчитель-методист» має 1 вчитель, II категорію - 1. Сучасні підручники, зокрема й експериментальні, забезпечують високий рівень вивчення історії та інших суспільних дисциплін цього профілю.

У гімназії працюють 11 учителів математики, фізики та інформатики. З них вищої категорії - 5 вчителів (1 - Заслужений вчитель України, І категорії - 1, II категорії - 1. Предмети математичного профілю викладаються у 5 математичних кабінетах, кабінеті фізики, кабінеті інформатики. Кабінети забезпечено дидактичними матеріалами, підручниками, посібниками, комп'ютерними програмами.

Зміст профільного навчання у гімназії визначає навчальний план. Диференціація змісту базових освітніх дисциплін за навчальними профілями починається з восьмого класу. Загальноосвітня та допрофільна підготовка здійснюється в загальноосвітніх класах. Предмети інваріантної та варіативної частин навчального плану гімназії, зокрема спецкурсів та курсів за вибором, вивчаються за навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Досвідчені вчителі працюють над розробкою навчальних програм для факультативів, розширюючи можливості учнів поглиблювати знання з вибраного профілю. Творчі групи вчителів вивчають форми і методи роботи за новітніми освітніми технологіями, а також передовий досвід вчителів міста, області, країни та спілкуються з зарубіжними колегами на навчальних семінарах, які проводяться в рамках програми "Освіта для демократії в Україні" 18.

Практична реалізація роботи творчих груп - це розробка та проведення уроків, апробація спецкурсів. Засвоєнню змісту освіти сприяють інноваційні освітні технології.

Гімназія є базовим навчальним закладом м. Кіровограда та області щодо вивчення та впровадження:

методик розвитку особистісно орієнтованого навчання;

громадянської освіти;

інтерактивних форм навчання.

У системі неперервної освіти налагоджено співпрацю гімназії з навчальними закладами: Кіровоградським державним педагоічним університетом імені Володимира Винниченка, Кіровоградським медичним коледжом ім. Мухіна, Державною льотною академією України. Укладено договори про спільну навчально-наукову та педагогічну діяльність. Кабінетна система навчання у гімназії дає можливість створити міцне підґрунтя для концентрації навчального та наочного матеріалу з усіх предметів 17.

Реалізація змісту профільного навчання у гімназії забезпечується:

- використанням інтерактивних технологій;

- створенням комфортних умов навчання і розвитку творчої особистості на уроках української мови та літератури;

- застосуванням технологій розвитку критичного мислення учнів.

Результативність роботи вчителів гімназії вимірюється перемогами учнів у предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах, успішним захистом науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук.

Під керівництвом заступника директора з виховної роботи О.В. Вовк психологічною службою гімназії (психолог М.В. Михайлова) систематично проводяться заходи:

- психодіагностична робота з вивчення особистості, її схильностей, професійної спрямованості, рис характеру, темпераменту, стану здоров'я;

- консультативна робота, спрямована на розвиток необхідних якостей, яка передбачає діагностику й корекцію;

- проведення семінарських занять для ознайомлення вчителів і класних керівників із психологічними особливостями гімназистів, шляхами формування професійного самовизначення учнів.

Система позакласної та позашкільної роботи в гімназії містить виховні заходи, зустрічі з представниками різних професій, проведення екскурсій, спільних заходів із вищими та загальноосвітніми навчальними закладами, що сприяє застосуванню інноваційних технологій навчання та виховання, дає змогу повноцінно запроваджувати профільність освіти 18.

Реформування освіти неможливе без якісного оновлення системи роботи з педагогічними кадрами. Сучасні умови вимагають такого вчителя, який може постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність, професійно зростати, вчитися поповнювати свої знання. Якщо цього немає, вчитель неминуче відставатиме від життя, від своїх учнів, які різними шляхами отримують нову інформацію про навколишній світ. Щоб упоратися з поставленими перед ним завданнями, вчитель мусить постійно підвищувати рівень своєї компетентності. Допомогти йому в цьому має належним чином організована науково-методична робота.


^ НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ


Технологічна підготовка вчителя не є одномоментним актом або короткотерміновим явищем. Ця систематична і довготривала робота охоплює весь цикл становлення вчителя-професіонала. Перспективний напрям консолідації методичної роботи у закладах освіти різного рівня – пошук шляхів технологічної взаємодії звичного й нового у діяльності вчителя, модернізація наявного особистого потенціалу.
Зберегти і передати освітні цінності можна за умови максимального зближення й взаємопроникнення технологічних оболонок традиційного та інноваційного. На нашу думку, в цьому полягає зміст технологічного підходу до здійснення методичної роботи з учителем [4, 10].
Адміністративний спосіб втілення нових поглядів важко реалізувати, адже починати з нульового циклу непродуктивно. Потрібно врахувати фактор неосвоєності науково-методичного забезпечення. Тому технологічна модернізація фахового потенціалу перш за все враховує протиріччя становлення і розвитку професійного самовизначення. У цьому аспекті визначальними є протиріччя:

· між прийнятою вчителем метою власної освітньої діяльності й сучасною освітньою парадигмою;

· між набутим освітнім досвідом і новими освітніми ситуаціями та фактами;

· між рівнем особистої фахової майстерності та нормативними його параметрами або необхідними параметрами освітньої технології;
^ · між наявними технологічними можливостями і вимогами до нових освітніх технологій [4, 7].
Для подолання таких протиріч однієї внутрішньої мотивації до змін або зовнішнього адміністративного тиску недостатньо. Потрібно спочатку досягти відповідного рівня індивідуальної технологічної готовності вчителя здійснювати модернізацію освітньої діяльності у потрібному для суспільства напрямку. Основний напрям діяльності методичних служб треба поступово зміщувати від контролю дотримання нормативних стандартів у бік надання індивідуальної допомоги в опануванні вчителем потрібних регуляторів. Заслуговує на особливу увагу проблема формування у практичного працівника власної позиції – позиції активного суб’єкта науково-методичної діяльності – та розвитку особистого технологічного потенціалу [4, 19].

