Реферат: М. Ізмаїл 2009 з м I с т

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ ТА ДИТЯЧОЇ


ТВОРЧОСТІ ім. А.П. Гайдара


З В І Т

про велосипедну туристичну подорож
четверТої категорії складності


по Українським (Східним) Карпатам
(Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області)


здійсненної в період з 5 по 18 серпня 2009 р.


^ Маршрутна книжка № 84/2009

Керівник групи : Михайленко Тарас Анатолійович


Маршрутно-кваліфікаційна комісія розглянула звіт і вважає, що похід може бути зараховано всім учасникам та керівнику як___________________________ категорія складності.

Звіт використовувати (зберігати) в

___________________________________________________________________________________


“_____”__________________200__ р. Підпис Голови МКК __________________________





ІЗМАЇЛЬСЬКА ГРОМАДСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ

^ м. Ізмаїл - 2009




З М İ С Т


- 2 -


З М І С Т



Організація спортивного походу (анотація)………………………….

……4

Додаткові дані про похід………………………………………………...

.…...6

Склад групи………………………………………………………………

……8

Відомості про район подорожі………………………………………….

……9

Технічний опис маршруту (картографічний матеріал, фотозвіт):………

…..12

Графік руху …………………………….………………………………...

…..13

Під’їзд та підготовка маршруту,неділя-вівторок 02-04.08.2009 р. ..……………………

16

І-ий день, середа 05.08.2009 р. ..…………………………………..……….………...……......

18

ІІ-ий день, п’ятниця 07.08.2009 р. ……………………………..……...…...………………..

22

ІІІ-ій день, субота 08.08.2009 р. ..…………………………………………..…………….......

26

IV-ий день, неділя 09.08.2009 р. ……………………………………..…………......................

34

V-ий день, понеділок 10.08.2009 р. ……..…….………………………………...…………….

39

VI-ий день, середа 12.08.2009 р. ………………………………………...………...………….

47

Технічний день, четвер 13.08.2009 р. ………………………………….....………………..

55

Напівдньовка, п’ятниця 14.08.2009 р. ………………………………….....………………..

59

VІІ-ий день, субота 15.08.2009 р. ...……………………………………..……………………

62

VІІІ-ий день, неділя 16.08.2009 р. ...……………………………………..……………………

68

ІХ-ий день, понеділок 17.08.2009 р. …………………………………………….……………

77

Х-ий день, вівторок 18.08.2009р. …………………………………………….………………

82







Підсумки та рекомендації ...……………………………………………

…. 87

^ Додатки,

(список групового та особистого спорядження, ремонтний набір, тощо) …....


…. 89


Маршрутна документація……………………………………………… .… 93



3 —



^ Організація спортивного походу


- 4 -

Головна ідея походу:


— в спортивному плані – проходження маршруту по найменш заселеній частині Східних Карпат по висотам найбільш значущих водозборів: Черемошу, Білої та Чорної Тис, Прута. Походу передував маршрут третьої категорії складності по плавневім ділянкам Дністра та Дунаю, та маршрут першої категорії складності, проведений в міжсезоння;

— в тактичному плані – з огляду на матеріальне становище групи, відсутність можливості вільного придбання проїзних документів до початку походу та з місця його закінчення, було розроблено дві нитки основного маршруту і, відповідно, запасні варіанти до них;

— в пізнавальному плані район цікавий багатою історією, етнографією, природознавством: Державний ландшафтний заказник «Буковий праліс Цецено» (Чернівці), Ботанічний сад Чернівецького держуніверситету, Берегометський парк (цінні екзотичні породи дерев), «Дубовий праліс дуба скельного» (Валя Кузьминська), «Скелі «Протяте каміння» (рідкісна пам’ятка форм вивітрювання 3,5 км від пер. Немчич, г. Бозна), скеля «Кам’яна багачка» (с. Усть-Путила), музей-садиба Ю. Федьковича (смт. Путила), музей І. Франка (с. Лолин)


Під’їзди до початку та кінця маршруту:

— відносно першого варіанту основного маршруту – під’їзди не мають складності. До Ужгорода,як і до Чернівців можна відносно спокійно дістатись з любого обласного центру України. Єдина проблема з попередньою закупівлею білетів у сезон відпусків, та тим, що потяги з Чернівців у Одеському напрямку ходять один раз на два дні.

— починати маршрут другого варіанту – краще від районного центру Коломия, до якого також можна спокійно дістатись потягами від Івано-Франківська, чи Чернівців. Ми починали маршрут з Гвіздеця з огляду на те, що в ньому мешкає наш старий туристський товариш, у якого можна підготуватись до початку маршруту, не завдаючи собі клопоту з місцем ночівлі та зручностями зборів і підготовки велосипедів;

— від закінчення маршруту – є автобусне та залізничне сполучення і з Івано-Франківськом, і зі Львовом;

— на аварійні випадки – під час проходження маршруту, група може розраховувати тільки на автобусне сполучення на Коломию та Чернівці в першій половині маршруту та на єдиний потяг Львів –Чернівці в його середині. На сам кінець маршруту – знову ж таки, тільки автосполучення на Долину або Хуст.


