Реферат: International Review

International Review




№ 1(13) березень 2010


ВІДНОСИНИ УКРАЇНА – ЄС:

під тиском фінансово-економічної кризи



Автори:

В. Мовчан

І Бураковський

О. Соскін

Д. Бастіан



В цьому номері квартальника публікуються результати дослідження впливу фінансово-економічна кризи на відносини між ЄС та Україною та її наслідків для сторін. Дослідження здійснюється в рамах проекту „Моніторинг відносин Україна-ЄС” започаткованого Інститутом зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України.

Необхідність запровадження такого проекту обумовлена потребою переосмислення ситуації, що склалась у відносинах між Україною та Європейським союзом а також формулювання нової моделі євро інтеграційної стратегії України в рамках політики сусідства.

Переосмислення стратегії реалізації євроінтеграційного курсу України потребує розробки нових підходів з впровадження європейських стандартів у різних сферах суспільного життя та наближення України до вимог членства в ЄС. Одним з таких підходів є формування стратегічного порозуміння серед політичної еліти щодо європейського напрямку розвитку України. Іншим напрямком реалізації євро інтеграційних прагнень України є досягнення ширшої обізнаності громадськості щодо стану та перспектив європейської інтеграції України. Важливим завданням є також досягнення більшої обізнаності і розуміння з боку вітчизняного бізнесу важливості європейської інтеграції України, доручення його до стратегічного мислення, щільної прив’язки України до європейського ринку та ділової культури.

Важливим сегментом реалізації завдань євроінтеграції України є регіональні аспекти інтеграції, що потребує регулярного інформування регіонів про головні події в ЄС та взаємовідносин між Україною і Європейським Союзом.

З цією метою в рамках реалізації проекту і здійснюється моніторинг відносин Україна-ЄС, їх аналіз та публікація результатів, а також їх адресне розповсюдження серед регіональних органів державної влади, іноземних дипломатичних представництв та неурядових організацій.

^ Зміст публікацій виражає виключно погляди авторів і не обов’язково збігається з поглядами і позиціями Інституту зовнішньої політики


ЗМІСТ


1. Вероніка Мовчан. Вплив світової фінансової кризи на економічні відносини України та ЄС. 4.

2 Олег Соскін. Фінансово-економічні та соціальні загрози, що постали перед Україною під впливом світової кризи. 19.

3. Ігор Бураковський. Наслідки фінансової кризи для ЄС на прикладі Греції 37

4. Дженс Бастіан. Греція в Південно-Східній Європі: політичні можливості та економічні виклики. 47


Вероніка Мовчан,

співробітник Інституту економічних досліджень

та політичних консультацій


^ ВПЛИВ СВІТОВОЇ КРИЗИ НА ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА ЄС


Вступ

Світова економічна криза суттєво вплинула на економічні відносини України та країн ЄС, в першу чергу змінивши інтенсивність та, певною мірою, структуру торгівлі товарами та послугами, а також потоків капіталу. Вплив кризи на рух робочої сили був значно меншим, аніж очікувалось.

Хоча різкого підвищення торгівельних обмежень у двосторонній торгівлі не відбулось, за період кризи, тобто з вересня 2008 року, країнами було ініційовано кілька торгівельних розслідувань, які торкались інтересів партнера. Також у 2009 році в Україні діяла тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита на кілька товарних категорій, які є важливими у торгівлі з ЄС.

Іншою важливою складовою співробітництва під час кризи могло стати отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС, яка була прив’язана до виконання Україною програми реформ, що передбачалась угодою “stand-by” з Міжнародним валютним фондом (МВФ).1 Однак, оскільки восени 2009 року відбулось фактичне призупинення співробітництва по цій програмі з МВФ, макрофінансова допомога ЄС також не надавалась. В той же час протягом 2009 року активізувалась співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку, який надавав кредити українським банкам та реальному сектору.

Також, незважаючи на кризу, тривало співробітництво України та ЄС в інших питаннях. Протягом року відбулось кілька раундів переговорів щодо створення зони вільною торгівлі, на яких були обговорені питання тарифних розкладів, а також широке коло питань гармонізації українського регуляторного середовища з європейським. Посилилась співпраця у енергетичній сфері, що було особливо важливо з огляду на газову кризу січня 2009 року, коли на кілька тижнів було припинено транзит природного газу з Росії до ЄС.2 Було розпочато кілька проектів твінінгу та проектів технічної допомоги,3 спрямованих на вирішення довгострокового завдання забезпечення стабільного економічного розвитку в країні. Основна увага в цій роботі приділяється аналізу впливу світової кризи на рух капіталів, ринок праці та торгівельні відносини між Україною та ЄС.


