Реферат: Загальна характеристика роботи Актуальність теми

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Посилення засад регіонального природокористування, виникнення нових форм, методів і видів господарювання зумовлюють необхідність залучення до широкого суспільно-наукового обігу оновлених і деталізованих ресурсно-оцінкових досліджень, що спрямовані на перегляд та моніторинг природно-ресурсного потенціалу. Одним із таких напрямів дослідження є вивчення мінерально-сировинних ресурсів (МСР), як подальшого орієнтира на підвищення добробуту та достатку населення, основи до ведення мови про різноманітний національний потенціал корисних копалин і ведення мови про раціональне використання та охорону природи – предтечі екологічного стану.

Виконання такого роду дослідження дозволяє краще прослідкувати просторово-територіальний рівень забезпечення людини різними видами мінерально-сировинних ресурсів, їх сучасний стан, особливості використання й запропонувати перспективні напрями розвитку галузей господарства, що розвиваються на базі мінерально-сировинних ресурсів.

Питаннями вивчення та оцінювання МСР займалися П.Я. Антонов, А.С. Астахова, М.І. Бесіда, В.М. Герасимович, С.І. Дорогунцов, І.П. Жаворонкова, М.Г. Ігнатенко, А.Б. Каждан, В.Й. Лажнік, В.П. Руденко, А.А. Сергєєв. Вплив мінерально-сировинних ресурсів на формування галузевої і територіальної структури господарства досліджували П.М. Алампієв, І.П. Бобрович, В.Й .Бурка, Й.А. Бурка, І.О. Горленко, Я.І. Жупанський, Ф.Д. Заставний, В.І. Захарченко, С.І. Іщук, М.М. Колосовський, М.М. Паламарчук, Е.П. Пироженко, М.Д. Пістун, О.І. Шаблій та ін. Еколого-економічні проблеми використання МСР розкрито у працях О.М.. Адаменка, Г.І. Рудька, В.А. Анучіна, О.О. Базилевича, М.І. Бесіди, М.В.Жука, І.В.Комара, В.П. Коржика, А.І. Проскурка, В.М. Герасимовича, М.Я. Сивого, Е.А. Соловйова, Г.Г. Шалміної, О.Г. Шевченко. У більшості із пропонованих праць аналіз МСР проводиться на рівні вивчення одного із аспектів питання, що створює умови до осмислення важливості природного ресурсу як основи матеріально-технічного стану території. Підсилюючою ланкою у даному ракурсі виступає комплексний загально-географічний аналіз МСР на рівні виявлення стану їх вивчення, аналізу процесів використання, виробництва продукції мінерально-сировинного походження та (з позиції зазначених попередніх важливих чинників-складових) проведення оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища.

^ Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з основними напрямами науково-дослідної роботи кафедри географії України, картографії та геоінформатики і кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з темами: „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (2006–2010 рр.), № державної реєстрації – 0106U003613 (автором розроблені підходи до вивчення питань регіонального природокористування); „Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпатського регіону” (2006–2011 рр.), № державної реєстрації 107U003694 (автором розроблені підходи до вивчення мінерально-сировинних ресурсів) .

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення комплексу МСР, виявлення географічних та еколого-економічних аспектів їх використання, визначення перспективи розвитку мінерально-сировинного природокористування на території Чернівецької області.

Для досягнення окресленої мети вирішувалися наступні завдання:

► аналіз теоретико-методологічних засад економіко-географічного аналізу мінерально-сировинних ресурсів;

► Аналіз сучасного стану МСР та визначення їх вартісної оцінки;

► виявлення рівня забезпечення мінерально-сировинними ресурсами та територіальна структура;

► визначення еколого-економічної ситуації та еколого-географічний аналіз перспективних напрямів розвитку процесів використання МСР Чернівецької області.

За обєкт дослідження слугують мінерально-сировинні ресурси Чернівецької області.

Предмет дослідження складають економіко-географічні особливості сучасного використання мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області та еколого-географічний аналіз перспективного розвитку процесів використання МСР.

^ Методи дослідження. За основу до вивчення процесів використання мінерально-сировинних ресурсів обраний діалектичний підхід, що поєднує різні наукові методи пізнання. У дисертаційній роботі використанні групи а) загальнонаукових (ретроспективний, системний, структурний), б) дисциплінарних (картографічний, статистичний, анкетний, математичного моделювання) методів.

