Реферат: Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку м. Ніжина

Затверджена рішенням

міськвиконкому

від 01.03.2012 № 109


Середньострокова Програма

соціально-економічного розвитку

м. Ніжина

на 2011-2015 роки


Ніжин - 2011

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………....... 4 Аналіз соціально-економічного розвитку та впливу фінансово-

економічної кризи на реалізацію I етапу Стратегії соціально-

економічного розвитку міста на період до 2015 року ………………………... 5

Цілі та пріоритетні напрями розвитку міста ………………………………….. 8

^ Прогнозні показники соціально-економічного розвитку міста на 2011-2015

Роки. Ризики та загрози, які можуть виникнути в посткризовий період … 10

І. Відновлення потенціалу та модернізація базових секторів економіки ….12

1.1. SWOT-аналіз розвитку реального сектору економіки ………………………12

1.2. Промисловий комплекс ……………………………………………………… .13

1.3. Інтелектуальний капітал та інноваційний розвиток міста ………………….18

1.4. Управління державною і комунальною власністю ………………………… 22

1.5. Управління державною і комунальною власністю ………………………… 23

ІІ. Розбудова та модернізація інфраструктури ………………………………. 25

2.1 SWOT-аналіз інфраструктурного забезпечення міста ……………………….25

2.2. Модернізація транспортної інфраструктури та створення сучасної

мережі зв’язку ……………………………………………………………………… 26

2.3. Підвищення ефективності і реструктуризація житлово-комунального господарства …………………………………………………………………………….. 28

2.4. Стимулювання розвитку житлового будівництва, ринку доступного

житла ………………………………………………………………………………. 29

2.5. Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня техногенної

безпеки ………………………………………………………………………………31

ІІІ. Поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій …………………… 34

3.1 SWOT-аналіз бізнес-клімату …………………………………………………. 34

3.2. Підтримка розвитку малого бізнесу ………………………………………… 35

3.3. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Розвиток та стимулювання будівництва ………………………………………………………………37

3.4. Міжнародна інтеграція та співпраця …………………………………………42

3.5. Ефективне використання туристичного потенціалу ……………………….. 44

ІV. Підвищення стандартів життя населення …………………………. …… 46

4.1. SWOT-аналіз соціального середовища та соціальної сфери ………………. 46

4.2. Демографічна ситуація ……………………………………………………….. 47

4.3. Збільшення доходів населення ………………………………………………. 50

4.4. Трудові ресурси ………………………………………………………………. 51

4.5. Впорядкування відносин на споживчому ринку міста …………………….. 52

4.6. Підвищення адресності системи соціального забезпечення ………………. 55

4.7. Гідне пенсійне забезпечення ………………………………………………… 57

4.8. Реформування медичної галузі ……………………………………………… 58

4.9. Підвищення якості і конкурентоспроможності освіти …………………….. 59

4.10. Соціальна підтримка сімей …………………………………………………. 62

4.11. Розвиток сфери культури …………………………………………………… 63

4.12. Поліпшення умов для розвитку фізичної культури і спорту …………….. 65

4.13. Підвищення фінансової незалежності місцевих бюджетів та

ефективності використання бюджетних коштів ………………………………… 67

4.14. Розширення інформаційного простору ……………………………………. 69

Механізми реалізації програми та фінансове забезпечення програми …. 70

Додаток 1. Кількісні показники виконання Середньострокової програми соціально-економічного розвитку міста на 2011-2015 роки …………….. 73

Додаток 2. Стратегічні, оперативні цілі та заходи з виконання Середньострокової програми економічного і соціального розвитку міста на період 2011-2015 рр. ………………………………………………………….. 78

Додаток 3. Перелік інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток м. Ніжина у 2011–2015 роках ……………...113

Додаток 4. Перелік основних інвестиційних проектів суб’єктів господарювання, що мають наміри щодо їх реалізації у 2011-2015 роках ………….. 115








Вступ

Зміни міжнародної економічної кон’юнктури, ураження економіки України наслідками світової фінансово-економічної кризи, політичні та суспільні зрушення висувають нові вимоги до завдань розвитку міста.

Крім того, завершилась реалізація І етапу Стратегії соціально-економічного розвитку області на період до 2015 року (затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 26 січня 2007 року), розрахованого на 2007-2010 роки.

