Реферат: Стратегічний план економічного розвитку м. Тростянець

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

м. Тростянець

Підготовлено

Комітетом стратегічного планування

за підтримки




Проект

«Економічний розвиток міст»





березень 2008 р.
Зміст:


ВСТУП 4

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ 5

^ SWOT- АНАЛІЗ 6

ПЛАНИ ДІЙ 11

Розвиток малого і середнього підприємництва 12

Розвиток комунальної інфраструктури 16

Залучення інвестицій 22

Пріоритети 26

^ УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ 30


Додатки:

ПРОЕКТНІ ЛИСТКИ


Примітка:

ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ

ЗВІТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ

^ СПИСОК ЧЛЕНІВ ЕКСПЕРТНОГО КОМІТЕТУ

видані окремо


ВСТУП


Влітку 2007 року лідери громади міста Тростянець підтримали необхідність створення стратегії економічного розвитку території. Міський голова Юрій Бова запросив більше 20 представників місцевої бізнес спільноти, підприємницьких та ділових кіл, громадських організацій, провідних спеціалістів органів місцевого самоврядування утворити в місті Експертний комітет (ЕК), перед яким було поставлене завдання - дотримуючись певного структурованого процесу, розробити економічну стратегію розвитку території (міста та району).

Стратегічний план економічного розвитку Тростянця створювався за підтримки проекту «Економічний розвиток міст» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів ЕК. Очолив експертний комітет міський голова.




На першій стадії процесу було проведено «сканування середовища» і виконано базовий аналіз ситуації у місті та районі.

Спеціалісти міської та районної ради за участю консультантів проекту підготували Профіль громади, який містить інформацію про демографічну ситуацію у місті, трудові ресурси, заробітну плату, зайнятість населення та безробіття, стан економіки, розвиток бізнесу, місцеву комунальну та технічну інфраструктуру, основні параметри бюджету міста, довкілля та умови життя. Першоджерелом для такої інформації слугували дані подані виконавчими органами міської та районної ради, Центром зайнятості, відділом статистики та іншими установами.

Представниками громадськості за допомогою членів Експертного комітету було проведено опитування роботодавців на 29 ти різних підприємствах великого, малого та середнього бізнесу, які працюють у різних секторах економіки. Опитування мало на меті дізнатися про ставлення респондентів до ситуації у місті, про проблеми, які вони вважають найбільш серйозними, про їхні очікування та плани на майбутнє. Результатом проведених опитувань став документ – «Вивчення думки підприємців».

Існування фундаментальної бази (Профілю громади, «Вивчення думки підприємців») відіграло важливу роль у виборі критичних питань - чинників економічного розвитку краю, на яких зосередився Стратегічний план, а саме: (1) розвиток малого і середнього підприємництва; (2) розвиток комунальної інфраструктури; (3) залучення інвестицій.

У листопаді 2007 року ЕК провів SWOT-аналіз. Комітет проаналізував сильні та слабкі сторони міста (внутрішні чинники) і оцінив позицію міста у контексті аналізу зовнішніх чинників - можливостей і загроз. Члени Експертного комітету сформулювали стратегічне бачення майбутнього Тростянця, яке стало вступом до Стратегічного плану економічного розвитку. Результати SWOT - аналізу та формулювання стратегічного бачення були обговорені та схвалені ЕК 13 грудня 2007року. Експертний комітет обговорив поточний стан стосовно кожного з вищезгаданих критичних питань і досягнув консенсусу щодо кроків, які має зробити місто, підприємства, бізнес, громадські організації та інші активні учасники та партнери, щоб покращити ситуацію у цих питаннях. Крім членів ЕК у засіданнях приймали участь працівники виконавчих органів міської та районної ради, підприємств, громадських організацій, органів державного управління, а також фахівці в певних галузях, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань.

У період з грудня 2007 року по січень 2008 року силами членів ЕК були підготовлені Плани дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем. Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану. Стратегічний план економічного розвитку міста є перспективним. План визначає кроки щодо розвитку малого та середнього бізнесу, комунальної інфраструктури та розширення інвестиційних можливостей.

