Реферат: Цінність кальцію в обміні речовин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ


ХМЕЛЬНИЦЬКЕ МІСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО


СЕКЦІЯ: МЕДИЦИНА


ЦІННІСТЬ КАЛЬЦІЮ В ОБМІНІ РЕЧОВИН
ТА ВПЛИВ ЯКОСТІ ХАРЧУВАННЯ НА ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ В ПЕРІОД РОСТУ


Роботу виконала:

учениця 9 – Б класу

навчально – виховного комплексу № 10

м. Хмельницького
Гречко Ольга

Науковий керівник:

Бєлякова Людмила Олександрівна

вчитель хімії та біології

вчитель - методист


м. Хмельницький, 2008

Зміст
І. Вступ 3

ІІ. Теоретична частина 5

Розділ 1. Елемент Кальцій – один із головних біоелементів 5

1.1. Фізіологічна роль та основні еколого-фізіологічні дані Кальцію 5

1.2. Обмін Кальцію в організмі людини 9

1.3. Вплив дефіциту Кальцію на кісткову тканину 12

1.4. Оптимальна потреба в Кальції в різні вікові періоди життя 14

1.5. Причини, з яких необхідний Кальцій та вітамін D для організму 16

Розділ 2. Гіпокальціємія та її вплив на здоров’я дітей в періоди росту 18

2.1. Клінічні прояви 18

2.2. Лікування 20

Розділ 3. Забезпечення балансу Кальцію в організмі 22

3.1. Надходження Кальцію в організм людини з продуктами

харчування 22

3.2. Препарати Кальцію та вітаміну D у профілактиці та лікуванні

остеопенічних станів та остеопорозу 24

ІІІ. Практична частина 29

1. Збір, опрацювання та аналіз статистичних даних по травматизму

в місті Хмельницькому 29

2. Аналіз сучасного стилю харчування та рухової активності дітей 31

ІV. Висновки 41

V. Список використаних джерел 43

Додатки


І. Вступ.

Одним із головних факторів оптимального росту та розвитку дитини, а також підтримання її здоров’я є харчування, що має позитивну роль у профілактиці та лікуванні багатьох захворювань. На сьогодні приблизно 3 млрд. людей, тобто практично половина населення земної кулі, страждає від неповноцінного харчування – як від надлишкового, так і недостатнього. Відомо, що, крім підтримання рівноваги в обмінних процесах організму, повноцінне забезпечення потреби в мінералах та вітамінах є одним із факторів зниження ризику розвитку певних захворювань, тобто їх профілактикою. Досить неочікуваними для лікарів і вчених виявилися дані про недостатність мінералів та вітамінів у раціоні людей в часи відносного благополуччя (додаток № 1).

У процесі вивчення дефіциту макро- та мікроелементів, вітамінів в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України визначено, що харчування майже 80% здорових дітей є недостатньо збалансованим із вираженим дефіцитом Кальцію та вітаміну D3.

Останнім часом у регуляції фізіологічних процесів в організмі велику увагу приділяють ролі вітаміну D3 та катіону Кальцію. В організмі новонародженого загальна кількість Кальцію становить близько 25 г, а після досягання скелетом зрілості – до 1000 - 1200 г. Із загальної кількості Кальцію, наявної в організмі, 98,9% міститься в кістках, 0,51 % – зубах, 0,51% – м’яких тканинах, 0,08% – плазмі крові та екстрацелюлярній рідині.

Отже, очевидною є значущість достатнього надходження Кальцію з самого раннього віку для росту кісток та підтримання “запасу” Кальцію у кістковій тканині протягом усього життя.

Мене дуже зацікавило питання обміну Кальцію після одного випадку в житті нашого класу. Одна з наших дівчаток на фізкультурі, швидко розбігшись, спинилася впершись руками в стіну. При цьому вона отримала переломи променевих кісток правої та лівої руки. Як це могло статись при такому незначному навантажені на руки? По суті своїй травми не було, а переломи отримано. Як я дізналася пізніше, переломи кісток у дітей бувають набагато частіше ніж у дорослих. До того ж переломи у дітей, що проживають у селі спостерігаються рідше ніж у міських дітей. Чому міські діти слабкіші? Я перечитала багато літератури, познайомилася з роботами з Інтернету. Знання, які я отримала, дуже змінили моє попереднє сприйняття реальності. За допомогою вчителя біології та хімії я більш широко вивчила це питання. З часом це переросло в наукову роботу.

Отже, об’єктом нашої наукової роботи обрано вивчення обміну Кальцію у дітей.

Предметом дослідження є остеопенічні стани, тобто зниження кісткової маси, та залежність їх від харчування та стилю життя.

