Реферат: Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009 р

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області


ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009 р.


Рівне – 2010

ВСТУП


Щороку державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області систематизуються дані про якісний стан довкілля області надані суб’єктами екологічного моніторингу, які проводили протягом 2009 року контроль і спостереження за станом атмосферного повітря, земельних та водних ресурсів, рослинного та тваринного світу.

Дані щодо якісного стану довкілля в області в 2009 держуправлінню надали:

управління, установи та організації області, зокрема, головні управління: статистики в області, агропромислового розвитку, Держкомзему у області, житлово-комунального господарства, економіки та інвестиційної політики, промисловості та розвитку інфраструктури, ветеринарної медицини в області, обласних управлінь: меліорації і водного господарства, лісового та мисливського господарства, з питань будівництва та архітектури, з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, освіти і науки, культури і туризму, територіального управління Держгірпромнагляду області, Держсанепідемслужби в області, обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, обласного центру з гідрометеорології, обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, центру з організації радіологічного контролю в області, Державної екологічної інспекції в області, Державної інспекції захисту рослин області, Головного держуправління охорони використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в області, Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження області, Рівненської геологічної експедиції, територіального відділу надрокористування області, ВП “Рівненська АЕС”, ОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”, ДП „Рівнестандартметрологія”, Рівненського природного заповідника та наукових установ області тощо.

Основна мета Доповіді – це висвітлення та ознайомлення широкого загалу державних та громадських органів, колективних підприємств, установ, організацій і простих громадян про стан природного середовища в області, його проблеми та перспективи подальшого розвитку та використання.


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ


1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Рівненської області


Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа – 20051 км2, що становить 3,1 % від загальної території України.

Клімат області помірно континентальний: м’яка зима з частими відлигами, тепле літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня – першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.

Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.

Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.

Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волинсько-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип’ятського прогину.

Мінерально-сировинна база області складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (торф), що становить 20,1 % від загальних запасів України, дорогоцінного каменю (бурштин) - 100 % від запасів України, базальтової сировини для виробництва мінеральної вати та волокна - 100 % від запасів України, сировини для виробництва будівельних матеріалів (сировина цементна, скляна, крейда будівельна, камінь будівельний тощо) – 17,5% від запасів України, прісні та мінеральні підземні води – 2,86% та 2,25% відповідно.

Гідрологічно Рівненщина знаходиться у районі трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинуватих вод. Прогнозні ресурси підземних вод області оцінюються 5579,9 тис. м3/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах – 493,062 тис.м3/добу.

Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них – Горинь, Стир та притока Горині – Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ – зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини.

Найбільші серед озер – Нобель (4,7 км2) та Біле (4,5 км2). Нобель розташоване в заплаві Прип’яті, його максимальна глибина 11,3 м. Є також значна кількість озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи.

Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні ґрунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.

Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі, але є і такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.

У рослинному покриві переважають ліси та інші лісовкриті площі (близько 37 % площі), 13 % займають сіножаті і пасовища та 5,3 % - відкриті заболочені землі. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3 % на півдні.

На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато – здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі – дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав’яним покровом.

Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові.

Тваринний світ характерний для лісової зони.


1.2.Соціальий та економічний розвиток Рівненської області


У 2009 році головним програмним документом, що визначав завдання та заходи розвитку господарського комплексу, соціальної та гуманітарної сфер регіону була Програма економічного та соціального розвитку області на 2009 рік, яка розроблена відповідно до основних пріоритетів Стратегії економічного та соціального розвитку області на період до 2015 року .

Хоча реалізація заходів Програми і забезпечувала функціо­ну­ван­ня господарського комплексу області в усіх напрямках промислової діяльності, але, зважаючи на глобальну фінансово-економічну кризу, що охопила весь світ, в тому числі і Україну, загальний обсяг про­мислового виробництва в області за 2009 рік зменшився порівняно з 2008 роком на 30,9%.

