Реферат: Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет


“Затверджено”

Декан економічного факультету

проф. Панчишин С. М.

___________________________


Програма

фахових вступних випробувань

з дисциплін професійної підготовки

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста

(напрям підготовки 0501 – “Економіка і підприємництво”

спеціальність “Прикладна статистика”)


^ Розглянуто і затверджено

на засіданні Вченої ради

економічного факультету

Протокол №  6 від 17. 02. 2010 р.


Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)


Львів-2010

Анотація

Прийом абітурієнтів, які мають диплом бакалавра (спеціаліста) для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра за спеціальністю 7.050110, 8.050110 – “Прикладна статистика”, проводиться за результатами фахових вступних випробувань. Вони відбуватимуться у формі тестування та співбесіди з дисциплін циклу професійної підготовки: “Теорія статистики” (теми 1-6), “Економічна статис­тика”, “Статистика ринку товарів і послуг” (теми 7-16), “Демографічна статистика” (теми 17-22), а також дисциплін циклу загальноекономічної підготовки (економічна теорія): “Політична економія”, “Мікроекономіка” та “Макроекономіка”.

^ Тема 1. Статистичне спостереження

Поняття і завдання статистичного спостереження. Форми статистичних спостережень. План статистичного спостереження. Програмно-методологічна і організаційна частина плану статистичного спостереження. Види і способи статистичного спостереження (спосіб основного масиву, вибіркові статистичні спостереження, монографічне спостереження, анкетне спостереження). Помилки і похибки статистичних спостережень.

^ Тема 2. Абсолютні і відносні величини

Абсолютні величини та їх вимір. Види відносних величин у статистичних дослідженнях. Відношення між однойменними і різнойменними величинами. Відносні величини структури, координації, динаміки, порівняння, плану (прогнозу), виконання плану (прогнозу), інтенсивності.

^ Тема 3. Середні величини

Види середніх величин і умови їх використання та розрахунку. Середня арифметична, гармонійна, геометрична та квадратична. Властивості середньої арифметичної. Мода, медіана, квартилі та децилі.

^ Тема 4. Вивчення варіації

Поняття варіації. Показники варіації (розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнти варіації). Дисперсія, властивості дисперсії. Правило додавання дисперсій.

^ Тема 5. Ряди динаміки

Завдання рядів динаміки і їх елементи. Види рядів динаміки. Зіставлення і змикання рядів динаміки. Аналітичні показники рядів динаміки (абсолютний приріст, коефіцієнти і темпи зростання і приросту, одновідсотковий приріст, середній рівень ряду динаміки, середній абсолютний приріст, середній темп зростання і приросту). Аналітичне вирівнювання динамічного ряду. Метод найменших квадратів.


^ Тема 6. Індекси

Поняття індексів. Види індексів. Агрегатна форма індексів. Індекси Ласпейреса і Пааше. Економічні індекси (товарообороту, фізичного обсягу, цін, продуктивності праці тощо). Середні індекси, індекси середніх величин. Територіальні індекси. Індекси споживчих цін.

^ Тема 7. Класифікації та групування в економіці

Класифікації та групування в економічній статистиці. Економічні концепції класифікацій. Міжнародні статистичні класифікації. Основні національні статис­тичні класифікації. Поняття класифікатора.

Класифікація видів економічної діяльності (NACE). Застосування методу “TOP-DOWN” при визначенні основного виду діяльності.

Класифікація секторів економіки. Класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ). Класифікація товарів та послуг(КТП). Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (ТЗЕД).

Класифікатор адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

^ Тема 8. Система національних рахунків

Система національних рахунків (СНР) як інструмент оцінки та аналізу економічних явищ та процесів. Система національних рахунків як модель економіки. Концепції та класифікації в системі національних рахунків. Основні категорії в системі національних рахунків. Основі агрегати СНР. Рахунок виробництва. Характеристика утворення, розподілу, перерозподілу та використання доходу. Оцінка процесів нагромадження. Комплексна оцінка економічних операцій.

Аналітичні можливості системи національних рахунків. Основні напрямки аналізу даних СНР. Секторний аналіз економіки. Методи розрахунку валового внутрішнього продукту. Міжнародні зіставлення макроекономічних показників.

^ Тема 9. Статистика національного багатства

Поняття про національне багатство країни, основні завдання та особливості статистичного вивчення національного багатства. Визначення національного багатства в СНР. Класифікація національного багатства. Види оцінки національного багатства.