Вплив фінансово-економічної кризи на^ ТОРГІВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ


Торгівля товарами

Світова економічна криза зумовила різке падіння обсягів торгівлі товарами між Україною та ЄС-27. Якщо на піку торгівельної активності вартісні обсяги торгівлі сягали 3,8-3,9 млрд. євро щомісяця, то у січні 2009 року товарообіг скоротився до 1,4 млрд. євро, що відповідає рівню початку 2005 року (рис. 1).


Рисунок 1. Вартісні обсяги торгівлі товарами між Україною та ЄС-27 у 1999-2009 роках



Джерело: Євростат, http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/external_trade/data/database

Відбулось скорочення як експорту, так і імпорту товарів на фоні падіння економічної активності в країнах-партнерах. У 2009 році реальний ВВП України скоротився на 15,1%4, тоді як падіння реального ВВП ЄС-27 становило 4,2%,5 що зумовило відповідне падіння попиту.

За оцінками Євростату, темпи падіння українського експорту та імпорту у 2009 році були майже симетричними і склали 45,7% для експорту в ЄС та 44,6% для імпорту з ЄС. Найбільше скорочення вартісних обсягів експорту та імпорту спостерігалось у першій половині 2009 року на фоні високої бази попереднього року, але поступово ситуація почала вирівнюватись, частково за рахунок зміни бази порівняння (рис.2). Різниця між піковими значеннями місячного експорту складала 2,7 рази між липнем 2008 року (максимум) та травнем 2009 року (мінімум). Для імпорту, різниця становила 3,2 рази між липнем 2008 року (максимум) та січнем 2009 року (мінімум).

У грудні 2009 року падіння у відношенні рік до року сповільнилось до 22,9% для експорту та 11,1% для імпорту, і можна очікувати, що протягом 2010 року падіння зміниться на приріст.


Рисунок 2. Темпи приросту/падіння експорту та імпорту товарів у торгівлі між Україною та ЄС-27



Джерело: Євростат, http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/external_trade/data/database

Після тимчасового збалансування обсягів експорту та імпорту наприкінці 2008 року та на початку 2009 року знов почав зростати дефіцит торгівлі товарами. За результатами 2009 року дефіцит торгівлі товарами склав 6,0 млрд. євро порівняно з 10,6 млрд. євро попереднього року. Вочевидь, без принципової зміни структури експорту Україна залишатиметься нетто-імпортером у торгівлі з ЄС, оскільки в країні існує високий стійкий попит на продукцію ЄС, необхідну для модернізації внутрішнього виробництва та задоволення потреб споживачів у товарах тривалого використання.

Падіння обсягів експорту України в ЄС-27 відбулось у фактично всіх товарних категоріях. У вартісному виразі найбільше скоротився експорт мінерального палива та паливо-мастильних матеріалів: на 61,7% за рік. Це пояснюється як зниженням світових цін на нафту і її похідні після рекордних значень, що були зафіксовані у першій половині 2008 року (ціна сирої нафти доходила до 140 доларів США за барель), так і скороченням попиту на ці продукти на фоні нижчої економічної активності в ЄС.


Таблиця 1. Експорт України в країни ЄС-27 за основними товарними категоріями




Структура, % від загального*

Темп приросту/падіння,

% рік до року*




2008

2009

2008

2009

Харчові продукти та живі тварини

6,99

8,21

185,6

-36,2

Напої та тютюнові вироби

0,19

0,31

27,7

-12,7

Нехарчова сировина, за винятком палива

17,19

21,10

44,4

-33,3

Мінеральне паливо, паливно-мастильні матеріали

16,32

11,51

68,2

-61,7

Масла тваринного та рослинного походження, жир та віск

3,18

4,15

-7,9

-29,0

Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

5,64

5,37

-7,7

-48,2

Товари промислового виробництва, в основному класифіковані за матеріалами (вкл. метали)

34,36

27,60

11,1

-56,4

Машини та транспортне обладнання

9,39

12,11

22,4

-30,0

Змішані промислові статті

4,11

6,05

-4,6

-20,0

Джерело: Євростат (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ ), розрахунки ІЕД

Примітки: * розраховано на основі вартісних показників, виражених у євро


Аналогічні причини – тобто зниження цін і попиту – зумовили 56,4% падіння експорту товарів промислового виробництва, у першу чергу металів, у 2009 році. Скорочення експорту чорних металів в ЄС розпочалось влітку 2008 року (рис. 3), ставши одним з важливих каналів трансмісії світової кризи в Україну.6 Місячний обсяг експорту заліза та сталі в ЄС у травні 2009 року складав лише 20% вартості липня 2008 року, тоді як для фізичних обсягів експорту відповідне співвідношення становило 38%.

