Реферат: Додатки означення термінів та понять 1

ДОДАТКИ



ОЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ 1

Тести другого рівня складності використовують для перевірки якості засвоєння на рівні репродуктивної діяльності, на основі якої студент здатний самостійно відтворювати засвоєні знання та навички і застосовувати їх в типових ситуаціях, що не вимагають створення нової інформації. До них належать: 9

Тести третього рівня складності використовують для перевірки якості засвоєння на рівні продуктивної діяльності, на основі якої студент здатний застосувати засвоєну інформацію для прийняття рішень у нетипових ситуаціях. До них належать нетипові задачі на застосування знань у реальній практичній діяльності. 10

Приклади: 10



Додаток 1
^ ОЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ
Академічна мобільність студента – це можливість послідовного навчання студента у різних ВНЗ, отримання додаткових можливостей поглиблення своїх знань, умінь, накопичення кредитів, одержання доступу до визнаних освітніх і наукових центрів. Документи Болонського процесу передбачають два види академічної мобільності студентів – “вертикальну” та “горизонтальну”. Під вертикальною мобільністю розу­міють повне навчання студента за певним освітньо-кваліфіка­ційним рівнем у національному чи закордонному ВНЗ, під горизон­тальною – навчання там протягом певного обмеженого часу (семестр, рік).

^ Атестація студента з модуля – оцінювання викладачем знань та умінь студента з модуля, яке закінчується виставленням семестрової оцінки за національною шкалою.

^ Вибіркові модулі – це модулі, які студент вибирає за власним бажанням і які після внесення до індивідуального навчального плану стають обов’язковими для вивчення, а також модулі, які студент хоче вивчити додатково, понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами. За бажанням студента їх перелік може бути включений до додатка до диплома.

^ Державна атестація – це підсумковий контроль за результатами навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні, що здійснюється у формі державного екзамену або захисту дипломних проектів (робіт) з метою оцінювання рівня знань та вмінь студента, які він повинен продемонструвати, для підтвердження відповідності набутих ним компетенцій нормативним вимогам.

^ Державна екзаменаційна комісія – тимчасовий орган у навчальному закладі третього і четвертого рівнів акредитації, який створюється для організації та проведення державної атестації.

^ Державний екзамен – це форма підсумкової оцінки засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу, що здійснюється як контрольний захід.

Дипломний проект (робота) – це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке студент виконує самостійно на завершальному етапі фахової підготовки.

^ Диференційований залік – форма семестрового контролю, яка полягає у підведенні підсумку виконання студентом курсових проектів (робіт), проходження практики, засвоєння ним навчального матеріалу навчальної дисципліни тощо.

Підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу модуля здійснюється виключно на підставі результатів виконання індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо), виконання та захисту лабораторних робіт і залікового контролю, передбачених робочою програмою модуля.

Екзамен – форма оцінювання знань та умінь студента, набутих ним під час вивчення навчальної дисципліни, на підставі результатів поточного та екзаменаційного контролів.

^ Екзаменаційна оцінка (ЕО) – це кількість балів у 100-бальній шкалі, отриманих студентом на екзамені за результатами поточного та екзаменаційного контролів.

^ Екзаменаційний контроль (ЕК) – оцінювання результатів вивчен­ня студентом теоретичного навчального матеріалу навчальної дисципліни.

ECTS (European Credit Transfer and Accumulating System) – Європейська кредитно-трансферна та накопичувальна система. Ця система орієнтована на студента для накопичення і трансферу кредитів на засадах прозорості результатів навчання і навчального процесу, а також сприяння мобільності студентів. Трансфер кредитів гарантується відповідними угодами між університетами, що скеровують та приймають на навчання, та самим студентом.

^ Заліковий контроль (ЗК) – це форма контрольного заходу для дисциплін, з яких передбачений диференційований залік.

Залікова оцінка (ЗО) – це кількість балів у 100-бальній шкалі, отриманих студентом за результатами диференційованого заліку.