Інформаційною базою дисертаційної роботи послужили матеріали анкетного опитування, обстеження підприємств, що випускають продукцію мінерально-сировинного походження, дані статистичної звітності Управління державної статистики у Чернівецькій області, а також нормативно правові документи.

^ Наукова новизна одержаних результатів.

Одержано вперше:

♦ - на основі мінімальних ринкових цін на мінерально-сировинну продукцію здійснено вартісну оцінку МСР Чернівецької області;

♦- виявлено просторово-територіальні особливості процесів використання мінерально-сировинних ресурсів;

♦- визначено залежність між інтенсивністю використання мінерально-сировинних ресурсів та соціально-економічними процесами, що відбуваються в господарстві регіону.

Удосконалено:

◘- методи оцінки екологічного стану за допомогою коефіцієнтів, що висвітлюють стан використання МСР та виробництва продукції мінерально-сировинного походження;

◘- природно-географічний, економіко-географічний та еколого-географічний підходи до вивчення МСР.

^ Отримало подальший розвиток:

◊- методика вартісної оцінки МСР;

◊- вивчення процесів використання МСР з позицій вартісної оцінки сприятиме подальшому розвитку досліджень економіко-географічного характеру (спрямування), особливо при визначенні змінності господарських пріоритетів Чернівецької області.

^ Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для обґрунтування перспективних напрямів розвитку галузей мінерально-сировинного комплексу Чернівецької області, в обласних комітетах з охорони природи та екобезпеки, як перспективний план дій, що спрямований на збереження мінерально-сировинного потенціалу адміністративної області.

Теоретико-методологічні результати досліджень впроваджено в навчальний процес підготовки географів і фахівців-туристів на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні курсів „Соціальна географія”, „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, „Основи міжнародної еколого-економічної діяльності”, „Суспільна географія” та виконанні науково-дослідної роботи.

^ Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведені результати власних досліджень автора щодо аналізу теоретико-методологічних та методичних основ використання МСР, методика проведення вартісної оцінки та формування (в процесі їх видобутку і переробки) екологічного стану. З наукових праць у дисертаційній роботі використані власні (авторські) ідеї та висновки.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати виконаних досліджень доповідались автором на Другій всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України» (Чернівці, 2000), на міжнародній науково-практичній конференції «Права власності в перехідних економіках» (Київ, 2001), на міжнародній науково-практичній конференції «Геоморфологічні дослідження України: минуле, сучасне, майбутнє» (Львів, 2002), на ІІ міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право» (Луцьк, 2005), на міжнародній науково-практичній конференції «Географические проблемы сбалансированного развития староосвоенных регионов» (Брянськ, 2007), на Х з’їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 3,8 др. арк., з яких 5 статей у фахових виданнях, 6 - тези доповідей на міжнародних і всеукраїнських конференціях.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг роботи – 151 стор., з яких 121 стор. основної частини, 4-х рисунків, 6 картосхем, 19 таблиць, 4 додатків. Список використаних джерел складається з 176 найменувань.

^ Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти вивчення мінерально-сировинних ресурсів” виявлені зміст і сутність мінерально-сировинних ресурсів, охарактеризовані основні теоретико-методологічні аспекти дослідження, представлена ретроспективна характеристика процесу використання мінерально-сировинних ресурсів, проаналізовані методи і принципи їх дослідження.

^ Підходи до визначення найважливіших питань використання МСР базуються на: 1) аналізі процесів використання МСР для потреб галузей господарства (галузевий підхід); 2) характеристиці питань комплексного використання МСР (комплексний підхід). З наукової точки зору галузевий і комплексний підходи базуються на найновіших досягненнях науки і практики, що удосконалює існуюче виробництво і забезпечує випуск нових видів продукції; 3) третім підходом є конструктивний підхід, що виступає у вигляді оцінок а) процесів видобутку, б) виробництва необхідної продукції, в) вартості продукції, г) екологічного стану території.

