Реферат: Шановні учасники слухання. Вже одинадцята година є. Япрошу зайняти місця в залі

С Т Е Н О Г Р А М А

громадських слухань з питань ефективного використання енергоресурсів

(8 лютого 2006 року)


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Шановні учасники слухання. Вже одинадцята година є. Я прошу зайняти місця в залі. І я також прошу членів президії, чи як їх називати, так само зайняти місця в президії.

Будь ласка, ми починаємо. Отже, шановні учасники громадських слухань, я вітаю вас від імені Уряду України, який в особі Прем’єр-міністра ініціював проведення цих громадських слухань з питання ефективного використання енергетичних ресурсів в Україні.

Мене звати Олексій Шеховцов. Я директор Департаменту комунікацій, влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України. Буквально недавно створений такий структурний підрозділ в Секретаріаті.

Очевидно, з назви зрозуміло, його одна з головних цілей – налагодити продуктивний постійний діалог громадськості і Уряду, і навіть у широкому сенсі – органів виконавчої влади.

Співголова від громадської колегії при Міністрові палива та енергетики України разом зі мною буде вести це засідання. Куцан Юрій Григорович.

Так само в нас присутні заступник Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України – Семчук Григорій Михайлович, заступник Міністра палива та енергетики України – Тітенко Сергій Михайлович. Можливо, підійде ще пан Грановський – заступник Міністра промислової політики України.

Це у нас така президія на перше засідання. План у ваших матеріалах, які ви отримали, нашого заходу є. Він складається з чотирьох етапів. Спочатку у нас виступи 2 години, скільки встигнуть, з тих, хто записався, з можливістю демонстрації якихось наукових матеріалів через комп’ютерну систему. Список лежить на столах зліва і справа.

Потім у нас буде перерва на годину, може, трошки менше, щоб дати ще виступити тим, в кого я зараз заберу час.

У нас тут є кава. Справа від мене вхід в кафетерій. І в цей час ми сподіваємося, що ви зможете спілкуватись з представниками центральних органів виконавчої влади і Секретаріату Кабінету Міністрів, які займаються відповідними питаннями фахово. Я просив би всіх урядовців мати і не знімати протягом усього заходу бейджики, щоб ви могли з ними спілкуватись.

Хто запрошений від Уряду, від центральних органів? Є в списку, на початку списку запрошених, який вам роздано, перелічені особи. Можливо, вони ще не всі присутні. У нас їх там за списком 41 особа.

Після того буде засідання за участю Прем’єр-міністра і міністрів Плачкова і Качура. Після того Прем’єр-міністр, у нього такий графік дуже щільний, відбуде на інший державний захід. Залишаться міністри і у нас буде можливість завершити наше слухання. Там не вказано регламент. Ми так передбачаємо, що звичайно всі, хто записався, майже 100 осіб, виступити не зможуть. Тому на останньому засіданні ми спробуємо якось надати можливість виступити хоч би коротко вже, без демонстрації матеріалів всім, хто на тому наполягатиме. А після того, ще працюватиме робоча група, яка спробує узагальнити ваші пропозиції.

Отже, метою наших слухань є дати відповідь на питання, чи спроможна Україна витримати той виклик, який пов’язаний з загостренням ситуації на газовому ринку, зокрема.

Здається, ніхто з присутніх не сумнівається, що Україна має такий науковий, технічний, промисловий потенціал, що проблеми ці можна подолати. Хотілося б, нам так бачиться, що ваші виступи і ваші думки є важливими для Уряду, і вони будуть враховані. Дуже важливо, на наш погляд, щоб і до громадськості було донесено ту обставину, що Україна має такий потенціал, що вона може в принципі доволі швидко і ефективно позбавитись енергетичної залежності, зокрема від постачальників енергоресурсів зовні.

Можливо, навіть найважливіше питання – це процедура опрацювання пропозицій громадськості. Будь ласка, ми просили це і в анонсі на Урядовому порталі надсилати ваші пропозиції, як далі вести діалог, консультування Уряду з вами, як фахівцями в цій сфері, як вам бачиться подальше врахування ваших пропозицій, звіт Уряду про те, як вони розглянуті і як враховані.

Для цього є сьогодні тут які можливості? Там в холі постійно буде присутній працівник, головний спеціаліст Управління енергетики Секретаріату Кабінету Міністрів Косенко С.В., йому можна подавати письмові пропозиції з питань фахових, і в нього взяти телефон робочий, за яким потім можна звертатись за довідками, як йде це опрацювання.