Склад нефінансових активів. Класифікація основного капіталу. Показники стану, руху та використання основних засобів. Умови індексації основних засобів. Класифікація оборотних активів. Статистичні показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

^ Тема 10. Статистика результатів економічної діяльності

Загальні принципи вимірювання результатів економічної діяльності в СНР. Валовий випуск, проміжне споживання, валова додана вартість. Промислова продукція, її складові частини. Облік продукції в натуральному виразі та умовних одиницях. Система вартісних показників продукції. Індекси промислового виробництва.

Поняття продукції сільського господарства та її складові. Види вартісної оцінки продукції сільського господарства. Основні напрями та методи статистичного аналізу вартісних показників продукції сільського господарства.

^ Тема 11. Статистика ринку товарів та послуг в СНР

Показники статистики ринку товарів та послуг в СНР. Класифікація товарів та послуг. Поняття продукту, товару, послуги, неринкової послуги та трансфертів.

Характеристика рахунку “Товарів та послуг”, його значення та принци побудови.

^ Тема 12. Статистичне вивчення кон’юнктури та конкурентного середовища ринку

Поняття і суть кон’юнктури ринку. Завдання статистики кон’юнктури ринку. Система показників кон’юнктури ринку. Розрахунок і аналіз потенціалу ринку. Аналіз пропорційності розвитку ринку. Аналіз тенденції розвитку, коливання та циклічності ринку. Аналіз ділової активності підприємств як елемента кон’юнктури ринку. Значення та завдання вивчення ділової активності підприємств.

Оцінка рівномірності розподілу ринкових часток підприємств на ринку за допомогою індекса Герфінделя-Гіршмана. Статистична оцінка монопольного становища підприємців на ринку. Визначення монопольного становища підприємства на ринку.

^ Тема 13. Статистичне вивчення попиту та пропозиції

Статистика макроекономічного попиту та макроекономічної пропозиції товарів та послуг. Види купівельного попиту і форми його виявлення. Статистичні методи вивчення купівельного попиту. Показники інтенсивності та коливань попиту.

Чинники, що впливають на формування та динаміку попиту, методи їх вивчення. Коефіцієнти еластичності попиту у статиці і динаміці.

^ Тема 14. Статистика цін

Види цін і завдання статистики з їх вивчення. Організація статистики цін в Україні, джерела інформації про ціни. Методи обчислення середніх цін

Індексний метод аналізу динаміки цін. Взаємозв’язок індексів цін змінного, постійного складу та індекса структурних зрушень в реалізації товару, його використання в економічному аналізі. Взаємозв’язок індексів цін, фізичного товарообороту та товарообороту у діючих цінах, його використання. Індекс купівельної спроможності гривні. Методи оцінки рівня і динаміки інфляції. Метод розрахунку сезонності індексів цін.


^ Тема 15. Статистика товарообороту

Поняття та основні ознаки товарообороту. Основні категорії товарообороту: оптовий, роздрібний, валовий і чистий; товарооборот виробників та торговельно-посередницький товарооборот. Ланковість товаропросування і її обчислення (розрахункова і складська).

Поняття і значення оптового товарообороту і поставки товарів. Визначення рівномірності та ритмічності поставок.

Статистика роздрібного товарообороту торговельної мережі. Поняття роздрібного товарообороту, його склад і завдання статистики у його вивченні. Момент обліку роздрібного товарообороту. Види продажу товарів, що включаються у роздрібний товарооборот.

Метод вивчення роздрібного товарообороту за товарними групами без недокументованих витрат. Основні напрямки аналізу товарного складу роздрібного товарообороту. Статистика товарообороту та продукції ресторанного господарства. Особливості ресторанного господарства як об’єкту статистичного вивчення. Статистика товарообороту ресторанного господарства, його склад та вивчення загального обсягу (валового обороту).

^ Тема 16. Статистика товарних запасів та товарооборотності

Поняття товарних запасів, їх класифікація і завдання статистики. Розрахунок середніх товарних запасів, товарних запасів у днях і в процентах до товарообороту. Аналіз якісного складу запасів. Поняття оборотності товарних запасів, її показники: швидкість товарообороту в кількості оборотів (в разах), і час обертання в днях. Взаємозв’язок показників оборотності товарних запасів. Індексний метод аналізу динаміки показників товарооборотності. Системи взаємопов’язаних індексів швидкості товарообороту та часу обертання товарів, їх суть і використання в економічному аналізі. Фактори, що впливають на оборотність товарних запасів, статистичні методи їх вивчення.

