Реферат: Державна служба автомобільних доріг україни

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ

(УКРАВТОДОР)

НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “КРОК”

(НВП „КРОК”)


РЕКОМЕНДОВАНО

Науково-технічною радою

Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор)

Протокол від «___» ______ 2011 р

№ _________


РЕКОМЕНДОВАНО

Науково-технічною радою

ДерждорНДІ

Протокол від «___» ______ 2011 р

№ _________



^ ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

ПІДГОТОВКА МЕТАЛЕВИХ ПОВЕРХОНЬ ДО ФАРБУВАННЯ

БЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ СТРУМЕНЕВИХ МЕТОДІВ

ТТК 218-31911658- :2011

ПОГОДЖЕНО

Начальник управління науково-

технічної політики Укравтодору

______________ О.Є. Крижанівський

«____» ______________ 2011р


РОЗРОБЛЕНО

Директор з наукової роботи

^ НВП «КРОК»

______________ Ю.Р. Колесник

«____» ______________ 2011р


ПОГОДЖЕНО

Директор Департаменту

автомобільних доріг України

______________ О.В. Сухоносов

«____» ______________ 2011р


Заступник директора НВП «КРОК»

______________ Н.М. Тарасенко «____» ______________ 2011р

ПОГОДЖЕНО

Начальник відділу стандартизації

і метрології ДерждорНДІ

_____________ О.В. Мозговий

«____» ______________ 2011р





Київ

2011


ЗМІСТ С





Загальні положення……..……………………………………………….

3

1

Галузь застосування.................................................................................

3

2

Організація і технологія будівельного процесу…...…………………..

4

3

Основні операції з технології виконання будівельного процесу…….

12

4

Вимоги до якості робіт і вказівки щодо контролю робіт…………......

14

5

Вимоги безпеки і охорони праці……………………………………….

15

6

Вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища……

16

7

Матеріально-технічні ресурси…….……………………………………

17

8

Калькуляція трудових витрат………………………………………….

18

9

Схема операційного контролю якості робіт…………………………..

21

10

Техніко-економічні показники…………………………………………

23

11

Технологічна схема виконання будівельного процесу……………….

23




ДОДАТОК А Нормативні посилання……………………………..

25




ДОДАТОК Б Лист реєстрації змін та доповнень…………......

28



^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Типова технологічна карта (далі – технологічна карта) розповсюджується на процес підготовки металевих поверхонь, що були піддані корозії різного ступеню для подальшого нанесення захисно-декоративних покриттів (фарбування).

Технологічна карта призначена для застосування при: реконструкції та капітальному ремонті, розробці проектно-технічної документації та складанні проектів виконання робіт з підготовки до фарбування металевих елементів автодорожніх конструкцій.

Розроблена технологічна карта з метою забезпечення дорожнього будівництва раціональними рішеннями з організації робіт, та охороні праці які сприяють підвищенню продуктивності праці, покращенню якості робіт та зниженню їх собівартості, зменшенню антропогенного впливу на навколишнє середовище.

Ця технологічна карта призначена для використання інженерно-технічними працівниками організацій та підприємств, які планують та виконують роботи по фарбуванню металевих елементів автодорожніх споруд і конструкцій.

Технологічна карта розроблена на основі методичних рекомендацій Р В.3.2-218-202.


^ 1 ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ


1.1 Металеві елементи конструкцій автодорожніх мостів, парапетні огорожі, розділювальні бар’єри тощо в процесі експлуатації піддаються корозії і потребують періодичного фарбування. Корозія металу знижує довговічність та надійність автодорожніх конструкцій. Продукти корозії у вигляді окислів заліза накопичуються на поверхні металевих конструкцій, що призводить до погіршення їх зовнішнього вигляду, подальшого розвитку корозії і перешкоджає нанесенню лакофарбових матеріалів. Для забезпечення декоративного вигляду та захисту від корозії металеві поверхні фарбують.

1.2 Згідно ГОСТ 9.402 в технологічному процесі фарбування металевих конструкцій першою операцією є підготовка поверхні. Результатом підготовки поверхні може бути очищення від окислів або хімічне перетворення продуктів корозії.