^ Засоби оцінювання знань та вмінь – набір завдань (тестів), проектів та робіт, які використовують для прийняття рішення щодо рівня засвоєння студентом змістових модулів або модуля загалом. Засоби оцінювання застосовуються навчальним закладом для формального визначення рівня оволодіння студентом необхідними для зарахування кредитів компетенціями, а також можуть використовуватися студентом для самооцінювання та самоконтролю.

^ Змістовий модуль (ЗМ) – логічно завершена частина навчальної дисципліни, яка виноситься на модульний контроль і засвоєння якої дає змогу студенту здобути одну або декілька компетенцій.

Індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка передбачає виконання завдань студентом самостійно під керівництвом викладача і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які він отримав у ході навчання, а також застосування цих знань на практиці. Рекомендується запровадження комплексних індивідуальних завдань із залученням до їхнього виконання декількох студентів для формування навиків групової роботи та набуття досвіду комплексного виконання завдань.

Індивідуальний навчальний план – це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента упродовж навчального року з урахуванням вимог ОПП відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки та його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб. Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом (спеціальністю) передбачає можливість індивідуального вибору модулів з дотриманням послідовності їхнього вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця.

Компетенції – знання та вміння студента, що характеризують його здатність розуміти, виконувати, відображати та пізнавати те, що вима­гається освітньо-кваліфікаційною характеристикою фахівця після закінчення вивчення навчального матеріалу окремого модуля або навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

^ Конкурсна оцінка (КО) – це оцінка, яка складається з суми конкурсної рейтингової оцінки (КРО) особи у 100-бальній шкалі та кількості додаткових балів (ДБ) за наукові й навчальні досягнення:

КО = КРО + ДБ,

де ДБ визначається згідно з додатком 3. Максимальна кількість додаткових балів, які враховуються у конкурсній оцінці, не може перевищувати 5 балів.

^ Контрольний захід (КЗ) – оцінювання результатів вивчення студентом логічно самостійного блока навчальної інформації, який забезпечує досягнення чітко визначених результатів навчання.

^ Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунту­ється на ECTS. Вона передбачає використання модульних технологій навчання, кредитного виміру навчального навантаження студента, забезпечення прозорості результатів навчання, можливості накопи­чення та перезарахування кредитів з метою сприяння його академічній мобільності.

Кредит – умовна одиниця вимірювання (“вартість”) обсягу роботи, необхідного середньому студенту для оволодіння компетенціями, визначеними освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

^ Критерії оцінювання знань та вмінь – система вимог (опис та кількісний вимір) до рівня знань та вмінь студента, які він повинен продемонструвати для підтвердження набутих ним компетенцій.

Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчального матеріалу модуля, а також критерії оцінювання якості дипломних та курсових проектів (робіт) наведено в додатку 2.

Модуль – поіменована, цілісна, чітко структурована та у певний спосіб документована змістова складова програми підготовки фахівця, яка повинна бути засвоєна студентом за допомогою реалізації різних форм навчального процесу (аудиторні заняття, практика, курсовий проект (робота), дипломний проект (робота), самостійна робота, контроль­ні заходи) і забезпечує здобуття ним відповідних компетенцій. Модуль – це навчальна дисципліна, практика, курсовий проект (робота), диплом­ний проект (робота) тощо. Модуль обов’язково передбачає поточний і підсумковий контролі (екзамен, диференційований залік, залік). Зазви­чай модуль є змістовою складовою ОПП, але може бути і незалежною від цієї програми навчальною одиницею (наприклад, навчальна дисципліна, яку студент хоче вивчити додатково, понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами).

^ Модульний контроль (МК) – оцінювання результатів навчання студента із вивчення навчального матеріалу змістового модуля за результатами поточного контролю та контрольного заходу.

^ Модульна оцінка (МО) – сума балів, одержаних студентом за результатами контрольного заходу та поточного контролю з певного змістового модуля.

Навчальна дисципліна – це один або декілька змістових модулів, об’єднаних за змістом освіти будь-якої галузі діяльності або сукупності галузей діяльності, з визначенням необхідного рівня сформованості певної сукупності знань та умінь, передбачених для засвоєння сту­дентом.

^ Навчальний план – це нормативний документ, що регламентує навчання студентів за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем і розробляється відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівця та структурно-логічної схеми, визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, види навчальних занять та їхній обсяг, форми контролю.