^ Обрана нитка маршруту за другим основним варіантом базувалась на питаннях пов’язаних з транспортуванням велосипедів та відсутністю білетів в потрібних нам напрямках.


^ Аварійні виходи з маршруту і його запасні варіанти викладені на “Оглядовій карті”.


Зміни до маршруту – район масиву Чорногора був пройдений запасним варіантом із-за різкого погіршення погодних умов та повної відсутності можливості велосипедного руху в верхів’ях річок Білий та Чорний Черемош на якому базувалась перша половина нитки маршруту.


^


Організація спортивного походу ст. 5 з 93


ДОДАТКОВІ ДАНІ ПРО ПОХІД


- 6 -



Організація:

Спортивно-туристський клуб «АЛЬГАДРА», 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 20, Тел.: 2.24.12.







Кількість учасників:

5 чоловік.







^ Параметри походу:




Вид туризму

Категорія складності

^ Протяжність активної частини, км/Набір висоти, м

Тривалість

Термін проведення

Загальна

Ходових днів

Велосипедний

четверта

618/7336

14

10/2

5 – 18.VIІ.




Район, підрайон:
^ Східні (Українські) Карпати (Полонинсько-Чорногорська, Вулканічна частина)



Нитка маршруту:
^ Гвіздець – Коломия – пер. Надкосовський (504) – Косів – пер. Буковецький (810) – Криворівня –
Довгопілля – Яблуниця – р. Срібник – хр. Пнів’є – Буркут – Шибене – оз.. Маричайка – г. Піп Іван – г. Туркул –

г. Говерла – Луги – Рахів – р. Косівка – пер. 1067 – Косівська поляна – пер. Клевка (867) - Кобилецька поляна –

^ Глибокий потік – Дубове – Усть Чорна – Руська Мокра – пер. Прислоп (946) – Колочава – Синєвір – Міжгір’я –

Майдан – Торунь – пер.Торунський (941,6) – Вишків – пер. Вишківський (986) – Мислівка – Шевченко – Лолин – Спас

– ^ Рожнятів – Брошнів-Осада – Калуш

Запасні варіанти :

ІІ

^ Устерики – Красноілля – Верховина – Ільці – Зелена

ІІІ

Голошина – р. Гостовець – ур. Ризовата – пол.. Берегово – хр. Пнів’є

VI

^ Шибене – Зелене – Ільці – Кривопілля – пер. Кривопільський

VIІ

пер. Кривопільський – Ворохта – Татарів – Яблуниця – пер. Яблунівський – Ясиня – Рахів

ІХ

рад вихід: Синевир – Синевирська поляна – Синевир













^ Аварійний варіант :




Групою можуть використовуватись сполучення:




- автобусні: Ужгород – Львів; Ужгород – Івано-Франківськ:; Рахів – Ужгород;




^ Рахів – Івано-Франківськ; Ворохта - Чернівці




- залізничні гілки: Івано-Франківськ – Рахів; Рахів Львів;






















^ Групу випустила :

МКК 115-00-55554000 Одеської федерації спортивного туризму









Додаткові відомості про подорож ст. 7 з 93


^ 9. СКЛАД ГРУПИ



№ п/п

Фамілія, ім’я, по-батькові

учасників групи

Рік народження

Туристський досвід


Місце роботи,

навчання




Михайленко Тарас Анатолійович

1964

К V Пр.Урал

Центр ВР і ДТ



Лепський Михайло Миколайович

1973

У ІІ – Карпати, ІІІ Буджакський степ

ІТД



Павлюченков Володимир Іванович

1985

У ІІ – Карпати, ІІІ Буджакський степ

ІІІ механік



Шуберт Едуард Євгенійович

1968

У ІІ – Молдова, ІІІ Ріпи (Болгарія

СЮТ Бельци



Фалалеєв Андрій Віталійович

1973

У ІІ – Карпати, ІІІ Буджакський степ

Ел.механік


На фото: члени групи за № п/п 1,2,3 верхній ряд: 4,5 нижній







Учасники групи: 1,5,3,2,4
^


Додаткові відомості про подорож ст. 8 з 93





ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН ПОДОРОЖІ


- 9 -


Карпатська гірська система розташована в середині Європи та протягнулась дугою довжиною більш ніж 1500 кілометрів від Братислави до Залізних воріт. П’ять країн Європи охоплює Карпатський пояс: Польща, Україна, Румунія, Чехія, Угорщина.