Різке скорочення торгівлі металом та мінеральним паливом і продуктами його переробки також зумовило помітну зміну структури товарного експорту до ЄС. Під час кризи: зменшились частки торгівлі так званими товарами промислового виробництва та мінеральним паливом на користь нехарчової сировини (зокрема, насіння рапсу), сільськогосподарської продукції, масел, а також машин та транспортного обладнання.


Рисунок 3. Динаміка українського експорту заліза та сталі (код 67 SITC) в ЄС-27



Джерело: Євростат, http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/external_trade/data/database

Зміни у структурі імпорту товарів з країн ЄС-27 також були суттєвими (Таблиця 2). Імпорт скоротився за всіма товарними категоріями, за виключенням масла та олії рослинного і тваринного походження, імпорт яких продовжив зростати, хоча й значно повільнішими темпами, аніж до кризи. Ймовірно, триваюче зростання імпорту масел пов’язано з попитом на ці товари з боку харчової промисловості, скорочення випуску в якій було одним з найменших серед галузей обробної промисловості завдяки меншій еластичності попиту на продовольчі товари порівняно з непродовольчими товарами.7

Найвищі темпи падіння – і відповідно різке зниження частки цих товарів у загальній структурі імпорту – спостерігались у імпорті мінерального палива, а також машин та обладнання. Імпорт обох категорій товарів скоротився більш ніж вдвічі.

Різке падіння імпорту в Україну пояснюється дією кількох чинників. По-перше, це девальвація гривні, яка зробила імпорт менш доступним. По-друге, це загальне скорочення доходів всіх економічних суб’єктів (підприємств, домогосподарств, держави) на фоні падіння виробництва. По-третє, це обмеження доступу по фінансових ресурсів внаслідок банківської кризи та припинення притоку іноземного капіталу. В результаті внутрішній попит різко звузився. За оцінками Держкомстату України, у 2009 році реальне валове нагромадження основного капіталу було на 46,2% меншим, аніж рік тому, тоді як реальне кінцеве споживання домогосподарств впало на 13,8%.

Крім суто економічних факторів скорочення на імпорту машин та обладнання дещо вплинув адміністративний фактор, а саме встановлення 13-відсоткової тимчасової надбавки до діючих ввізних мит, яка поширювалась на автомобілі та холодильники і діяла з березня по вересень 2009 року.


Таблиця 2. Імпорт України з країн ЄС-27 за основними товарними категоріями



Структура, % від загального*

Темп приросту/падіння,

% рік до року*




2008

2009

2008

2009

Харчові продукти та живі тварини

5,20

7,15

49,0

-23,8

Напої та тютюнові вироби

0,72

0,86

2,1

-33,4

Нехарчова сировина, за винятком палива

1,62

1,94

20,8

-33,4

Мінеральне паливо, паливно-мастильні матеріали

5,36

4,17

77,4

-56,9

Масла тваринного та рослинного походження, жир та віск

0,20

0,36

136,1

2,2

Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

14,17

19,50

10,4

-23,8

Товари промислового виробництва, в основному класифіковані за матеріалами (вкл. метали)

15,55

17,78

5,4

-36,6

Машини та транспортне обладнання

43,75

32,37

6,7

-59,0

Змішані промислові статті

11,20

13,48

11,7

-33,3


Джерело: Євростат (http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ ), розрахунки ІЕД

Примітки: * розраховано на основі вартісних показників, виражених у євро


Хоча світова криза різко знизила обсяги зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС та дещо змінила структуру, значущість ЄС-27 як торгівельного партнера України у 2009 році майже не змінилась. За даними Держкомстату України, товарообіг з ЄС становив 24,9 млрд. доларів США у 2009 році, що дорівнює 29,3% загального товарообігу України за рік порівняно з 25,5% товарообігу з Російською Федерацією, наступним за обсягами торгівельним партнером України.

Таким чином, незважаючи на кризу, ЄС-27 як єдина митна територія залишився найбільшим торгівельним партнером України. Однак, за час кризи відбулись помітні зміни у структурі торгівлі. Зокрема, зменшилась частка експорту металів та мінерального палива, поступившись торгівлі сільськогосподарськими товарами (харчова та нехарчова сировина), а також машинами та обладнанням. В імпорті, натомість, зменшився обсяг машин та обладнання, купівля яких великою мірою залежала від банківських кредитів.