1.3 Найбільш розповсюдженим методом видалення окислів з металевих поверхонь є струменеві методи. Їх недоліком є екологічні проблеми, що викликаються великою кількістю пилу, який утворюється. Відомі альтернативні методи підготовки до фарбування металевих поверхонь, що прокородували, вони базуються на застосуванні хімічних засобів.

1.4 Сутність хімічного методу підготовки металевих поверхонь до фарбування полягає у їх обробці хімічними засобами, які розчиняють іржу або перетворюють продукти корозії на конверсійні покриття (хроматні, фосфатні, оксидні).

1.5 Конверсійне покриття за рахунок своїх ізоляційних властивостей інгібуює підплівкову корозію та покращує фізико-механічні властивості нанесеного лакофарбового шару, що дозволяє протистояти корозійним процесам і забезпечити заданий строк служби конструкцій.

1.6 Ця технологічна карта поширюється на застосування хімічного методу підготовки до фарбування поверхні виробів, деталей, конструкцій, збірних одиниць з чорних металів з різним ступенем корозії.


^ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Всі роботи з підготовки металевих автодорожніх конструкцій до фарбування, з поверхнею, що була піддана корозії слід виконувати згідно з ГОСТ 9.402. Вибір сировини та допоміжних матеріалів роблять на підставі СНиП 2.03.11, при організації робіт керуються СНиП 3.04.3.


2.1 Оцінка стану металевих конструкцій

2.1.1 Оцінку стану металевих конструкцій слід проводити в суху погоду при доброму освітленні. Огляд проводить комісія, що призначається керівником дорожньо-експлуатаційної організації. Результати огляду оформлюють актом.

2.1.2 Оцінку стану металевої поверхні проводять по наявності, вигляду та розмірам корозійних пошкоджень на конструкціях. При огляді необхідно визначити: загальний корозійний стан конструкції, загальний стан металевої поверхні, наявність та площу місцевих руйнувань, місця з підвищеною корозійною зношеністю.

2.1.3 Хімічний метод підготовки металевих конструкцій до фарбування застосовують в тому випадку, якщо дефектність поверхні досягає 5 балів корозійної небезпеки, згідно з ГОСТ 9.407, при цьому захисне покриття відсутнє, зруйновано або відшарувалося більше ніж на 50 % його площі.

2.1.4 Поверхні, що підлягають підготовці до фарбування, класифікують за ступенями забруднення та окислення.

2.1.5 Перший ступінь забруднення відповідає наявності тонких шарів мінеральних мастил, другий ступінь – товстих шарів консерваційних змазок. Вказані забруднення не є характерними для автодорожніх металевих конструкцій в умовах експлуатації і атмосферної корозії. У випадку виявлення вказаних забруднень вони видаляються за технологією, що наведена у Додатку Б ГОСТ 9.402.

2.1.6 У процесі обстеження виявляють характер корозії металевих поверхонь (тонкий наліт іржі, окремі плями, суцільна рівномірна, суцільна нерівномірна, шарувата, пластинки іржі, місцева у вигляді виразок), а також товщину продуктів корозії. У місцях, де продукти корозії сталі добре збереглися, по їх товщині орієнтовно судять про глибину корозії за співвідношенням:

tmt≈ 0,6 · tpk, (1) де tmt – середня глибина суцільної рівномірної корозії;

tpk – товщина продуктів корозії.

2.1.7 Товщина продуктів корозії, згідно ТР-218-02071168-362 може бути встановлена не руйнуючим методом, за допомогою приладів, якими заміряють товщину немагнітних протикорозійних покрить на сталі (наприклад ІТП-1, МТ-30Н, МІП-10 та ін.), а також мікрометром.

2.1.8 Для металевих автодорожніх конструкцій, що знаходяться в експлуатації довгий час, ступінь окислення визначають за таблицею 1.


Таблиця 1 – Ступінь окислення металевої поверхні за ГОСТ 9.402

Ступінь окислення

Характеристика окисленої поверхні

А

Поверхня сталі майже повністю вкрита щільно зчепленою з металом прокатною окалиною, але майже без іржі

В

Поверхня сталі почала іржавіти, від неї починає відставати прокатна окалина

С

Поверхня сталі з прокатною окалиною, що відстала в результаті корозії, або з якою окалина була видалена; на поверхні при візуальному огляді спостерігається окремі піттінги

D

Поверхня сталі з відсталою в результаті корозії прокатною окалиною, на котрій спостерігається піттінг на всій поверхні при візуальному огляді



2.2 Підготовка поверхні

2.2.1 Основною метою підготовки поверхні є видалення з неї речовин, що перешкоджають фарбуванню та прискорюють корозійні процеси, або отримання конверсійного покриття, яке забезпечує необхідну адгезію з лакофарбовим покриттям.

