Реферат: Узгоджено: затверджую

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАКІЇВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ТЕХНІКУМ


Узгоджено: ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова профспілки Директор Макіївського

_________І.А.ПИСЬМЕННА металургійного технікуму

«____»___________200___ р. ________________С.А.Бондаренко

«___»_______________2007г.


ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО

ПРОЦЕСУ МАКІЇВСЬКОГО МЕТАЛУРГІЙНОГО

ТЕХНІКУМУ


2007


Тимчасове положення «Про організацію навчально-виховного процесу Макіївського металургійного технікуму» .Склала методист технікуму, спеціаліст вищої категорії Вдовенко Т.М.- 2007


Для вищих навчальних закладів 1- рівня акредитації


Рецензент:

Заст.директора з навчально-методичної роботи, викладач вищої категорії Макіївського металургійного технікуму Бутенко І.В.


Розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної Ради ММТ

Протокол № 6 від 29.06.2007р.

^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Макіївський металургійний технікум – державний вищий навчальний заклад першого рівня акредитації , який здійснює освітню діяльність відповідно до Статуту і підпорядкований Міністерству освіти і науки України.


1.2. Навчання студентів в Макіївському металургійному технікумі здійснюється за денною і заочною формами навчання на базі 9 і 11 класів.


1.3. Організація навчально-виховного процесу в Макіївському металургійному технікумі регламентується цим Положенням, Положенням про організацію навчального процесу у вищих закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993р.за № 161, законами України «Про освіту»,»Про вищу освіту», Державним стандартом освіти, а також іншими нормативними актами з питань вищої освіти.


1.4. Навчальний процес Макіївського металургійного технікуму – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.


1.5. Навчальний процес Макіївського металургійного технікуму організований відповідно до педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази технікуму, сучасних інформаційних технологій навчання. Він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності, швидкої адаптації до динамічних процесів в освітній, соціально-культурній сферах, галузях техніки , технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.


^ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

МАКІЇВСЬКОГО МЕТАЛУРГІЙНОГО ТЕХНІКУМУ


2.1. Основним нормативним документом, що регламентує роботу підрозділів технікуму (відділення, циклові комісії та ін.) , є Державний стандарт вищої освіти та навчальний план, який відповідає конкретному напряму освітньої або кваліфікаційної підготовки

2.2. Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми(ОПП) та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю та державної атестації.

Навчальний план розробляється на весь період підготовки молодшого фахівця, узгоджується з науково-методичною комісією відповідного професійного напряму підготовки, з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти і затверджується директором технікуму.

До навчального плану, як самостійні документи, додаються освітньо кваліфікаційна характеристика ( ОКХ) фахівця даної спеціальності та освітньо - професійні програми (ОПП).


2.3. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік в технікумі складається робочий навчальний план, який регламентує форми проведення навчальних занять, їх об'єм, види і способи проведення поточного і підсумкового контролю за семестр, навчальний рік. Робочий навчальний план затверджується директором технікуму.


2.4. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст, вимоги до знань і умінь студента з кожної теми, структура, зміст та обсяг дисципліни, послідовність вивчення окремих елементів, форми проведення занять, форми поточного і підсумкового оцінювання успішності визначаються навчальною програмою дисципліни. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються галузевим стандартом освіти. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом.

Навчальна програма є нормативним документом, повинна відповідати назві навчальної дисципліни в навчальному плані, може розроблятися для навчальної дисципліни певної спеціальності (групи спеціальностей), єдина для денної та заочної форм навчання.

Навчальна програма розробляється викладачем, який проводить лекційні заняття з даної навчальної дисципліни, розглядається на засіданні циклової комісії й у разі ухвалення затверджується заступником директора з навчально-методичної роботи. Оформлення навчальної програми повинно відповідати вимогам «Положення про структуру і правила оформлення документів по всіх видах методичної роботи».

Навчальна програма включає пояснювальну записку, орієнтовний тематичний план , обсяг годин на вивчення кожної теми, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни , вимоги до навичок та вмінь студентів, обов'язкові контрольні роботи з тем , курсове проектування ( якщо передбачено навчальним планом з даної дисципліни) , список літератури.

2.5. Робоча навчальна програма, будучи також нормативним документом, розробляється для кожної навчальної дисципліни окремо для кожного навчального плану на підставі навчальної програми відповідно до навчального плану.