Східні Карпати на території України називаються «Українськими» або «Лісистими». Вони займають центральну частину карпатської гірської системи і описують своєрідну дугу від долини річки Попард (на північному сході) до перевалу Предял на півдні. Зовнішній, фронтальний край дуги, висувається на Прикарпаття, внутрішній – підпирає площина Середньо-Дунайської рівнини. Безпосередньо Карпати – гірська система, що складається з паралельних дуг, які вигнуті на південний схід і протягнуті з північного заходу на південний схід. В структурно-орографічному відношенні Східно-Карпатський масив ділять, зазвичай, на п’ять частин: Зовнішні (Скибові), Водороздільні Верховинські (Центральні), Полонинсько-Чорногорські (Внутрішні), Вулканічні та Марморосський вулканічний масив.

Загальна нитка маршруту походу проходить по другій, третій, четвертій та п’ятій орографічним зонам. Своєрідність природних та господарських умов району походу накладає свій відбиток на розміщенні населення. В його складі переважають жителі сіл (до 90%). Якщо середня щільність населення в Карпатах досягає 80 чоловік на квадратний кілометр, то в середній частині маршруту можна пройти десятки кілометрів не зустрівши жодного поселення, окрім залишків верхових колиб та поодиноких літніх чабанських стоянок. А, стосовно хребта Пнів’є, – його західно-північні схили взагалі не мають сполучення з поселеннями долини Чорного Черемошу окрім єдиної лісової дороги, яка не використовується вже багато років, з того часу, як було розформовано прикордонний пункт. Хоча з протилежної (Пробійницької) сторони на хребет виходить більше десятка тракторних доріг.

Села та поселення розміщені в між хребтових котловинах, між гірських котлованах, на схилах хребтів розміщуються висилки. Села розміщені вздовж річок та автодоріг. Основне сполучення – автомобільне.

^ Що стосується продуктів харчування, групі потрібно розраховувати на часткову автономність.

На пункти швидкої допомоги та почтові відділення не слід розраховувати при проходженні межирусельної частини верхів’їв Черемошу починаючи від Яблуниці до спуску до прикордонної застави с. Шибене. Та й то за умови, що в останніх двох вони будуть працювати.

^ Геологічна будова району маршруту визначається географічним положенням карпатського масиву, що розташований в межах Карпатської геосинклінальної області. Його основу становлять давні кристалічні породи, розташовані переважно на великій глибині й перекриті потужним чохлом осадових утворень, що залягають майже горизонтально.

В геологічному розвиткові Буковинських Карпат настав новий етап. Нині основним його чинником є діяльність суспільства. В сенсі проходження маршруту, це означає, що на нинішній день групі слід знати, що від, тої ж таки Яблуниці до верхів’їв Чорного Черемошу, не лишилось не тільки жодного мосту але й значної частини лісовозної дороги. Я кА тепер проходить по руслу ріки. Така сама ситуація і по долині Білого Черемошу, але значно складніша. Тут не лишилось жодного мосту з 36. Дорога так само йде руслом.

Рельєф. В орографічному відношенні Буковинська частина Карпат – це низка паралельних хребтів, між якими розташувались долини. Висота гірських хребтів сягає за 1500 метрів над рівнем моря. Найвище сягають хребти Яровиця, Томнатик, Ростовець, Чорний діл, Пневе (Пнів’є). Найвищою точкою Буковинської частини Карпат вважається гора Яровиця (1.574 м). Хоча за деякими новими даними гори Галя Луковиця та Галя Михайлова (хр. Пнів’є) вище за 1610 метрів над рівнем моря.

Карпати відносять до середньовисотних гір. Характерна риса орографії – відносна паралельність їх. Вони складені переважно флішовими товщами (пісковики, сланці, мергелі) і тільки на крайньому півдні на поверхню виходять кристалічні породи. Здатність флішових порід розмиватись і зсуватись при значній розчленованості гір є основною причиною згладжування їх контурів. Розвинуті ерозійні процеси зумовили утворення глибоких річкових долин. Долини найбільших річок Черемошу, Пруту, Сірету, Тиси, Сучави, по верхів’ям яких проходить нитка маршруту, розтинають гірські хребти поперек.

Ці ж процеси призвели до майже повної відсутності колишнього військового тракту Рахів – Водяне – Калини. Який більшою своєю частиною нагадує трейлерну лісовозну колію. Ще в гіршому стані ділянка Комсомольск (тепер Дойче Мокра)-Колочава, яка в першій половині (до перевалу Переслоп) йде просто руслом річки.

Притока Білого Черемошу – р. Лопушна – відокремлює Максимецько-Полонинське сереньогір’я від масиву Лосової, гір Путили і Яловичорського середньогірь’я. В цій частині маршруту зсуви, кам’яні річки, порослі хащами, вкривають схили до підніжжя, завдаючи багато клопоту під час руху групи.

