Реферат: Зміст перелік умовних скорочень

ЗМІСТ


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку

ДКЦПФР – Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку

ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку

ЄС – Європейський союз

ЄЦБ – Європейський центральний банк

ЄСЦБ – Європейська система центральних банків

ІВЖ – індекс вартості життя

ІВТ – індекс вартості товару

НБУ – Національний банк України

ВВП – валовой внутрішній продукт

ІТ – інфляційне таргетування

ФРС – Федеральна резервна система

ІСЦ – індекс споживчих цін

ІЦВ – індекс цін виробників

НДР – науково-дослідні роботи

М1, М2, М3 – грошові агрегати

МВФ – Міжнародний валютний фонд

ЧНБ – Чеський національний банк

НБП – Національний банк Польщі

МЦПД – Міжнародний центр перспективних досліджень

^ РНБО – Рада Національної безпеки та оборони

ДУ – державна установа

ПІІ – прямі іноземні інвестиції

FOMC – Federal Open Market Committee

IFS – International Financial Statistics

WEO – World Economic Outlook

CCBS – Centre for Central Banking Stadies

SEPPAC – Socio Economic Performance and Potential Analysis Capacity

ВСТУП


Протягом останніх років в Україні відбулися помітні позитивні трансформаційні зрушення, однак національна економіка зазнає великих збитків через відсутність дієвих механізмів для запровадження низько­інфляційного середовища. Нестабільний рівень інфляції призводить до значних невизначеностей для інвестиційної активності, підвищення ризиків для фінансової системи та зниження темпів зростання реальних доходів населення. Саме тому проблемі забезпечення цінової стабільності має бути приділена підвищена увага, оскільки стале економічне зростання в довгостроковому періоді можливе лише за умови низького та стабільного рівня інфляції, надійних і дієвих механізмів контролю за інфляційними процесами
в Україні.

^ Актуальність теми. Одним із пріоритетних завдань макроекономічного регулювання в Україні в сучасних умовах є розробка і запровадження нових підходів та інструментів для підвищення ефективності монетарної політики. Створення в нашій державі низькоінфляційного середовища, як необхідної передумови сталого економічного зростання, вимагає глибокого теоретичного осмислення та практичного вивчення новітнього світового досвіду про механізми впливу на інфляційні процеси, пошуку нових, адаптованих до українських реалій монетарних підходів до макроекономічного регулювання економічного розвитку.

Вивченню теоретичних і методологічних засад забезпечення цінової стабільності, причин виникнення і сутності інфляції, розробленням практичних рекомендацій її контролю присвячено наукові праці відомих зарубіжних учених: Б.Бернанке, А.Бліндера, Д.Ваври, А.Гоша, С.Гудхарта, Б.Ейсенгрина, О.Іссинга, Г.Кальво, Дж.М.Кейнса, В.Корбо, К.Коріщенка, М.Кінга, А.Кряжевої, Р.Лукаса, Р.Манделла, Г.Манківа, Б.Мак­Каллума, Ф.Мишкіна, В.Пула, С.Моісєєва, Дж.Тобіна, Л.Свенссона, Е.Фелпса, С.Фі­шера, М.Фрідмана, К.Шмідт-Хеббеля та інших.

Проблемі використання грошово-кредитних важелів з позицій антиінфляційного регулювання економіки України, контролю інфляційних процесів в умовах зростаючого руху капіталу та розширення міжнародної торгівлі, а також визначенню оптимального рівня інфляції для України присвячено роботи вітчизняних учених і практиків: Ю.Бажала, О.Береславської, І.Бура­ков­ського, А.Гальчинського, В.Гейця, Н.Гребеник, А.Гриценка, А.Даниленка, М.Звєрякова, Б.Кваснюка, С.Корабліна, Т.Кричевської, І.Крючкової, І.Лютого, В.Міщенка, А.Мороза, В.Найдьонова, С.Науменкової, П.Нікіфорова, Є.Са­вельєва, Н.Островської, Р.Піонтковського, А.Ревенка, М.Савлука, В.Сіденка, М.Скрипниченко, В.Стельмаха, Т.Унковської, О.Шаринської, Н.Шелудько та інших.