2.2.2 Підготовка поверхні складається з ряду операцій, першою з яких є очищення від забруднень. Очищення допускається проводити механічними, хімічними (за допомогою води, розчинників, органічних засобів), або термічними методами.

2.2.3 При виборі методу підготовки поверхні враховують: вихідний стан поверхні, необхідний ступінь очищення, умови експлуатації, матеріал та характеристики конструкції.

2.2.4 Очищення поверхні металевих конструкцій від іржі повинне бути обов’язковим, за виключенням фарбування з застосуванням перетворювачів іржі.

2.2.5 Для надання поверхні додаткової корозійної стійкості після очищення проводять спеціальну хімічну підготовку поверхні: фосфатування, хромування, пасивування. В результаті хімічної підготовки поверхні на ній формуються неорганічні неметалеві покриття, що підвищують адгезію і строк служби лакофарбового покриття, що наноситься.

2.2.6 У випадку підготовки до фарбування нових металевих конструкцій обов’язково виконується стадія знежирення. Її проводять за допомогою води, пари, розчинників або лугів. Автодорожні металеві конструкції, що знаходяться в експлуатації та раніше були фарбовані, що мають ступінь окислення А…D (див табл. 1) знежиренню, як правило, не підлягають.

2.2.7 Перед нанесенням лакофарбового покриття жирові забруднення, при наявності, повинні бути видалені з поверхні пензлями, змоченими розчинниками.


2.3 Хімічний спосіб видалення іржі

2.3.1 Очищення хімічним способом проводять за допомогою інгібованої пасти, склад якої наведений в таблиці 2.


Таблиця 2 – Склад інгібованої пасти

Склад інгібованої пасти

Вміст, мас. %

Соляна кислота (36 %)

45

Паперова маса (не проклеєна)

1

Формалін (40%)

1

Вода

46

Рідке скло (модул 3,11; щільність 1,5)

5

Карбоксиметилцелюлоза

2


Пасту готують у полімерному посуді. При цьому у заданій кількості міцної соляної кислоти (на відкритому повітрі або, якщо у приміщенні, то під тягою) розмішують подрібнену паперову масу до отримання однорідної суміші. Потім у цю суміш додають розрахункову кількість формаліну.

В іншому полімерному посуді розчиняють у воді рідке скло і карбоксиметилцелюлозу у заданій кількості.

Після чого соляну кислоту з папером та формаліном при постійному перемішування додають до вмісту другої ємності. Загустіння відбувається через 3 – 4 год., після чого паста готова до застосування.

2.3.2 Зберігати пасту слід у щільно закритому посуді. Строк зберігання пасти не більше 6 місяців.

2.3.3 Пасту наносять на поверхню металу, що очищують після попереднього очищення її від бруду, жиру та фарби, що погано пристала. Вертикальні поверхні слід змочити водою або промазати пензлем невеликим шаром пасти перед основним нанесенням.

2.3.4 В залежності від ступеню руйнування металу, нанесену пасту шаром 0,3…0,5 см слід витримувати від 15 хв. до 6 год. У випадку багатошарової іржі, пасту можна залишати на поверхні, що очищується до 12 годин і більше.

2.3.5 Шар пасти, нанесений на поверхню металу, для прискорення його очищення бажано 1 – 2 рази перемішати без додавання свіжої пасти. При наявності різьби або рифленої поверхні необхідно ретельно промазати пастою усі нерівності поверхні.

2.3.6 Контрольним зніманням пасти у деяких місцях з предмету, що очищується встановлюють закінчення процесу очищення поверхні від іржі.

2.3.7 Оброблену пастою поверхню ретельно промивають під напором холодною водою.

2.3.8 Попередньо промиту поверхню металу нейтралізують 3 %-вим розчином кальцинованої соди або 3 %-вим розчином тринатрійфосфату за допомогою пензля, а потім просушують.


2.4 Застосування перетворювачів іржі

У деяких випадках, допускається нанесення лакофарбового покриття по не повністю очищеній іржавій поверхні, обробленій перетворювачем іржі.