Основною причиною зменшення випуску промислової продукції було призупинення (з травня по жовтень 2009 року) роботи ВАТ «Рівнеазот» через проблеми із постачанням природного газу та проведення планово-поперед­жувальних ремонтів на ВП „Рівненська АЕС”.

Водночас треба відзначити, що у грудні 2009 року порівняно з листопадом зріс обсяг випуску продукції на підприємствах машинобудування, хімічної, деревообробної промисловості, електроенергетики та целюлозно-паперового виробництва. Це дало змогу забезпечити зростання обсягу промислового виробництва на 12,3% (таблиця 1.1.).

^ Таблиця 1.1. Приріст, спад (+/-) обсягів виробництва за основними видами промислової діяльності за 2009 рік
^ Промислова діяльність

Приріст, спад (-)

за 2009 р. у % до 2008 р.

Приріст, спад (-) за грудень

2009 р. у % до листопада

2009 р.

1

2

3

Промисловість

-30,9

+12,3

Добувна промисловість

-27,4

-35,5

Переробна промисловість

-32,8

-6,4

в т.ч.:







виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

-7,7

-50,9

легка промисловість

-18,3

-29,5

оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

-20,2

+1,1

целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

-22,9

+16,0

хімічна і нафтохімічна промисловість

-50,4

+55,1

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (будматеріалів і скловиробів)

-36,6

-8,0

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

-41,2

-20,6

машинобудування

-47,5

+55,3

Виробництво та розподілення електроенергії, газу, води

*

*

Примітка: * - відповідно до Закону України «Про державну статистику» дані конфіденційні


Щодо агропромислового комплексу то в 2009 році всіма категоріями господарств вироблено валової продукції сільського господарства на суму 2920,6 млн. грн., що на 0,7% більше ніж у 2008 році.

По всіх категоріях господарств в порівнянні з 2008 роком:

- збільшилося виробництво яєць – на 13,3%;

- нарощено чисельність поголів’я птиці – на 7,5%; свіней – на 0,3%;

- допущено спад чисельності поголів’я ВРХ на 2,9%;

- зменшилось виробництво м’яса на 4,1%;

- зменшилось виробництво молока на 1,7%.

Продовжується будівництво доїльних залів у фермерських господарствах ім. Шевченка (Здолбунівський район), ТзОВ ім. Воловікова (Гощанський район) та ДП «Мирогощанський державний іподром» (Дубенський район).

Одним з пріоритетних завданнь органів виконавчої влади області є форму­ван­ня сприятливого інвестиційного клімату та системна робота з вітчиз­няними та іноземними інвесторами.

Обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшився на 33,6% і склав 2,7 млрд.грн.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку облас­ті, на 1 січня 2010 року становив 275,5 млн. дол. США, що на 1,3% більше ніж на початок 2009 року. Приріст іноземного капіталу за 2009 рік склав 3,4 млн. дол. США.

За рахунок різних джерел фінансування введено в експлуатацію:

- На ВАТ „Волинь-Цемент” введений в експлуатацію пічний агрегат № 6 проектною потужністю 1350 тонн клінкеру на добу. Продовжується технологічне переоснащення виробництва, метою якого є перехід на "напівсухий" спосіб виробництва цементу з використанням вугілля, як основного палива. Зниження витрат на помел клінкеру передбачається за рахунок будівництва сучасного ефективного млина № 10, що сприятиме розширенню асортименту продукції, поліпшенню її якість та створенню нових робочих місць.

На ТзОВ „Волинь-шифер” завершено монтаж технологічної лінії з вироб­ництва вібропресованих виробів (бруківки).

На ВАТ „Рівненська фабрика нетканих матеріалів” у 2009 році запроваджена лінія із виготовлення термоскріпленого нетканого полотна, яке використовується при виготовленні м’яких меблів.

В Корецькому районі розпочало діяльність ТзОВ „Тібро-Україна”, де введено в експлуатацію першу чергу фабрики з виготовлення панчішних виробів.