У плані робиться наголос на створенні співпраці між міською владою та підприємцями, на активізації процесу залучення інвестицій та розвитку малого бізнесу, пошуку шляхів покращення якості життя. У процесі впровадження плану буде розроблено багато документів, створюватимуться інформаційні бази, виникатимуть спільні проекти та нова діяльність. Усе це вестиме до поліпшення бізнес середовища та збільшення інвестицій, зростання бізнесу, формування нових правил життя, пошуку шляхів розвитку комунальної інфраструктури.

З самого процесу планування в цілому, та з остаточного Стратегічного плану економічного розвитку випливає кілька важливих висновків.

1. Представники місцевої влади, місцеві громадські лідери та бізнес спільнота відчувають свою відповідальність за майбутнє міста. Вони готові присвятити свій час та наявні ресурси досягненню такого майбутнього, яке разом визначили й окреслили в Стратегічному плані.

2. Питання розвитку малого та середнього підприємництва, комунальної інфраструктури, залучення інвестицій є взаємопов’язаними, тому вимагатимуть комплексного підходу до їх вирішення.

3. Тростянець має потенціал розвитку, хоча і має багато проблем. Лише наполегливість, співпраця та відданість всіх лідерів громади забезпечать реальне досягнення стратегічних цілей плану економічного розвитку .

Успіх упровадження залежатиме від відповідальності за нього людей, які були членами ЕК, а також усіх інших, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення. Тому рекомендується у найближчий час сформувати Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів ЕК та керівництва міської та районної влади. Завданням КУВ буде здійснення моніторингу виконання кожної оперативної цілі (конкретного проекту) Стратегічного плану.
^ СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ



Тростянець – шоколадна столиця України, прадавня українська земля, мальовничий край чистих озер та унікальних пам’яток архітектури


Місто з досвідом залучення іноземних інвестицій,

давніми традиціями в галузі харчової, переробної, деревообробної та машинобудівної промисловості,

важливий залізничний та автомобільний транспортний вузол


Екологічно чисте місто, яке формує сприятливі умови для розвитку бізнесу та відпочинкового туризму,

інвестицій у традиційних та інноваційних галузях


Край працьовитих і талановитих людей, які прагнуть жити у впорядкованому місті з високим рівнем життя і добробуту та відповідальною владою




Коментарі

Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, як місто має виглядати в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до стратегічного плану економічного розвитку. Воно пояснює вихідну позицію, з якої члени ЕК розпочинають створення плану.

Запропоноване формулювання бачення містить ідеї, які члени ЕК вважали найважливішими для майбутнього Тростянця, а саме: збереження традиційних галузей промисловості, використання у своєму розвитку такого пріоритету як наявність залізничного та автомобільного транспортного вузла, багаторічний досвід роботи з великим іноземним інвестором, мальовничу природу території. Громада міста розуміє необхідність робити все, щоб активізувати малий бізнес, розвивати сучасні інноваційні технології, диверсифікувати сфери підприємництва та цілеспрямовано залучати потоки іноземних інвестицій задля економічного зростання краю та підвищенню якості життя місцевої громади, зберігаючи при цьому екологічну чистоту території та привабливість для відпочинкового туризму.


16 учасників, 16 листопада 2007 р., 12:00

^ SWOT- АНАЛІЗ


Зустріч комітету для проведення аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників відбулася у п’ятницю, 16 листопада 2007 року. У зустрічі взяли участь 16 членів ЕК та запрошених. Учасники провели SWOT-аналіз - обговорили сильні та слабкі сторони Тростянця, можливості та загрози стосовно кожного з критичних питань окремо. Результати роботи ЕК є відкриті для подальшого обговорення і внесення можливих коректив, у остаточній версії вони стануть довідковим документом. За своїм призначенням SWOT-аналіз є «інструментом» ЕК для підготовки реалістичних планів дій, в яких поряд із середньостроковими стратегічними цілями будуть визначені короткострокові оперативні цілі та проекти. Упровадження цих проектів повинно, з одного боку, усунути слабкості міста з одночасним посиленням його сильних сторін, а з другого – повною мірою скористатися сприятливими можливостями, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх сил. Основна увага ЕК приділятиметься слабким сторонам, оскільки саме визначення стратегій та тактик їх подолання є основою для підготовки плану дій