^ Тема 17. Предмет та методологічні засади демографічної статистики

Предмет демографічної статистики. Категорії демографічної статистики: демографічна подія та демографічний процес.

^ Тема 18. Статистичне вивчення чисельності і складу населення

Поняття та особливості показника „чисельність населення”. Категорії населення: наявне населення, постійне населення, тимчасово проживаючі, тимчасово відсутні. Баланси категорій населення.

Статева структура населення, її абсолютні і відносні характеристики.

Вікова структура населення. Чинники формування вікової структури населення. Класифікація Зундберга та типи вікової структури. Статистичні групування за віком: однорічне і п’ятирічне групування. Поняття вікової акумуляції. Індекс Уіпля.

Статево-вікова піраміда. Демографічне старіння населення. Класифікація Е. Россета.


^ Тема 19. Статистичне вивчення народжуваності і відтворення

Суть народжуваності та плідності. Показники народжуваності для умовного і реального покоління. Суть методу прямої стандартизації. Суть методу оберненої стандартизації.

Абсолютні та відносні показники загального приросту (скорочення), природного приросту (скорочення), сальдо міграції. Коефіцієнт життєвості Е. Пірла. Сумарний коефіцієнт відтворення; чистий сумарний коефіцієнт відтворення; брутто-коефіцієнт відтворення; нетто-коефіцієнт відтворення: суть та методи розрахунку. Істинний коефіцієнт природного приросту населення. Моделі відтворення населення.

^ Тема 20. Статистичне вивчення смертності

Показники інтенсивного аналізу смертності з урахуванням причин смертності: загальний коефіцієнт смертності; спеціальні (диференційовані) коефіцієнти смертності; часткові (вікові) коефіцієнти смертності. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя: їх суть та призначення. Показники таблиць дожиття: суть та методи розрахунку. Методи побудови таблиць дожиття.

^ Тема 22. Статистичне вивчення шлюбності та розлучуваності

Поняття шлюбного стану, шлюбного процесу, шлюбоздатного віку. Шлюбна структура населення.

Коефіцієнти інтенсивності шлюбності і розлучуваності: загальні коефіцієнти; спеціальні коефіцієнти; чисті коефіцієнти; сумарний коефіцієнт шлюбності.


^ Типові тести
Виберіть правильну відповідь (одну з чотирьох)

Варіація ознаки – це:

А) коливання, кількісна зміна значень одиниць сукупності;

Б) множина подібних між собою явищ;

В) її числова характеристика;

Г) її властивість, виражена цілим числом.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Закон великих чисел виявляє:

А) закономірність у статистичній сукупності;

Б) кількісні закономірності масових явищ у достатньо великому їх числі;

В) закономірність середньої величини;

Г) закономірність середньої величини у статистичній сукупності.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Ознака – це:

А) властивість одиниці статистичної сукупності;

Б) множина подібних між собою явищ;

В) елемент сукупності;

Г) кількісна характеристика явища.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Ознаки поділяють на:

А) абсолютні, відносні; Б) альтернативні, варіаційні;

В) атрибутивні, , кількісні; Г) дискретні, неперервні;

Д) моментні, інтервальні; Е) чинникові, результативні.

Відповідь: 1) В, Г, Е; 2) Г; 3) А, Д; 4) Б, Г, Д.

Виберіть атрибутивні ознаки:

А) вид поселення; Б) реальна заробітна плата;

В) назва регіону країни; Г) номінальна заробітна плата;

Д) коефіцієнт народжуваності; Е) кількість дітей в домогосподарстві.

Відповідь: 1) А, В; 2) Б, Г, Д, Е; 3) Б, Г, Д; 4) Г, Е.

Виберіть дискретні ознаки:

А) вік продавця; Б)кількість підприємств торгівлі;

В)обсяг товарообороту; Г)число продавців.

Відповідь: 1) А,В; 2) Б, Г; 3) Всі перелічені; 4) Жодна з перелічених.

Виберіть інтервальні показники:

А) річний тираж випущених книжок;

Б) кількість відвідувань музеїв за рік;

В) кількість музеїв (включаючи філіали) на кінець року;

Г) середньодобовий обсяг телемовлення.

Відповідь: 1) А, Б, Г; 2) Б, В, Г; 3) В; 4) Всі перелічені.