Крім того, я казав, тут присутні і керівники відповідних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів, органів влади, з якими можна буде спілкуватися і подавати їм пропозиції. Так само можна продовжувати надсилати свої інформації чи за тією формою, яку ми запропонували на Урядовому порталі, чи в довільній формі з тим, щоб і наш Департамент міг далі систематизувати, передавати це фахівцям.

Останнє з мого такого вступного слова – ми б хотіли на самому початку визначитись з якоюсь робочою групою від громадськості, від вас, власне, від учасників слухань щодо тих, хто залишиться після загальних обговорень з тим, щоб опрацювати, систематизувати ваші пропозиції. Звичайно, вестиметься стенограма всіх виступів, ми будемо її потім ще вивчати і доповідати Урядові про ті пропозиції, які надійшли.

Тим не менше, можливо, буде необхідність, щоб ця група найбільш принципові моменти, найбільш важливі питання процедури узагальнила. Ми цього не роздавали вам проекту, але поки що у нас погоджена участь в цій групі таких осіб: Долінський Анатолій Андрійович – директор Інституту технічної теплофізики НАН України, академік; Газізулін Ельдар Федоісович – економіст міжнародного центру перспективних досліджень; Кулик Михайло Миколайович – директор Інституту загальної енергетики НАН України, академік; Савчук Сергій Дмитрович – завідуючий сектором Управління моніторингу та ринкових перетворень в енергетичному секторі економіки Секретаріату Кабінету Міністрів.

Я ще раз скажу, що ця група залишиться після всіх обговорень, це вже десь після 4-ї години, тому якщо є пропозиції в когось стосовно інших кандидатур до цієї групи, або хтось хоче сам увійти в таку групу, майте на увазі, вам потрібно мати вільний час після 16-ї, десь принаймні хоч би одну годину.

Отже, я оприлюднив цей склад групи, якщо можливо зараз ви готові додати до її складу когось. Напишіть свої прізвища або візитки дайте, щоб я справді зараз не переписував, ми не втрачали час.

Все. Добре. Я, користуючись такою невеличкою перервою, представлю вам пана Грановського Володимира Костянтиновича – заступника Міністра промислової політики України. Він з’явився.

Все. Будь ласка, починаємо наше обговорення. Слово надається Ільченку Михайлу Юхимовичу – голові Ради проректорів з наукової роботи Міносвіти, проректору з наукової роботи НТУ КПІ. Готується Потапенко Станіслав Олександрович.

Я нагадую, що у нас бажаний регламент до 5-ти хвилин. Я за 30 секунд до завершення регламенту буду нагадувати. Так і буду казати в мікрофон: „30 секунд”. У вас буде час завершити, як у Верховній Раді, завершити думки.

Будь ласка, ми починаємо.


ІЛЬЧЕНКО М.Ю. – Дякую, пане Олексію. Шановні учасники громадських слухань, вітаю вас від імені проректорів з наукової роботи університетів, міністерств освіти і науки, науковців НДУ КПІ.

Я не буду акцентувати вашу увагу на тих драматичних подіях в перші дні цього нового року. Всі ми з вами пережили. Нагадаю лише, що 4 січня в Брюсселі зібралися керівники європейських держав. І ми очікували, що буде вирішуватися питання допомоги Україні. Виявилося ні, як кажуть, все навпаки. Керівники держав почали шукати рішення, як знайти додаткове забезпечення своєї енергетичної безпеки.

Декілька днів тому виступ, річне послання президента США. І знову-таки йдеться про зменшення залежності США від імпорту енергоносіїв. Як у випадку з країнами ЄС, так і у випадку з США є щось спільне, а саме – вирішення поставлених проблем енергозбереження ґрунтується з опорою на науку, на термінове створення і впровадження них в енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Перше, що для цього вирішено в тих країнах, вже досить розвинених, робити – це збільшити фінансування на науку, зокрема членами Європейського Союзу прийнято рішення на науку фінансування виділити до 3% ВВП. А що в Україні? Всі ми причетні до цієї справи. Нагадую, 0,3 – 0,4, тобто в 10 разів менше порівняно з розвиненими країнами.

