Реферат: Загальна характеристика роботи Актуальність теми

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку підприємницьких структур відбувається в умовах гострої конкуренції та характеризується активізацією зовнішньоекономічної діяльності, пошуком дієвих форм, методів і технологій управління, зростанням потреб споживачів, необхідністю побудови ефективної системи управління. В даних умовах успіх діяльності кожного торговельного підприємства визначається ефективністю його діяльності, яка обумовлюється ступенем задоволення потреб суспільства з мінімальними витратами. Водночас основою і причиною діяльності будь-якого торговельного підприємства є прибуток, який визначає можливості його розвитку та багато в чому залежить від розміру витрат обігу. Саме ефективне управління витратами обігу займає приоритетне місце в системі стратегічного розвитку торговельного підприємства та зумовлює необхідність подальшого проведення досліджень у даній галузі.

Вагомий внесок в розробку питань управління витратами підприємства зробили у своїх працях провідні вітчизняні та закордонні вчені-економісти: М.І. Баканов, Ф.Ф. Бутинець, О.С. Бородкін, Б.І. Валуєв, Н.О. Власова, К. Друрі, Р. Ентоні, В.І. Єфіменко, Л.І. Кравченко, М.В. Кужельний, Л.О. Лігоненко, Ю.Я. Литвин, А.А. Мазаракі, Є.В. Мних, Л.О. Омелянович, Ю.І. Осадчий, В.Ф. Палій, В.М. Пархоменко, Дж. Ріс, Г.А. Савицька, А.А. Садєков, Дж.Г. Сігел, Я.В. Соколов, В.В. Сопко, Н.М. Ушакова, Л.В. Фролова, М.Г. Чумаченко, О.В. Шепеленко, А.Д. Шеремет, Дж.К. Шим та інші. Однак, переважна більшість проведених наукових досліджень, результатом яких є розроблені методичні рекомендації з управління витратами, стосуються особливостей функціонування підприємств виробничої сфери, які суттєво відрізняються від умов діяльності суб’єктів господарювання сфери обігу.

Недостатня розробленість теорії, нерозв’язаність проблем концептуального, методологічного, методичного й практичного характеру в управлінні витратами обігу торговельним підприємством визначають актуальність теми дослідження, її завдання та зміст.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно комплексному плану науково-дослідницьких робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського: „Механізм регулювання внутрішньої торгівлі на регіональному рівні” (державний реєстраційний номер 0107U001518, особисто автором розроблені рекомендації щодо оптимізації витрат обігу підприємств торгівлі); „Концепція взаємодії потокових процесів” (державний реєстраційний номер 0102U007177, особисто автором розроблено концептуальну модель ефективного управління витратами обігу торговельного підприємства).

Матеріали дослідження були використані при виконанні госпдоговірних науково-дослідницьких робіт: „Рекомендації з управління витратами підприємства” (особисто автором розроблено та обґрунтовано методику оцінки загальної ефективності управління витратами обігу); „Діагностика організації управління підприємницькою діяльністю торговельних підприємств” (державний номер 0106U003579, особисто автором розроблено алгоритм стратегічного управління витратами обігу торговельного підприємства); „Стратегічне управління поточними витратами торговельного підприємства” (особисто автором розроблено та обґрунтовано методику визначення стратегії управління витратами обігу з урахуванням компетенцій).

^ Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування й розробка науково-методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління витратами обігу торговельного підприємства. Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено наступні наукові завдання, які визначили логіку та структуру дисертаційної роботи:

дослідження економічної сутності витрат, що виникають у сфері обігу та вдосконалення їх класифікації, в контексті нових умов розвитку ринкових відносин;

удосконалення методичного підходу до створення ефективної системи управління витратами обігу торговельних підприємств на основі компетентнісного підходу;

моніторинг ефективності управління витратами обігу в підприємствах торгівлі Донецької області;

діагностика конкурентної ефективності управління витратами обігу торговельних підприємств;

дослідження впливу факторів на ефективність управління витратами обігу торговельних підприємств та визначення основних резервів оптимізації витрат обігу;

обґрунтування загальних стратегій управління підприємницькими структурами та стратегій управління витратами обігу з урахуванням компетентнісного підходу;

моделювання взаємозв’язку витрат обігу з загальними показниками діяльності торговельного підприємства та розробка стратегічних траєкторій їх подальшого розвитку з урахуванням компетенцій.