За ознакою часу показник ^ Відсоток бракованих деталей, вироблених на підприємстві відноситься до:

Відповідь: 1) моментних; 2) інтервальних; 3) періодичних; 4) одноразових.

Кількість населення України на 1 січня 2010 р. – це показник:

А) відносний; Б) абсолютний; В) моментний; Г) інтервальний.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Валовий внутрішній продукт України 2009 р. у відсотках до попереднього року – це показник:

А) відносний; Б) абсолютний; В) моментний; Г) інтервальний.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) А; 4) Б.

Які з перерахованих показників є моментними:

А) чисельність безробітних на початок місяця;

Б) національних дохід за 2009 р.;

В) залишки вартості основних засобів на кінець року;

Г) обсяг промислового виробництва у 2009 р.

Відповідь: 1) А, В; 2) Б, Г; 3) А, В, Г; 4) Б, В, Г.

^ 90% населення мають мобільні телефони.

Виберіть складову(і) статистичного показника, якої(их) не вистачає:

Відповідь: 1) одиниця виміру, назва, місце; 2) місце; 3) місце, час; 4) час.

Закономірність – це:

А) коливання, зміна кількісних значень ознак одиниць сукупності;

Б) повторюваність, порядок появи певних подій в явищах;

В) характеристика одиниці статистичної сукупності;

Г) множина подібних між собою явищ.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Показники, які характеризують збільшення (зменшення) кількості населення є результатом вивчення:

Відповідь: 1) розвитку (динаміки); 2) розподілу елементів сукупності; 3) структурних зрушень; 4) зв’язку між явищами.

Показники, які характеризують збільшення (зменшення) частки міських домогоспо­дарств, є результатом вивчення:

Відповідь: 1) розвитку (динаміки); 2) розподілу елементів сукупності; 3) струк­тур­них зрушень; 4) зв’язку між явищами.

Виберіть показники, для обчислення яких використовують коефіцієнт переведення:

А) трамвайні колії, тис. км в одноколійному обчисленні;

Б) шифер, млн умовних плиток;

В) кальцинована сода, тис. т;

Г) потужність двигунів тракторів, тис. кінських сил.

Відповідь: 1) А, Б, Г; 2) Б, Г; 3) А, В, Г; 4) А,В.

Статистичний показник отримують за допомогою:

А) підрахунку одиниць сукупності;

Б) сумування характеристик сукупності;

В) порівняння двох величин.

Відповідь: 1) А, Г; 2) А, Б, Г; 3) Б, Г; 4) Всі перелічені.

Діаграма на рисунку 1 показує:

Відповідь: 1) динаміку; 2) структуру; 3) сезонні коливання; 4) структуру в динаміці.








Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3




Діаграма на рисунку 2 показує:

Відповідь: 1) динаміку; 2) структуру; 3) сезонні коливання; 4) структуру в динаміці.

Діаграма на рисунку 3 показує:

Відповідь: 1) динаміку; 2) структуру; 3) сезонні коливання; 4) структуру в динаміці.

Маємо дані про зовнішній борг деяких країн світу:

Країна

Зовнішній борг (млн дол.)

Латвія

3379

Франція

...

Білорусія

851

Відповідно до записів у таблиці, зовнішній борг Франції:

А) відсутній;

Б) виражене у вимірах, менших за використані в таблиці;

В) є, але про нього відсутні відомості.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Ваш варіант відповіді.

Статистичною таблицею можна назвати:

А) таблицю множення;

Б) опитувальний лист соціологічного обстеження;

В) таблицю, що характеризує розподіл населення Львівської області за статтю;

Г) числові характеристики, що розміщені в колонках таблиці.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Дані про кількість постійного населення у віці 100 років і більше у Львівській області:

Вік

Населення у віці
100 років і більше (осіб)

у тому числі

у містах

в селах

100-104

104

42

62

105-109

8

3

5

110-114

2

-

2

Всього

114

45

69


Відповідно до записів у таблиці, міське населення у віці, старшому за 110 років у Львівській області:

А) відсутнє;

Б) виражене у вимірах, менших за використані в таблиці;

В) клітинку з цією інформацією заповнювати не доцільно;

Г) є, але про нього відсутні відомості.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Суть статистичного спостереження полягає:

в побудові статистичних балансів

в обчислюванні узагальнюючих статистичних показників;

в планомірному науково-організованому відборі масових даних про явища та процеси суспільного життя;

в статистичній обробці цифрових даних.