2.4.1 При щільній та однорідній іржі з товщиною 50…100 мкм безпосередньо на продукти корозії допускається наносити ґрунтовку-перетворювач іржі, наприклад: ЕП-0199 згідно «Технологічної карти на відновлення протикорозійного покриття металевих прогонових будов існуючих мостових споруд», або ВЛ-02 згідно СНиП 2.03.11 Додаток 15.

2.4.2 Якщо ступінь окислення металевої поверхні оцінюють як рівень D (див. табл. 1) і товщина окислів досягає 100…300 мкм, застосовують перетворювачі іржі, вимоги до котрих наведені в таблиці 3.


Таблиця 3 – Властивості перетворювачів іржі

Найменування показника

Вимоги ГОСТ 6552-80

Щільність, г/см

1,05 – 1,2

Склад основної речовини, %

15 – 20

Час утворення фосфатної плівки, хв. не більше

30

Колір за Гарднером, не більше

7


2.4.3 Перетворювач наносять ручним або механічним способом безпосередньо на окислену поверхню (іржу) на якій відсутній бруд, жир, стара фарба, відшарована іржа.

2.4.4 Якщо товщина продуктів корозії біля 300 мкм, можливе поява на поверхні рудих плям. У цьому випадку обробку перетворювачем іржі виконують повторно.

2.4.5 В результаті обробки утворюється танатно-фосфатне конверсійне захисне покриття, що покращує адгезію лакофарбових матеріалів. Після його висихання, без проведення операції змивання, наносять ґрунтувальний шар згідно СНиП 2.03.11.


2.5 Застосування травильної та пасивуючої паст

2.5.1 Для видалення іржі з поверхні крупногабаритних виробів та конструкцій з чорних металів зі ступенем окислення поверхні (В - D) застосовують травильну пасту, яку наносять шпателем, штукатурними лопатками або пастопультом, витримують протягом 1 – 6 год., після чого поверхню промивають водою та на 0,5 – 1,0 год. наносять пасивуючу пасту, потім поверхню промивають і висушують. Склади паст, що застосовують наведені в таблиці 4.


Таблиця 4 – Склади травильної та пасивуючої паст

Найменування компоненту

Маса, кг

^ Травильна паста

Вода за ГОСТ 2874

Інгібітор (ПБ-5, катапін, ХОСП-10 та ін.)

Контакт Петрова

Сірчана кислота щільністю 1840 кг/м3 за ГОСТ 2184 або

ГОСТ 4204

Ортофосфорна кислота щільністю 1700 кг/м3 за ГОСТ 6552 або ГОСТ 1067

Соляна кислота щільністю 1190 кг/м3 за ГОСТ 857-95

Сульфіт целюлозний шелок

Інфузорна земля (трепел)


170

5

5


77


24

213

146

360

^ Пасивуюча паста

Вода за ГОСТ 2874

Сульфіт целюлозний шелок

Гідроокис натрію за ГОСТ 2263

Двохромовокислий калій (натрій) за ГОСТ 4220

Інфузорна земля (трепел)


492

96

9

23

380


2.6 Вибір та нанесення захисних покриттів на підготовану

поверхню металоконструкції

2.6.1 Нанесення ґрунтовки на підготовлену поверхню металоконструкцій робиться якомога швидше після закінчення процесу очищення щоб запобігти окисленню свіжоочищеної поверхні сталі, не пізніше ніж через 6 годин.

2.6.2 Кількість шарів ґрунтовки залежить від умов експлуатації металевої конструкції та приймається на підставі розділу 5.20 СНиП 2.03.11.

2.6.3 У випадку якщо до даної конструкцій, що захищається, пред’являються особливі вимоги декоративності оздоблення, допускається вирівнювання поверхні під покриття до ґрунту шпаклювальними складами.

2.6.4 Фарбування металоконструкцій виробляється згідно обраної для певних експлуатаційних умов системи покриттів з числа варіантів, що рекомендуються на підставі Додатку 15 СНиП 2.03.11.


2.7 Вибір методу хімічної підготовки металевої поверхні до

фарбування

2.7.1 Вибір методу хімічної підготовки залежить від товщини іржі та ступеню окислення металевої поверхні і обирається враховуючи складність конструкції та вартість необхідних засобів.