Прийнята національна Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» визначила стратегію реформування національної економіки на 5 років і дала орієнтири для розвитку всіх регіонів держави. Тому на порядку денному – розроблення механізму реалізації ІІ етапу Стратегії – Середньострокової програми соціально-економічного розвитку міста на 2011-2015 роки, яка стане регіональним втіленням загальнодержавних реформ.

Середньострокова програма є сукупністю обґрунтованих пріоритетів соціально-економічного розвитку міста, сформованих у вигляді оперативних цілей, для досягнення яких визначаються завдання, інструменти, заходи, їх джерела фінансування. Вона визначає головні проблеми, які заважають динамічному розвитку міста, обґрунтовує необхідні структурні перетворення економіки та соціальної сфери.

У програмі враховані пропозиції всіх установ і управлінь міста, та відділів і служб міськвиконкому щодо критеріїв соціально-економічного розвитку міста на період до 2015 року.

Програма містить в собі перелік інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток міста за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, реалізація яких поліпшить умови життєдіяльності населення.

В Програмі визначені основні критерії оцінки ефективності виконання поставлених завдань. За ними буде відслідковуватися динаміка розвитку регіону для звітування територіальній громаді та інформування ЗМІ і громадськості.


Аналіз соціально-економічного розвитку та впливу фінансово-економічної кризи на реалізацію І етапу Стратегії соціально-економічного розвитку міста на період до 2015 року

Реалізація І етапу Стратегії соціально-економічного розвитку міста як і області була спрямована на усунення проблем, що перешкоджають соціально-економічному розвитку регіону, вирішення пріоритетних цілей і завдань, розрахованих на середньострокову перспективу – 2007-2010 роки. Перша половина цього періоду характеризувалась економічним підйомом. Більшість макропоказників, запланованих на 2007 рік, було виконано. Обсяги промислового виробництва порівняно з 2006 роком зросли на 12,3 %. Оборот роздрібної торгівлі збільшився у 2,4 рази, а реалізованих послуг – на 81,6 %. Суттєво нарощено обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування – більше на 57,1 %.

Здійснена реалізація і більшості заходів у реальному секторі економіки та соціальній сфері, передбачених на цей період.

В той же час, у 2008 році м. Ніжин, як і Чернігівська область і вся Україна, відчула на собі негативний вплив фінансово-економічної кризи. У результаті були знівельовані суттєві позитивні напрацювання попередніх років, порушились багаторічні регіональні макроекономічні тенденції.

Основними чинниками, які протягом кризових років негативно впливали на розвиток реального сектору економіки, були скорочення обсягів кредитування економіки банківською системою та здорожчання кредитів, значні коливання валютного курсу, суттєві затримки з відшкодуванням ПДВ провідним підприємствам регіону - учасникам зовнішньоекономічної діяльності. Стримуючими факторами розвитку економіки стали також законодавче ускладнення ведення господарської діяльності та погіршення загального інвестиційного клімату, суттєве збільшення фіскального тиску, порушення міжрегіональних та зовнішніх коопераційних зв’язків, введення обмежувальних заходів країн бізнес-партнерів стосовно української продукції та значне зниження світових цін на важливих для міста зовнішніх ринках.

Це призвело до зниження практично усіх макроекономічних показників.

У результаті валовий регіональний продукт у 2010 році порівняно з 2007 роком (розрахунково) склав 86,2% (по Україні індекс валового внутрішнього продукту – 90,8%).

Д


о 2007 року промисловим комплексом щороку в середньому на 14,3 % забезпечувалось нарощення обсягів виробництва продукції. При цьому в окремі роки темпи промислового виробництва по місту значно випереджали середні в області та Україні, а у кризові 2008-2009 роки масштаби падіння у промисловості області були суттєво меншими, ніж в цілому по Україні (по

місту у 2008 р. – на 13,3 % менше , ніж у 2007 р., а у 2009 р. – на 11 % менше, ніж у 2008 р.). За 2010 рік промисловими підприємствами вироблено продукції більше, ніж у 2009 р. на 10,1 %, тоді як по області майже на рівні 2009 року (99,8 %), а по Україні – на 11,2% більше (втрати промисловості області, якщо порівнювати з докризовим 2007 роком, були менші (83,4%), ніж в цілому по Україні (82,3%)).