^ Об'єктом дослідження є процес управління витратами обігу торговельних підприємств.

Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні і практичні аспекти управління витратами обігу підприємств торгівлі на основі компетентнісного підходу.

^ Методи дослідження. Методологія дослідження побудована на базі сучасних теорій управління витратами обігу, що враховують об’єктивність змін, які відбуваються під впливом мінливого зовнішнього середовища. Емпіричною і фактологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем управління витратами обігу торговельних підприємств, статистичні та звітні дані про результати функціонування торговельних підприємств, чинне законодавство України, що регламентує економічну діяльність.

Для проведення дослідження були використані такі методи: методи аналізу та синтезу (для уточнення сутності витрат обігу, визначення ролі витрат обігу в управлінні торговельним підприємством); класифікації (для виділення різних видів витрат обігу й узагальнення форм і методів управління ними); статистичного і техніко-економічного аналізу (для вивчення сучасного стану й перспектив розвитку підприємств торгівлі України); формалізації й економіко-математичного моделювання (для визначення основних резервів оптимізації витрат обігу); графічний (для визначення загальної ефективності управління витратами обігу). Під час проведення аналізу показників ефективності витрат обігу підприємств роздрібної торгівлі використовувався кореляційно-регресивний метод, прийоми деталізації, групування, середніх та відносних величин. Головні висновки сформульовано на засадах методів системного аналізу та наукової абстракції.

При виконанні роботи застосовано також методи порівняльного аналізу, матричного позиціювання, вибіркових досліджень, анкетних опитувань. Обробка отриманих матеріалів здійснювалася з використанням сучасних інформаційних технологій.

^ Наукова новизна результатів дослідження. У дисертаційній роботі на основі системного комплексного дослідження складових елементів аналітичної підсистеми управління витратами обігу запропоновані нові наукові рішення щодо оцінки ефективності управління витратами обігу, основні з яких полягають у наступних теоретичних, методологічних та методичних розробках. Результати дослідження отримані особисто автором і полягають в наступному:

Уперше:

запропонований методичний підхід до обґрунтування стратегій управління витратами обігу торговельних підприємств на основі складання матриці „Компетенції-витрати обігу”, яка ґрунтується на генеральній та конкурентних стратегіях та враховує загальну ефективність управління витратами обігу і унікальні компетенції у взаємозв’язку з ресурсами та здібностями, що створює можливість визначення та врахування компетенцій при формуванні ефективної системи управління витратами обігу.

Удосконалено:

метод комплексної оцінки ефективності управління витратами обігу, в основу якого покладено визначення інтегрального показника з урахуванням відхилень по частковим показникам від підприємства-еталону, що дозволяє визначити конкурентну ефективність витрат обігу та є інформаційним підґрунтям для розробки основних стратегічних траєкторій розвитку торговельних підприємств;

методичний підхід до визначення рівня ефективності управління витратами обігу на основі складання матриці загальної ефективності в залежності від ступеня дотримання умов оптимальності витрат обігу у взаємозв’язку з загальними показниками діяльності торговельного підприємства, застосування якого дозволяє підвищити ефективність управління витратами обігу в плановому періоді відповідно до визначеної стратегії.