У процесі дослідження питань використання МСР важливе місце займає математичний метод дослідження, який дозволяє визначити особливості освоєння, використання, переробки МСР. Одним з основних питань дослідження МСР є визначення їх вартості, концентрації виробництва продукції та еколого-економічної ефективності використання МСР. Важливим аспектом вивчення МСР є визначення споживчої вартості видобутих та використаних корисних копалин. Це мінімальна ціна продукції, виробленої з окремого виду ресурсу. Вона відображає цінність природних ресурсів для суспільства у певний період розвитку господарського комплексу (табл. 1).

Структурно-логічна модель вивчення і використання МСР сформована теоретико-методологічним і аналітико-синтезуючим блоками (рис. 1). Перший блок формується на основі аналізу структури МСР, виявлення предмету, завдання та рівнів вивчення. Основними принципами дослідження, що виокремлені нами як основні, є просторово-територіальний, генетичний, комплексоутворюючий. Вони створюють підґрунтя до вивчення МСР у триєдиній системі „формування (утворення) – виявлення (вивчення) – використання”.

Аналітико-синтезуючий блок структурно-логічної моделі сформований та­ким чином, що дозволяє розглядати роль і значення МСР ресурсів на локальному та регіональному рівнях. Підсумковим завершальним етапом дослідження МСР є визначення вартісної оцінки та формування управлінських рекомендацій сто­сов­но подальшого розвитку цього виду природних ресурсів у господарській діяльності людини.

На етапі інтенсивного природокористування (сьогодення) важливими аспектами дослідження слугує ретельний аналіз господарського використання МСР та питання охорони природи. Авторський підхід власне побудований за та­ким принципом (рис. 2). Найважливішими у представленій схемі є порядок

^ Таблиця 1

Алгоритм оцінки використання мінерально-сировинних ресурсів

^ Визначення споживчої вартості мінерально-сировинних ресурсів:



1.



MP = (V/W)۰

МР - Споживча вартість МСР;

V – Загальні запаси корисних копалин у певному (конкретному) родовищі;

^ W – Пересічно обласні витрати МСР на виробництво одиниці продукції;

C – Пересічна обласна ціна виготовленої одиниці продукції.



2.


МР = (Vi - ∑ Sij /Wj) × (Cj – Ci∑(I – 1)

МРі -Зміна споживчої вартості за певний період;

Vi– Запаси МСР на початок дослідження;

Wj – Пересічні затрати сировини на виготовлення продукції;

Cj- Вартість одиниці продукції на початок дослідження ,

Ci – Сьогоденна вартість одиниці продукції,

I - Індекс цін.


3.




І – Сумарна споживча вартість МСР території;

і – Окремий вид МСР;

n – Загальна кількість родовищ МСР і – виду,

m – Загальна кількість видів МСР на території


^ Показники територіальної структури використання мінерально-сировинних ресурсів:


4.


Кс = Ко / Кв

Кс - Ііндекс концентрації;

Ко - виробництво продукції в межах окремої територіальної структури; до загального;

Кв - виробництво продукції в області.


5.


І = Іп / Із

І - коефіцієнт інтенсивності використання МСР;

Іп– частка територіальної структури (адміністративного району) у загально обласному виробництві продукції;

Із – частка територіальної структури (територіально-адміністративного району) в обласних запасах МСР.


6.


Св = Вmin/ Вmax

Св – коефіцієнт стабільності виробництва;

Вmin– мінімальні обсяги виробництва за досліджуваний період;

Вmax – максимальні обсяги виробництва продукції.

^ Визначення екологічного стану території :



7.




Ip - індекс екологічної ефективності мінерально-сировинного виробництва;

∆Bn – приріст величини забруднення навколишнього природного середовища промисловими підприємствами за рік (%);

∆Cn – приріст виробленої продукції мінерально-сировинного походження за рік (%), n – період за який проводяться розрахунки.



8.



Ка- коефіцієнт забруднення атмосферного повітря;

Z - обсяги виробництва продукції, що забруднює атмосферне повітря;

S - сумарне виробництво продукції мінерально-сировинного походження;

n - період дослідження



висвітлення питання, що базується на: а) мотивації (важливість вивчення даного виду природних ресурсів); б) процедурі (логічно побудована структура вияв­лення властивостей-ознак природного ресурсу); в) просторово-терито­ріальний г) конструктивний д) перспективний аналіз подальшого функціонування МСР у господарському комплексі області.