Мета наукової роботи: дослідити реальну цінність Кальцію в обміні речовин та вплив якості харчування на здоров’я дитини в періоди росту.

Завдання наукової роботи:

проаналізувати реальну цінність Кальцію в обміні речовин,

вивчити необхідність Кальцію під час росту дитини,

узагальнити та опрацювати статистичні данні частоти переломів у дітей,

вивчити, які продукти є найбільш необхідними в харчуванні дітей,

скласти меню для дітей з нормальною вагою, дітей з надлишковою вагою,

вивчити можливість вегетаріанства для дітей.



II. Теоретична частина

Розділ 1. Елемент Кальцій – один із головних біоелементів.

^ 1.1 Фізіологічна роль та основні еколого-фізіологічні дані Кальцію.

Слово «Кальцій» походить від латинського «calx» - вапно. Кальцій – «король біоелементів». Жоден інший біоелемент не виконує так багато функцій, він є дуже важливий для людського організму. Близько 150 захворювань викликані дефіцитом Кальцію. Кальцій практично є «людським клеєм», який зміцнює весь людський організм. Кальцій – хімічний елемент ІІ групи головної підгрупи Періодичної системи Д.І.Менделєєва, макроелемент.

За поширеністю в земній корі займає п’яте місце. Кальцій енергійно мігрує та накопичується в різних геохімічних системах, утворюючи 385 мінералів. Переважна частина Кальцію міститься в польовому шпаті. У разі високого вмісту вуглекислого газу у воді Кальцій міститься у розчині, а за низького випадає в осад мінерал кальцит.

Кальцій утворює поклади у вигляді крейди, вапняку, мармуру та інших мінералів. У природних водах міститься 67,2 мг/л Ca2+, що засвоюється рослинами, тваринами й людиною.

У живій природі з елементів - металів Кальцій є головним біоелементом. Його шкідливий вплив виявляється лише в разі потрапляння до організму в дуже великих дозах. Це призводить до збільшення вмісту Кальцію в крові, кальцинурії, посилення кальцинації та послаблення процесів регенерації.

Обмін Кальцію в організмі тісно пов’язаний з обміном Магнію, Стронцію та Фосфору. Кальцій є будівельним матеріалом кісткової тканини. У кістковій тканині організму людини міститься 99 % Кальцію. Він забезпечує міцність скелету людини. У космонавтів у процесі довготривалого польоту відбувається вихід Кальцію з організму, а тому їжа для космонавтів має бути збагаченою на Кальцій. У раціоні майбутніх мам має бути їжа, багата на Кальцій, тому що з нього формується скелет дитини. У дітей у період інтенсивного росту кісткова тканина має відновлюватися протягом двох-трьох років, а в дорослих осіб цей процес відбувається протягом 10 - 12 років. Відомо, що в дорослих з кісткової тканини протягом доби виводиться близько 700 мг Кальцію і стільки ж відкладається. Кісткова тканина перетворюється на депо Кальцію у випадку, коли цього елементу потрапляє до організму недостатньо.

На фосфорно- кальцієвий обмін в організмі впливає наявність вітаміну D. У разі відсутності вітаміну D та вживання їжі, збідненої на Кальцій, в організмі дітей віком 2 - 11 місяців виникає порушення обміну, що призводить до рахіту. При цьому зменшується відкладання Кальцію в кістках. Це призводить до розм’якшення кісток і згодом до їх викривлення.

У разі зменшення атмосферного тиску вміст Ca2+ у крові зменшується і для його поповнення Ca2+ вивільнюється із кісток. Коли цей процес виходить за межі норм, особливо у осіб похилого віку, починає розвиватися хворобливий стан, під час якого болять кістки на «погану погоду».


^ Основні еколого-фізіологічні дані

Кількість

Добове надходження Кальцію з продуктами харчування

0,07 мг

Добове надходження з повітрям

-

Резорбція ( %)

10 - 30

Добове виведення з

сечею

0,008 мг

з калом

0,06 мг

з потом

0,0004 мг

інші (волосся)

0,00065 мг

Період напіввиведення з організму

2100 діб

Число атомів Кальцію в тілі людини

1,6 х 1025

Число атомів в одній клітині

1,6 х 1011

Середній вміст в людському організмі

кг / 70кг

1,00 (25 моль)

кісткова тканина

108 – 166 мг/кг

сирої ваги

кров

60,5 мг/л

сироватка/плазма

90 - 108 мг/л

грудне молоко

150 - 480 мг/л

^ Основні еколого-фізіологічні дані

Кількість

Середній вміст в людському організмі

м’язи

0,04 - 0,05 мг/кг

нирки

0,1 - 0,17 мг/кг

печінка

0,05 - 0,1 мг/кг

волосся

200 - 2000 мг/кг

нігті

368 - 3400 мг/кг

зуби (емаль)