Система науково-методичної роботи педагогічних кадрів у гімназії спрямовується на формування професійно-педагогічної культури вчителів, продукування нових педагогічних ідей, технологій, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду.

Основними завданнями науково-методичної роботи в гімназії є:

вивчення особистісних рис і можливостей кожного вчителя, формування творчого працездатного колективу;

глибоке і різнобічне вивчення основних вимог Закону України "Про загальну середню освіту" та Концепції 12-річної загальноосвітньої школи;

поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження та розвиток національної освіти в Україні, вдосконалення знань педагогів з теорії та методики навчання та виховання, психології, етики, естетики;

вивчення питань теорії та наукових досягнень сучасної науки з предмета, що викладається вчителем, оволодіння сучасною методологією;

розвиток традиційних і пошук нових високоефективних форм і методів науково-методичної роботи, оновлення її змісту на основі особистісно орієнтованої педагогіки навчання та виховання;

забезпечення особистісно орієнтованого підходу при здійсненні методичної роботи в гімназії.

Науково-методична робота у гімназії здійснюється за такими стратегічними напрямками:

глибоке вивчення і практична реалізація програм і положень, навчальних планів, підручників, посібників, розуміння їх дидактичних засад з позицій формування національної школи;

створення оптимальних умов для широкої загальноосвітньої підготовки учнів; різнобічний розвиток здібних та обдарованих учнів, реалізація їхніх творчих запитів через програму "Обдаровані діти"; забезпечення фундаментальної підготовки з обраного профілю;

діагностика рівня забезпечення, психолого-педагогічних умов організації навчально-виховного процесу в гімназії та здійснення заходів щодо його поліпшення шляхом реалізації завдань програми "Вчитель";

• ознайомлення педагогів із публікаціями у науковій пресі щодо змісту та методики навчання і виховання, глибоке вивчення відповідних державних документів, чинних нормативних інструкцій, положень, актів тощо;

• залучення педагогічних працівників до науково-дослідної роботи.

Для координації науково-методичної роботи в гімназії було розроблено таку структуру методичної роботи:

Методична рада (голова  Іванченко Н. М.).

Центр педагогічної творчості (керівник  Сімеонова В. М.).

3. Центр розвитку сучасних виховних технологій, підрозділами якого є:

Школа молодого класного керівника;

Школа спілкування класних керівників;

Методичне об'єднання класних керівників 5-8 класів;

Методичне об'єднання класних керівників 9-11 класів.

Школа молодого вчителя.

Методичні об'єднання:

вчителів української мови та літератури;

вчителів російської мови та зарубіжної літератури;

вчителів природничо-математичного профілю;

вчителів суспільних дисциплін;

вчителів іноземних мов;

вчителів фізичної культури;

вчителів трудового навчання, музики та образотворчого мистецтва.

Така структура методичної роботи дає можливість задовольняти потреби педагогів у постійному підвищенні їхнього фахового рівня, виховувати вимогливість до своєї педагогічної праці, стимулювати бажання пошуку більш раціональних методів навчання і виховання.

Пріоритетними напрямками роботи є:

цільове впровадження сучасних педагогічних технологій, спрямованих на особистісно орієнтоване навчання;

формування системи національного громадянського виховання з урахуванням принципів полікультурності та природовідповідності;

гармонізація стосунків учасників педагогічного процесу 18.



^ ТВОРЧІ ГРУПИ У СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Інтеракція у системі педагогічних технологій

Дослідженнями впливу інтерактивних технологій на якість і результативність навчально-виховного процесу в гімназії займаються творчі групи вчителів, створені у 2003 році в методичних об’єднаннях учителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, суспільних дисциплін.

Після проведення діагностування інтересів і запитів учителів-філологів висловили бажання досліджувати інноваційні технології і впроваджувати їх у практику роботи школи Нетребенко О.О., Дуняшенко Н.В., Тернавська Т.В. та Довгалюк Н.В. У 2004 році до роботи групи приєднались вчителі Мельник Н.І. та Онищенко Л.В. Творча група, яка працює над проблемою "Використання інтерактивних технологій для створення комфортних умов навчання і розвитку творчої особистості", знаходиться на результативно-узагальнюючому етапі роботи.

За час діяльності творчою групою було опрацьовано наступні питання:

поняття про інтерактивне навчання як сукупність технологій;

групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці;

інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань;

структура інтерактивного уроку;

методика оцінювань навчальних досягнень учнів на інтерактивному уроці;

моделювання уроків, виховних заходів, батьківських збор
еще рефераты
Еще работы по разное