Реферат: Толіття державою, що динамічно розвивається І прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство

Вступ


Україна вступає у XXI століття державою, що динамічно розвивається і прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство. Така спрямованість розвитку потребує нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу регіонів, що забезпечить досягнення якісно нового рівня ефективності і конкурентоспроможності економіки та життя населення.

Зміни міжнародної економічної кон’юнктури, глибоке ураження економіки України світовою фінансово-економічною кризою, негативні наслідки бездіяльності влади протягом останніх п’яти років, прогресивні політичні та суспільні зрушення сьогодення вкупі із завданнями програми Президента України «Україна для людей» висувають нові вимоги до пріоритетів розвитку країни та її регіонів. В умовах, коли джерела швидкого зростання докризових років вичерпано, єдиний шлях до виходу України на траєкторію сталого розвитку полягає в комплексному реформуванні системи державного та регіонального управління, націленому на суттєве підвищення конкурентоспроможності економіки країни в цілому та окремих її територій. Програма Президента України «Україна для людей» прямо визначає цей напрям тезою «сильна економіка – сильна держава». Кардинальна зміна векторів пріоритетного розвитку регіонів України у світлі цих вимог ставить перед керівництвом Сумської області принципово нові завдання, які вимагають застосування новітніх методів та інструментів, розробки бачення, місії та стратегії розвитку області на довгостроковий період.

Традиційні кількісні показники розвитку області (максимізація валового регіонального продукту, обсягів інвестицій, доходу домогосподарств) без визначення чітких механізмів та інструментів їх досягнення є шлях до створення формального документу. Натомість, враховуючи завдання та пріоритети державної стратегії регіонального розвитку, необхідно розробити дієву стратегію перетворення Сумської області на конкурентоспроможний соціально-економічний комплекс, який забезпечує створення гідного життєвого середовища для людей на основі оптимального використання усього наявного в регіоні економічного, управлінського та духовного потенціалу розвитку.

Це, відповідним чином, видозмінює підходи до формування стратегії розвитку області. Нові підходи мають полягати у формуванні бачення майбутнього області принаймні на 5-10 років наперед, визначенні її місії та стратегічної мети, встановленні інтегрованих показників розвитку, досягнення яких передбачатиме скоординовані дії місцевої влади та бізнесу на основі спільної зацікавленості в підвищенні інвестиційної привабливості пріоритетних галузей області, у стрімкому розвитку центрів економічного зростання, збільшенні кількості робочих місць та впровадженні енерго- та ресурсозберігаючих технологій, створенні сприятливого для ведення бізнесу та життя середовища.

Вимоги до формування стратегії розвитку територій сформульовані в Законі України від 8 вересня 2005 року № 2850-IV «Про стимулювання розвитку регіонів», постановах Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року», від 26 квітня 2003 року № 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету», методичних рекомендаціях, затверджених наказом Міністерства економіки України від 27 липня 2002 року № 224 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку». Змістовні завдання регіональних стратегій розвитку випливають з розробленої Комітетом з економічних реформ при Президентові України програми реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Стратегія розвитку Сумської області на період до 2015 року «Нова Сумщина – 2015» базується, конкретизує та доповнює ключовими пріоритетами «Концепцію стратегії розвитку Сумської області на період до 2015 року», що розроблена на замовлення Сумської обласної державної адміністрації Національним інститутом стратегічних досліджень. Цей документ є сукупністю обґрунтованих довгострокових пріоритетів економічного розвитку та підвищення ефективності управлінського впливу на бізнес клімат, досягнення яких є передумовою розвитку соціально-гуманітарної сфери та підвищення якості комунальних та державних послуг.