^ АНАЛІЗ ВНУТРІШНІХ ЧИННИКІВ:
СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ

Критичне питання А:

Розвиток малого і середнього підприємництва

Сильні сторони

Наявність короткострокового плану заходів з розвитку підприємництва

Започаткована робота Дозвільного центру районного підпорядкування для підприємців

Існування вільних земельних ділянок придатних для ведення бізнесу

Розроблені процедури надання землі у власність під об’єктами нерухомості для бізнесу. у розстрочку

Широке поле діяльності для розвитку бізнесу,

Наявність вільних ринкових ніш у сфері послуг та переробки

Значний резерв у розвитку споживчого ринку

Наявність діючої громадської організації «Спілка підприємців Тростянця» та її співпраця з владою

Позитивна динаміка зростання бізнесу

Місцевою спілкою підприємців у співпраці із міською радою планується створення Агентства регіонального та місцевого розвитку


Слабкі сторони

Низький рівень розвитку малого бізнесу, особливо у виробничій сфері, у галузі переробки та послуг

Недостатня кількість у міській раді посад та фахівців з питань розвитку підприємництва

Районний дозвільний центр не орієнтований на підприємця як клієнта

Низький рівень знань і навичок у сфері підприємництва

Відсутність бізнес орієнтованої інформації про наявні ресурси для бізнесу, стан ринку, нормативно правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність тощо

Недостатня робота районного Дозвільного центру та його співпраця із міською радою.

Застарілий Генплан, відсутність затверджених меж міста

Жорсткі умови кредитування

Висока вартість кредитних ресурсів


Критичне питання В:

Розвиток комунальної інфраструктури

Сильні сторони


Виготовлені проекти на реконструкцію центральної водонапірної башти, будівництво головного каналізаційного колектора, введення енергозберігаючих технологій в центральній частині міста

Наявність достатньої кількості водних ресурсів

Житловий фонд переведено на індивідуальне опалення

Централізовано виконуються роботи щодо благоустрою міста та місць відпочинку

Наладжується робота по вивезенню сміття з приватного сектору та багатоповерхівок

Почались роботи по зовнішньому освітленню міста

Є взаємодія між міською владою та комунальними підприємствами

Здійснюється (поетапно) капітальний ремонт доріг

Наявність інноваційних та енергозберігаючих технологій

Реформування підприємств житлово-комунального господарства

Здійснюється ремонт комунального готелю

Рівень сплати мешканцями за спожиті житлово-комунальні послуги складає біля 100%.


Слабкі сторони

Недостатня якість послуг у сфері ЖКГ

Водозабір забезпечує недостатню якість води

Недостатня якість води у мережах водопостачання

Висока енергоємність системи водопостачання та водовідведення

Знос основних фондів у сфері обслуговування ЖКГ більше 70%

Застаріла матеріально технічна база комунальних підприємств

Тарифи за надання комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) не покривають собівартості

Термін використання звалища ТПВ закінчується через його перевантаження

Відсутність системи переробки та сортування ТПВ

Низький рівень забезпеченості будівель центральною каналізацією (значне перевищення забезпеченості центральним водопостачанням над центральним водовідведенням)

Нестача кваліфікованих кадрів у системі ЖКГ

Недосконалість законодавства щодо забезпечення житлово-комунальної сфери

Поганий стан доріг у мікрорайонах приватного сектору

Недостатність фінансових ресурсів для поточного та капітального ремонту ЖКГ

Відсутнє обіцяне фінансування державних проектів (субвенції)

Відсутність інвесторів в комунальну сферу та інвестування в галузь

Відсутня система по роботі з інвестором у сфері ЖКГ

Відсутність взаємодії місцевих гілок влади – міста та району при вирішенні проблем у галузі ЖКГ

Низький рівень поінформованості населення про проблеми у ЖКГ


Критичне питання С:

Залучення інвестицій

Сильні сторони:

Вдале географічне розташування

Збережено потужності на промислових підприємствах

Наявність промислових та виробничих традицій

Наявність навчально - консультативного пункту Національного Технічного університету “Харківський політехнічний інститут”

Наявність у місті важливого вузлового залізничного центру

Через місто проходить автомобільний шлях національний державного значення

Наявність земельних ресурсів для створення нових підприємств

Позитивне ставлення до інвесторів з боку міської влади та громади

У місті є досвід по залученню іноземних інвестицій

Є наміри створити у місті Агентство регіонального та місцевого розвитку

Прибутковість місцевих підприємств зростає

Існує багато ніш для вкладання капіталу

Зростає якість та конкурентоспроможність продукції на підприємствах міста

Існує надлишок відносно недорогої кваліфікованої робочої сили


Слабкі сторони

Відсутність взаєморозуміння між містом та районом з питань залучення інвестицій

Незадовільний стан соціальної інфраструктури (клуби і музей)

Застаріле обладнання, споруди, комунальні мережі

Незадовільний стан доріг поза центром міста

Незадовільний рівень кваліфікації працівників вищої ланки у малому та середньому бізнесі

Брак висококваліфікованих кадрів та спеціалістів

Застарілий Генеральний план

Межі міста не відповідають юридично затвердженим

Відсутність зібраної інформації про вільні земельні ділянки та приміщення

Брак інформації необхідної для інвестора

Відсутність будь якого центру чи структури по роботі із залученням інвестицій

Відсутність спеціалістів чи консультантів, що професійного працюють з інвестором

Відсутня цілеспрямована робота органів влади із залучення інвестицій та формування сприятливого інвестиційного клімату

Не сформована концепція та програма залучення інвестицій

Не оформлені належним чином має інвестиційних пропозицій

Відсутність сформованого інвестиційного продукту та незадовільна промоція міста

Спостерігається швидкий процес «старіння населення»

Відсутність сайту міста, публікацій про інвестиційні можливості

Вільні земельні ділянки не підготовлені для інвесторів

Відсутність зв’язку із національними інституціями по залученню інвестицій

Відсутність житлового будівництва

Не проведена інвентаризація муніципального майна

Не вивчені можливості передачі майна інвесторам



^ АНАЛІЗ ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ:
СПРИЯТЛИВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ

Критичне питання А:

Розвиток малого і середнього підприємництва

Сприятливі можливості

Технічний прогрес у галузі енергетики (поширення альтернативних видів енергії)

глобалізація (позитивні аспекти)

Вступ України в СОТ, ЄС та ін (позитивні аспекти).

Можливі позитивні зміни в законодавстві

Реформа місцевих фінансів і територіально-адміністративна реформа (позитивні наслідки)

Розвиток освітньої інфраструктури та якості освіти

Активізація місцевого лобі в органах державної влади та управління

Отримання дешевих зовнішніх кредитів

Розробка та активне впровадження стратегій розвитку на національному та регіональному рівнях

Політична стабільність в країні

Загрози

Вступ України до СОТ, ЄС (негативні аспекти)

Глобалізація (негативні аспекти)

Подорожчання енергоносіїв та пального (і, як наслідок, комунальних послуг та витрат на транспортування)

Можлива нестабільність політичної ситуації, нестабільне й непередбачуване законодавство

Можливі аварії техногенного характеру

Нестабільність валюти (особливо для експортерів – падіння курсів іноземних валют)

Агресивна конкуренція сусідніх міст (створять кращі умови для ведення бізнесу)

Відсутність прогресивних змін (або регресивні зміни) законодавства, зокрема, до Бюджетного, Податкового, Митного і Земельного кодексів та інших законодавчих актів у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування (наприклад скасування системи спрощеного оподаткування для малого бізнесу)

Критичне питання В:

Розвиток комунальної інфраструктури

Сприятливі можливості

Участь комунальних підприємств міста у загальнодержавних програмах

Позитивні зміни у законодавстві

Членство в Асоціації міст України

Створення конкуренції на ринку комунальних послуг ( в т.ч. обслуговування та ремонту житла)

