Реферат: Магістерська програма: „ Адміністративний менеджмент І маркетинг в системі антикризового управління (назва)

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА


05.02.02 – МР. 1622 ”С” 2009. 10. 16. 32 ПЗ


Тищенко Марини Валеріївни


2009 р.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ
ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ






Допускається до захисту

В.о. завідувача кафедри світового

сільського господарства та ЗЕД

к.е.н., доц. ______________Л.В.Діброва

“ ___” __________ 2009 р.




^ МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: «Управління фінансовими потоками сільськогосподарського підприємства ( на прикладі ВП НУБіП «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка»)»

^ Спеціальність: 8.000007 - “Адміністративний менеджмент"

(шифр і назва)


Магістерська програма: „ Адміністративний менеджмент і маркетинг в системі антикризового управління”__________________________

(назва)

Спеціалізація: Управлінська____

(виробнича, дослідницька, управлінська)


Виконала: ___________________________М.В. Тищенко

(Підпис)


Науковий керівник:_________________________В.П. Галушко д.е.н.,професор (Підпис)


КИЇВ - 2009


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ


НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

^ ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ


Затверджую

В.о. завідувача кафедри світового

сільського господарства та ЗЕД

к.е.н., доц. ______________Л.В. Діброва

“____ ” _____________ 2008 р.

^ З А В Д А Н Н Я

до виконання магістерської роботи

студентові Тищенко Марині Валеріївні


Спеціальність: 8.000007 – «Адміністративний менеджмент»

(шифр і назва)

Програма : « Адміністративний менеджмент і маркетинг в системі антикризового управління»_______________________________________________________________

(назва)

Спеціалізація: _________Управлінська______________

(виробнича, дослідницька, управлінська)

Тема магістерської роботи: «Управління фінансовими потоками сільськогосподарського підприємства ( на прикладі ВП НУБіП «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка»)»


Затверджена наказом ректора НУБіП України від 16.10.2009 р. №1622 „С”

Термін подання завершеної роботи на кафедру ___2009.11.16__________.

(рік, місяць, число)

Вихідні дані до роботи: навчальна та наукова література, офіційні статистичні матеріали, звати та оперативні матеріали Міністерства України та публікації наукових установ.

Перелік питань, що підлягають дослідженню:

1. Теоретичні та методичні аспекти управління фінансовими потоками на сільськогосподарському підприємстві

2. Аналіз сучасних методів управління фінансовими потоками та дослідження їх впливу на фінансово-економічний стан ВП НУБіП «Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка »

3. Напрями удосконалення управління фінансовими потоками на сільськогосподарському підприємстві


Керівник магістерської роботи ___________________ В.П. Галушко, д.ек.н., професор

(Підпис)

Завдання прийняла до виконання ___________________ М.В. Тищенко

(Підпис)

Дата отримання завдання: „_16_” 12_ 2008 р.

РЕФЕРАТ


на магістерську роботу на тему: «Управління фінансовими потоками сільськогосподарського підприємства ( на прикладі ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”)»


Управління фінансовими потоками — найважливіший елемент фінансової політики підприємства, воно пронизує всю систему його керування.

Від розробки та впровадження ефективних методів управління фінансовими потоками залежить не тільки ритмічність забезпечення фінансовими ресурсами виробничого процесу, але і підвищення інвестиційно-інноваційної активності сільськогосподарських підприємств, що дозволить досягти підприємству своїх стратегічних цілей.

Робота складається з трьох розділів:

У першому розділі розкриваються теоретичні та методичні аспекти управління фінансовими потоками на сільськогосподарському підприємстві.

У другому розділі проведено аналіз сучасних методів управління фінансовими потоками та дослідження їх впливу на фінансово-економічний стан ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”.

У третьому розділі роботи розроблено напрями удосконалення управління фінансовими потоками на сільськогосподарському підприємстві

Предметом дослідження є методи та інструменти управління фінансовими потоками на сільськогосподарському підприємстві.

Об’єктом дослідження є процес формування фінансових потоків ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”.

Метою магістерської роботи є дослідження економічного змісту поняття “фінансові потоки підприємства ” і формування на цій основі теоретичних засад і практичних підходів до вдосконалення системи управління фінансовими потоками сільськогосподарського підприємства.


ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….6

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ..................................................................................................................................8

1.1. Сутність і зміст терміна “фінансовий потік” та супутніх категорій і понять……………………………………………………………………………… 8

1.2. Системний підхід до визначення основних елементів управління фінансовими потоками ………………………………………………………………35

1.3. Світовий досвід управління фінансовими потоками підприємства…...49


РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ВП НУБІП «ВЕЛИКОСНІТИНСЬКЕ НДГ ІМ. О.В. МУЗИЧЕНКА»……………………………………………………………………..57

2.1. Економіко-господарська характеристика ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”……………………………………………………... 57

2.2. Управління фінансовими потоками в рослинництві…………………….71

2.3. Управління фінансовими потоками в тваринництві…………………… 84


РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ……….92

3.1. Оптимізація виробничого процесу в умовах обмеженого фінансового забезпечення……………………………………………………………………….92

3.2. Методика контролю за рухом фінансових потоків підприємства……....97

3.3. Рекомендації щодо впровадження системи управління фінансовими потоками підприємства…………………………………………………………..105

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….110

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..….114

ДОДАТКИ………………………………………………………………………....120


ВСТУП

На розвиток господарської діяльності сільськогосподарських підприємств значною мірою впливає недостатність обігових коштів і нераціональне їх використання, що призводить до втрати ринків збуту, виникнення кризи неплатежів, збиткової діяльності, що в кінцевому підсумку впливає на конкурентоспроможність, та може спричинити банкрутство підприємства.

Одним з головних аспектів вирішення окреслених проблем є створення ефективної системи управління фінансовими потоками, яка дозволяє максимізувати результативність обігу фінансових ресурсів і забезпечити їх достатній рівень у необхідний момент часу. Від розробки та впровадження ефективних методів управління фінансовими потоками залежить не тільки ритмічність забезпечення фінансовими ресурсами виробничого процесу, але і підвищення інвестиційно-інноваційної активності сільськогосподарських підприємств, що дозволить досягти підприємству своїх стратегічних цілей.

В сучасних умовах становлення ринкової економіки перед кожним суб’єктом господарювання постають задачі підвищення ефективності функціонування діяльності, забезпечення надійного, стійкого розвитку та високого рівня конкурентоспроможності. Одним з важливих інструментів, який забезпечує створення сприятливих умов, є впровадження прогресивних систем управління, які базуються на застосуванні потокового уявлення процесів, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів, робіт, послуг та отриманням доходів від їх реалізації.

Необхідність здійснення контролю за управлінням фінансових потоків обумовлена тим, що від їх руху залежить функціонування підприємства взагалі. Контроль дозволяє виявляти не тільки порушення, помилки, зловживання, але й хибні та неоптимальні дії в діяльності, що сприяє виробленню підприємством ефективної стратегії. “Наявність системи контролю за фінансовими потоками дозволяє сформувати чіткий фінансовий регламент підприємства, оптимізувати його фінансову систему ”

Отже, впровадження основних елементів системи управління фінансовими потоками на підприємстві слід розглядати як один з головних чинників підвищення ефективності будь-якої фінансово-господарської діяльності. Постійний кругообіг фінансових потоків на підприємстві приводить до безперервних змін як у джерелах їх формування, так і в розміщенні, а це, в свою чергу, впливає на результативність і платоспроможність підприємства. Саме тому, запропоновані елементи системи управління дозволяють в динамічних умовах розвитку скоординувати зусилля підприємства для досягнення встановлених завдань.

Метою магістерської роботи є дослідження економічного змісту поняття “фінансові потоки підприємства ” і формування на цій основі теоретичних засад і практичних підходів до вдосконалення системи управління фінансовими потоками сільськогосподарського підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

уточнити сутність і зміст категорії “фінансові потоки підприємства ”;

класифікувати фінансові потоки за характерними ознаками;

розробити системні засади управління фінансовими потоками підприємства;

узагальнити методичні підходи до аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та обґрунтувати показники, які необхідні для здійснення аналізу фінансових потоків підприємства;

розробити методичні рекомендації щодо планування обігу фінансових потоків;

обґрунтувати підходи до здійснення контролю за обігом фінансових потоків.

