Реферат: Програма розвитку морегосподарського комплексу одеського регіону до 2020 року вступ

Проект

Програма розвитку морегосподарського комплексу одеського регіону до 2020 року


ВСТУП


Програма розвитку морського портового господарства Одеського регіону України (далі "Програма") розроблена з метою визначення і подальшої реалізації заходів, що повинні стати однією зі складових загальних зусиль, спрямованих на прискорений розвиток регіональної транспортної інфраструктури, створення відповідно до міжнародних стандартів регіональної транспортної мережі, її інтеграція у транспортні системи ЄвроАзіатського регіону.

Ця задача, в цілому для всієї держави, була визначена як головна в транспортній політиці України Президентом України у своєму виступі на святкуванні річниці Військово-Морських сил Збройних сил України у 2010р.

Сучасні тенденції розвитку світової економіки характеризуються постійним розширенням господарських зв'язків та міжнародної економічної кооперації. Це обумовлює стійке зростання міжнародного транзиту вантажів, що пов'язане з зростанням експорту послуг та валютних надходжень до бюджету країн, створенням додаткових робочих місць.

Вигідне географічне положення Одеського регіону України на шляху основних транзитних потоків між Європою та Азією, наявність потужних незамерзаючих морських портів, розвинутої мережі залізниць, автомобільних доріг та трубопроводів створює всі необхідні передумови для збільшення обсягів транзиту вантажів. На сучасному етапі збільшення обсягів міжнародного транзиту територією України може стати важливим фактором стабілізації та структурної перебудови її економіки.

Як показав аналіз, існуючі пропускні спроможності морських торговельних портів Одеського регіону України на цей час дозволяють переробляти в портах понад 120 млн. тонн вантажів. Однак фактичні обсяги вантажопереробки 2009р. становлять лише близько 60% від можливих.

За прогнозами Національної академії наук України, до 2020 року очікується збільшення вантажопотоків через порти Мінтрансзв’язку України до 180 млн. тонн, у тому числі транзитних – понад 80 млн. тонн. Значним чином зміниться структура вантажопереробки. Суттєво зросте попит на паромні автоперевезення, зріджений газ, контейнерні перевезення. Останні охоплюватимуть все більшу частку вантажообігу за рахунок поступової контейнеризації насипних вантажів, перш за все харчових та високооктанових нафтопродуктів. Узятий Євросоюзом курс на екологізацію транспортної сфери вже сьогодні збільшує частку автоперевезень, що здійснюються водними шляхами (автомагістралі моря), а з 2015 року вони становитимуть біля 70% всіх вантажних перевезень ЄС. Це означає, що такі магістральні водні артерії як Дунай набудуть стратегічного значення для водних автомобільних перевезень і ті країни, які зможуть надати відповідного сервісу з перевантаження автотранспорту відтягнуть на себе значну частку міжнародних автоперевезень ЄС.

Наведені вище обставини дозволяють зробити висновок про необхідність запровадження заходів, які націлені на реалізацію геополітичного потенціалу і підвищення ефективності використання ресурсів морського портового господарства Одеського регіону України.

Це вимагає, перш за все, визначення нових організаційних рішень, спрямованих на нарощування потужності регіонального портового комплексу і зростання ефективності управління в реалізації виробничих резервів, що сприятиме підвищенню ефективності зовнішньої торгівлі, рівноправному входженню України до системи міжнародного розподілу праці, створенню стабільного джерела валютних надходжень до бюджету.

Тому задачу розвитку та зростання ефективності діяльності морського портового господарства Одеського регіону України слід вважати задачею захисту національних інтересів держави, своєчасною та такою, що вимагає невідкладних практичних рішень.

Такі рішення й покликана визначити ця Програма

^ 1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Перспектива розвитку морських портів безпосередньо залежить від наявності вантажної бази.

З урахуванням сучасного стану економіки України та її зовнішньоекономічних зв'язків основною проблемою, що стоїть перед морськими портами в даний час, є загроза можливої втрати значної частини вантажопотоків і, насамперед, транзитних, які по портах Одеського регіону у 2009 склали 37,6% від загального вантажообігу.


Основними причинами такого положення є:

Перша – несприятлива структура вантажопотоків, що проходять через порти України.