^ Організація навчального процесу – це система організаційних, дидактичних та методичних заходів, спрямованих на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки фахівців.

^ Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це інтегрова­на характеристика, яка являє собою сукупність вимог до фахівця чи професіонала, виражених у формі компетенцій, які він повинен набути під час навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні, що відображають його готовність самостійно застосовувати знання, уміння та особисті якості для виконання сукупності певних видів професійної діяльності та розв’язання комплексу узагальнених задач.

^ Освітньо-професійна програма (ОПП) – це узгоджений набір модулів, засвоєння яких необхідне для успішного закінчення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. ОПП формується на підставі освітньо-кваліфікаційної характеристики і визначає норматив­ний термін навчання за певним напрямом або спеціальністю відпо­відного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

^ Оцінка рейтингова семестрова (семестрова рейтингова оцінка) – Оpcj – це індивідуальний показник успішності студента, тобто інтегральна числова оцінка його знань та вмінь за окремий (j-й) семестр.

Семестрову рейтингову оцінку розраховують за семестровими оцінками з модулів із урахуванням вагового коефіцієнта кожного модуля за формулою:

Оpcj = ki•СОi , (1)

де m – кількість модулів у j-му семестрі; ki – кількість кредитів з i-го модуля у j-му семестрі; СОi– семестрова оцінка з i-го модуля у
100-бальній шкалі в j-му семестрі; Kj =ki – кількість кредитів за j-й семестр з m модулів індивідуального навчального плану студента.

Оцінка рейтингова студента (рейтингова оцінка студента) – РО – інтегральна числова оцінка знань студента, яка визначається за семестровими рейтинговими оцінками та результатами контролю його залишкових знань з певних модулів, порядок та терміни здійснення якого регламентуються відповідним наказом ректора.

Рейтингова оцінка студента за N семестрів визначається за формулою:

РО = Оpcj +ki•Озi, (2)

де N – кількість семестрів; n – кількість модулів, з яких здійснювався контроль залишкових знань студента; К – загальна кількість кредитів згідно з навчальним планом підготовки фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня; Озi – оцінка студента за результатами контролю його залишкових знань з i-го модуля в 100-бальній шкалі (враховують тільки позитивні оцінки); ki – кількість кредитів i-го модуля.

У разі неявки студента на контроль залишкових знань з поважних причин, підтверджених документально, студент з дозволу деканату має право на його проведення у інший час, визначений відповідною кафедрою.

В усіх інших випадках Озi приймається такою, що дорівнює нулю.

Оцінка рейтингова конкурсна (конкурсна рейтингова оцінка) – КРО – це підсумкова рейтингова оцінка особи, яка завершила навчання за ОКР “бакалавр” або “спеціаліст” в Університеті, обчислена як сума рейтингової оцінки студента та його оцінок з державних атестацій з відповідними ваговими коефіцієнтами за формулою:

KPO = k0•РО + k•OДА = k0•РО + k ki•ОДАі , (3)

де ОДА – оцінка студента за результатами s державних атестацій;
k0 = 0,75, k=0,25 – вагові коефіцієнти рейтингової оцінки студента (РО) та оцінки студента за результатами державних атестацій (ОДА); ОДАі – оцінка студента за результатами і-ї державної атестації; kі– ваговий коефіцієнт оцінки за результатами і-ї державної атестації, якщо
kі =1. Значення вагових коефіцієнтів kі за пропозицією Науково-методичної ради Університету затверджує Ректор Університету.

^ Підсумковий контроль – модульні і/або семестровий контролі, метою яких є оцінювання результатів навчання на окремих його етапах.

Поточний контроль (ПК) – оцінювання практичної компоненти інтегрованих знань студента з конкретного модуля.

Поточний контроль реалізується у формі захисту лабораторних, розрахункових, графічних або розрахунково-графічних робіт, прак­тич­них завдань, рефератів, окремих розділів курсових проектів (робіт), звітів з практик тощо, передбачених робочою програмою модуля.