От в таких непростих умовах нашої держави університетський сектор науки, тим не менше, продовжує працювати, маючи лише 10%-ове фінансування на науку від всієї науки України. Ми напрацювали цілу низку пропозицій стосовно проблеми, яка сьогодні розглядається. Рада проректорів підготувала першу редакцію Міжуніверситетської науково-технічної програми, яка по суті віддзеркалює можливості університетів, і в пропонованій науково-технічній програмі є низка комплексних проектів загальнодержавного рівня, причому науковий супровід вирішення конкретних проблем в Україні, в нашій державі, готові взяти на себе вчені конкретних провідних технічних університетів нашої держави. Я хочу звернути, це нова постановка завдання – взяти відповідальність за науковий супровід у вирішенні конкретної проблеми держави конкретні університети.

Є цілий ряд прикладів, але той термін, який у мене є, не дозволяє всі навести ці приклади. Один з прикладів - це розробка надсучасної технології “Вододій”, 12-й виступ, професор Дикий, я посилаюсь далі на нього. Проблема з розробки впровадження технології спалювання вугілля, в тому числі низькокалорійного – тут три університети, як мінімум, „Політехніка” Львівська, КПІ і Донецький технічний університет готові взяти на себе ту відповідальність, про яку йшлося.

Розробка стратегічних напрямків модернізації та розвитку чорної металургії України – Донецький національний технічний університет, Національна металургійна академія і знову НТУ КПІ, підготовлено чудовий проект, такого документа по реструктуризації, по реорганізації металургійної галузі, причому на рівні, який можна розглядати на засіданні Кабінету Міністрів.

Проблема підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців з енергозбереження – провідним тут може бути НТУ КПІ. В тому проекті програми, про який йдеться, вчені університетів мають близько ста конкретних розробок, я хочу звернути увагу. Це те, що впродовж попередніх років було нами зроблено. Значить, можуть бути декілька прикладів приведені. Це, наприклад, сонячні колектори. Ноу-хау науковців університету дозволяє за рахунок застосування теплових труб на 10 – 15% підвищити ефективність цієї розробки.

Вимірювальні прилади. Без цих речей відомо не можна створити їх конкурентноздатні розробки.

Цікава розробка по застосуванню пальників трубчатого типу, ноу-хау науковців університету. Економія природного газу – 30%.

Цікава розробка перед цим була показана. Це електронно-променева технологія виробництва титану, крубногабаритних масивів...


ШЕХОВЦОВ О.Д. – 30 секунд у Вас.


ІЛЬЧЕНКО М.Ю. – Значить, що пропонується? Пропонується, враховуючи, що в рамках розробок учених є кілька суттєвих енергоефективних розробок, пропонується: перше – вважати за доцільне доручити Міністерству освіти і науки завершити формування, а Мінфіну України – цільовим порядком профінансувати міжуніверситетську науково-технічну програму з енергозбереження; друге – рекомендувати зацікавленим установам, організаціям і підприємствам різних форм власності ознайомитися з низкою завершених науково-технічних розробок з енергозбереження, які здійснені науковцями університетів. Скористатися базою даних технополісу „Київська політехніка”. І третє – Уряду України доцільно здійснити конкретні заходи з метою збільшення інвестиційної привабливості нашої держави з боку закордонних інвесторів, які вже сьогодні готові підтримати впровадження конкурентноздатних, енергоефективних технологій. Дякую за увагу.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Я оголосив пана Потапенка від неурядової організації „Альянс за збереження енергії”, але від цієї організації виступить Асгіне Пасоян. Я прошу пані Асгіне до трибуни, а наступним виступатиме Грабовський Георгій Геннадійович – директор НДП „Київський інститут автоматики”.


АСГІНЕ ПАСОЯН – Я извиняюсь, если можно, на русском, украинский не освоила еще. Я представляю американскую организацию «Альянс за сбережение энергии». И просто по совпадению мы находимся в городе, потому что у нас был двухдневный региональный семинар как раз о вопросах энергосбережения, энергоэффективности в жилищном секторе, и в особенности еще в секторе теплоснабжения.

Я просто вкратце хочу сказать, что мы говорили о барьерах, которые существуют, особенно сейчас, в частности финансовых, институциональных, технологических, информационных, юридических, законодательных барьеров.

И с помощью нашей работы в 8-ми странах и партнеров, в 18-ти странах вчера и позавчера набрался гигантский опыт. Очень много примеров и рекомендаций, которые очень также своевременны для Украины, какие можно предпринять меры, какие программы произвести, какие законодательные разработки помогут справиться с этими барьерами, с этими проблемами.