Отримання зовнішніх фінансових ресурсів на впровадження європейських екологічних проектів та модернізацію комунальної сфери

Загрози

Складний механізм доступу до централізованих капіталовкладень

Низький рівень оплати у комунальній сфері

Складні механізми іпотечного кредитування

Високі позичкові ставки («дорогі» кредити) у фінансових установах

Популізм центральної влади

Нестабільність законодавства

Інфляція та подорожчання енергоносіїв

Запровадження високих норм та стандартів у галузі екології без фінансових компенсаторів

Критичне питання С:

Залучення інвестицій

Сприятливі можливості

Вступ України до СОТ, НАТО, ЄЕП, ЄС (позитивні аспекти)

Зростання іміджу, посилення інтересу до України

Великий потенціал ринку збуту в Україні

Глобалізація (рух інвесторів на Схід)

Позитивне ставлення державної влади до інвесторів

Прийняття прогресивних змін до законодавства України, зокрема Бюджетного, Податкового, Митного і Земельного кодексів та інших законодавчих актів у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування

Розробка та активне впровадження стратегій розвитку і залучення інвестицій на національному та регіональному рівнях

Децентралізація управління

Будівництво сучасних транспортних магістралей поблизу міста

Стабілізація політичної ситуації в Україні

Стабільність гривні


Загрози

Відсутність перспективи вступу України до СОТ, НАТО, ЄС, ЄЕП

Складні митні процедури (корупція, бюрократія)

Відсутність національної системи залучення та гарантування інвестицій

Страх національного бізнесу перед конкуруючими іноземними інвесторами, його активний супротив

Подорожчання енергоносіїв та пального

Можлива нестабільність політичної ситуації, нестабільне й непередбачуване законодавство

Нестабільність валюти (особливо для експортерів – падіння курсів іноземних валют)

Реформа місцевих фінансів і територіально-адміністративна реформа (можливі негативні наслідки)

Відтік людських ресурсів, молодь залишає місто через відсутність перспектив

Популізм національного уряду, орієнтація державного бюджету на соціальну сферу

Подальша централізація державного управління

Неприйняття прогресивних змін до законодавства України, зокрема Бюджетного, Податкового, Митного і Земельного кодексів та інших законодавчих актів у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування

Дестабілізація політичної ситуації в Україні

Перманентні намагання державної влади проводити реприватизації

Погіршення іміджу держави

Численні невдалі приклади інвестування в Україну

Повільні зміни ментальності

Дестабілізація фінансового ринку




^ ПЛАНИ ДІЙ

Стратегічний план економічного розвитку є продуктом спільного вибору лідерів громади Тростянця і досягнутого консенсусу. В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.

Три критичних питання – розвиток МСП, розвиток комунальної інфраструктури, залучення інвестицій – були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращення конкурентної позиції міста. Плани дій розроблялися членами Експертного комітету, а до створення механізмів (заходів) їх конкретної реалізації залучалися відповідні виконавчі органи та спеціальні служби, особи, які мають професійні знання чи досвід у відповідній сфері, або до службової компетенції яких входить відповідне питання.

Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні майбутнього зростання міста та на відібраних критичних питаннях.

Розвиток МСП та залучення інвестицій належать до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевої економіки. Критичне питання, пов’язане з залученням інвестицій, віддзеркалює очікуваний потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження стратегії. Розвиток комунальної інфраструктури – забезпечує умови проживання людей у місті і є важливою складовою успіху, базою розвитку підприємництва та зростання інвестиційної привабливості міста.





^ Критичне питання A Розвиток малого і середнього підприємництва


Малий та середній бізнес бере на себе більшу частину наповнення споживчого ринку, формує конкурентне середовище та надає йому гнучкості, він швидко реагує на зміни, заповнює прогалини в економіці і, що дуже важливо, вирішує соціальну проблему - створює більшу частину робочих місць. Разом з тим, розвиток малого і середнього підприємництва залежить від великої кількості різноманітних факторів і особливо, від місцевого бізнес-клімату та сформованої інфраструктури його підтримки.