Об’єктом дослідження є процес формування фінансових потоків ВП НУБіП „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”.

Предметом дослідження є методи та інструменти управління фінансовими потоками на сільськогосподарському підприємстві.


РОЗДІЛ 1

^ ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ


1.1. Сутність і зміст терміна “фінансовий потік” та супутніх категорій і понять


Протягом останніх років в економічній літературі значну увагу було приділено питанням розвитку фінансового управління. Для відображення фінансових процесів все частіше використовується поняття “фінансові потоки”. Об’єктивна необхідність впровадження цього терміна була викликана практичною діяльністю підприємств, яка пов’язана із рухом фінансових ресурсів в процесі реалізації фінансових відносин між суб’єктами господарювання.

Термін “фінансовий потік” зустрічається в наукових працях таких видатних вчених-економістів, як З. Броді та Р. К. Мертон, В. Пономаренко, О. Пушкар, Ю. Путятін, О. Тридід, В. Іванов, М. Якубовський, В. Золотарьов, М. Войнаренко, В. Бочаров, М. Романовський, А. Горбунов, В. Корнєєв, А. Азрилиян, Н. Тренев, М. Кизим, О. Васюренко, Г. Азаренкова, Ю. Плущевська, Т. Кузнєцова та багатьох інших. Однак, незважаючи на те, що термін “фінансовий потік” є “інтуїтивно очевидним” його тлумачення можна зустріти лише в деяких наведених працях. При цьому в економічній літературі не існує єдиної думки щодо визначення цього поняття.

Саме тому головною задачею для розроблення методичних підходів і практичних рекомендацій з управління фінансовими потоками підприємства є дослідження економічного змісту фінансових потоків, їх природи походження та сфери діяльності [1].

У наукових працях сформувалися три підходи до визначення сутності фінансових потоків підприємства, які характеризуються ознаками, представленими в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1

Напрямки, переваги та недоліки в різних підходах до трактування поняття “фінансовий потік ”

Ознака

1-й підхід


2-й підхід


3-й підхід


Фінансовий потік дорівнює грошовому потоку

Фінансовий потік існує тільки на макрорівні

Фінансовий потік існує
на мікрорівні



Перевага


- розглядається на рівні підприємств;

- враховується динамічна сутність потоків


- розглядається у рамках макроекономічного механізму;

- враховуються відносини, пов’язані з обігом фінансових ресурсів


- розглядається на рівні підприємств;

- охоплюються всі фінансові ресурси (не тільки грошові)



Недолік

- окрім грошей не охоплюють рух інших фінансових ресурсів;

- не враховуються відносини, які виникають при здійсненні руху фінансових ресурсів

- сфера існування звужується до перерозподільної стадії;

- визначаються лише макроекономічні властивості

- не враховуються відносини, які виникають при здійсненні руху фінансових потоків;

- обов’язковість
супроводження товарним потоком

Джерело: Майборода О. В. Особливість визначення та сутність фінансових потоків підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 184. Т. 3. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 659–670.


Згідно з даними таблиці 1.1 перший підхід ґрунтується на схожості фінансових потоків із грошовими. Знак рівняння вітчизняні науковці ставлять, спираючись на закордонних авторів, перекладаючи “фінансові потоки” з американського терміна “Cash flow” – “потік готівки”. При цьому окремі закордонні фахівці, такі, як S. Ross, під цим терміном, мають на увазі різницю між сумою грошей, які надійшли та перераховані з рахункового рахунка [8].

Проте ряд науковців, наприклад, З. Боди, Р. Мертон, В. Евстигнеев , М. Лапуста, П. Некольский, при визначенні фінансового потоку користуються іншим терміном, таким, як “Flows of funds” (у перекладі з англ. “потоки фондів”). Я дотримуюсь думки вказаних фахівців, оскільки цей показник відображає рух не тільки грошової маси, а й інших активів підприємства, що відповідає економічній сутності фінансових ресурсів. Незаперечною є думка Дж. М. Кейнса, який різницю між грошима та всіма іншими активами вбачає у тому, що “для грошей їх премія за ліквідність набагато перевищує витрати на утримання, тоді як витрати на утримання інших активів набагато перевищують їх премію за ліквідність” [40].