У своїх працях вітчизняні вчені та фахівці банківської справи зосе­реджують увагу, насамперед, на тих проблемах, які існують у фінансовій сфері, та відзначають відсутність необхідних передумов для переходу до нового монетарного режиму. Проте незважаючи на практичний досвід стосовно впливу на інфляційні процеси, набутий за час економічних реформ в Україні, на сьогодні бракує дієвих механізмів контролю інфляції, рекомендацій щодо протистояння викликам і ризикам, які унеможливлюють забезпечення ефек­тивності такого контролю.

Відсутня обґрунтована позиція вчених і стосовно режиму інфляційного таргетування (ІТ), який у розвинутих економіках є своєрідним стабілізатором від можливих валютних та фінансових шоків. Водночас у світі нагромаджений значний досвід із упровадження режиму ІТ і гостро стоїть питання про доцільність його застосування в країнах, які не мають необхідного для цього спектра інституційних, економічних і фінансових передумов, зокрема
в Україні.

Важливість дослідження проблеми забезпечення цінової стабільності в Україні, її теоретична і практична значущість, а також недостатнє висвітлення в науковій літературі обумовили актуальність теми дисертації і логіку викладення її основних положень.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційна робота виконувалася в рамках науково-дослідних робіт Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Національного банку України та кафедри фінансів Університету банківської справи НБУ.

Основні положення й висновки дисертаційного дослідження дістали відображення в наукових звітах про НДР: «Підвищення ефективності взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації» (№ ДР 0105U008982) Університету банківської справи НБУ (автором обґрунтовано необхідність забезпечення цінової стабільності для ефективного функціонування банківської системи та підтримання сталого економічного зростання в довгостроковому періоді); «Фінансово-бюджетні механізми впливу на інфляційні процеси» ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (№ ДР 0106U010006) (автором у співавторстві підготовлені розділи «Сучасний міжнародний досвід контролювання інфляції» і «Рівень та динаміка цін в Україні», особистий внесок автора: сфор­мульовано види стратегій та етапів переходу до ІТ та їх переваги і недоліки; проаналізовано наслідки запровадження ІТ для різних країн, проана­лізовано монетарні стратегії ФРС США та ЄЦБ); «Питання запровадження інфляційного таргетування в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: досліджено необхідність попереднього досягнення макроекономічної стабільності для переходу до ІТ); «Аналіз дії трансмісійного механізму грошово-кредитної політики в Україні. Монетарний трансмісійний механізм в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: обґрунтовано необхід­ність орієнтації монетарної політики на досягнення та утримання цінової стабільності як пріоритетної цілі і розроблено структуру та основні риси моделі).

Участь автора у виконанні зазначених НДР та його особистий
внесок підтверджено довідкою Університету банківської справи Національного банку України № 02-16/1209 від 24.10.2008 р., довідками Центру наукових
досліджень НБУ № 53-107/313 від 21.07.2008 р. та № 53-108/314
від 21.07.2008 р., довідкою ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» № 135-16/739 від 28.08.2008 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоре­тико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в перехідних економіках, формування на цій основі необхідних інституційно-правових та економічних механізмів щодо її підтримання через запровадження ІТ, розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо підготовки та переходу до режиму ІТ в Україні.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- поглибити концепцію ІТ як перспективного для України монетарного режиму із визначенням й обґрунтуванням основних цілей, завдань та інструментів реалізації;

- проаналізувати світовий досвід щодо досягнення цінової стабільності в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, та обґрунтувати можливості її забезпечення в Україні з урахуванням вибору оптимального монетарного режиму для даних макроекономічних умов;

- розробити теоретико-методологічні основи забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ;

- сформувати та обґрунтувати комплекс передумов, методів і заходів для ефективного запровадження ІТ в Україні;

- розробити методику визначення оптимального рівня інфляції, ґрун­туючись на концепції цінової стабільності, і на її основі визначити такий рівень у довгостроковому періоді для України;