В частности в сфере законодательства большие были рекомендации, финансовые механизмы разные, начиная от разных кредитов, револьверных фондов, жилищных проектов, то есть сообщества жилищных собственников.

И вплоть до механизмов институциональных. Это частное, общественное партнерство, это работа с муниципалитетами, с частными секторами, энергосервисные компании.

Вкратце просто хотелось сказать, что такой опыт набран. Будут обязательно рекомендации. Представлены также в правительство с рекомендациями международного опыта, регионального опыта от наших партнеров в Центральной, Восточной Европе и бывших стран союза. Чтобы не занимать больше времени, на этом спасибо большое.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. До слова запрошується Грабовський Григорій Геннадійович – директор НВП „Київський інститут автоматики”, академік. Підготуватися Кудрі Степану Олександровичу.


ГРАБОВСЬКИЙ Г.Г. – Добрый день, уважаемые товарищи. Я также буду на русском языке говорить. Я представляю корпорацию «Киевский институт автоматики» - отраслевой институт, который сохранился, не смотря на все перипетии, и продолжает работать.

Сохранили научную базу, научный потенциал, научные кадры. В следующем году нам будет 50 лет, нашему институту.

Мы многоотраслевой институт, работаем в системе Министерства промышленной политики, являемся государственным институтом и у нас очень много предложений, мы эти предложения направили в Министерство промышленной политики, но я остановлюсь на буквально двух-трёх примерах, наиболее ярких, которые реализованы в последнее время.

Как мы знаем, Япония занимается энергосбережением 20 лет и за эти 20 лет она заняла 1-е место в мире в области энергосбережения, но знаем другой пример когда ГДР соединилось с ФРГ, в первую очередь там обратили внимание на автоматизацию производственных процессов, которые при небольших капитальных затратах дают значительный экономический эффект, приблизительно 15-20% капиталовложений, но экономический эффект сразу ощутимый и окупаемость очень высокая. И говоря об отрасли наиболее затратной нашей металлургии, в которой мы работаем практически всю жизнь, я приведу лишь два примера последних наших разработок, это не абстрактные разработки, на которые мы просим денег у государства, это те разработки, которые сегодня работают и дают конкретный экономический эффект.

Так на «Криворожстали» на четырех прокатных станах мы внедрили системы автоматизации печей, нагревательных печей, всего таких в Украине работает 52 прокатных стана, порядка 110 печей работают в Украине, и вот конкретный эффект, который мы получили на «Криворожстали», внедрив на 4-х печах соответствующую автоматику на уровне 14-15% экономии газу. Такой же результат мы получили на Алчевском металлургическом заводе, где мы так же внедряем технологию энергосбережения. Кроме того, на Алчевском металлургическом заводе мы внедрили технологию очистки метала, которой на сегодняшний день нет в мире, и которая имеет следующие экономические показатели: помимо того, что обеспечивает идеальное качество поверхности очистки метала, это как основная была у нас цель разработки проекта, мы приблизительно в 5-7 раз экономим электроэнергию и 10-20 раз экономим количество воды.

В целом я хочу сказать следующее – что очень важно то, чем мы занимаемся, мы занимаемся интегрированными системами управления, и именно интегрированная система управления, автоматизированная, которые внедряются и должны быть внедрены в производство, они в значительной степени помогут нам сэкономить топливно-энергетические ресурсы Украины и мы, безусловно, сможем внести свой посильный вклад, конкретный вклад в экономию энергоресурсов.


КУДРЯ С.О. – Я думаю, що ви мене підтримаєте в такій думці, що необхідно виразити подяку велику Путіну В.В. за те, що він змусив нас задуматися і зібратися в цьому залі. Може, з цього моменту ми почнемо займатися енергоефективними технологіями і енергозберігаючими технологіями.

Я представляю сьогодні Інститут відновлювальної енергетики Національної академії наук і Київський політехнічний інститут. Це новий інститут, який був створений рівно два роки тому, і його розробки та спеціалісти були підготовлені в різних інститутах нашої академії, в тому ж Інституті теплофізики, газу, електродинаміки та інших. Тому наробок дуже багато якраз в галузі відновлювальних джерел енергії.