Тільки 67,0% загального обсягу вантажів української держави становлять експортні, імпортні або каботажні, інші 33,0% – це в основі своїй транзитні вантажі Росії та Казахстану, за проходження яких через порти і територію України необхідно боротися на транспортному ринку в цілому, і на ринку портових послуг зокрема.

З обсягів експортно-імпортних і каботажних вантажів більш 90% є експортними, а з них більшість приходиться на метали, нафтопродукти, зернові, добрива, руду.

Оскільки ці вантажі є сьогодні основою експортної спроможності України, а тому й визначальними для портів України, слід постійно забезпечувати відповідність вимогам їх транспортування що обумовлюються змінами тенденцій на міжнародних ринках цих товарів.


Друга – відсутність діючих рішень з ряду принципових положень Державного управління у відношенні морських портів України, як однієї із складових частин економічної та геополітичної основи країни.

Слід зазначити, що протягом всіх років суверенітету України усе, що було зроблено для стабілізації та розвитку обсягів перевантажень у вітчизняних портах, здійснене та профінансоване за рахунок власних коштів портів і залучених самостійно портами коштів українських і закордонних інвесторів.

У той же час державні морські порти поступово програють у конкурентній боротьбі приватним портам країни та портам сусідніх держав у зв’язку з відсутністю необхідного рівня самостійності у прийнятті господарських рішень, перш за все з тарифної політики, розвитку матеріально-технічної бази, списання застарілого майна та інших.

З урахуванням швидкого росту глобалізації світової економіки, жорсткості конкурентної боротьби міжнародних транснаціональних об'єднань на товарних і транспортних ринках, одним з результатів якої і є створення великих міжнародних консорціумів, удержати на досягнутому рівні обсяги транзитних вантажопотоків, що проходять через територію України і її морські порти, а тим більше підняти їх на більш високий рівень без вирішення існуючих проблемних питань на рівні держави та регіонів, тільки зусиллями і діями окремих портів, неможливо. Необхідним є системний підхід у відношенні розвитку вітчизняних морських портів, як елементів регіональних та державного транспортних комплексів .

Тільки за допомогою збалансованої державної та регіональної політики щодо залучення транзитних вантажопотоків до портів України та впровадження на регіональному і державному рівні довгострокових заходів по закріпленню вантажопотоків за морськими портами України, координованого управління їх розвитком можливо забезпечити подальший розвиток портового господарства та зростання обсягів вантажопереробки.

Метою "Програми" є досягнення у період до 2020р. рівня розвитку морського портового господарства Одеського регіону України, який забезпечуватиме його гармонійне функціонування як елемента міжнародної транспортної мережі, з виробничими потужностями і інфраструктурою які сприятимуть ефективному використанню геополітичного положення регіону і України, їх участі у міжнародному розподілі праці у сфері портової діяльності, а також задоволенню потреб економіки країни та регіону у переробці каботажних і експортно-імпортних вантажів.


^ Завданням "Програми" є визначення пріоритетів розвитку та шляхів досягнення поставленої мети


Реалізація мети повинна здійснюватись шляхом впровадження необхідних заходів за такими основними напрямками:

1 – заходи, що спрямовані на розвиток виробничих потужностей – пропускної спроможності портів, удосконалення їх технічного і технологічного оснащення для забезпечення можливості перевалки перспективних (зростаючих) вантажопотоків у каботажі, імпорті і транзиті;

2 – заходи, які спрямовані на зняття перешкод на шляху вільного просування товарів територією регіону завдяки спрощення митного режиму й удосконалення транспортної інфраструктури регіону як єдиної високоорганізованої системи і найважливішого елементу транспортної мережі країни з метою найбільш раціонального та повного використання виробничого потенціалу портового господарства і на цій основі – зростання надходжень до державних бюджетів всіх рівнів від результатів його діяльності.

3 – заходи, які спрямовані на підвищення авторитету України як морської держави, розвитку трудових ресурсів та підвищення привабливості морських професій.


^ 2  ЗАХОДИ З РОЗВИТКУ ПРОПУСКНОЇ
^ СПРОМОЖНОСТІ ПОРТІВ

2.1 Існуючі вантажопотоки через порти Одеського регіону

Систему морських торговельних портів Одеського регіону створюють 7 виробничих одиниць, яки переробляють близько 65% вантажообігу морських державних портів України з яких порти Великої Одеси переробляють 88,5% вантажообігу портів регіону.