Тростянець потребує серозної роботи з розвитку підприємництва. В основі успішної стратегії економічного розвитку міста лежить такий бізнес-клімат, який сприятиме створенню нових фірм та розширенню існуючих, залученню інвестицій, появі нових робочих місць, збільшенню самозайнятості населення, зростанню доходів та рівня життя жителів.

Сприятливий бізнес-клімат міста має бути результатом наполегливої праці влади в напрямку розвитку інфраструктури підтримки підприємництва, налагодження взаєморозуміння між усіма гілками влади та бізнес спільнотою. Тому бізнес клімат можна поліпшити, здійснюючи більш дієву комунікацію між двома згаданими сторонами шляхом проведення регулярних зустрічей між підприємцями та представниками влади, спільного проведення круглих столів, обговорення перешкод на шляху малого бізнесу та виявлення його потреб.

Надзвичайно важливою підтримкою для бізнесу є забезпечення єдиного бізнес простору і налагодження вільного доступу до інформації про наявні будівлі, офісні приміщення, споруди, земельні ділянки, всю «тверду» інфраструктуру, проектні обмеження, власність, існуюче правове поле, нормативні акти що стосуються підприємницької діяльності, тощо. Збільшення відкритості місцевої влади при відчуженні комунального нерухомого майна, наприклад, шляхом проведення відкритих аукціонів могло б сприяти зростанню частки малого та середнього бізнесу в структурі міської економіки. Така інформація може публікуватися у пресі, бути розміщена на веб сайті чи веб порталі міської ради, а ще краще – у вигляді єдиної геоінформаційної системи з так званими бізнес-додатками. Ряд міст в Україні вже розпочали роботу над створенням високотехнологічних тривимірних ГІС - систем для своїх територій, що включають тривимірну цифрову модель міста з усією необхідною інформацією (базами даних).

Інформаційна, консультативна та дорадча допомога може надаватись малому бізнесу через створену інформаційну службу, бізнес центр чи центр розвитку бізнесу, які з досвіду інших міст діють на базі муніципальних підприємств чи громадських організацій. Але тут варто подбати про фінансове забезпечення таких структур та підготовку чи залучення кваліфікованих спеціалістів.

Часто, міські ради, плануючи розвивати малий і середній бізнес, розробляють довготермінові програми його підтримки. Ці програми встановлюють пріоритети розвитку та економічні інструменти підтримки тих чи інших сфер. Великою «нішею» для розвитку малого і середнього підприємництва є сфери переробки, обслуговування, побутові послуги та туризм.

Відомо, що туризм є однією з найбільш динамічних і конкурентних галузей. Але якщо місто хоче бути включеним до туристських маршрутів, воно повинно запропонувати цілий ряд конкурентних «туристичних продуктів» і послуг щодо забезпечення життєво необхідних потреб та комфортності для гостей міста. Природні та історичні фактори існують: околиці Тростянця – мальовничі та екологічно чисті, а також ряд пам’яток архітектури міста, можуть, при належній підготовці, «притягнути до себе» відповідну категорію туристів, однак, щоб реалізувати цей проект слід зробити чимало і у сфері розвитку інфраструктури, і особливо, реклами та промоції. Але на це потрібно немалі кошти, тому місту варто визначитись з пріоритетами. Пошук нових, творчих підходів до перетворення міста і території, що його оточує, на популярне місце відпочинку для чітко визначених груп споживачів на ринку туристських послуг особливо вимагає спільних зусиль місцевої влади (як міської, районної так і обласної) та малого бізнесу.





План дій^ А:


Стратегічна ціл^ Критичне питання B Розвиток комунальної інфраструктури

Термін «інфраструктура» описує комплекс технічних засобів, необхідних для надання основних послуг місту. Інфраструктура включає системи водопостачання і водовідведення, очисні споруди, системи енерго-, тепло- і газопостачання, автошляхи, системи зв’язку і громадський транспорт. Технічне обслуговування, підвищення якості та ефективності надання комунальних послуг вимагає інвестицій, проте обмежені фінансові ресурси як у місцевому, так і в державному бюджеті не дозволяють швидко покращити ситуацію. Можливим рішенням цієї проблеми є ретельна підготовка проектів для зовнішнього фінансування, підготовка об’єктів для передачі у концесію, визначення послуг, які мають бути приватизовані, для залучення фінансово міцних інвесторів.