Я погоджуюся і з думкою О. Васюренка та Г. Азаренкової, що ототожнення понять “фінансовий потік” і “грошовий потік” ускладнює побудову адекватних систем управління фінансовими ресурсами .

Згідно з другим підходом фінансові потоки представляють лише макроекономічний механізм, який пов’язаний із перерозподілом бюджетних і позабюджетних фондів держави з метою збалансування фінансових ресурсів у секторах економіки країни . Тим самим науковці відкидають думку про існування фінансових потоків на рівні підприємства. Разом з тим підприємство є основною ланкою народного господарства, що забезпечує формування переважної маси товарів, послуг, робіт [45].

Розбіжність у думках щодо сфери дії фінансових потоків виникає внаслідок двох підходів до трактування економічної сутності фінансів: розподільної, до якої відносяться вказані фахівці, та відтворювальної. Прихильники розподільної теорії стверджують, що фінанси виникають на другій стадії відтворювального процесу – при розподілі та перерозподілі вартості сукупного суспільного продукту, що свідчить про обмеженість такого підходу .

Згідно з відтворювальною теорією фінанси розглядаються на всіх стадіях відтворювального процесу, зараховуючи до складу фінансів всю сукупність грошових розподільних відносин. І хоча їхня участь на різних стадіях неоднакова, вона еквівалентна частці розподілу в кожній фазі. Розподіл має місце і на виробничій стадії, і на стадії обміну, і на стадії споживання [31].

Відсутність єдиної думки у визначенні поняття “фінансові потоки” пов’язана із зовнішніми формами прояву фінансової категорії, які були сформовані за часи командно-адміністративної економіки, де управління фінансовими ресурсами було прерогативою державних органів влади. Враховуючи той факт, що фінанси, які функціонують на рівні підприємств, обслуговують сферу матеріального виробництва і відображають закономірності розвитку економіки держави в цілому, ігнорування відтворювальною стадією в сфері дії фінансових важелів є обмеженим [9].

До третьої групи фахівців, які застосовують поняття “фінансові потоки” у своїх роботах, належать прихильники логістичного підходу управління ресурсами підприємства [52]. Логістика – досить нова наука, яка отримала широке практичне застосування у сфері знань про планування, організацію, управління і контроль руху різних ресурсів у просторі й часу. Її сутність полягає в системності, комплексності та обліку витрат у процесі постачання, виробництва, зберігання, розподілу, транспортування і збуту. В даному підході фахівці відводять товарному потоку першочергову роль [14].

Незважаючи на те, що в рамках цього підходу фінансові потоки деякі вчені трактують як направленість (рух) використання фінансових ресурсів. Ствердження, що цей рух виникає при умові існування відповідного йому товарного потоку, ототожнює потік фінансових ресурсів із рухом готівки за відвантажену продукцію, виконані послуги тощо. Слід зауважити, що розрив між цими потоками у часі може бути значним [7]. Крім цього, майже вся фінансова діяльність, яка знаходить своє відображення в звіті про фінансові результати, не пов’язана із товарним потоком: списання заборгованості підприємства, штрафи, пеня, неустойки, безповоротна фінансова допомога та ряд інших. До того ж, амортизація не є готівковою витратою, а використання авансових платежів останнім часом випереджає рух товарів [20].

На мою думку, за логістичним підходом в управлінні фінансовими потоками втрачається головна ознака категорії “фінанси”, яка повинна бути присутня у визначенні терміна “фінансовий потік”. Це – відносини, що виникають внаслідок руху фінансових ресурсів.

Разом з тим аналіз наукових досліджень свідчить про існування суперечності у характеристиці відносин, які супроводжують сферу діяльності фінансів і відповідно впливають на визначення фінансових потоків. Одні вважають, що саме грошові відносини відображують сутність фінансів, інші наполягають на економічних [38].

Дотримуючись думки фахівців, я вважаю, що грошові відносини звужують роль фінансів до формування і розподілу грошових фондів та накопичень, тобто розподілу виручки від реалізації і прибутку. Проте їх роль значно ширша: операції з цінними паперами, інвестування та кредитування діяльності підприємств та ін.

