Реферат: Міністерство охорони здоров’я україни

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ





Довідник студента з курсу гігієни та екології (за фахом «лікувальна справа»)








Дніпропетровськ – 2010


Довідник студента з курсу гігієни та екології / Під ред. О.А. Шевченка. –

Дніпропетровськ: ЦМК ДДМА, 2010. - 36 с.

Довідник складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «гігієна та екологія» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. Містить відомості щодо структури, мети та завдань дисципліни, структуру залікових кредитів, тематичні плани практичних занять і самостійної роботи студентів, перелік практичних навичок у відповідності до вимог ОКХ, перелік програмних питань, що виносяться на підсумковий модульний контроль, перелік джерел інформації, шкалу конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку, а також загальну інформацію щодо навчання студентів на кафедрі гігієни та екології ДДМА. Призначений для студентів 6 курсу, які навчаються за спеціальністю 7.110101 - „лікувальна справа”.


Довідник студента затверджений

на засіданні ЦМК ДДМА від 25.05.10 протокол № 9



№ з/п


ЗМІСТ


Стор.

1.

Загальні відомості та структура дисципліни

4

2.

Мета та завдання дисципліни

5

3.

Зміст програми нормативної дисципліни «Гігієна та екологія»

6

4.

Тематичний план лекцій з нормативної дисципліни «Гігієна та

екологія»

12

5.

Тематичний план практичних занять з нормативної дисципліни «Гігієна та

екологія»

13

6.

Тематичний план самостійної роботи студентів

14

7.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

15

8.

Індивідуальне завдання

16

9.

Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю

16

10.

Перелік практичних навичок та вмінь

27

11.

Форми контролю та критерії оцінювання студентів

30

12.

Перелік навчально-методичної літератури

32

13.

Загальні відомості щодо організації учбового процесу на кафедрі гігієни та екології

33



^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ТА Структура дисципліни

Навчальна дисципліна: «Гігієна та екологія» вивчається на 6-му курсі впродовж ХI-XII семестрів.

Зміст дисципліни структуровано на 1 заліковий модуль, який містить 7 змістових модулів.

^ Навчальний план дисципліни



Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них


Всього

аудиторних


СРС

лекцій

практичних

68

4

36

28

Кредитів ECTS

2,25










Модуль:^ Оцінка стану навколишнього

середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія)

годин - 68

кредитів - 2,25

-

40

28

Змістовий модуль 1

«Комунальна гігієна»

годин – 18

кредитів - 0,60

-

12

6

Змістовий модуль 2

«Гігієна харчування»

годин - 9

кредитів - 0,30

-

6

3

Змістовий модуль 3

«Гігієна праці»

годин – 9

кредитів - 0,30

-

6


3

Змістовий модуль 4

«Гігієна дітей та підлітків»

годин - 7

кредитів - 0,23

-

4

3

Змістовий модуль 5

«Радіаційна гігієна»

годин - 7

кредитів - 0,23

-

4

3

Змістовий модуль 6

«Загальні питання гігієни

та екології»

годин – 9

кредитів – 0,30

2

2

5

Змістовий модуль 7

«Гігієна надзвичайних ситуацій»

годин – 5

кредитів - 0,16

2

-

3

^ Підсумковий модульний контроль годин - 4

кредитів - 0,13

2

2

Примітка: аудиторне навантаження – 58,8 %, СРС – 41,2 %.

Всього: годин – 68. Кредитів ECTS – 2,25.


База навчання – кафедра гігієни та екології (пл. Жовтнева, 4, корпус ДДМА).

Дисципліна викладається українською, російською (вітчизняні студенти), російською (іноземні студенти) та англійською (контингент англомовних студентів) мовами.