Структура інституту включає в себе відділи вітроенергетики, сонячної енергетики, біоенергетики, геотермальної, малої гідроенергетики і найголовніший відділ – це комплексне використання відновлювальних джерел енергії, так як ефективність якраз у використанні роботи відновлювальних джерел – це комплексне використання.

На цьому слайді представлено вітроенергетику – це мала вітроенергетика, останній проект, який робив інститут – це Тендровська коса, маяк, де була встановлена якраз вітро-сонячна система і вона на 90% зараз працює, заміняє дизельну установку.

Така ж пропозиція є по Тузлі, де ми повністю за рахунок відновлених джерел енергії можемо забезпечити енергоспоживання погранзастави, де зараз на цей час працює, наприклад, три дизельгенератори. Наступне.

Одна із розробок інституту, яка впроваджена в Данії за кордоном, - це вітро-воднева енергетика. І вже 9 років працює вітро-воднева станція. Їздять автомобілі, використовується також у побутових цілях, як енергоносій, водень.

Наступне. Це наш інститут, я одразу говорю. В цьому році установлена сонячна станція, фотосонячна, яка повністю забезпечує наш інститут електроенергією від фотоелектричних батарей.

Наступне. Велика вітроенергетика в країні, як і в усьому світі, найбільш розвинута. І має під собою основу економічну і технологічну. На сьогоднішній день у світі 50 тис. мегават установленої потужності вітростанцій. Це 50 по потужності чорнобильських блоків. По виробу – це 18-20 блоків.

На Україні, хоча вона на першому місці серед країн СНД, 80 мегават, поки що. Але налагоджена ціла галузь вітроенергетики: наукова, освітня, машинобудівна. І зараз в країну ідуть інвестори. На сьогоднішній день вже майже 2 тис. мегават готові будувати у нас на Україні за свої кошти.

Наступний слайд. Інститут володіє новітніми технологіями проектування, економічними розрахунками по ...енергії. Тут приклад Судацької вітростанції.

Наступний слайд. Були так машиною розставлені, і вони зараз працюють. Це машина більш потужна 600 кВт. На сьогоднішній день іде робота по підготовці мегаватного класу машин виробництва на Україні і двох мегаватного класу.

Наступний слайд. Це знову мала вітроенергетика. Таких вітроустановок на Україні 300 випущено в комплексі. Є вони два таких комплекси в Канаді, у Венгрії, в Німеччині, в Польщі багато. Зараз готується виробництво у В’єтнамі таких вітрокомплексів.

Наступний слайд. Займається інститут малою гідроенергетикою. Ви знаєте, що на Україні було 1600 малих гідростанцій. На сьогоднішній день це 102 станції. І зараз необхідно їх відновлювати.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – 30 секунд.


КУДРЯ С.О. – Це один із самих дешевих генераторів електроенергії. Наступний слайд.

Біомаса. Деякі останнім часом хіхікають, коли Микола Паровський - народний депутат говорив, що спалювати солому. Так, це дуже великий потенціал біоенергетики. Солома, відходи деревини, тирса. І це ліпше, це те саме вугілля, але чисте. Не треба нести на тисячу метрів в шахту і гинути, а працювати на свіжому повітрі. У нас вона спалюється прямо на полях або гниє і пропадає.

Наступний слайд. Геотермальна енергетика. Це один із проектів зараз ведеться із Інститутом теплофізики. Два об’єкти. Один в Медведевці, де виробляються і електроенергія з супутніх газів, як і з геотермальною водою. І опалюється дитячий садок, школа, лікарня у селі Медведівка. В Янтарному комплекс опалювання теплиць і сушильний комплекс сільськогосподарської продукції. Наступний слайд.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Я Вас прошу...


КУДРЯ С.О. – Наступний. Вже кінець?


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Ви поза регламентом... Будь ласка.


КУДРЯ С.О. – Останнє. Один із варіантів, той, що можна Україні освоїти технічний потенціал. Ми бачимо, що в 30-му році можна до 30 млн. тонн умовного палива зекономити за рахунок відновлення джерел енергії. Дякую за увагу.

ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую. Марченко Андрій Петрович, проректор з наукової роботи Національного технічного університету „Харківська політехніка”, професор. Готується Столяренко Геннадій Степанович.


МАРЧЕНКО А.П. – Шановні колеги, питання дійсно дуже актуальне, мені здається, головне з чого потрібно починати – це змінювати нашу психологію і наше відношення до енергоефективності. З цього приводу я приведу один анекдот і одну быль.