Робоча навчальна програма містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність , організаційні форми її вивчення та їх обсяг , визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю

Обов’язкові складові робочої навчальної програми дисципліни:

- тематичний план;

- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

- перелік навчально-методичної літератури..

Робочі програми розробляються викладачами відповідних циклових комісій, розглядаються на засіданнях циклових комісій і затверджуються заступником директора з начально-методичної роботи. Оформлення робочої програми повинно відповідати вимогам «Положення про структуру і правила оформлення документів по всіх видах методичної роботи».


2.6. Навчання студентів здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який розробляється виходячи з вимог до підготовки молодшого фахівця. Індивідуальний навчальний план студента складається на основі робочого навчального плану і включає всі навчальні дисципліни з обов'язковим збереженням структурно-логічної схеми підготовки молодшого фахівця.

Індивідуальний робочий план студента розробляється на кожен навчальний рік викладачами циклових комісій і затверджується завідуючим відділенням.

Методичне керівництво індивідуальним навчанням студентів, контроль за виконанням ними індивідуальних робочих планів здійснюється завідуючим відділенням і кураторами індивідуальних навчальних планів студентів, які призначаються з числа викладачів профільних циклових комісій.

Відповідальність за виконання індивідуального робочого плану несе студент. Невиконання індивідуального робочого плану студентом є підставою для його відрахування з технікуму.


^ 3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В МАКІЇВСЬКОМУ

МЕТАЛУРГІЙНОМУ ТЕХНІКУМІ


3.1. Навчальний процес в технікумі здійснюється в наступних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка і заходи щодо поточного і підсумкового контролю (контроль рубежу знань, заліки, іспити, обов'язкові й директорські контрольні роботи, захист дипломних проектів, здача державних іспитів).


3.2.Основними видами навчальних занять в технікумі є :

а) лекція;

б) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

в) консультація.

Крім того в технікумі для предметів загальноосвітньої підготовки допускаються такі види занять, як:

а) засвоєння нових знань;

б) узагальнення і систематизація знань;

в) формування та вдосконалення вмінь та навичок

г) закріплення та застосування вмінь та навичок;

д) контролю і корекції знань, умінь та навичок;

е)комбінований.

Практична діяльність викладачів технікуму дозволила накопичити чималу кількість чимале видів нестандартних занять, які успішно реалізуються в технікумі і класифікуються в наступному порядку:

а) інтеграційні(бінарні);

б) змагального характеру;

в) суспільного огляду знань;

г) комунікативної спрямованості;

д) що театралізуються;

е) ділові і рольові ігри;

ж) дослідницького характеру;

з) конференції;

и) подорожі.

Вище перераховані нестандартні види занять сприяють підготовці студентів на рівні вимог державного стандарту освіти і можуть бути використані у навчальному процесі у технікумі.


3.2.1. ЛЕКЦІЇ

Лекція – це логічно завершений, науково-обгрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, проілюстрований засобами наочності або демонстрацією досвіду, експерименту.

Лекція, як один з основних видів навчальних занять в технікумі, призначена формувати основи знань певної наукової галузі, а також визначає напрям, основний зміст і характер всіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів відповідної навчальної дисципліни.

Об'єм лекційного курсу визначається навчальним планом, а його тематика – робочою навчальною програмою.

Зміст і структурно-логічна послідовність лекції повинна відповідати затвердженій робочій навчальній програмі і передбачає виклад не більше трьох - чотирьох питань.

Викладач зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на розгляд циклової комісії складений ним конспект лекцій, контрольні завдання для проведення передбаченого навчальним планом поточного і підсумкового контролю, а також методичні матеріали, які забезпечують реалізацію робочої навчальної програми.


3.2.2. ^ ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ

Лабораторне заняття – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять природні або імітаційні експерименти або досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.

Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, придбання практичних умінь і навиків роботи з лабораторним устаткуванням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Замінювати лабораторне заняття іншими видами навчальних занять не дозволяється.

Допускається окремі лабораторні заняття проводити в умовах реального професійного середовища (інший навчальний заклад, виробництво, наукові лабораторії).

Проведення лабораторних робіт поза технікумом щорічно підтверджується договорами з підприємствами, де ці лабораторні роботи проводяться.

Лабораторні заняття проводяться із студентами, чисельність яких не перевищує половини контингенту академічної групи.

Допускається проведення лабораторних занять у повному складі академічної групи, якщо їх проведення не пов'язано з порушенням безпеки життєдіяльності студентів.

При виконанні лабораторних робіт, пов'язаних з можливою небезпекою для життя студентів обов'язковим є проведення інструктажу з техніки безпеки і контроль за його виконанням.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.

Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.2.3. ^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття – це вид навчальних занять, на якому викладач організовує детальний розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Основною дидактичною метою практичного заняття є розширення, поглиблення і деталізація наукових знань, одержаних на лекціях і в процесі самостійної роботи. Виконання практичних завдань направлено на вдосконалення теоретичного матеріалу та його застосування, закріплення вмінь і навиків, розвиток наукового мислення студентів.

Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Тематика і плани проведення практичних занять із списком рекомендованої літератури завчасно доводяться до відомості студентів технікуму.

Практичні заняття в умовах технікуму проводяться з академічною групою.

Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, та затверджуються рішенням циклової комісії.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за практичні заняття, реєструються в навчальному журналі і враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.


3.2.4. ^ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Семінарське заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття в технікумі проводять у формі евристичної бесіди, дискусії, диспуту, практикуму .

Семінарські заняття проводяться з однією академічною групою. Викладачем складається план семінарських занять на весь період вивчення дисципліни, який розглядається на засіданні циклової комісії і затверджується заст. директора з навчально – методичної роботи.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.


3.2.5 ^ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ

Індивідуальне заняття – форма організації навчального процесу, направлена на створення умов для більшої реалізації творчих здібностей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні і прагнуть до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

У технікумі індивідуальні заняття проводяться в позаурочний час, за спеціальним графіком, складеним цикловою комісією з урахуванням потреб і можливостей студентів.

Графік проведення індивідуальних занять затверджується заст. директора з навчально-методичної роботи.

Проведення індивідуальних занять не є обов'язковим з усіх навчальних дисциплін і не планується для всіх викладачів, а використовується лише в окремих випадках для тих викладачів, які плідно працюють з творчою студентською молоддю і досягли високих результатів.

Контроль за виконанням графіка індивідуальних занять покладається на заст. директора з навчально-методичної роботи.


3.2.6. КОНСУЛЬТАЦІЇ

Консультація – вид навчальних занять, призначених для отримання студентом відповідей на окремі теоретичні або практичні питання, а також для з'ясування теоретичних положень і аспектів їх практичного застосування.

Консультації, що проводяться в технікумі, підрозділяються на поточні, семестрові, екзаменаційні.

Консультації проводяться для академічної групи або індивідуально, залежно від роботи яку виконує студент – індивідуальні завдання (курсові, дипломні проекти та інші), або теоретичні питання навчальної дисципліни.

Для проведення всіх видів консультацій складаються графіки проведення консультацій, які є обов’язковими для виконання викладачами і виконують тіж функції що й розклад занять.

Графіки проведення поточних консультацій по дисциплінам складаються за пропозиціями голів циклової комісії заступником директора з навчально-методичної роботи та затверджуються директором технікуму не пізніше як за тиждень до початку семестру. Графік проведення поточних консультацій в технікумі доводиться до відома викладачів та студентів шляхом вивішування не пізніше як за тиждень до початку семестру на інформаційному стенді розкладу занять.

Перенос дати та часу початку поточних консультацій допускається тільки за письмовим погодженням з заступником директора.

Поточні консультації по практиці проводяться у технікумі керівником практики від навчального закладу кожного тижня в обсязі не менш ніж 2 години у день, який передбачено графіком проведення консультацій по практиці. Початок консультацій по практиці о 15 годині. Перенос часу початку консультацій з практики допускається тільки за письмовим погодженням з заступником директора з навчально-виробничої роботи.

Графік проведення консультацій по практиці складається разом з графіком відвідування викладачем баз практики, готується керівником практики, погоджується з завідуючим відділенням та заступником директора з навчально-виробничої роботи та затверджується директором технікуму.

Зміни до графіків роботи керівників практики можуть вноситися заступником директора з навчально-виробничої роботи за поданням керівників практики не менш ніж за 10 днів до початку змін. Запропоновані зміни затверджуються директором технікуму.

Графік проведення індивідуальних консультацій з курсового та дипломного проектування складається згідно пропозицій голів циклових комісій завідуючими відділень не менш ніж за тиждень до початку проектування, погоджується с заступником директора з навчально-методичної роботи та затверджується директором технікуму.

Графіки проведення семестрових та екзаменаційних консультацій складаються разом з розкладом проведення іспитів та заліків заступником директора з навчально-методичної роботи не пізніше як за 2 тижні до початку сесії та затверджується директором технікуму.


