Реферат: Версии предательства Иуды

Вступ


Відомийбіблейськийперсонаж — ІудаІскаріотський, якого ми знаємояк зрадникаІсуса Хреста, став в останнічаси об`єетомзацікавленостіяк вітчизнянихтак і зарубіжнихдослідниківБібліі та питанньхристіанськоїрелігіі. Всівони намагаютьсязнайти і пояснитипричини вчинку Іуди, що вимусилойого, людинуз духовнимита гуманітарнимиякостями за30 срібниківпродати свогоВчителя.

Сам по собіобраз Іудизагадковий,і не зважаючина його відомуроль в драматичнихподіях Страстноїнеділі, ми посуті про ньогомало чого знаємо.Євангелістиповідомляютьпро Іуду дужескупо, тількиМатфей розповідаєпро покаяннята самогубствоІуди. Що стосуєтьсямотивів зрадиІуди, то проних розповідаєтільки Иоанн.

Але все жтаки, чому Іудазрадив ІсусаХриста? На цепитання покіщо не існуєтвердої відповіді.У зв`язку з цимвчені-біблеістив своїх дослідженняхпочали висуватичисленні версії, побачивши вособі Іуди нетільки індивідуальнупроблему, алей символ деякихтемних сторінлюдськогохарактеру. Всіці версії дужерізноманітніі протиречиві.В них Іуда Іскаріотзробив свійвчинок і яклюдина матеріальноїкорисності,і як патріотІудеї, а то іяк людина, якаопинилася вбезвіхідномустані, втратившинадії в майбутнєцарства Божьєгого.Цьому питаннюприсвятилисвої праці такідослідники, як Костів К., З. Косідовський, Феррар, Е. Ренар, Ф. Хоул, які всеж такі на науковійоснові, використовуючипевний рядджерел, змоглибільш об`єктивноставитись допитання Іудинойзради.


Іуда Іскаріот- син Симона(Івана 6: 71; 13; 2; 26) уроженецьІудеі. Назва“Іскаріот”походить відарамейського“іш Керіот”, тобто “людиназ Каріоту”. Цепрізвище булоспеціальнододано Іуді, щоб таким чиномвідрізнитийого від іншогоІуди поміжапостолами.Він був єдиниміудияниномсеред іншихучнів Христа- галилян. В життіІуди сріблолюбствой раціоналізмбрали верх наддуховними тагуманітарнимиякостями, інакшекажучи, вінкерувавсяголовним чиномвимогами розуму, логіки й матеріальноїкорисності.Ісус Христоспокликав його, як і всіх іншихна свого учня, він ходив зВчителем, прислуховувавсядо його наукиі бачив йоговеликі справи.Мав здібностіуправителяі був скарбникомучнівськоїкаси. Христосдобре знавсерце і характерІуди і вже тодібачив в ньомусвого зрадника.А потім за 30срібників відпервосвященниківзрадив своговчителя. Дивлячисьна наслідкивчинка, визнавсвій гріх, кинуву храмі грошіі покинчивсамогубством1.

Ця трактовка“грошового”мотиву вчинкаІуди підтримуєтьсярозповіддюИоанна. Згіднойого версії,Іуда, перебуваючина посаді казначея, зловживавдобрістю Христаі навіть кравгроші з загальноїказни. За Иоанномвиходить щоІуда був простохопучою і самежадібністьдо грошей іштовхнула йогодо зрадництва.

Однак, цяверсія малоперекондива.Навряд чи Іудабув таким, якщовін добровільносупроводжувавХриста в йогомандрівкахі якщо Ісус зісвого боку нетільки включивйого в коло12-ти своїх самихблизьких учнів, але й довіривйому фінансовісправи2.

Цікаво, щодослідникізвернули увагуна етнічнуналежністьІуди. Як вжевідомо, призвіще“Іскаріот”- значить “людиназ Каріоту”.Складністьв тому, що існувалодва міста Каріота.