Дослідження МСР включає виділення функціонально-компонентної, функ­ціонально-територіальної та функціонально-управлінської структури і де­тальний аналіз їх складових. Основним методичним оператором слугують за­гальнонаукові (метод просторового аналізу, діалектичний, статистичний, абс­трактно-логічний, метод систематизації, монографічний, історичний, соціо­логічний, метод аналізу і синтезу, евристичний)та спеціальні (комплексний, картографічний, порівняльно-географічний, метод районування, енерго-виробничих циклів) методи дослідження.

У рамках загальногеографічного підходу при дослідженні регіонального природокористування у зв’язку із розвитком мінерально-сировинної бази вико­ристовуються природничо-географічний, економіко-географічний та екологогео­графічний часткові підходи, зміст яких визначається специфікою природокористування в районах видобування та переробки корисних копали різних видів.

Аналізуючи вітчизняні схеми територіальної організації господарства (праці М.М. Паламарчука та І.О. Горленко) та адаптувавши їх до особливостей МСР нашої області, найбільш прийнятими елементами територіальної структури мінерально-сировинних ресурсів є: мінерально-сировинний пункт (найменший елемент територіальної струк­тури, що має здатність розвиватися на основі використання одного родовища корисних копалин в межах одного населеного пункту); мінерально-сировинний центр (формується на базі кількох галу­зей господарства, які використовують два і більше родовища у межах одного населеного пункту); мінерально-сировинний кущ (формується на основі використання кількох родовищ корисних копалин, що розташовані в різних населених пунктах. До його складу входять декілька промислових підприємств); мінерально-сировинний вузол (виробничо-територіальне поєднання підприємств, що історично сформувалося, чи планомірно формується.

У другому розділі „Мінерально-сировинні ресурси Чернівецької області” розглядаються природні умови території дослідження, просторово-територіальне поширення мінерально-сировинних ресурсів на території запропонована оцінка споживчої вартості мінерально-сировинних ресурсів. На досліджуваній території геологічно вивченими є 17 видів корисних копалин. Вони зосереджені у 133 родовищах, з яких 38 мають промислове значення. Це паливно-енергетичні (3,8 %) і гірничо-хімічні (1,5 %) види, прісні і мінеральні води (9,2 %), сировина для виробництва будівельних матеріалів (85,5 %) (рис. 2). Паливно-енергетичні ресурси вивчені на рівні виявлення геологічних і промислових запасів (табл. 2).



Рис. 2. Структура мінерально-сировинних ресурсів за видовим складом

На території Чернівецької області виявлена територіальна відмінність у видовому складі МСР і їх запасах: Так, у гірській частині області запаси глини та суглинку (Путильське родовище) складають 412 тис. м3, природного газу (Гринявське родовище) – 313 тис. тис. м3. Геологічні запаси сланцю, кухонної солі, вугілля, рудопрояви марганцевих і поліметалевих руд підсилюють необхідність їх сучасного геологічного вивчення на предмет відкриття та експлуатації нових родовищ корисних копалин. Це стосується і родовищ будівельного каменю (Плосківське, Дихтинецьке), що також недостатньо вивчені. На території передгірської частини основними видами ресурсів є нафта (Лопушнянське родовище), природний газ (Чорногузівське, Шереметівське родовища), піщано-гравійна суміш (Майдан-Іспаське, Вашківське, Вижницьке родовища). Тут виявлені незначні поклади вугілля (Міліївське та Іспаське родовища), вапняку (Карапчівське) і прояви соленосності (с. Виженка). Відомі також поклади природного газу та мармуризованих вапняків (смт Красноїльськ), які можна використовувати у газовій промисловості та промисловості будівельних матеріалів, зокрема, для виробництва облицювальних матеріалів.

Основними родовищами глини та суглинку є Міліївське, Іспаське родовища, Сторожинецьке, Старожадівське, Кам”янське, Старобросківське, Герцаївське родовища. Піщано-гравійна суміш – Жидівське та Їжівське родовища наразі є недостатньо вивченими та економічно оціненими.