^ Дістало подальший розвиток:

класифікація витрат обігу, яка на відміну від попередніх підходів до систематизації, відрізняється більшою деталізацією та групуванням ознак за сферою їх практичного застосування у три основні сукупності: теоретико-економічні та організаційні ознаки (1); ознаки, що використовуються при веденні фінансового (2) та управлінського обліку (3), що надає можливості комплексно вирішувати проблеми пошуку резервів оптимізації витрат обігу на підприємствах роздрібної торгівлі;

науково-методичний підхід до діагностики ефективності управління витратами обігу, яку запропоновано проводити в три етапи, а саме: проведення моніторингу ефективності управління витратами обігу (на основі розрахунку коефіцієнтів координації); оцінку конкурентної ефективності (на основі розрахунку рейтингового показника ефективності управління витратами обігу), та визначення резервів оптимізації, що створює можливість підвищення якості оцінки управління витратами обігу торговельних підприємств;

організаційно-економічний механізм стратегічного управління витратами обігу, який на відміну від існуючих, ґрунтується на процесно-системному підході та забезпечує формування інтегрованої стратегії управління витратами обігу торговельного підприємства.

^ Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведені до рівня конкретних методик та рекомендацій щодо вдосконалення процесу управління витратами обігу торговельного підприємства. Найбільшу практичну цінність мають: методика визначення основних резервів оптимізації витрат обігу; методика оцінки конкурентної ефективності витрат обігу; методика інтегральної оцінки; методика визначення стратегій управління витратами обігу з урахуванням компетентнісного підходу.

Розроблені методичні рекомендації з управління витратами обігу впроваджено у практику діяльності підприємств торгівлі Донецької області, зокрема, у МКП „Сарепта і К” (довідка про впровадження №84 від 12.03.2007р.); ТОВ „АССО” (довідка про впровадження №45 від 21.05.2007р.); ТОВ “Алмаз” (акт впровадження результатів науково-дослідницьких робіт № 131 від 18.12.2007 р.); ПП „Сокол” (акт впровадження №312 від 16.01.2008р); ТОВ „Айден-2000” (акт впровадження №43 від 06.02.2008р.).

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в процесі викладання дисциплін „Економіка підприємства”, „Планування діяльності підприємств”, „Економічна діагностика”, „Економічне проектування”, а також під час виконання курсових, дипломних і магістерських робіт.

^ Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані і обґрунтовані наукові положення, висновки і рекомендації щодо ефективності управління витратами обігу торговельного підприємства. Всі результати одержані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в опублікованих працях.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися автором та отримали позитивну оцінку на 17 науково-практичних конференціях:

на 10 Міжнародних: “Наука і освіта-2002” (м. Дніпропетровськ 2002 р.); “Теорія і практика комерційної діяльності” (м. Красноярськ, 2002 р.); „Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами” (м. Харків, 2005 р.); „Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Ялта , 2005, 2007 р.); „Розвиток наукових досліджень 2006” (м. Полтава 2006 р.); „Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах глобалізації” (м. Сімферополь, 2007); „Тенденції світової торгівлі у XXI столітті” (м. Перм, 2007 р.); „Економічний, соціальний та екологічний простір Українського Причорномор’я в умовах глобалізації” (м.Феодосія, 2007 р.); „Проблеми підвищення ефективності господарювання на мезо- та мікроекономічному рівні”(м. Одеса, 2007 р.);

на 2 всеукраїнських: “Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи” (м.Київ, 2002 р.); „Українська наука в мережі Інтернет” (м. Київ, 2007 р.);

на 6 конференціях викладачів і аспірантів ДонНУЕТ за підсумками науково-дослідної роботи 2002-2007.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 робіт загальним обсягом 5,22 др. арк., з яких особисто автору належить 4,61 др. арк., у тому числі: 10 публікацій у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Серед них 7 належать особисто автору. Загальний обсяг фахових публікацій складає – 3,99 др. арк., з них особисто автору належить 3,15 др. арк., 9 матеріалів конференцій.

^ Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 3 розділів, 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 174 найменувань і 21 додатку (обсягом 57 сторінок). Основний зміст викладено на 166 сторінках, дисертація містить 34 таблиці (обсягом 30 сторінок) і 33 рисунка (обсягом 33 сторінки).