^ Персональний склад кафедри:

Шевченко Олександр Анатолійович, завідувач кафедрою, д. мед.н., доцент;

Рублевська Надія Іванівна, завуч кафедри, к.мед.н., доцент;

Деркачов Едуард Анатолійович, д. мед.н., професор;

Буряк Людмила Іванівна, д. мед.н., професор;

Огір Любов Борисівна, к.мед.н., доцент;

Цуцков Валерій Євгенович, к.мед.н., доцент;

Євтушенко Віктор Васильович, к.мед.н., доцент;

Щудро Світлана Анатоліївна, к.мед.н., викладач;

Главацька Владлена Ігорівна, к.мед.н., викладач;

Григоренко Любов Вікторовна, викладач;

Шпак Марина Віталіївна, ст. лаборант;

Гаврилова Анастасія Петрівна, лаборант.


Детальна інформація про кафедру, а також всі навчальні та методичні матеріали

містяться на офіційній сторінці кафедри гігієни та екології: http:// dma.dp.ua /gigeco та на сайті http://gigeco.turist-ua.com/

Телефон кафедри: 713-53-61.

Електронна адреса: toxysan@rambler.ru


^ 2. Мета та завдання дисципліни


Мета вивчення нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» (кінцеві цілі) встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом «лікувальна справа» (затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 239 від 16 квітня 2003 року) відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту нормативної дисципліни. Опис цілей оформлений через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


^ Кінцеві цілі нормативної дисципліни «Гігієна та екологія»


ПП-003

Аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров’я різних груп населення.

ПП-007

Демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

ПП-010

Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності.

ПП-011

Обґрунтувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження.

ПП-012

Планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я.

ПП-013

Планувати організаційні і змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду.

ПП-045

Узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць.

ПП-048

Аналізувати стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров’я населення.

ПП-071

Обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.



^ 3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ»


Модуль: Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія).


Змістовий модуль 1. Комунальна гігієна.

Тема 1. Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об'єктів.

Гігієнічні показники та нормативи якості питної води (фізичні, органолептичні, хімічний склад) та показники забруднення (хімічні, бактеріологічні – прямі та опосередковані), їх наукове обґрунтування. Поняття і характеристика централізованих (господарсько-питний водопровід) та децентралізованих (колодязі, каптажі) систем водопостачання. Гігієнічна характеристика загальноприйнятих та спеціальних методів поліпшення якості води на головних спорудах водопроводів при централізованих системах водопостачання.

Основні джерела утворення стічних вод, їх характеристика та санітарно-епідемічне значення. Санітарна охорона водойм, наукові основи охорони відкритих водойм. Каналізування населених місць, його значення в профілактиці інфекційних захворювань. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод. Поняття про малу каналізацію та умови її використання. Особливості очистки стічних вод лікувально-профілактичних закладів.

^ Тема 2. Санітарна охорона атмосферного повітря. Гігієна планування населених місць.

Основні забруднювачі атмосфери в умовах населених пунктів. Система заходів з профілактики забруднення атмосфери. Принципи гігієнічного нормування забруднювачів атмосфери. Гігієнічне нормування забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Оцінка якості атмосферного повітря та методика визначення показників ризику і впливу забруднювачів атмосфери на здоров’я населення.

Система заходів з санітарної охорони атмосферного повітря та зміст технологічних, планувальних, санітарно-технічних та законодавчих заходів. Планувальні заходи (функціональне зонування території та організація санітарно-захисних зон промислових підприємств), їх значення та реалізація. Основні законодавчі документи у галузі охорони атмосферного повітря.

^ Тема 3. Санітарна охорона ґрунту та очищення населених місць. Гігієна житлових і громадських будівель та споруд.

Геохімічна, геоендемічна характеристика ґрунтів. Джерела забруднення ґрунту в сучасних умовах індустріалізації та хімізації народного господарства. Вплив забруднення ґрунту на здоров`я і санітарні умови життя населення. Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань (анаеробних інфекцій) та інвазій. Грунт і захворювання неінфекційної етіології. Процеси та показники самоочищення ґрунту. Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічними і біологічними показниками. Теоретичні основи і методика гігієнічного нормування гранично допустимих концентрацій вмісту шкідливих хімічних речовин у ґрунті.

Принципи санітарного очищення населених місць. Гігієнічні вимоги до збору, зберігання, транспортування та утилізації твердих побутових відходів. Особливості поводження з відходами лікувально-профілактичних закладів.