^ Результати навчання – результати оцінювання компетенцій, набутих студентом після завершення вивчення навчального матеріалу окремого модуля або закінчення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Результати навчання (тобто те, що студент повинен знати, розуміти і/або вміти продемонструвати після закінчення навчання) визначаються за відповідними критеріями оцінювання знань та вмінь.

^ Рейтинг студента – це його порядкова позиція серед студентів певного курсу певної бакалаврської програми або певної спеціальності, визначена після закінчення семестру на підставі його відповідних рейтингових оцінок.

^ Робочий навчальний план – це нормативний документ, що регламентує навчання студентів упродовж поточного навчального року і визначає графік навчального процесу, конкретизує види навчальних занять, їхній обсяг, форми контролю за семестрами, триместрами тощо.

^ Семестровий контроль (СК) – екзамен або диференційований залік з навчального матеріалу, обсяг якого визначений робочою програмою модуля за семестр.

^ Семестрова оцінка (СО) – це сумарна модульна або екзамена­ційна оцінка чи залікова оцінка.

Семестрова оцінка за національною шкалою оцінювання знань – оцінка, яка визначається за допомогою трансформації семестро­вої оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, у систему оцінок за чотири­бальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно” (див. таблицю).

Сумарна модульна оцінка (СМО) – це сума модульних оцінок із певної навчальної дисципліни, яка виставляється на підставі результатів контрольних заходів та поточного контролю за семестр. Максимальне значення сумарної модульної оцінки становить 100 балів.

Тест – діагностична система завдань, яка призначена для оціню­вання знань та умінь студентів.

Тест характеризується певним рівнем складності (див. додаток 4).


Додаток 2

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТА

1. Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчального матеріалу модуля у 100-бальній шкалі та шкалі ECTS:

100–88 балів – оцінка А (“відмінно”) виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу модуля, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практич­них задач;

^ 87–80 балів – оцінка В (“дуже добре”) виставляється за знання навчального матеріалу модуля вище від середнього рівня, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання (можлива невелика кількість неточностей), вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;

^ 79–71 бал – оцінка С (“добре”) виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу модуля, включаючи розрахунки, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач;

^ 70–61 бал – оцінка D (“посередньо”) виставляється за посередні знання навчального матеріалу модуля, малоаргумен­това­ні відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;

^ 60–50 балів – оцінка Е (“задовільно”) виставляється за слабкі знання навчального матеріалу модуля, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викла­дення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач;

^ 49–26 балів – оцінка FX (“незадовільно” з можливістю повторного складання екзамену чи заліку) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу модуля, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положен­ня під час розв’язання практичних задач;

^ 25–00 балів – оцінка F (“незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням модуля) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу модуля, істотні помилки у відпо­відях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання прак­тичних задач, незнання основних фундаментальних положень.

^ 2. Якість випускних кваліфікаційних робіт (маґістер­ських, дипломних робіт (проектів) оцінюється за такими критеріями:

наявність обґрунтування актуальності теми, відповід­ності її сучасному рівню розвитку науки і техніки, виробництва;

самостійність розв’язання поставленої задачі, проектного рішен­ня, виконання розрахунків, креслень, графіків, економічного аналізу;

реальність дипломного проекту (роботи), можливість вико­ристання одержаних результатів у виробництві, урахування пи­тань енергоощадності та ресурсозбереження;

наявність елементів науково-дослідного характеру;

використання систем автоматизованого проектування, паке­тів прикладних програм, спеціалізованого програмного забез­пе­чення тощо;

оформлення пояснювальної записки, графічних матеріалів відповідно до вимог конструкторської та технологічної докумен­тації, ДСТУ;

відповідність рішень, які приймаються, сучасним нормам та вимогам до охорони праці.

^ 3. Якість курсових проектів (робіт) оцінюється за такими критеріями:

відповідність змісту курсового проекту (роботи) завдан­ню та вимогам навчально-методичних рекомендацій щодо його вико­нання;

самостійність розв’язання поставленої задачі, проектного рішення, виконання розрахунків, креслень, графіків та таблиць;

наявність елементів науково-дослідного характеру;

використання комп’ютерних технологій;

оформлення пояснювальної записки, графічних матеріалів згідно з вимогами конструкторської та технологічної документації, ДСТУ.