250000 - 282000 мг/кг12

зуби(дентин)

360000 - 374000 мг/кг12

сеча

180 мг/л14

слина

75 мг/л14

Кальцій в великих кількостях знаходиться в харчових продуктах і щоденно поступає в організм з їжею. Значна кількість Кальцію присутня в молочних продуктах (молоко, сир, кефір, йогурт), менше – в зелені (петрушка, шпинат), овочах (капуста, боби, квасоля), горіхах, рибі. Добова потреба в Кальції (800 - 1500 мг) здатна задовольнятися за рахунок їжі. Біозасвоювання Кальцію складає 25 – 40 %.

Всмоктування Кальцію відбувається в тонкому кишечнику, головним чином в дванадцятипалій кишці. Тут жовчні кислоти утворюють з солями Кальцію комплексні сполуки, які пізніше проходять через стінку ворсинок.

Кальцій є важливою складовою частиною організму, його загальна кількість складає в межах 1,4 % (1000 г на 70 кг маси тіла). В організмі Кальцій розподілений нерівномірно: близько 99 % його кількості знаходиться в кістковій тканині і лише 1% знаходиться в інших тканинах (1г в плазмі крові, 6-8г в м’яких тканинах). В цільній крові концентрація Кальцію досягає 2,25 - 2,5 ммоль/л (90 - 100 мг/л), з них 40-45% зв’язані з білками плазми, 8-10 % знаходяться в комплексі з йонами, наприклад, цитратом, 45 – 50 % дисоційовані в вигляді вільних йонів.

Кальцій забезпечує опорну функцію кісток. В той же час кісткова тканина виконує функцію «депо» Кальцію в організмі. Виводиться Кальцій з організму через кишечник та нирки.

Головною функцією Кальцію є організація жорстких конструкцій (CaCO3, Ca3(PO4)2) і забезпечення функціонування клітин, включаючи м’язові скорочення. Кальцій знаходиться в кістковій тканині, забезпечує міцність зубів, нігтів. Катіони Са2+, що входять в склад плазми крові і тканинних рідин, приймають участь в підтриманні гомеостазу (йонна рівновага, осмотичний тиск в рідинах організму), а також в регуляції серцевих скорочень і згортанні крові.

Кальцій входить до складу багатьох біомолекул, зв’язуючись через атом Оксигену з аніонами фосфатної, карбонатної та карбонової кислот. Кальцій дуже активний: домінуюче положення цього елементу в конкуренції з іншими металами і сполуками за активні ділянки білків визначається хімічними особливостями йона Кальцію – наявністю двох валентностей і порівняно невеликим атомним радіусом. Тому Кальцій здатний успішно конкурувати з радіонуклідами і важкими металами на всіх етапах метаболізму. Метаболізм Кальцію знаходиться під впливом паращитоподібних залоз, кальцитоніну (гормон щитоподібної залози), кальциферолів (вітамін D).

Кальцій має високу біологічну активність, виконує в організмі багато різноманітних функцій.

^ Функції Кальцію
в організмі








Формування кісткової тканини, мінералізація зубів

Підтримання стабільності серцевої діяльності


Регуляція проникності клітинних мембран


Регуляція процесів нервової провідності і м’язових скорочень

Регуляція внутрішньоклітинних процесів


Участь в згортанні крові

^ 1.2.Обмін Кальцію в організмі людини.

Доведено, що саме Кальцію належить значна роль у здійсненні процесів життєдіяльності завдяки його участі в низці важливих біохімічних функцій. Іонізований Кальцій бере участь у регуляції транспорту речовин у мембрані клітини, нервового збудження, м’язового скорочення. Кальцій є нутрієнтом багатопланової дії.

Функція

Дія

Структурна

Утворення кісток, зубів

Нейро – м’язова

Контроль збудження

Виділення нейротрансмітерів

Ініціювання м’язового скорочення

Ферментна

Кофермент факторів згортання крові

Сигнальна

Внутрішньоклітинний вторинний меседжер

Йонна рівновага у клітині

Кров’яний тиск

Він має зв’язок із секрецією та вивільненням нейромедіаторів. За участю йонів Кальцію відбувається активація ферментів систем згортання крові, глікогенолізу, глюконеогенезу та ін.

Зменшення вмісту Кальцію асоціюється з погіршенням міжклітинної адгезії. Крім того, Кальцій є інформаційним для багатьох процесів, відіграючи роль біологічного сигналізатора. В останні роки отримано дані щодо участі Кальцію у процесах вільнорадикального окиснення. Встановлено, що збільшення внутрішньомітохондріальної концентрації Са2+ стимулює генерацію вільних радикалів і запускає активацію циклофіліну D.