Стратегія базується на використанні таких основних принципів:

програмуванні – розвиток області здійснюється на основі взаємозв'язку стратегії та щорічних програм розвитку;

пріоритетності – основою для економічного розвитку області визначаються декілька кластерів як центрів зростання;

додатковості – передбачається, що фінансова підтримка регіонального розвитку здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів;

партнерстві – передбачається тісна співпраця між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, суб'єктами господарювання в процесі реалізації Стратегії, проведення моніторингу та оцінки виконання визначених завдань;

єдності – передбачається забезпечення єдності та відповідальності усіх верств населення області на шляху досягнення стратегічної мети;

відкритості – передбачає широке залучення до робочої групи представників громадськості, вчених, підприємців та промисловців, політичних партій та громадських організацій, експертів та службовців місцевих та центральних органів виконавчої влади, запровадження збору пропозицій через офіційний сайт Сумської обласної державної адміністрації;

прозорості – передбачає широке висвітлення ходу виконання робіт та обговорення результатів, донесення інформації через обласні та національні ЗМІ;

ефективності – полягає у визначенні пріоритетів та концентрації всіх зусиль на вирішенні основних питань, зняття ключових обмежень.

Стратегія розвитку Сумської області «Нова Сумщина – 2015» визначає наступне бачення регіону в перспективі 5-10 років: Сумщина – це збалансована, економічно успішна, комфортна та безпечна для життя прикордонна область України, яка має модернізовану конкурентоспроможну економіку та облаштовану інфраструктуру життєвого простору, досягла та відтворює належний рівень економічної самодостатності, є ініціатором інновацій та пілотних проектів щодо створення в Україні підґрунтя для зміцнення п’ятого та розбудови фундаменту для шостого технологічного укладу, та представлена на зовнішньому ринку в якості виробника та експортера інноваційних продуктів та послуг, нових перспективних моделей вирішення економічних, управлінських та соціокультурних проблем розвитку.

Стратегія розвитку Сумщини розробляється під гаслом підвищення конкурентоздатності області з-проміж решти регіонів України.

Для населення області це означатиме міцний соціальний захист, стабільні робочі місця, високі стандарти комунальних та соціальних послуг. Для бізнесу це означатиме створення зрозумілих та сприятливих правил для ведення бізнесу, постійний конструктивний діалог з органами виконавчої влади задля визначення існуючих обмежень та їх подолання. Для інвесторів це означатиме перелік привабливих для вкладення інвестицій пріоритетних галузей економіки області, контрольований та мінімальний ризик інвестування, дієву інфраструктуру для супроводу інвестицій.

Досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності регіону здійснюється завдяки:

використання сильних сторін області, ефективному використанню наявного географічного, природного, економічного та людського потенціалу;

мінімізації слабких сторін, пошуку недовикористаних ресурсів та визначення способів їх застосування;

використання можливостей, створення сприятливих умов для залучення до області інвестицій як українського, так і іноземного походження;

мінімізації загроз, побудові ефективного управління господарським комплексом, застосуванню управлінських інновацій, посиленню мотивації суб’єктів господарювання до саморозвитку, підприємницької активності.

Стратегічне програмування регіонального розвитку регіону базується на відході від домінування бюджетних та адміністративних важелів та інструментів. Передбачається, що регіональний господарський комплекс розвивається на засадах ефективної взаємодії ділових одиниць. Така взаємодія здатна сформувати мультиплікативний ефект щодо поліпшення економічних та соціальних показників регіону. Тактичними завданнями соціально-економічного розвитку Сумської області мають стати: підвищення ефективності діяльності підприємств, покращення умов використання природних ресурсів, зростання якості людських ресурсів, підвищення якості життя населення регіону.

Стратегія перетворення Сумської області на сучасний конкурентоспроможний регіон передбачає формування сприятливих умов для функціонування ділових одиниць та забезпечення оптимального використання результатів їх діяльності для побудови комфортного середовища життєдіяльності. «Нова Сумщина-2015» розробляється з використанням унікального не лише для України, але й СНД методу зняття обмежень. Суть методу зняття обмежень полягає в тому, щоб зробити реєстр факторів, які стримують розвиток регіону, та зняти ці обмеження шляхом підвищення ефективності державного управління, високої відповідальності державних службовців, злагоджених дій різних гілок влади.

