Реферат: Розміщення продуктивних сил

 Туреччина,Китай, Росія, США, країни Близького Сходу. До європейсь­ких країн(Великобританії, Італії та ін.) металу експортується дуже мало. тому тоЄвропейський Союз виділяє малі квоти.

Чорнаметалургія України має сприятливі умови розвитку; якісну си­ровинну базу,високий науково-технічний потенціал, які дають можли­вість забезпечуватипотреби народного господарства. За умови викорис­тання досягненьнауково-технічного прогресу наша країна може стати ве­ликим експортеромрізноманітної металопродукції.

ВерховнаРада України в 1995 р. схвалила «Концепцію розвитку гір­ничо-металургійногокомплексу України до 2010 року», в якій визначе­но напрями розвитку чорноїметалургії з урахуванням тенденцій змін внутрішнього та зовнішнього ринків.Концепція передбачає виведення з експлуатації морально і фізично застарілихметалургійних агрегатів, не­рентабельних виробництв, завершення будівництва тареконструкцію ме­талургійних об'єктів, консервацію близько 30% надлишкуметалургійних потужностей (враховуючи можливе піднесення металоспоживаючих галу­зейкраїни). Особлива увага звертається на виробництво високоліквідних таконкурентоспроможних видів продукції, вдосконалення енерго-. мета-лозберігаючихта екологічно чистих технологій, скорочення енерговитрат на виробництво сталі,чавуну та прокату, поновлення виробничих фондів.

Важливоюпроблемою є використання матеріальної бази чорної ме­талургії у зв'язку звиведенням об'єктів із ладу діючих. Ось як пропону­ють учені використатидоменний фонд: з 18 печей, що їх намічено вивес­ти з ладу діючих, більшістьможе працювати як газогенератори. У цих пе­чах може вироблятися три десяткимільярдів кубометрів газу за рік. При цьому вони можуть перероблятинизькоякісні сорти вугілля.

Необхідноюумовою модернізації металургійних виробництв є вирі­шення проблеми інвестицій.Основою для них, як зазначається в Кон­цепції. має стати акумуляція коштівсамих підприємств. Доцільно цент­ралізувати кошти підприємств в єдиний фонд дляздійснення технічно­го переозброєння галузі.

Іноземнийкапітал цікавиться нашою металургією, але поки що іно­земних інвестицій дужемало. З їх участю введено в дію нові потужні ста­ни на двох металургійних татрьох підприємствах металовиробів. Деякі об'єкти реконструюються за контрактамибезпосередньо з іноземними інвесторами.

Уперетворення України в одного з найпотужніших у Європі вироб­никіввисокоякісної і дешевої металопродукції великий внесок може зро­битиметалургійна наука. Важливі центри цієї науки знаходяться в Ук­раїні.

Сотнінепересічних технічних і технологічних рішень, напрацьованих в Українідвадцять, тридцять і більше років тому, давно запроваджені на заводах Європи,Америки. Азії, а в нас або забуті, або чекають свого ча­су. або втілені абияк.Наприклад, прогресивний метод безперервного ро­зливання сталі, який давнозастосовується в провідних країнах Америки, Європи та Азії, було напрацьовано івперше випробувано в лабораторіях та на заводах Придніпров'я. За цим методом усвіті вже виробляють по­над 90% металу, а в колишньому Союзі — незначну йогочастину.

Дніпропетровськівчені ше у 70-х роках висунули ідею і освоїли но­

вутехнологію виплавлення корозієстійких сталей методом газокиснево­го рафінуванняв агрегатах конверторного типу. Цей метод не має ана­логів у світі і єальтернативним методу виплавлення нержавіючих сталей, який поширений нині усвітовій чорній металургії. Дніпропетровська тех­нологія продуктивніша і меншвитратна. Вона дає змогу використовува­ти дешеві вихідні матеріали, чавун інавіть залізорудну сировину. На ос­нові цієї технології акціонерне товариство«Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» освоїло випуск понад тридцятимарок корозієстійких сталей. У 1996 р. виплавлено майже 400 тис. тонннержавіючого металу на рівні найкращих світових зразків. Він має попит узарубіжних спожи­вачів. На жаль, власне машинобудування не використовуєвисокоякісну дефіцитну сталь. Україна має можливість стати потужним виробникомнержавіючих сталей для світового ринку. Це може бути одним із шляхіввідродження вітчизняної чорної металургії.

Чорнаметалургія як дуже складний виробничо-територіальний ком­плекс не може успішнорозвиватися без раціональної її суспільної орга­нізації та науковообгрунтованого системного управління. Відособленість підприємств і ліквідаціязагальнодержавного спеціального управління стали головними причинами занепадуоднієї з найважливіших галузей ін­дустрії нашої країни. Тепер функціїуправління виконує Міністерство промислової політики.

Удосконаленняуправління металургійним комплексом неможливе без створення органу, який би займавсянауково-технічним прогресом у га­лузі. Для забезпечення комплексності іконкретності управління окреми­ми виробництвами структура органу управлінняповинна мати підроз­діли. які керували б спеціалізованими комплексами, щооб'єднують ви­робничі підприємства однієї спеціалізації незалежно від формвласності (виробництво чорних металів, трубне, вторинна обробка чорних металівтощо).

14.2. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

Кольороваметалургія поєднує видобуток руд кольорових, благород­них і рідкісних металів,їх збагачення і переробку. Зростаюче значення кольорової металургії у створенніта застосуванні матеріалів високої якості визначає її винятково важливу роль усучасних умовах науково-технічної революції. За останні десятиріччя у кількаразів збільшився об­сяг виробництва промислової продукції в світі, набулирозвитку нові га­лузі — атомна енергетика, електронна, ракетна, космічна інизка інших. які потребують багато легованої сталі, кольорових і рідкіснихметалів.

ВУкраїні кольорова металургія не набула значного розвитку. В її про­мисловомукомплексі частка кольорової металургії у 1990 р. становила за основнимивиробничими фондами — 1,5%, за промислово-виробничим персоналом — 0,7, заобсягом продукції — 1,2%.

Кольороваметалургія — матеріале- і енергоємна галузь. Її підпри­ємства розміщуються умісцях виробництва сировини та електроенергії. В Україні поширені тівиробництва, для розвитку яких є сприятливі умови.

Нашакраїна має значну сировинну базу кольорової металургії. Її над-