В морських портах експлуатуються спеціалізовані перевантажувальні комплекси, вантажних причалів довжиною понад 18 км більш  тис. одиниць різного перевантажувального обладнання, у тому числі портальних кранів – які є основою існуючих технологій вантажних робіт.

Технічні характеристики морських торговельних портів, оцінка сучасного стану наведені у таблиці 2.0.

Таблиця 2.0.

Стисла технічна характеристика державних морських торговельних портів Одеського регіону

Порти

Площа, га (існуюча/перспектива 2020р)

Вантажний причальний фронт

(існуюча/перспектива 2020р)

Площа складів, тис. м2

(існуюча/перспектива 2020р)

Пропускна спроможність, тис.т/рік

(існуюча/перспектива 2020р)

території

акваторії

од.

м

криті

відкриті




Одеський

141/166

20340/20315

42/46

6841/8118

60,42

425,07

46000/62700

Іллічівський


380,5 / -


493,5 / -


24 / -


5023 / -


25 / -


320, 0 / -

20347,5 тис. т / -

1 150 000 TEU / -

254 300 а/м / -

Южний

214,6

4820

12/13

2354/2874

2,3

170/180

22600/24800

Білгород-Дністровський

64,4/64,4

35,6/35,6

10/16

1434,1/2384,1

19,0/30,0

95,7/215,7

1835/3000

Рені

94,36

40,28

30

3611

27

168

7500

Ізмаіл

126,8/126,8

32,0/32,0

24/25

2618,6/2758,6

19,7/24,0

201,1/201,1

8500/8900

Усть-Дунайск

4,366 га

від 42 км до 54 км р.Дунай

1

150

0,96

10,8

1000


Динаміка вантажообігу державних морських торговельних портів Мінтрансзв’язку Одеського регіону України за 2005-2009 рр. наведена у табл. 2.1.


Таблиця 2.1

Динаміка переробки вантажів у портах Одеського регіону України, тис. т

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Всього вантажів

у тому числі:

73799,8

74406,0

80002,7

86854,9

70217,7

– наливні вантажі

18686,3

19305,6

22417,7

23415,9

15876,9

– сухі вантажі

55113,5

55100,4

57585,0

35814,6

54340,8

З загального обсягу вантажу
















– експорт

37617,6

33945,4

29811,6

36284,2

37118,0

– імпорт

6419,4

7654,9

10088,8

2497,0

6152,3

– транзит

29076,7

32331,5

38778,0

37761,1

26425,8

– каботаж

686,1

474,2

1324,3

765,9

521,6


^ 2.2 Відповідність існуючої пропускної спроможності портів існуючим вантажопотокам


Узагальнені дані про співвідношення пропускної спроможності морських торговельних портів Мінтрансзв’язку Одеського регіону України і обсягів перевалки вантажів наведені у табл.. 2.3 .

Дані по кожному порту у розрізі номенклатури вантажів, що перероблюються, наведені у додатках.

Із даних табл.. 2.3 видно, що сумарний обсяг вантажів, які перероблені у портах України у 2009 році, склав біля 64% від наявної сумарної пропускної спроможності портів, а її сумарний резерв становить 40 млн. т.

Виконаний аналіз зазначених співвідношень у кожному порту та по номенклатурі вантажів (табл..2.4) свідчить, що за станом на кінець 2009 року:

у всіх портах без виключення є сумарний резерв пропускної спроможності;

Найбільш значним є використання пропускної спроможності по портах Великої Одеси – близько 70%, а найменшим, відповідно у портах Дунайського регіону – близько 45%.

З урахуванням необхідного резервування портових потужностей у обсязі 15-20% для масових вантажів та 20-25% для генеральних вантажів у лінійному сполучені, можна вважати, що резерви пропускної спроможності портів Великої Одеси практично вичерпано;

За виключення впливу фінансової кризи на обсяги світової морської торгівлі та застосування загальноєвропейської практики митного портового контролю вантажу, можна стверджувати про наявність дефіциту портових потужностей з перевантаження контейнерів у обсязі приблизно2,5 млн. TEU.

Найбільші резерви пропускної спроможності, які є у портах України – по нафтоналивним вантажам – 11,2 млн. т.