Сприятливі умови для функціонування ділових одиниць забезпечуються шляхом зниження або повного зняття обмежень для їх розвитку: розбудови транспортної та логістичної, комунікаційної, комунальної, фінансової інфраструктури; забезпечення сприятливості регуляторного середовища; орієнтації державних послуг для бізнесу на зниження вартості використання місцевих ресурсів. Як результат, досягається максимізація прибутковості, мінімізація затратності, ефективне досягнення поставлених соціальних чи суспільних цілей, спроможність задовольнити внутрішні чи зовнішні потреби. Покращення функціонування ділових одиниць поповнює бюджети всіх рівнів, створює моральне та матеріальне підґрунтя для побудови комфортного середовища життєдіяльності, стимулює субрегіональне вирівнювання, забезпечує проведення ефективної бюджетної політики, активних заходів
у сфері соціальної політики та розвитку соціальної інфраструктури.


Розділ 1. Загальна характеристика потенціалу Сумської області


1.1. Сумська область в загальному рейтингу регіонів України


Сьогодні в Україні розраховується декілька рейтингових оцінок розвитку регіонів як на загальнодержавному рівні, так і незалежними експертами. Так, Фондом «Ефективне Управління» разом із Всесвітнім економічним форумом проводиться моніторинг економічного розвитку регіонів України, ТОВ «Інформаційно-аналітична фірма ЕКСОР» проведено дослідження на тему «Когнітивні аспекти конкурентоспроможності вітчизняних підприємств-експортерів» та інші.

Для аналізу рейтингового місця області в національному вимірі використовуються:

комплексна рейтингова оцінка соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до Порядку проведення комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та згідно Методики рейтингової оцінки (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 р. № 833 «Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя»);

звіт про конкурентоспроможність України за 2009-2010 роки складений Фондом «Ефективне Управління» у партнерстві та за методологією Всесвітнього економічного форуму;

для порівняння з іншими країнами – статистична інформація Державного комітету статистики та розрахунки Міжнародного валютного фонду.


В останні роки спостерігається зростання основних показників розвитку регіону. Разом з тим, темпи зростання в деяких випадках нижчі, ніж в Україні в цілому та в інших регіонах держави.

За площею і населенням Сумська область відноситься до середньої групи областей і займає відповідно 16 та 17 місце серед регіонів України. Питома вага регіону по території становить 3,9%, по кількості населення – 2,6%.

По темпах валового регіонального продукту в загальнонаціональному рейтингу область у 2009 році має 14 місце. За темпами зниження ВРП область поступилася Чернігівській області (-11,9%), але мала менші темпи падіння ВРП, ніж у Полтавської (-15,1%), Харківської (-16,7%) та Кіровоградської (-13,3%) областях.

Частка регіону у ВВП України останні роки майже не змінюється і складає 1,7-1,8% і знаходиться на 16-му місці. Сумщина поступається Черкаській (2%), Полтавській (3,6%) та Харківській (6,3%) областям, але має більшу частку, ніж Чернігівська область (1,5%).

Разом з цим загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.01.2010 склав 225,6 млн. доларів США (+42,8% до початку 2009 року, 3 місце, по Україні – 112,4%). Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу склав 67,6 млн. дол. США, що становить 12 місце по країні. При цьому надходження іноземного капіталу у 2009 році склало 79,4 млн. дол. США, що вдвічі більше, ніж за 2008 рік, та є найбільшим показником надходження іноземного капіталу за останні сім років.

Інші показники рейтингової оцінки соціально-економічного розвитку області наведені в додатку 1.

За даними «Звіту про конкурентоспроможність України 2010», який був розроблений Фондом «Ефективне Управління» у співробітництві зі Всесвітнім економічним форумом, у регіональному рейтингу з дванадцяти складових конкурентоспроможності Сумщина має по більшості нижчі за середні показники.

Відображенням сильних сторін є 10 місце області в категорії «державні та приватні інституції». Досить високі результати – у категорії «інфраструктура» (12 місце). В області високий рівень якості забезпечення електроенергією (2 місце) та достатньо розвинена залізнична інфраструктура (8 місце).