Територія Прут-Дністерського межиріччя характеризується значними запасами глини і суглинків. Найбільшими родовищами є Стрілецько-Кутське, Драчинецьке, Киселівське, Заставнівське, Юрківське, Маморницьке, Мамалигівське, Новоселицьке, Зеленівське, Козирянське. Їх поклади використовуються переважно для виробництва будівельної цегли.

У руслі і заплаві р. Пруту використовуються родовища піщано-галечникових матеріалів (Неполоківське, Лужанське , Митківське, Онутське родовища. Така ситуація сприяє виробництву гравійно-піщаної суміші, будівельних конструкцій, будівельного піску, тощо. Відкриті і вивчені поклади гіпсів (Веренчанське, Скитське, Мамалигівське родовище. Найбільшими родовищами вапняків є Комарівське і Коновське.

У межах м. Чернівців розвідані запаси глини та суглинку, що є основою для виробництва будівельної цегли досліджено піщано-галечникове родовище.

Територія Чернівецької області характеризується наявністю різно­манітних мінерально-сировинних ресурсів. У видовій структурі домінують бу­дівельні корисні копалини, що наразі є основою для розвитку різноманітних га­лузей господарства.

Наступним етапом дослідження слугувало визначення оцінки споживчої вартості МСР, що складалося з двох етапів.

На першому етапі (за формулою № 1) визначалася споживча вартість МСР у розрізі окремих родовищ. Базуючись на матеріалах статистичної звітності підприємств, нами використовувалися пересічні по області показники вартості продукції мінерально-сировинного походження. При виробництві декількох видів продукції (наприклад, щебінь вапняковий, вапно будівельне, та ін.) пріоритет надавався показникам продукції із найменшими затратами на її виробництво (С). На основі натуральних показників виробництва та обсягів видобутку були розраховані витрати МСР на одиницю продукції. Використавши формулу № 1 ми одержали показник можливої кількості продукції з родовища та мінімальну вартість МСР родовища.



^ Другий етап визначення базується на розрахунках реальної вартості МСР, з врахуванням процесів інфляції та процесів зменшення запасів внаслідок видобутку (формула 2). в межах адміністративного району знаходиться переважно декілька родовищ МСР, які різні за видовим складом. Тому на третьому етапі враховувалася сумарна споживча вартість (формула 3) ресурсів.

Для більшості галузей промисловості, що спеціалізуються на виробництві продукції мінерально-сировинного походження характерною рисою є та, що натуральний показник виробництва одиниці продукції, що враховується при визначенні споживчої вартості ресурсів, співмірний із обсягами видобутку МСР (наприклад, для виробництва 1 м3 вапнякового щебеню використовується 1 м3 вапняків). Це також стосується таких видів МСР як нафта, природний газ, гіпсовий щебінь, будівельний пісок, будівельний камінь. Виключенням є будівельна цегла: для 1000 шт. ум. цегли в області використано від 1,17 м3 (1999 р.); 1,21 м3 (2005 р.) глини та суглинку.

Таблиця 2

^ Споживча вартість МСР за 1999 та 2005 роки (млн. грн.)

№ п/п.

Адміністративний район

Вартість МСР у1999 р.

(Ім.р)

Вартість МСР у 2005 р.
Номінальна Реальна
млн. грн.

У % до 1999 р.

млн. грн.

У % до 1999 р.

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вижницький

8742,3

8281,5

94,7

7316,1

83,7

2.

Герцаївський

172,8

408,4

236,3

314,1

181,8

3.

Глибоцький

271,1

530,2

195,6

390,1

143,9

4.

Заставнівський

2345,3

4406,9

187,6

2998,2

127,8

5.

Кельменецький

809,1

1717,8

212,1

1266,8

156,6

6.

Кіцманський

1328,0

2238,1

168,5

1833,1

138,0

7.

Новоселицький

1158,1

2689,5

232,2

1953,4

168,7

8.

Путильський

55,6

134,9

242,6

88,7

159,5

9.

Сокирянський

1991,4

3805,1

191,1

2673,0

134,4

10.

Сторожинецький

657,3

1374,2

209,1

939,7

142,9

11.

Хотинський

214,2

376,2

175,6

290,2

135,5

12.