Особливістю гомеостазу Кальцію є те, що на певному рівні (побудова кісткової тканини, деякі регуляторні процеси) він виступає як макроелемент. В інших випадках (регуляція мембранного збудження, зв’язок збудження з секрецією) йон Кальцію є мікроелементом. Відомо, що рівень Кальцію у сироватці крові стабільний протягом усіх фізіологічних періодів життя людини (2,25 - 2,75 ммоль/л), що робить його однією із найдосконаліших констант організму. Однак цей факт не означає, що потреба в цьому елементі також стабільна. Особливо це помітно в так звані критичні періоди розвитку – у дитячому і похилому віці, коли спостерігається найбільший дисонанс між потребою та надходженням в організм Кальцію.

Кальцієвий гомеостаз регулюється завдяки впливу на процеси всмоктування Кальцію у кишечнику, його реабсорбції у нирках та мобілізації із кісткової тканини, а також кальційрегулюючими гормонами (паратгормон, кальцитонін), рівнем Фосфору та інших гормонів через їх вплив на обмін вітаміну D3.

У фізіологічних умовах потреба організму в Кальції задовольняється за рахунок надходження його з їжею (Додаток № 2).

Необхідна кількість елемента відповідає певному віковому періоду. Найбільше це стосується молодшого шкільного віку, коли в житті дитини відбуваються значні зміни, пов’язані з різким збільшенням навантаження під час переходу із закладів дошкільного виховання до школи, та відзначається один із критичних періодів розвитку дитячого організму, зумовлений активним процесом росту.

У цьому випадку транспорт Кальцію в органах травлення відбувається двома шляхами, що залежить від його кількості в раціоні. У разі надлишку Кальцію в порожнині кишечнику трансепітеліальний механізм забезпечує низьку його абсорбцію, хоча абсолютна кількість абсорбованого елемента може бути великою саме через його значне надходження парацелюлярним шляхом. За цих умов підвищується рівень внутрішньоклітинного Кальцію, що супроводжується інгібуванням активності вітамін – D - гідроксилазних ферментів і, як наслідок, зниженням синтезу кальційзв’язуючого білка, що призводить до інгібування активного транспорту Кальцію. У разі низького вмісту Кальцію у раціоні превалює активний шлях його транспорту, лімітований рівнем кальційзв’язуючого білка, синтез якого регулюється вітаміном D3.

Порушення кальцієвого балансу може зумовлювати не лише харчовий дефіцит, а й патологічні зміни у будь-якій ланці регуляції. Однак завжди результатом буде або абсолютний дефіцит Кальцію, або зниження його біологічної доступності. Цей факт пояснює існування в клінічній педіатричній практиці варіантів безсимптомного перебігу аліментарного дефіциту Кальцію з поступовою демінералізацією кісткової тканини, що посилює обмеженість компенсаторних можливостей дитини.

Слід зазначити, що вітамін D3 має пролонговану дію. Під час надходження в організм він депонується в ретикулоцитах печінки, звідки поступово протягом 30 діб надходить у гепатоцити. Завдяки здатності вітаміну накопичуватися в клітинах печінки його нормалізуючий ефект спостерігається ще протягом 2 міс. після закінчення курсу. У цей період в організмі відзначається оптимальне співвідношення між рівнями активних метаболітів вітаміну D3, що нормалізує синтез кальційзв’язуючого білка, за допомогою якого відбувається активний транспорт Кальцію у кишечнику, його обмін у клітинах, у тому числі кісткової тканини, та сприяє підвищенню рівня Кальцію в сироватці крові.


^ 1.3. Вплив дефіциту Кальцію на кісткову тканину.

Нашарування соціально-побутових та дієтичних негативних факторів на біохімічні відхилення мінерального обміну не можуть не відбитися на головних характеристиках кісткової тканини, а саме щільності та еластичності кістки. З погляду на те, що активація адаптаційних процесів у дітей сприяє адаптивному утворенню низькомінералізованого кісткового матриксу, зміни структури кісткової тканини на кшталт остеомаляції у молодших школярів слід розглядати як показник напруження загального адаптаційного синдрому. Водночас поява кісткових змін у здорових дітей свідчить про наближення організму до межі адаптації, адже відомо, що при незначному зниженні вмісту Кальцію у сироватці крові його нормалізація відбувається без посилення резорбції кістки, за рахунок стимуляції всмоктування Кальцію із кишечнику під дією кальцитріолу та посилення реабсорбції Кальцію у канальцях нирок під впливом кальцитріолу й паратгормону . Підвищена активність фосфатази корелювала зі змінами структури кісткової тканини та змінами вмісту Кальцію у сироватці крові. Виявлені зміни середнього вмісту загального Кальцію у сироватці крові, близького до нижніх меж у здорових дітей у зіставленні зі структурно-функціональним станом кісткової тканини, вказують на те, що підтримання вмісту Кальцію у фізіологічних межах відбувається за рахунок змін мінералізації кісткової тканини, при цьому ефективність гомеостатичних механізмів знижена.