Найменші – вугіллю – дефіцит -1,7 млн.т , руді та контейнерам – 0

Таблиця 2.2

Обсяг та структура вантажообігу морських торговельних портів Мінтрансзв’язку Одеського регіону України у 2009 р.

тис.т

Рід вантажу

Всього

у тому числі

Експорт

Імпорт

Транзит

Каботаж

тис.т

% від за-гального обсягуУкраїни

тис.т

% від за-гального обсягу регіону

тис.т

% від за-гального обсягу регіону

тис.т

% від за-гального обсягу регіону

тис.т

% від за-гального обсягу регіону

Всього вантажообіг

70217,7

64%

37118

53%

6152,3

9%

26425,8

38%

521,6

1%

1.Наливні

15876,9

85%

3017

19%

1298,6

8%

11441,3

72%

120

1%

^ II. Суховантажні

54340,8

61%

34101

63%

4853,7

9%

14984,5

28%

401,6

1%

1.Навалочні

36260,9

40%

23950

66%

1260,5

3%

10655

29%

394,5

1%

1.1.Вугілля та кокс

5122,2

80%

860,1

17%

176,6

3%

4076,4

80%

9,1

0%

1.2. Руда всяка

14597,5

83%

11120,8

76%

1049,8

7%

2426,9

17%

0

0%

1.3.Будівельні

403,4

8%

15

4%

2,7

1%

4,7

1%

381

94%

1.4. Хімічні та мін. добрива

4363,4

89%

2872,6

66%

0

0%

1490,8

34%

0

0%

1.5. Цукор

363,9

100%

0

0%

16,2

4%

347,7

96%

0

0%

1.6. Інші сипучі вантажі

1961,9

77%

326

17%

15,2

1%

1616,6

82%

3,2

0%

2. Зернові

9448,6

64%

8755,5

93%

0

0%

691,9

7%

1,2

0%

3. Генеральні

18079,9

58%

10150,1

56%

3593,2

20%

4329,5

24%

7,1

0%

3.1.Автотехніка

44,9

75%

4,4

10%

25,3

56%

14,6

33%

0,6

1%

3.2. Лісні вантажі

747,7

86%

742,3

99%

0

0%

0

0%

5,4

1%

3.3. Чорні метали

10299,1

47%

6808,6

66%

8,3

0%

3481,5

34%

0,7

0%

3.4. Кольорові метали

15,3

100%

0

0%

0

0%

15,3

100%

0

0%

3.5. Контейнери (тис. т)

(шт.)

5292,1

99%

2093,1

40%

2789,4

53%

409,6

8%

0

0%

316288

99%

152638

48%

145105

46%

18545

6%

0

0%

3.6. Автомобілі (тис. т)

(шт.)

138,9

28%

48,6

35%

54,7

39%

35,6

26%

0

0%

4228

17%

1490

35%

1652

39%

1086

26%

0

0%

3.7. Інші

1541,9

58%

453,1

29%

715,5

46%

372,9

24%

1,1

0%


Таблиця 2.3

Пропускна спроможність державних морських торговельних портів Одеського регіону, тис.т

Порти

Нафтоналивні

Інші наливні

Вугілля, кокс

Руда різна

Хім. и мін. добрива

МБМ

Зерно

Ме-тал

Ро-Ро, пороми

Контейнери тис. TEU

Інші сухі вантажі

Загальна

пропускна спроможність

Одесь-кий

24000

1900

1000

3000

-

1000

6000

10000

200

800 TEU

3000

46000

Іллічів-ський

-

2220

-

4000

2000

-

4000

6000

4300 а/м TIR

250000 а/м

1150 TEU

3570

21790 тис.т

1150тис. TEU

4300 а/м TIR

250тис а/м

Южний

-

4500

3900

6000

7000

200

-

1200

-

-

-

22600

Білгород-Дністровський

-

-

-

-

-

-

450

-

-

-

1385 (лісні вантажі)

1835

Рені

2000

-

1500

2000

400

100

500

500

200

200

100

7500

Ізмаіл

-

-
















2390

-

610




8500

Усть-Дунайск







300




150




500

50










1000

Всього

28600

8620

6700

15000

9550

1300

11450

20140

4300

250200

1950,10

8055

109225

Попит

ретроспективи

17411

(2005)

6792 (2007)

8386

(2005)

14598 (2005)

6097

(2005)

660

(2007)

9449

(2009)

14332

(2008)




1800*

-




Резерв


11189

1828

-1686

0

3453

640

2001

5808




0

-





*) Умовний за наявності загально прийнятної митної політики.