м. Чернівці

712,6

1503,2

211,1

1109,7

155,8

^ Всього по області

18457,8

24041,0

130,2

19906,3

108,2

У Чернівецькій області найвищі показники споживчої вартості МСР зафіксовані у Вижницькому районі, що обумовлено наявністю значних покладів гравійних матеріалів, запасів нафти і природного газу, вартість яких зростає. Частка району у номінальній вартості МСР області у 2005 р. становила 34,4 % а реальної – 36,7 %. Відносно високі показники споживчої вартості простежуються у Заставнівському, Сокирянському, Кіцманському і новоселицькому районах. Це пояснюється високими показниками забезпечення МСР які використовуються для виробництва різних видів продукції, споживча вартість якої зростає. Вартість МСР Кельменецького, Сторожинецького районів, та м. Чернівців у 1999 р. була низькою, що можна пояснити відсутністю значних запасів ресурсів, а ті що є характеризуються невеликою різноманітністю. В той же час отримані результати дозволяють стверджувати про зростання їх реальної вартості. Для Глибоцького, Хотинського, Герцаївського та Путильського районів характерними є дуже низькі показники вартості МСР. Це зумовлено відсутністю великих родовищ корисних копалин, а також низькою їх цінністю.

Таким чином територія Чернівецької області неоднаково забезпечена МСР. Їх споживча вартість залежить від багатьох чинників але найбільше - від ціни на мінерально-сировинну продукцію.

Аналіз комплексної просторово-територіальної організації МСР, рівнобіжно з врахуванням розрахункових показників коефіцієнтів а) концентрації (Кс) виробництва МСР, б) інтенсивності використання МСР (І) і в) стабільності виробництва (Св) дозволив сформувати характеристику сучасного мінерально-сировинного господарювання території області. Тут сформувалися та функціонують 33 мінерально-сировинних пунктів (18 спеціалізуються на виробництві будівельної цегли), 5 мінерально-сировинних центрів, 9 мінерально-сировинних кущів і 1 мінерально-сировинний вузол . (Рис. 3 )



Рис. 3. Територіально-виробнича структура використання МСР.

Підсумовуючи вище зазначене, зауважимо, що у Чернівецькій області сформувалася складна просторово-територіальна структура використання МСР. Наслідком такої ситуації є надмірне використання МСР (більшість МСЦ, МСК, МСВ), нестабільна господарська діяльність і недостатнє використання наявних ресурсів.

Адміністративні райони Чернівецької області характеризуються різноманітними обсягами виготовленої продукції і її вартістю. За останні роки в області спостерігається приріст виробництва продукції мінерально-сировинного походження. Так, загальна номінальна вартість збільшилася із 32,8 до 601,9 млн. грн.. При вираховуванні інфляційних процесів реальна вартість продукції є нижчою і становить 427,4 млн. грн.

На загальному обласному рівні найбільше продукції мінерально-сировинного походження виробляється у м. Чернівцях і у Вижницькому районі. Їх частка становить 52,3 % від загальної вартості продукції, що була вироблена в області з 1999 по 2005 рр.

Таблиця 3

Вартість продукції мінерально-сировинного походження в розрізі адміністративних районів Чернівецької області (тис. грн.)

№

п/п.

Адміністратив-ний район

Вартість продукції мінерально-сировинного походження

(роки, у тис. грн.)

Сумарна вартість

1999

2001

2003

2004

2005



Кіцманський

528,0

6164,1

7123,6

11341,3

12751,2

48121,1



Заставнівський

2838,8

2836,2

5360,5

9490,1

8183,1

35474,3



Новоселицький

2811,2

5734,1

8762,7

7442,5

9563,6

45364,8

.

Хотинський

15,4

388,3

1072,1

4093,4

4758,3

10813,4



Кельменецький

128,3

75,0

895,7

992,4

981,2

3531,29



Сокирянський

1982,8

1492,6

19046,7

27536,7

71853,9

135841,5



Вижницький

8384,9

8119,5

13421,6

14631,2

15347,3

79234,3

.