Додаток 3

^ ДОДАТКОВІ БАЛИ ЗА НАУКОВІ Й НАВЧАЛЬНІ ДОСЯГНЕННЯ


1.

Наукові праці:




у фахових журналах та міжнародних виданнях........................

2,0 бали

у фахових вісниках і збірниках вищих навчальних
закладів та академічних установ.....................................................


1,5 бала

у нефахових збірниках та журналах………………………............

1,0 бал

у студентських збірниках...................................................................

0,5 бала







2.

Тези доповідей на наукових конференціях:




міжнародних.................................................................................

2,0 бали

загальнодержавних.....................................................................

1,5 бала

університету та інших вищих навчальних закладів..................

1,0 бал

студентських.................................................................................

0,5 бала







3.

призові місця у другому турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт:




І місце ..........................................................................................

2,0 бали

ІІ місце ..........................................................................................

1,5 бала

ІІІ місце .........................................................................................

1,0 бал







4.

призові місця у другому турі Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальних дисциплін або спеціальностей:




І місце ...........................................................................................

2,0 бали

ІІ місце. .........................................................................................

1,5 бала

ІІІ місце .........................................................................................

1,0 бал


Примітка. Максимальна кількість додаткових балів за наукові та навчальні досягнення, які враховуються у конкурсній оцінці, не може перевищувати 5 балів.


Додаток 4

РЕКОМЕНДАЦІЇ

до формування завдань для контрольних заходів

та екзаменаційного контролю

1. На всіх рівнях підготовки використовувати тести ^ 1–3 рівнів складності.

Тести 4-го рівня складності доцільно використовувати під час приймання екзаменів з кандидатського мінімуму, проведення фахових конкурсів, олімпіад тощо.

2. Завдання повинні містити достатню кількість тестів різного рівня складності, необхідного для об’єктивного оцінювання знань та умінь студента, враховуючи, що:

тест першого рівня складності забезпечує контроль рівня знань приблизно на межі “незадовільно–задовільно” і оцінюється, як правило, 1–2 балами.

тести другого рівня складності забезпечують контроль рівня знань та умінь на межі “задовільно–добре” і оцінюється, як правило, 3–5 балами.

тести третього рівня складності забезпечують контроль рівня знань та умінь на межі “добре–відмінно” і оцінюється, як правило, 6–10 балами.

^ Тести першого рівня складності використовують для перевірки якості засвоєння діяльності на рівні “розпізнавання”. До них належать завдання на розпізнавання, розрізнення, класифікацію об’єктів, явищ і понять.

Тести на розпізнавання містять одну істотну операцію – вибір із альтернативи “так – ні”.

Приклади:

Чи є Са(ОН)2 оксидом?

Чи є енергія мірою руху матерії?

Чи є індуктивність параметром конденсатора?

Чи залежить індуктивний опір котушки від частоти струму?

Чи можливо за розрахунковим чеком отримати готівку з банківського рахунка в установах для виплати заробітної плати?

Тести на розрізнення містять “завади”, які створюються наяв­ністю кількох варіантних відповідей.

Приклади:

Яка із речовин є оксидом?

а) Н2SО4; б) СаО; в) NаОН

Які із наведених речовини за нормальних умов є газами:

a) СО2; б) Вг2; в) Н2О; г) Н2SО4; д) F2

Що є одиницею вимірювання енергії?

а) Вольт; б) Ват; в) Ампер; г) Джоуль.

Який прилад дає змогу виміряти активну потужність в елек­тричному колі?

а) амперметр; б) вольтметр; в) ватметр; г) фазометр

В яких одиницях вимірюється провідність?

а) Ом; б) Ампер; в) Ват; г) Сіменс; д) Вольт.

Для кого вигідна акредитивна форма розрахунків?

а) покупця; б) постачальника; в) покупця і постачальника однаково; г) невигідна ні для кого.

Тести на класифікацію.

Приклади:

За якою ознакою класифікують такі сполуки:

СН3ОН, НСНО, НСООН? (еталонна відповідь – за ознакою функціональної групи)

Прилади якої системи вимірюють постійну складову несину­соїдного струму?