Через зменшення обсягів кредитування та реальних доходів населення обсяги обороту роздрібної торгівлі у 2010 році (незважаючи на зростання у 2008 та 2010 роках) порівняно із 2007 по області зросли лише на 4,4%, тоді як по місту – на 70,9 %, а реалізованих послуг по області зменшились на 5,1 %, тоді як по місту зросли на 43,9 %.

У 2009 році спостерігалось суттєве зниження інвестиційної активності – залучено всього 43 млн грн інвестицій в основний капітал проти 57,6 млн грн у 2008 році. Незважаючи на відновлення позитивної динаміки інвестиційної діяльності у 2010 році, проти 2007 року цей показник становить 82,9 %.

Будівельна галузь області поки що перебуває у стані рецесії. Обсяг виконаних будівельних робіт у 2010 році склав майже 3 млн грн, що становить 45,8 % до рівня 2009 року, а порівняно з 2007 роком – 22,8 %.

Протягом 2005-2007 рр. поступово нарощувались обсяги зовнішньої торгівлі підприємств області з позитивним сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке у 2007 році було найбільшим і склало 12,7 тис дол. США. Обсяг експорту продукції в загально обласному склав 3,9 %, а імпорту – 0,4 %.

Однак, у 2008 та 2009 роках під впливом світової фінансово-економічної кризи зовнішньоторговельний оборот товарами зменшився проти 2007 року на 14,1 %, а позитивне сальдо склало, відповідно, 10,9 та 11,0 тис дол. США. У 2010 році відбулося незначне зростання зовнішньоторговельної активності, позитивне сальдо склало 11,2 тис дол. США. Обсяги експорту продукції зросли до 2009 р. на 7,4 % і в загально обласному склали 3,6 %, імпорту – на 2,6 % і склали 0,2 %.

З кінця 2008 року погіршилась ситуація на ринку праці області - рівень безробіття на кінець 2008 року становив 2,13 % проти 1,16 % (по області – 4,7 % проти 3,2 %) на кінець 2007 року, а кількість зареєстрованих безробітних досягла 1,1 тис. осіб (по області – 30,6 тис. осіб).

Однак вже протягом 2010 року відзначалось поліпшення ситуації в цій сфері. За 2010 рік створено 1,3 (по області – 18,0) тис. нових робочих місць, що на 19,1 % (по області – 26,7%) більше рівня, передбаченого програмою зайнятості населення і на 16,5 % (по області на 16,3%) більше 2009 року. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2011 року становив 1,74 % (по області – 2,9 %).

Незважаючи на складну ситуацію у виробничій сфері, вдалося зберегти тенденцію до зростання доходів населення. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника (без урахування малих підприємств) у 2010 році порівняно з 2007 роком зросла у номінальному вимірі на 68,4 % (по області на 73,8 %) і досягла 1758 гривень (по області – 1711 гривень). У реальному ж вимірі заробітна плата зросла лише на 8,4 %.

Разом з тим залишається заборгованість із заробітної плати, розмір якої у 2010 році зменшився, але все ще є значним - станом на 01.01.2011 склав 2,1 млн грн (по області – 21,4 млн грн.), у т. ч на економічно активних підприємствах - 2,1 млн грн (по області – 13,6 млн грн, на підприємствах-банкрутах – 7,1 млн гривень), що менше до 01.01.2010 р. на 33,7 %.

Тобто, глобальна фінансово-економічна криза наклала відбиток на соціально-економічний розвиток міста.

Криза оголила існуючі системні проблеми, що стримують розвиток. Це, перш за все, складна демографічна ситуація, низький рівень доходів населення на фоні досить високого рівня безробіття, зменшення впливу міста на формування ВВП області та України в цілому.

Серйозними обмеженнями на шляху поступального розвитку міста є застарілість технологій у більшості промислових виробництв, значний рівень

зношеності основних фондів, як наслідок цього – недостатній рівень конкурентоспроможності продукції місцевих підприємств на зовнішніх ринках, незадовільний стан транспортної інфраструктури, низька інвестиційна привабливість. Недостатній рівень орієнтованої на розвиток бізнесу інформації, незбалансованість ринку праці в окремих районах області та відтік освіченої робочої силі за її межі, нескоординовані дії органів місцевої виконавчої влади посилюють негативний вплив цих факторів.