Найбільшою проблемою в області, за опитуваннями підприємців у 2009 році, була інфляція і нестабільність обласної влади. Але досить низьким респонденти відзначають відсоток корупції як перешкоди бізнесу в області
(5% проти 10% по Україні).


^ 1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області


Зміни міжнародної економічної кон’юнктури, глибоке ураження економіки України світовою фінансово-економічною кризою, політичні та суспільні зрушення висувають нові вимоги до завдань територіального розвитку.

Попередня Стратегія соціально-економічного розвитку Сумської області на період до 2015 року, яка була розроблена ще у 2004 році, містить низку недоліків, наявність яких не дозволила досягти закладених у цьому документі перспективних параметрів розвитку регіону, а також широкий спектр складових (починаючи від детального переліку галузей економіки, її підгалузей, інших сфер діяльності, соціальних складових тощо) та втратила свою актуальність.

Окремі рівні прогнозних показників на 2010 рік вже досягнуто за підсумками 2009 року, зокрема:

інвестиції в основний капітал склали 2185,3 млн. грн. при прогнозі на 2010 рік – 793-880 млн. грн.;

зовнішньоторговельний оборот за 2009 рік становив 1100,6 млн. дол. CША (проноз – 813 млн. дол. CША);

чисельність постійного населення 1170,1 тис. осіб (прогноз –
1117-1132,4 тис. осіб);

обсяг реалізованих послуг у розрахунку на 1 особу склав 1403,2 грн. (прогноз – 425-455 грн.).

Негативно впливає на практичне застосування попередньої Стратегії також зміна найменувань, основних методологічних підходів до проведення державних статистичних спостережень.

Крім того, змінено статистичну методологію визначення ряду показників розвитку. Починаючи з 2009 року Державним комітетом статистики України запроваджено нову методику розрахунку інтегрального індексу виробництва, адаптовану до міжнародних рекомендацій і стандартів в галузі статистики.

З огляду на це, фактичні дані стосовно ряду показників втратили зв’язок з реальністю та є неспівставними по суті з раніше прогнозованими значеннями.

Протягом тривалого періоду (з початку дії попередньої Стратегії й до сьогодні), незважаючи на зміну передумов розвитку та економічної ситуації в державі і регіоні (особливо у зв'язку із світовою економічною кризою
2008-2009 років), не здійснювалося її корегування, частина стратегічних цілей і завдань застаріли та не відповідають вимогам сьогодення. Виходячи з цього та за відсутності дієвого механізму реалізації стратегічних цілей майже втрачено зв'язок діючої Стратегії з реальністю.


1.3. Економічний потенціал області: основні тенденції
у 2005-2009 роках та поточна ситуація


Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці
України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.

Область створена 10 січня 1939 року, обласний центр – місто Суми. Територія області поділена на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 2 внутрішньоміських райони міста Суми, 384 сільські ради. В області налічується 8 міст районного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 57 селищ, 1434 села.

Станом на 1 січня 2010 року в області проживає 1170,1 тис. осіб (2,6% від населення України), у тому числі в містах – 783,2 тис. осіб (66,9%), у сільській місцевості – 386,9 тис. осіб (33,1%). За площею і населенням Сумська область відноситься до середньої групи областей і займає відповідно 16 та 17 місце серед регіонів України.

Клімат області – помірно континентальний. Середня температура липня склала від +19° до +21° за Цельсієм, січня – 0–1° тепла за Цельсієм, середньорічна кількість опадів становить 500–600 мм.

Сумщина розташована в межах двох природо-кліматичних зон – Полісся і Лісостепу. У північній частині області переважають сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти, для південної частини області характерні типові чорноземи, глибокі малогумусні та вилужені середньогумусні чорноземи.

Через область проходить: міждержавна автомагістраль Київ – Москва; залізничні магістралі: Київ – Москва, Київ – Харків, Дніпропетровськ – Санкт-Петербург. Великі залізничні вузли: Конотоп, Ворожба, Смородино. Магістральні газопроводи: Уренгой – Помари – Ужгород, Єлець – Курськ – Суми – Диканька, Курськ – Суми – Київ, Суми – Конотоп, Бєльськ – Суми, Київ – Брянськ та нафтопроводи: магістральний Мічурінськ – Кременчук, республіканського значення – Мала Павлівка – Охтирка.

