Реферат: Горлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 багатопрофільний ліцей «Лідер» парк відкритих студій

Управління освіти Горлівської міської ради

Горлівський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 –

багатопрофільний ліцей «Лідер»


ПАРК ВІДКРИТИХ СТУДІЙ


Авторська програма

спецкурсу «Кіно та література»

для учнів 8 – 12 загальноосвітніх, гімназійних і ліцейних класів естетичного

та гуманітарного профілів

(8-9 класи – допрофільна освіта;

10 – 11 (12) – профільна освіта)


Укладач: Л. В. Ісакієва, учитель російської мови, літератури, зарубіжної літератури ГНВК «ЗОШ І–ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» Горлівської міської ради, вчитель-методист;

Л. Б. Кузнецова, учитель російської мови, літератури, зарубіжної літератури ГНВК «ЗОШ І–ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» Горлівської міської ради, вчитель – методист.


Горлівка-2010

^ Пояснювальна записка


Необхідність формування аудіовізуальної грамотності в межах навчально-виховного процесу школи обумовлена тим місцем, яке посідає сьогодні кіно, телебачення та відео в соціально-психологічному розвитку сучасної людини. Час істотно змінив горизонти спілкування особистості з мистецтвом, яке є найважливішим фактором виховного процесу. Одним з завдань шкільної мистецької освіти взагалі та аудіовізуальної зокрема є «…досягнення такого рівня художньої культури учнів, який надасть їм можливості самостійно сприймати, розуміти й інтерпретувати твори мистецтва різноманітних епох, напрямів, авторів та керуватися ними в дорослому житті з метою збагачення власного духовного світогляду» (Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»).

Кінематограф став сьогодні одним з основних засобів пізнання людиною дійсності не тільки в художніх, але й у наукових формах: специфічні засоби кіно допомагають вченим проникати в таємниці фізичного, хімічного, біологічного світу й моделювати їх. Кращі твори світового художнього кіно відобразили найважливіші проблеми людства, дали світові геніальні художні передбачення, оголили трагічні суперечності людської душі.

Феномен відео, що отримав сьогодні найширше розповсюдження, посилює проблему й робить кінематографічну грамотність обов'язковим компонентом структури особистості сучасної людини. У той же час численні дослідження мистецтвознавців, соціологів, педагогів і псіхологів говорять про те, що пізнавальні та виховні можливості кіномистецтва використовуються в педагогіці недостатньо ефективно. Реально це виявляється в тому, що доступність кінематографа в його безпосередньому, а також теле- й відеоваріантах є найбільшою в порівнянні з іншими видами мистецтва, а якість художніх переваг - невисокою.

Програма спецкурсу «Кіно та література» призначена для учнів 8 – 11 (12) профільних естетичних та гуманітарних класів загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв, гімназій. Вона спрямована на розвиток глядацької та аудіовізуальної культури школярів, розширення базових знань з української, російської, зарубіжної літератури, культурології, на формування навичок аналізу та інтерпретації літературних текстів.

Введення даного курсу в навчальний процес має сприяти розвитку масової кіноосвіти школярів.


Мета спецкурсу.

Сформувати в учнів систему естетичних цінностей, глядацьку, аудіовізуальну культуру та медіаетику, здатність до художньо-творчої самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні як інтегральну основу світогляду школяра в процесі сприймання, інтерпретації та оцінювання творів кіномистецтва та літератури.

Основні завдання:

Розвивати:

аудіовізуальну культуру і медіаетику школярів;

самостійність, креативність і критичність мислення, духовний імунітет проти негативних явищ суспільства, відображених в екранізованих творах;

вміння зіставляти літературні твори з кіно-і телеекранізаціями, театральними постановками з урахуванням особливостей кожного виду мистецтва;

навички грамотно висловлювати та обгрунтовувати в усній та письмовій формі своє ставлення до художніх творів і кіно;

навички екранного сприймання, компаративного аналізу літературних творів та фільмів, знаходження відмінностей реальних подій і вимислу.



Сприяти:

становленню позитивного духовного світу людини, її ціннісних орієнтацій;

залученню до систематичного читання, осмислення, прогнозування й переживання прочитаного в зіставленні з побаченим на екрані;

закладанню основ гуманного відношення до загальнолюдських естетичних і моральних цінностей.

Виховувати кваліфікованого читача, слухача, глядача.