2.7.2 Підготовка поверхні повинна бути виконана з мінімальною витратою матеріальних і трудових ресурсів, в короткий строк.

2.7.3 При щільних шарах іржі товщиною 70…100 мкм і ступенем окислення А…В економічно доцільно застосовувати ґрунтовки-перетворювачі іржі.

2.7.4 У тому випадку, якщо з поверхні повинна бути видалена вся іржа, застосовують інгібовану пасту. Застосовується при ступені окислення А – D.

2.7.5 На щільних шарах іржі до 250…300 мкм допускається застосовувати перетворювачі іржі нанесені у два шари.

2.7.6 При ступені окислення В…D, наявності товстих шарів іржі, що відшаровуються, слід застосовувати систему травильно/пасивуючих паст.


^ 3 ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ З ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОНАННЯ

БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


3.1 Основні операції з підготовки металевих поверхонь до фарбування без застосування струменевих методів наведені у таблиці 5.


Таблиця 5 – Основні операції з технології виконання процесу

підготовки металевих поверхонь до фарбування

Найменування операції

Технологічні показники

Показник, одиниця вимірювання

Межа допустимих значень, %

Огляд та оцінка стану поверхонь металевих конструкцій, елементів і виробів, що треба обробити

- площа, м2

- товщина окислів, мкм

- ступінь окислення

± 5

± 30

А…D

Розрахунок необхідної кількості матеріалів та сировини які будуть використані

- кількість, кг

± 5


Приготування робочих складів хімічних засобів для підготовки металевих поверхонь

- концентрація, % мас.

± 2


Оцінка погодних умов та прийняття рішення про проведення робіт

- температура, ºC

- осади


- швидкість вітру, м/с

не нижче 5 ºC

відсутні і не прогнозуються

менше 10

Нанесення хімічних складів на металеву поверхню з різним ступенем окислення

- норма витрати, кг/м2

± 10


Витримка шарів хімічних складів на поверхні металевих конструкцій

- тривалість, год.

± 5


Промивання водою (якщо передбачено)

- витрата, м3

± 10


Сушка (природна) обробленої поверхні

- вологість

повітряно-суха поверхня



^ 4 ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ РОБІТ І ВКАЗІВКИ ЩОДО КОНТРОЛЮ

РОБІТ


4.1 Підготовку поверхні автодорожніх конструкцій проводять при температурі навколишнього середовища не нижче 5 ºC та відносної вологи повітря – не більше 80 %, при відсутності опадів, при швидкості вітру менше 10м/сек.

Температура сталевої поверхні, що пройшла підготовку поверхні до фарбування повинна бути на 3 ºC вище температури точки роси.

4.2 Не допускається потрапляння на підготовану поверхню конструкції води, корозійно-активних рідин та їх парів.

4.3 Після підготовки металеві поверхні негайно фарбують. У тому випадку, якщо відбулася затримка перед фарбуванням більше 6 годин – проводять повторний огляд поверхні конструкції.

4.4 На поверхнях виробів, що підлягають фарбуванню, не допускаються: заусенці, гострі краї радіусом менше 2,0 мм, бризки від зварювання, напливи пайки, прожоги, залишки флюсу. Наявність вказаних дефектів на поверхнях допускається, якщо це встановлено НТД на виріб.

4.5 На поверхні литих виробів підготованих до фарбування не допускається наявність: неметалевих мікровключень, пригарів, пошкоджень суцільності металу у вигляді раковин, тріщин, спаїв, нерівностей у вигляді приливів потовщення, утисків, складок, за виключенням вказаних у НТД на виріб.

4.6 Перед нанесенням ґрунтовки стан металевих поверхонь автодорожніх конструкцій повинен перевірятися відповідальною особою та відмічатися у акті прихованих робіт.


^ 5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ПРАЦІ


5.1 При проведенні робіт з підготовки металевих поверхонь автодорожніх конструкцій до фарбування потрібно дотримуватись вимог правил безпеки згідно з НПАОП 63.21-1.01та НАПБ А.01.001.

5.2 Виробничі процеси повинні відповідати вимогам безпеки згідно
ГОСТ 12.3.002.

5.3 Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.1.038.

5.4 Вихідні матеріали - за характером шкідливості та ступенем дії на організм людини відносяться до 1…4 класів небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007.