- з’ясувати сутність «надмірної» інфляції, рушійних сил і чинників, які її спричиняють, а також здійснити аналіз її наслідків для економічного та соціального розвитку України;

- визначити та проаналізувати взаємозв’язок основних макроекономічних параметрів економіки України та на цій основі розробити модельні підходи з метою побудови прогнозу та різних сценаріїв розвитку економіки;

- розробити методику визначення базової інфляції для України;

- обґрунтувати методологію та практичні рекомендації щодо імпле­ментації процесу кон’юнктурних бізнес-опитувань НБУ стосовно ділових та інфляційних очікувань підприємств в Україні, включаючи заходи із забезпечення її ефективного функціонування.

^ Об’єктом дослідження є процес досягнення цінової стабільності як важеля макроекономічного регулювання в розвинутих і перехідних економіках.

Предметом дослідження є комплекс взаємопов’язаних теоретичних, методичних і практичних проблем забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ.

^ Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використано методологію системного аналізу, що дозволило поєднати прогресивні здобутки класиків і сучасних дослідників монетарної теорії з особливостями економічного розвитку національної економіки.

Для досягнення поставленої мети використано такі методи: наукової абстракції – для визначення тенденцій і закономірностей інфляційних процесів у сучасних умовах глобалізації; структурно-функціонального аналізу – для дослідження взаємозв’язків показників інфляції, економічного зростання, структури та динаміки бюджетних показників, динаміки монетарного та фінансового ринків, показників статей платіжного балансу; статистичних по­рівнянь – для аналізу показників незалежності центральних банків, пара­метрів ефективності застосування режиму інфляційного таргетування різних країн світу; економетричні методи – для аналізу і прогнозування основних макро­економічних показників та імітації різних сценаріїв розвитку економіки Украї­ни; дедукції – для порівняльного аналізу та опрацювання загальних законо­мірностей монетарного та макроекономічного розвитку в перехідних еконо­міках окремих країн.

Інформаційну базу дослідження становлять дані Національного банку України, Держкомстату України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, звітні дані центральних банків та статистичних агенцій окремих країн, МВФ, Світового банку, Світової організації торгівлі, інших міжнародних організацій, нормативно-правові акти і документи України та центральних банків світу, а також вітчизняні й іноземні аналітичні матеріали та наукові публікації.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в умовах перехідної економіки на основі запровадження режиму ІТ та розробленні пропозицій для практичного запровадження режиму ІТ в Україні.

Основні положення, які визначають наукову новизну дослідження, полягають у тому, що:

уперше:

розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження механізму забезпечення цінової стабільності у перехідній економіці, який ґрунтується на режимі таргетування інфляції, суть якого полягає в узгодженості заходів та інструментів монетарної, фіскальної та економічної політики, що дозволяє досягти визначену інфляційну ціль у середньостроковому періоді;

запропоновано методологічне обґрунтування стратегій переходу до ІТ в Україні, реалізація яких пов’язана з наявністю наступних передумов: законодавчі та інституційні основи забезпечення операційної, політичної та фінансової незалежності НБУ, стабільно функціонуюча банківська система, розвинені фінансові ринки, ефективні інструменти монетарної політики, удосконалення дії трансмісійного механізму монетарної політики через канал процентної ставки, проведення моніторингу грошово-кредитного ринку та економіки, моделювання та прогнозування інфляції, визначення дезінфляційного тренду для цільового індексу інфляції протягом періоду переходу;

розроблено підхід до визначення оптимального рівня інфляції, який базується на оцінці негнучкості цін у бік зниження та визначенні рівня інфляції для торгованих товарів, відповідає рівню економічного розвитку України та характеризує цінову стабільність у середньостроковому періоді; здійснена апробація методики, розробленої на основі цього підходу, дозволяє встановити оптимальну середньострокову інфляційну ціль для монетарної політики як на період переходу, так і на час повноцінного функціонування ІТ в Україні;

