Реферат: План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до участі у розробці та реалізації управлінських рішень у Рівненській області

СХВАЛЕНО:

розпорядженням голови

облдержадміністрації

від ____ грудня 2005 року №___


ЗАТВЕРДЖЕНО:

рішенням обласної ради


від _____ грудня 2005 року № ____









Проект


План заходів

щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до участі у розробці та реалізації управлінських рішень

у Рівненській області


Рівне, 2005


План заходів щодо покращення інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до участі у розробці та реалізації управлінських рішень у Рівненській області


І. Вступ.


Однією із необхідних умов функціонування громадянського суспільства є участь громадськості у процесі розробки і реалізації управлінських рішень. Демократія є ефективною якщо громадяни мають можливість впливати на процес вироблення та реалізації політики.

За умов сучасної системи непрямої демократії потреби громадян не можуть бути відображені повною мірою у формулюванні політики, оскільки їхня участь обмежена, здебільшого, вибором своїх представників. Однак, демократію не можна звести лише до виборчих інститутів та процесів (політичних партій, виборів тощо), оскільки це спричиняє розрив між виборцями та обраними ними представниками влади. Сьогодні в Україні існує реальна потреба створити ефективні механізми спілкування та взаємодії між громадянами та їхніми представниками у міжвиборчі періоди. Така взаємодія збільшує поінформованість громадян і допомагає їм регулярно оцінювати діяльність органів влади.

У багатьох демократичних країнах протягом декількох останніх десятиліть досить ефективною виявилася низка механізмів участі громадськості в процесі розробки та прийняття рішень. Кожен з цих механізмів має свої переваги та недоліки; і різні методи використовуються для різних цілей. В Україні подібні механізми та процедури залучення громадськості лише починають запроваджуватися, будучи відсутніми в історії попередньої держави через те, що ні уряд, ні громадяни не мали чіткої ідеї впливу громадян на розробку державної політики. За радянських часів лише масові демонстрації та громадські зустрічі, які проводилися за наказом та під контролем держави, розглядалися як найбільш ефективні методи залучення громадськості. Всі ці фактори були руйнівними для розвитку громадянського суспільства в Україні.


^ Визначення понять.


Інформування громадян.

Влада розповсюджує інформацію про свої рішення (політичні, економічні, соціальні, тощо) за власної ініціативи або ця інформація надається владою згідно з вимогами (запитів) громадськості.

В обох випадках інформація надходить тільки в одному напрямі, від влади до громадян. Відносини мають односторонній характер.

Інформація, яку надає влада повинна бути повною, точною, об‘єктивною, надійною та відповідною.

Приклади: офіційні звіти, прес-конференції, офіційні друковані органи, веб-сайти органів влади і т.д.


Проведення консультацій з громадянами.

Влада просить громадян надсилати відгуки щодо політичного курсу, ефективності діяльності інститутів влади.

Для цього визначається, чию думку та з якого приводу в процесі розробки політичного курсу необхідно знати. Для того, щоб встановити зворотній зв’язок з суспільством, влада повинна надати громадянам інформацію завчасно (це обов’язковою та істотною умовою). Таким чином, консультації забезпечують двосторонні відносини між владою та громадянами.

Приклади: коментарі та пропозиції громадян до проектів суспільно значущих рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; коментарі та пропозиції до законопроектів, рішень уряду, місцевих розпорядчих документів, тощо; опитування громадської думки щодо основних напрямків розвитку громад та вирішення найактуальніших питань життєдіяльності громад; вивчення потреб та проблем громадян.


Залучення громадян до державного управління. Активна участь громадян.

Громадяни активно приймають участь в процесі розробки, прийняття та реалізації рішень влади.

Така участь передбачає, що самі громадяни відіграють певну роль в процесі прийняття рішень. Вони вносять свої власні пропозиції. В той же час відповідальність за формулювання курсу влади та кінцеве рішення лягає на владу.

Участь громадян забезпечує більш якісний рівень двосторонніх відносин між владою та суспільством, які базуються на принципах партнерства.

Приклади: відкриті робочі групи, експертні комісії, в роботі яких задіяні представники громадськості, щодо.