^ Основний зміст дисертаційної роботи


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет і методи, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; визначено особистий внесок здобувача; відображено результати апробації дисертації; висвітлено повноту викладу результатів дисертації в опублікованих роботах; наведено структуру роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування ефективної системи управління витратами обігу торговельного підприємства” на основі наукових досліджень сучасної літератури визначена економічна сутність категорії „витрати обігу”; розроблено детальну класифікацію витрат обігу торговельного підприємства; обґрунтовано методологічний підхід до створення ефективної системи управління витратами обігу з урахуванням компетенцій.

Вивчення й аналіз великого розмаїття понять: „затрати”, „витрати”, „видатки” дозволило виявити відсутність єдиної позиції з приводу чіткої різниці між їх трактуванням. Обґрунтовано необхідність виділення із загальної суми поточних витрат - витрат обігу, що забезпечить збереження економічного зв'язку між такими показниками як дохід від реалізації, витрати обігу і прибуток від операційної діяльності.

Проведена систематизація різних підходів до визначення сутності поняття „витрати обігу” дозволила констатувати, що воно повинно ґрунтуватися на основі поєднання двох, що в основному склалися в науковій літературі, підходів: спиратися на постулати економічної теорії та розглядатися на галузевому рівні у співставленні з витратами виробництва – з одного боку, та з витратами споживання – з другого боку; а також виходити переважно з реалій практичної діяльності торговельних підприємств. Виходячи з цього, в дисертації представлено авторське трактування категорії „витрат обігу” як виражених у грошовій формі витрат суспільно необхідної живої та уречевленої праці, що пов’язані з просуванням товарів від виробників до споживачів, зміною форм вартості та іншими важливими функціями торгівлі, а саме: організацією процесів закупівлі та реалізації товарів, перетворенням промислового асортименту в торговельний, стимулюванням збуту, задоволенням платоспроможного попиту споживачів та управлінням фінансово-господарською діяльністю торговельного підприємства.

В основі ефективної системи управління витратами обігу полягає їх класифікація за різними ознаками, яка необхідна для оцінки можливості впливу на ті чи інші витрати або визначення ступеню впливу тих чи інших витрат обігу на кінцеві результати діяльності підприємства. Тому, з метою удосконалення процесу управління витратами обігу було уточнено їх класифікацію шляхом систематизації та групування ознак за сферою їх практичного застосування у три основні сукупності: теоретико-економічні та організаційні ознаки (1), ознаки, що використовуються при веденні фінансового (2) та управлінського обліку (3), з метою визначення можливостей підвищення ефективності управління витратами обігу на підприємствах роздрібної торгівлі.

Оцінка існуючих підходів до управління витратами обігу торговельного підприємства дозволила визначити складність, багатоаспектність й динамічність цього процесу, що включає управлінські дії, метою яких є досягнення високого економічного результату діяльності підприємства.

У дисертаційній роботі формування ефективної системи управління витратами обігу ґрунтується на чіткому визначенні її цілей, об'єктів, суб'єктів, методів, інструментів та джерел інформації. Це дозволяє розробляти і реалізовувати раціональні управлінські рішення, пов'язані з забезпеченням ефективного управління витратами обігу торговельного підприємства.

Розроблена концептуальна модель управління витратами обігу торговельних підприємств (рис. 1), заснована на сучасних методах управління та припускає виділення усіх функцій, властивих управлінню будь-яким об'єктом, таких як: прогнозування і планування, координація і регулювання, активізація і стимулювання виконання, облік і аналіз.