Була делегація, нехай буде з Японії, на виробництві і йшла мова як раз про енергоефективність і коли задали японцям, яким чином, що вони пропонують, вони запропонували, кажуть помийте вікна і зменшите витрати електричної енергії. Так воно і сталося.

І друге – це вже быль. При вступі на посаду Президента США Рональд Рейган сказав: „Ми даємо великі гроші на науку не тому, що ми багаті, а ми багаті – тому що даємо великі гроші на науку”. І сьогоднішній стан і наукових досліджень і зокрема, те, що стосується енергозбереження як раз характеризується тим, що держава не дуже зацікавлена в тому, щоб давати гроші на науку і таким чином вирішувати такі актуальні питання. Будь ласка.

Я хотів би провести декілька прикладів розробок науковців нашого університету, які вже мають відповідне впровадження, готові для широкого впровадження. Є розділ в тій програмі, яка нам запропонована „житлове господарство” і цей... пункт він дозволяє до 40% теплової енергії економити за рахунок більш ефективного використання того потоку гарячої води, яка є. Це та розробка, яка вже впроваджена, там наведені установи, де ця установка впроваджена, але якщо взяти 3,5 тис. по всій Україні, то це занадто мало.

Далі, будь ласка. Використання альтернативних джерел. Вже про це мова йшла. Одне з головних – це використання альтернативних палив для двигунів внутрішнього згоряння, теж розробка нашого університету.

Перетворювачі частоти – справа в тому, що біля 60% електричної енергії використовується для приводів електродвигунів, і здебільшого ці електродвигуни, як вони запроектовані, наприклад, на 1 мегаватт, то і незважаючи на те, яке навантаження, використовують цю електроенергію в такій величезній кількості на виробництва потужності. Розробки нашого університету дозволяють регулювати живлення цих електродвигунів і тим самим зменшувати до 25-30% використання електроенергії в залежності від того, де це стоїть.

Можна тут і далі приводити приклади, які вже готові для впровадження, і тому, мені здається, що серед головних чинників, серед головних напрямків діяльності в цьому треба зробити аналіз тих розробок, які готові до впровадження, і максимально широко впровадити ці розробки.

Другий напрямок – це наукові розробки, які виконані, наприклад, на 85%, на 70% по найбільш болючим напрямам, те, що не вирішено в нашій державі. Треба буде підтримати ці наукові напрями.

Щодо завершення свого виступу, я хотів би побажати всім нам, щоб ми зібралися через рік в цій же залі і змогли в доповіді, хтось з Кабінету Міністрів зробив би доповідь і сказав: „Те, про що йшлося рік тому, впроваджено – такі розробки, і це дало такий ефект”. Я хотів би побажати це всім нам.


ШЕХОВЦОВ – Столяренко Геннадій Степанович, завідувач кафедрою хімічної технології неорганічних речовин Черкаського державного технологічного університету, доктор технічних наук, професор. Готується Урбанський.


СТОЛЯРЕНКО Г.С. – Уважаемые дамы и господа, разрешите представить несколько разработок нашей кафедры, а также некоторых лабораторий, которые занимаются проблемами энергосберегающих технологий.

Первый слайд – альтернативное варение. Речь идет о некоторых новых технологиях сжигания, когда происходит возбуждение молекулы углеводорода, предварительное возбуждение молекул углеводорода в топливно-воздушной смеси. И на катализаторе, за счет триплетного состояния катализатора происходит переход с инветного состояния молекулы водорода в триплетное, спонтанное разложение на радикалы, и взаимодействие этих радикалов и водорода с кислородом.

Такая технология дает возможность уже на стадии горения получить порядка 15-16% экономии природного газа и 7-15% бензина. Что касается первых цифр, то некоторые данные, полученные на стендовой лабораторной установке, дают экономию 20-21%.

Запрос нами подан Минтопливо и энергетики. Ожидаем решение по данной работе.

Что касается второй работы. Вот лабораторная установка показана. Давайте пробежим по слайду. Это результаты исследования. Сравнительные результаты исследования процессов горения без возбуждения, катальгического возбуждения процесса горения. Последние данные касаются экономики этого процесса.