Органи державної статистики проводять статистичні спостереження через:

А) збирання статистичної звітності;

Б) здійснення одноразових обліків та переписів;

В) здійснення вибіркових та інших обстежень;

Г) перевірку фінансових результатів діяльності підприємств;

Відповідь: 1) А, Б, В; 2) Б, В, Г; 3) А, Б, Г; 4) Всі перелічені.

Офіційний документ із переліком статистичних спостережень, що їх проводять органи державної статистики – це:

А) статистичний інструментарій;

Б) програма статистичного спостереження;

В) план державних статистичних спостережень;

Г) статистичний формуляр.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Розмістіть у хронологічному порядку етапи здійснення статистичного спостереження:

А) підготовка даних до обробки;

Б) підготовка спостереження;

В) реєстрація статистичних даних (проведення збору даних);

Г) розробка пропозицій із вдосконалення статистичного спостереження.

Відповідь: 1) Б, В, А, Г; 2) Б, В, Г, А; 3) А, Б, В, Г; 4) Г, А, Б, В.

Програмно-методологічні питання плану статистичного спостереження визначають:

А) місце, час, вид та спосіб спостереження;

Б) мету, об’єкт, одиницю та програму спостереження;

В) систему контролю даних спостереження.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) А, Б.

Статистичний формуляр – це:

А) документ, який містить програму і результати спостереження;

Б) звіт та інструкція;

В) звіт.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Ваш варіант відповіді.

Об’єктом статистичного спостереження є:

А) сукупність явищ, що підлягають обстеженню;

Б) сукупність ознак явища, що підлягає обстеженню;

В) первинний елемент, від якого одержують інформацію;

Г) первинний елемент, ознаки якого реєструють.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Одиницею статистичного спостереження є:

А) первинний елемент, ознаки якого реєструють;

Б) первинна одиниця сукупності, від якої одержують інформацію;

В) соціально-економічне явище (чи процес), яке вивчається;

Г) статистичний реєстр (звіт, анкета, облікова картка).

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Цензом в статистиці називають:

А) орган, що здійснює спостереження;

Б) особу, що здійснює спостереження;

В) набір кількісних та якісних обмежувальних ознак;

Г) перелік робіт, які слід провести.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

В Україні суб’єктом малого підприємництва є юридична особа, в якої за рік середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виручки якої від реалізації продукції за рік не перевищує 1 млн грн. Цензом є:

А) чисельність працівників не більше 50 осіб;

Б) обсяг виручки не більше 1 млн грн;

В) юридична особа;

Г) середньооблікова чисельність.

Відповідь: 1) А, Б; 2) А, Б, В; 3) В, Г; 4) Всі перелічені.

Перелік запитань, які реєструють в процесі спостереження, називають:

Відповідь: 1) статистичний формуляр; 2) програма спостереження; 3) інстру­мен­тарій спостереження; 4) звітність.

Період, протягом якого проводять спостереження, в статистиці називають:

А) суб’єктивний час спостереження;

Б) суб’єктивний момент спостереження;

В) критичний момент спостереження;

Г) об’єктивний час спостереження.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Об’єктивним часом спостереження є:

А) час, до якого відносять дані спостереження;

Б) час, протягом якого реєструють дані.

Критичним моментом є:

В) час, протягом якого реєструють дані;

Г) момент часу, станом на який реєструють дані.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

За способом здійснення спостереження поділяють на:

А) безпосереднє, документальне, опитування;

Б) поточне, періодичне, одноразове;

В) суцільне, несуцільне;

Г) звітність, спеціально організоване, реєстр.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

За ступенем охоплення одиниць спостереження поділяють на:

А) безпосереднє, документальне, опитування;

Б) поточне, періодичне, одноразове;

В) суцільне, несуцільне;

Г) звітність, спеціально організоване, реєстр.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Статистична звітність – це:

А) вид статистичного спостереження;

Б) спосіб статистичного спостереження;

В) форма статистичного спостереження.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) А, Б.

Монографічний метод – це:

А) вид статистичного спостереження;

Б) спосіб статистичного спостереження.

Метод основного масиву – це:

В) репрезентативне вибіркове спостереження;

Г) спостереження за одиницями сукупності, які в найбільшій мірі характеризують статистичну сукупність.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Помилки реєстрації притаманні спостереженню:

А) суцільному; Б) несуцільному.

Похибки репрезентативності притаманні спостереженню:

В) суцільному; Г) несуцільному.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) А, Б, Г; 4) Б, В, Г.