Один з нихбув розташованв Іудеї. Якщоприпустити, що батьківщина Іуди, то вінбув єдиниміудеяниномз оточенняІсуса, так яксам Христосі його учнібули з Галилеї.А на ті часиіснувало врожуванняміж населеннямдвох єврейськихобластей іможливо співтоварищівідносилисядо Іуди з недовірою.Це ображалойого і він поступововтрачав вірув Ісуса. Підчас так званої“галилейськоїкризи”, коливчення Ісусапро живий хліб, який зійшовз неба, обурилонавіть йогонаближених,і можливо туті відбувсякардинальнийперелом в душіІуди.

Втратившивіру в Ісуса,Іуда, можливодивився нанього іншимиочами. Коли прив`їзді до ІєрусалимуІсуса проголосилицарем Ізраеля, в Іуді заговоривіудейський(жидівський)патріот. Ісусавін бачив однимз тих галилейськихбезглуздих, що накликалилихо на країну1.

Друге містоКаріот знаходивсяв Моаве, на східномуузбережжіМертвого моря.Якщо Іуда звідти, то можливо вінбув язичникомабо іудеєм, алевихованом вязичному оточені.Ця обставинамогла суттєвовпливати найого відношенняз Ісусом. Іуда, можливо, мріявпро власнукар`єру в месіанськомуцарстві Божому, яке в його уявленніявляє конкретнеземне царство- царство Ізраіля.Деякі апостолисаме так тулмачилипророцтвоІсуса, а Іудаміркував також, як один з них.Зрозумів, щоХристос маєнаувазі зовсімінше і не маєнаміру відновитиІудейськудержаву, деІуда, за даними, планував статиміністромскарбу, вінтакож зрозумів, що його надіїзруйнованій тоді у поривівідчайдушшяі гніву видавІсуса священикам2.

Виходить, що Іуда, етнічноналежавшийдо єврейськогопоходження, зрадив свогоВчителя зарадимайбутньогосвого народу, здійснившисвоєрідний“патріотичний”подвиг. Але, якбачимо, мріючипро царствоІзраіля, вінбачив там своємісце міністромскарбів, а цеще раз підкреслюєтяготіння Іудидо грошей.

По однієїз гипотез Іудабув обібраний.Він прийшовдо іудейськихсвящениківта “сторгувався”(бо таку маленькуціну вони поставилийому за Ісуса)погодився назраду вчителя, щоб якось виправитисвоє матеріальнестановище3.

Напрошуетьсяпитання, чилюбив ІудаІсуса, як одинз його учнів, що пішов поцьому шляху? Можливо, Іудане зраджувавби Христа, якби не любивйого, як би невідчував, щоменш любили, ніж інших4.Існує ще багатоінших гіпотезпро мотивизради Іуди, всіх їх перерахуватипросто не можливо.Для прикладу, можна назватилише декилькасамих цікавих:

Іуда пішов на зраду Ісуса, сподіваючись таким чином прискорити появу царства Божого на землі;

Іуда хотів переконатися, чи зможе Ісус врятуватися і доказати тим самим, що він дійсно тот, за кого видає себе, тобто месія, передвіщений пророками і цар Ізраільський;

Іуда хотів врятувати Ісуса від розмотованної юрби, що зробила замах на його життя і тому подбав щоб його заарештували.1

Але тут требазвернути увагуна мотив, пов`язанийз бажанням ІудиврятуватиХриста ціноюйого арешту.Коли Ісус війшовдо Ієрусалимуяк Месія — ЦарІзраілю, церозлютувалофарисеїв тахрамову аристократиюі на нараді уІосіфа Касіафабуло вирішенозаарештуватиІсуса.Тим часом, агентиіудейськихпервосвященниківзапитівалиучнів Христа, спдіваючисьотримати відних необхіднівідомості. Івони знайшлите, що шукали, в особі ІудиІскаріота. Цейбідолага, позовсім нез`ясованиммотивам, зрадивІісуса, надаввсі необхіднівказання інавіть напросивсябути провідникомзагону, якомузазначалосяздійснити арешт(хоч подібнакрайня ступеньтакої мерзотностіледве ймовірна)2.

Не відкидаяфакту, що Іудаспівдіяв арештусвого Вчителя, ми можемо зробитиприпущення, що з його бокуу цій справібуло більшепоспішності, чим коварства,і можливо, прокляття, які посипалисяна Іуду до деякоїступені незовсім справедливі, Може дійсноІуда пішов потакому шляху- зрадити Христа, щоб врятуватийого, але заслабкістю, простоти, поспішностідій загубитийого3.