^ 2.3 Принципові положення з управління розвитком пропускної спроможності портового господарства


1. Розвиток пропускної спроможності портів і портового господарства Одеського регіону в цілому повинен здійснюватися на основі і в ув'язці з довгостроковими прогнозами розвитку торгівлі країн південно-східної та центральної Європи, Балтії та СНД включаючи зовнішню торгівлю України.

Необхідно визначити перелік стратегічних вантажів для транспортної системи України які формуються як внутрішній та зовнішній попит на перевезення і повинні враховувати стратегію розвитку транспортної політики Євросоюзу та розвиток перевантажувальних потужностей у Росії.

Прогнозована динаміка змін обсягів і напрямків перевезень стратегічних вантажів повинна стати базою для визначення пріоритетних напрямків розвитку виробничих потужностей різних видів транспорту, включаючи пропускну спроможність портового господарства України.

2. Розвиток пропускної спроможності портів повинен визначатися на основі принципу функціонування портів як елементу єдиної портової і транспортної системи, яка враховує аспекти регіональних особливостей та можливостей спеціалізації портів.

3. Розвиток пропускної спроможності окремих портів і портового господарства Одеського регіону в цілому повинен забезпечувати наявність певного резерву пропускної спроможності портової системи, величина якого повинна визначатися принципами раціональності та максимально ефективного використання вкладених в його формування коштів.

Необхідні заходи по розвитку територій і акваторій портів повинні бути закріплені відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування і внесені до кадастрів земельних та водних ресурсів.

4. Розвиток техніко-технологічного оснащення портів повинен здійснюватися з урахуванням світових тенденцій і можливостей уніфікації в рамках портової системи України.


2.4 Прогноз попиту на перевезення через порти Одеського регіону


Аналіз і прогноз зовнішньоекономічної діяльності України і морських перевезень проведено на основі даних Мінстату України: "Зовнішня торгівля товарами та послугами" у 2000 2008 роках, показників міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів і послуг в економіці України за 2000-2008 рр., статистичних даних по експорту, імпорту і транзиту вантажів водним транспортом через морські порти України, з урахуванням офіційних даних Прогнозів економічного і соціального розвитку України на наступні роки.

Ретроспективний аналіз та прогноз економічного розвитку України та її країн-сусідів показали пожвавлення в економіці, що дає основу для прогнозних передбачень зростання переробки вантажів у морських торговельних портах України в зовнішньому сполученні (експорт, імпорт і транзит) на перспективу.

Застосування моделей статистичної залежності величини вантажообігу від макроекономічних показників світової торгівлі, експорту та імпорту, обсягів світових морських перевезень і виконання аналогових розрахунків відповідно до стану економічного розвитку національної економіки, дали можливість визначити найбільш представницький фактор їх формування у вигляді обсягів зовнішньої торгівлі регіону країн Центральної і Східної Європи, Балтії, СНД і України, що використані у прогнозних моделях. Розроблені моделі засновані на припущені, про відсутність суттєвих кризових явищ у світовій економіці впродовж розрахункового періоду і результати песимістичного і оптимістичного прогнозів засновані на різних темпах відновлення світової економіки. Крім того песимістичний прогноз заснований на врахуванні тенденції поступового зниження частки портів Одеського регіону у загальному вантажообігу портів України і навпаки, для оптимістичного прогнозу така залежність не враховувалася.

Слід також зазначити, що особливості вартісного підходу до статистичної оцінки обсягів світової торгівлі не дають змоги отримати оцінки структурних зрушень у перевезеннях різними ТТС, тому для вирішення цієї проблеми було застосовано відповідні загально-європейські та світові тенденції і програми.

За результатами аналізу і розрахунків по відібраним моделям кореляційного зв'язку загальних обсягів морських перевезень вантажів через морські торговельні порти отримані прогнозні вантажопотоки на період до 2020 р., які наведені в табл. 2.6.-2.7. Прийнятний рівень тісноти та надійності отриманих показників по моделі лінійної залежності отримані з наведених у табл.2.5. показників.