^ Що дає відкрита державна політика громадянам та органам влади?

Уряд (місцева влада):

Можливість виконувати своє основне завдання – ефективне управління, побудоване на обізнаності щодо проблем і потреб громадян;

Управління здійснюється з врахуванням пропозицій громадян до органів влади;

Через підвищення інформованості, обізнаності та участі підвищується рівень відповідальності громадян за свій внесок в розбудову міст

Підвищення довіри до влади з боку громадян.

Громадяни:

Можливість забезпечення своїх основних потреб, наявність перспектив;

Можливість внесення власних пропозицій та вимог. Реалізація громадської ініціативи;

Забезпечення очікувань за рахунок впливу та участі в державному управлінні;

Завдяки інформуванню, консультуванню та активній участі громадян вплив, який можуть здійснювати громадяни на процес прийняття рішень, значно збільшується;

Підвищення довіри до влади.

Спільні інтереси:

в процесі взаємодії формується сильна, відповідальна, прозора влада;

в процесі співпраці враховуються та вирішуються першочергові потреби громади;

реалізується принцип сильної громади: «міста керовані людьми та заради людей»;

через налагодження механізмів комунікацій формується довгострокова співпраця, побудована на взаємній довірі.

Враховуючи зміни, що відбуваються в політичній системі України та в системі державного управління, важливість питання розвитку управління за максимальної відкритості та максимально широкої участі громадян стає все більш актуальним та не повинно викликати сумніву щодо доцільності.


ІІ. Аналіз вимог чинного законодавства України

з питань інформування, проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до розробки та реалізації управлінських рішень .


В законодавстві України визначено чимало прав та можливостей для реалізації громадянами своїх прав щодо отримання інформації про діяльність органів влади та участі в управлінні державними справами. Також законодавство містить цілу низку обов’язків органів влади щодо інформування громадян, проведення консультацій.


На сьогоднішній день питання інформаційної відкритості органів державної влади України регулює кілька десятків вітчизняних та міжнародних законодавчих актів.

Основним документом у цій сфері є Конституції України. Зокрема, у статті 5 визначено, що „Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”, у статті 38 зазначено: „ Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами ....”, стаття 34 гарантує кожному право мати свободу думки і слова, вільно виражати свої погляди та переконання, а також вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Стаття 40 Основного Закону України визначає, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або ж особисто звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які, своєю чергою, зобов'язані розглядати ці звернення і надавати на них обґрунтовані відповіді в установлений законом строк.

До кола основних законодавчих актів, що регламентують процедури роботи з державною інформацією, належать Конституція України, Закони України "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про звернення громадян", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та ін.

До основних документів щодо відкритості роботи органів виконавчої влади відносяться укази Президента України:

від 17 травня 2001 року N 325/2001 року "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" (із змінами та доповненнями);

від 31 липня 2004 року N 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики";

від 15 вересня 2005 року N 1276/2005 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». 

Велике значення мають також постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:

- Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1302 "Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади";

- Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" (із змінами та доповненнями);

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2004 року № 759-р "Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації";

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" ;

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2005 року №356 „Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами”.

Складовою національного законодавства є також Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Європейська конвенція з прав людини (Прийнятний резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 2200А (ХХі) від 16 грудня 1966 р., вступив у силу 23 березня 1976 р. Ратифікована Україною у вересні 1997 р.) та інші міжнародні акти, що визначають принципи доступу громадян до державної інформації.

Функції інформаційної відкритості, державну інформаційну політику, її принципи та гарантії визначено в статтях 5, 6 та 10 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII "Про інформацію".

Вони включають, зокрема, створення механізму здійснення права на інформацію та на доступ до інформації про діяльність і рішення державних органів, що загалом узгоджується з нормами Конституції та принципом верховенства права.


^ Форми доступу до інформації.