Гідрографія. Вся гідрологічна сітка Карпат належить до басейнів трьох головних її річок ^ Дністра, Пруту та Сірету. Територія району маршруту вкрита густою мережею річок сумарною довжиною близько 8 000 км. З них – понад 75 довжиною більше 10 км. Найбільші річки протікають переважно з південного заходу на північний схід, перетинаючи територію в широтному напрямку

^ Відомості про район подорожі ст. 10 з 93

За режимом усі річки поділяються на гірські та передгірно-рівнинні. До першої групи належить Черемош з притоками (до м. Вижниця) та верхня течія Сирету. До другої – Дністер, Прут, Черемош (від Вижниці до гирла) та середній і нижній Сирет.

Найбільшою річкою району є Прут, який тече з північного заходу у широкій долині. В межах Карпат його довжина – 129 км. Ширина коливається від 50 до 150 м. глибина невелика – до 1,5 м. при повенях може підійматись до 6 м. Швидкість – 1-1,2 м/сек. При паводках – до 4 м/сек. В середньому щороку буває до 15 паводків. Проте великі паводки, викликані зливами бувають 1 раз на 15 років.

Найбільшою правою притокою Пруту є Черемош. Він утворюється від злиття Чорного та Білого Черемошів. Верхня течія Черемошу (33 км)– суто гірська річка. Вона протікає по вузькій долині з крутими схилами. Русло звивисте. Ширина від 5-15 м до 25-50 м. в паводок. Глибина невелика – від 0,2 до 1,7 м. Швидкість течії – понад 1,5 м/сек. На окремих звуженнях – до 3,5 м/сек. Саме на один з таких паводків і прийшлась частина маршруту при спуску з хр.Пнів’є.

Найбільша притока Черемошу – Білий Черемош – справжня гірська ріка, що оконтурює Чернівецьку область на заході відтинком довжиною 50 км. Вона протікає в глибокій гірській долині з крутими залісеними схилами. Русло дуже звивисте. Ширина від 15-20 м. Глибина невелика – від 0,2 до 1 м. Швидкість течії – понад 5-6 м/сек.

Верхів’я найбільших річок Карпат – зручні артерії для розвитку водного туризму. Достатньо відмітити, що черемошський водний маршрут затверджений ІV категорією складності. А при додатковому проходженні притоків Перкалаба, Шибена, Путила – може бути оцінений й п’ятою категорією.

Рослинність. Карпатський регіон розташований на межі флористичних областей, тому має досить різноманітний рослинний покрив. Цьому сприяє вертикальна поясність та різні типи ландшафтів. Багата флора вищих судинних рослин нараховує понад 1 500 видів. Серед представників гірської флори більшу частину займають європейські види, значна частка яких – ендемічні.

На території Прутсько-Сіретського межиріччя, крім чистих букових лісів, зустрічається багато похідних змішаних лісів в деревостої з’являється ялиця, ялина. Буковинські Карпати представлені переважно ялиново-смерековими лісами, а також буково-смерековими. Останні поширені в горах, в основному до висоти 900 м над рівнем моря. Вище вони переходять в ялиново-смерекові, а на висотах 1200-1500 – переважає ялиця. Саме в горах добре проявляється вертикальна зональність у розподілі рослинності.

У лісах маршруту походу біля 37 порід дерев, серед яких: лісоутворюючі в корінних насадженнях – бук, вільха, ялиця, ялина (смерека); в похідних – граб, осика, береза, ясен, липа, клен; у штучних – сосна, тополя, акація.

Перше місце займають хвойні породи, друге твердолистяні високостовбурні. В утворенні похідних лісів провідну роль відіграють граб та сосна.

Серед трав’яних утворень основними є – луки. У підгір’ї луки в основному поширені по долинах рік і на міжрічкових ділянках. Як і у деревостої, так і у структурі травостоїв Карпат добре проявляється вертикальна поясність. Проте на формування гірських лук (полонини) позначилась і господарська діяльність людини. Сформувались вони переважно на місцях вирублених лісів. Від нижнього гірського поясу до субальпійського у вигляді невеликих фрагментів поширені торф’янисті луки з щучнику дернистого. Ближче до верхньої межі лісів на відгінних пасовищах вони займають невеликі ділянки. Від нижнього гірського поясу до субальпійського поширені пустищні луки з біловусу. Що так само впливає на швидкість руху велосипедної групи, яка, не зважаючи на виположені частини гірських хребтів, змушена рухатись пішим ходом по багато чисельним заболоченим ділянкам. В чагарникових пустощах переважають чорниця (афени) й брусниця. Найбільші ділянки їх угруповань поширені на верхній межі лісу та в субальпійському поясі.