Розрахункові загальні перспективні вантажопотоки через морські торговельні порти одеського регіону визначилися на рівні:

71,62 млн.т у 2010 р. виходячи з планових даних державних морських торгівельних портів одеського регіону;

89,13 млн.т у 2012 р., як математичне очікування між песимістичним та оптимістичним прогнозами;

105,43 млн.т у 2015р., як математичне очікування між песимістичним та оптимістичним прогнозами;

119,29 млн.т у 2018р., як математичне очікування між песимістичним та оптимістичним прогнозами;

129,88 млн.т у 2020р., як математичне очікування між песимістичним та оптимістичним прогнозами;

Зростання вантажообігу очікується за всіма напрямками перевезень.

Основу загального вантажообігу – близько 90%, як і у сьогоденні, будуть складати експортні та транзитні вантажі.

Зростання контейнерних перевезень за умови застосування прийнятних митних процедур слід очікувати на рівні не нижче за 12-15% річних (за перше півріччя 2010р. приріст контейнерних перевезень за напрямком Європа – ПСА склав 12,5% а за напрямком ПСА- Європа -25%) до досягнення рівня близько 3,5 млн. ТЕУ. Потім можливе його зменшення до 7-11 відсотків річних.

Таке збільшення попиту на контейнерні перевезення обумовлює розвиток відповідної поза портової інфраструктури, оскільки все більша частка вантажу надходитиме збірними контейнерними партіями і потребуватимуть подальшого перевантаження. З цього приводу необхідно облаштування логістичного континентального (сухого) контейнерного терміналу який обслуговуватиме морські контейнерні термінали портів Великої Одеси, й матиме вихід на автомобільні та залізничні магістралі.

Збільшення контейнерних перевезень та прийнята Євросоюзом стратегія розвитку автомагістралей моря й взагалі переключення автоперевезень на водний транспорт обумовлять розвиток контртрейлерних перевезень як безпосереднє автомобілів з контейнерами і фур ТІR так поступово й контейнерів на трейлерах (без тягачів) у міжпортовому сполученні та по суднохідних річках. Це значно збільшить попит на термінали ро-ро, облаштовані паркінгами митного відстою автотранспорту, що для відповідного розвитку існуючих портів Одеського регіону дуже складно у зв’язку з їхнім розташуванням у межах міст.

Загальний попит на такі термінали для перевезень для напрямку Європа – Туреччина і Близький Схід та зворотно оцінюється починаючі з 2011-12рр на рівні 100 тис одиниць ТІR на рік, що потребує наявності 2-3 причалів та відстойного терміналу приблизно на 300 відповідних авто одиниць. Враховуючі часткове перевезення річкою Дунай, місце розташування такого терміналу обмежується дельтою Дунаю. За сприятливих умов до 2020 р. цей вантажопотік може збільшитись у 8 разів.

Високі ціни на російський природний газ, що роблять неконкурентоздатною продукцію хімічної промисловості України обумовлюють доцільність переходу на імпорт з Катару зниженого природного газу (ЗПГ). Найближчі до існуючих в Україні газогонів можливі місця будівництва відповідного морського терміналу розташовані саме в Одеській області. Враховуючи, що обсяги можливі ЗПГ не пов’язані з розвитком зовнішньої торгівлі Європи, Балтії та СНД їх прогноз на даному етапі є неможливим.




Таблиця 2.5

Вихідні дані прогнозу вантажопотоків - динаміка вантажопотоків через морські торговельні порти України та Одеського регіону за період

1998 – 2009рр.


Рік

Найменування парної залежності

ЗТР* країн Ц-С Європи, Балтики, СНД і України, млрд. дол. США у цінах 2010р

Вантажопотоки (попит) через морські торговельні порти, Мінтрансу України млн. т

Всього

Одеський регіон

Частка Од. регіону

1998

0,42

69,2

48,29

0,6978

1999

0,50

80,9

55,9

0,6910

2000

0,53

84,1

55,45

0,6593

2001

0,54

89,00

60,84

0,6836

2002

0,58

106,28

72,13

0,6787

2003

0,62

110,64

72,3

0,6535

2004

0,68

111,44

75,3

0,6757

2005

0,73

109,04

73,8

0,6768

2006

0,74

112,54

74,4

0,6611

2007

0,75

123,71

80

0,6467

2008

0,76

132,18

86,85

0,6571

2009

0,70

109,7

70,22

0,6401


* Примітка: ЗТР – зовнішня торгівля регіону.