В смт Гоща створено підприємство з пошиття виробів для медичних закладів - ТОВ „ФАПОМЕД Україна”, потужністю 4 млн. шт. виробів на рік.

У 2009 році розпочало діяльність ТОВ „Дубровицький комплекс „Віпос” по виробництву металопластикових вікон і дверей.

На базі ВАТ „Березнефарфор” створено спільне підприємство ТОВ „Керамік-сервіс”, де змонтовано лінію по збагаченню каоліну та планується налагодити виробництво слюди.

На ТзОВ „Вирівський кар’єр” впроваджено лінію з виробництва гранітного щебеню потужністю 2000 тис. тонн за рік та згідно євростандартів.

В Гощанському районі проводиться реалізація проекту з будівництва заводу заморожених напівфабрикатів „Полісся. Країна смаку”.

Проте, можливості суб’єктів господарювання області щодо виходу на проектну потужність діючих і нововведених виробництв обмежені у зв'язку з наслідками фінансово-економічної кризи.

У 2009 році в області також продовжувалося фінансування будівництва та реконструкціі об’єктів соціальної інфраструктури із Стабілізаційного фонду, з якого, зокрема, було спрямовано 47,8 млн.грн. асигнувань, або 83,6% річних призначень.

Було введено в експлуатацію пусковий комплекс другої черги обласного онкологічного диспансеру в м. Рівне потужністю 120 ліжок та 180 відвідувань в зміну. Завершено спорудження перших черг шкіл у с. Глинне Рокитнівського, с. Тинне Сарненського та с. Шпанів Рівненського районів. Побудовано амбула­тор­но-поліклінічні заклади на 117 відвідувань за зміну.

Завершено будівництво чотирьох житлових будинків, у яких Державною іпотечною установою придбано 242 квартири для забезпечення житлом громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

З бюджету розвитку обласного бюджету використано 24 млн.грн. асигну­вань, що дало змогу здійснювати будівництво та реконструкцію 19 об‘єктів соціаль­ної сфери.

Крім того, на завершення будівництва 10 підвідних газопроводів область отримала 7,2 млн.грн. коштів НАК «Нафтогаз Україна».

У минулому році протяжність газових розподільчих мереж зросла на 148,7 км, газифіковано 4,6 тис. квартир.

Дорожніми будівельними організаціями області у 2009 році за рахунок бюджетних коштів виконано робіт на суму 204,8 млн.грн., що на 16% більше ніж у 2008 році. Введено в експлуатацію чотири під’їзди до сільських населених пунктів загальною протяжністю 9,3 км.

Продовжувалось будівництво дороги М-06 Київ-Чоп (обхід с.Верба), капітальний ремонт доріг державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів (міст на а/д у с.Вельбівно), Київ-Ковель-Ягодин, автодороги місцевого значення КПП «Прикладники» - Зарічне – Дубровиця та будівництво під'їздів до сільських населених пунктів Демидівського, Дубенського районів.

Крім того, із спеціального фонду обласного бюджету на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт доріг комунальної власності використано 19,2 млн.грн. (у 2008 році кошти не виділялись).

В області продовжується робота щодо забезпечення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва.

В усіх регіонах створено єдині реєстраційні та дозвільні центри для суб’єктів підприємницької діяльності.

У 2009 році на реалізацію заходів Програми розвитку малого підприєм­ництва Рівненської області на 2009-2010 роки з обласного бюджету спрямовано 237,3 тис.грн. (98,9% передбачених на рік коштів), в т.ч. на відшкодування плати за користування кредитами банків, залученими суб’єктами малого та середнього підприємництва для виконання інвестиційних проектів – 97,3 тис.грн. (97,3%).

В області діє 4,8 тис. малих підприємств, 46,9 тис. фізичних осіб – суб’єк­тів підприємницької діяльності.

У 2009 році до Зведеного бюджету області від діяльності суб’єктів малого підприємництва надійшло 211,6 млн.грн., в тому числі до місцевого – 125,6 млн. грн., що відповідно на 16,3% та 11,8% менше ніж за 2008 рік.