Тваринний світ. Сучасна фауна Карпат багата та різноманітна. Нині на території краю відомо 227 видів птахів, 53 – ссавців, 47 – риб, 17 – земноводних, 12 – плазунів. З яких немало видів мають промислове значення. Сумно, але як і повсюдимісно, господарське освоєння негативно відзначилось на стані фауни.

Відповідно до ландшафтних зон розрізняють і фауністичні комплекси: гірський, передгірський, рівнинно-степовий. Кожна зона має свій комплекс. Варто зазначити, що межі між ними умовні, оскільки більшість видів проникає в суміжні зони. Знову ж таки, на поширення окремих видів тварин впливають вертикальна зональність природних умов та інтенсивність промислу.

Гірський фауністичний комплекс охоплює види тайгових і змішаних лісів Західної, Центральної та Східної Європи. Найтиповішими представниками фауни в ньому є: чорний дятел, шишкар ялиновий, глухар, ведмідь, благородний олень, рись, білка карпатська та ін.

Передгірський комплекс є перехідним і в ньому переважають лісовий кіт, вовчок лісовий, вовчок горішників, білій лелека, іволга звичайна, клінтух, сліпак буковинський. До них приєднуються представники рівнинно-лісостепового комплексу: ховрах рябий, хом’ячок сірий, сліпак гірський, куниця, тхір, черепаха.

До мисливсько-непромислових видів ссавців входять понад 30: кріт, тхір, куниця, борсук, ласка, видра, лисиця, ведмідь, рись, єнотовидна собака, заєць-русак, білка, дикий кіт, ондатра, косуля, сліпак, щур, вовк, нутрія.

Серед ендемічних видів: благородний олень, дунайський лосось, карпатський тритон, плямиста саламандра, сіра куріпка. Всі вони потребують охорони.

^ Відомості про район подорожі ст. 11 з 93





ГРАФІК РУХУ


^ ТА ТЕХНІЧНИЙ ОПИС МАРШРУТУ





– 12 –



Дні в дорозі
Дата ^ Ділянка маршруту
від - до

Протяжність км**

Чистий ход. час



Характеристика путі, природні


перешкоди

Примітки

^ Погодні умови

1
2 3
4

5

6

7
І
05.08

Гвіздець - Коломия

25

1’30

Асфальтова дорога

Зранку мала хмарність. Вітер Півн.Захід. середній.

Т зранку 20О С. Вдень близько 26О. З обіду, всю ніч і наступний день – грозовий фронт.

Коломия - Микитинці

15

1’25

Розбиті асфальтові вулички сіл. Ділянки ремонтних робіт.

Ділянки дороги без покриття

Микитинці - Пістинь

20,5

1’15

Розбиті, подекуди ґрунтові дороги сполучення між селами. Розбиті вулиці сіл. Асфальтова траса Яблунів - Косів

^ Всього за день:

60,5

4’10




Сумарний набір висоти (м):

308

^ Сумарна кількість автодоріг:

48,5
ІІ
07.08

Пістинь – пер. Надкосівський (504) – Косів – Яворів – пер. Буковецький (810)

32

1’50

Асфальтова дорога. Вулиці містечка.

Ділянками розбиті вулиці селищ

До ранку дощ. Зранку Т-13ОС. Суцільна хмарність. Вітер середній з поривами. Днем - Т до 26О С,мала та середня хмарність. По обіді злива, мілкий короткочасний дощ.

Пер. Буковецький – Криворівня

6

0’30

Асфальтова дорога. Ділянки ремонтних доріг.

Дорога без покриття

Криворівня – Устерики – Стебни – Довгопілля – Яблуниця - Плай

30,5

2’45

Дорога без покриття

Розбита ґрунтова дорога, ділянки заболочених колій

^ Всього за день:

68,5

5’05




Сумарний набір висоти (м):

903

^ Сумарна кількість автодоріг:

26.0
ІІІ
08.08

Плай – Біла Річка - Голошина

18

1,20

Дорога без покриття

Розбита лісовозна дорога, ділянки заболочених колій. Проїзний брід ч\з Черемош

Вітер західний, пвн.- західний помірний з поривами. Т- до 18О. В середині дня Т-до 25О С. Надвечір сильний вітер. Хмарність щільна. Вночі невеличкий дощ.

Голошина – приток Гостовець – гуртожиток

10,5

1,30

Броди Черемошу, траверси схилів долини, бездоріжжя.

Ділянки заболочених колій.


^ Всього за день:

28,5

2’50

Організація переправ – 3’40

Сумарний набір висоти (м):

480




^ Сумарна кількість автодоріг:

0
ІV
09.08

Гуртожиток – приток Підяворова – ур. Ризовата

6,5

1’40

Розбита лісовозна дорога, ділянки заболочених колій. Броди основного руслу Гостинеця. Рух по руслу в його верхів’ях

Вітер помірний західний. Мала хмарність. Т- до 14О. Днем вітер сильний з поривами. Т- до 25О. Короткочасна злива Надвечір хмарність середня, вітер сильний з поривами.