Рис. 1. Концептуальна модель ефективного управління витратами обігу торговельного підприємства


Набуття конкурентних переваг, як основи розвитку суб’єктів підприємницької діяльності на сучасному етапі, поглиблення ринкових перетворень, недостатність простого реагування на зміни, які відбуваються у зовнішньому середовищі, обумовлює необхідність застосування компетентнісного підходу до управління витратами обігу. Саме наявність, кількість та уміння використовувати компетенції впливає на загальну ефективність управління витратами обігу торговельного підприємства та має важливе значення для обґрунтування стратегії управління ними й прийняття управлінських рішень.

В контексті цього, ефективна система управління витратами обігу торговельного підприємства повинна будуватися на основі компетентнісного підходу, а компетенції - є основними критеріями, врахування яких дозволить підвищити ефективність управління витратами обігу, та підприємства в цілому.

У другому розділі „Діагностика ефективності управління витратами обігу|звертання,обіг| торговельних |торгівельний|підприємств” проведено моніторинг та визначено сучасні тенденції ефективності управління витратами обігу підприємств; виявлено їх з|звертання,обіг|в’язок з|із| основними результативними показниками господарської діяльності; здійснена оцінка конкурентної ефективності управління витратами обігу; проведено факторний аналіз з погляду можливостей оптимізації.

Діагностика ефективності управління витратами обігу здійснена на прикладі 21 торговельного підприємства Донецької області, які на основі кластерного аналізу були згруповані у три кластери (А, В, С|мілкий|), ступінь однорідності яких встановлено на основі розрахунку дисперсії середніх рівнів витрат обігу: до кластеру А увійшли підприємства, що характеризуються найбільшими обсягами реалізації, тобто обсяг їх товарообороту більш ніж 4500 тис.грн, а рівень витрат обігу яких менш 17,34% до товарообороту; підприємства, що характеризуються обсягом товарообороту в межах 4501-1600 тис.грн, а рівень витрат обігу яких знаходиться|перебувати| в межах 17,94%-22,70% були віднесені до кластеру В; відповідно, до кластеру С увійшли дрібні підприємства (|із|обсяг товарообороту в даній сукупності менш 1600 тис.грн., а рівень витрат обігу більш ніж 22,70% до товарообороту).

З метою підвищення якості оцінки управління витратами обігу, запропоновано здійснювати діагностику у три етапи: 1) моніторинг ефективності управління витратами обігу; 2) оцінка конкурентної ефективності управління витратами обігу; 3) визначення резервів оптимізації витрат обігу.

На першому етапі здійснено моніторинг ефективності управління витратами обігу|звертання,обіг| торговельних|торгівельний| підприємств, який, з погляду оптимізації, запропоновано здійснювати у взаємозв’язку витрат обігу з|із| результативними показниками, шляхом розрахунку коефіцієнтів координації (табл.1).

Таблиця 1

^ Оцінка впливу витрат обігу на динаміку результатів господарської діяльності підприємств Донецької області

Кластери підприємств

Діапазон

значень показників

Абсолютний приріст

за 2005-2006 рр., тис.грн.

Коефіцієнт координації, коеф.

Товаро-обороту

(ΔТ)

Доходу від реалізації товарів

(ΔДХр)

Фінансового результату від реалізації

(ΔПр)

Витрат обігу

(ΔВО)

К1



К2



К3



Кластер А

мінімальне

-2275,00

-185,89

-18,72

-197,50

-5,10

0,94

-0,06

максимальне

2935,70

438,20

154,90

425,39

11,52

1,98

0,98

середнє

191,60

233,17

38,41

194,76

3,30

1,28

0,28

Кластер В

мінімальне

-1220,30

-230,42

-77,12

-208,83

0,07

-0,04

-1,04

максимальне

366,24

159,36

93,97

377,60

5,84

1,11

1,34

середнє

-102,76

-7,43

-7,31

71,73

1,79

0,51

0,04

Кластер С

мінімальне

-452,30

-111,12

-32,93

-95,16

-1,74

0,65

-0,35

максимальне

240,20

93,67

14,63

98,52

4,75

1,19

0,19

середнє

56,38

36,58

-5,15

41,73

2,20

0,98

-0,02*

*Знак „мінус” означає негативну зміну (зниження) знаменника при зміні чисельника

Проведений аналіз, дозволив дати обґрунтовану, об’єктивну оцінку рівня господарювання і підтвердив виняткову важливість забезпечення ефективності управління |скінченний|витратами обігу в управлінні торговельним підприємством