Фінанси тільки набувають грошової форми, оскільки супроводжують ці відносини. Співвідношення між грошовим і фінансовим капіталом приблизно таке ж, як між частиною і цілим [27]. Схематично роль грошей у фінансовій категорії можна продемонструвати такою схемою (рис. 1.1.).





Грошові відносини

Фінансові ресурси

рух (потік)

Економічні (фінансові) відносини

Фінансовий потік



рух (потік)


Грошові кошти

Рис. 1.1. Роль грошових відносин у визначенні економічної сутності фінансового потоку [38]


На підставі порівняння двох понять, таких, як “фінанси” та “потік”, враховуючи упущення в існуючих трактуваннях, автором запропоноване таке визначення фінансового потоку (рис. 1.2).




Рис. 1.2. Визначення терміну „фінансовий потік” [1]


Згідно з наведеним визначенням фінансові потоки можна розкласти на базис (тобто фінансові ресурси) та надбудову (економічні відносини). Переміщення грошових та інших фінансових ресурсів, а також економічні відносини, що супроводжують цей рух, в сукупності становлять фінансовий потік. Це підтверджує думку, що фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин. Математично підтвердити даний вислів можна функцією залежності економічних відносин (Х) та фінансових ресурсів (Yі) [38]:

, (1.1)


де Fi – фінансовий потік;

Хi – економічні відносини, що супроводжують i-ий фінансовий ресурс;

Yi – фінансовий ресурс, який рухається в межах i-го фінансового потоку.


В той же час це рівняння має свої особливості:


якщо X = 0, то Fi = Y. (1.2)


У випадку, коли фінансові ресурси носять статичний характер, тобто відсутній їх рух, підстав до виникнення економічних відносин немає (х = 0), тоді фінансові потоки будуть дорівнювати лише фінансовим ресурсам (1.2). Тим самим змінні приведеної функції представляють набір змінних рішень. Маючи динамічну ознаку, фінансовий потік оцінюється кількістю фінансових ресурсів за визначений період часу. Тобто фінансові потоки набувають властивості “фінансів” як економічна категорія і “фінансових ресурсів” – як кількісний вимір загальних активів підприємства (1.1)[21].

Зважаючи на те, що “фінансові потоки” – багатогранне поняття, яке характеризується багатьма видами фінансових ресурсів та економічних відносин, що виникають внаслідок їх руху, для забезпечення ефективного цілеспрямованого управління фінансовими потоками необхідною є систематизація їх видів за допомогою класифікаційного розподілу. Методом дослідження множини об’єктів шляхом їх поділу на класи (групи) за відповідною загальною ознакою з метою пізнання сутності, змісту, ступеня схожості і різниці об’єктів можна розробити класифікацію фінансових потоків за такими ознаками (табл. 1.2)[2].

Згідно з даними таблиці 1.2 фінансові потоки можна охарактеризувати за п’ятьма ознаками.

Фінансовий потік – це узгоджений в часі рух фінансових ресурсів у господарському середовищі, направлений на забезпечення основних процесів діяльності суб’єкта господарювання і пов’язаний зі зміною стану визначеного обсягу грошових, матеріальних, трудових засобів підприємства, результати якого відображаються на рахунках бухгалтерського обліку і в фінансовій звітності та виступають основним об’єктом власного капіталу [7].
Таблиця 1.2
Класифікаційні ознаки та види фінансових потоків

Ознаки класифікації фінансових потоків

Види фінансових потоків

За напрямком руху фінансових ресурсів

1. Односторонні:

1.1 Вхідні

1.2 Вихідні

2. Двосторонні

За сферою існування

1. Внутрішні

2. Зовнішні

За періодичністю

1. Одноразові (випадкові)

2. Постійні з невизначеним періодом часу

3. Постійні з визначеним періодом часу

За видом діяльності

1. Операційні

2. Фінансові

3. Інвестиційні

За формою фінансових ресурсів

1. Грошові
2. Товарні
3. Негрошові

Джерело: Азаренкова Г. М. Теоретичні та методологічні передумови управління фінансовими потоками // Вісник Української академії банківської справи. – 2002. – № 1. – С. 34–38

На мій погляд це визначення більш точно та повно розкриває сутність фінансових потоків, що здійснюються на підприємствах різних галузей економіки та видів діяльності, оскільки визначає структуру потоку, його зміст, а також вказує на взаємозв’язок з матеріальною сферою.