а) електромагнітної; б) електродинамічної; в) теплової; г) магнітоелектричної
Тести другого рівня складності використовують для перевірки якості засвоєння на рівні репродуктивної діяльності, на основі якої студент здатний самостійно відтворювати засвоєні знання та навички і застосовувати їх в типових ситуаціях, що не вимагають створення нової інформації. До них належать:
Тести – постановки, в яких навмисно пропущено слово, фраза, формула або інший істотний елемент тексту.

Приклади:

Електрон, що рухається навколо ядра в атомі, характе­ризується такими квантовими числами:

1……. 2……. 3…….. 4……(Еталонна відповідь: 1. Головне.
2. Орбітальне. 3. Магнітне. 4. Спінове).

Взаємодія між іонами водню та гідроксилу називається реакцією
. . . (Еталонна відповідь: нейтралізації).

У коло з послідовно з’єднаними резистором і котушкою необхід­но додатково увімкнути ........, щоб настав резонанс напруги. Умовою резонансу є ......... (Еталонна відповідь: конденсатор; ).

Фінансовими ресурсами підприємства є:

1……, 2……….., 3………. (Еталонна відповідь: 1. Статутний капітал. 2. Бюджетні субсидії, 3. Кредиторська заборгованість).


Конструктивні тести, відповідь на які вимагає виконання декількох істотних операцій.

Приклад:

Що таке електроліз? (Еталонна відповідь: електроліз – це

(1) процес, (2) що ґрунтується на реакціях окиснення – від­нов­лення, (3) які відбуваються у розчиненому або розплавленому елек­тро­літі (4) під час проходження через нього електричного струму.)

Відповідь на цей тест вимагає виконання чотирьох істотних операцій.


Типові задачі.

Приклади:

200 г розчину містить 10 г сірчаної кислоти. Обчислити масову концентрацію розчину в %.

Визначити роботу розширення 2 мол. ідеального одноатомного газу в адіабатичному процесі, якщо температура його зменшилась на 100 К.

Обчислити еквівалентний опір трьох паралельно з’єднаних резисторів: R1=2 Ом, R2=4 Ом, R3=5 Ом.

Визначити спад напруги на конденсаторі (С=100 мкФ), через який проходить струм i=2sin(1000t+60º) А.

Як розрахувати коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства?
Тести третього рівня складності використовують для перевірки якості засвоєння на рівні продуктивної діяльності, на основі якої студент здатний застосувати засвоєну інформацію для прийняття рішень у нетипових ситуаціях. До них належать нетипові задачі на застосування знань у реальній практичній діяльності. Приклади:
Скільки мл SО2 (за н.у.) треба розчинити у 10 мл води, щоб одержати 22 % розчин сірчистої (сульфітної) кислоти?

Чому вода за нормальних умов у рідкому стані?

Визначити струми у всіх вітках електричного кола (рис. 1) методом кон­тур­них струмів. На підставі розрахунків скласти баланс потужностей. Побудувати граф, вибрати дерево графа та сфор­мувати першу матрицю інциденцій.






R1=4 Ом; R2=2 Ом; R3=5 Ом;

R5=6 Ом; R6=1 Ом;

Е1=10 В; Е3=15 В; Е4=5 В; J=2 A.



Визначити покази приладів електромагнітної системи у схемі електричного кола (рис. 2). На підставі розрахунків побудувати вектор­ну топографічну діаграму напруг.



uC=20sin(1000t+60º) B;

С=100 мкФ;

R1=6 Ом, R2=4 Ом;

L1= L2 =40 мГн



Обчислити величину виробничих запасів (сировини і матері­алів), якщо відомо, що за день витрачається 5 т сировини, ціна 1 т – 3450 грн. Сировина і матеріали доставляються на підприємство кожні 14 днів, тривалість транспортування – 2 дні, підготовчий запас – 4 дні, страховий – половина поточного (у днях).

^ Тести четвертого рівня використовують для виявлення уміння студента приймати рішення у проблемних, непередбачених ситуаціях. Їхнє розв’язання передбачає творчу діяльність, під час якої ство­рюється об’єктивно новий результат. Для них складно створити еталонну відповідь, тому їх повинні перевіряти експерти (комісія).