Мы проверили данную технологию пока только на стендовой установке. Необходимо осуществление экспериментов как на более укрупненных установках, так и на промышленных установках. Хотя бы типа Е-4 для того, чтобы получить необходимые конкретные данные по всем параметрам процесса и по конструкциям горелок.

Второе предложение, которое можно здесь вынести на обсуждение, - это дозирование озона в бензин. Дозирование озона в бензин дает возможность за счет получения озонидных и оксидных радикалов увеличить как окислительную способность воздуха, так и окислительную способность топлива, за счет чего возникает возможность экономии топлива при сгорании на 10-11%, увеличение мощности двигателя на 7-8% и снижение выброса отходящих, отработавших газов двигателей внутреннего сгорания на 60-70%. В некоторых случаях мы получали на стендовой установке содержание ЦО в отработанных газах близкое к нулю.

Что касается сжигания дизельного топлива, то здесь есть возможность только увеличения мощности двигателя за счет повышения цитанового числа только в топливе, которое синтезировано, биотопливо, которое синтезировано из масла, и сейчас этими работами мы начинаем заниматься. Здесь показаны результаты, которые дают возможность уточнить процессы горения и дают возможность показать возможности данной технологии.

Следующее предложение – биокомплекс. Нашими сотрудниками разработана технология получения биотоплива, а также микробиологический блок ферментации, блок подготовки станции выращивания микроводорослей и блок нетрадиционных источников энергии. Такой комплекс дает возможность переработать различные органические отходы, понятно, в основном отходы сельхозпродукции, и получить необходимые требуемые продукты как удобрения, так и микродобавок с попутным получением синтезгаза.

Помимо этого, начата программа работ по переработке… масла с использованием этилового спирта, которое дает возможность уйти от технологии применения метанола и от различных трудностей связанных с увеличением стоимости этого продукта в будущем. Помимо этого разрабатываем технологию, которая дает возможность ускорить, так сказать, улучшить узкие места технологии получения биотоплива, ускорить процесс синтеза биотоплива где-то в 1,2-1,4 раза за счет новых массообменных установок, и то, что я сказал. Последний этап этих исследований касается альтернативного горения дизельного топлива.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Дякую, будь ласка, Урбанський Юрій Володимирович, від Національного екологічного центру України. Готується Носач Юліан Григорович. Як розумію, пана Урбанського немає. Тоді Носач - директор ДП „Екотерм”, Інституту теплофізики НАНУ. Готується Кауфман Леонід Юрійович.


НОСАЧ Ю.Г. – Я буду говорить в основном о работах Института технической теплофизики. Известный российский энергетик Чубайс недавно заявил, что наращивание мощностей электростанций в России они собираются производить за счет создания крупных электростанций. Так, сейчас под Москвой строится крупная парогазовая установка, фирма «Сименс», КПД которой 50%. Лучшие наши станции производят электроэнергию с КПД 40%. Вот и возникает вопрос: «Как нам, то есть Украине не отстать от России в этом по этому показателю и как догнать по сути дела Европу с их высокими показателями этих КПД?»

Сразу скажу, что российский путь нам не подходит. Во-первых, потому что не по карману, а во-вторых, особенно после Алчевской аварии можно с уверенностью говорить о неперспективности на Украине создания энергетических мощностей крупного масштаба.

Но больше нам подходит Американский путь, который они избрали после известной крупной аварии в Нью-Йорке. Речь идет о наращивании энергетических мощностей при помощи мини-ТЕЦ с высокими показателями КПД. Для повышения эффективности преобразования энергии в этих мини-ТЕЦ Институт газовой технологии в Чикаго и Институт технической теплофизики предложил использовать термохимическую регенерацию. Этот метод повышения КПД разработан в Институте технической теплофизики. Он позволяет повысить КПД мини-ТЕЦ до 50-52%.

Сейчас Институт газовой технологии в Чикаго получил очень серьезную финансовую поддержку от министерства энергетики США, от двух правительств крупных штатов Нью-Йорка и Калифорнии, а также фирм Каменс и Драйсер-Рынт в поддержку разработки термохимической регенерации.

Учитывая то обстоятельство, что Институт технической теплофизики договорился с Институтом газовой технологии о совместной разработке прикладных методов реализации термохимической регенерации для теплоэнергетических установок ряда американских фирм. Еще и учитывая, что на Украине имеются такие крупные двигатели строительной организации, как завод им. Малышева. Представляется целесообразным для того, чтобы ускорить внедрение широкого распространения термохимической генерации прежде всего в Украине, создать межправительственную программу США – Украины с целью ускорения внедрения в Украине мини-ТЕЦ с КПД 50-55%. На слайде показана промышленная печь с термохимической регенерацией, на фотографии имеется живая печь, которая работала и показала КПД, коэффициент использования топлива 93%. Это примерно в два раза выше, чем обычные сегодня печи работают.