Частка надходжень від діяльності суб’єктів малого підприємництва до Зведеного та місцевих бюджетів складає відповідно 13,7% та 13,3% загальної суми надходжень.

Як бачимо, не зважаючи на скрутну економічну ситуацію в країні, маючи за орієнтир в своєї діяльності загальновизнані європейські стандарти, в області продовжувало здійснюватися реформування і технічне переоснащення вироб­ни­чих потужностей, розвиток соціальної сфери, малого підприємництва, що направ­ле­не на використання еколо­гіч­но безпечних, чистих технологій, які з самого почат­ку виклю­ча­ти­муть мож­ли­вість виникнення екологічних проблем (міжна­род­ні системи менед­ж­менту якості (ІSО 9000), екологічного ме­неджменту (ІSО 14000/ЕМАS), сер­ти­фікації автомобільної про­мисловості (QS 9000), сертифікації авіа­космічної промисло­вості (АS 9000), соціальної відповідальності (SА 8000) та інші).

Зазначені європейськи стандарти диктують особливі вимоги до екологічної безпеки продукції як на стадіях її проек­ту­ван­ня, розробки, виробництва, збереження, так і на стадії утилізації після вико­рис­тання, стимулюючи в такий спосіб розвиток ринку екологічних інновацій.

В області не припинялється і відповідна робота щодо розвитку промис­ло­во­го потенціалу та залучення інноваційних та інвестиційних коштів на оновлення вироб­ництва та запровадження сучасних енергоефективних та ресурсозбері­гаю­чих технологій, зокрема, на вже згаданих ВАТ «Волинь-Цемент», ТзОВ «Волинь-Шифер», ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів», ТОВ «Дубровицький комплекс «Віпос», ТзОВ «Вирівський кар’єр» та ін.

Визнано, що найбільш "брудними" є такі галузі, як енергетика, промис­ло­вість, транспорт, сільське господарст­во, життєдіяль­ність міст. Саме вони створю­ють критичне на­вантаження на навколишнє сере­до­вище та погіршують його стан. На сучасному етапі енергоємність валового національного продукту в Україні в 5-10 разів вища, ніж у країнах - учасницях Організації Економічного Співробіт­ницт­ва і Розвитку; ресурсоємність кінцевого національного продукту втричі пере­вищує європейський рівень.

Тому, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 26.12.2003 р. № 650 в регіоні дії обласна комплексна програма енергозбереження на період 2003-2010 років (третя редакція).

Станом на 01.01.2010 р. по Програмі профінансовано 579,8 млн.грн., в т.ч.: 79,2 млн.грн. - держбюджет, 67,6 млн.грн. - місцеві бюджети, 433 млн.грн. - інші джерела (без урахування районних (міських) програм енергозбереження та замі­щен­ня органічного палива за рахунок використання нетрадиційних і віднов­лювальних джерел енергії). Рівень виконання Програми - 135,3%.

Загальний обсяг енергоспоживання за 2009 рік по області становить 2,0 млн. т у.п.

Економія паливно-енергетичних ресурсів за попередній рік (далі – ПЕР) склала 102,9 тис. т у.п., в т.ч. за рахунок виконання енергозберігаючих заходів таких програм: обласної програми - 41,4 тис. т у.п.; районних і міських програм енерго­збереження - 8,6 тис. т у.п.; обласної програми державної підтримки розвитку нетрадиційних, відновлювальних джерел енергії і малої гідро-, тепло­енергетики - 3,7 тис. т у.п. та заміщено 49,1 тис. т органічного палива в умовному обчисленні.