ур. Ризовата – верхня лісорозробка - пол.. Яворів – пол.. Широка – перемичк пол.. Гаджугі

6

3’30

Лісовозна дорога з глибокими коліями. Гірські дороги по верховим полонинами та хребту.

^ Всього за день:

12,5

5,10




Сумарний набір висоти (м):

590

^ Сумарна кількість автодоріг:

0



– 13 –
І
ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ
V
10.08

Полонина Гаджугі – вершини 1532 та 1586 – Пер. Дукка (1435)

10

2’05

Розбита лісовозна дорога, ділянки заболочених колій. Хребтова дорога з глибокими коліями. Гірські дороги по верховим полонинами та хребту

Зранку мала хмарність. Вітер Півн.Захід. слабкий.

Т зранку 10О С. Вдень від 15 до 20О. Вітер середній з поривами. Короткочасні опади, моква. Надвечір слабкий дощ

Пер. Дукка – г. Стефулець Великий (1543 - г. Мясни Прислоп (1580)

6

1’15

Хребтова дорога з глибокими коліями. Гірські дороги по верховим полонинами та хребту.

г. Мясни Прислоп (1580) – пол. Озірний – вершина 1538 – ур. Галя Лукова

5,5

1’20

Хребтова дорога з глибокими коліями. Гірські дороги по верховим полонинами та хребту.

^ Всього за день:

21.5

4’40




Сумарний набір висоти (м):

550




^ Сумарна кількість автодоріг:

0
VІ
12.08

Ур. Галя Лукова – застава Шибене

3

2’10

Спуск по старій стежці в буреломі та спуск по руслу струмка

До ранку дощ. Зранку Т-4-5ОС. Суцільна хмарність. Вітер середній. Мрячка. Днем - Т до 14О С, дощ з короткочасн. зливою. По обіді мілкий короткочасн. дощ.

Застава - Явірник – Зелене – Топільче – Красник – Ільці

30,5

3’10

Гравійна дорога з ділянками ремонтних робіт та аварійними ділянками

Ільці – Кривопілля – пер. Кривопільський (1013)

14,5

2’00

Асфальтова траса Ворохта-Верховина

^ Всього за день:

49

7’20

Спуск з пер. Пнів’є – близько 3 км., за 2год, 10 хв.

^ Сумарний набір висоти (м):

530




Сумарна кількість автодоріг:

14,5
Тех.
13.08

Пер. Кривопільський –

Ворохта

12

0’30

Асфальтова траса Ворохта-Верховина

Вночі короткочасний дощ. Зранку Вітер західний, пвд-зах помірний. Т- до 10ОС В середині дня Т-до 22ОС Легка мрячка Надвечір сильний вітер. Дощ. Всю ніч перемінний дощ

Ворохта – Татарів – верхів’я Прутця Яблунівського

14

0’55

Асфальтова траса Ворохта-Яреча, Івано-Франківськ - Мукачеве

^ Всього за день:

26

1,25




Сумарний набір висоти (м):

101




^ Сумарна кількість автодоріг:

26.0
Н/д
14.08

Прутець – Яблуниця – пер. Яблунівський (1039)

19

1,05

Асфальтова траса Івано-Франківськ - Мукачеве

Вночі та зранку дощ. Вітер західний, пвд-зах помірний. Т- до 14ОС. В середині дня Т-до 22ОС Середня хмарність. Надвечір слабкий дощ.

Яблунівський – Ясиня - Рахів

29,5

2,20

Асфальтова траса Івано-Франківськ - Мукачеве

^ Всього за день:

48,5

3,25




Сумарний набір висоти (м):

429




^ Сумарна кількість автодоріг:

48,5
VІІ
15.08

Рахів – перевал 1067 м.- Косовська Поляна

28,5

3’10

Асфальтовані вулиці міста, ґрунтові вулички околиці. Розбита кам’яниста дорога старого тракту. Ґрунтові колії верхів’я хребта.

Зранку мала хмарність. Вітер Захід. слабкий.

Т зранку 15О С. Вдень від 15 до 20О. Вітер середній з поривами.

Косовська Поляна - пер. Клевка 867 м. - Кобилецька Поляна

22

2’30

Розбита кам’яниста дорога старого тракту. Лісова дорога з заболоченими ділянками, глибокими коліями

Кобилецька Поляна – Вел. Бичків – Верхнє Водяне

18

0’50

Асфальтова дорога

^ Всього за день:

68,5

6’30




Сумарний набір висоти (м):

1120




^ Сумарна кількість автодоріг:

22,5
VІІІ
16.08

Верх. Водяне – Водиця – Калини

25’5

2’55

Асфальтова дорога.