У таблиці 2.6. наведено результати песимістичного прогнозу вантажопотоків, що тяжіють до портів Одеського регіону.

У таблиці 2.7 наведені результати оптимістичного прогнозу вантажопотоків що тяжіють до портів Одеського регіону України.

Структура прогнозованого вантажопотоку за оптимістичним прогнозом надана у табл. 2.8.

Таблиця 2.6

Результати песимістичного прогнозу вантажопотоків через морські торговельні порти України та Одеського регіону до 2020р.

Рік

Найменування парної залежності

ЗТР* країн Ц-С Європи, Балтики, СНД і України, млрд. дол. США у цінах 2010р

Вантажопотоки (попит) через морські торговельні порти, Мінтрансу України млн. т

Всього

Одесь-кий

регіон

Частка Од. регіону

2010

0,73

112,00

72,45

0,6468

2011

0,75

120,67

76,697

0,6356

2012

0,77

123,64

78,052

0,6313

2013

0,78

125,12

78,451

0,6270

2014

0,79

126,6

78,837

0,6227

2015

0,80

128,09

79,211

0,6184

2016

0,81

131,05

80,483

0,6141

2017

0,82

131,05

79,92

0,6098

2018

0,84

134,02

81,153

0,6055

2019

0,86

136,98

82,361

0,6013

2020

0,88

139,95

83,544

0,5970


Таблиця 2.7

Результати оптимістичного прогнозу вантажопотоків через морські торговельні порти України та Одеського регіону 2020р.


Рік

Найменування парних залежностей

ЗТР* країн Ц-С Європи, Балтики, СНД і України, млрд. дол. США у цінах 2010р

Вантажопотоки (попит) через морські торговельні порти, Мінтрансу України млн. т

Всього

Одеський

регіон

Частка Од. регіону

2010

0,7300

112,00

70,780

0,6527

2011

0,8420

131,65

85,183

0,6470

2012

0,9730

155,47

100,215

0,6446

2013

1,1125

176,54

113,480

0,6428

2014

1,1996

190,43

122,144

0,6414

2015

1,3342

211,08

131,653

0,6237

2016

1,3554

220,42

140,784

0,6387

2017

1,4771

233,93

149,104

0,6374

2018

1,5677

247,44

157,424

0,6362

2019

1,6776

264,12

167,744

0,6351

2020

1,7304

272,06

176,215

0,6477



Таблиця 2.8

Структура прогнозованого вантажопотоку морських торговельних портів Мінтрансзв’язку України в Одеському регіоні за 2015 -2020рр. за оптимістичним сценарієм, тис.т.

Род вантажу







2009













2015













2020










Всього

Експорт

Імпорт

Транзит

Каботаж

Всього

Експорт

Імпорт

Транзит

Каботаж

Всього

Експорт

Імпорт

Транзит

Каботаж

Всього вантажообіг

70217,7

37118,0

6152,3

26425,8

521,6

131652,6

61135,4

23653,4

43654,4

3209,4

176214,7

75281,8

36101,0

59441,6

5390,2

І.Наливні

15876,9

3017,0

1298,6

11441,3

120,0

21359,2

4058,8

1747,0

15392,0

161,4

23982,1

4557,2

1961,5

17282,1

181,3

II. Суховантажні

54340,8

34101,0

4853,7

14984,5

401,6

110293,4

57076,6

21906,4

28262,4

3048,0

152232,6

70724,7

34139,5

42159,5

5208,9

1.Навалочні

36260,9

23950,9

1260,5

10655,0

394,5

48781,9

32221,2

1695,8

14334,2

530,7

54772,2

36177,9

1904,0

16094,4

595,9

1.1.Вугілля та кокс

5122,2

860,1

176,6

4076,4

9,1

6890,9

1157,1

237,6

5484,0

12,2

7737,1

1299,2

266,8

6157,4

13,7

1.2. Руда всяка

14597,5

11120,8

1049,8

2426,9

0,0

19638,0

14960,8

1412,3

3264,9

0,0

22049,6

16798,0

1585,7

3665,8

0,0

1.3.Будівельні

403,4

15,0

2,7

4,7

381,0

542,7

20,2

3,6

6,3

512,6

609,3

22,7

4,1

7,1

575,5

1.4. Хімічні та мін. добр.