Всі ці версіїледве не привелина багаттяінвізиціїВікентія Ферерія, друга та капеланаАвіньонськогопапи БенедіктаХІІІ (1394-1423). Як свідчатьдокументи, щозберігаютьсяв Ватікані, Федерій прочитавпроповідь проІуду. Згіднойого версії,Іуда хотівмолити Ісусащоб той простивйого, але незміг пробитисячерез юрбу, якаоточувалаХриста на шляхудо Голгофи ідобитися вибаченняза свій вчинок.Тоді він вирішивпокінчитисамогубством- повіситись, щоб душа змоглазлетіти наГолгофу і добитисявибачення засвій вчинок.Так воно і трапилось.Тому коли Ісуспотрапив нанебо, душа Іудиопиниласяправоруч віднього середінших душ блажених.Саме так описуютьцей факт М.Амврозініта М.Уілліс, автори книги“Секретніархіви Втікану”4.

Іуда опинивсясеред блажених! Це неймовірно.Щоб Іуда післяцього що віннаробив ставпоряд с Богом!

Після цьогона ВікентіяФерерія звалилосягрізне слідствоінквизиціі.Його врятувавпапа БенедиктХІІІ який наказавспалити матеріалислідства, всаме слідствоприпинити5.

Та ось, нарешті, одна з найцікавішихверсій: всісказання проІуду, це видумка.І самого ІудиІскаріотавзагалі неіснувало і ніякої зрадиХриста не було.В підкріпленняцієї версііможна послатисяна свідоцтваапостола Павла.У своєму посланнідо коріфян, вінговорить проте, як проходилаостання вечеря,і як Ісус воскречнув, одразуж явивсядванадцятиапостолам.

В описанніапостоломПавлом Останньоївечері взагалінема мови проІуду та йогозраду, що дужедивно, якщоврахувати, якяскраво відібражаютьцей інцидентєвангелісти1.

Другий факт- появленняІсуса апостоламбез наймалішогонагадуванняпро відсутністьІуди2.

І вирішальнийфакт — псланнядо карифян — джерело більшраннього періоду, ніж Євангеліята “Діянняапостолів”.Напрошуєтьсяодин висновок: при Павлі сказанняпро Іуду взагаліне існувало.Ця легендавиникла десятиріччамипізніше. ПісляруйнуванняІєрусалимудо еллінськихміст хлинувпотік єврейськихбіжінців. Почалиспалахуватиконфлікти міжними та приверженцямиІсуса Христа.З Нового завітуми знаємо, щоці конфліктинабували жорстокогохарактеру ісаме в цій атмосферінародивсялегендарнийобраз Іуди, який віддзеркалюваву своєму обличчієвреїв та їхвідповідальністьза загибельспасителя3.


Висновки


Таким чином, розглянувшидеякі версіїзради зрадиІуди, требаказати, що неможна вважатихоч би одну зних найбільшзатверджувальноюта близькоїдо реальності.Але на відмінувід інших, відкидаючисріблолюбство, любов до грошей, матервальнікорисності, як мотиви вчинкаІуди, багатодослідниківдослідниківвсеж такизупинняютьсяна питанні проетнічну належністьІуди, і можливо, враховуючивідносини міжнаселеннямєврейськихобластей, ійого зрадництвовважають якнеординарнуспробу прискоритиприхід Божьєгоцарства.

Хто ж Іуда? Зрадник — хапуга, патріот, чипросто слабовільналюдина? Це вжезагадка історіі.Можливо новідослідженняБібліі та Євангелія, тулмаченняїх текстівпризведутьдо нових версій. Може і дійснонебуло ніякогоІуди і не булозради. А покіщо і по сьогодніім`я Іуди Іскаріотаасоціюєтьсяз багатьманегативнимирисами людськогосуспільства.


Використаналітература


Косидовський З. Сказание евангелистов. М.1981

Костів К. Словник — довідник біблейських осіб, племен і народів. К.1995

Моріак Франсуа. Жизнь Иисуса. М.1991

Ренар Э. Жизнь Иисуса Христа. М.1991

еще рефераты
Еще работы по религии