Розбита кам’яниста дорога старого тракту.

Лісова дорога з заболоченими ділянками, глибокими коліями

Зранку безхмарно. Вітер Захід. слабкий.

Т зранку 15О С. Вдень від 15 до 26О. Вітер середній.

Калини – Красна –
Усть-Чорна

28

1’50

Асфальтова дорога.


Усть-Чорна – Дойч Мокра – пер. Прислоп (946 м.) - Колочава

15

3’45

Розбита кам’яниста дорога.

Лісовозна дорога, русло струмка, трельовочна дорога. Лісова дорога з заболоченими ділянками, глибокими коліями

^ Всього за день:

68,5

8’25

Підйом на пер Прислоп – близько 2,5 км., за 2 год., 45 хв.

^ Сумарний набір висоти (м):

1128




Сумарна кількість автодоріг:

35.0



– 14 –
І
ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ
ІХ
17.08

Колочава – Негровець – Синевір – пер. Синевірський (839,5)

29

2’00

Кам’янисті вулички села.

Асфальтова дорога.


Зранку безхмарно. Вітер Захід. слабкий.

Т зранку 11О С. Вдень від до 24О. Вітер середній.

Над вечір дощові хмари в верхів’ях долини. Слабкий дощ.

пер. Синевірський - Міжгір’я – Сойми -Торунь – пер Торунський (941,6)

38

2’40

Асфальтова дорога.


пер Торунський – пер.
Вишківський ( 986,0) – Мислівка

11,5

0’50

Асфальтова дорога.


^ Всього за день:

79,5

5,30




Сумарний набір висоти (м):

1036




^ Сумарна кількість автодоріг:

70,0
Х
18.08

Мислівка – Шевченкове

26,5

1’05

Асфальтова дорога.

Вночі слабкий дощ. Зранку слабкий туман. Вітер захід. середній.

Т зранку 6О С. Вдень від до 24О. Вітер середній.

Полудень шквальний вітер. Грозовий фронт. До вечора середня хмарність

Шевченкове –Лолин – Ілемня – Луги

16,5

1’25

Кам’янисті вулички села.

Ґрунтові та кам’яні дороги верхів’я хребта.

Розбита гравійна дорога

Луги – Спас – Рожнятів – Брошнів-Осада - Калуш

43

2’10

Розбита асфальтована дорога. Асфальтова дорога. Траса Франківськ - Львів

^ Всього за день:

86,5

4’40




Сумарний набір висоти (м):

262




Сумарна кількість автодоріг:

65.0



Всього:

активним способом пересування пройдено — 618 км.;

сумарна кількість автодоріг — 356 км. (57,6 %)

сумарний набір висоти – 7.336 м. (висотний профіль маршруту вираховувався за супутниковими точками висоти та висотоміром фотоапарату Sonny- DF1067);

протягом – десяти ходових днів (плюс – дві напівдньовки, дньовка та технічний день).



** Весь загальний та щоденний кілометраж походу, чистий ходовий час вимірювався по велокомп’ютеру ^ ASSIZ – AS-828 (AVS) на позначці обчислення – 28’’ колеса “Genezis Florida ASX ”.


– 15 –


Неділя-Вівторок 02-04.08.2009 р.


Під’їзд та підготовка маршруту: Ізмаїл – Одеса – Вінниця
Хмельницький – Кам’янець-Подільський – Чернівці Коломия – Гвіздець



- 16 -


Оскільки ми так і не змогли дістати білети на потрібний нам потяг Одеса-Ужгород, за останній тиждень до початку маршруту нам додається до звичних підготовчих турбот, ще й підготовка машин до поїздки. Найголовніше з якої конструкція багажника для перевезення велосипедів. В свою чергу, в конструкції найголовніше те, щоб сумарна маса вантажу на даху автомобіля не перевищувала дозволених Правилами дорожнього руху.

В решті решт, нам це вдається (Фото. 1) і ми розмістивши групу по двох машинах, надвечір неділі 02.08, вирушаємо на маршрут, обумовлений в МКК, як другий основний варіант. За домовленістю з відповідальним секретарем, повідомляємо його про вибір маршруту.




Фото 1:


Переїзд зайняв трохи більше запланованого часу. На ділянці Хмельницький – Дунаєвці, з-за значної ДТП весь рух транспорту був направлений інспекторами ДАЇ по ґрунтовим дорогам. Тому до Гвіздеця приїжджаємо тільки пізно вночі.

За домовленістю з нашим товаришем, нас розміщують в приміщенні тимчасово не працюючого мотелю. Він знаходиться на околиці містечка, тому маємо чудову нагоду спокійно підготуватись до початку походу, не дбаючи про місце розташування табору (Фото. 2).