Таким чином, можна зробити висновок, що у здорових дітей шкільного віку на тлі харчового дефіциту Кальцію існує D - вітамінна недостатність та гіпокальціємія, що суттєво впливають на кальцій - фосфорний гомеостаз і можуть призводити до розвитку захворювань. Розвиток адаптаційного синдрому в дітей молодшого шкільного віку супроводжується не лише порушеннями мінерального гомеостазу, а й якісними змінами структури кісткової тканини у вигляді остеопенії та остеомаляції, тобто зниження кісткової щільності, розм’якшення кісток з послідуючим їх викривленням та збільшенням частоти переломів.
^ Харчування з низьким вмістом Кальцію
↓

Зниження рівня Кальцію у крові

↓

Активізація біосинтезу паратгормону

↓

Взаємодія з рецепторами остеоцитів та остеобластів

↓

↓

Остеоцити

Остеобласти

Активація синтезу органічних кислот та лізосомальних ферментів

Дестабілізація лізосомальних мембран

Вивільнення лізосомальних ферментів

Остеоцитарний (пери лакунарний) остеоліз

Некроз / апоптоз

Підвищення концепції Кальцію у цитоплазмі

Активація біосинтезу колагенази

Зміна форми остеобластів

Руйнування прошарку остеоїду остеобластами

Активізація біосинтезу інтерлейкіну 1, 6, та 8 фактора некрозу пухлини α, простаглан-дину Е2 та ін

↓

↓

Остеоцитарна резорбція кісток

Стимуляція виникнення остеокластів із клітин попередників,

Активація функціонування остеокластів.

↓

↓

Остеокластична резорбція кістки (виділення кислих гідролаз, Н+ - іонів та ін.)

↓
^ Остеопенія, остеопороз

1.4. Оптимальна потреба в Кальції в різні вікові періоди життя.

В організмі людини 99 % Кальцію концентрується в кістковій тканині і зубах. Лише 1% його міститься в плазмі крові і м'яких тканинах. Понад 90 % кісткової тканини закладається у дитинстві, в період росту. Кісткова маса досягає піка у віці 30 – 35 років, а потім поступово зменшується.

Щорічний приріст Кальцію у скелеті організму дитини, що росте (г)



У жінок, починаючи з періоду менопаузи, втрата кісткової маси помітно зростає. Немає впевнених доказів того, що збільшення споживання Кальцію з їжею у будь-якому віці може допомогти зменшити втрати кісткової маси. Визначити потребу в Кальції важко з кількох причин (Додаток № 3). Організм людини адаптується як до високого, так і до низького рівня споживання Кальцію, але відбувається це повільно. Якщо з їжею вживається Кальцію 800  мг/добу, то абсорбується близько 20 % від вжитої кількості. А при споживанні 250  мг/добу — абсорбується близько 70 %.

Норми для немовлят в Кальції визначають на основі вивчення його балансу і розрахунку споживання, необхідного для затримки в організмі 160 мг Кальцію на добу. Всмоктування Кальцію з дитячих харчових сумішей приймають за 40%.

Для дітей старшого віку норми розраховують виходячи із затримки 70 мг Кальцію на добу у віці 1 рік, яка збільшується до 150 мг/добу у віці 10 років. Абсорбцію Кальцію приймають за 35 %.

Для підлітків норми Кальцію розраховують виходячи із всмоктування 40 % і затримки 300  мг/добу для хлопчиків та 250 мг/добу для дівчаток, тобто в продуктах має бути 1000-1200 мг Кальцію.

Дорослі із сечею щоденно втрачають Кальцію до 150  мг/добу. Втрати в певній мірі залежать від його кількості в харчовому раціоні. Але невідомо, в якій мірі втрати Кальцію можуть зменшуватися, якщо зменшується його надходження з їжею. Тому норми в Кальції для дорослих визначають виходячи з типового українського раціону, враховуючи вміст білка — 15 % від загальної енергії та абсорбцію Кальцію — 30 % .

Доведено, що збільшення споживання Кальцію приводить до поступового зменшення рівня його абсорбції. Накопичення Кальцію в організмі може бути викликане порушенням механізмів регуляції обміну, а не високим рівнем вживання. Але оскільки високий рівень споживання Кальцію не викликає будь-яких шкідливих ефектів, то для людей з особливо високим ризиком остеопорозу, заради обережності, можна рекомендувати харчування з високим вмістом Кальцію.