На другому етапі проведено систематизацію критеріїв оцінки ефективності управління витратами обігу та запропоновано рейтинговий показник, який дозволив |звертання,обіг|об'єктивно оцінити конкурентну ефективність управління витратами обігу|звертання,обіг| як в окремих підприємствах, так і певного кластеру однотипних господарюючих суб'єктів. При цьому, диференціювання зміни значення показника рейтингової оцінки ефективності управління витратами обігу|звертання,обіг| запропоновано визначати на основі комплексного коефіцієнту порівняльної значущості оцінюваних об'єктів, що дозволить визначати характер зміни ефективності витрат обігу (зниження, стабільність, зростання).

На основі проведеного аналізу було визначено, що практично у половини підприємств (47%) в звітному періоді ефективність управління витратами обігу підвищилася;|звертання,обіг| на 43% дослідженої сукупності підприємств ефективність управління витратами обігу|звертання,обіг| знизилася; і, тільки|лише| 10% досліджених торговельних підприємств мають відносно стабільну політику управління витратами обігу|звертання,обіг|.

Третій етап передбачає проведення кореляційно-регресивного аналізу, результатом якого є обґрунтування практичних однофакторних моделей різних форм зв’язку, що дозволяє визначити основні джерела та розрахувати суму вірогідного резерву оптимізації витрат обігу кожного з досліджуваних підприємств, шляхом співставлення фактичного їх рівня з оптимальним.

Проведений аналіз показав, що всі досліджувані торговельні підприємства мають невикористані можливості та відповідні резерви оптимізації витрат обігу, управління якими в плановому періоді дозволить підвищити ефективність управління витратами обігу торговельних підприємств. Основними з них є наступні: оптимізація товарообороту, підвищення продуктивності праці робітників, підвищення фондовіддачі та зниження частки умовно-постійних витрат обігу. Врахування та мобілізація наявних резервів буде сприяти розробці ефективної стратегії управління витратами обігу, а також в цілому підвищенню результативності діяльності торговельних підприємств.

^ У третьому розділі „Організація ефективного управління витратами обігу торговельного підприємства на засадах компетентнісного підходу” запропоновано схему стратегічного управління витратами обігу; обґрунтовано компетентнісний підхід до формування стратегій управління витратами обігу; обґрунтовано методичний підхід до визначення та кількісного вимірювання компетенцій; розроблена багатофакторна економіко-математична модель залежності витрат обігу від визначених чинників, яка дозволяє встановити рівень управління витратами обігу; здійснено моделювання взаємозв’язку витрат обігу з загальними показниками діяльності торговельного підприємства; розроблені стратегічні траєкторії подальшого розвитку підприємств торгівлі на основі компетентнісного підходу.

На основі проведених теоретичних та аналітичних досліджень доведено, що недостатня реалізація можливостей та наявність певних резервів оптимізації витрат обігу зумовлює доцільність розробки стратегій управління витратами обігу. У зв’язку з цим запропоновано схему процесу стратегічного управління витратами обігу (рис. 2), що ґрунтується на основі даних моніторингу ефективності управління витратами обігу в поточному періоді та спирається на генеральну та конкурентні стратегії управління підприємницької діяльністю.





Рис. 2. Схема процесу стратегічного управління витратами обігу

торговельного підприємства


У роботі запропонований методичний підхід до визначення типу генеральної стратегії розвитку торговельних підприємств на основі побудови стратегічної матриці, що ґрунтується на поєднанні результатів поточної та перспективної рейтингової оцінки.