Узагальнений аналіз законодавчих актів України щодо оприлюднення інформації державними органами дозволяє визначити такі основні форми доступу:

а) офіційні сайти державних органів, включаючи інформацію у форматі сайту на електронних носіях - дискетах чи інших електронних повідомленнях, що їх видають державні службовці;

б) офіційні повідомлення власних інформаційних служб державних органів, включаючи прес-конференції та публічні виступи уповноважених посадових осіб;

в) офіційні засоби масової інформації (друковані та електронні ЗМІ та інші видання, наприклад бюлетені та збірники, визначені законом або регулюючим органом);

г) повідомлення безпосередньо зацікавленим особам або їх представникам (усні, письмові, надані засобами зв'язку чи за допомогою спеціальних засобів, як от криптографії чи сурдоперекладу);

д) державні архіви та власні архіви державних органів;

е) повідомлення в інших друкованих та електронних засобах масової інформації, а також у мережі Інтернет.

Доступ до інформації, що підлягає обов'язковому оприлюдненню, здійснюється через офіційні повідомлення, сайти державних органів та офіційні засоби масової інформації. Як правило, в інших формах надається інформація на запит особи або додаткова інформація (як от роз'яснення або консультації щодо правових актів чи планів діяльності державного органу), надання якої безпосередньо державними службовцями і через офіційні ЗМІ технічно та економічно неефективне.

Закону України "Про інформацію", як один з основних нормативно-правових актів, що регулює стосунки громадян та державних органів як учасників інформаційних відносин, містить та регулює всі основні правовідносини, що стосуються прав громадян на отримання інформації про діяльність органів влади, зокрема. Поряд з іншими нормативно-правовими документами, Закону України "Про інформацію" громадянам надає право на отримання інформації, а державні органи зобов’язує забезпечувати права, свободи і законні інтереси громадян на одержання інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування. Стаття 43 Закону "Про інформацію" досить широко визначає права всіх учасників інформаційних відносин на одержання інформації/

Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2001 року N 325/2001 року "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" в державі відбувався процес законодавчого та інституційного забезпечення процесу участі громадян в управлінні державними справами, доступу до інформації про діяльність органів державної влади, а також на забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів.

Зокрема, Указом передбачено забезпечення умов для вільного доступу громадян до інформації шляхом створення інформаційно-консультативних центрів при органах влади, впорядкування механізмів надання громадянам послуг, розширення можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій при консультуванні з громадськістю.

Указом Президента України від 31 липня 2004 року N 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" передбачено створення при центральних та місцевих органах влади дорадчих структур відповідальних за проведення консультацій з громадськістю, забезпечення через засоби масової інформації постійного діалогу керівників органів державної влади з громадянами. Згідно з даним Указом центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні вжити заходів щодо поглиблення партнерських відносин із громадськими організаціями, всебічного врахування суспільно значущих громадських ініціатив, здійснення інформаційно-просвітницької роботи стосовно можливостей громадськості брати участь в управлінні державними справами. Крім того, питання забезпечення участі громадян в управлінні державними справами включено до навчальних програм підготовки державних службовців.

Нещодавно, у вересні 2005 року прийнято новий Указ Президента України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Згідно з Указом Кабінету Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади необхідно вжити заходів щодо забезпечення участі громадськості в підготовці, організації обговорення та оприлюднення Національних доповідей, організації та проведення на конкурсів з визначення нових форм участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, внесення пропозицій до стратегій розвитку інститутів громадянського суспільства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року № 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" передбачено створення та забезпечення діяльності громадських рад (з 2005 року колегій) при центральних та місцевих органах виконавчої влади. Вказані колегії повинні забезпечити координацію заходів, пов‘язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.


4 лютого 2005 року була затверджена Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", у якій Уряд планує зробити в сфері адміністративної реформи такі кроки:

- забезпечити прозорість діяльності всіх органів державної влади. Всі рішення, зміст яких не стосується безпеки держави, нормативно-правові акти та суспільно значущі судові рішення, а також інформація про витрачання державних коштів повинні бути доступні всім громадянам, у тому числі й через мережу Інтернет;

- започаткувати практику публічного діалогу членів уряду з громадськістю з питань реалізації державної політики у конкретних сферах.