Потенціал екстенсивного, інерційного розвитку регіону вичерпаний повністю. На порядок денний постає очевидна гостра необхідність здійснення радикальних інституційних перетворень у системі державного та регіонального управління, установлення обґрунтованих пріоритетів та вибору нової моделі використання економічного, інтелектуального, науково-технічного та соціального капіталу міста.

Саме на вирішення цих та інших проблем спрямовані основні завдання Програми соціально-економічного розвитку області на 2011-2015 роки.


^ Цілі та пріоритетні напрями розвитку міста

Стратегією соціально-економічного розвитку на період до 2015 року головною метою розвитку міста визначено – перетворення Ніжина в конкурентоспроможний інвестиційно привабливий регіон з високим рівнем життя населення та умовами для гармонійного розвитку особистості.

Для оцінки загального бачення сильних та слабких сторін, загроз, а також формулювання, виходячи з цього, можливостей розвитку міста, застосовано методологію SWOT-аналізу по кожному напряму.

Важливими конкурентними перевагами Ніжина на шляху до бажаного майбутнього передусім є вигідне економіко-географічне розташування міста, розвинена транспортна мережа, сприятливі кліматичні умови, достатній природно-ресурсний потенціал для розвитку будівництва, добувної промисловості, потужний виробничий потенціал, значний пласт історико-культурної спадщини, достатньо високий рівень освіченості населення та наявність висококваліфікованих кадрів.

Досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності міста здійснюється завдяки:

використанню сильних сторін міста, ефективному використанню наявного географічного, природного, економічного та людського потенціалу;

мінімізації слабких сторін, пошуку недовикористаних ресурсів та визначенню способів їх застосування;

використанню можливостей, створення сприятливих умов для припливу до міста інвестицій як українського, так і іноземного походження;

мінімізації загроз здійснення підприємницької діяльності, побудові ефективного управління господарським комплексом, застосуванню управлінських інновацій, посиленню мотивації суб’єктів господарювання до саморозвитку, підприємницької активності.

^ Девіз «Чернігівщини-2015» - «Спільний шлях до добробуту!» має поєднати навколо реалізації середньострокової програми здорові та конструктивні сили місцевого бізнесу та громадськості, консолідувати органи влади усіх рівнів задля досягнення майбутнього бачення міста.

Головним критерієм, який визначатиме успішність реалізації програми є рівень життя населення міста.

Досягнення стратегічної мети передбачає концентрацію потрібних зусиль на виконанні наступних пріоритетних напрямів:

зростання рівня економічного розвитку через відновлення потенціалу та інноваційне оновлення базових секторів промисловості, ефективне використання ресурсного потенціалу;

розбудова та модернізація інфраструктури;

поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості міста;

підвищення стандартів життя населення.

Основні завдання в економічній і соціальній політиці міста будуть спрямовані на підвищення інвестиційної та інноваційної активності, участь в масштабній реалізації Національних проектів, інтенсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків, підтримку малого та середнього підприємництва, розбудову та модернізацію виробничої і соціальної інфраструктури. Виконання цих завдань дасть можливість забезпечити збалансований розвиток міста в цілому, наблизити рівень життя до середніх по країні стандартів та створити умови для посилення економічної активності.

Реформи, які впливатимуть на соціально-економічний розвиток міста, передбачається проводити синхронно у контексті загальнодержавних реформ, а пріоритети та дії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо місцевого розвитку узгоджуватимуться з пріоритетами та діями центральних органів виконавчої влади.


^ Прогнозні показники соціально-економічного розвитку міста на 2011-2015 роки. Ризики та загрози, які можуть виникнути в посткризовий період
Реалізація Середньострокової програми соціально-економічного розвитку міста на 2011-2015 роки дозволить закріпити позитивні напрацювання, перевести економіку міста на інвестиційно-інноваційний шлях розвитку, що в кінцевому результаті покращить добробут населення та наблизить рівень його життєдіяльності до середньоєвропейського.

Програма не передбачає стрімкого росту по всіх показниках соціально-економічного розвитку. Насамперед, вона передбачає заходи, спрямовані на посткризове відновлення економіки і соціальної сфери міста.