^ 3.2.7. УРОК ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Метою цього типу уроків є оволодіння учнями новим матеріалом та новими способами діяльності. Найбільш ефективно процес засвоєння нових понять, умінь і навичок здійснюється учнями під час активної діяльності зумовленої застосуванням учителем різнома­нітних методів, засобів навчання та технологій.

^ 3.2.8.УРОКИ ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

На уроках цього типу вирішуються такі дидактичні завдання:

а) повторення і закріплення засвоєних раніше знань із засто­сування вже сформованих умінь та навичок;

б) формування нових умінь та навичок;

в) контроль за вивченням нового навчального матеріалу і
вдосконаленням знань, умінь та навичок.

^ 3.2.9. УРОК ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Такі уроки передбачають наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань, умінь та навичок, які шляхом послідовного розв'язання учнями навчальних завдань ведуть до досягнення дидактичної мети.

^ 3.2.10. УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Уроки цього типу спрямовані на вирішення двох основних дидактичних завдань:

а) перевірку і встановлення рівня оволодіння учнями ос­новами теоретичних знань і способами пізнавальної діяльності;

б) повторення, корекцію і більш глибоке осмислення нав­чального матеріалу.

^ 3.2.11.УРОКИ КОНТРОЛЮ ТА КОРЕКЦІЇ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.

Уроки цього типу призначені для:

а) контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного ма­теріалу, сформованістю вмінь та навичок;

б) корекції засвоєних учнями знань, умінь та навичок.


3.3.^ ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Індивідуальні завдання – одна з форм організації навчання в технікумі. Дидактичною метою індивідуальних завдань є більш поглиблене, узагальнене вивчення аспектів конкретної навчальної дисципліни, а також практичне їх застосування. У технікумі використовуються наступні види індивідуальних завдань:

Реферати

Розрахункові роботи;

Графічні роботи;

розрахунков- графічні роботи;

домашні контрольні роботи;

індивідуальні творчі домашні завдання;

курсові і дипломні проекти.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів.

Якщо завдання має комплексний характер, то до його виконання притягуються декілька студентів, зокрема студенти, які навчаються на різних спеціальностях.

Оцінки, отримані студентом за індивідуальні завдання, реєструються в навчальному журналі і враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.


3.3.1. ^ КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Курсове проектування має на меті закріпити і систематизувати знання студентів, розвинути навики самостійної роботи, навчити їх практичному застосуванню одержаних теоретичних знань при рішенні питань виробничо-технічного характеру, тобто в процесі проектування у студентів виробляється відповідна методика рішення складних задач конструювання, розвиваються конструкторські навики мислення і творчі здібності.

Курсові проекти виконуються студентами, як правило при вивченні загально-технічних і спеціальних дисциплін, при підготовці фахівців технічних, технологічних спеціальностей. Курсові роботи мають навчально-дослідницький характер і виконуються в основному з дисциплін фундаментального циклу .

Теми курсових проектів, робіт повинні відповідати об'єму навчальних програм, тісно взаємодіяти з практичними потребами відповідного напряму і відповідати навчальним цілям курсового проектування.

Перелік дисциплін з яких виконуються курсові проекти визначаються навчальними планами підготовки молодших спеціалістів.

Завдання для курсового проектування розглядаються і затверджуються на засіданнях циклових комісій.

По трудомісткості завдання на курсове проектування повинні відповідати часу, що відводиться на курсове проектування за навчальним планом.

Курсовий проект за своїм обсягом і змістом не повинен дублювати дипломний проект.

Завдання на курсове проектування повинні бути індивідуальними і різноманітними за змістом, але приблизно однаковими за ступенем складності поставлених перед студентами завдань.

Завдання на курсове проектування видається студентам незалежно від поточної успішності з навчальної дисципліни, не пізніше, ніж за півтора місяця до терміну здачі курсового проекту.

Оформлення курсового проекту, роботи повинно відповідати стандарту технікуму «Структура і правила оформлення документів з усіх видів навчальної роботи». Курсовий проект, складається із пояснювальної записки і графічної частини ( розрахункової або теоретичної ).

Пояснювальна записка повинна містити основні розрахунки і короткі пояснення до них, а також пов'язані з проектованим технологічним процесом і конструкцією питання технології і методики проведення проектованих робіт.

Об'єм пояснювальної записки не повинен перевищувати 20-30 листів.

Графічна частина курсового проекту, роботи не повинна перевищувати 2-х листів паперу формату (594х541).

Креслення повинні бути виконані відповідно до вимог стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).