Програму побудовано за трьома основними лініями: аксіологічною, літературознавчою й культурологічною, що відбилося як у доборі матеріалу, так і в структуруванні його за етапами навчання.

Кінематографічний образ синтетичний; у його створенні беруть участь різні засоби виразності, в якійсь мірі вже відомі при знайомстві з іншими видами мистецтва. Однак специфіка кінообразу не може бути зведена тільки до синтетичності: синтез - це лише шлях створення нових форм відображення світу. Кінематографічний художній образ починається там, де закінчуються можливості засобів виразності інших мистецтв, які увійшли до синтезу. Тому ключовим принципом викладання курсу є індуктивний - розгляд основних компонентів кінематографічного образу - ЗОБРАЖЕННЯ, СЛОВА, акторської майстерності, ЗВУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА - в широкому естетичному контексті тих мистецтв, які становлять основу кіносинтезу, тобто живопису, літератури, театру та музики. При розгляді цих компонентів кінематографічного образу в теоретичній змістовній лінії розкривається генетичний зв'язок зазначених видів мистецтва.

Дві інші лінії, аксіологічна та культурологічна («Історія виникнення та розвитку кіномистецтва», «Екологія загальнолюдських цінностей у літературі та кінематографі»), спрямовані на зображення кінематографічного образу як етичного та естетичного явища, що постійно розвивається та має значний вплив на формування світоглядних уявлень людей.

Організація навчального матеріалу здійснюється за блочним принципом, що дозволяє будувати свою роботу у межах спецкурсу відповідно до певних потреб та інтересів.

Для реалізації мети та завдань організація роботи у межах теми та кожного заняття може будуватись у такій послідовності:

розгляд теоретичних питань;

практичні завдання;

перегляд і аналіз фільму.

Добір фільмів, представлений в програмі у розділі «Літературні та кіноматеріали», демонструє шедеври світового кіномистецтва, дає можливість на практиці розглянути поняття «класика жанру», а також дозволяє порівняти різні екранізації одних і тих же літературних творів з метою визначення особливостей авторського, режисерського та глядацького поглядів на героїв та події. Фільм при цьому стає дзеркалом, у якому школяр за допомогою педагога може осягнути соціальний досвід минулих поколінь, переосмислити його та створити на його основі свою модель поведінки у конкретних ситуаціях. Розподіл літературного та кіноматеріалу за роками навчання співвідноситься з темами, які розглядаються на уроках української, зарубіжної літератури. Це дає можливість поглибити сприймання учнями творів, які вивчаються.

Під час проведення занять особливу увагу слід приділяти практичним завданням комунікативного характеру (прес-конференція, інтерв’ю, диспут, круглий стіл, кінематографічний діалог), що надасть можливість розширити сприйняття літературного та кінематографічного твору, сприятиме розвитку комунікаційної культури школярів.

Важливим моментом підготовки до продуктивної комунікації є ознайомлення учнів із теоретичними питаннями, історичними довідками, ознайомлення з критичними статтями та рецензіями на вказаний твір. Це дає можливість більш глибоко сприйняти фільм і твір художньої літератури.

У структуру спецкурсу закладені різноманітні форми індивідуальної та групової діяльності: написання анотацій, рецензій, сценарієв, підготовка рефератів та доповідей, проблемних статей, створення афіш, колажів, кіносценарієв, портфоліо кінематографічних творів. На заняттях домінуючою формою навчання та здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, якій відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, аналізувати, співставляти, робити висновки, висловлювати власні думки та оцінювати. При цьому й відбувається поточне оцінювання знань та вмінь учнів.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт.

2

Учень розуміє матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням.

3

Учень розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання.

II. Середній

4

Учень має уявлення про зміст літературного та кінотвору, які розглядаються, здатний переказати уривок з одного з них за допомогою вчителя та за допомогою вчителя визначити основні їх сюжетні елементи.




5

Учень знає зміст літературного та кінотвору, які розглядаються, здатний переказати уривок з одного з них, за допомогою вчителя знайти приклад у тексті чи в демонстраційному матеріалі.

6

Учень знає зміст літературного та кінотвору, які розглядаються, здатний переказати значну їх частину, за допомогою вчителя виділити головні епізоди й знайти спільне та відмінне між літературним твором та його екранізацією.

III. Достатній

7

Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного та кінотвору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади за тексту та фільму.