В цілому по області спостерігається стійка тенденція щодо зменшення енерго­ємності виробництва продукції (робіт, послуг) за рахунок технічного переос­нащення, оновлення основних фондів суб’єктів господарювання, впровад­жен­ня енергоефективних технологій у бюджетній сфері та житлово-комуна­льному господарстві, реалізації заходів з енергозбереження на основі проведених енергетичних обстежень та комплексному підході щодо реалізації першочергових заходів з енергозбереження з мінімальними термінами окупності, а відповідно і економії бюджетних коштів, що призводить до поступового зменшення питомих витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції, що демонструє рисунок 1.1.


Рис.1.1. Питомі витрати ПЕРв області

на виробництво окремих товарів та продуктів у 2005-2009 рр.




У минулому році облдержадміністрацією розроблено перелік додаткових за­хо­дів з енерго-збереження бюджетної сфери області на 2009 рік з обсягом фінансування 9,1 млн.грн. по 130 установах. Рішеннями обласної ради від 10.07.2009 р. № 1285 затверджено цей перелік, а - № 1284 передбачено фінан­сування з місцевого бюджету - 1,8 млн.грн.

Крім цього, облдержадміністрацією сформовано перелік пілотних проектів по об'єктах бюджетної сфери області, які можуть бути переведені на альтер­на­тивні види палива (18 установ), з опалювальною площею - 68 тис. м2 і сумарною потужністю котлів - 5,5 МВт. Вартість переведення - 8,4 млн.грн., при цьому обсяг газу, що буде заміщено - 1,6 млн. м3.

Також сформовано перелік об’єктів підприємств комунальної теплоенерге­тики (далі - ПКТЕ), які можливо перевести на альтернативні види палива. До переліку включено 29 котелень, що обладнані 98 котлами - 463 МВт, а також будівництво складу для підготовки твердого палива у м. Дубно. Вартість пере­ве­дення цих об’єктів на альтернативні види палива (неліквідну деревину, солому, електроенергію тощо) - 150,9 млн.грн., а обсяг природного газу, що може бути заміщений - 31 млн. м3.

Станом на 01.01.2010 р. згідно цих переліків профінансовано робіт на 2 млн.грн.

Крім цього, додатково проведено роботи по переведенню об’єктів бюджет­ної сфери області на використання нетрадиційних видів палива в системах тепло- і гарячого водопостачання, що не враховані цим переліком, на 0,5 млн.грн. (зекономлено 0,1 тис. т у.п. на 38 тис.грн.), а також ПКТЕ на 140,8 тис.грн. (зекономлено 32,5 тис. т у.п. на 72,3 тис грн.).

Облдержадміністрація зверталась до НАЕР і Мінжитлокомунгоспу щодо забез­печення державної підтримки переведення об'єктів бюджетної сфери на альтернативні види палива. Проте, це питання залишилось невирішеним.

На жаль в 2009 році також залишилися не профінансовані надані облдерж­ад­міністрацією пропозиції по залученню цільових екологічних інвестицій в рам­ках “Кіотського протоколу”, зокрема, щодо впровадження інвестиційних проектів «Переведення об’єктів соціальної сфери і житлово-комунального господарства області з газового на електричне опалення і гаряче водопостачання за рахунок впровадження теплових насосів», «Будівництво теплонасосної станції в м.Рівне на утилізацію тепла стічних вод», перед-проектна пропозиція «Реконструкція сис­те­ми гарячого водопостачання із встановленням тепловх насосів у центральній район­ній лікарні Володимирецького району Рівненської області» та інвести­цій­ний проект «Модернізація вугільної котельні районної лікарні і поліклініки в м. Дуб­ровиця Рівненської області на базі теплових насосів типу "грунт-вода" по­туж­ністю 550 кВт та додатковою потужністю індукційного електрообладнання 450 кВт».