Керівництво курсовим проектуванням здійснюється викладачем відповідної навчальної дисципліни.

Робота студентів над виконанням курсового проекту, проводиться за графіком, складеним викладачем-керівником. У графіку вказуються терміни виконання основних розділів і пунктів проекту.

Виконані курсові проекти у встановлений термін здаються студентами керівнику курсового проектування, який перевіряє якість роботи студентів і її відповідність об'єму, вказаному в завданні. Після перевірки пояснювальна записка і креслення підписуються викладачем і повертаються студенту для ознайомлення з виправленнями і вказівками викладача.

Захист курсових проектів проводиться перед комісією з 2-3-х викладачів за участю керівника курсового проектування.

Результати захисту курсового проекту, робіт оцінюються за 4-х бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).Якщо студент не захистив курсовий проект, то він забов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною цикловою комісією.

Позитивна оцінка з навчальної дисципліни, вивчення якої передбачає курсове проектування, виставляється тільки при успішній здачі курсового проекту (не нижче, ніж на оцінку «задовільно»).

Курсові проекти (роботи) зберігаються в цикловій комісії протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.

3.3.2 ^ ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Дипломне проектування – це завершальний етап підготовки фахівця. Дипломний проект, робота завершує процес навчання студента в технікумі, систематизує, закріплює і розширює його теоретичні знання і є перевіркою підготовленості студента до самостійної практичної діяльності.

Тематика дипломних проектів визначається випускаючими цикловими комісіями та повинна відповідати сучасним вимогам науки і техніки, включати основне питання, з якими фахівці зустрічатимуться на виробництві, і відповідати за ступенем складності об'єму теоретичних знань і практичних навиків, одержаних студентами за час навчання в технікумі.

Закріплення за студентами тем дипломних проектів (з вказівкою керівників і терміну виконання) оформляється наказом директора технікуму за місяць до початку переддипломної практики.

За затвердженими темами керівники дипломного проектування розробляють індивідуальні завдання для кожного студента.

Об'єм завдання повинен відповідати часу, що відводиться на дипломне проектування.

Завдання для дипломних проектів розглядаються цикловими комісіями, підписуються керівником дипломного проектування і затверджуються заступником директора з навчально-методичної роботи.

Завдання для дипломного проекту видаються студентами не пізніше, ніж за два тижні до початку переддипломної практики.

Дипломний проект складається із пояснювальної записки і графічної частини (креслення, схеми, графіки).

Оформлення дипломного проекту повинне відповідати вимогам стандарту технікуму «Структура і правила оформлення документів з усіх видів навчальної роботи».

Пояснювальна записка повинна бути короткою, в межах 60-70 сторінок.

Графічна частина виконується залежно від спеціальності і теми дипломного проекту на 3-5 листах креслярського паперу формату А1. За форматом, умовними позначеннями, шрифтами і масштабом креслення повинні відповідати діючим стандартам ЕСКД.

По рішенню циклової комісії можливо також виконання дипломних проектів за наступними напрямками:

а) з технічним підтвердженням;

б) з розробкою конструкторської і технологічної документації;

Дипломне проектування з технічним підтвердженням повинен передбачати виготовлення різних виробів для потреб навчального процесу технікуму і підприємств, наприклад: діючих моделей машин і механізмів, приладів, макетів, устаткування лабораторій і кабінетів, наочної допомоги, технічних засобів навчання.

До складу дипломного проекту з технічним підтвердженням повинні входити:

а) пояснювальна записка;

б) паспорт виробу;

в) графічна частина;

г) виріб.

Пояснювальна записка і паспорт виробу оформляються як два самостійні документи.

Залежно від об'єму і складності виготовлення виробу одну тему можуть розробляти 1-3 студенти. При цьому кожному студенту надається приблизно наступний об'єм:

а) текстова частина – 28-30 листів формату А4;

б) графічна частина 1-2 листи, формату А1.

Після захисту дипломного проекту виріб і паспорт передаються замовнику в установленому порядку.

В окремих випадках дипломні проекти можуть розроблятися декількома студентами різних спеціальностей. Наприклад, технолог, механік, електрик. В цьому випадку дипломний проект називається комплексним.

Завдання для комплексного дипломного проекту служить для видачі індивідуального завдання кожному студенту, що бере участь в розробці даної теми, із суворо регламентованим переліком питань. При захисті дипломного проекту кожен студент повинен зробити доповідь і захистити виконану роботу.