Стрімкіше, порівняно з експортом, падіння імпорту протягом гострої фази кризи призвело до звуження дефіциту торгівлі товарами. Проте, Україна залишилась нетто-імпортером у торгівлі з ЄС. Більш того, швидші щомісячні темпи відновлення імпорту вказують на високу імовірність повернення дефіциту до попереднього рівня.


Торгівля послугами

Торгівля послугами меншою мірою постраждала від кризи порівняно з товарною торгівлею. Якщо сукупний товарообіг України у 2009 році знизився майже вдвічі, сукупна торгівля послугами скоротилась лише на одну п’яту.

Аналогічні тенденції спостерігаються й в торгівлі послугами з ЄС. За даними Держкомстату України, у 2009 році експорт послуг до ЄС впав на 26,5% порівняно з 2008 роком, тоді як скорочення імпорту було меншим і становило 21,7%. В цілому сукупна торгівля послугами з ЄС-27 скоротилась на 24,2%. В результаті швидшого скорочення експорту баланс торгівлі послугами став близьким до нуля (мінус 13,8 млн. доларів США), тоді як рік тому додатне сальдо дорівнювало 229,5 млн. доларів США.

Як і у торгівлі товарами, у торгівлі послугами під час кризи ЄС зберіг статус основного партнера України. За даними Держкомстату, у 2009 році частка торгівлі послугами з ЄС-27 становила 41% від сукупної торгівлі послугами, тоді як частка Російської Федерації була 28%. На країни ЄС-27 припадало 31,4% загального експорту послуг з України та 58,1% імпорту. Для порівняння, частки Росії становили 36,3% та 12,6%, відповідно.

Основними торгівельними партнерами України у торгівлі послугами традиційно залишились Кіпр, Велика Британія та Німеччини, причому найбільше падіння серед цих країн спостерігалось у сукупному обсязі торгівлі послугами з Німеччиною (на 30,8%), тоді як найменше – з Кіпром (на 13,3%) за рахунок збереження фактично незмінними обсягів імпорту послуг з цієї країни.

За час кризи не відбулось принципових змін у галузевій структурі експорту послуг. Як і раніше, Україна надавала, в першу чергу, транспортні послуги (58,6% у 2009 році), хоча їх вартісний обсяг впав майже на більш ніж одну п’яту за рахунок зниження промислового виробництва в регіоні й, відповідно, скорочення обсягів перевезень. Також високу частку експорту в ЄС продовжували займати різні ділові, професійні та технічні послуги (18,5% у 2009 році).

В той же час структура імпорту дещо змінилась. Порівняно з попереднім роком суттєво зросла частка фінансових послуг (з 30,9% у 2008 році до 37,3% у 2009 році), тоді як частка транспортних послуг різко скоротилась (з 19,1% до 12,8%, відповідно) за рахунок менших обсяг торгівлі товарами. Частка різних ділових, професійних та технічних послуг у імпорті з ЄС-27 також зменшилась, але менше і становила 17,8% у 2009 році порівняно з 19,6% рік тому.

Рисунок 4. Українська торгівля послугами з країнами-членами ЄС-27 у 2009 році



Джерело: Держкомстат

Таким чином, торгівля послугами з країнами ЄС-27, як і торгівля послугами в цілому, значно меншою мірою постраждала від міжнародної фінансової та економічної кризи. За рахунок швидшого падіння експорту послуг до ЄС відбулось фактичне збалансування вартісних обсягів експорту та імпорту послуг за результатами 2009 року порівняно з додатнім сальдо у минулі роки. Також відбулись зміни структури у імпорті послуг. Суттєво скоротилась частка імпорту транспортних послуг на користь імпорту фінансових послуг.


Торговельний режим

За час кризи основні параметри торгівельного режиму, що діє між Україною та ЄС, фактично не змінились. Як і раніше, ключовими документами були Угода про партнерство та співробітництво (УПС), яка набула чинності у 1998 році, а також положеннями Генеральної системи преференцій (версія від 1 січня 2006 року)8.

Розпочаті у 2008 році переговори щодо створення розширеної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною були продовжені, однак не завершені. Протягом 2009 року країни обмінялись тарифними пропозиціями, а також продовжували переговори щодо питань регуляторної гармонізації.9 В той же час обміну розкладами щодо торгівлі у сфері послуг станом на кінець 2009 року не відбулось.10 Таким чином, використання Угоди про ЗВТ як антикризового заходу навряд чи можливо, оскільки переговори займуть, ймовірно, ще кілька років. Більш того, ймовірно, що окремі риси кризи призведуть до зміни переговорних позицій сторін, що позначиться й на результаті переговорного процесу.

Набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі у 2008 році скасувало квоти на експорт прокату до ЄС, і на сьогодні у двосторонній торгівлі між Україною та ЄС не застосовуються кількісні обмеження торгівлі.11 Іншим важливим наслідком членства України в СОТ у період кризи стало зниження ризику встановлення нових торгівельних обмежень з боку ЄС, що можна було б очікувати у іншому випадку.12

З боку України найважливішим протекціоністським заходом протягом кризи стало запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита у розмірі 13%.13 Надбавка діяла протягом березня – вересня 2009 року і поширювалась на дуже обмежене коло товарів, а саме на автомобілі (коди УКТЗЕД 8702, 8703 та 8704) та холодильники (код УКТЗЕД 8418).14 Встановлення тимчасової надбавки стало додатковим негативним чинником, який фактично зупинив імпорт товарів, на які поширювалась дія надбавки, з країн ЄС (Рисунок 4). Відзначимо, що високі темпи скорочення імпорту автомобілів та холодильників спостерігались ще з жовтня 2008 року, тобто одразу після початку кризи, внаслідок різкої девальвації гривні та скорочення внутрішніх доходів. Однак введення надбавки посилило ефект кризи та фактично зупинило імпорт цих товарів з ЄС, який майже не відновився й після її скасування.

Важливою компонентою торговельного режиму між Україною та ЄС залишились антидемпінгові та спеціальні заходи, які країни застосовують по відношенню до окремих товарних категорій взаємного імпорту. Відзначимо, що протягом кризи тиск заходів торгівельного захисту змінився з боку ЄС і дещо зріс з боку України.

Розпочате ЄС у листопаді 2008 року антидемпінгове розслідування щодо імпорту квадратних або прямокутних сталевих труб походженням з України було припинене без застосування заходів. Станом на квітень 2010 року в ЄС щодо українського імпорту діє шість антидемпінгових заходів.

Рисунок 5. Вплив тимчасової надбавки до діючих ставко ввізного мита на торгівлю з ЄС



Джерело: Євростат, http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/external_trade/data/database

З боку України у 2009 році закінчилась дія антидемпінгових заходів, спрямованих на обмеження імпорту деревоволокнистих плит з Польщі, запровадженого у 2004 році, а також дія двох спеціальних заходів незалежно від країни походження – щодо імпорту абразивних інструментів та руберойду. В той же час, почало діяти кілька нових заходів. Зокрема, Україна строком на п’ять років ввела антидемпінгові мита проти шприців походженням з Іспанії, Німеччини, Сполученого Королівства, а також Китаю, антидемпінгове розслідування щодо яких розпочалось у 2008 році. Також почали діяти спеціальні заходи незалежно від країни походження щодо імпорту сірників та попередні спеціальні заходи щодо імпорту листового термічно полірованого скла. Також у лютому 2010 року Україна розпочала ще два спеціальні розслідування – щодо мінеральних добрив та феросплавів.

Таким чином, хоча криза не призвела до обмеження принаймні формального доступу українських експортерів на ринок ЄС, в Україні взяли верх протекціоністські настрої, що призвело до запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита. Також в країні зросло використання заходів торговельного захисту


Вплив ГЛОБАЛЬНОЇ фінансовоЇ на Рух капіталу


Фінансова криза призвела до різкого зниження притоку іноземного капіталу в країну, тоді як зовнішні зобов’язання країни залишились високими, що зумовило відтік капіталу. Відповідно, за результатами 2009 року дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу склав 11,9 млрд. доларів США порівняно з профіцитом на рівні 9,7 млрд. доларів США рік тому. Відзначимо, що відтік по фінансовому рахунку розпочався вже у четвертому кварталі 2008 року, коли дефіцит склав 5,8 млрд. доларів США.