Всі ці наміри не повинні залишитися деклараціями і надзвичайно важливо, щоб засади інформаційної відкритості стали невід'ємним чинником формування та реалізації державної політики на центральному та місцевому рівні.


ІІІ. Міжнародні практика управління за участю громадян.


Міжнародна практика має широкий діапазон концепцій та практичних прикладів зміцнення консультаційних процесів, взаємодії з громадськістю та діалогу громадян з органами державної влади. Однак вибирати єдину найкращу модель було б помилково.

Існує багато прикладів забезпечення проведення консультацій та участі громадян в управлінні державними справами як в країнах розвиненої демократії, так і в країнах, які нещодавно зазнали політичних та інституційних змін, зокрема, діяльність громадських інформаційних центрів і громадських дорадчих комітетів у Румунії та Македонії; проведення громадських бюджетних слухань у Румунії та Росії. Серед інших прикладів можна зазначити Хартію послуг в Італії; публікацію брошур, що містять інформацію про членів місцевих рад у Боснії та Герцеговині; розроблення Стратегії зростання та зменшення бідності в Албанії; використання Інтернету в Австралії, Фінляндії, Великої Британії та Словенії.

Європейський Союз встановив декілька основних принципів, які регулюють його відносини із зацікавленими сторонами, а також набір мінімальних стандартів для консультаційних процесів, здійснюваних Європейською Комісією, зокрема:

сприяти ширшому залученню зацікавлених сторін через більшу прозорість процесу консультацій, що допоможе збільшити підзвітність Комісії;

визначити основні принципи і стандарти консультацій, що допоможуть Комісії оптимізувати процедури консультацій і здійснювати їх чітко і систематично;

створити послідовну і одночасно гнучку структуру консультацій, яка враховуватиме конкретні вимоги різноманітних зацікавлених сторін, а також потребу розробити відповідну стратегію консультацій для кожної пропозиції щодо державної політики;

сприяти процесові взаємного навчання та обміну найкращим практичним досвідом всередині Комісії.

Уряд Великої Британії у 2000 році ухвалив Практичні правила проведення письмових консультацій, що складаються з шести критеріїв, обов‘язкових для застосування на всіх рівнях влади. Зокрема, передбачено, що консультаційний процес має бути широким і забезпечувати щонайменше 12 тижнів для його здійснення, пропозиції щодо рішень у сфері державної політики повинні чітко визначати: на кого ці рішення вплинуть, з ким необхідно проводити консультації, які питання порушувати і який повинен бути термін надання відповідей, тощо. Канцелярія Кабінету Міністрів Великої Британії постійно переглядає ефективність Практичних правил.


У Канаді Громадські засідання розглядаються як особливо ефективна форма громадських консультацій, що мобілізують багатьох громадян до консультацій стосовно конкретних урядових проектів. Громадські засідання є одним із потенційно потужних методів урахування голосів громадян при ухваленні рішень у сфері державної політики. Експерименти, пов‘язані з проведенням громадських засідань, показали ряд переваг цієї методики. Зокрема, результати інформаційного діалогу з громадянами доводяться до відома посадовців безпосередньо і без будь-яких скорочень; по-друге, не можна ігнорувати результати обговорень, оскільки це може спричинити серйозніші проблеми.

Оскільки електронні форми проведення консультацій стають дедалі важливішими, результати досліджень Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) „Громадяни в режимі „он-лайн” можуть викликати зацікавлення з погляду застосування цих форм, як доповнення до традиційних інструментів.

Ефективність залучення громадян до участі в державних справах залежить від визнання владними органами тих фактів, що доступ до інформації є базовою передумовою, консультації є ключовим елементом розроблення державної політики, а участь громадськості – ґрунтується на партнерських відносинах. Нові інструменти, пов‘язані із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), можуть бути корисними у кожній із цих сфер.