5.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує стан повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005.

5.6 Рівень шумового навантаження на працюючих при проведенні робіт не повинен перевищувати норм згідно з ДСН 3.3.6.037. Контроль здійснюють згідно з ГОСТ 12.1.050.

5.7 Освітленість робочих місць треба контролювати згідно з ДБН В.2.5-28.

5.8 У відповідності з ДСН 3.3.6.039 еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати 92 дБ, контроль проводять згідно з МУ 3911.

5.9 Для індивідуального захисту необхідно використовувати респіратори фільтруючі згідно з ГОСТ 12.4.041, захисні окуляри в шкіряній оправі згідно з ГОСТ 12.4.013, а також виконувати правила особистої гігієни.

5.10 Контроль сумарної питомої активності природних радіонуклідів вихідних матеріалів виконують згідно ДБН В.1.4-2.01.


^ 6 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА


6.1 При підготовці металевих поверхонь автодорожніх конструкцій до фарбування, що прокородували, вплив на навколишнє середовище визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 та ДСТУ Б В.2.7-96.

6.2 Стічні води від хімічної підготовки металевої поверхні під фарбування перед скиданням у міську каналізацію попередньо розбавляють водою до відповідних гранично допустимих концентрацій (далі - ГДК). Умови відведення стічних вод повинні відповідати СанПиН 4630.

6.3 Знешкодження відбракованих хімічних засобів проводять будь-яким з прийнятних хімічних або фізико-хімічних методів очищення стічних вод до відповідних ГДК. ГДК хімічних речовин при скиданні у водойми – за діючими санітарними нормами.

ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених місцевостей - за діючими санітарними нормами. Котроль вмісту гранично допустимих викидів (далі ГДВ) в атмосферу – за ГОСТ 17.2.3.02.

6.4 Утилізування відходів здійснюють у відповідності з порядком накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення токсичних промислових відходів за НТД, а також у відповідності з санітарними нормами, що не допускають перевищення граничної кількості накопичення токсичних промислових відходів виробництва.

При відсутності обладнання або можливостей для знешкодження виробничі відходи передають на спеціалізовані підприємства або іншІ підприємства, що мають ліцензію на проведення даного виду робіт.


^ 7 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ РЕСУРСИ


7.1 Перетворювачі іржі наносяться на поверхню, що обробляється з розрахунку 120…150 г/м2 при товщині окислів металу до 100 мкм.

7.2 При товщині іржі до 300 мкм перетворювачі іржі наносяться на поверхню двічі. Перший шар 120 – 150 г/м2, після його висихання – другий шар з витратою 80 – 100 г/м2.

7.3 Травильна паста наноситься з нормою витрати 150 – 200 г/м2, пасивуюча паста наноситься на оброблену, промиту водою поверхню з нормою витрати 80 – 100 г/м2.

7.4 Потреби в устаткуванні, інструментах і пристроях наведені у таблиці 6.

Таблиця 6 – Відомість потреби в устаткуванні, інструментах і

пристроях


Найменування

Марка, стандарт, виробних

Кіль-кість

Технічна характеристика

Призначення

1

2

3

4

5

1 Засоби механізації і механізований інструмент

Генератор електричного струму(електро-станція)

HONDA-25,0, або аналог

1

Потужність 25 кВт; W = 220 – 250 В

Живлення електрообладнан-ня

Компресор пересувний




1

Продуктивність 30 м3/год, маса 185 кг

Очищення поверхні від пилу

Електродриль низько обертова із спеціальною насадкою

ІНТЕРСКОЛ

П-900ЕР

1

Потужність приводу 0,9кВт,

Маса 3,9кг

Перемішування

в’язких складів

Машина шліфувальна кутова зі спецнасадками

^ BOSCH GWS20-230JH

1

Потужність

2 кВт, діаметр диску 230 мм, маса 4,2 кг



Очищення поверхні



Закінчення таблиці 6


1

2

3

4

5

2 Ручний інструмент, інвентар і засоби індивідуального захисту

Пензлі малярні, валики поролонові




4




Нанесення рідких перетворювачів іржі

Кельма

Шпатель

Скребок

КБ

ІР – 693

ІР - 700

4

4




Нанесення пастоподібних перетворювачів іржі


Окуляри захисні

Респіратор

Рукавиці спеціальні

Чоботи гумові

Каска будівельника

3п8-80

У-2к


Тип – Г

Пара


Шт.