У середньостроковій перспективі планується створення умов для забезпечення стабільного економічного розвитку міста (на рівні приросту валового регіонального продукту у розмірі 18,1 % (2015 рік до 2010 року)).

Головним фактором відновлення споживчого попиту стане активізація інвестиційного попиту, відновлення розвитку реального сектора економіки.

Обсяги інвестування в основний капітал у 2015 році порівняно з 2010 роком зростуть на 20,0 %, що пов’язано значною мірою з завершенням розпочатих раніше будівельних робіт та інших інвестиційних програм і реалізацією інфраструктурних проектів у рамках підготовки до Євро-2012.

У промисловому комплексі в 2011-2015 роках прогнозується поступове нарощування позитивної динаміки – індекс 2015 року до 2010 складе 119,6 %.

На споживчому ринку обсяги обороту роздрібної торгівлі за всіма каналами реалізації зростуть у 2015 році до 2010 року на 10,0 %, а обсяги реалізованих послуг – на 5,0 %.

Зовнішньоторговельний оборот товарів у 2015 році зросте до 17 млн дол. США, що в 1,4 рази більше, ніж у 2010 році.

Приріст номінальної середньомісячної заробітної плати протягом 2011-2015 років забезпечуватиметься підвищенням мінімальних соціальних стандартів (мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму) та економічної активності бізнесу. У 2015 її розмір досягне 3700 грн. (в 2,1 рази більше, ніж у 2010 році - 1758 грн).

На ринку праці впродовж прогнозованого періоду відбуватиметься скорочення рівня безробіття до 1,5 %, по області – 9,0 % (за методологією МОП) у 2015 році (проти 1,74 %, по області – 10,5 % у 2010 році).

Позитивні зміни відбудуться в житлово-комунальному господарстві, охороні навколишнього природного середовища та соціальній сфері.

У разі сприятливої кон’юнктури передбачається досягнення макропоказників за оптимістичним сценарієм (додаток 1, табл.2).

Проте існують ризики та загрози, за яких можливе уповільнення темпів зростання окремих соціально-економічних показників Середньострокової програми.

До зовнішніх ризиків можна віднести можливість «другої хвилі» банкрутств банків у розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються, та нової хвилі загострення світової фінансово-економічної нестабільності, пов’язаної з небезпечним зростанням державного боргу в багатьох країнах; суттєве підвищення цін на енергоносії; значні валютні коливання, поширення у країнах - торговельних партнерах регіону політики імпортозаміщення, що призведе до втрати вагомих сегментів ринку, зокрема ринків найбільшого споживача товарів, вироблених місцевими товаровиробниками – Російської Федерації; неефективність заходів щодо подолання руйнівного впливу спонтанних механізмів дії глобального фінансового капіталу, пов’язаного з ринками похідних фінансових інструментів.

Серед основних внутрішніх ризиків слід зазначити погіршення демографічної ситуації внаслідок прискорених темпів депопуляції та старіння населення, що формує тенденції зниження кількісних та якісних параметрів трудового потенціалу міста, збереження структурно деформованої економіки, посилення сировинної спрямованості виробництва, гальмування інноваційної діяльності та освоєння високопродуктивної промислової продукції, відсутність мотивації для прискореного розвитку наукомістких та високотехнологічних видів економічної діяльності, що обмежує зміцнення конкурентоспроможності економіки міста.

На економічних процесах в міста може негативно позначитись збереження низької кредитної активності комерційних банків, прискорення динаміки інфляційних процесів, спад та низькі темпи реальної заробітної плати і наявних доходів населення, погіршення стану соціальної інфраструктури (житлово-комунальне господарство, охорона здоров’я, освіта) у зв’язку зі значним зношенням основних фондів, декваліфікацією зайнятих, високим навантаженням на місцевий бюджет.

До внутрішніх ризиків також можна віднести затримку з реформуванням сільського господарства та низькі темпи модернізації аграрно-промислового виробництва в області, які можуть привести в перспективі до відновлення процесів заміщення продукції місцевих товаровиробників на російських ринках більш якісними товарами з інших країн.

Імовірність вказаних ризиків зменшуватиметься при успішній реалізації державних реформ в усіх сферах життєдіяльності, здійсненні структурних реформ в економічній та соціальних сферах Ніжина та прискореній модернізації інфраструктури.