Впровадження стратегічних змін проективного характеру закладається в основу стійкої конкурентної переваги, головною метою торговельного підприємства стає не перемога над існуючими конкурентами, а розвиток нових ринків, впровадження нових бізнес-моделей і створення та врахування унікальних компетенцій, які дозволяють торговельному підприємству мати певні конкурентні переваги та виходити на новий рівень розвитку.

З огляду на це, в дисертаційній роботі відповідно до розробленої схеми матричного опису програми розвитку торговельного підприємства (рис. 3), яка ґрунтується на взаємозв`язку витрат обігу з ресурсами, здібностями та компетенціями на основі методу експертної оцінки, були визначені їх основні види, що властиві кожному з досліджуваних підприємств.




















РЕСУРСИ




























3*

5

3

4

5

у1

Імідж та репутація підприємства

у1

4

1

0

5

0

0










5

5

5

4

3

у2

Менеджери

у2

2

0

5

5

3

2










2

1

0

0

0

у3

Бухгалтерія

у3

5

1

2

0

3

1










0

0

5

5

5

у4

Торгово-оперативний персонал

у4

5

5

0

0

3

5










0

0

4

3

5

у5

Матеріально-технічна база

у5

0

4

0

0

0

3










z1

z2

z3

z4

z5



х1

х2

х3

х4

х5

х6

^ ВИДИ ВИТРАТ ОБІГУ




ЗДІБНОСТІ

Моніторинг ринку

Канали постачання продукції

Управління торговельними запасами

Управління торгово-оперативним персоналом

Гнучкість обслуговування покупців

Рівень витрат на оплату праці торгово - оперативного персоналу

Витрати на зберігання, підсортування, обробку, упаковку та передпродажну підготовку товару

Витрати на транспортування

Маркетингові витрати

Витрати на утримання основних засобів

Витрати від знецінювання товарних запасів







z1

z2

z3

z4

z5

х1

х2

х3

х4

х5

х6







0

0

3

5

5

c1

Час на обслуговування 1 покупця

c1

3

3

4

4

2

2










1

4

1

4

5

c2

Інтенсивність потоку покупців

c2

4

3

4

4

3

3










0

5

4

3

5

c3

Задоволеність споживчого попиту

c3

2

3

3

4

2

1










5

4

5

0

5

c4

Оптимальність асортименту

c4

2

3

3

4

2

2










0

0

4

0

5

c5

Рівень торговельного обладнання

c5

3

3

3

4

2

2










0

0

2

1

5

c6

Логістизація торговельного процесу

c6

4

3

4

4

3

2










2

5

4

5

4

c7

Вміння організувати торговельний процес

c7

3

3

4

4

2

2










0

0

1

5

5

c8

Лояльність персоналу

c8

4

3

4

4

3

3

























КОМПЕТЕНЦІЇ

























* значення округлені до цілих чисел;

к
Шкала оцінки:
урсивом позначено експертні дані; жирним шрифтом позначено розрахункові дані.




- матриця аik= {YX} – „ресурси-витрати обігу”;

0 - взагалі не впливають




- матриця bkj = {YZ} – „ресурси-здібності”;

1 - помірний вплив




- матриця ={CZ}„здібності-компетенції”;

2 - вплив нижче середнього




- матриця сij = {ZX} – „здібності-витрати обігу”;

3 - середній вплив




- матриця dpj={CX} - „компетенції-витрати обігу”;

4 - досить істотний вплив


Рис. 3. Взаємозв’язок ресурсів, здібностей та компетенцій з витратами обігу



5 – сильний вплив

Елементи матриці „компетенції - витрати обігу” розраховуються на основі послідовного замикання відношення {YX} на відношення {CZ}, на основі використання теорії нечітких множин. При цьому, будуючи відносини {ZX} на підставі відносин {YX} і {YZ}, здійснюється зіставлення конкретних видів витрат обігу з окремими видами ресурсів торговельного підприємства та з урахуванням ресурсів при реалізації здібностей підприємства.