Приклади:

Розробіть схему гідропостачання для своєї дачної ділянки.

Запропонуйте нові ефективні методи боротьби з поширенням пташиного грипу.

Спрогнозуйте можливі зміни в інвестиційному кліматі України залежно від характеру коаліції, що створиться після виборів у ВР.



Додаток 5

^ ПРАВИЛА ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Викладач зобов’язаний акуратно і чітко заповнювати: журнал обліку поточної успішності та відвідування студентів; екзаменаційну відомість; залікову відомість; залікову книжку студента; індивідуальний навчальний план студента.

Оцінка у 100-бальній шкалі записується не менш ніж двома цифрами.

^ А. ЕКЗАМЕН

А1. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

1. Для запису оцінок за результатами модульного контролю (МК) викладач перед початком відповідного контрольного тижня КТ1 і КТ2 особисто отримує в деканаті екзаменаційну відомість.

Один заповнений примірник екзаменаційної відомості викладач зобов’язаний особисто повертати в деканат не пізніше від першого робочого дня після закінчення відповідних контрольних тижнів КТ1 і КТ2. Інший примірник екзаменаційної відомості зберігається у викладача або на кафедрі.

2. Максимальну кількість балів, відведених згідно з робочою навчальною програмою навчальної дисципліни для оцінювання знань студентів, викладач записує у 100-бальній шкалі у поля < > відповідних стовпців екзаменаційної відомості:

4 – перший поточний контроль (ПК1);

5 – перший контрольний захід (КЗ1);

6 – перша модульна оцінка (МО1=ПК1+КЗ1) з першого змістового модуля (ЗМ1);

7 – другий поточний контроль (ПК2);

8 – другий контрольний захід (КЗ2);

9 – друга модульна оцінка (МО2=ПК2+КЗ2) з другого змістового модуля (ЗМ2).

3. Викладач записує у стовпцях:

4 та 7 – кількість балів, набраних студентом з поточних контро­лів ПК1 та ПК2 за результатами фактичного виконання ним обов’яз­кових індивідуальних робіт (ОІР), передбачених робочою навчальною програмою навчальної дисципліни в періоди від початку семестру до закінчення першого контрольного тижня (КТ1) та після КТ1 до закін­чення другого контрольного тижня (КТ2) відповідно;

5 та/або 8 – кількість балів, набраних студентом за результа­тами контрольних заходів ^ КЗ1 та/або КЗ2, на які він з’явився, відповідно.

4. Студенту, який з’явився на обидва контрольні заходи КЗ1 та КЗ2 і який виконав (або не виконав) до закінчення другого контрольного тижня (КТ2) всі обов’язкові індивідуальні роботи (ОІР), викладач записує у стовпцях:

6 та 9 – модульні оцінки МО1=ПК1+КЗ1 та МО2=ПК2+КЗ2, одержані студентом зі змістових модулів ЗМ1 та ЗМ2;

10 – сумарну модульну оцінку СМО=МО1+МО2 (або “не атестова-
ний” – н/а).

5.Студенту, який не з’явився на контрольний захід КЗ1 та/або КЗ2, викладач записує у стовпцях:

5 та/або 8 – “не з’явився” (н/з);

6 та/або 9 – “не атестований” (н/а);

10 – “не атестований” (н/а).

6. Письмові відповіді студента на завдання контрольних заходів КЗ1 та КЗ2 зберігаються на кафедрі упродовж наступного семестру.

^ А2. СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ У ФОРМІ ЕКЗАМЕНУ

7. Для запису екзаменаційних (ЕО) та семестрових (СО) оцінок за результатами підсумкового контролю під час періоду семестрового контролю (ПСК) викладач особисто отримує в деканаті екзаменаційну відомість до дати екзаменаційного контролю (ЕК).

Один заповнений примірник екзаменаційної відомості викладач зобов’язаний особисто повернути в деканат не пізніше ніж третього робочого дня після дати екзаменаційного контролю (ЕК). Інший примірник екзаменаційної відомості зберігається на кафедрі.