8

Учень володіє матеріалом, під керівництвом учителя аналізує текст та кіноматеріал, виправляє допущені помилки й добирає докази на підтвердження висловленої думки.

9

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, оцінює окремі літературні та кінематографічні явища, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань.

IV. Високий

10

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, систематизує набуті знання, знаходить та виправляє допущені помилки.

11

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, висловлює свої думки, самостійно оцінює літературні та кінематографічні явища




12

Учень вільно володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, оригінально розв’язує різноманітні навчальні завдання.


Представлені критерії оцінювання є компіляцією державних критеріїв оцінювання знань й вмінь учнів з предметів гуманітарного та естетичного циклів.

Основною структурною одиницею є тема, передбачена навчальною програмою. Тематичне оцінювання є обов’язковим, його результати фіксуються в журналі в окремій колонці («Тематична»). Тематичне оцінювання може проводитись у формі захисту творчих робіт, проектів, диспуту та інших творчих комунікативних форм.

Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці семестру та навчального року. Підсумкова оцінка за семестр визначається за результатами тематичного оцінювання.


^ Зразок тематичного плану

№

Зміст навчального матеріалу

Теоретичні заняття

^ Практичні заняття

Кількість годин

1.

Розділ 1. Історія виникнення та розвитку кінематографу. Український національний кінематограф.

Література та кіно як види мистецтва. Національні особливості кіномистецтва.

Національні традиції в анімаційному мистецтві.

Література та сучасне українське кіно.

7



14

2.

Розділ 2. Теорія літератури та кіно

Літературне джерело та його екранізації

Художні та кінематографічні засоби виразності.

10

17




Кінематографічна розробка літературного сценарію режисером







3.

Розділ 3. Жанрове та стильове різноманіття літератури та кіно.

Анімація як вид кіномистецтва.

25


52





Родинна (сімейна) література у кінематографі.

Науково – популярне кіно та література.










Драматичні жанри в кіно та літературі.

Художня література та художнє кіно.

Документальне кіно.










Епічні жанри в кіно та літературі.

Стильове різноманіття літератури та кіно ХХ – ХХІ ст.







4.

Розділ 4. Екологія загальнолюдських цінностей у літературі та кінематографі.

10

22




Людські цінності та етичні проблеми в літературі та кіно.










Образ людини та світу в літературі та кіно кінця ХХ – ХХІ ст.










Відображення етичних проблем у популярній художній літературі та ігровому кіно.







^ Програма курсу за вибором

«Кіно та література»

8 клас

(35 годин, 1 раз на тиждень)

(Резервний час – 4 години)


^ Розділ, тема

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Літературні та кіноматеріали

Розділ 1. Історія виникнення та розвитку кінематографу. Український національний кінематограф.

Пояснює, яку роль відіграє кіно у загальній структурі мистецтва, зв'язок між кіно та літературою як видами мистецтва, вплив кінематографу на духовне оновлення особистості та розвиток її естетичних смаків.


Х/ф «Пропала грамота», реж. І. Миколайчук (за твором М.Гоголя);

фільм «Малюк», реж. Ч.Чаплін;

фільм «Пекло», реж. Ф.Бертоліні (за твором Данте «Божественна комедія»);

Тема № 1 (6 годин). Кінематограф та література як види мистецтва. Національні особливості кіномистецтва.

Визначає зображувально-виразні засоби літератури, живопису, музики, фотографії, кіно, вплив національної культури на образність кінофільмів.


фільм «Броненосець Потьомкін» реж. С.Ейзенштейн;

фільм «Джигітування козаків 1-го Оренбурзького козачого полку»

реж. А.Федецький;

^ Мистецтво як культурно-історичне явище. Кінематограф та література як види мистецтва. Їх особливості.

Характеризує мистецтво як культурно-іторичне явище, особливості ключових кінематографічних шкіл.


х/ф «Пеппі Довгапанчоха» , реж. М.Мікаелян (за твором А.Ліндгрейн);

^ Народження сінематографу. Зображення шляху його становлення у фільмі "Людина з бульвару Капуцинів". Роль кінематографу в духовному оновленні людини.

Називає ознаки кінематографу як синтетичного виду мистецтва.