Житло як фактор формування індивідуального здоров’я. Основні гігієнічно значущі фактори житла та їх гігієнічна оцінка. Методи інструментального дослідження основних показників житлового середовища. Профілактика захворювань, обумовлених побутовими факторами.

^ Тема 4. Особливості гігієнічних вимог до планування та експлуатації лікувально-профілактичних закладів.

Основні законодавчі та нормативно-методичні матеріали, що регламентують вимоги до розташування та планування лікувально-профілактичних закладів.

Основні санітарно-гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів і відділень терапевтичного, хірургічного, інфекційного профілю та спеціалізованих відділень.

Визначення і оцінка за будівельними кресленнями ситуаційного та генерального планів розміщення та зонування території проектованих лікувально-профілактичних закладів з урахуванням оточуючих земельну ділянку об'єктів та "рози вітрів", відповідність нормативам відсотку забудови, озеленення, орієнтації будівель.

Визначення і оцінка за планами та розрізами будівель відповідності гігієнічним нормативам площі, кубатури, санітарного благоустрою лікарняних приміщень за їх функціональним призначенням.

Тема 5. Сучасні проблеми внутрішньолікарняних інфекцій та комплекс гігієнічних заходів для їх профілактики. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.

Сучасні концепції та особливості виникнення внутрішньолікарняних інфекцій. Основні гігієнічні вимоги до лікувально-профілактичних закладів для профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Заходи по локалізації внутрішньолікарняних інфекцій в стаціонарах різного медичного профілю. Засоби захисту персоналу під час здійснення медичної практики у лікувально-профілактичних закладах.

Основні гігієнічні вимоги до планування, обладнання, режиму, експлуатації лікувальних, діагностичних, допоміжних та побутових підрозділів лікарняного стаціонару. Гігієнічні нормативи мікроклімату, повітряного середовища, вентиляції, природного та штучного освітлення різних підрозділів лікарняного закладу, їх значення щодо ефективності лікування хворих і умов праці медичного персоналу. Шкідливі та небезпечні фактори різних підрозділів лікарняного закладу (діагностичних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних тощо), їх вплив на здоров’я медичного персоналу.

^ Тема СРС 1. Гігієнічне значення фізичних чинників антропогенного походження в умовах населених місць.

Основні джерела комунального шуму та вібрації в населених місцях, їх порівняльна гігієнічна характеристика. Вплив шуму та вібрації на здоров’я населення. Гігієнічне обґрунтування допустимих рівнів шуму та вібрації.

Основні джерела електромагнітних полів (ЕМП), їх гігієнічна характеристика. Вплив ЕМП на здоров’я населення.

Система заходів по зниженню та запобіганню негативного впливу шуму, вібрації та ЕМП на здоров’я населення, умови праці та відпочинку. Діючі нормативні документи з гігієнічної регламентації фізичних факторів в умовах населених місць.


Змістовий модуль 2. Гігієна харчування.

Тема 6. Харчування в профілактичній медицині. Організація лікувально-профілактичного харчування на промислових підприємствах.

Функції їжі та чинники, що їх забезпечують. Теорії та концепції харчування. Значення у харчуванні нутрієнтного складу харчових продуктів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних елементів). Основні гігієнічні вимоги до побудови харчового раціону людини. Розрахунок енергетичних витрат і енергетичної цінності їжі. Гігієнічна характеристика продуктового набору, хімічного складу і енергетичної цінності лікувально-профілактичного та лікувального (дієтичного) харчування.

^ Тема 7. Медичний контроль за організацією лікувального (дієтичного) харчування в

лікувально-профілактичних закладах та у системі суспільного харчування.

Патогенетичні принципи побудови дієтотерапевтичного харчування. Класифікація продуктів дієтичного призначення. Перелік основних дієт для хворих в лікувально-профілактичних закладах. Принципи організації дієтичного (лікувального) харчування в лікарнях та санаторно-курортних закладах. Санітарно-гігієнічний контроль за організацією дієтичного харчування в системі лікувального харчування в лікувально-профілактичних закладах та в системі суспільного харчування.