Фото 2:


Фото 3:





Вівторок 04.09 монтуємо велосипеди, розміщуємо вантаж остаточно по учасникам групи, та з обіду робимо пробний виїзд по всім болотинам та бездоріжжю, на північ від містечка (Фото. 3).

Надвечір виправляємо мілкі недоліки, докупаємо продукти першого дня.


Фото 2: Околиця с. Матроска


Під’їзд та підготовка маршруту. Неділя-Вівторок. 02-04.08.09р. ст. 17 з 93


Середа 05.08.2009 р.


І–ий ходовий день: Гвіздець – Коломия – Верх. Вербіж – Спас –
Пістинь





- 18 -


З ранку небо в середній хмарності. Вітер середній північно-західний, з поривами. Температура близько 200С.

Денний інструктаж, розподіл постійного порядку руху, план ходового дня, визначення запланованих привалів та місця обідньої зупинки. (Такий початок робочого дня, постійний для всього походу).


один одному успіху, попрощавшись с гостинними господарями, вирушаємо повз центральну площу на підйом по центральній вулиці селища (Фото. 4)




В центр смт Гвіздець До залізничної станції Стефанєшти

В кінці підйому віїжджаємо за околицю Старого Гвіздеця і за майже півгодини руху вїжджаємо до села Підгайці.

7.53. Минаємо центр села.


Фото 4: Околиця смт Гвіздець


8.12. Минаємо автозупинку с. Ценява, ще за вісім хвилин руху, проїхавши повз крайні хати с. Пядики, зупиняємось на привал перед перехрестям автодороги Чернівці - Івано-Франківськ (Фото. 5)




На Коломию На об’їздну до Івано-Франківська




9.15. Вирушаємо з привалу, відремонтувавши перший прокол (як виявилось пізніше – довелось міняти весь кліпер, який не захищав камеру від шпиці).


На перехресті не їдемо в напрямку до Коломиї, а звертаємо на об’їздну автотрасу в напрямку «клеверного» мосту, як його називають місцеві. Хоча він зовсім не клеверний, а - проста розв’язка.


Фото 5: Перехрестя з автодорогою Чернівці – Ів-Франківськ


На перехресті не їдемо в напрямку до Коломиї, а звертаємо на об’їздну автотрасу в напрямку «клеверного» мосту, як його називають місцеві. Хоча він зовсім не клеверний, а - проста розв’язка.


За п’ять-вісім хвилин з «клеверного» мосту звертаємо праворуч і, проїхавши під ним, в’їжджаємо на вулиціКоломиї. Ними прямуємо за знаками головних доріг, вибираючи основний напрямок на південь, доки не викочуємось на головну вулицю міста.


9.43. Зупиняємось в сквері Коломийської гімназії (Фото. 6) де вже остаточно ремонтуємо фліпер переднього колеса


1-ий ходовий день. Середа. 05.08.09 р. ст. 19 з 93





10.10. Вирушаємо по центральній вулиці, повз автостанцію до кільця розв’язки, наприкінці міста.


Погода трохи погіршується Небо затягується хмарами. Вітер середній, змінний західний, північно-західний.


З кільця, минувши перший поворот на Франківськ, звертаємо на другому и вулицею з правим поворотом спускаємось до мосту через Прут.





10.23. На другому великому перехресті в центрі Верхнього Вербіжу звертаємо ліворуч і далі рухаємось вузенькими вуличками зв’язаних одне з одним сіл.


10.51. Спускаючись до першого мосту через р. Пістуньку у селі Спас, нас наздоганяє мілкий дощ, який так, потихеньку, з різними по довжині перервами, а то і з сонячними проміжками, буде супроводжувати нас до кінця дня.





^ Хвилин за п’ять, піднявшись вуличкою по правому берегу, зупиняємось на привал біля невеличкого магазину.


Від нього за двадцять хвилин руху по більш-менш нормальному асфальту, минаємо поворот на Кропивище.


Хвилин за десять за поворотом, починається довга ділянка ремонту дороги (Фото. 8). Таких ділянок, крізь Микитинці до Пістинь, ще три. Гравій розсипаний по полотну проїжджої части від краю до краю таким чином, що більшу частину ремонтної ділянки долаємо пішки


Микитинці – село, розкидане невеличкими групами осель між досить крутими лісовими схилами, від чого часто здається, що воно вже закінчилось і наступні будинки це вже і є Пістинь.


1-ий ходовий день. Середа. 05.08.09 р. ст. 20 з 93


Перед самим селом ще раз ремонтуємо злощасний кліпер, але тепер вже заднього колеса. Образливо те, що обидва колеса куплені новими перед самим походом.


13.06. Минаємо центр села і звертаємо на спуск до мосту через Пістиньку. Виїхавши за крайні хати (п’ять-шість км), стаємо на обід в лісі, по правий схил долини.

Н