Всі корисні копалини належать до категорії нерудних: нафта, газ, торф, крейда, кам'яна і калійна солі, гіпс, вапняк, мергель, скляні піски, вогнетривкі та тугоплавкі глини, мінеральні фарби, будівельні піски та камінь.

Природно-заповідний фонд області налічує 102 заповідні території та об'єкти загальною площею більше 139,8 тис. га, у тому числі заповідник, заказники, пам'ятники природи, дендрологічний парк, національно-природний парк, парки-пам’ятники, заповідні урочища, які займають 5,9% території області.

Економічний потенціал. Сумщина має досить розвинений виробничий потенціал і за рівнем техногенного навантаження території займає місце в першій десятці областей України.

Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, хімічної і нафтохімічної промисловостей, переробних галузей сільського господарства. Сільське господарство представлене рослинництвом (вирощування зернових культур, картоплі, цукрових буряків, інших технічних культур) та тваринництвом.

Загальний валовий регіональний продукт у 2008 році складає 16210 млн. грн. або 13,62 тис. грн. на душу населення. За цим показником Сумщина поступається іншим регіонам України. Частка області у ВВП України складає 1,7%.

У структурі формування валової доданої вартості домінуюча позиція залишається за промисловістю та сільським господарством. Але за останні роки структура ВДВ зазнала змін у бік зниження частки промисловості (з 41,5%
у 2005 році до 39,4% – у 2008 році) та сільського господарства (з 17,2%
у 2005 році до 13,3% – у 2008 році), що супроводжується зростанням частки сфери послуг.

Для Сумщини основою економіки є – промисловість, яка являється важливою сферою зайнятості населення та бюджетоутворюючою галуззю.

Сьогодні промисловість Сумської області – це багатогалузевий комплекс, який об’єднує близько 270 великих та середніх підприємств та забезпечує роботою 77,5 тис. осіб або 29% зайнятих у економіці області.

Вартість основних засобів промисловості у фактичних цінах на кінець 2008 року наблизилась до 14 млрд. грн. (31,7% від загальної вартості по області).

Упродовж 2005-2008 років промисловість щороку нарощувала обсяги виробництва продукції. При цьому у 2005 та 2008 роках темпи росту обсягів промислового виробництва по області значно випереджали середні по Україні. У 2009 році відбувся спад промислового виробництва, спричинений світовою фінансово-економічною кризою, але падіння обсягів виробництва в області було менш глибоким, ніж у більшості регіонів України. Роль стабілізатора в кризовий період відіграла експортна орієнтація промисловості Сумщини.

Обсяг реалізованої промислової продукції за 2005-2009 роки мав стійку тенденцію до зростання за виключенням кризового 2009 року, коли цей показник зменшився проти попереднього року на 1,1 млрд. грн. (на 8,2%).
За 2009 рік реалізовано промислової продукції на 12,7 млрд. грн.

Сумська область є одним із головних нафтогазовидобувних регіонів України. Паливно-енергетичний комплекс області представлено підприємствами з видобування паливно-енергетичних корисних копалин; виробництва продуктів нафтоперероблення; постачання та збереження нафти, газу та нафтопродуктів; виробництва та розподілення електроенергії та газу.

У 2009 році на території області видобуто 46,6% української нафти та 7% газу. Видобування вуглеводнів відіграє роль бюджетоутворюючого фактору для області: частка підприємств комплексу добувної промисловості у відрахуваннях до бюджетів усіх рівнів складає 46,6% (2009 рік – надійшло 1731 млн. грн.,
по області – 3715,4 млн. грн.).

Торф’яні ресурси Сумської області складаються із 165 торф'яних родовищ з геологічними запасами 106,2 млн. т. Частка запасів торфу в області від загальних в Україні становить 5%.