4

4


5

5


5




Засоби індивідуального захисту

Рулетка в закритому корпусі

ЗПКЗ-5АУТ/1

1

Довжина стрічки 5 м

Замір площі


^ 8 КАЛЬКУЛЯЦІЯ ТРУДОВИХ ВИТРАТ


8.1 Роботи з підготовки поверхні металевих конструкцій до фарбування виконують в одну зміну бригадою у складі 5 чоловік:

- машиніст пересувного компресору, пересувної електростанції - 1 чол.;

- муляр 5 розряду – 1чол.;

- муляр 4 розряду – 2 чол.;

- муляр 3 розряду – 1 чол.

Муляри повинні володіти суміжною спеціальністю: монтажника конструкцій для зведення тимчасового риштування, у випадку необхідності.

8.2 До виконання робіт з нанесення хімічних засобів майстер інструктує мулярів з вимогами даної типової технологічної карти.

8.3 Калькуляція трудових витрат наведена у таблицях 7, 8.


Таблиця 7 - Калькуляція трудових витрат на підготовку 100 м2

поверхні при механічному нанесенні хімічних засобів


Обґрунтування

Найменування робіт

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Норма часу на одиницю виміру люд-год

Витрати праці на весь обсяг робіт люд-год

1

2

3

4

5

6

Е8-2-25

(пристосовано)

Приготування робочих складів хімічного засобу

1 кг

52,8

0,39

20,59

Е27-40

Нанесення першого шару хімічного засобу

100м2

1

4,2

4,20

Е27-40


Е5-3-29 (пристосовано)

Нанесення другого шару хімічного засобу

Промивання (очищення) обробленої поверхні

100м2


1кг

1


6,6

4,2


1,1

4,20


7,26




Обслуговування компресору

Машино-зміни







48,50

Разом

Люд-год




36,25

Маш-год




48,50



Таблиця 8 - Калькуляція трудових витрат на підготовку 100 м2

поверхні при використанні пензля


Обґрунтування

Найменування робіт

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Норма часу на одиницю виміру люд-год

Витрати праці на весь обсяг робіт люд-год

1

2

3

4

5

6

Е8-2-25

(пристосовано)

Приготування робочих складів хімічного засобу

1 кг

52,8

0,39

20,59

Е27-40

Нанесення першого шару хімічного засобу

100м2

1

9,6

9,60

Е27-40


Е5-3-29 (пристосовано)

Нанесення другого шару хімічного засобу

Промивання (очищення) обробленої поверхні

100м2


1кг

1


6,6

9,6


1,1

9,60


7,26




Обслуговування компресору

Машино-зміни







48,50

Разом

Люд-год




47,05

Маш-год




48,50



^ 9 СХЕМА ОПЕРАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ РОБІТ


9.1 Схема операційного контролю якості робіт, склад операцій і методи контролю, що рекомендуються, наведені в таблиці 9.


Таблиця 9 – Схема операційного контролю якості робіт

Найменування робіт

Склад контрольованих операцій

Метод контрою

Вид документу

1

2

3

4

Огляд металевих конструкцій

Оцінка ступеню окислення металевої поверхні по товщині шару іржі

Прилад ІТП – 1

МТ-30Н

МІП-10

Акт обстеження

Підготовчі роботи

Перевірити площу поверхні, що потребує обробки

Рулетка

Журнал виконання робіт

Перевірити паспорти (сертифікати) хімічних засобів

Перевірка НТД

Паспорти

Сертифікати

Лабораторний журнал

Розрахувати необхідну кількість хімічних засобів


Розрахункові дані

Журнал виконання робіт




Виходячи з площі об’єкту, його складності та норм витрат








Закінчення таблиці 9


1

2

3

4

Виконання основних робіт з підготовки металевої поверхні до фарбування

Погодні умови: осади, температура, швидкість вітру

Візуально, термометр, дані метеорологічної станції

Журнал виконання робіт

Норма витрати хімічного засобу

Рулетка

Ваги

Журнал виконання робіт

Рівномірність нанесення, ступінь перетворення

візуально

Журнал виконання робіт

Приймання виконаних робіт

Перевірити:

- зовнішній вигляд поверхні

- відсутність відшарувань, плям жовтого кольору

Візуально


Технічний огляд


Акт приймання виконаних робіт


9.2 Операційний контроль здійснюють: майстер (виконроб) – в процесі виконання робіт.