Якість комунальної інфраструктури має безпосередній вплив на якість життя – важливий чинник не тільки для самих мешканців міста, але й для роботодавців. Комунальна інфраструктура вимагає суттєвого покращення, адже розвиток економіки міста не може відбуватись без розвитку комунальної інфраструктури. Проблеми у цій сфері приносять незручності не тільки для мешканців, а й суттєві збитки для підприємців і є складовою факторів, що формують бізнес клімату.

Розпочати слід з глибокого аудиту діяльності комунальних підприємств, вивчення питання зменшення собівартості послуг, підвищення їх якості та можливої приватизації деяких КП. Місто потребує чистої питної води та оновлених мереж водопостачання, впровадження енергозберігаючих технологій. Вкрай необхідно залучити кошти на реконструкцію центральної водонапірної башти, на будівництво головного водозабору, каналізаційного колектора на очисні споруди насіннєвого заводу та сміттєсортувально-переробного заводу. Існуюча сьогодні проблема з утилізацією сміття дозволяє говорити про можливу перспективу використання біогазу, що утворюється у результаті його захоронення. Однак, при виборі варіанту утилізації ТПВ, можливо (замість захоронення з відбором біогазу) запропонувати спалювання сміття, але варто передбачити можливість використання енергії, що утворюється при його термічній обробці для комунальних потреб. Це дозволить підвищити рентабельність комунальних підприємств, але у такому випадку питання слід вивчати значно глибше, враховуючи не тільки фінансово-економічні, а й екологічні параметри. Не слід мати ілюзій, що лише покращення ефективності робити комунальних підприємств дозволить суттєво вплинути на ситуацію в комунальній сфері міста, де знос основних засобів сягає критичних величин. Виважена тарифна політика, залучення інвестицій (особливо у енергоощадні технології), пошук зовнішніх фінансових ресурсів – ось кроки, що мають бути зроблені найближчим часом. У якій пропорції ці фактори будуть задіяні – прерогатива міської ради. Як варіант, можливо спробувати використати передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» механізм самооподаткування населення, однак, зважаючи на порівняно низький життєвий рівень більшості мешканців та патерналістську ментальність це зробити успішно у найближчі роки навряд чи вдасться. Також, можливим є варіант передачі деяких КП у концесію.

Не варто покладати значні сподівання на швидке покращення ситуації у комунальній сфері лише за рахунок фінансування заходів з його модернізації за рахунок міського бюджету, адже відомо, що кошти, які скеровуються на цю галузь та її розвиток з так званого «другого кошика» та, зокрема бюджету розвитку, не відповідають реальній потребі галузі. У свою чергу, основним джерелом доходів, що формують бюджет розвитку більшості міст України є кошти, що отримуються внаслідок відчуження комунального майна (в основному: земля, споруди), а цей ресурс є небезмежний. Місцеві податки і збори також можуть стати джерелом ресурсів для покращення ситуації з фінансуванням комунальної сфери, однак найближчим часом, навіть якщо суттєво покращити ефективність їх збору, не вдасться отримати потрібні ресурси. Швидше за все, лише прийняті на державному рівні зміни до законодавства, зокрема Бюджетного (перерозподіл коштів між центральним і місцевим рівнями влади) та Податкового кодексів (наприклад, з введенням податку на нерухомість) можуть дати швидкий позитивний результат. Доцільно зробити обрахунок ефективності деяких проектів модернізації міської інфраструктури із залученням кредитних ресурсів. Наприклад, придбання енергоощадних (світлодіодних або натрієвих) ламп для вуличного освітлення разом із встановленням багато тарифних лічильників електроенергії. До цього проекту можна було б на основах партнерства долучити і представників місцевого бізнесу.

З метою виділення додаткових інвестиційних субвенцій та дотацій місту слід активніше працювати із регіональними та центральними органами влади. Також, варто активізувати пошук зовнішніх фінансових ресурсів (проекти, ґранти тощо).