^ 1.5. Причини, з яких необхідний Кальцій та вітамін D для організму.

Кальцій є дуже важливим макроелементом в організмі людини. Поряд з цим він є важливим мікроелементом для підтримання життєдіяльності клітин організму. Кальцій бере участь у процесах збудження клітин, підтримання рівноваги обміну речовин та осмотичного тиску, активує ферменти згортання крові. Кальцій найбільш суттєво впливає на формування кісткової тканини.

Недостатнє вживання Кальцію негативно позначається на лінійному рості кісток, пізніше супроводжується зменшенням мінеральної щільності кісткової тканини. Встановлено, якщо щоденне надходження Кальцію в організм складає менше ніж 400 мг, це може призвести до поступової затримки росту і зниження маси тіла школярів. У дітей, що отримували менше 250 мг Кальцію на день, відмічено значне зменшення довжини кісток, тобто росту дитини, маси тіла, кісткової щільності та еластичності. Довгий час це клінічно не проявляється, але закінчується порушенням в здоров’ї, включаючи переломи кісток. Вражає і те, що нестача кісткової маси в дитинстві, призводить до більш швидкого розвитку остеопенії та остеопорозу в зрілому віці.

Враховуючи взаємозв’язок Кальцію з процесами росту важливо достатнє надходження його в організм з продуктами харчування на протязі всього життя, особливо в дитинстві, коли формується кісткова структура.

Загальновідомо, що вітамін D покращує всмоктування та відкладання Кальцію в кістковій тканині. При дефіциті вітаміну D різко порушується всмоктування Кальцію, компенсаторно підвищується рівень паратгормону в крові, який активує вихід Кальцію з кісткової тканини , прискорює втрату кісткової маси для забезпечення підтримання рівня Кальцію в крові.

В останнє десятиліття відмічається, що практично всі групи населення отримують Кальцій і вітамін D в кількостях, що є нижчими за вікові норми.

Малорухомий спосіб життя, недостатнє перебування дітей на свіжому повітрі, недостатня інсоляція (опромінення сонячним промінням), дисбаланс в харчуванні призводять до дефіциту вітаміну D.

Зниження кількості Кальцію у харчуванні, призводить до зниження кісткоутворення, накопичення кісткової маси, наростання не мінералізованого остеоїда. Кальцій – це цеглина, з якої побудована кістка.

Зниження вітаміну D призводить до зниження всмоктування Кальцію в кишечнику, порушення мінералізації кісткової тканини, м’язової слабкості.

Кальцій – це єдиний елемент, який понижує кислотність нашого організму, покращує лужну рівновагу.

Нагадуємо 10 причин, з яких вам необхідний Кальцій та вітамін D3.
Кальцій:
необхідний вашій майбутній дитині для формування скелету,

зміцнює ваші кістки,

зберігає ваші зуби,

нормалізує артеріальний тиск,

регулює функцію нервової системи, скорочення серцевого м'яза,

є компонентом системи згортання крові,

бере участь у регуляції скорочень м'язів та запобігає розвитку судом,

зберігає здоровим і красивим ваше волосся та нігті.

Вітамін D3:

Сприяє повноцінному засвоєнню Кальцію, гальмує «вимивання» Кальцію із кісткової тканині,

Регулює обмін Фосфору.



Розділ 2. Гіпокальціємія та її вплив на формування здоров’я дітей шкільного віку.

2.1. Клінічні прояви.

Гіпокальціємічні стани можуть виникати у різному віці. У дітей причинами гіпокальціємії можуть бути: недоношеність, септичні стани, діабет, гіперфосфатемія (вигодовування коров’ячим молоком), гіпомагніємія, гіповітаміноз D, збіднене Кальцієм харчування, хронічні хвороби печінки та нирок, гіпопаратиреоз , тривале вживання сечогінних, протисудомних засобів, глюкокортикоїдів, L - тироксину, імуносупресантів. У здорових дітей єдина причина – це збіднене Кальцієм харчування, авітаміноз D, гіподинамія.

Клінічними проявами гіпокальціємії в першу чергу є зростання нервової та м’язової збудливості. Це можуть бути судоми окремих м’язів до тетанії включно. Властиві також парестезії, бронхоспазм, ларингоспазм, кишкові коліки. Біль у серці може виникати не від фізичних навантажень. Він не знімається коронаролітичними препаратами. За гіпокальціємії зменшується скоротливість серця, виникає серцева недостатність. Порушується всмоктування вітаміну В12 і можливе виникнення анемії, що проходить після усунення гіпокальціємії за допомогою вживанням Кальцію.