встановлено взаємозв’язки основних макроекономічних параметрів України та на цій основі розроблено структурну прогнозну модель (модель загальної рівноваги в «розривах»), яка розкриває основні канали впливу інструментів моне­тарної політики НБУ на розвиток економіки та інфляційних процесів в Україні, що дозволило підтвердити гіпотезу про нейтральність грошей у довгостроковому періоді в Україні та отримати кількісні оцінки впливу основних екзогенних факторів на інфляцію та зміну реального ВВП; запропонована модель дозволяє спрогнозувати основні макроекономічні показники і побудувати різні сценарії макроекономічного розвитку України з урахуванням впливу можливих номінальних та реальних шоків на економіку України;

обґрунтовано на прикладі України, що в економіках із нерозвиненими ринками та значною часткою споживання у структурі доходів населення розрахунок базової інфляції для збереження репрезентативності має включати частину продуктів харчування із високим ступенем обробки та послуги, ціни на які не регулюються адміністративно; на цій основі розроблено підхід до розрахунку базової інфляції в Україні, який, з одного боку, відповідає стандартним підходам у розвинутих країнах, а з іншого – віддзер­калює динаміку інфляції з боку попиту і дозволяє зберегти репрезентативність компонент базової інфляції в загальному споживчому кошику;

дістали подальшого розвитку:

концептуальне обґрунтування інфляційного таргетування стосовно економіки України як монетарного режиму, який характеризується обґрунтованим кількісним цільовим показником (або інтервалом) інфляції та його офіційним проголошенням як пріоритетної цілі монетарної політики на середньо - і довгострокову перспективу та запровадженням короткострокової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики, що дозволить сформулювати основні завдання монетарної політики НБУ, засоби й інструментарій їх реалізації при законодавчому затвердженні програм соціально-економічного розвитку;

оцінки перспектив еволюції монетарного режиму інфляційного таргетування та обґрунтування основних напрямів його розвитку через посилення гнучкості режиму за рахунок розширення варіантів комбінації щодо досягнення інфляційної цілі у довгостроковому періоді разом із стабілізацією коливань розриву ВВП у більш короткостроковому періоді; подальше вдосконалення прогнозування основних індикаторів розвитку реального сектора економіки; підвищення ефективності монетарної політики; посилення заходів стосовно забезпечення стабільності фінансового сектора; підвищення транспарентності і якості комунікації центрального банку з бізнесом та громадськістю та зростання відповідальності за результати монетарної політики;

теоретичне визначення «надмірної» інфляції для умов сучасної української економіки, яка призводить до втрати її сигнальної та розподільчої функції для економічних суб’єктів;

теоретичний підхід до визначення поняття «стійкість інфляції», який, на відміну від існуючих, визначає інфляцію у попередні періоди в гібридній кривій Філіпса не тільки і не стільки як результат адаптивних очікувань макроекономічних агентів, а як їхню реакцію на ситуативну політику без чітко визначених та зрозумілих правил;

розробка стратегії переходу для України від існуючого де-факто монетарного режиму курсової прив’язки до режиму з гнучким курсо­утворенням з його функціональним спрямуванням на підтримання цінової стабільності в середньо­строковому періоді, яка враховує високий ступінь валютних дисбалансів в економічній системі, а також невизначеності, що залишаються, щодо майбутніх цін на енергоносії;

концептуальні підходи до посилення незалежності НБУ, зокрема, за рахунок внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» в частині: визначення цінової стабільності як пріоритетної стратегічної цілі монетарної політики; пріоритетності законодавчого узгодження макроекономічних показників, які використовуються НБУ при розробці основних засад грошово-кредитної політики;

удосконалено науково-практичні підходи щодо:

підвищення ефективності трансмісійного механізму в умовах нероз­виненості фінансового ринку в частині запровадження короткострокової процентної ставки НБУ як основного монетарного інструменту з одночасним розширенням курсового коридору, що дозволить підвищити вплив на банківську ліквідність і зменшити роль валютних інтервенцій;

використання в Україні світового досвіду зі створення інституційних і технічних передумов для запровадження режиму ІТ та підготовки до запровадження плану переходу до цього монетарного режиму, що дозволить визначити реалістичні терміни та послідовність запровадження основних параметрів переходу до ІТ;