Перед відправленням студентів на переддипломну практику з ними проводиться ввідна бесіда, де роз'яснюються загальні положення дипломного проектування, завдання, об'єм, принципи складання пояснювальної записки, її зразковий план, оформлення графічної частини проекту, зразковий розподіл часу на виконання окремих частин проекту, необхідність підбору матеріалу для дипломного проектування і т.і.

До керівництва дипломним проектуванням притягуються досвідчені викладачі спеціальних дисциплін, або висококваліфіковані фахівці відповідної галузі народного господарства.

До кожного керівника дипломного проектування прикріпляється не більше 8 студентів.

Окрім основного керівника дипломного проектування директором технікуму призначаються консультанти з окремого питання або частин проекту, наприклад, з економічного питання.

Рецензентами дипломних проектів призначаються наказом директора технікуму досвідчені інженери-виробники або викладачі спеціальних дисциплін, що не є керівниками дипломного проектування.

^ Рецензія повинна обов'язково включати:

а) висновок про відповідність виконаного дипломного проекту дипломному завданню;

б) характеристику виконання кожного розділу проекту, використання дипломантом останніх досягнень науки і техніки і досвіду новаторів виробництва; глибини економічних обгрунтувань, прийнятих в проекті рішень;

в) оцінку якості виконання графічної частини проекту і пояснювальної записки;

г) перелік позитивних якостей дипломного проекту і його основних недоліків (якщо останні мають місце);

д) відгук про проект в цілому, висновок про можливість використання роботи студента на виробництві, її народногосподарське значення.

Студент повинен бути ознайомлений із змістом рецензії не пізніше, ніж за день до захисту проекту.

Внесення змін в дипломний проект після отримання рецензії не допускається. Після ознайомлення з проектом, відгуком керівника і рецензіями завідувач відділенням вирішує питання про допуск студента до захисту дипломного проекту і передає дипломний проект в Державну кваліфікаційну комісію.

Допуск студентів до захисту дипломних проектів оголошується наказом директора навчального закладу.

Порядок захисту дипломних проектів здійснюється відповідно до пункту 4.2.2 даного Положення.

Дипломні проекти (роботи) зберігаються в архіві технікуму протягом 5-ти років, а потім списуються в установленому порядку.


3.4. ^ САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу у вільний час від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента регламентується навчальним планом і повинний бути не менше 1/3 і не більше 2/3 загального об'єму навчального часу, виділеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Співвідношення об'ємів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки і змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

З тих навчальних дисциплін, де передбачено не тільки засвоєння певного об'єму знань, але і придбання необхідних практичних умінь і навиків, об'єм аудиторних занять складає приблизно 2/3, а з інших навчальних дисциплін близько 1/3 загального об'єму часу.

Зміст самостійної роботи з конкретної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою і методичними рекомендаціями викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів – підручниками, навчально-методичними посібниками, конспектами лекцій, електронно-обчислювальною технікою.

Студентам рекомендується відповідна наукова література і періодичні видання.

Для надання якісної методичної допомоги в самостійній роботі над програмним матеріалом викладачі технікуму зобов'язані розробляти розгорнені методичні матеріали до самостійної роботи, в яких, наведено набір індивідуальних завдань для самостійної роботи, методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань, методичні вказівки щодо самостійного опрацювання студентами тем, з зазначенням літератури, способів перевірки знань з тем, що винесені на самостійне опрацювання (тести, пакети контрольних завдань).

Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу проводиться в бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також в домашніх умовах.

Викладач навчальної дисципліни, визначаючи об'єм ,

де - середньо виведена оцінка;

- загальний об'єм навчального часу або об'єм аудиторних занять

відведених на вивчення навчальної дисципліни протягом

семестру;

- семестрові екзаменаційні оцінки.

Якщо при вивченні навчальної дисципліни навчальним планом передбачені диференційовані заліки та іспит, то оцінки в зведену відомість заносяться за наслідками іспиту.

При захисті дипломного проекту (роботи) в державну комісію окрім нормативно певних документів можуть бути подані макети, зразки матеріалів і виробів, документи які вказують на його практичне застосування.

Захист дипломних проектів і здача державних іспитів проводиться на відкритому засіданні державної комісії при участі не менше половини її складу. Присутність голови державної комісії обов'язково.

Рішення державної комісії про рівень знань студентів, виявлених при здачі державних іспитів і захисту дипломних проектів (робіт), а також про привласнення студентам – випускникам кваліфікації і видачі їм державних документів про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, які брали участь в засіданні. При однаковій кількості гол