Фільми «Відхід потяга від Харківської станції», «Хресний хід з Куряжа в Харків», «Народні гуляння на Кінній площі в Харкові»,

реж. А. Федецький;

^ Кінематограф як синтетичний вид мистецтва. Шляхи використання зображувально-виразних засобів літератури, живопису, музики, театру, фотографії в кіно.

Висловлює особисте ставлення до кінематографу як виду мистецтва.


Фільм «Райдуга», реж. М. Донськой (за сценарієм В.Василевської);

х/ф «Наталка Полтавка», реж. І.Кавалерідзе (за твором І.Котляревського);

^ Розвиток кінематографу в Україні. Соціально-історичні та культурні передумови його виникнення. Національний колорит кіномистецтва.

Простежує шлях розвитку російського та українського кінематографів.





^ Український національний кінематограф та його місце у світовому кінематографі.

Самостійно наводить приклади кінотворів, знятих за літературними творами




^ Розділ 3. Жанрове та стильове різноманіття літератури та кіно.

Тема № 2 (6 годин).

Характеризує анімацію як вид кіномистецтва.


М/ф «Бабка і мураха»,

реж. В.Старевич (за баснею І.Крилова);

Анімація як вид кіномистецтва.

Називає ключові етапи розвитку анімаційного мистецтва, види анімації, принципи анімаційного мистецтва, технології створення анімаційних фільмів, засоби створення літературного та анімаційного образів.

м/ф «Пластилінова ворона»,

реж. О.Татарський (за творами Е.Успенського);


^ Анімація як вид кінематографічного мистецтва. Історія виникнення анімації.

Пояснює, що таке анімація, роль ключових постатей (В. Котьоночкіна, У. Діснея, В. Дахно) у розвитку світової анімації.

д/ф «Світ анімації, або анімація світу», реж. Е.Назаров;

м/ф «Чарівне кільце», реж. Л.Носирієв (за твором Б.Шергіна);

^ Поєднання в анімаційному кіно зображувально-виразних засобів живопису, музики, фотографії. Кроки створення мультиплікаційних фільмів за літературними творами.

Доводить генетичний зв'язок між кіно, літературою та анімацією.


м/ф «Летючий корабель», реж. Г.Бардін;

д/ф із серії «Лінії життя» «Гаррі Бардін»;


^ Сценічність як один з ключових принципів анімації.

Опис зовнішності літературного персонажу як його характеристика. Міміка анімаційного героя.

Простежує основні кроки створення мультиплікаційного фільму на основі літературного твору.


програма О.Нестерова

Музика з м/ф «Сміх і горе близ Білого моря», реж. Л.Носирев.


Художні засоби передачі внутрішнього стану літературного героя. Роль другорядних дій у анімації як засіб надання персонажу більшої виразності. Літературне та анімаційне перебільшення.

Дає визначення понять: анімація, технології створення анімації: класична, стоп-кадрова, спрайтова, 3D-анімація, морфінг.




^ Розділ 1. Історія виникнення та розвитку кінематографу. Український національний кінематограф.

Тема № 3 (7 годин).

Визначає особливості анімаційної дійсності, вплив національної культури на розвиток анімаційного мистецтва.


М/ф «Жив-був пес», реж. Е.Назаров (за мотивами української народної казки); м/ф «Вовк і теля», реж. М.Каменецький;

Національні традиції в анімаційному мистецтві.

Висловлює своє враження від переглянутих мультиплікаційних фільмів.

м/ф «Карлик ніс», реж. І.Максимов (за твором В.Гауфа);

^ Мультфільм Уолта Діснея "Білосніжка та 7 гномів"" як приклад мультиплікації Уолта Діснея . Французька народна казка "Білосніжка" та мультиплікаційний фільм.

Наводить приклади анімаційних фільмів, створених за літературними творами.


м/ф «Білосніжка та 7 гномів», реж. Д.Хенд (за мотивами казки братів Грімм);

м/ф»Аладін», реж. Дж.Маскер, Р.Клементе; м/ф «Як козаки…», реж. В.Дахно;

^ Особливості сприйняття народної казки.

"Казки тисячі та однієї ночі", "Чарівна лампа Аладіна", та мультиплікаційний фільм студії Уолта Діснея "Аладін".

Створює фрагменти сценарію до анімаційного фільму за літературним твором, мальовану раскадровку до анімаційного фільму та тітри до раскадровки.