Однак окремі сегменти ринку капіталу реагували на кризу по-різному. Так, у країну продовжувався притік прямих іноземних інвестицій (ПІІ), який, за оцінками НБУ, у 2009 році становив 4,7 млрд. доларів США, що вдвічі менше, аніж рік тому.15 Значна частка цих інвестицій надходила у фінансовий сектор для ре-капіталізації банків з іноземних капіталом (це насамперед стосується інвесторів з Австрії, Нідерландів, Франції)

Європейський Союз залишився ключовим іноземним інвестором в Україні. Його частка в загальному обсязі ПІІ в Україну збереглась майже незмінною порівняно з 2008 роком. Вона становила 78,3%. Хоча притік прямих інвестицій був значно повільнішим і станом на 1 січня 2010 року загальний обсяг ПІІ з ЄС склав 31,4 млрд. доларів США порівняно з 28,1 млрд. рік тому.

Країни-донори не змінились – це Кіпр, Німеччина, Австрія, Великобританія та Нідерланди (рис. 5). Їх частка в загальному обсязі ПІІ з ЄС склала понад 77% у 2009 році, що близько до показника 2008 року.

Станом на 1 січня 2010 року найбільше ПІІ було сконцентровано у промисловості (22,6%) та фінансовому секторі (22,1%), хоча ці частки дещо зменшились порівняно з 2008 роком за рахунок більшого розпорошення об’єктів інвестування при зменшенні загальних обсягів надходжень.

Стрімке сповільнення притоку ПІІ супроводжувалось чистим відтоком іншого капіталу. За оцінками НБУ, у 2009 році в Україні відбулось чисте погашення кредитів та облігацій перед іноземними позичальниками, у тому числі позичальникам з ЄС, на суму 9,1 млрд. доларів США порівняно з чистим залученням на рівні 12,4 млрд. доларів США рік тому. Відзначимо, що багатьом українським позичальникам – у тому числі НАК “Нафтогаз” – вдалось реструктуризувати свої зовнішні борги, що зменшило відтік капіталу у 2009 році, але збільшило боргове навантаження майбутніх періодів і відклало ризик дефолтів окремих суб’єктів господарювання на 2010 та подальші роки.

За інформацією НБУ, у перші місяці 2010 року відбувалось накопичення простроченої зовнішньої заборгованості реального сектору, яка за два місяці 2010 року


Рисунок 5. Загальний обсяг ПІІ в Україну у розрізі ключових країн-партнерів



Джерело: Держкомстат

склала 1,0 млрд. доларів США, тоді як за весь 2009 рік така заборгованість становила 1,4 млрд. доларів США. Можна очікувати, що у 2010 році, коли подальша реструктуризація боргів буде досить складаною, зросте кількість випадків банкрутств та змін власників в економіці.

Якщо говорити про портфельні інвестиції, то у 2008 році відбулось згортання ринку після першої хвилі фінансової кризи, однак на початку 2009 року ситуація стабілізувалась. Індекс ПФТС почав зростати з другого кварталу 2009 року, однак активного притоку портфельних інвестицій, порівнюваного з до-кризовим 2007 роком, досі не спостерігається.

Під час кризи важливим джерелом притоку зовнішнього капіталу в країну стала міжнародна фінансова допомога від міжнародних організацій, а саме МВФ, Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Наприкінці 2009 року Європейська Комісія запропонувала Раді ЄС надати Україні макрофінансову допомогу у формі позики розміром до 500 млн. євро для подолання наслідків глобальної економічної кризи. Ця допомога мала надаватись на підтримку реалізації програми, погодженої українським урядом з МВФ, за умови її виконання. Макрофінансова допомога є винятковим антикризовим інструментом ЄС, яким можуть скористатися країни-сусіди ЄС в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства.16 Однак призупинення співробітництва з МВФ восени 2009 року по програмі угоди «stand-by» не дозволило Україні скористатись з наданої можливості ані у 2009 році, ані на початку 2010 року.

Таким чином, світова фінансова і економічна криза мала значний вплив на потоки капіталу між Україною та ЄС. Відбулось скорочення прямих іноземних інвестицій, фактично припинився притік портфельних інвестицій, почався відтік за статтею «кредити та облігації» та, останнім часом, зріс ризик дефолту окремих суб’єктів господарювання.

Завдяки високій частці європейського капіталу у банківській системі України за час кризи у країну продовжили надходити ПІІ з ЄС, спрямовані на ре-капіталізацію дочірніх банків. Також активно фінансував українських банківський сектор та окремі підприємства реального сектору Європейський банк реконструкції та розвитку. Однак скористатись макрофінансовою допомогою ЄС Україна не змогла внаслідок призупинення співробітництва з МВФ по програмі «stand-by».


Вплив фінансово-економічної кризи на Ринок праці.