На Рівненщині в 2009 році продовжували впроваджувалися різноманітні проекти з енергозбереження, а саме, перевод роботи обладнання з природнього газу на вугілля, або в значних обсягах використання нетрадиційного палива - відходи деревини, зокрема:

- на ТОВ ОДЕК Україна, смт. Оржів, працюють котли KAN-4300, потуж­ністю 5 МВт, і VINCKE- SAS, потужністю 15,7 МВт. За рахунок експлуатації цих котлів з використанням відходів виробництва – деревини, в 2009 році зеко­ном­ле­но 13620 т у.п., що дорівнює економії 11741 тис. м3 газу;

-на ТОВ «Свіспан-Лімітед» і ТОВ «Костопільський фанерний завод», м.Костопіль, на відходах виробництва (деревині) працюють 5 котлів різних типів. За 2009 рік за рахунок експлуатації цих котлів з використанням відходів вироб­ництва – деревини зекономлено 2545 т у.п., що дорівнює економії 2194 тис. м3 газу;

-на ТзОВ СП «Нива» (Дубенський цукровий завод) ведуться роботи по переобладнанню котлів на роботу з використанням твердого палива – вугілля. У 2009 році проведено роботи по переобладнанню 2 котлів. Використання вугілля дозволить вивільнити до 200 тис. м3 газу на добу в період роботи підприємства;

-на ВАТ «Волинь-Цемент», м. Здолбунів, впроваджується проект переводу печей випалу клінкеру з природного газу на вугілля. Після реалізації проекту можливе вивільнення газу в обсязі до 270 000 тис.м3/рік.

В системах теплопостачання області продовжують впроваджуватися попе­ред­ньо­ізольовані труби різного діаметру. В 2009 році впроваджено 12503 п.м. труб, вартість робіт склала 10,4 млн.грн., розрахунковий економічний ефект від заощадженого тепла складає приблизно 1,6 млн.грн. за рік.

Через скрутну економічну ситуацію в державі в області було зафіксовано спад обсягів примислового виробництва в усіх основних видах промислової діяльності (див. Табл.1.1.), результатом чого загальний фінансовий результат роботи суб‘єктів господарювання області за 2009 рік склав 404 млн.грн. збитків. Збитково працювало 56,3% підприємств.

За 2009 рік до загального фонду Зведеного бюджету області надійшло 1947,5 млн.грн., що на 13,8% або на 312,9 млн.грн. менше рівня 2008 року. Завдання виконано на 87,8%.

Обсяг кредитних вкладень в економіку Рівненщини станом на 01.01.2010 р. склав 5,5 млрд.грн. і зменшився проти 01.01.2009 р. на 8,8% або на 537 млн.грн.

Зважаючи на з’явившуюся в грудні місяці 2009 року тенденцію до збіль­шення обсягу випуску продукції, ріст якої склав 12,3% до рівня листопада місяця, першочерговим завданням на 2010 рік для всіх гілок влади Рівненської області стане всебічна підтримка цієї тенденції та оздоровлення всіх галузей суспільства, подальший розвиток всіх напрямків промислової діяльності, покращення інвести­ційного клімату в області та розвиток енерго- та ресурсозберігаючих технологій, що стане запорукою неупинного покращення соціально-економічного стану об­лас­ті, підвищення загального авторитету та позитивного іміджу Рівненщини в Україні.


^ 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ


2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря


2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами


Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2009 р. від стаціонарних джерел 233 підприємств області склав 10,0 тис. т, що на 6,2 тис. т менше ніж у 2008 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 42,7 тис. т забруднюючих речовин (табл. 2.1, рис. 2.1).


^ Таблиця 2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення





Роки



2007 р.

2008 р.

2009 р.




Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, тис. т, в т. ч.