Торф’яна промисловість Сумської області у 60-80 роки займала одне з провідних місць з видобутку торфу серед торфодобувних областей України. Галузь здійснювала вагомий внесок у забезпечення населення області паливом, а сільського господарства – органічними добривами. На сьогодні ведуться роботи щодо відновлення торф’яної промисловості області.

Регіон має значний машинобудівний комплекс, який представлений рядом потужних підприємств. Найбільше з них – ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе», що є одним з найкрупніших у Європі виробників газоперекачувальних агрегатів та комплектних компресорних станцій різного призначення; відцентрових, вакуумних, хімічних насосів; центрифуг; обладнання для хімічної, газової та нафтопереробної промисловості. Крім того, успішно працюють на зовнішньому та внутрішньому ринку ВАТ «Насосенергомаш», концерн «Укрросметал», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» тощо. Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (38,3% від загальної зайнятості в промисловості) та значними платниками податків (8,2% від загальних платежів по області). На сьогодні 6 регіональних науково-дослідних інститутів займаються інноваційними розробками у галузі машинобудування.

Чверть загального обсягу реалізованої продукції галузі відповідає вимогам інноваційної. Щорічно підприємства машинобудування упроваджують у середньому по 45 нових технологічних процесів, десятки найменувань нових видів продукції. В основний капітал інвестується близько 100 млн. грн. Крім того, на 12 машинобудівних підприємствах працює іноземний капітал, загальна вартість якого оцінюється в 72,3 млн. дол. США.

Традиційно розвинена на Сумщині харчова промисловість, оскільки область має значний сільськогосподарський потенціал. На підприємствах галузі випускається широкий асортимент молочної, м’ясної, хлібопекарської, кондитерської, пивобезалкогольної, лікерогорілчаної продукції.

У галузі успішно працює іноземний капітал. Найбільші обсяги внесені в акціонерні товариства «Крафт Фудз Україна» і «Шосткинський міськмолкомбінат». Отримані інвестиції дали можливість Шосткинському молочному комбінату розширити виробництво і диверсифікувати ринок збуту.

Підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої, гумотехнічні вироби, вакцини для ветеринарії і багато інших, а з 2010 року – лікарські засоби і вироби медичного призначення на введеному у м. Суми ТОВ «Кусум Фарм».

Понад 60% хімічної та нафтохімічної продукції поставляється на зовнішні ринки.

В останні роки активізували виробничу діяльність підприємства легкої промисловості. У структурі товарів галузі 50% займає виробництво взуття, по 25% – виробництво швейних виробів та текстилю. Провідним підприємством є Роменське ТОВ «Таланпром», що випускає спеціальне взуття для підприємств різних галузей промисловості.

У територіальному розрізі найбільший промисловий потенціал припадає на міста Суми, Охтирку, Шостку, Конотоп, Тростянецький, Охтирський та Роменський райони. Підприємствам обласного центру належить половина обсягу реалізованої промислової продукції.

У структурі реалізованої продукції основна частка припадає на переробну промисловість (79,7%), у тому числі найбільше реалізується продукції підприємствами машинобудування (36,3%) та харчової промисловості (21,1%).


^ Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)



Разом з цим особливістю промисловості області є те, що кожна провідна галузь базується в основному на одному підприємстві. Так, обсяг виробництва добувної промисловості майже повністю формує НГВУ «Охриканафтогаз». Частка ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе» у структурі виробництва машинобудування перевищує 70%. Така ж частка у хімічній промисловості належить ВАТ «Сумихімпром». Ці три підприємства у докризовий період формували 50% загального обсягу реалізованої промислової продукції і найістотніше впливали на показники соціально-економічного стану області. Розвиток харчової промисловості визначає ЗАТ «Крафт Фудз Україна», на яке припадає третина обсягу реалізації галузі.

У 2005 році інноваційною діяльністю займалось 12 промислових підприємств або 4,3% від загальної кількості (по Україні – 8,2%). У 2009 році інноваційно активним є 41 промислове підприємство або 16,2% від загальної кількості підприємств. Область перевищила загальноукраїнський показник на 3,4 в. п.