Вплив кризи на міграційні потоки був не таким чітко вираженим, як вплив на торгівлю чи потоки капіталу. За даними Держкомстату, у 2009 році спостерігалось загальне сповільнення потоку міждержавної міграції на 12,2%, з 59,7 тисяч осіб у 2008 році до 52,4 тисяч у 2009 році, що відбулось за рахунок як зменшення кількості прибулих на 11,7%, так і кількості тих, хто виїхав, на 8,7%. Вочевидь, попит на робочу силу в країнах-реципієнтах українських трудових мігрантів знизився паралельно зі зростанням безробіття в цих країнах.

Під час кризи сальдо міждержавної міграції з країнами СНД залишалось додатнім17, тоді як для інших країн воно є від’ємним. Зменшення позитивного сальдо зовнішньої міграції з СНД відбувалося на фоні збільшення негативного сальдо міграції з іншими країнами, переважно з країнами ЄС, в які їде більшість українських трудових мігрантів. Таким чином, кількість офіційних виїздів з України до країн ЄС навіть збільшилась, незважаючи на заходи країн ЄС, спрямовані на захист їх національних ринків праці під час кризи, як-то зменшення квот на трудову міграцію, посилення санкцій за незаконне перебування на території країни та встановлення додаткових вимог для отримання віз. Зауважимо, що візові перепони мають зменшитись зі набуттям чинності Візового кодексу ЄС у квітні 2010 року.18


Висновки

Аналіз наслідків світової фінансової та економічної кризи на економічне співробітництво України та ЄС дозволяє зробити кілька висновків та узагальнень:

різке зниження економічної активності в країнах-партнерах зумовило надзвичайно різке скорочення обсягів торгівлі товарами, які фактично повернулись до рівня 2005-2006 років. Однак, оскільки падіння експорту та імпорту було майже симетричним за результатами 2009 року, а імпорт почав відновлюватись швидше, поточне звуження дефіциту торгівлі товарами є, ймовірно, не стабільним навіть у короткостроковій перспективі;

відбулась помітна зміна структури торгівлі товарами. Зокрема, різко знизилась частка торгівлі чорними металами, які до цього займали ключові позиції в українському експорті. В імпорті скоротилась частка торгівлі машинами та обладнанням, значною мірою за рахунок майже повного припинення імпорту транспортних засобів, на які поширювалась дія тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита;

в Україні відбулось зростання торгівельних бар’єрів на окремі товари (тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита, нові антидемпінгові та спеціальні заходи), що імпортуються з ЄС, тоді як симетричного підвищення торгівельних бар’єрів з боку ЄС не спостерігалось;

фінансова криза зумовила скорочення обсягів притоку ПІІ з ЄС, однак присутність європейських банків в країні сприяла більшому надходженню капіталу, аніж це могло би бути в іншому випадку, оскільки ці банки активно ре-капіталізували українські дочірні установи;

Україна не змогла скористатись макрофінансовою допомогою, яка була запропонована ЄС наприкінці 2009 року, оскільки в країні було призупинено виконання програми реформ, узгодженої в рамках Угоди «stand-by» з МВФ;

незважаючи на кризу, тривали переговори України та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі, відкривались нові проекти твінінгу та технічної допомоги, активно велось співробітництво у енергетичній сфері тощо.

Підсумовуючи сказане вище, криза, безмовно, вплинула на короткострокове економічне співробітництво України та ЄС. Вплив кризи на довгострокове співробітництво, ймовірно, можна буде побачити як у формулюванні окремих положень угоди про зону вільної торгівлі, так і в постійній зміні структури торгівлі, оскільки вихід з певного ринку під час кризи підвищує ризики перманентної втрати ринку.


^ Олег Соскін,

директор Інституту трансформації суспільства,

професор Національної академії управління

 


Фінансово-економічні та соціальні загрози, що постали перед Україною під впливом світової кризи.

 

Вступ

Всеохоплююча криза продовжує знесилювати Україну. У 2009 році не тільки не відбулося покращення чи стабілізації в соціально-економічній, фінансовій та грошово-банківській сферах України, а навпаки, ситуація ще більше загострилася і набула стійкого структурного й системного негативного характеру як на макро-, так і на мікрорівні. Якщо відкрита фаза кризи у IV кв. 2008 року розпочиналась у грошово-банківській сфері, а потім поступово перекинулася на такі галузі, як будівництво і виробництво будівельних матеріалів, металургія, хімічна промисловість, машинобудування, то у 2009 році процеси падіння охопили торгівлю (як внутрішню, так і зовнішню), інвестиційну галузь (особливо це стосується обсягу прямих капіталовкладень), транспорт, сферу послуг, відпочинок  та туризм, готельний і ресторанний бізнес, індустрію мобільних телефонів. Почалося стрімке зниження рівня зайнятості та зростання безробіття. Тиск на внутрішній ринок робочої сили істотно посилився через  повернення до країни сотень тисяч заробітчан, які працювали поза межами країни. 