м/ф «Ну, постривай!»,

реж. В.Котьоночкін;

м/ф «Гофманіада», реж. С.Соколов;

м/ф «Гора самоцвітів», студія «Пілот» під кер. О.Татарського (казки народів Росії);

^ Мультиплікаційний фільм за мотивами твору.

Російська та українська анімаційні школи.

Виразно читає уривки з прозових текстів, призначених для озвучування мультиплікаційних фільмів.

м/ф «Добриня Микитич і Змій Горинич»,

реж. І.Максимов;


^ Лялькова та мальована мультиплікація. Мультфільми за російськими народними казками. Сатирична народна казка в анімації.




м/ф «Альоша Попович та Тугарин змій», реж. К.Бронзіт;

м/ф «Ілля Муромець та Соловей-розбійник», реж. В.Топчин;

^ Мультфільми, зняті за мотивами билин. «Добриня Микитич і Змій Горинич»,"Альоша Попович та Тугарин змій", «Ілля Муромець та Соловей-розбійник».




м/ф «Садко багатий», реж. В.Курчевський;

м/ф «Казка про рибалку та рибку», реж. М.Цехановський;

^ Сучасне читання билин. Твори О.С.Пушкіна та А.П.Чехова в російській анімації. Казка "Аліса в країні чудес" у мультиплікації.




м/ф «Казка про мертву царівну та семеро богатирів», реж. І.Іванов- Вано, О.Снежко-Блоцька;

м/ф «Казка про царя Салтана», реж. І.Іванов-Вано;

^ Мультфільм "Аліса в країні чудес. Аліса в Задзеркаллі»" українського режисера Є.Пружанського та мультфільм «Аліса в країні чудес» студії Уолта Діснея.




м/ф «Казка про Золотого Півника», реж. О.Сніжко-Блоцька;

м/ф «Ванька Жуков», реж. Л.Зарубін;


^ Національні особливості мультиплікації.




м/ф «Каштанка», реж. Н.Орлова;

м/ф «Людина в футлярі», реж. Л.Зарубін;







м/ф «Аліса в країні чудес», реж. Є.Пружанський;

м/ф «Аліса в країні чудес», реж. У.Дісней;







м/ф «Квітка папороті», реж. А.Грачова (за мотивами твору М.Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала»), м/ф «Пригоди коваля Вакули», реж. Є.Сивоконь

^ Розділ 3. Жанрове та стильове різноманіття літератури та кіно.

Тема № 3 (12 годин).

Пояснює особливості родинного кіно як жанру ігрового, особливості дитячих короткометражних фільмів.

к/ф «Сорок чортів і одна зелена муха» (кіножурнал «Єралаш» ) (за оповіданням Д.Моска);

Родинна (сімейна) література у кінематографі.

Характеризує родинний (сімейний) фільм як жанр ігрового кіно, генетичний зв'язок між дитячою літературою та сімейним кіно.

к/ф «Ну, чому ми так говоримо?» (кіножурнал «Єралаш») (за оповіданням Л.Ізмайлова);

Кіно як вид мистецтва. Жанрове різноманіття кінематографу. Родинний (сімейний) фільм як жанр ігрового кіно. Дитяча література та сімейне кіно. Особливості родинних фільмів. Дитячі короткометражні фільми. «Єралаш».


Визначає жанрові особливості дитячої літератури та сімейного кіно, шляхи відображення внутрішнього світу літературних героїв у родинному кіно; особливості кіноказки, дитячого пригодницького кіно, фантастики, родинної комедії, сімейно-побутового фільму та фільму про тварин.

Казки О.Роу: «Василиса Прекрасна», «Нові пригоди кота в чоботях», «Морозко», «Королівство кривих дзеркал», «Мар’я -майстерниця», «Варавара-краса, довга коса», «Вогонь, вода, мідні труби»;

^ Казка як вид родинного кіно. Народна поетична основа фільмів-казок О.Роу. Відображення народних моральних настанов у фільмах-казках.


Називає режисерів-кінематографістів, які працювали та працюють у жанрі родинного (сімейного) кіно.


Фільм-казка «Там, на незнаних доріжках», реж. М.Юзовський ( за казкою Е.Успенського «Вниз по волшебной реке»);

х/ф «Білий Бім чорне вухо», реж. С.Ростоцький (за повістю Г.Троєпольского);

^ Любов до природи, небайдужість до чужої болі у творі Г.Троєпольського «Білий Бім чорне вухо» та однойменного фільму режисера С.Ростоцького.