За 2005-2009 роки підприємствами Сумської області освоєно 899 найменувань нових видів продукції, з них близько 52% або 466 найменувань нових видів техніки. Упроваджено 333 нові технологічні процеси, з них 164 – маловідходні та ресурсозберігаючі.

На підприємствах машинобудівного комплексу за п’ять останніх років упроваджено понад 75% усіх нововведень, а це – 254 нові технологічні процеси, 681 новий вид продукції. У хімічній промисловості впроваджено
46 нових технологічних процесів, освоєно виробництво 93 найменувань нових видів продукції.

^ Аграрний сектор області має значний потенціал для розвитку і є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур,
у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней.

Слід зазначити, що за природно-кліматичними умовами вирощування цукрових буряків, конопель, льону, картоплі, регіон є одним із найсприятливіших в Україні.

Загальна площа сільськогосподарських угідь області складає понад 1,7 млн. га, з якої понад 1,2 млн. га – рілля.

В агропромисловому комплексі області функціонує 378 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 739 фермерських господарств, понад 150 тис. особистих селянських господарств. У галузі працює 21,6 тис. чоловік.

В області налічується 42 сільськогосподарські кооперативи. Сервісне обслуговування худоби в господарствах населення здійснює 432 пункти штучного осіменіння. При державних установах ветеринарної медицини функціонує 161 амбулаторія, працює 69 аптечних кіосків.

Протягом останніх років аграрна галузь області демонструє стабільний розвиток і не втратила свої позиції навіть у кризовий період.

Обсяги виробництва валової продукції сільського господарства у
2008-2009 роках у порівняльних цінах 2005 року становили в межах 3,2 млрд. грн., з якої близько 67% – це рослинницька продукція, 33% продукція тваринництва.

За січень-липень 2010 року по всіх категоріях господарств області вироблено валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах 2005 року на суму 922,8 млн. грн., що складає 107,1% до відповідного періоду попереднього року, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами – 489,8 млн. грн. (119,4%).

^ Транспортний комплекс Сумської області представлений такими складовими як залізничний, автомобільний, авіаційний та міський електричний транспорт.

Транспортна мережа автомобільних доріг загального користування в області у 2008 році складала 7,2 тис. км, у тому числі з твердим покриттям –
6,2 тис. км.

Перевезення пасажирів автомобільним транспортом в області здійснюють понад 1,9 тис. суб'єктів підприємницької діяльності. На автомобільному транспорті регулярні пасажирські перевезення здійснюються на 451 маршруті загального користування, у тому числі: на 3 міжнародних; 42 міжобласних; 116 міжміських внутрішньообласних та 290 приміських. На сьогодні маршрутна мережа в області сформована і в повному обсязі забезпечує потребу населення в перевезеннях.

^ Енергоефективність та енергозбереження. Одними з найбільш гострих проблем області на сучасному етапі її розвитку є стабільне енергозабезпечення та ефективне використання енергоресурсів, від вирішення яких значною мірою залежить рівень економічного і соціального розвитку регіону.

Важливим напрямком вдосконалення структури паливно-енергетичного балансу є перехід до раціонального поєднання традиційних та нетрадиційних джерел енергії, розвиток і впровадження програми використання альтернативних джерел електроенергії, збільшення їх частки в загальному енергетичному балансі області.

^ Капітальні інвестиції, будівництво. Протягом 2005-2008 років інвестиції в основний капітал зросли з 1441 млн. грн. у 2005 році до 2185,3 млн. грн. у 2009 році. Головним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал в області є власні кошти підприємств і організацій (2009 рік – 71,3%).

Складалася позитивна тенденція до нарощування обсягів інвестицій
у житлове будівництво (крім 2006 року), однак у 2009 році, у зв’язку зі скороченням капітальних інвестицій у цілому по області, зменшились вони і у житлове будівництво (на 36,2%). Зменшення інвестицій у житлове будівництво вплинуло на темп обсягу введення в експлуатацію житла. Починаючи з ІV кварталу 2008 року, цей показник скорочується, а у 2009 році він скоротився на 37,8 в. п. проти попереднього року.