здійснення кон’юнктурних опитувань економічних суб’єктів, що дозволило НБУ запровадити щоквартальне опитування серед більш як 1 280 підприємств України і врахо­вувати інфляційні та бізнес-очікування у монетарній політиці;

формування структури та змістовного наповнення аналітично-прогнозного документа «Інфляційний звіт», який має бути основним публічним документом НБУ в системі комунікацій із бізнесом та громадськістю при переході до ІТ.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження розвивають теорію та методологічні підходи забез­печення цінової стабільності для перехідних економік в умовах швидких трансформаційних процесів. Висновки та рекомендації дисертаційної роботи мають практичне значення для реалізації плану дій з переходу до режиму ІТ та механізмів його успішного функціонування в Україні.

Виконані за участі автора та особисто наукові та методичні розробки використано для підготовки наукових доповідей, доповідних записок, проектів нормативно-правових актів, урядових та інших документів, що надсилалися Національним банком України та ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України» до органів законодавчої та виконавчої влади. Розроблені автором моделі та методи використовуються при підготовці «Основних засад монетарної політики», Річних звітів та макроекономічних прогнозів НБУ.

Концептуальні положення, науково-методичні і практичні рекомендації використано:

^ Міністерством економіки України – при розробці Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2008 рік та плану антиінфляційних заходів на 2008 рік, а також Державних програм економічного та соціального розвитку України у 2003–2007 роках (щодо обґрунтування спільних заходів Уряду та НБУ із забезпечення цінової стабільності) (довідка № 47-23/313 від 18.07.2008 р.);

^ Міністерством фінансів України – при підготовці спільного аналітичного звіту Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Національного банку України «Потенціал України та його реалізація», проекту середньострокового прогнозу зведеного бюджету України 2008–2010 рр. та макроекономічних прогнозів для бюджетів у 2000–2008 роках (щодо узгодження прогнозів економічного розвитку НБУ та Уряду і визначення реалістичних цілей для фіскальної та монетарної політик) (довідка № 31-05010-06-9/29572 від 29.07.2007 р.);

^ Національним банком України – при розробці та реалізації плану заходів з підготовки переходу до монетарного устрою, базованого на ціновій стабільності, та проекту середньострокового плану заходів щодо забезпечення цінової стабільності, підготовці Інфляційного звіту Національного банку України щоквартально у 2005–2008 роках та основних засад монетарної політики Національного банку України у 2004–2008 роках (щодо розроб­
ки стратегії переходу від де-факто монетарного режиму із фіксованим
курсом до інфляційного таргетування) (довідка № 61-013/736-9835
від 18.07.2008 р.);

Державним комітетом статистики України – при розробці методики розрахунку базового індексу споживчих цін (обґрунтування використання модифікації методу виключення) (довідка № 17/1-7/76 від 09.07.2008 р.);

^ Асоціацією українських банків – при розробці програмного документа «Основні напрями діяльності Асоціації українських банків на 2007–2011 роки» (щодо перспектив розвитку банківської системи у 2007–2010 рр.) (довідка
№ 01-10/0376 від 18.07.2008 р.);

^ Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) – при підго­товці спільного проекту «Макроекономічне моделювання та прогно­зування в Україні» за участі Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД та канадською дослідницькою організацією «Conference Board of Canada» у 2002–2005 роках (щодо аналізу впливу розриву потенційного та поточного випуску на інфляцію) (довідка від 28.07.2008 р.) та при підготовці спільного проекту «Спроможність до аналізу соціально-економічних результатів і потенціалу» SEPPAC за участі Міністер­ства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД, РНБО та канадською дослідницькою організацією «Confe­rence Board of Canada» у 2007–2009 рр. (щодо аналізу потенційних макро­економічних показників економіки України) (довідка від 28.07.2008 р.).