Прийомами логічного контролю є:

А) співвідношення відповідей на різні взаємопов’язані питання;

Б) порівняння записів у документі, що перевіряється, з аналогічними даними в інших документах;

В) співвідношення звітних показників за суміжні періоди;

Г) застосування методу балансової ув’язки показників;

Д) перерахунок.

Відповідь: 1) А, Б, В; 2) А, Б, В, Г; 3) В, Г, Д; 4) Всі перелічені.

Суб’єктивний час першого Всеукраїнського перепису населення:

Відповідь: 1) 5 грудня; 2) 14 грудня; 3) 5-14 грудня 2001 р.; 4) 24.00 год. з 4 на 5 грудня 2001 р.

Перепис населення України 1989 р. здійснювали станом на 24 годину з 11 на 12 січня і він продовжувався з 12.01 до 19.01. Суб’єктивним часом є:

А) 24 година з 11 на 12 січня; Б) вісім днів.

Термін подання квартального звіту з 1 до 15 квітня. Об’єктивним часом є:

В) квартал; Г) 1-15 квітня.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Народжених реєструють не пізніше місяця від дня народження. Об’єктивним часом є: А) день народження; Б) місяць з дня народження.

Суб’єктивним часом є: В) день народження; Г) місяць з дня народження.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Річний звіт про виробничо-фінансову діяльність малого підприємства слід подати не пізніше 10 січня. Об’єктивним часом є: А) 1.01 – 10.01; Б) рік.

Суб’єктивним часом є: В) 1.01 – 10.01; Г) рік.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

За ступенем охоплення одиниць реєстр народжених – це спостереження:

А) основного масиву; Б) суцільне.

За часом реєстрації даних: В) поточне; Г) періодичне.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Редакція журналу прагне з’ясувати думку своїх читачів з приводу якості публікацій цього журналу. Розіслано анкети з проханням відповісти на запитання і прислати їх назад у редакцію. В статистиці таке спостереження називають:

А) суцільне; Б) несуцільне; В) поточне; Г) одноразове.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Оптова торгова фірма отримала партію товару. Для перевірки його якості детально оглянули десяту частину цієї партії. В статистиці таке спостереження називають:

А) одноразове; Б) поточне; В) несуцільне; Г) суцільне.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Всеукраїнський перепис населення України – це:

А) одноразове, спеціально організоване, суцільне спостереження;

Б) періодичне, спеціально організоване, суцільне спостереження;

В) періодичне, реєстрове, суцільне спостереження;

Г) періодичне, спеціально організоване, вибіркове спостереження.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Обстеження економічної активності населення України – це спостереження:

А) одноразове; Б) періодичне; В) суцільне; Г) несуцільне.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Відповіді на питання у формулярі статистичного спостереження записують на підставі документів, які містять відповідну інформацію. В статистиці способом такого спостереження називають:

Відповідь: 1) документальний; 2) безпосередній; 3) опитування;
4) анкетування.

Перепис населення проводять протягом одного дня. Всі жителі країни залишаються вдома і чекають обліковця. Відповіді на питання переписного листа про кожну особу записують лише з її слів. В статистиці способом такого спостереження називають:

Відповідь: 1) документальний; 2) безпосередній; 3) опитування; 4) анкетування.

При обстеженні проданих на біржах неру­хо­мості квартир одиницею сукупності є:

А) біржа нерухомості; Б) кожна продана квартира.

Об’єктом спостереження є:

В) всі продані квартири; Г) всі біржі нерухомості.

Відповідь: 1) А, В; 2) Б, В; 3) А, Г; 4) Б, Г.

Показники, що характеризують обсяги соціально-економічних явищ є величинами:

А) абсолютними; Б) відносними.

Їх виражають:

В) натуральними, трудовими, вартісними одиницями виміру;

Г) коефіцієнтами, відсотками.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Показники, що характеризують кількісні співвідношення явищ, є величинами:

А) абсолютними; Б) відносними.

При обчисленні таких показників співвідносять:

В) лише величини із однаковими одиницями вимірювання;

Г) величини із різними одиницями вимірювання.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, В, Г; 3) Б, В, Г; 4) Б, Г.

Пасажиро-кілометр – це одиниця виміру:

А) складна; Б) умовна.

Показник із такою одиницею виміру отримано в результаті:

В) множення; Г) ділення.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Кінські сили – це одиниця вимірювання:

Відповідь: 1) проста; 2) складна; 3) умовна; 4) умовно-складна.