Фінансові потоки представляють собою замкнуті цикли, тобто їх функціонування відбувається безперервно, доки підприємство здійснює свою діяльність. Вони схожі за природою виникнення, цільовим призначенням, тривалістю та іншими характеристиками. Основні параметри, що належать потоку, властиві і фінансовому потоку: “визначена траєкторія його руху, початок, звідки бере свій напрямок потік, та кінець, де потім завершує свій рух, довжина шляху, швидкість та інтенсивність його руху, час руху, проміжні пункти” .

Рух фінансових потоків забезпечується формами розрахунків, що застосовуються в комерційній діяльності підприємства, за товари та послуги, що продаються або передаються, а також відображають рух боргових вимог, які є формою грошового обміну .

В деяких літературних джерелах фінансові потоки розглядають як фінансові ресурси. Це приводить до неправильного трактування понять “фінансовий потік” та “фінансовий ресурс”. Фінансові ресурси – це “усі джерела коштів, акумульовані підприємством для формування необхідних йому активів з метою здійснення усіх видів діяльності, як за рахунок власних доходів, нагромаджень та капіталу, так і за рахунок різного роду надходжень”; “частина коштів підприємства у фондовій і не фондовій формі, яка формується у результаті розподілу виробленого продукту, залучається до діяльності підприємства з різних джерел і спрямовується на забезпечення розширеного відтворення виробництва” . Фінансові потоки – це рух фінансових ресурсів, пов’язаний з їх формуванням і використанням, зміною їх форми, що відбувається за певний період часу і в певному середовищі. “Якщо потік платежів є результатом фінансової операції суб’єкта господарювання, то фінансові потоки – це узагальнююча характеристика та підсумок всієї господарсько-фінансової діяльності” [28].

Виходячи з попереднього аналізу понять і для ідентифікації фінансового потоку пропонується його структура у вигляді множини елементів, визначених на основі засад фінансової логістики та бухгалтерського обліку:


FS = < P; R (R0; Rk); t; О; FR; V >,

(1.3)


де FS – фінансовий потік;

P = {P1; P2; …, Pn} – множина місць здійснення фінансового потоку;

R – маршрут руху фінансового потоку;

R0 = {R01; R02; …, R0n} – множина джерел фінансового потоку;

Rk = {Rk1; Rk2; …, Rkn} – множина завершень фінансового потоку;

t =  – час, протягом якого здійснюється фінансовий потік;

t0Om = {t0O1; t0O2; …, t0On} – множина часу початку здійснення операцій ФП (дат початку здійснення операції);

tkOm = {tkO1; tkO2; …, tkOn} – множина часу завершення операцій ФП (дат завершення операції);

О = {O1; O2; …, On} – множина операцій, які характеризують рух фінансових ресурсів;

FR – вид фінансового ресурсу;

V = {V1; V2; …, Vn} – обсяг фінансового ресурсу в кількісному виразі.

Виходячи із структури фінансового потоку розкриємо значення його елементів (рис. 1.4).


Надходження

Вибуття

Збільшення

Зменшення

Формування

Нарахування

Сплата

Отримання

Інші

Операція

(О)
^ Місце (Р), маршрут (Rп; Rк)
Час

(t)

Фінансовий ресурс (FR)

Готівкові кошти

Кошти на банківських рахунках

Витрати

Доходи

Прибуток

Податки

Статутний фонд

Амортизація

Пайові внески

Цінні папери

Кредити

Інвестиції

Інші

День

Місяць

Квартал

Рік

Життєвий цикл підприємства

В залежності від структурного підрозділу підприємства та його контрагентів:

робоче місце;

цех;

склад;

банк;

каса;

інші.