У разі низького вмісту Кальцію у раціоні превалює активний шлях його транспорту, лімітований рівнем кальційзв’язуючого білка, синтез якого регулюється вітаміном D3. Тобто в кишечнику збільшується відсоток всмоктування Кальцію. Завжди регулятором є абсолютний дефіцит Кальцію. Цей факт пояснює існування в клінічній педіатричній практиці варіантів безсимптомного перебігу аліментарного дефіциту Кальцію з поступовою демінералізацією кісткової тканини, що посилює обмеженість компенсаторних можливостей дитини.

Підвищені вимоги до забезпечення організму дитини Кальцієм виникають не лише при різноманітних захворюваннях, а й періодичних фізіологічних остеопорозах у період стрибка росту й критичні періоди розвитку:

фізіологічна анемія в дітей першого року життя,

фізіологічна гіпоімуноглобулінемія в дітей до 2 років,

рахіт,

підліткове формування статевого гормонального фону,

вегетодистонія періодів інтенсивного росту,

функціональна патологія органів травлення.

При незначній демінералізації кісток, клінічних проявів немає. При наростанні демінералізації (наприклад, при досить швидкому рості дитини немає достатнього забезпечення кальцієм) рівень Кальцію в крові буде забезпечуватися з «депо», тобто з кісток та зубів. У таких дітей швидко псуються зуби (карієс, крихкість), ламкі нігті, наростає випадіння волосся, крихкими стають кістки Турбують. болі в кістках, суглобах, що наростають при переохолодженні, навантаженні, зростає частота переломів, навіть при незначних травмах.

Зовні, часто, дитина виглядає абсолютно здоровою. Лише після критичного падіння рівня Кальцію в організмі розвиваються викривлення та переломи кісток. Зрощення переломів при остеопенії значно затруднене, більш тривале.

Не можна не звернути увагу на той факт, що за останні роки значно підвищився рівень травматизму серед дітей.

За 5 років по Україні шкільний травматизм виріс на 66,4 %, спортивний на 61,8 %, дорожньо-транспортний на 22,2 %. Значно зросла інвалідність серед населення по Україні в зв’язку із захворюваннями кістково-м’язової системи, що посідає 4 місце серед причин інвалідності.


2.2. Лікування.

З раннього дитинства ми засвоюємо з молоком матері практично всі найважливіші для нормального розвитку речовини і, в тому числі, необхідну кількість Кальцію.

З часом кількість молока в нашому раціоні зменшується, а відповідно до організму надходить менше Кальцію. Під час активного росту необхідність в Кальції наростає.

Кальцій потрапляє до організму з їжею. Зі всієї кількості Кальцію, що надходить до організму з їжею, засвоюється лише 25 – 35 % у дорослих та до 70% у дітей. При збалансованому харчуванні організм повністю забезпечується Кальцієм.

В разі виникнення остеопенії чи розвитку остеопорозу, незалежно від їхньої причини, тобто незалежно чи причиною є швидкий ріст, довготривалі дієти, вегетаріанство, неправильне харчування чи причиною є хвороби органів травлення, ендокринної системи, основою лікування є збалансоване харчування, збагачене продуктами багатими на Кальцій. В харчуванні має бути достатня кількість овочів та фруктів, які забезпечують організм вітамінами та мікроелементами, покращують обмін речовин.

Серйозні порушення обміну Кальцію нерідко зумовлені дефіцитом вітаміну D, який спричинений обмеженням перебування на сонці та обмеженням у вживанні продуктів, багатими на цей вітамін, тобто жирні сорти морської риби, риб’яча печінка, гриби, авокадо. Надзвичайно важливим є руховий режим. Для покращення відновлення кісткової тканини необхідний активний спосіб життя, достатнє фізичне навантаження для покращення циркуляції крові у кістках.

В випадках, коли неможливо забезпечити організм збалансованим харчуванням, а також для підвищення кількості Кальцію при розвитку остеопенічних станів, призначаються препарати Кальцію.

Препаратами вибору є комбінації препаратів Кальцію з вітаміном D. При призначенні препаратів Кальцію більш вигідними є сполуки, які більш багаті на йонізований Кальцій:

^ Солі Кальцію

Вміст Кальцію

у мг в 1г солі

Кальцію карбонат

400

Кальцію хлорид

270

Кальцію фосфат двохосновний ангідрид

290

Кальцію фосфат двохосновний дигідрид

230

Кальцію фосфат трьохосновний

400

Кальцію гліцерофосфат

191

Кальцію цитрат

211

Кальцію лактат

130

Кальцію глюконат

90

Слід зазначити, що вітамін D має пролонговану дію, здатний накопичуватись у печінці. Крім того, він здатний до синтезу під дією сонця. Тому, влітку вітамін D не призначається. При лікуванні вітаміном D періодично необхідно робити місячні перерви.