Виберіть показники, для обчислення яких використовують коефіцієнт переведення:

А) трамвайні колії, тис. км в одноколійному обчисленні;

Б) шифер, млн умовних плиток;

В) кальцинована сода, тис. т;

Г) потужність двигунів тракторів, тис. кінських сил.

Відповідь: 1) А, Б, Г; 2) Б, Г; 3) А, В, Г; 4) А,В.

Співвідношенням по­казників із однакови­ми одиницями вимірювання розраховують відносні величини:

А) інтенсивності; Б) динаміки; В) координації; Г) порівняння.

Відповідь: 1) А, В, Г; 2) Б, В, Г; 3) А, Б, В; 4) Б, В.

Для обчислення відносної величини динаміки можна використати наступний взаємозв’язок відносних величин:

А) відносну величину прогнозу помножити на відносну величину координації;

Б) відносну величину прогнозу поділити на відносну величину виконання прогнозу;

В) відносну величину виконання прогнозу поділити на відносну величину прогнозу;

Г) відносну величину прогнозу помножити на відносну величину виконання прогнозу.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Значення відносної величини динаміки показує:

А) як обсяг явища планують змінити у звіт­ному періоді порівняно із базовим;

Б) рівень пе­ре­виконання (недо­виконання) прогнозу в звітному періоді;

В) обсяг явища у звіт­ному періоді порівняно з базовим;

Г) як по­каз­ник відрізняється від норма­тив­ного (еталонного) рівня.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Значення відносної величини прогнозу показує:

А) зміну обсягу явища у звіт­ному періоді порівняно із базовим;

Б) ступінь виконання прогнозу у звітному періоді;

В) відношення запланованого на наступний період обсягу явища до досягнутого в цьому періоді;

Г) відхилення обсягу явища від норма­тив­ного (еталонного) рівня.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Відносні величини структури характеризують:

А) питому вагу кожної його частини у загальному підсумку;

Б) співвідношення окремих частин явища, що входять до його складу.

Відносні величини динаміки отримують в результаті:

В) співвідношення показників звітного періоду з попереднім або початковим;

Г) співвідношення двох одноіменних показників, що відносяться до різних об’єктів за один і той же період або момент часу.

Відповідь: 1) А, В; 2) А, Г; 3) Б, В; 4) Б, Г.

Значення відносної величини територіально-просторових порівнянь показує:

А) ступінь поширення території у просторі;

Б) ступінь поширення простору на території;

В) відмінності одного і того ж явища на різних територіях;

Г) відмінності поширення різних явищ на одній території.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Сума всіх відносних величин структури, обчислених для однієї сукупності:

А) більша, менша, дорівнює 100% (або 1); Б) менша за 100% (або 1);

В) більша за 100% (або 1); Г) дорівнює 100% (або 1);

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Щільність населення – це відносна величина:

А) просторових порівнянь; Б) інтенсивності.

Її виражають у формі:

В) коефіцієнта; Г) відсотка.

Відповідь: 1) А, В; 2) Б, В; 3) А, Г; 4) Б, Г.

Якщо кількість жінок у країні поділити на кількість чоловіків, це буде відносна величина:

Відповідь: 1) прогнозу; 2) координації; 3) інтенсивності; 4) динаміки.

Результат ділення кількості чоловіків в країні на все населення дорівнює 0,432. Це означає, що:

А) частка чоловіків становить 43,2%;

Б) на одного чоловіка маємо 0,432 жінки;

В) на 10 жінок маємо 4,32 чоловіка;

Г) на 10 чоловіків маємо 43,2 жінки.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Результат ділення кількості чоловіків в країні на кількість жінок дорівнює 0,811. Це означає, що:

А) на одного чоловіка маємо 8,11 жінок;

Б) частка чоловіків становить 81,1%;

В) на 100 жінок маємо 81 чоловіка;

Г) на 1000 чоловіків маємо 811 жінку.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

Результат ділення кількості міського населення на кількість сільського дорівнює 0,73. Це означає, що:

А) частка сільського населення становить 73%;

Б) на одного сільського жителя в країні припадає 73 міських;

В) на 100 міських жителів маємо 73 сільських;

Г) на 100 сільських жителів маємо 73 міських.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Г.