Сторожинецький

96,8

290,0

1080,1

732,1

912,4

3623,6



Глибоцький

186,0

164,3

444,2

610.1

1151,0

2882,2



Герцаївський

-

-

24,2

22,2

24,0

98,1



Путильський

120,1

-

164,3

184,1

474,6

2170,4



м. Чернівці

16348,4

21858,4

46844,6

49861,4

52126,7

235630,2

^ Всього по області

32860,6

47561,5

104544,7

126912,2

177489,8

601910

За показниками а) вартості МСР району, що розраховані на одну особу, б) вартості продукції мінерально-сировинного походження, що вироблена в межах Чернівецької області та у розрахунку на одну особу виявлені: 1) адміністративні райони із високим за пересічно-обласним рівнем забезпечення МСР та високим рівнем виробництва продукції мінерально-сировинного походження; 2) адміністративні райони з високим рівнем забезпечення, але низькими показниками виробництва продукції; 3) адміністративні райони з низьким рівнем забезпечення МСР та незначними обсягами виробництва продукції при високому рівні одноманітності і доступності використання МСР але незначних їх запасах; 4) обласний центр (м. Чернівці) з низьким рівнем забезпечення ресурсами, високими обсягами виробництва продукції. (Рис. 4)

У четвертому розділі „^ Використання мінерально-сировинних ресурсів в контексті державних програм” розглянуті сучасні тенденції у структурі мінерально-сировинного природокористування, виявлені еколого-економічні аспекти використання МСР, окреслені перспективи розвитку мінерально-сировинного природокористування.

На території Чернівецької області спостерігається поступове зменшення рівня концентрації виробництва продукції мінерально-сировинного походження: від 5,8 % (Новодністровський МСП) до 77 % (Карапчівський МСП). В той же час, у 4-х (Станівецький, Юрківський, Нижньостанівецький і Бабинський) МСП рівень концентрації виробництва (порівняно із 2005 р.) не змінився, у 8-ми (Купківський, Вікнянський, Валявський, Старожадівський, Киселівський, Котелівський, Боянівський і Чорнівський) МСП відбулося його збільшення від 2,3 % (Валявський МСП) до 84,6 % (Котелівський МСП).

Це означає що у межах функціонуючих МСП збільшилося виробниче навантаження на існуючі МСР. Разом з тим у 15-ти (60 %) МСП збереглися однакові (порівняно з 2005 р.) показники виробництва продукції мінерально-сировинного походження. Зменшення показників коефіцієнта стабільності виробництва продукції мінерально-сировинного походження (Св) у 10-ти МСП пов’язано зі зростанням обсягів виробництва, яке у 2007 р. перевищило раніше зафіксовані показники.

Для МСЦ і МСК, у переважній більшості випадків, характерна збережена у 2006-2007 рр. тенденція 1999-2005 років у процесах використання та виробництва продукції мінерально-сировинного походження.

В той же час припиняється виробництво будівельного гіпсу у Кострижів­ському МСК і зростання рівня концентрації вказаного виробництва цього виду про­дук­ції у Мамалигівському МСЦ, що, відповідно, призвело до підвищення інтенсивності використання ресурсів на 24,3 %. Зросли (на 140 %) обсяги видобутку гравію і виробництво щебеню в ме­жах Іспаського МСЦ, відповідно у 5 разів збільшилися показники коефіцієнта інтенсивності використання МСР.

В межах Заставнівського МСК збільшилися об’єми видобутку піску, що відбилося на істотному підвищенні (у 13 разів) рівня концентрації виробництва цього виду продукції і збільшення (на 140 %) процесів використання вказаного ресурсу.

Найбільшими процесами використання МСР та виготовлення продукції мінерально-сировинного походження характеризується ^ Чернівецький МСВ. Основними виробниками продукції є мале приватне підприємство „Болена”, відкриті акціонерні товариства „Чернівецький цегельний завод № 1”, „Чернівецький цегельний завод № 3”, „Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій”; товариство з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних конструкцій”, „Граніт”; спільне підприємство „Завод залізобетонних виробів облспоживспілки”; колективне підприємство „Черніцішляхбуд”. За 2006-2007 рр. в межах МСВ було вироблено будівельної цегли 183 млн. шт. ум. цегли, залізобетонних виробів і конструкцій (31,8 тис. м3), бетону (62,3 тис. м3), асфальту (8,8 тис. т.), гравійно-піщаної суміші (170,5 тис. м3), бітуму (4,8 тис. т.), будівельного піску (3,4 тис. м3), щебеню та гравію (5,2 тис. м3). Загальна вартість продукції у 2006 р. становила 66,5 млн. грн., а це на 27,6 % більше порівняно з 2005 р. У 2007 р. вартість виробленої продукції мінерально-сировинного походження становила 81,43 млн. грн. (на 22,5 % більше за 2006 р. і на 56,2 % більше за вартість продукції виробленої у 2005 р.).