Основні теоретичні положення наукового дослідження використовуються в навчальному процесі за програмою підготовки магістрів у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» при викладанні курсу «Економіка України перехідного періоду» (довідка № 12/872 від 21.07.2008 р.) та в Уні­верситеті банківської справи НБУ за програмою підготовки магістрів при ви­кладанні курсу «Стратегічний аналіз» (довідка № 02-16/959 від 17.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Наукові результати та висновки, які винесено на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублі­кованих у співавторстві, наведено у списку публікацій. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення та розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача та становлять його індивідуальний доробок.

^ Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та мето­дологічні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на 13 міжна­родних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конфе­ренціях, науково-методичних семінарах і круглих столах. Зокрема, на Між­народних науково-практичних конференціях: «Western Economic Association International annual meeting» (1997 р., м. Сіетл, штат Вашингтон, США), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародний рух капіталу» (2004 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг та Україна» (2005 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз» (2006 р., м. Ялта, Форос), «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (2007 р., м. Черкаси), «Проблеми економічної інтеграції України до Європейського Союзу: світові економічні кризи та Україна» (2007 р., м. Анталія, Туреччина), «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (2007 р., м. Львів); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України» (2004 р., м. Суми), «Проблеми вибору та визначення оптимальної моделі монетарного устрою в Україні», (2003 р., м. Київ), з’їзді Асоціації українських банків (2007 р., м. Київ); на семінарах: Міжнародного валютного фонду «Інфляційне таргетування» (2005 р., м. Київ), «Inflation targeting», Bank of England, CCBS (2006 р., м. Лондон, Великобританія), круглому столі із презентації результатів спільного канадсько-українського проекту «Потенціал України та його реалізація» (2008 р., м. Київ).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано
59 наукових праць, з яких: 2 монографії, у т. ч. 1 одноосібна (21,6 друк. арк.),
1 колективна монографія (особисто авторові належить 2,5 друк. арк.),
1 колективний навчальний посібник (особисто авторові належить 1 друк. арк.), 1 наукова доповідь (особисто авторові належить 4,5 друк. арк.) та 56 статей у наукових фахових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах доповідей науково-практичних конференцій в Україні, США та Польщі, загальним обсягом авторського матеріалу понад 27 друк. арк.


РОЗДІЛ 1

^ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ


1.1. Суть і характеристика теорії інфляції та попиту на гроші


Вивчення природи зростання цін, або інфляції, а також цінової нестабільності, або мінливості інфляції, – один з основних напрямів досліджень монетарної економіки, у результаті яких сформовано теоретичні погляди щодо проблем грошової пропозиції, вартості грошей та інфляції.

Під поняттям «інфляція» сьогодні, як правило, розуміється зростання загального рівня цін. Але існує й інше, специфічніше визначення інфляції – зростання загального рівня цін, спричинене перевищенням кількості грошей над потребами економіки.

Нині всі теорії про інфляцію ґрунтуються на одному загальновизнаному базовому принципі, яким стверджується, що причиною зміни цін у довгостроковому періоді є зміни у пропозиції грошей. Цей принцип сформульований Мілтоном Фрідманом: «Інфляція є усюди та завжди грошовим феноменом» [212]. На практиці ця теза підтверджується для довгострокової перспективи – багато досліджень, аналізуючи групи країн та різні часові періоди, довели її правильність на довгих проміжках часу [60; 133; 187; 219; 392].

вырезано

На початку 1960-х рр. П. Самуельсон та Р. Солоу [355], розглянули залежність між безробіттям та інфляцією на даних американської економіки з початку XX сторіччя і включно з 1958 роком.

І хоча залежність не була такою значущою, як у дослідженні Філіпса,
для економіки Англії, тим не менш результат оберненої залежності між безробіттям та інфляцією вважався доведеним. Крива Філіпса, наведена Самуельсоном і Солоу, була такою, як це відображено на рис. 1.4.