План дій В :


Стратегічна ціль

В.1. Реформування житлово-комунального господарства міста


Оперативні цілі:

В.1.1 Розробити та впровадити програму енергозбереження

Виконавчі органи міської ради та комунальні підприємства разом з іншими установами, організаціями розробляють і впроваджують програму «Енергозбереження»

B.1.1.1. Вивчити кращий досвід, що існує в інших містах

В.1.1.2. Провести енергоаудит

В.1.1.3. Визначити найбільш енергоефективні проекти

В.1.1.4. Розробити концепцію та план заходів щодо поетапного оновлення основних фондів на наступні 15 років та програми і плани здійснення капіталовкладень, будівельно-монтажних робіт

В.1.1.5. Створити «револьверний» фінансовий механізм, який дозволить зекономлені у результаті впровадження найбільш високоефективних проектів кошти виділяти для реалізації наступних проектів


Відповідальні: виконавчий комітет міської ради, заступники міського голови, керівники комунальних підприємств.


В.1.2 Розробити та впровадити програму покращення якості питної води

Виконавчі органи міської ради та комунальні підприємства разом з іншими установами, організаціями удосконалюють і впроваджують програму «Питна вода»

В.1.2.1. Розробити проект будівництва центрального водозабору по вул. Фурманова.

В.1.2.2. Розробити проект будівництва станції підготовки питної води для забезпечення її відповідності стандартам (очистка від небажаних хімічних елементів, зокрема заліза)

В.1.2.3. Визначитись з механізмом фінансової співучасті місцевих та державного бюджетів щодо реалізації проекту

В.1.2.4. Ввести в експлуатацію центральний водозабір та станцію підготовки питної води

В.1.2.5. Розробити проект повної модернізації водопровідної мережі, виготовити необхідну проектно-кошторисну документацію

В.1.2.6. Розробити план прокладання нових мереж водопостачання у приватному секторі.

В.1.2.7. Провести інформаційну кампанію з метою дольової участі мешканців у розвитку водопровідних та каналізаційних мереж в мікрорайонах малоповерхової житлової забудови (приватний сектор)

В.1.2.8. Розробити план та провести поетапну заміну внутрішньо будинкових труб водопроводу на пластикові

В.1.2.9. Поступово забезпечити весь житловий фонд, який має потребу, питною водою та каналізаційними мережами


Відповідальні: виконавчий комітет міської ради, заступник міського голови, інженерно-технічний апарат управління житлово-комунальних підприємств


В.1.3. Удосконалити систему збору та утилізації ТПВ

Міська рада та виконавчий комітет розробляють та впроваджують заходи на підставі пропозицій районної СЕС, жителів міста для забезпечення ефективного поводження з побутовими відходами

В.1.3.1. Вивчити досвід інших міст України щодо впровадження системи роздільного збору ТПВ

В.1.3.2. Розробити та прийняти нові редакції положень про благоустрій і утримання території міста

В.1.3.3. Забезпечити безумовне дотримання існуючого законодавства у сфері дотримання санітарно-гігієнічних норм і стандартів, зокрема щодо екології та поводження з ТПВ

В.1.3.4. Розробити методичну програму та запровадити у навчальних закладах міста факультатив з екології довкілля та поводження з твердими побутовими відходами (екскурсії, зустрічі на комунальних підприємствах тощо)

В.1.3.5. Придбати та встановити необхідну кількість урн для сміття, до цієї роботи залучити підприємства та підприємців

В.1.3.6. Організувати ряд інформаційних кампаній, зокрема щодо організації роздільного збору ТПВ

В.1.3.7. Запровадити 100% вивезення відходів з приватного житлового сектору

В.1.3.8. Запровадити роздільний збір відходів. Активізувати роботу підприємств зі збору вторинної сировини, скла, пластиків, паперу та переробки харчових відходів

В.1.3.9. Розробити систему заохочення мешканців міста до вивезення та роздільного збору відходів

В.1.3.9. Визначити пункти збору небезпечних відходів (відпрацьовані джерела світла газорозрядного типу, кінескопи, автомобільні ак