^ І. Відновлення потенціалу та модернізація базових секторів економіки 1.1. SWOT-аналіз розвитку реального сектору економіки



Сильні сторони

зручне географічне становище, прикордонне розташування міста;

розвинена транспортна інфраструктура, наявність міжнародних залізничних та автошляхів;

наявність потужних підприємств машинобудівної, харчової, хімічної галузей промисловості, здатних виробляти конкурентноспроможну продукцію;

наявність наукового потенціалу.




Слабкі сторони

високий ступінь зношеності основних фондів;

деформація структури промисловості,

низька завантаженість виробничих потужностей;

низький рівень використання у виробництві енергозберігаючих технологій;

значний тиск на внутрішній ринок з боку імпортерів, втрата ринків збуту продукції;

обмеженість кредитування, високі кредитні ставки.

Можливості

зростання кількості високотехнологічних підприємств;

впровадження перспективних інноваційних проектів, зокрема, в галузі машинобудування, харчової промисловості, широке впровадження енергозберігаючих технологій;

відновлення роботи непрацюючих підприємств;

активізація промоційної та маркетингової діяльності; розширення ринків збуту продукції, в тому числі і за кордоном;

поглиблення зв’язків науки і виробництва;

розвиток сучасної інноваційної інфраструктури, зокрема, створення нових інноваційних виробництв, індустріальних, наукових, технологічних парків, інноваційних центрів, венчурних фірм.

Загрози

нестабільність, зміна законодавчої та нормативно-правової бази;

наявність тіньового сектора економіки;

низька купівельна спроможність населення;

значна інтервенція іноземних товарів;

збереження високого рівня відсоткових ставок за користування банківськими кредитами;

скорочення обсягів залучення коштів на розробку і виробництво інноваційної продукції;

фінансова і цінова нестабільність, інфляційні процеси;

підвищення вартості енергоносіїв.
^ 1.2. Промисловий комплекс
Промисловість - це ключова галузь економіки Чернігівської області. Розширення й модернізація промислового виробництва, збільшення випуску конкурентноздатної промислової продукції є основою для розвитку інших галузей економіки й стабілізації соціальної сфери регіону.

Сьогодні промисловість Чернігівської області - це багатогалузевий комплекс, який об’єднує близько 250 великих та середніх підприємств та забезпечує роботою 49,8 тис. осіб або 20,1 % зайнятих у економіці області.

Вартість основних засобів промисловості у фактичних цінах на початок 2010 року наблизилась до 15,4 млрд грн (34,4 % від загальної вартості по області).


^ Порівняльна динаміка темпів росту промислового виробництва
по місту, області та Україні (2005-2010 роки)




Увесь 2009 рік у промисловості спостерігались рецесійні процеси, обумовлені негативним впливом глобальної фінансово-економічної кризи. Глибина падіння промислового виробництва по місту досягла -11 %, тоді як по області – -16,4 %, а по Україні – -21,9 %.

За підсумками 2010 року промисловим комплексом вироблено продукції на 5,5 % більше, ніж за 2009 рік (по області на 0,2 % менше, ніж за 2009 рік (по Україні – +11,2 %).

Традиційно розвинена у Ніжині харчова промисловість. Тут працюють: ПАТ «Ніжинський хліб», ВАТ «Ніжинський жиркомбінат», ТОВ «Ніжинський хлібобулочний комбінат», ТОВ СУЕП фірма «Вибір».

Підприємства з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (будматеріалів) спеціалізуються на випуску стінових матеріалів (цегла керамічна, стінові блоки), плитки тротуарної та фасадної, збірних залізобетонних виробів, бетону, розчину, вікон і балконних дверей, металевих виробів.

Хімічна промисловість представлена ЗАТ «Ніфар», що виробляє лакофарбову продукцію.

Машинобудівний комплекс міста об’єднує 5 підприємств: з виробництва металевих виробів, електричного та електронного устаткування, сільськогосподарської, медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних пристроїв. Основними підприємствами галузі ПАТ «Завод «Ніжинсільмаш», Ніжинський НВК «Прогрес», ВАТ «Ніжинський механічний завод», ТОВ «Контракт-М».