^ Тема СРС 2. Харчові отруєння як гігієнічна проблема. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.

Харчові отруєння, їх визначення та класифікація. Харчові токсикоінфекції: визначення, етіологія, діагностика, клініка, принципи профілактики. Бактерійні токсикози: ботулізм, стафілококовий токсикоз, їх етіологія, діагностика, клініка, профілактика. Мікотоксикози, їх етіологія, діагностика, клініка, профілактика. Харчові отруєння немікробної природи (продуктами, токсичними за своєю природою; продуктами, які придбали отруйні властивості через умови зберігання; продуктами, що забруднені токсичними речовинами (ксенобіотиками) – важкими металами, пестицидами та іншими. Харчові отруєння невстановленої етіології (уровська, гафська хвороби та інші), гіпотези їх виникнення, особливості клініки. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь і обов’язки лікарів-гігієністів та лікарів лікувального профілю. Інструктивно-методичні та законодавчі документи, які використовуються при розслідуванні харчових отруєнь та для їх профілактики. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.


Змістовий модуль 3. Гігієна праці.

Тема 8. Законодавчі основи проведення санітарного нагляду в галузі гігієни праці.

Основи законодавства України в галузі гігієни та охорони праці. Основи санітарного нагляду за умовами праці на підприємстві, дотриманням санітарних норм і правил, профілактики професійних захворювань та отруєнь. Методи та засоби профілактики інтоксикацій, основні критерії гігієнічного нормування хімічних сполук у повітрі робочої зони, інших середовищах.

^ Тема 9. Гігієнічна оцінка факторів трудового процесу та виробничого середовища.

Види праці, їх фізіолого-гігієнічна характеристика. Фізична праця, її важкість та інтенсивність. Розумова праця, її напруженість. Фізіологічні зміни в організмі працюючого в процесі фізичної та розумової праці. Втома і перевтома, пояснення та наукові обґрунтування їх розвитку. Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості та напруженості.

Методи дослідження функціонального стану організму при розумовій та фізичній праці. Система профілактичних заходів щодо раціональної організації трудового процесу. Психофізіологічний професійний відбір, діагностика психоперевтомлення.

Фізичні характеристики шуму, одиниці його вимірювання. Класифікації шуму. Специфічна та неспецифічна дія шуму на організм людини. Шумова хвороба. Заходи боротьби з шумом.

Фізичні характеристики вібрації. Віброшвидкість та віброприскорення. Одиниці вимірювання нормованих параметрів вібрацій. Класифікація вібрацій. Біологічна дія вібрації, основні симптоми вібраційної хвороби. Заходи по зниженню несприятливої дії шуму і вібрації на організм людини.

Основи та принципи гігієнічного нормування шуму і вібрації.

Принципи гігієнічної класифікації умов праці на виробництві.

Тема СРС 3. Гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.

Гігієнічне значення планування, обладнання, оптимального режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів як умова створення безпечних умов праці медичного персоналу. Особливості умов праці медичного персоналу різних відділень лікарняного закладу (хірургічного, терапевтичного профілю, інфекційних хвороб, психоневрологічних та інших). Професійні шкідливості, вплив їх на стан здоров’я медичного персоналу відділень хірургічного, терапевтичного та стоматологічного профілю. Законодавчі та організаційні заходи щодо охорони праці медичних працівників. Особиста гігієна медичного персоналу в системі охорони здоров’я та забезпечення сприятливих умов праці й профілактики внутрішньолікарняної інфекції та профзахворювань.

Змістовий модуль 4. Гігієна дітей та підлітків.

Тема 10. Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків організованих колективів в сучасних умовах.

Провідні чинники навколишнього середовища та соціальні умови життя, що впливають на здоров'я дітей і підлітків. Основні закономірності росту і розвитку та особливості морфофункціонального стану дитячого та підліткового організму. Методи оцінки стану здоров'я та фізичного розвитку дітей і підлітків та критерії їх розподілу на групи здоров'я. Визначення груп здоров'я, соматометричних, соматоскопічних та фізіометричних показників фізичного розвитку дітей і підлітків. Оцінка стану здоровʼя дітей і підлітків організованих колективів.