66,2

61,3

52,7




- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

18,5

16,2

10,0




- від пересувних джерел забруднення, тис. т

47,7

45,1

42,7



Рис. 2.1. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел













^ Таблиця 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення


^ Адміністративна одиниця

Обсяги викидів всього, т

Щільність викидів, кг/км2

У розрахунку на душу населення, кг

2008

2009

2008

2009

2008

2009

По області

16210,0

9971,5

808,4

497,3

14,1

8,7

м. Рівне

3487,3

2064,4

60125,0

35593,2

14,0

8,3

м. Дубно

1114,7

574,0

58666,4

30212,5

29,3

15,1

м. Кузнецовськ

20,0

28,1

6665,3

9351,7

0,5

0,7

м. Острог

117,8

107,9

14726,6

13494,8

7,7

7,0

Березнівський р-н

223,7

147,7

130,9

86,4

3,6

2,4

Володимирецький р-н

390,8

344,9

201,0

177,5

6,4

5,7

Гощанський р-н

209,3

153,9

302,4

222,4

5,8

4,3

Демидівський р-н

0,2

0,1

0,6

0,3

0,0

0,0

Дубенський р-н

677,8

569,7

561,6

471,9

14,7

12,4

Дубровицький р-н

127,1

107,0

69,8

58,8

2,6

2,2

Зарічненський р-н

284,2

349,7

197,0

242,4

8,1

9,9

Здолбунівський р-н

4174,8

2259,7

6315,9

3418,7

73,1

39,7

Корецький р-н

10,9

1,7

15,2

2,3

0,3

0,1

Костопільський р-н

868,2

755,6

579,2

504,1

13,6

11,8

Млинівський р-н

5,4

4,9

5,7

5,1

0,1

0,1

Острозький р-н

261,8

137,1

376,2

196,9

8,9

4,7

Радивилівський р-н

199,0

171,5

267,1

230,3

5,2

4,5

Рівненський р-н

2803,1

1486,5

2385,6

1265,1

31,8

16,8

Рокитнівський р-н

551,8

370,8

234,4

157,5

10,5

7,0

Сарненський

682,1

336,1

345,4

170,2

6,9

3,4


Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось в Зарічненському районі та в м. Кузнецовськ.

Основними забруднювачами атмосферного повітря у 2009 році були підприємства м. Рівне (2,1 тис. т), Здолбунівського (2,3 тис. т), Рівненського (1,5 тис. т), Костопільського (0,8 тис. т) та Дубенського (0,6 тис. т) районів.

Середня кількість забруднюючих речовин в перерахунку на одне підприємство області протягом року склала 42,8 т, що на 23,6 т менше ніж в 2008 році.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на один кілометр квадратний території склала 497,3 кг проти 808,4 кг у 2008 р., у розрахунку на одну особу населення відповідно 8,7 і 14,1 кілограма.

Найбільш забрудненою є територія міст Рівного (35593,2 кг на один квадратний кілометр), Дубно (30212,5 кг), Кузнецовська (9351,7 кг), Острога (13494,8), також Здолбунівського (3418,7 кг), Рівненського (1265,1 кг), та Костопільського (504,1 кг) районів.


^ 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області


Зменшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок зменшення обсягів виробництва на основних підприємствах-забруднювачах області (ВАТ «Рівнеазот», ВАТ «Волинь-цемент», ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря»).

Зменшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, м. Дубно, Березнівському, Гощанському, Здолбунівському, Рівненському, Рокитнівському та Сарненському районах; діоксиду сірки в м. Рівне, м. Острог, Дубенському, Дубровицькому, Здолбунівському, Рівненському районах; зменшення викидів діоксиду азоту спостерігалося в м. Рівне, Дубенському, Здолбунівському, Костопільському та Рівненському районах; оксиду вуглецю в м. Рівне, м. Дубно, Березнівському, Гощанському, Зарічненському, Здолбунівському, Костопільському та Рівненському районах (табл. 2.3).

Як і в попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря області залишилися пересувні засоби. Проте в 2009 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 2,4 тис. т менше забруднюючих речовин ніж в 2008 році.

Найбільші концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне, Кузнецовськ, Дубно, де спостерігається найбільше скупчення автотранспорту.


Таблиця 2.3. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому в області та в розрізі населених пунктів, тис. т.


^ Населені пункти

2008 р.

2009 р.