Багато держав-учасниць ОЕСР почали проводити експерименти з низкою ІКТ задля забезпечення ширшої участі громадян у процесах розроблення державної політики. Початковий досвід засвідчив можливості, динаміку та межі застосування таких інструментів. Разом з тим, виникає ряд питань з цього приводу. Наприклад: ”Як забезпечити дотримання прав громадян на одержання інформації в епоху Інтернету? Які аспекти нинішньої структури й організації органів державної влади, розподілу і наявних навичок необхідно змінити для того, щоб забезпечити їх відповідність новим стандартам взаємодії з громадськістю? Яким є статус електронних дискусійних форумів?” Лише декілька країн-членів ОЕСР розпочали розв‘язувати ці питання, зокрема, розробляючи кодекс поведінки державного службовця або офіційні правила надання відповідей на електронні листи громадян.

На місцевому рівні створення Центрів (бюро) інформування громадян в Македонії є корисним підходом для полегшення доступу й залучення громадян до процесу вироблення державної політики через надання громадянам ліпшої інформації та сприяння розв‘язанню їхніх проблем, пов‘язаних з наданням державних послуг. Центри інформування громадян також є пунктами приймання скарг і пропозицій.

Хоча робота кожного з Центрів інформування громадян пристосована до потреб місцевої громади і пов‘язана з її діяльністю та послугами, всі вони мають спільні цілі:

збільшення прозорості органів місцевого самоврядування ;

забезпечення зворотного зв‘язку в процесі розгляду потреб громадян муніципальними посадовцями;

розв‘язання плутанини, що виникає серед громадян стосовно компетенції органів влади й того, куди слід звертатися для отримання необхідних документів та інформації;

сприяння двостороннього зв‘язку з громадянами та зменшення тиску громадян на муніципальні органи.

Представлені міжнародні підходи щодо залучення громадян до управління державними справами можуть стати джерелом досвіду, необхідного для майбутнього процесу прийняття рішень щодо ухвалення консультаційних процедур в Україні.


^ IV.Огляд ситуації щодо інформування, консультування та залучення громадян до участі в управлінні державними справами в Рівненській області


На виконання Конституції, Законів України, указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів, в контексті забезпечення відкритості та прозорості в роботі місцевих органів виконавчої влади, інформування та консультування з громадськістю та залучення громадян до участі в реалізації державної політики прийнято ряд розпоряджень голови облдержадміністрації, зокрема:

- Розпорядження голови від 19.09.02 № 54 « Про організацію виконання Указу Президента України від 13.08.02 № 700 «Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення»»;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 31.12.03 №667 „Про створення робочої групи для ведення консультацій і колективних переговорів з питань розробки та укладення регіональної угоди на 2004-2005 роки;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 31.03.04 № 147 «Про щорічну програму стажування молоді при Рівненській облдержадміністрації „Молодіжна адміністрація”»;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 14.09.04 № 470 „Про громадську приймальню Рівненської обласної державної адміністрації”;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 14.09.04 № 485 „Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у Рівненській області”;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 04.11.04 № 575 „Про заходи щодо реалізації в області державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 04.11.04 №576 „Про план заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб`єднаннями на 2004 - 2005 роки”;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 09.03.05 № 81 „Про організацію прийому громадян з особистих питань в облдержадміністрації”;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 16.04.04 № 179 «Про утворення комітету громадського контролю при облдержадміністрації»;

- Розпорядження голови облдержадміністрації .06.05 № 276«Про заходи щодо виконання в Рівненській області у 2005 році Програми діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”»;

- Розпорядження голови облдержадміністрації від 24.06.05 № 279 „Про громадську колегію при обласній державній адміністрації” та інші документи, положення яких торкаються сфери інформування громадян, проведення консультацій та залучення громадян до участі в управлінні державними справами.

Значна увага в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування області спрямована на реалізацію заходів з інформування населення. З цією метою проводяться прес-конференції керівництва облдержадміністрації та обласної ради, керівників структурних підрозділів облдержадміністрації; здійснюються розсилка прес-релізів та інформаційних повідомлень до місцевих засобів масової інформації; здійснюються публікації в місцевій пресі; представники місцевих засобів масової інформації беруть участь у відкритих заходах облдержадміністрації та обласної ради; забезпечується інформування населення з використанням мережі Інтернет.

Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.04.03 №221 „Про вдосконалення діяльності органів виконавчої влади Рівненщини з питань інформування населення щодо основних напрямів державної політики” щомісяця в містах і районах області проводяться загально обласні дні інформування населення. У трудових колективах, навчальних закладах, установах культури, під час зборів громадян керівники місцевих органів виконавчої влади інформують населення з питань державної політики, здійснюють збір пропозицій та зауважень громадськості щодо ситуації в регіоні. Узагальненні пропозиції та зауваження подаються на розгляд керівництву облдержадміністрації. В окремих районах області під час загальнообласних днів інформування населення здійснюються опитування громадської думки з питань місцевого розвитку. Для забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади підчас загальнообласних днів інформування населення проводиться обговорення планів роботи облдержадміністрації.

Слід зауважити, що за останні 1,5 роки сайт Рівненської облдержадміністрації значно покращив свою роботу. З’явилися нові розділі; значно збільшився обсяг інформації, яка розміщується; активізувався розділ новин; проведено оновлення інформації про керівництво та структуру облдержадміністрації; оновлені блоки з контактними даними структурних підрозділів адміністрації, територіальних підрозділів відомчих структур, що працюють в області; з’явився розділ «Регуляторна політика», який поступово починає наповнюватися інформацією; проведена інтеграція з каталогом послуг «Електронний уряд» Урядового порталу, тощо.

Для поширення інформації та рішень місцевих органів влади задіяна обласна наукова бібліотека, на базу якої діє регіональний інформаційний портал.

В області впроваджуються досить цікаві та суспільно-значущі ініціативи в сфері демократичного врядування на рівні місцевого самоврядування. Як один з таких прикладів можна навести щорічний звіт міського голови м. Костопіль Рівненської області перед широким загалом місцевої громади.

Слід відмітити позитивну роботу з громадянами Здолбунівської міської ради. Вивчивши досвід міського самоврядування Польщі, керівництво Здолбунівської міської ради впровадило експериментальну систему інформування, консультування громадян, планування поточної та перспективної роботи та розвитку діяльності міської ради у розбудові взаємодії з громадою:

- були проаналізовані всі послуги, що надаються громадянам міською владою та складений вичерпний перелік таких послуг, затверджений розпорядженням міського голови м. Здолбунів;

- розроблена «Картка послуг», як містить всю інформацію щодо характеру послуги, умов та процедур її отримання;

- розроблений Етичний кодекс службовця;

- впроваджено ряд правил в роботі міської ради, зокрема правило прозорості в роботі;

- складені перелік всіх громадських організацій міста та графік проведення зустрічей з ними представників міської влади. При цьому, ініціатором проведення таких зустрічей з метою налагодження постійної співпраці є як сама міська влада, так і громадськість.

Прикладом реалізації партнерських проектів між органами місцевого самоврядування області, громадськими організаціями, міжнародними проектами є створення Фундацією ім. Князів Благодійників Острозьких та Здолбунівської міською радою Бюро інформування громадян. Проект реалізовано в рамках Програми Розвитку ООН „Доброчесність на практиці: програма врядування”. Головними завданнями Бюро є надання інформації громадянам щодо їх прав та обов’язків; консультування щодо вирішення питання шляхів та способів захисту порушеного права; ознайомлення громадян із законодавством та іншими нормативно-правовими актами; надання інформації щодо діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, суду, прокуратури, правоохоронних органів, організацій та установ у місті Здолбунів та Здолбунівському районі, та способів звернення до них за одержанням необхідної допомоги.

У листопаді 2005 року в рамках ПРООН „Доброчесність на практиці: програма врядування” Рівненською обласною організацією Комітет виборців України створено Бюро інформування громадян в м.Рівне. Робота Бюро поширюватиметься на Рівне та окремі райони області. Діяльність Бюро відбуватиметься у співпраці з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, обласним управлінням юстиції.

Однією із формою проведення консультування з громадськістю в області є робота по проведенню прийому громадян, розгляд та реагування на письмові звернення та скарги громадян, проведення засідань круглих столів та семінарів, опитування громадської думки, обговорення питань з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Для здійснення консультування громадян та проведення роботи із зверненнями громадян діє обласна громадська приймальня, згідно графіку здійснюється щоденний прийом громадян керівництвом облдержадміністрації та обласної ради.