Доводить велику роль родинного кінематографу у формуванні позитивних моральних якостей глядачів.

Вміє аргументовано виказати своє ставлення до переглянутого фільму чи прочитаного твору, співставити літературний твір та його екранізацію, визначаючи особливості першого та другого.

х/ф «Планета», реж. І.Білостоцький (за твором В.Крапівіна «Така була планета»);

х/ф «У пошуках капітана Гранта», реж. С.Говорухін ( за твором Ж.Верна);

х/ф «Не буду ганстером, люба», реж. А.Пуйпа (за мотивами творів О’Генрі);

^ Особливості передачі внутрішнього світу тварини у книзі та кіно.


Самостійно наводить приклади дитячої літератури та родинних (сімейних) фільмів.

м/ф «Пригоди капітана Врунгеля», реж. Д.Черкаський

х/ф «Нові пригоди капітана Врунгеля», реж. Г.Васильєв (за твором А.Некрасова);

Теплота людських почуттів у творах О’Генрі. Новели О’Генрі та їх екранізація. Родина та її цінність для людини у творах російських письменників та кінематографістів.




х/ф «Дитинство Тьоми», реж. О.Стрижевська (за твором М.Гаріна-Михайловського);

х/ф «Цвіркун за вогнищем», реж. Л.Нечаєв (за твором Ч.Діккенса «Різдвяні історії»);

х/ф «Опудало», реж. Р.Биков (за твором В.Железнікова);

^ Проблема основ людського буття у творі Діккенса «Різдвяна пісня в прозі». Милосердя, чуйність як головні риси справжньої людини.

Дитяча пригодницька література в кіно.




х/ф «Людина-амфібія», реж. О.Атанесян (за твором О.Бєляєва);

х/ф «Людина-амфібія», реж. Г.Казанський (за твором О.Бєляєва);

Мужність, відвага, стійкість у складних життєвих випробуваннях – головні риси героя-дослідника «Діти капітана Гранта». Безмежна фантазія в кінофільмі за мотивом твору А.Некрасова «Пригоди капітана Врунгеля».




м\ф «Чортеня з пухнастим хвостом»,
реж.А.Резніков (за
мотивами творів О’Генрі);
х/ф «Ділові люди», реж.
Л.Гайдай (за мотивами
творів О’Генрі).

^ Фантастика в літературі та кіно. Образ майбутнього в науковій фантастиці.

Родинна комедія. Засоби створення комічного в творах О’Генрі.







^ Юмористичні твори О’Генрі та фільми режисера Л. Гайдая «Ділові люди».









9 клас

(35 годин, 1 раз на тиждень)

(Резервний час – 3 години)


^ Зміст навчального матеріалу

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Літературні та кіноматеріали

^ Розділ 2. Теорія літератури та кіно


Пояснює, що таке пластичний кінематографічний образ, роль мовної характеристики в створенні образу героя, роль музично-звукового оформлення в передачі емоційного настрою кіногероя.


Х/ф «Балада про доблесного лицаря Айвенго», реж. С.Тарасов (за твором В.Скотта); х/ф «Знедолені», реж. Ж.Дайан (за твором В.Гюго);

м/ф «Козетта», реж. А.Бурове (за твором В.Гюго);

Тема № 1 (9 годин) Художні та кінематографічні засоби виразності.


Характеризує художній образ як форму художнього мислення автора літературного та режисера кінотворів, особливості відображення літературного образу в кіно.


х/ф «Шинель», реж.

В.Фокін (за твором

М.Гоголя);

х/ф «Пан Тадеуш»,

реж.А.Вайда (за твором

А.Міцкевича);

фільм-опера «Євгеній

Онегін»,

реж.Р.Тихомиров; х/ф «Онегін», реж. М.Файнс (за твором О.С. Пушкіна «Євгеній Онегін»);

Література та кіно. Генетичний зв'язок цих видів мистецтва. Художній та кінематографічний образи. Художній образ як форма художнього мислення. Пластичний кінематографічний образ.


Називає елементи словесної та зображальної характеристики літературного героя та пластичного кінематографічного образу, засоби образно-композиційної умовності в літературі та кіно.


спектакль «Весілля
Фігаро», реж.М.Захаров
(за твором П.Бомарше);
м/ф «Енеїда», реж.
В.Дахно (за твором І.Котляревського);

х/ф «Троє в човні, не

рахуючи собаку», реж.