За звітний період підприємство виробило:

40 кг господарського мила з 72%-м вмістом кислот;

30 кг дитячого мила з 80%-м вмістом кислот;

20 кг прального порошку 10%-м вмістом кислот.

Загальна кількість виробленої продукції цього підприємства у перерахунку на 50%-ий вміст кислот дорівнює (кг):

Відповідь: 1) 90; 2) 146,5; 3) 5480; 4) 109,6.

Прибуток підприємства за 1-й рік збільшився на 30 %, за 2-й – ще на 20% і за 3-й ще на 9%. На скільки процентів збільшився прибуток за 3 роки.

Відповідь: 1) 59,00 %; 2) на 19,7 %; 3) на 70,00 %; 4) 106,20 %.

У звітному році прибуток підприємства досяг 5 млн. гривень проти 4,5 млн. гривень у минулому році. Планом передбачалось у порівнянні із минулим роком обсяг прибутку збільшити на 6,67%. Обчислити рівень виконання плану

Відповідь: 1) 111,11 %; 2) 104,16 %; 3) 106,67 %; 4) 96,00 %.

За початок року інфляція щомісячно зростала на 8%. Як змінився рівень інфляції на 1 листопада. У жовтні рівень інфляції зріс на:

Відповідь: 1) 88,00%; 2) 99,90%; 3) 80,00%; 4) 115,90%

За даними Всеукраїнського перепису, у Львівській області мешкає 1415 тис. жінок, та 1288 тис. чоловіків. На 1000 чоловіків маємо жінок (осіб):

Відповідь: 1) 1099; 2) 910; 3) 52; 4) 48.

Лісистість України становить 15,6% від її території (оптимальна – 19,0%). Відносна величина порівняння зі стандартом дорівнює (%):

Відповідь: 1) 82,1; 2) 121,8; 3) 3,4; 4) 21,8.

На 1.10.2004 р. кредитно-інвестиційний портфель (КІП) банку Аваль становив 9453 млн грн, банку Львів – 67 млн грн; цінні папери відповідно 607 та 0,47. Частка цінних паперів у КІП більша:

А) банку Аваль; Б) банку Львів.

Отриманий показник є відносною величиною:

В) структури; Г) інтенсивності.

Відповідь: 1) Б, В; 2) А, Г; 3) А, В; 4) Б, Г.

За 2004 р. у Львівській області зареєстровано 15,8 тис. шлюбів, Миколаївській – 6,3 тис. Середньорічна чисельність населення становить відповідно 2594 та 1236 тис. осіб. Кількість зареєстрованих шлюбів на 1000 жителів більша у:

А) Львівській області; Б) більша у Миколаївській області.

Отриманий показник є відносною величиною:

В) інтенсивності; Г) координації.

Відповідь: 1) Б, В; 2) А, Г; 3) А, В; 4) Б, Г.

Кількість хутрових звірів, що водились у мисливських угіддях України в 1990 р. становила 2,13 тис. голів, а у 2004 р. – 2,34 тис. голів; пернатої дичини – 5,1 та 9,2 тис. голів відповідно. Вищими темпами зростала:

А) кількість хутрових звірів;

Б) кількість пернатої дичини;

В) обидва показника зростали однаково.

Відповідь: 1) А; 2) Б; 3) В; 4) Ваш варіант відповіді.

У загальному обсязі імпорту товарів 41,2% становили мінеральні продукти, 38,1% вартості яких складали енергетичні матеріали (з них – нафта сира – 14%, газ природний – 16,9%). Частка нафти сирої у загальному обсязі імпорту дорівнює:

Відповідь: 1) 2,2 %; 2) 33,9%; 3) 2,65%; 4) 6,4%.

Територія Самбірського району Львівської області – 934 км2, кількість міського населення – 10,7 тис. осіб, сільського – 63,9. Щільність населення Самбірського району дорівнює (осіб/км2):

Відповідь: 1) 11; 2) 80; 3) 0,799; 4) 15.

Територія Жовківського району Львівської області – 1295 км2, кількість жителів чоловічої статі – 52,3 тис. осіб, жіночої – 56,5 тис. осіб. Частка чоловіків становить (%): А) 40,4; Б) 48,1.

На 1000 жінок припадає чоловіків: В) 926; Г) 1080.

Відповідь: 1) А, В; 2) Б, В; 3) А, Г; 4) Б, Г.

Територія Канади становить 9970,6 тис. км2, а чисельність населення – 31,9 млн осіб. Територія Лівійської Арабської Джамахірії стан