вырезано

Для безумовного індексу вектор z характеризує показники зовнішнього середовища, які є факторами змін цінового індексу. У разі умовного індексу ІВЖ вектор z є постійним і не залежить від часу t. Таке представлення індексів ІВЖ є аналогом різних кошиків товарів у концепції ІВТ на початку та в кінці періоду спостережень (Ласпейраса та Пааше). Звичайно, центральний банк у разі, коли відповідна статистична агенція розраховує інфляцію за принципом ІВЖ, має вибирати як цільовий показник умовний ІВЖ. У сучасній економічній теорії та практиці триває дискусія, за яким принципом – ІВТ або ІВЖ – повинна розраховуватись інфляція. Статистичний офіс Європейського Союзу (Євростат) чітко проголосив, що загальний індекс інфляції (HISP) обчислюється на основі принципу ІВТ, у той час як Бюро трудової статистики США прийняло концепцію ІВЖ для обчислення інфляції у США. На думку автора, для України найбільш прийнятним є індекс цін на основі ІВТ, але скоригований з урахуванням ефектів інфляційного зміщення і такий, що буде максимально можливо враховувати ефект заміщення, тобто репрезентативність компонентів споживчого кошика протягом періоду між змінами у вагах.

^ Фіксована база проти ланцюгових індексів

Усі індекси (1.14)–(1.19) не є транзитивними, тобто значення інфляції в період t + k залежать як від початкової бази порівняння в періоді t, так і від траєкторії обчислення. Таким чином, для різних базових періодів або різних траєкторій кожен з індексів, які розглядалися вище, буде показувати різну за розміром інфляцію. Для того, щоб запобігати внутрішнім невідповідностям, тобто залежності від бази або шляху обчислення, для кожного конкретного індексу потрібно мати один і тільки один алгоритм, який пов’язує кожну можливу пару з різних часових періодів. Це означає, що часові періоди, коли вони поєднані разом, мають форму сполучного дерева (spanning tree). Для того, щоб уникнути внутрішніх невідповідностей, для кожного індексу необхідно використовувати методологію ланцюгових індексів, згідно з якою кожен період порівнюється напряму з хронологічно попереднім періодом [233].

^ Концепція базової інфляції

Вибір відповідного індексу цін, який найліпшим чином може слугувати ціллю монетарної політики, є також результатом пошуку компромісу між забезпеченням керованості цього індексу засобами монетарної політики і укріпленням довіри та усвідомленням суспільством показника, що характеризує зміну цін.

У цьому сенсі викликає постійний інтерес концепція базової інфляції як корисний допоміжний інструмент вимірювання загальної інфляції. Проблемам вимірювання базової інфляції присвячені роботи [72; 145; 165; 178; 255; 395].

Міра базової інфляції є кращим орієнтиром для поточної та наступної монетарної політики, ніж будь-які цінові індекси, і зокрема ІСЦ, з одного боку, а з іншого – базова інфляція перебуває під кращим контролем центрального банку, оскільки є мірою переважно інфляції попиту, на який має вплив центральний банк. Основною ідеєю, на якій ґрунтується вимірювання
базової інфляції, є відокремлення стійкої інфляції, яка залежить від фундамент­тальних чинників в економіці, від тимчасової інфляції, яка є наслідком
разових факторів.

Найвідомішим підходом побудови індексу базової інфляції є так званий метод «виключення», що рекомендує виключати товари з найбільш мінливими цінами, зокрема, паливо та продукти харчування. Цей метод з’явився в 1970-х роках як наслідок нафтових та продуктових шоків. Інший спосіб, близький до методу «виключення», визначає базову інфляцію як інфляційний тренд, що не бере до уваги тимчасові шоки пропозиції. Зокрема, у роботі [347] базова інфляція визначається як частка загальної інфляції, яка не має впливу на реальне зростання ВВП у довгостроковому періоді, а віддзеркалює інфляційні очікування.

Поряд з методом виключення для підрахунку базової інфляції використовуються й інші більш технічні підходи, які, як і метод виключення, зокрема, були запропоновані автором для випадку України [74]1.