Розділ 3. Забезпечення балансу Кальцію в організмі.

3.1 Надходження Кальцію в організм людини з продуктами харчування.

Харчування дитини повинно бути повноцінним, збалансованим, різноманітним.

Найбільша кількість органічного Кальцію міститься в молочних продуктах, наприклад в молоці, сирах, кефірі, йогурті. Прискореному всмоктуванню Кальцію з їжі сприяють білки, лимонна кислота, фермент лактоза.

До факторів, які стримують засвоєння Кальцію, належать фітинова кислота, на яку багаті хлібні злаки – жито, пшениця, овес. Аналогічно діють і сполуки Фосфору. Оптимальне співвідношення Кальцію та Фосфору 1:1. Стримує всмоктування Кальцію і щавелева кислота, на яку багаті щавель, шпинат, ревінь. Отож ці рослини, навіть маючи 70-100мг Кальцію в 100г, не можуть бути його надійним джерелом. Але особлива небезпека для створення дефіциту Кальцію в організмі може статися від ненормального споживання жирів, особливо тих, що пройшли термічну обробку. Жирні кислоти утворюють із Кальцієм нерозчинні солі. Все це стосується органічного Кальцію, тоді як неорганічний, якого є багато в твердій воді, не може засвоюватися нашим організмом.

Овочі не належать до продуктів із високим вмістом Кальцію, за винятком капусти листової, савойської, броколі, кропу, петрушки, хрону, селери, проростків насіння різних рослин, цибулі-порей. Достатньо велика кількість знаходиться в насінні бобових. Незважаючи на невеликі кількості Кальцію в овочах, він знаходиться в них в органічній формі в гармонії з іншими елементами.

Найкраще Кальцій (на 58 – 62 %) засвоюється з броколі та листової капусти. Тоді як з капусти білоголової на 53%. У більшості овочів цей показник становить 20 – 40 %. Хоча існують рослини з дуже маленьким ступенем засвоєння, наприклад, у шпинату становить лише 5,1 %.

Кальцій в продуктах харчування прекрасно зберігається. Кальцій відносно нечутливий до високих температур, світла, кисню. Але разом з тим, багаті на нього продукти, краще вживати у свіжому вигляді.

Для адекватного обміну Кальцію необхідна достатня кількість вітаміну D. Основна його частина здатна синтезуватися в організмі під дією сонячного проміння. Продукти – додаткове джерело вітаміну D. Відомо, що вітамін D не переносить світла та кисню. Однак він дуже жаростійкий та добре зберігається. Оскільки він знаходиться в основному в рибних продуктах, які зберігаються в холодильнику і захищені від світла і кисню, втрати даного вітаміну мінімальні.

3.2 Препарати Кальцію та вітаміну D у профілактиці та лікуванні остеопенічних станів та остеопорозу.

В органічному і неорганічному світі Кальцій є одним із найцікавіших елементів. Його функції та місце в людському організмі були предметом багатьох досліджень, починаючи від сивої давнини.

Перші згадки про застосування Кальцію з лікувальною метою у вигляді природної крейди можна знайти у працях Галена, Цельса, Авіцени, при цьому Кальцій рекомендували вживати при нервовому виснаженні, слабкості, запамороченнях, випадінні зубів, волосся, деяких захворюваннях шкіри.

За статтею Великої Медичної Енциклопедії, датованої 1928 роком, показаннями до призначення препаратів Кальцію є: тетанія, спазмофілія, ниркові набряки, геморагічні нефрити, різні форми остеопатій, хронічна інфекція, особливо та, що перебігає із симптомами дратівливої слабкості нервової системи, бронхіальна астма, перепонкоподібний коліт, сінна лихоманка, кропив'янка, набряк Квінке, запальні набряки різного генезу, як профілактичний засіб перед операціями із загрозою великих крововтрат.

Як бачимо, у такому спектрі клінічних показань дуже незначне місце відводиться патологіям кісткової системи, наведеним під загальною назвою “різні форми остеопатій”. Сьогодні ці нозології об'єднані під більш зрозумілим терміном “кальцій-дефіцитних хвороб”, серед яких перше місце посідає патологія опорно-рухового апарату.

До 20 – 30-х років минулого століття у світовій літературі остеопороз як окремий термін фактично не фігурував, натомість вся дегенеративно-дистрофічна патологія кісткової системи визначалася як “остеопатія”. Слід зазначити, що в 1890 році у Дерптському університеті (нині Тарту) А. Логінов захистив магістерську дисертацію з ветеринарії: “До питання остеопорозу як самостійної хвороби у коней”. У ці