8. Максимальну кількість балів, відведених згідно з робочою навчальною програмою навчальної дисципліни для оцінювання знань студентів, викладач записує у 100-бальній шкалі у поля < > відповідних стовпців екзаменаційної відомості:

11 – поточний контроль (ПК=ПК1+ПК2);

12 – екзаменаційний контроль (ЕК=100-ПК).

9. Кількість балів, набраних студентом з поточного контролю (ПК=ПК1+ПК2) за результатами фактичного виконання ним обов’яз­кових індивідуальних робіт (ОІР), передбачених робочою навчальною програмою навчальної дисципліни, до закінчення другого контроль­ного тижня (КТ2) викладач записує у стовпці 11.

10. Студенту, який за результатами модульного контролю (МК) атестований з сумарною модульною оцінкою (СМО) “відмінно”, “добре” або “задовільно” і який не з’явився на екзаменаційний контроль (ЕК), викладач записує у стовпцях:

12, 13 – “не з’явився” (н/з);

14–16 – семестрову оцінку (СО) на підставі сумарної модуль­ної оцінки (СМО) у 100-бальній шкалі, шкалі ECTS та національній шкалі відповідно.

11. Студенту, який за результатами модульного контролю (^ МК) атестований з сумарною модульною оцінкою (СМО) “незадовільно” або “не атестований”, але допущений до екзаменаційного контролю (ЕК), і який не з’явився на екзаменаційний контроль (ЕК), викладач записує у стовпцях:

12 – “не з’явився” (н/з);

13–16 – “не атестований” (н/а).

12. Студенту, який не допущений до екзаменаційного контролю (ЕК), викладач записує у стовпцях:

12 – “не допущений” (н/д);

13–16 – “не атестований” (н/а).

13. Студенту, який допущений і з’явився на екзаменаційний контроль (ЕК), викладач записує у стовпцях:

12 – кількість балів, набрану студентом з екзаменаційного контро­лю (ЕК);

13 – екзаменаційну оцінку (ЕО=ПК+ЕК), тобто на підставі балів з поточного контролю (ПК) та екзаменаційного контролю (ЕК);

14–16 – семестрову оцінку (СО) на підставі екзаменаційної оцінки (ЕО) у 100-бальній шкалі, шкалі ECTS та національній шкалі відповідно.

14. Викладач записує в залікову книжку студента тільки пози­тивну семестрову оцінку (^ СО) у національній шкалі (“відмінно”, “добре” або “задовільно”) та дату проведення другого контрольного заходу (КЗ2) або екзаменаційного контролю (ЕК) відповідно.

15. Письмова відповідь студента на завдання екзаменаційного контролю зберігається на кафедрі один рік.

Журнал обліку поточної успішності та відвідування студентів збе­рігається на кафедрі два роки.


^ Б. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ЗАЛІК

Б1. АТЕСТАЦІЯ 1

16. Граничною датою першої атестації (Атестація 1 або А1) є останній робочий день другого контрольного тижня (КТ2), а другої атестації (Атестація 2 або А2) – останній робочий день періоду семестрового контролю (ПСК).

Виняток: для навчальних дисциплін, які викладаються тільки впро­довж першої половини семестру, граничним терміном Атестації 1 є останній робочий день першого контрольного тижня (КТ1).

17. Для запису результатів Атестації 1 викладач особисто отримує в деканаті залікову відомість не пізніше ніж за тиждень до граничної дати Атестації 1.

Один заповнений примірник залікової відомості викладач зобов’я­заний особисто повернути в деканат не пізніше ніж першого робочого дня після граничної дати Атестації 1. Інший примірник залікової відомості зберігається на кафедрі.

18. Максимальну кількість балів, відведених згідно з робочою навчальною програмою навчальної дисципліни для оцінювання знань студентів, викладач записує у 100-бальній шкалі у поля < > відповідних стовпців залікової відомості:

4 – поточний контроль (ПК);

5 – перший заліковий контроль (ЗК1) під час Атестації 1.

19. Під час Атестації 1 викладач записує студенту у стовпцях:

4 – кількість балів, набраних студентом з поточного контролю (ПК) за результа