В загальному вигляді елементи матриці djp-„компетенції - витрати обігу” мають наступний вид (1):



(1)

де djp- елементи матриці „компетенції - витрати обігу”; - елементи матриці „здібності – компетенції”, що характеризується відношенням {ZC};- функція приналежності нечіткого бінарного відношення djp={XC}; - елементи матриці „здібності – витрати обігу”, що характеризується відношенням {XZ} та визначаються наступною функцією приналежності:

, для всіх , ; (2)

Сума дорівнює ступеню нечіткої підмножини, що вказує число найбільш важливих ресурсів у, що впливають на певний вид витрат обігу торговельного підприємства.


На основі даної методики розраховані параметричні значення компетенцій для кожного з досліджуваних підприємств та зроблено однозначний висновок про значимість компетенцій при формування окремого виду витрат обігу.

Для комплексної оцінки ефективності витрат обігу в дисертації запропонований інтегральний показник ефективності витрат обігу з урахуванням конкретного відхилення від підприємства-еталону (), в основі розрахунку якого полягає принцип диференційного аналізу, що спрощує процес виявлення слабких місць в управлінні витратами обігу торговельного підприємства, які негативно впливають на загальну результативність діяльності торговельного підприємства:

, (3)

де - середнє відхилення значення коефіцієнту витратовіддачі конкретного підприємства від еталонного значення; - максимальне відхилення коефіцієнту витратовіддачі від еталонного значення; - середнє відхилення значення коефіцієнту доходності витрат обігу конкретного підприємства від еталонного значення; - максимальне відхилення коефіцієнту доходності витрат обігу від еталонного значення;- середнє відхилення значення коефіцієнту прибутковості витрат обігу конкретного підприємства від еталонного значення; - максимальне відхилення коефіцієнту прибутковості витрат обігу від еталонного значення; - значимість коефіцієнту витратовіддачі на окремому підприємстві;- значимість коефіцієнту доходності витрат обігу на окремому підприємстві;- значимість коефіцієнту прибутковості витрат обігу на окремому підприємстві.

, (4)

де - максимальне відхилення значення показника від його еталонного значення; - середнє відхилення від еталону; - середнє квадратичне відхилення від еталонного значення показника.


При розробці стратегій управління витратами обігу у якості базової запропоновано використовувати концепцію стратегічного управління витратами (CSM). Дана концепція забезпечує стратегічну орієнтацію управління витратами. В рамках даної концепції запропоновано враховувати особливості діяльності торговельного підприємства на основі визначення ланцюгу його цінностей. Його врахування створює можливість застосування компетентнісного підходу при управлінні витратами обігу.

На основі поєднання отриманих значень компетенцій та значень інтегрального показника ефективності управління витратами обігу, була побудована матриця торговельного підприємства „Компетенції –витрати обігу” (рис. 4), на основі якої було визначено вид стратегії управління витратами обігу для кожного з досліджуваних торговельних підприємств у взаємозв’язку з генеральною та конкурентними стратегіями.


Параметричне значення компетенцій


Інтегральний показник ефективності витрат обігу


Рис. 4. Матриця торговельного підприємства „Компетенції – витрати обігу”



Умовні позначення:




- Стратегія лідерства за витратами





Підприємства кластеру А

1 – ТОВ „Спрінг”

2 – ТОВ „Алмаз”

3 – ПП «Продукти»

4 – ТОВ „Гелєо”

5 – КМП „Сарепта і К”




- Стратегія оптимальних витрат




- Сфокусована стратегія низьких витрат






Підприємства кластеру В

6 – ТОВ „АіФ”

7 – ПП „Санлайт”

8 – МП ТОВ „Фірма Лія”

9 – ТОВ „Кольрабі”

10 – ТОВ „Ефект”

11 – ПП «Сокол»

12 – ТОВ „Крила”

13 - ТОВ „Айден-2000”




- Сфокусована стратегія диференціації




- Стратегія захисту „витрат о