До цих негараздів додався і колапс державних та місцевих фінансів і бюджету. Якщо викласти макроекономічною мовою всі перелічені вище ознаки фази падіння кризового циклу в Україні, то це означає, що наша держава сьогодні має обмежені можливості самостійно підтримувати процес відтворення вже не тільки на рівні прирощення додаткового продукту, створення нового багатства (розширене), а й на рівні самозабезпечення (просте). Ми проїдаємо своє національне багатство. Попри те, що чисельність населення України щороку скорочується в середньому на 300 тис. осіб, нам не вистачає доходів навіть для того, щоб задовольняти основні потреби, що передбачають фізичне відтворення людей, не кажучи вже про реалізацію їх соціальних та інтелектуальних потреб.

Таким чином, процес відтворення в Україні втрачає розширений характер. Фази виробництва, розподілу, обміну та споживання деградують. Банківська сфера, розвиток якої є передумовою стабільного процесу відтворення, увійшла у фазу відкритої руйнації. Всі фінансові, грошові, банківські, економічні та соціальні показники за 2009-й – початок 2010 р. свідчать, що Україна невідворотно наближається до внутрішнього дефолту та економічного колапсу. Такого висновку автор доходить на підставі комплексного аналізу процесів – у їх кількісній та якісній формах, які нині відбуваються в усіх царинах господарської діяльності України. У викладеному матеріалі автор розглядає та аналізує основні соціально-економічні, грошово-банківські та бюджетно-фінансові загрози існуванню України як держави, які загострились, викристалізувались і навіть набули незворотного характеру під впливом світової кризи протягом 2009 р. – початку 2010 року.


^ Комплексний характер загроз, що постали перед Україною у фінансово-економічній та соціальній сфері під впливом світової кризи.


 Про комплексний характер дії загроз свідчить їх взаємообумовленість та мультиплікаційний ефект їх негативних наслідків, що призводить до руйнації соціально-економічної, грошово-банківської та бюджетно-фінансової системи країни. Такий комплексний характер складає ціла низка загроз.

^ 1. Знецінення національної валюти.

Ця загроза проявилась у формі стрімкої, обвальної девальвації гривні. В Україні у період з жовтня 2008 року по лютий 2010 рік гривня девальвувала на 60%: у жовтні 2008 року 1 дол. США коштував 5 грн., у лютому 2010 року – 7,9 грн. Такого карколомного знецінення не зазнала жодна національна валюта у світі у часи нинішньої кризи. Через здешевлення гривні сукупна вартість потенціалу України в рамках світового господарства зменшилася наполовину.

В наслідок девальвації нашої національної валюти значно подорожчав імпорт усіх товарів, особливо енергоносіїв, у перерахунку на гривні. Окрім того протягом січня-лютого 2010 року відбулося підвищення цін на нафтопродукти, цукор, молочні вироби, сири на 20-40%. Можна прогнозувати, що до кінця 2010 року ціни на інші продукти так само зростуть. Подібна ситуація на грошовому ринку дуже нагадує 1993–1995 рр., коли відбувалася астрономічна девальвація українського карбованця, який виконував тоді роль сурогатної національної валюти.

^ 2. Підвищення рівня інфляції.

За 2009 рік офіційний рівень споживчої інфляції склав 12,3% (див. табл. 1). Як відомо, Кабінет Міністрів України запропонував, а Верховна Рада затвердила рівень інфляції на 2009 рік у розмірі 9,5%.


^ Таблиця 1. Індекс споживчих цін, 2009-2010 рр.

Місяці

IСЦ

Базовий індекс споживчих цін (БІСЦ)

до попереднього місяця, %

до грудня попереднього року, %

до відповідного періоду, %

до відповідного місяця попереднього року, %

до попереднього місяця, %

до грудня попереднього року, %


2009 рік

січень

102,9

102,9

122,3

122,3

102,8

102,8

лютий

101,5

104,4

121,6

120,9

102,7

105,6

березень

101,4

105,9

120,4

118,1

101,8

107,5

квітень

100,9

106,9

119,1

115,6

101,0

108,6

травень

100,5

107,4

118,2

114,7

100,6

109,2

червень

101,1

108,6

117,6

115,0

100,9

110,2

л