Таким чином у процесах використання МСР та виробництва продукції мінерально-сировинного походження наразі продовжуються ті тенденції, що були характерними для 1999-2005 років, незважаючи на окреме збільшення виробництва продукції в деяких МСП.

Використання МСР, як і будь який інший вид природокористування, призводить до різної за тривалістю, формою та інтенсивністю зміни навколишнього природного середовища (НПС), яка проявляється у трансформації властивостей компонентної структури природних умов території. Геологічна розвідка родовищ, видобуток, технологічні процеси, зокрема переміщення відходів виробництва продукції мінерально-сировинного походження, забруднення атмосферного повітря, тощо – це тільки частина тих процесів, що наразі можна прослідкувати.

На території Чернівецької області більше ніж на 20 кар’єрах припинений видобуток корисних копалин. На їх місці наразі утворилися сміттєзвалища, в яких, під дією природних та антропогенних чинників, відбувається нагромадження токсичних речовин, забруднюється атмосферне повітря, що безпосередньо впливає на стан і здоров‘я людини.

Відходи, які утворюються в процесі видобутку, переробки та виготовлення готової продукції (195 тис. тонн) щороку зростають і також впливають на стан довкілля

Екологічні аспекти використання МСР та їх переробки базуються на визначенні індексу екологічної ефективності мінерально-сировинного виробництва (Ip) (формула 7). Встановлено, що в межах Чернівецької області спостерігається збільшення відходів мінерально-сировинного походження.

В процесі виробництва продукції мінерально-сировинного походження відбувається забруднення навколишнього природного середовища. Для характеристики рівня забруднення (зокрема атмосферного повітря) використаний коефіцієнт забруднення атмосферного повітря (Ка).

Загальним процесом для всієї області є використання великих родовищ МСР. Але перспективним заходом розвитку даного питання повинно бути вивчення малих і середніх родовищ корисних копалин, що є основою виникнення та функціонування малих підприємств. Так, у Сокирянському районі знаходиться близько 10 невеликих родовищ, що розміщуються на березі р. Дністер (сс. Непортове, Ожеве, Ломачинці). Відомо, що їх поклади розроблялися на початку ХХ століття (виробництво фосфатних мінеральних добрив). Наразі важливо оцінити рівень вичерпаності невеликих покладів, визначити їх промислові запаси та на основі цього виявити можливість розбудови малого бізнесу (в тому числі й для виробництва фосфатних добрив).

На території гірської частини Чернівецької області відомі поклади бітумізованих сланців, які можна використовувати для одержання високоякісних будівельних матеріалів, смоли та газоподібних речовин. Ще в 50-их роках ХХ століття вони були детально досліджені на предмет їх використання, але, наразі відсутні дані про запаси, умови залягання, фізико-хімічні властивості нижніх шарів, тощо.

У передгірській частині, на території Вижницького району, виробництво гравійно-галечникових матеріалів є перспективним не тільки у плані одержання продукції мінерально-сировинного походження, але й у плані покращення матеріально-технічного стану району.

В межах Заставнівського району відкриті значні поклади кварцевих пісків, які можна використати для виробництва скла. Зокрема у 1958 р. Онутське родовище піску вивчав В.І. Морозов, який довів можливість його використання для виробництва скла. Тому наразі важливо уточнити умови залягання пісків, їх запаси (категорія В), визначити потенціал корисних копалин як для виробництва скла так і як наповнювача бетонів, провести маркетингове дослідження ринку скла в Чернівецькій та прилеглих областях з метою визначення попиту на продукцію.

На території Чернівецької області господарську діяльність припинила значна кількість підприємства будівельної індустрії. Наразі, згідно програм економічного і соціального розвитку їх роботу планується відновити у Сторожинецькому, Путильському, Вижницькому, Кіцманському, Заставнівському, Глибоцькому, Кель