Н.Бірман (за твором

Дж.К.Джерома);

^ Словесні та зображувальні характеристики літературного та пластичного образу. Характер та образ в літературі та на екрані.

Доводить, що монтажний принцип є характерною ознакою художнього мислення.

Простежує шляхи відтворення художніх засобів виразності в кіно.


х/ф «Наймичка», реж.

І.Молостова (за твором

Т.Г.Шевченка);

х/ф «Назар Стодоля»,

реж. Г.Чухрай (за твором

Т.Г.Шевченка);

х/ф «Сон», реж.

В.Денисенко (за твором

Т.Г.Шевченка);

^ Акторсько-виконавча специфіка передачі літературного образу.

Мовна характеристика героя. Особливості її передачі на сторінках твору та кіноекрані. Акторська мовна майстерність.


Визначає особливості акторсько-виконавчої специфіки передачі літературного образу.

Висловлює своє ставлення до того, наскільки вдало передані в кіно літературні образи, своє ставлення до використання в кіно музично-звукового оформлення як елементу характеристики героя, аргументовано висловлює своє враження від акторської мовної майстерності.

х/ф «Конотопська

відьма», реж.І.Афанасьєв,

Р.Бунь (за твором

Г.Квітки-Основ'яненка);


^ Місце пейзажу та інтер’єру в художньому та кінотворі. Пейзаж та інтер’єр як характеристика літературного та кінообразу.

Самостійно створює усний портрет літературного та кіногероя, використовуючи різні засоби образності та виразності.

Виразно читає уривки з текстів.




Роль музично-звукового оформлення в характеристиці героя кінофільму. Засоби образно-композиційної умовності. Умовність сюжету кінотвору як засіб передачі алегоричності літературного твору.

Інсценізує уривки з текстів, передаючи особливості літературного образу через мову, міміку, рух.




^ Монтажний принцип як характерна ознака художнього мислення. Особливості відображення літературного образу в кінематографі.







^ Розділ 3. Жанрове та стильове різноманіття літератури та кіно.


Дає визначення понять науково-популярна література та кіно.


Д/ф «Тарас Шевченко», реж. І.Місявичус; навчально-худ.фільм «Т.Шевченко. Заповіт», реж.С.Клименко;

Тема № 2 (7 годин). Науково – популярне кіно та література


Характеризує своєрідність драматургії науково-популярних фільмів.


д/ф «Великі українці»

(Г.Сковорода,

Т.Шевченко, Л.Українка),

реж.В.Кіпіані;

^ Науково-популярна література та кіно. Полемічність як особливість науково-популярних фільмів.

Визначає роль художніх засобів у науково-популярному кіно, шляхи передачі авторського сприйняття героїв та подій у літературному та кінематографічному творах.


«Живий Пушкін» (цикл

передач Л.Парфенова);

д/ф «Олександр Пушкін.

Генії та злодії епохи, що

уходить», реж.

В.Харченко-

Куліковський,

Ю.Мавріна та ін.;

^ Своєрідність драматургії науково-популярних фільмів.

Роль образності у науково-популярному фільмах. Зв’язок художніх творів автобіографічного характеру та науково-популярних творів про життя та творчість письменника.


Створює фрагменти кіносценарію до науково-популярного фільму за біографією письменника, приклади дикторського тексту до науково-популярного фільму, створеного за біографією письменника.


д/ф «Двох геніїв політ.

М.Гоголь та

Ф.Достоєвський», реж.

І.Золотуський;

д/ф «Микола Гоголь.

Генії та злодії епохи, що

уходить», реж.

В.Харченко-

Куліковський,

Ю.Мавріна та ін.;

д/ф «Птах-Гоголь», реж.

Л.Парфенов

^ Дикторський текст у кінотворі та його роль у розумінні ідейного змісту твору. Особливості передачі образу героя кінофільму через дикторське сприйняття.

Роль художніх засобів в утвердженні морально-етичної позиції автора у науково-популярному кіно.








^ Засоби передачі авторського сприйняття героїв та подій у науково – популярному літературному та кінематографічному творах.







^ Розділ 3. Жанрове та стильове різноманіття літератури та кіно.


Пояснює, що таке драма як рід літератури, підходи до екранізації драми.