9.3 Приймальний контроль здійснюють: працівник служби якості, майстер (виконроб), представник технагляду замовника.


^ 10 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ


Техніко-економічні показники на підготовку 100 м2 поверхні металевих конструкцій, що були піддані корозії, до фарбування згідно ЕНиР № 4 становить:

Витрати праці:

- при механічному нанесенні хімічних складів – 36,25 люд.годин.

Виробіток на 1 робітника – 9,06 м2.

- при ручному нанесенні з використанням пензля – 47,04 люд.годин.

Виробіток на 1 робітника – 11,76 м2.


^ 11 ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


11.1 Технологічна схема передбачає перелік технологічних операцій із підготовки металевих поверхонь із різним ступенем окислення до фарбування (рисунок 1).


Рисунок 1 – Технологічна схема процесу


11.2 Технологічна схема виконання будівельного процесу може уточнюватися в кожному конкретному випадку, в залежності від стану металевої поверхні та типу конструкції або виробу.


^ ДОДАТОК А


НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ


У цій ТТК є посилання на такі нормативні документи:


ДСТУ Б В.2.7-43-96

Будівельні матеріали. Цементи загально будівельного призначення. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-96-2000

Будівельні матеріли. Суміші бетонні. Технічні умови

ДБН В.1.4-2.01-97

ССБП. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об’єктів будівництва

^ НПАОП 63.21-1.01-96

Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства

НАПБ А.01.001-2004

Правила пожежної безпеки в Україні

ДСН 3.3.6-037-99

Державні санітарні норми виробничого шуму. Ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6-039-99

Державні санітарні норми загальної та локальної вібрації

ТР-218-02071168-362-2004

Технологічний регламент з підготовки поверхні залізобетонних конструкцій для нанесення ремонтних складів

Р.В.3.2-218-202-2003

Методичні рекомендації з розробки технологічних карт і регламентів

ГОСТ 9.402-2004



Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей к окрашиванию (Покриття лакофарбові. Підготовка металевих поверхонь до фарбування)

ГОСТ 9.407-84

Единая система защиты от коррозии и старения. Покрытия лакокрасочные. Метод оценки внешнего вида (Єдина система захисту від корозії і старіння. Покриття лакофарбові. Метод оцінки зовнішнього вигляду)

СНиП 2.03.11-85

Защита строительных конструкций от коррозии (Захист будівельних конструкцій від корозії)

СНиП .04.03-85

Защита строительных конструкций и сооружений от коррозии (Захист будівельних конструкцій і споруд від корозії)

ГОСТ 12.1.005-88

ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.007-76

ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.1.019-79

ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты (ССБП. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту)

ГОСТ 12.1.038-82 (2001)

ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов (ССБП. Електробезпека. Гранично допустимі значення напружень дотикання токів)

ГОСТ 12.1.050-86 (2001)

ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах (ССБП. Методи вимірювання шуму на робочих місцях)

ГОСТ 12.2.003-91

ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.002-75 (2000)

ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.4.013-85

ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 12.4.041-89

ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания фильтрующие. Общие технические требования (ССБП. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтруючі. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 17.2.3.02-78

Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 857-95

Кислота соляная синтетическая техническая (Кислота соляна синтетична технічна)

ГОСТ 2184-77

Кислота серная техническая (Кислота сірчана технічна)

ГОСТ 2263-79

Натр едкий технический. Технические условия (Натр їдкий технічний. технічні умови)

ГОСТ 2874-82

Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю)

ГОСТ 4204-77

Реактивы. Кислота серная. Технические условия (Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови)

ГОСТ 6552-80

Реактивы. Кислота ортофосфорная. Технические условия (Реактиви. Кислота ортофосфорна. технічні умови)

СанПиН 4630-88

Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)

МУ 3911-95

О проведении гигиенической оценки производственной вибрации ( про проведення гігієнічної оцінки виробничої вібрацій)









^ ДОДАТОК Б


ЛИСТ РЕЄСТРАЦІЇ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ


№ змін

Кількість листів в змінах

Короткий зміст

змін

Дата затверд-ження

Хто зареєструв