^ Тема 11. Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і в школі.

Особливості основних факторів та умов навколишнього середовища і навчально-виховного процесу, що впливають на здоров'я дітей і підлітків. Захворювання, які зумовлені дією чинників навколишнього середовища і навчально-виховного процесу. Особливості режиму дня для дітей різного віку. Функціональна готовність дитини до навчання у школі за медичними і психофізіологічними критеріями. Гігієнічні вимоги до конструкції та параметрів навчальних меблів, забезпечення оптимальної з фізіологічної точки зору посадки учнів. Профілактичні рекомендації щодо по­кращання організації навчально-виховного процесу в школі та санітарно-гігієнічних умов перебування учнів у навчальному закладі.

Тема СРС 4. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання та трудового навчання дітей і підлітків. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації.

Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання дітей і підлітків. Види, засоби та форми фізичної культури в сучасних навчальних закладах. Поняття про рухову активність. Наукові основи та методи кількісного вимірювання і гігієнічної оцінки рухової активності. Профілактика гіпокінезії. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання. Лікарський контроль за організацією занять фізичною культурою та гігієнічні аспекти медичного забезпечення фізичного виховання дітей і підлітків. Фізіолого-гігієнічні основи загартовування організму дітей і підлітків. Основні види, принципи і способи організації загартовування. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків. Фізіолого-гігієнічні основи проведення контролю за трудовим навчанням школярів. Гігієнічні вимоги до змісту, режиму і умов організації та проведення трудового навчання в умовах різних типів сучасних навчальних закладів. Професійна орієнтація як гігієнічна проблема. Психофізіологічні аспекти професійного самовизначення. Професіографія. Сучасна система професійної орієнтації, її функції та провідні складові частини. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації. Поняття про професійний відбір. Методики прогнозування професійної успішності.


Змістовий модуль 5. Радіаційна гігієна.

Тема 12. Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження. Радіаційна небезпека та протирадіаційний захист на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями.

Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань. Джерела іонізуючих випромінювань, їх розповсюдження в навколишньому середовищі. Способи застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань у виробництві, медицині, в наукових дослідженнях. Біологічна дія іонізуючих випромінювань та умови, від яких вона залежить. Сутність радіаційної небезпеки при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань у різних галузях виробництва. Принципи гігієнічного нормування радіаційної безпеки та норми радіаційної безпеки (НРБУ-97) і Основні санітарні правила (ОСПУ) роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючої радіації. Класифікація видів та приладів радіаційного контролю, принципи роботи цих приладів.

Тема 13. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

Способи застосування радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах з діагностичною і лікувальною метою. Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість для персоналу лікувальних закладів. Іонізуючі випромінювання як чинник ризику для пацієнтів лікувальних закладів при проведенні рентгенорадіологічних діагностичних та лікувальних процедур. Структура радіологічного відділення лікарні. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в окремих структурних підрозділах від відкритих, закритих джерел, дистанційної терапії. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Вимоги до планування рентгенкабінету. Регламенти радіаційної безпеки і пільги для персоналу лікувальних закладів та пацієнтів (НРБУ-97, ОСПУ-01, інші законодавчі документи). Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувальних закладів. Санітарно-технічне обладнання рентген- і радіологічних відділень. Методи збору та знешкодження радіоактивних відходів при роботі з відкритими джерелами іонізуючої радіації. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.

^ Тема СРС 5. Гігієнічні аспекти проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Класифікації радіаційних аварій та особливості аварії на ЧАЕС. Сутність „Концепції проживання населення України на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення" та закону України „Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".


Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.

Лекція. Сучасні підходи до вивчення стану здоров’я населення у зв’язку з впливом факторів та умов навколишнього середовища.

Методи вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки. Концептуальний аналіз стану навколишнього середовища та "нормованого" прогнозування змін рівня здоров'я населення за станом забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту. Методика кількісного аналізу стану навколишнього середовища.

Методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я людини. Здоров'я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища. Загальна схема вивчення впливу комплексу чинників навколишнього середовища на стан здоров'я населення. Загальна схема вивчення та оцінки взаємозв'язків чинників навколишнього середовища та здоров'я населення. Методика визначення впливу якості атмосфери на стан громадського здоров’я.

Тема 14. Вплив антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини здоров’я населення.

Взаємовідношення екології та гігієни. Закони та методи екології. Екосистеми. Біосфера та її еволюція. Структура та функціонування екологічних систем. Біогеохімічні цикли. Підтримуюча здатність середовища і її зв’язок з ростом популяції людей. Екологічні фактори та денатурована біосфера і їх дія на здоров’я людей. Екологічно залежні захворювання населення. Методика прогнозування та методи профілактики екологічно обумовлених хвороб. Сучасні проблеми та завдання охорони навколишнього середовища.

Методологія оцінки медичного ризику. Характеристика проблеми та основні терміни.

Основні етапи методології оцінки ризику. Ідентифікація шкідливого фактора (факторів). Оцінка експозиції. Оцінка залежності „доза-відповідь”. Оцінка залежності „доза-відповідь” для неканцерогенів. Оцінка залежності „доза-відповідь” для канцерогенів. Біомаркери. Індикатори дії, ефекту, схильності. Характеристика ризику. Зв’язок між оцінкою ризику та керування ним. Гігієнічне нормування та керування ризиком. Проблеми застосування методології оцінки ризику в Україні.

^ Тема СРС 6. Гігієнічна оцінка впливу природних компонентів біосфери на здоров'я людини та популяції.

Основи гігієни навколишнього середовища. Особливості впливу природних чинників навколишнього середовища на здоров'я населення. Методика медико-метеорологічного прогнозування. Фізіологія терморегуляції та адаптації людини. Методи профілактики (перманентної, сезонної, термінової) геліометеотропних реакцій у здорової та хворої людини при різних захворюваннях. Основи курортології. Медичні класифікації погоди. Загальні та прикладні медичні класифікації клімату. Профілактика кліматотропних реакцій. Структура і організація служби нагляду за клімато-погодними умовами та їх прогнозуванням.

^ Тема СРС 7. Гігієнічне значення сонячної радіації та використання її складових для профілактики захворювань людини та санації повітря, води і предметів.

Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання та використання його в медицині. Методи та прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетової радіації. Біогенна та абіогенна дія ультрафіолетових променів. Поняття про еритемну та профілактичну дозу ультрафіолетового опромінення. Порушення здоров¢я і захворювання, пов’язані з дефіцитом та надлишком ультрафіолетової радіації. Основні симптоми “сонячного голодування ” та показання для профілактичного ультрафіолетового опромінення. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання та їх порівняльнгігієнічна характеристика. Використання природної та штучної ультрафіолетової радіації дляпервинної і вторинної профілактики різних захворювань в лікувально-профілактичних, дитячих закладах, на виробництві та санації повітря, води і предметів.

^ Тема СРС 8. Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни.

Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми, класифікації найбільш поширених біологічних ритмів. Провідні характеристики біологічних ритмів. Визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про десинхроноз, види десинхронозів. Хроногігієна як основа профілактики десинхронозів. Визначення типу денної працездатності людини. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.


Змістовий модуль 7. Гігієна надзвичайних ситуацій.

Лекція. Гігієнічне забезпечення воєнізованих формувань, рятувальних команд та потерпілого населення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, його міжнародні та національні форми. Особливості тимчасового розміщення потерпілого населення та аварійно-рятувальних формувань.

Гігієна катастроф, основні положення, задачі. Визначення та класифікація катастроф. Міжнародні та національні форми організації служби медицини катастроф.

Гігієнічні вимоги до земельних ділянок, відведених для розміщення формувань та до планування території цих ділянок. Гігієнічні вимоги до санітарного благоустрою місць розміщення (водозабезпечення, збір, видалення та знешкодження твердих і рідких відходів, тощо). Особливості мікроклімату та хімічного складу повітряного середовища в польових житлах, фортифікаційних спорудах, заглиблених у землю.