На этом слайде показан один из вариантов использования термохимической регенерации для повышения коэффициента КПД двигателя внутреннего сгорания. Суть термохимической регенерации заключается в следующем – в преобразовании низкопотенциальной теплоты отходящих газов в высокопотенциальную химическую энергию топлива.

Кроме термохимической регенерации я покажу еще ряд разработок, которые предлагаются для внедрения. Первая – это использование топливного этанола для того, чтобы на борту транспортной установки за счет конверсии спирта получать на борту водородосодержащий газ, который при добавке в двигатель сокращает расход дизтоплива примерно на 10-13%. Сейчас ведутся натурные испытания этого метода.

Следующее – это газовая горелка, которая разработана институтом вместе с Укрпроектом для модернизации существующих маломощных водогрейных котлов. Следующее.

Следующий – это газификация, утилизация древесных отходов. Я опять фрагментами. Дальше.

Следующее – это очень важно, у нас там газогенератор, Вот есть предложение как бы практически не нужно никакого оборудования для газификации отходов, угольное производство сламов, бурого угля, торфа крупнокускового. При помощи этого мы назвали котлованной газификации.

Следующий – последнее, я хочу сказать, что на заводе на мусорном сжигающем заводе в Киеве мы провели промышленное испытание термохимической обработки мусора внутри топки и получили возможность снижения вредных выбросов на Киев в 4-5 раз и сокращение расхода природного газа на подсветку в 25-30%.


ШЕХОВЦОВ О.Д. – Кауфман Леонід Юрійович. Підготуйтеся Рудюк Микола Васильович.


КАУФМАН Л.Ю. – Творческая группа государственного производственного предприятия „Агрогаз” разработала комплексную программу модернизации коммунальной энергетики и хотя в названии многие слова повторяются, мы не копировали известную вам программу общегосударственного значения.

Наша программа предназначена для внедрения на отдельных локальных объектах, теплосетях городов районного масштаба. технологической основой программы обеспечивающей экономическую эффективность является внедрение колинерации в комплексе с модернизацией и автоматизацией всех процессов. В целом, общая направленность инженерно-технических решений вам известна и многие сидящие в зале могли бы решить эту проблему тем или другим способом, если бы были деньги.

Изюминкой программы является прилагаемое решение именно денежного вопроса. Мы не просим миллионы у государства, вполне достаточно поддержки правительства как основного акционера в виде отсрочки долговых обязательств теплосетей, которые будут работать с нами. Целевая задача нашего предложение – создание инвестиционной привлекательности и достаточно надежных условий обеспечивающих возврат средств вложенных в коммунальную энергетику до сегодня традиционно рискованную зону рынка.

Как это предлагается? Это предлагается реализовать через схемы открытого акционерного общества и включения механизма фондового рынка ценных бумаг. Главными акционерами будут теплосети, но войти в структуру акционерного общества смогут только теплосети тех городов, депутаты которых примут решение о передаче акционерному обществу целостного имущества теплосети на 40, не менее 10 лет.

Почему 10 лет? Потому что реализация поэтапного замещения конгерационными установками существующих в котельных мощностей, займет не менее 6-7 лет.

Реализация программы на местах будет осуществляться через вновь создаваемые предприятия, которые, кроме основной задачи – сбыта продукции, - будут выполнять функции коммерческих центров на местах.

Существующие теплосети сосредоточатся на вопросах производства тепла и электроэнергии, доставки до потребителя, ремонта и эксплуатации.

Малые предприятия учреждают на долевой основе акционерное общество – 51% - и представителей местной общины – энергетиков теплосетей. Все предприятия по соответствующим договорам принимаются на бухгалтерское, финансовое, кассовое обслуживание централизованным расчетным центром, входящим в состав акционерного общества.

Централизованное управление финансами дает возможность автоматического управления процессом через грамотно построенные рычаги мотивации, а также позволит эффективно управлять общей корзиной ресурсов, как текущих платежей, так и привлеченных средств.

При акционерном обществе с