За 2010 рік на підприємствах міста впроваджено 7 нових технологічних процесів (43,8 % від загальнообласного показника), з них 4 (44,4 % від загальнообласного показника) маловідходних, ресурсозберігаючих та 6 найменувань (26,1 % від загальнообласного показника) нових видів продукції.

Інноваційною діяльністю займаються 5 підприємств, що становить 27,8 % (по області 17 %) у загальній кількості промислових підприємств (12,5 % від загальнообласного показника).

На сьогоднішній день продукція підприємств міста знайшла споживачів у більш ніж 20 країнах. Близько 60% обсягів зовнішньої торгівлі припадає на країни СНД та 40 % - до країн ЄС. При цьому 60 % експорту здійснюється до країн СНД, а 60 % імпорту – з країн ЄС. Найбільшими партнерами міста є Російська Федерація, Білорусь, Польща, Іспанія, Чехія, Швейцарія.

У 2010 році обсяг реалізованої продукції підприємствами міста склав 316,7 млн грн, що на 23,9 % більше, ніж у 2009 році (по області ріст склав 20,9 %). Та не зважаючи на такий ріст обсягів, питома вага в загально обласному обсязі всього 2,7 %.


^ Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності, %




У структурі реалізованої промислової продукції найбільша питома вага належить виробництву харчових продуктів (37,2%), машинобудуванню (33,3%), виробництву та розподіленню електроенергії, газу та води (14,6%), виробництву медичного обладнання (3,6%).

^ Головними проблемами розвитку промисловості є:

високий ступінь фізичного (54,4 %, по окремих підприємствах – значно вищий, а на ПАТ «Завод «Ніжинсільмаш» - 100,3 %) й морального зносу основних фондів;

нестача обігових коштів і недоступність кредитних ресурсів для їх поповнення;

значне зростання тарифів і цін на постачання енергоресурсів, сировини і матеріалів, комплектуючих виробів;

тиск імпорту, в т.ч. контрафактного, занижені ставки митних зборів, відсутність державних замовлень;

низький рівень заробітної плати та значна її диференціація в розрізі галузей;

темпи розвитку й структура науково-технічної та інноваційної сфери не відповідають попиту на передові технології в реальному секторі економіки;

відсутній механізм дієвих економічних стимулів, які заохочували б суб’єкти господарської діяльності здійснювати технологічну модернізацію підприємств шляхом активного запровадження нових науково-технічних розробок тощо.

Безпосередньо в галузевому розрізі основних видів промислової діяльності негативними чинниками, що впливають на роботу підприємств залишаються:

у виробництві харчових продуктів:

неврегульованість питання постачання на внутрішній ринок України імпортної сировини та товарів;

поступовий занепад сировинної бази (скорочення площ посіву технічних культур, зменшення поголів’я великої рогатої худоби тощо);

втрата зовнішніх ринків збуту та низька купівельна спроможність населення.

в обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, виробництві меблів:

недостатні обсяги поглибленої переробки місцевих лісових ресурсів;

конкуренція іноземних виробників, відсутність високотехнологічного обладнання та випуск продукції низької якості порівняно з імпортними товарами;

складне фінансове становище підприємств та невеликі обсяги інвестицій в галузь, незначна підтримка держави.

у хімічній та нафтохімічній промисловості:

припинення інвестування господарської діяльності підприємств;

тиск імпорту, занижені ставки митних зборів.

у машинобудівному комплексі:

брак коштів на відновлення матеріально-технічної бази виробництва та його технологічного рівня;

запровадження процедури тендерних закупівель для підприємств ВПК (військово-промислового комплексу), навіть у випадку єдиного виробника.


^ Бачення розвитку промисловості: Ніжин – успішне, інвестиційно привабливе місто з модернізованою конкурентоспроможною промисловістю, є ініціатором впровадження високотехнологічних розробок і наукоємних технологій для задоволення потреб внутрішнього та зовнішнього ринків вітчизняною високоякісною продукцією.

Досягнення цього буде здійснюватись за рахунок розвитку промислового потенціалу міста на основі впровадження наукомістких виробничих розробок і технологій, підвищення інноваційної й інвестиційної активності з випереджальним розвитком машинобудівного комплексу, формування сприятливих умов для залучення вітчизняних й іноземних інвесторів. Особлива роль у подальшому розвитку відводиться харчовій промисловості, яка забезпечить переробку виробленої у регіоні сільгоспсировини, та матиме значні експортні можливості.