(+/-) 2009 р. до 2008 р.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

стаціонарні джерела

пересувні джерела

стаціонарні джерела

пересувні джерела

стаціонарні джерела

пересувні джерела

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

м. Рівне

15,3

3,5

1,0

0,1

0,8

1,0

11,8

13,3

2,1

0,4

0,09

0,5

0,5

11,2

-2,0

-1,4

-0,6

-0,01

-0,3

-0,5

-0,6

м. Дубно

2,4

1,1

0,1

0,0

0,1

0,9

1,3

1,9

0,6

0,03

0,1

0,1

0,3

1,3

-0,5

-0,5

-0,07

+0,1

0,0

-0,6

0,0

м. Кузнецовськ

1,5

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

1,5

1,7

0,3

0,0

0,0

0,01

0,0

1,4

+0,2

+0,3

0,0

0,0

+0,01

0,0

-0,1

м. Острог

0,7

0,1

0,0

0,1

0,0

0,0

0,6

0,7

0,1

0,04

0,05

0,01

0,01

0,6

0,0

0,0

+0,04

-0,05

+0,01

+0,01

0,0

Березнівський р-н

2,2

0,2

0,1

0,0

0,0

0,1

2,0

2,0

0,1

0,04

0,0

0,03

0,04

1,9

-0,2

-0,1

-0,06

0,0

+0,03

-0,06

-0,1

Володимирецький

р-н

2,3

0,4

0,1

0,1

0,0

0,0

1,9

2,1

0,3

0,1

0,1

0,01

0,01

1,8

-0,2

-0,1

0,0

0,0

+0,01

+0,01

-0,1

Гощанський р-н

1,8

0,2

0,1

0,0

0,0

0,1

1,6

1,7

0,2

0,0

0,0

0,02

0,08

1,5

-0,1

0,0

-0,1

0,0

+0,02

-0,02

-0,1

Демидівський р-н

0,5

0,0

–

–

0,0

0,0

0,5

0,4

0,0

-

-

0,0

0,0

0,4

-0,1

0,0

-

-

0,0

0,0

-0,1

Дубенський р-н

2,5

0,7

0,2

0,2

0,1

0,1

1,8

2,5

0,6

0,2

0,16

0,04

0,1

1,9

0,0

-0,1

0,0

-0,04

-0,06

0,0

+0,1

Дубровицький р-н

1,7

0,1

0,0

0,1

0,0

0,0

1,6

1,6

0,1

0,01

0,06

0,01

0,03

1,5

-0,1

0,0

+0,01

-0,04

+0,01

+0,03

-0,1

Зарічненський р-н

1,2

0,3

0,1

0,1

0,0

0,1

0,9

1,2

0,3

0,1

0,1

0,01

0,08

0,9

0,0

0,0

0,0

0,0

+0,01

-0,02

0,0

Здолбунівський р-н

7,9

4,2

2,1

0,1

1,3

0,7

3,7

5,4

2,3

1,0

0,07

0,8

0,3

3,1

-2,5

-1,9

-1,1

-0,03

-0,5

-0,4

-0,6

Корецький р-н

1,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

1,1

1,0

0,0

-

0,0

0,0

0,0

1,0

-0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

-0,1

Костопільський р-н

3,1

0,9

0,2

0,0

0,2

0,3

2,2

2,7

0,7

0,2

0,02

0,1

0,2

2,0

-0,4

-0,2

0,0

+0,02

-0,1

-0,1

-0,2

Млинівський р-н

1,6

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

1,6

1,6

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

1,6

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Острозький р-н

1,3

0,3

0,0

0,0

0,0

0,0

1,0

1,1

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

1,0

-0,2

-0,2

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Рівненський р-н

5,9

2,8

0,6

0,3

0,6

0,8

3,1

4,4

1,5

0,3

0,09

0,3

0,3

2,9

-1,5

-1,3

-0,3

-0,21

-0,3

-0,5

-0,2

Рокитнівський р-н

2,3

0,5

0,2

0,0

0,1

0,2

1,8

2,1

0,4

0,1

0,0

0,1

0,2

1,7

-0,2

-0,1

-0,