Спектакль «Ромео та Джульєтта», реж. А.Ефрос (за твором В.Шекспіра); «Гамлет», реж. Г.Козінцев (за твором В.Шекспіра);

Тема № 3 (8 годин) Драматичні жанри в кіно та літературі.


Називає ознаки драми як роду літератури та жанру ігрового кіно, ознаки драми та комедії як жанрів літератури та кіно.


«Король Лір», реж.

Г.Козінцев (за твором В.Шекспіра); Спектакль «Міщанин-шляхтич», реж. В. Шлезінгер (за твором Мольєра);

^ Драма як рід літератури та вид кіномистецтва. Її витоки. Особливості кіноспектаклю. Зв'язок кінодрами з театральною драматургією та прозовою літературою.

Характеризує драму, трагедію та комедію як літературні та кінематографічні жанри.


Спектакль «Удаваний хворий», реж. С.Женовач (за твором Мольєра)

^ Драма як літературний та кінематографічний жанр. Дослідження образу героя в драмі. Драматичний конфлікт.

Визначає особливості кіноспектаклю як жанру ігрового кіно, зв'язок кінодрами з театральною драматургією та драматичною літературою, драматичний конфлікт та особливості його відображення у кінотворі, засоби відтворення комічного в літературі та кіно.




^ Особливості його відображення в літературному творі та кіно. Комедія. Кращі традиції вітчизняної та зарубіжної класичної літератури як основа розвитку кінокомедії.

Виразно читає уривки з драматичного твору.

Інсценізує уривки з текстів, передаючи особливості літературного образу через мову, міміку, рух.





^ Головний герой комедійного літературного твору. Засоби його передачі в кіно. Засоби відтворення комічного в літературному та кінотворах.

Самостійно наводить приклади літературних драматичних творів, які були екранізовані.

Вміє аргументовано виказати своє ставлення до переглянутого фільму, спектаклю чи прочитаного твору, співставити літературний твір та його екранізацію, визначаючи особливості першого та другого.




^ Розділ 1. Історія виникнення та розвитку кінематографу.

Називає ключові постаті в розвитку українського кінематографу (О.Довженка, О.Ханжонкова, С.Параджанова, Б. Івченка) та української анімації (В.Дахно, Д. Черкаського).

х/ф «Зачарована Десна», реж. О.Довженко; х/ф «Тарас Бульба», реж. В.Бортко (за твором М.Гоголя);


^ Українській національний кінематограф.

Тема № 4 (8 годин).

Визначає вплив ключових постатей українського кінематографу на розвиток світового кіномистецтва, особливості відтворення національної історії та традицій у сучасному історичному та музичному кіно.

Мюзікл «Сорочинський ярмарок», реж. С.Горов; Мюзікл «Вечори на хуторі біля Диканьки», реж. С.Горов; м/ф «Крила», реж.Д.Черкаський (за твором І.Драча)


Література та сучасне українське кіно.

О.Довженко - зачинатель поетичного напрямку в українському кінематографічному мистецтві. Відтворення в творчості О. Довженка невичерпних народних джерел.

Пояснює зв'язок між російською та українською кінематографічними школами.

Створює реферати-дослідження з історії розвитку українського кінематографу, реферати компаративного характеру, відгуки та рецензії на переглянуті фільми.




"Тарас Бульба" В. Бортко Відображення в ньому національних традицій українського народу.







Образ українського козацтва у творі Гоголя "Тарас Бульба" та на екрані. Особливості історичних подій у творі як тло вирішення сімейної драми. Зв'язок фільму з літературним джерелом.







^ Сучасне українське музичне кіно. К.Меладзе як засновник сучасного українського мюзиклу.







^ Творча інтерпретація художнього тексту як сучасне читання літературного твору.






Українські народні казки як основа для мультиплікації. Мультфільм як національний образ в мультиплікації. Українська анімація.






^ Творчість Давида Черкаського як яскравий приклад сучасної української анімації. Відображення жанрової різноманітності української літератури в кіно.








10 клас

(35 годин, 1 раз на тиждень)

(Резервний час – 4 години)


^ Зміст навчального матеріалу

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Літературні та кіноматеріали

^ Розділ 2. Теорія літератури та кіно

Тема № 1 (8 годин).

Визначає особливості художнього кіно як провідного виду кіномистецтва, особливості літературного та режисерського сценаріїв, зв'язок між стильовими та жанровими особливостями кіносценарію та літературног