У галузевому розрізі пріоритетними напрямами будуть:

у машинобудуванні:

зростання темпів випуску наукоємної продукції високого технологічного рівня, освоєння нових конкурентноздатних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу;

структурної перебудови машинобудівного комплексу на основі модернізації та реструктуризації підприємств сільськогосподарському машинобудуванні, приладобудуванні та електротехнічній промисловості;

сприяння реалізації великих інноваційних й інвестиційних проектів по розвитку наукомістких виробництв і освоєнню випуску нової продукції, зокрема:

- створення комплектів для автоматизованого кліткового обладнання для вирощування бройлерів ОКБ (ПАТ «Завод «Ніжинсільмаш»);

у хімічній промисловості:

оздоровлення підприємства галузі шляхом реконструкції і технічного переоснащення, виведення з експлуатації екологічно шкідливих виробництв, морально і фізично застарілих технологій і обладнання;

в обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, виробництві меблів:

впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, в тому числі для сушіння пиломатеріалів, зрощування кускових відходів в щитові деталі, переробки виробничих відходів підприємств галузі.

^ У виробництві меблів прогнозується нарощування технологічного потенціалу підприємств, підвищення конкурентноздатності продукції, застосування нових матеріалів з урахуванням кон’юнктури ринку та екологічних вимог.

у виробництві харчових продуктів:

оновлення матеріально-технічної бази, модернізування виробництва, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції й розширення її асортименту, активізація роботи щодо залучення іноземних інвестицій та кредитів;

фінансове оздоровлення підприємств та підвищення їх прибутковості за рахунок більш повного завантаження потужностей, поглиблення переробки сировинних ресурсів, використання інновацій, підвищення якості та конкурентоспроможності продуктів продовольства.

у виробництві тепла та води:

надійність енергозабезпечення споживачів теплоенергією на основі збереження наявного обладнання в робочому стані, його відновлення.

З метою активізації промислового виробництва буде розроблена та реалізовуватиметься міська середньострокова програма промислового розвитку області на 2011-2015 роки, яка передбачатиме комплекс заходів, спрямованих на модернізацію та відновлення виробничого потенціалу.

^ 1.3. Інтелектуальний капітал та інноваційний розвиток регіону
Інтелектуальний капітал

Місто Ніжин має значний інтелектуальний капітал, який є основою науково-технічного та інноваційного розвитку та визначає перспективний соціально-економічний уклад міста.

18,2% від загальнообласної кількості науково-дослідних установ зосереджено у м. Ніжині. В місті діє Ніжинський агротехнічний інститут Національного університету біоресурсів і природокористування України та Ніжинський державний університет ім. М.Гоголя.

В місті створюється сучасна продукція машинобудівної, медичної та приладобудівної галузей.

Науковими організаціями протягом 2010 року виконувалося 13 наукових робіт. З них: 7 спрямовано на створення нових технологій, 6 - нових видів продукції. Серед створених нових технологій 4 - ресурсозберігаючі.

У 2010 році інноваційною діяльністю займалися 5 підприємств, найбільший обсяг робіт було виконано Ніжинським НВК «Прогрес». Разом з тим, питома вага наукової продукції в загальному обсязі промисловості залишається незначною (5,3 % від загального обсягу реалізованої промислової продукції (по області 9,4 %)), рівень зносу основних фондів промислового комплексу перевищує в середньому 54 %.

Загальний обсяг фінансування наукових та науково-технічних робіт у 2010 році у порівнянні з попереднім зменшився на 57,8 % і становив 7,1 млн гривень.

На виконання наукових робіт із бюджету надійшло 0,2 млн грн, або 2,4 % загального обсягу фінансування. В 2009 році цей показник становив 7,4 млн грн, або 44,3 % загальних надходжень.


Середньооблікова чисельність виконавців досліджень і розробок становила 140 осіб, що на 2,2 % більше, ніж у 2009 році.

^ Проблеми у науково-технічній сфері:

пропоновані наукові результати світового рівня не знаходять застосування в економіці через низьку сприйнятливість підприємницького сектора до інновацій на фоні нестачі обі