^ Тема СРС 9. Організація санітарного нагляду за харчуванням і водопостачанням в умовах катастроф.

Організація водопостачання та харчування військових і цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях і під час війни, його форми. Санітарне обстеження джерел водопостачання при їх розвідці, дослідження води на отруйні, радіоактивні речовині за допомогою приладів та за органолептичними, санітарно-хімічними показниками польовими методами. Визначення дози коагулянту та хлорного вапна для проведення очистки і знезараження води у польових умовах за хлорпотребою та методом перехлорування за Клюкановим. Встановлення вмісту активного хлору в хлорному вапні, таблетках "пантоцид", "аквасептол" та оцінка ефективності знезараження води по залишковому хлору польовими (крапельними) методами.

Поняття "раціональне харчування", умови його забезпечення. Порушення здоров'я та захворювання, які можуть виникати при недотриманні кожної з умов раціонального харчування. Методи профілактики аліментарних, інфекційних захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу отруйними речовинами, радіоактивними речовинами, бактерійними засобами. Гігієнічна характеристика та вимоги до якості харчових продуктів; критерії (нормативи) експертної оцінки харчових продуктів. Організаційно-штатні формування та лабораторні засоби медичної служби формувань по проведенню експертизи продовольства у польових умовах. Обов'язки медичної служби, методи і засоби гігієнічного контролю за повноцінністю та безпечністю водопостачання та харчування особового складу формувань і потерпілого населення в польових умовах при надзвичайних ситуаціях, в умовах бойових дій.

^ Тема СРС 10. Організація та проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій.

Значення гігієнічного забезпечення умов праці військових і цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях. Характерні особливості умов праці при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження. Шкідливі і небезпечні фактори, які супроводжують катастрофи та інші надзвичайні стани, їх вплив на здоров’я і працездатність ліквідаторів наслідків катастроф та потерпілого населення. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, стомленості, стану здоров’я ліквідаторів.


^ 4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

З НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ»



№ з/п

Тема

Кількість годин

1.

Сучасні підходи до вивчення стану здоров’я населення у зв’язку з впливом факторів та умов навколишнього середовища.

2

2.

Гігієнічне забезпечення воєнізірованих формувань, рятувальних команд та потерпілого населення при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, його міжнародні та національні форми. Особливості тимчасового розміщення потерпілого населення та аварійно-рятувальних формувань.

2

Разом:

4



^ 5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ»



№ з/п

Тема

Кількість годин

1.

Гігієна води та водопостачання населених пунктів. Санітарна охорона водних об'єктів.

4

2.

Санітарна охорона атмосферного повітря. Гігієна планування населених місць.

2

3.

Санітарна охорона ґрунту та очищення населених місць. Гігієна житлових і громадських будівель та споруд.

2

4.

Особливості гігієнічних вимог до планування та експлуатації лікувально-профілактичних закладів.

2

5.

Сучасні проблеми внутрішньолікарняної інфекції та комплекс гігієнічних заходів по їх профілактиці. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.

2

6.

Харчування в профілактичній медицині. Організація лікувально-профілактичного харчування на промислових підприємствах.

4

7.

Медичний контроль за організацією лікувального (дієтичного) харчування в лікувально-профілактичних закладах та у системі суспільного харчування.

2

8.

Законодавчі основи проведення санітарного нагляду в галузі гігієни праці.

4

9.

Гігієнічна оцінка факторів трудового процесу та виробничого середовища.

2

10.

Аналіз стану здоров’я дітей та підлітків організованих колективів в сучасних умовах.

2

11.

Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі і в школі.

2

12.

Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження. Радіаційна небезпека та протирадіаційний захист на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями.

2

13.

Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

2

14.

Вплив антропогенних компонентів біосфери на здоров’я людини та популяції. Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів навколишнього середовища на організм людини та здоров’я населення.

2

15.

Підсумковий модульний контроль:

2

Разом:

36



^ 6. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ



№ з/п

Тема

Кількість годин

Вид

контролю

1.

Підготовка до практичних занять (теоретична підготовка та опрацювання практи