Разом з цим починаючи з 2008 року в області спостерігається скорочення обсягів будівництва за всіма основними видами будівельної діяльності 
(2008 рік – на 18,4%, у 2009 році – на 50,9%). Найбільше скорочення відбулося на підприємствах, що займаються будівництвом будівель і споруд. Це пояснюється значним скороченням як внутрішніх, так і зовнішніх капітальних інвестицій.

У будівельній галузі здійснюють виробничу діяльність 548 підприємств різної форми власності, на яких працюють понад 9 тис. працюючих. На підприємствах будівельної індустрії працює майже 1500 осіб.

Будівельна індустрія області спирається на власну сировинну базу, яка представлена 132 родовищами і 5 об’єктами обліку, з яких 29 родовищ і 1 об’єкт обліку перебувають в промисловій експлуатації.

На території області розвідано 101 родовище і 3 об’єкти обліку цегельно-черепичної сировини, із яких в експлуатації перебуває 18 родовищ і 1 об’єкт обліку. Видобуток у 2009 році склав 106,3 тис. куб. м (4,32% від загального видобутку в Україні).

Сировина цементна представлена одним Середино-Будським родовищем крейди писальної глинистої та мергелю.

Також в області є 3 родовища керамзитової сировини (але через низьку її якість родовища не освоєні), 16 родовищ і 2 об’єкти обліку будівельних пісків
(з яких 7 родовищ та один об’єкт обліку розробляються).

На території області розвідано 7 родовищ крейди будівельної, з яких в експлуатації перебуває 2. Видобуток сировини за 2009 рік склав 12,4 тис. т або 3,9% від загального видобутку в Україні.

Підприємства будівельної індустрії області виробляють: цеглу керамічну не вогнетривку будівельну; цеглу силікатну; блоки та цеглу з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва; суміші (товарні); суміші будівельні та бетоні (сухі); вироби будівельні та столярні; плитки тротуарні та інше.

^ Житлово-комунальне господарство області складається з 11 підгалузей, у тому числі житлове господарство; водозабезпечення; водовідведення; теплозабезпечення; санітарна очистка; дорожньо-мостове господарство; благоустрій; зовнішнє освітлення; міськелектротранспорт; зелене господарство; ритуальне обслуговування населення; технічна інвентаризація.

Усього на ринку житлово-комунальних послуг працює 168 підприємств різних форм власності з загальною чисельністю 8520 працюючих.

Послуги з централізованого теплопостачання надає 21 підприємство,
у тому числі 11 підприємств комунальної форми власності. Протягом останніх років має місце значне погіршення технічного стану об’єктів теплопостачання.
У цілому знос основних фондів у тепловому господарстві області становить 52%.

Централізованими системами водопостачання забезпечено всі міста і селища міського типу та 19% сіл від їх загальної кількості, при цьому середній показник по Україні складає відповідно 100%, 87,1% та 22,2%.

Централізованими системами водовідведення забезпечено всі міста від загальної їх кількості, 95% селищ і 2,9% сіл, середній показник по Україні складає відповідно 96,9%, 56,8% та 2,6%.

Централізоване водопостачання області забезпечується питною водою із артезіанських свердловин Дніпровського артезіанського басейну.

Загальний житловий фонд області складає 328,3 тис. будинків загальною площею 27,7 млн. кв. м, у тому числі житловий фонд комунальної власності – 5154 будинки загальною площею 7594,1 тис. кв. м або 1,6% будинків житлового фонду області. Зберігається тенденція старіння житлового фонду, який здебільшого перебуває в незадовільному технічному стані. Більшість житлових будинків (87%) збудовані понад 10 років тому, мають недостатню комфортність, низьку енергоефективність та потребують вирішення проблеми капітального ремонту (реконструкції) житла із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій.

Загальна протяжність дорожньої мережі в населених пунктах області становить 7393,1 км або 45,2 млн. кв. м, з них протяжність доріг з тв