Впроваджуються нові форми роботи (в тому числі, із використанням інформаційних технологій), спрямовані на вивчення проблем і потреб громадян, збір пропозицій і скарг, покращення взаємозв’язку органів влади з громадянами. Наприклад, було прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 11 березня 2005 року № 83 «Про запровадження телефонів та електронних адрес довіри». На сайті облдержадміністрації розміщений повний перелік електронних адрес всіх органів виконавчої влади, структурних підрозділів облдержадміністрації та територіальних підрозділів різних відомств. Це покращує для громадян можливість оперативного звернення та зв’язку з цими органами, дає можливість надіслати відгук та пропозицію .

Ефективною формою проведення консультацій з громадськістю та залучення громадян до участі в прийнятті управлінських рішень є діяльність дорадчих та консультативних рад при місцевих органах влади.

Останнім часом, за оцінками учасників Робочої групи Проекту врядування ПРООН – представників влади, активізувалася робота 3-х обласних координаційних рад: Козацька рада, Політична рада, Громадська колегія при облдержадміністрації.

Зокрема, громадська колегія утворена з метою здійснення координації заходів, пов‘язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Основними завданнями громадської колегії є сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами; забезпечення врахування громадської думки у процесі підготовки та організації виконання рішень центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Як позитивний приклад слід зазначити, що в ІІ півріччі 2005 року активно спрацювала створена при облдержадміністрації Робоча група з перегляду регуляторних актів. До складу Робочої групи були залучені представники головного управління економіки облдержадміністрації, ряду громадських об’єднань підприємців, Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Рівненській області. В процесі діяльності Робочої групи було проаналізовано більше 3500 розпоряджень голови облдержадміністрації, підготовлено пропозиції щодо скасування або внесення змін до окремих регуляторних актів. Спільна робота дозволила покращити комунікацію між представниками державних та громадських структур; в процесі були виявлені та обговорені наявні потреби і проблеми у сфері регуляторної політики.

Також варто зазначити, що чимало ініціатив, проектів, програм, успішних практик, багато з яких є інноваційними щодо активізації місцевих громад брати участь в прийнятті та реалізації управлінських рішень, впроваджуються в життя громадськими організаціями.

Гарним прикладом залучення громадськості до прийняття рішень органами влади є реалізація партнерських проектів з будівництва та реконструкції соціальних об‘єктів у Корецькому та Острозькому районах. Реалізація проектів здійснюється за участю місцевих громад, місцевих органів влади, Фонду соціальних інвестицій України, Світового банку.

У 2003 році громадська організація „Волинський ресурсний центр” здійснювала роботу по організації написання стратегічних планів розвитку міст Остріг та Дубно. Стратегічні плани розроблялися у тісному співробітництві із міськвиконкомами міст Остріг та Дубно та за участю громади міста, представники якої працювали над розробкою стратегічних планів міст у трьох профільних комітетах: соціального, економічного та екологічного напрямів. В результаті цих громадських ініціатив громади Острога та Дубно отримали стратегічні плани розвитку своїх міст.

Рівненська обласна громадська організація „Комітет виборців України” в рамках програми “Громадянські ініціативи у Східній Європі”, що реалізується за підтримки Фонду ім. Стефана Баторія (Польща), в 2005 році реалізувала проект „Сила громади”, який передбачав активізацію ініціатив сільських громад для вирішення місцевих соціальних проблем. У результаті розгляду заявок на часткове фінансування соціальних проектів Конкурсною комісією для участі у реалізації проекту було відібрано ініціативні групи восьми громад районів Рівненщини:

Цим громадам було надано фінансову підтримку у вигляді міні-грантів для реалізації місцевих проектів, основними результатами реалізації яких є: ремонт спортзалу, ФАПу, дитсадка, облаштування спортивних майданчиків, відродження народних промислів та ремесел тощо. До підтримки місцевих ініціатив долучили органи місцевої влади, представники бізнесу, що збільшило фінансові та організаційні можливості та сприяли ініціати