4363,4

2872,6

0,0

1490,8

0,0

5870,1

3864,5

0,0

2005,6

0,0

6590,9

4339,1

0,0

2251,9

0,0

1.5. Цукор

363,9

0,0

16,2

347,7

0,0

489,6

0,0

21,8

467,8

0,0

549,7

0,0

24,5

525,2

0,0

1.6. Інші сипучі вантажі

1961,9

326,9

15,2

1616,6

3,2

2639,3

439,8

20,4

2174,8

4,3

2963,5

493,8

23,0

2441,9

4,8

2. Зернові

9448,6

8755,5

0,0

691,9

1,2

12711,2

11778,8

0,0

930,8

1,6

14272,1

13225,2

0,0

1045,1

1,8

3. Генеральні

18079,9

10150,1

3593,2

4329,5

7,1

61511,6

24855,4

20210,7

13928,2

2517,3

97460,4

34546,8

32235,5

26065,1

4613,0

3.1.Автотехніка

44,9

4,4

25,3

14,6

0,6

60,4

5,9

34,0

19,6

0,8

67,8

6,6

38,2

22,1

0,9

3.2. Лісні вантажі

747,7

742,3

0,0

0,0

5,4

1005,9

998,6

0,0

0,0

7,3

1129,4

1121,2

0,0

0,0

8,2

3.3. Чорні метали

10299,1

6808,6

8,3

3481,5

0,7

13855,4

9159,6

11,2

4683,7

0,9

15556,8

10284,4

12,5

5258,8

1,1

3.4. Кольорові метали

15,3

0,0

0,0

15,3

0,0

20,6

0,0

0,0

20,6

0,0

23,1

0,0

0,0

23,1

0,0

3.5. Контейнери (тис. т)

5292,1

2093,1

2789,4

409,6

0,0

36808,1

13566,3

18079,3

2654,8

2507,7

57744,4

21176,6

28221,4

4144,1

4202,3

(шт.)

316288,0

152638,0

145105,0

18545,0

0,0

2199876,4

989313,2

940488,6

27052,4

243022,2

3451154,9

1544293,8

1468079,7

187626,5

251154,9

3.6. Автомобілі (тис. т)

138,9

48,6

54,7

35,6

0,0

7686,9

515,4

1123,6

6047,9

0,0

20609,8

1273,4

2882,6

16053,8

400,0

(шт.)

4228,0

1490,0

1652,0

1086,0

0,0

305687,9

20495,5

44682,4

240510,1

0,0

822386,4

50250,6

114495,3

641640,4

16000,0

3.7. Інші

1541,9

453,1

715,5

372,9

0,4

2074,3

609,6

962,6

501,7

0,5

2329,0

684,4

1080,8

563,3

0,6



^ 2.5 Відповідність існуючої пропускної спроможності портів величині перспективних вантажопотоків


Дані про співвідношення величин існуючої пропускної спроможності портів прогнозованим за баченням портів вантажопотокам 2015 і 2020 років, а також про співвідношення пропускної спроможності портів, що враховують заплановане портами введення в експлуатацію додаткових потужностей до 2015 р. і 2020 р. із прогнозованими вантажопотоками 2015 і 2020 р. приведені в таблицях 2.9, 2.10, 2.11.

Загальна пропускна спроможність портів одеського регіону складатиме на кінець 2015р понад 145 млн.т вантажів, у тому числі понад 5млн TEU. Це знаходиться у межах найбільш імовірного прогнозу, як математичного очікування між його оптимістичним та песимістичним варіантами. Проте пропускна спроможність портів на кінець 2020р. стає майже вичерпною, при необхідності підтримки оптимального резерву у межах приблизно 20%. За умови реалізації оптимістичного прогнозу дефіцит пропускної спроможності у 2020р становить близько 25 млн.т.

Аналіз результатів розвитку пропускної спроможності портів за період з 2000 р. дає змогу зробити такі основні висновки.

1. Розвиток пропускної спроможності портів здійснюється без попередніх розробок, які повинні бути основані на тісній ув'язці з довгостроковими прогнозами розвитку економік