Основними з них є:

– метод «плинного середнього» (moving average), суть якого полягає в усередненні значень зміни індексу споживчих цін за певний період часу (12, 24 місяці тощо). Це дає змогу простежити за зміною інфляційного фону. При застосуванні зазначеного методу згладжуються сезонні та циклічні коливання (наприклад, сезонність виробництва сільськогосподарської продукції та циклічність виробництва деяких продовольчих товарів, наприклад, м’ясопродуктів), що дає змогу оцінити середньострокову перспективу розвитку інфляційних процесів. Однак серед недоліків цього методу слід зазначити необхідність провадити обчислення середнього значення на основі історичних даних, оскільки з метою отримання індикатора для останнього періоду плинне середнє слід розраховувати, орієнтуючись на значення індексу споживчих цін за останні два-три роки, а це призводить до ефекту «інфляційного зміщення». До того ж, слід враховувати дію шоків (наприклад, значного зростання цін на нафтопродукти), що не зовсім відповідає призначенню індикатора відображати зміни цін, викликані лише монетарними процесами;

– метод центрованого плинного середнього, згідно з яким при обчисленні базової інфляції не виникає зміщення показника, однак і в цьому разі ми не одержимо його значення на останню дату, оскільки для цього потрібні фактичні дані як за попередні, так і за наступні періоди. Ряд базової інфляції, обчислений методом плинного середнього за два роки та за один рік на даних для України, наведено на рис. 1.7;



Рис. 1.7. Інфляція споживчих цін та розрахункова базова інфляція,
до попереднього місяця, %

Джерело: Держкомстат України, власні розрахунки


– метод «усіченого середнього» (trimmed-mean), можна застосовувати як для отримання інформації щодо зміни цін загального споживчого кошика, так і споживчого кошика з вилученими компонентами. Головна перевага цього методу в тому, що в процесі обчислень можуть вилучатися значні цінові сплески будь-якого компонента. Скажімо, в одному місяці це можуть бути зміни цін на продовольчі товари (наприклад, овочі), а в іншому – на паливо. Обсяг вилучення з кошика компонентів, що значно коливаються, визначається експертним шляхом. Зокрема, зазначені компоненти відсікаються таким чином. Спочатку їх «сортують» за зміною цін. Одержують групи компонентів, ціни на які зросли найбільше (верхня частина переліку), найменше (нижня) і в певних межах. Вилучають з кошика компоненти з найбільшими відхиленнями (як із верхньої, так і з нижньої частин переліку). Після цього кошик нормують від­повідно до ваги компонентів, що залишилися. Обсяги вилучення компонентів з верхньої та нижньої частин відсортованої структури можуть бути не однакови­ми (наприклад, 10% компонентів із верхньої та 5% з нижньої частин переліку). На основі нормованого кошика підраховується показник базової інфляції.

вырезано

– публічне оголошення кількісної цілі для інфляції;

– зобов’язанння щодо досягнення та утримання цінової стабільності як домінуючої цілі монетарної політики;

– практика використання всієї наявної інформації (тобто центральний банк при прийнятті рішень базується не тільки на одній змінній, наприклад, обмінному курсі чи монетарних агрегатах);

– прийняття високого ступеня прозорості та звітності.

Аналізуючи дослідження щодо інфляційного таргетування у світовій літературі, на наш погляд, найголовніша, критична риса інфляційного таргетування – існування публічно оголошеної кількісної цілі, яку центральний банк зобов’язується досягати, і процес досягнення цієї цілі, який складається з двох основних складових: прийняття рішень з монетарної політики всередині центрального банку та комунікаційний процес із суспільством та бізнесом. І що навіть більш важливо, на нашу думку, – інфляційне таргетування передбачає наявність чіткої цілі для політики (ніж інфляційної цілі у прямому значенні). Відповідно, найбільш відмінною рисою та найважливішим досягненням центральних банків з інфляційним таргетуванням є не переорієнтація цілей монетарної політики до більш жорсткого контролю інфляційних процесів (це є наслідком, однак одночасно й загальносвітовою тенденцією за останні два десятиліття, якщо не рахувати останній 2008 рік), а скоріше розвиток підходу до проведення монетарної політики, яка фокусується на чітко визначеній цілі, визнає важливу роль кількісних прогнозів майбутньої економічної динаміки при прийнятті рішень і пов’язана з високим рівнем прозорості як цілей політики та рішень, що приймаються, так і принципів, на яких базуються
ці рішення.

Підсумовуючи ви