Обсяг фінансового ресурсу (V)

Обсяг фінансового ресурсу – це кількісний реквізит, який буде визначатися в грошових одиницях або їх еквівалентах


Рис. 1.4 Елементи фінансового потоку [38]

Фінансовий потік може складатися або з однієї операції, або з безлічі, але всі вони повинні стосуватися тільки одного фінансового ресурсу. Наприклад, фінансовий ресурс ПДВ і операції по його нарахуванню та сплаті формують потік платежів ПДВ; сукупність операцій, пов’язаних із залученням і погашенням кредитних ресурсів, а також нарахування і сплата відсотків по кредитам, формують кредитний потік; сукупність операцій, пов’язаних з формуванням прибутку на основі доходів від різних видів діяльності і витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією готової продукції, а також його розподілом на виплату дивідендів акціонерам, на формування резервного фонду утворюють потік, що відображає результати діяльності підприємства. Такі елементи, як час, маршрут, місце та обсяг ресурсу – множинні, як і операція, що дозволяє ідентифікувати фінансовий потік тільки за фінансовим ресурсом. Цей аспект буде відрізняти потік від господарської операції.

З метою впорядкування великого обсягу інформації для її кращого сприйняття, пізнання, аналізу та розширення знань здійснюється класифікація різних об’єктів. Питанню класифікації фінансового потоку в літературі приділяється недостатньо уваги. Різні дослідники виділяють власні класифікаційні ознаки, які або відрізняються за назвою, але мають однакову сутність, або відрізняються за суттю. Так в своїх працях даного питання торкалися Бутрін А.Г. [ ], Потєхін Н.А., Смірнова Ю.В. [ ], Тінікашвілі Т.Ш. [ ], Шемаєва Л.Г. [ ] та інші [54].

З урахуванням характеристик елементів фінансового потоку можна виділити ознаки та їх значення для класифікації. Можна класифікувати як з урахуванням одного елементу, так й їх комбінацій. На основі дослідженого матеріалу та визначених елементів фінансових потоків (див. рис. 1.1) пропонується їх класифікація:

а) з урахуванням місця здійснення фінансових потоків їх можна класифікувати за місцем функціонування:

1) фінансові потоки держави;

2) фінансові потоки галузі;

3) фінансові потоки суб’єкта господарювання.

б) з урахуванням маршруту фінансових потоків їх можна класифікувати за відношенням до системи функціонування:

1) внутрішні та зовнішні;

2) вхідні та вихідні.

Внутрішні фінансові потоки – це потоки, які функціонують всередині підприємства: між його підрозділами по розподілу прибутку; між підприємством та його працівниками по розрахункам із заробітної плати та соціальним виплатам; між підприємством та його акціонерами, засновниками, власниками з приводу виплати дивідендів, поповнення капіталу та інші.

Зовнішні фінансові потоки – це потоки, які функціонують між підприємством і зовнішнім середовищем: державними органами з приводу виплати податків, зборів, відрахувань, штрафів, санкцій, продажу товарів для державних потреб та отримання фінансової допомоги; покупцями з приводу отримання коштів за реалізовані товари, продукцію, матеріали, послуги; постачальниками з приводу здійснення виплат за отримані послуги, сировину, товари та інше; фінансово-кредитними установами з приводу отримання і виплати кредитів, відсотків по ним, розміщенню коштів на депозитних рахунках, здійснення розрахункових операцій; страховими компаніями з приводу здійснення страхових платежів та отримання компенсацій при настанні страхового випадку; фондовими ринками з приводу розміщення, купівлі, продажу цінних паперів та отримання прибутку від операцій з ними; інвестиційними фондами з приводу інвестування тимчасово вільних грошових коштів для отримання додаткового прибутку та інше [55].

Вхідні фінансові потоки – це потоки, напрямок руху яких направлений в систему. Наприклад, вхідні зовнішні потоки завершуються на підприємстві, а їх початок ініціюють державні, фінансово-кредитні установи, власники підприємства, персонал, покупці, постачальники, страхові, інвестиційні компанії та інші. Вхідні внутрішні – потоки, які починаються і завершуються всередині підприємства (джерелом початку і місцем завершення потоку є структурні підрозділи підприємства).

Вихідні фінансові потоки – це потоки, напрямок руху яких направлений із системи. Для вихідних зовнішніх та внутрішніх потоків джерелом виступає підприємство, а кінцевим споживачем відповідно контрагенти підприємства та його структурні підрозділи;

в) з урахуванням сутності часових характеристик фінансових потоків їх можна класифікувати за періодичністю здійснення:

1) періодичні – це ФП, які періодично повторюються в різні цикли діяльності підприємства (платежі постачальникам, отримання платежів від клієнтів);

2) неперіодичні – це ФП, які або виникають один раз і в подальшому не повторюються, або повторюються через значний проміжок часу (отримання субсидії, виплата або отримання штрафів).

г) з урахуванням сутності операцій ФП їх можна класифікувати:

1) за складністю:

прості (одноактні) – це фінансові потоки, які складаються з однієї операції, не відшкодовують і не компенсують джерела свого виникнення (наприклад, виплата податків та відрахувань);

складні (багатоактні) – ФП, які складаються з множини операцій, функціонують на протязі тривалого часу і породжують нові джерела фінансування (наприклад, отримання прибутку від діяльності і вкладення цих коштів в новий цикл діяльності);

2) за характером операцій, пов’язаних з рухом фінансових ресурсів:

позитивні – потоки, операції яких позитивно впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, збільшують його фінансовий потенціал (наприклад, надходження, збільшення, отримання та інші);

від’ємні – потоки, операції яких зменшують результати фінансово-господарської діяльності підприємства (наприклад, вибуття, зменшення, сплата, перераховано та інші).

ґ) з урахуванням сутності фінансових ресурсів потоки можна класифікувати за економічним змістом (значення даної класифікаційної ознаки обрані згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №4 “Звіт про рух грошових коштів”):

1) фінансові потоки за наслідками операційної діяльності:

дохід від реалізації товарів, робіт, послуг;

платежі постачальникам, підрядникам та іншим організаціям за придбані товари, роботи, послуги;

погашення дебіторської заборгованості;

податкові платежі та відрахування до фондів;

потоки, пов’язані з відтворенням робочої сили;

отримання та виплата штрафів;

витрати на збут та інші;

2) фінансові потоки за наслідками інвестиційної діяльності:

отримані дивіденди по цінним паперам;

лізингові платежі;

придбання та продаж довгострокових фінансових інвестицій;

продаж позаоборотних активів;

інші платежі і надходження коштів, пов’язані із здійсненням реального та фінансового інвестування;

3) потоки за наслідками фінансової діяльності:

операції на валютному ринку;

отримання та повернення довгострокових та короткострокових кредитів;

процентні виплати;

виплата дивідендів акціонерам підприємства;

надходження або виплата коштів, пов’язаних з залученням додаткового та пайового капіталу.

д) з урахуванням сутності обсягу фінансових ресурсів фінансових потоків їх можна класифікувати за формою:

1) грошові – це потоки, які складаються з операцій руху коштів в готівковій або безготівковій формі;

2) в формі грошових еквівалентів (здійснення короткострокових високоліквідних фінансових інвестицій, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів з незначним ризиком зміни вартості);

3) умовно грошові або негрошові (потоки, пов’язані з виникненням дебіторської та кредиторської заборгованості, бартерні операції).

е) з урахуванням сутностей фінансових ресурсів, часу та місця здійснення фінансових потоків їх можна класифікувати за моментом виникнення:

1) первинні – потоки, які передують іншим потокам, породжують їх;

2) вторинні або похідні – це потоки, породжені іншими потоками (отримання доходу від реалізації продукції, виплата з нього податку на додану вартість, після цього отримання чистого прибутку, виплата податку на прибуток, поповнення капіталу за рахунок прибутку, виплата дивідендів, заробітної плати і т.д.). Кожен похідний потік, який породжує наступний, є первинним по відношенню до наступного [57].

Класифікацію можна здійснювати за іншими ознаками та значеннями з урахуванням сутностей комбінацій елементів ФП.

Підприємство – це єдиний дієвий механізм і тому його незалежні та взаємопов’язані між собою фінансові потоки можна розглядати як єдиний потік, що складається з множини потоків. Оскільки