Реферат: Міжнародні кредитні розрахунки та валютні операції
Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності
Контрольна робота
з дисципліни: “Міжнародні розрахунково-кредитні тавалютні операції"
Виконав: студент6 курсу
(з. ф. н) спеціальністьМЗЕД
Хаткевич Юрій
Перевірив: Викладач
Тюха ІринаВолодимирівна
Київ — 2009
Зміст
Теоретичне питання 1. Особливості лізингу у сферіміжнародної торгівлі
Суб'єкти лiзингу
Теоретичні засади міжнародних лізингових відносин
Поняття та функції лізингу
Об'єкти та суб'єкти лізингових відносин
Якісні переваги лізингу
Види лізингу
Форми лізингових угод
Склад, види та форми лізингових платежів
Теоретичне питання 2. Опціон у системі управління валютними ризиками
Задача 1
Задача 2
Задача 3
Задача 4
Задача 5
Задача 6
Задача 7
Список використаної літератури
Теоретичне питання 1. Особливостілізингу у сфері міжнародної торгівлі
Згідно із законом України «Про фінансовийлізинг» від 14.01.1999 року: Сучасні види міжнародноголізингу класифікуються за різними ознаками таким чином:
1. Залежна від каналу отримання об'єкталізингу:
• прямий закордонний лізинг, тобто лізинговіугоди між юридичними особами рідних країн:
• непрямий закордонний лізинг, в якому орендарта орендодавець є юридичними особами однієї країни, але капітал орендодавцячастково належить іноземним фірмам — банкам та лізинговим компаніям.
2. Залежно від ролі орендодавця (лізинговоїкомпанії) в угоді:
• експортний лізинг — це лізингові угоди, прияких лізингова компанія купує обладнання у національної фірми і потім надаєйого закордонному орендарю; у цьому разі постачальник-виробник та лізинговакомпанія є резидентами однієї країни, а орендар — іншої;
• імпортний лізинг — не лізингові угоди, прияких іноземна лізингова компаній купує обладнання за кордоном і потім надаєйого вітчизняному орендарю; у цьому разі орендар та лізингова компанія єрезидентами однієї країни, а постачальник-виробник — іншої;
• транзитний лізинг — це лізингова угода, приякій лізингова компанія, яка є резидентом однієї країни, купує обладнання упостачальника резидента другої країни та надає його в оренду орендарю — резиденту третьої країни.
3. Залежно від стану об'єкта лізинга:
• лізинг нового обладнання;
• лізинг старого обладнання (second-hand) широковикористовується у відносинах із фірмами СРК. Лізингові платежі розраховуютьсяіз залишкової вартості майна та розподіляються на строк від одного до чотирьохроків. Ця форма мас переваги порівняно з купівлею-продажем обладнанняsecond-hand, тому що гарантією адекватної та безперебійної роботи орендованоїтехніки є те, що вона є власністю фірми-орендодавця.
Це с важливим особливо стосовно машин таобладнання, які були у використанні, оскільки на цю категорію товарів фірмизазвичай не дають післяпродажних гарантій.
4. Залежно від методу здійснення лізингу абозалежно від економічного значення:
• фінансовий лізинг (financial leasing), якийпередбачає виплату орендарем протягом періоду дії угоди суми, що покриває повнувартість амортизації майна або більшу Ті частину, а також прибуток орендодавця.
Після закінчення строку дії договору орендарможе:
• повернути об'єкт оренди орендодавцю;
• продовжити або укласти нову лізингову угоду;причому у цьому випадку лізингові платежі розраховуються із залишкової вартості;
• викупити об'єкт лізингу за залишковоювартістю; у цьому випадку фінансовий лізинг відрізняється від довгостроковогокредитування моментом переходу права власності на об'єкт оренди орендарю.
Довгострокову оренду (лізинг) називаютьфінансовою орендою, оскільки у такі й угоді беруть участь три сторони, одна ізяких — лізингова компанія — спочатку фінансує купівлю майна у виробника читорговця-посередннка, а потім передає його у тимчасове користуваннялізінгоотримувачу.
Різновидом фінансового лізингу є зворотнийлізинг (ліз-бек, lease-back), який передбачає продаж власником, наприклад,промисловим підприємством, частини власного майна лізинговій компанії зодночасним укладанням фінансової лізингової угоди; жодного фізичногопереміщення майна у такому випадку не відбувається. В результаті угода євзаємовигідною, оскільки лізингова компанія отримує лізингові платежі,лізингоотримувач може відносити ці платежі на собівартість, а виручкою відпродажу обладнання поповнити основний та оборотний капітал. Рентабельність угодзворотного лізингу зв'язана із розміром перевищення доходу від новихкапітальних вкладень над вартістю та лізингових платежів.
Угода укладається у такій послідовності:
1) укладається лізингова угода міжорендодавцем та орендарем;
2) лізингова компанія купує обладнання ворендаря — власника обладнання;
3) орендар регулярно сплачує орендні платежізгідно з умовами ліцензійної угоди.
Важливі переваги ліз-бек: використання обладнання,що вже експлуатується, як джерела фінансування будівництва нових об'єктів звипливаючою із цього можливістю використовувати інвестиційні податкові пільгита знижки, які є в багатьох закордонних країнах; він є найбільш ефективним тавідносно дешевим способом поліпшення фінансового стану підприємства, зокремастосовно отримання додаткових коштів у ВКВ.
Правовими основами міжнародного фінансовоголізингу є Конвенція ООП про договори міжнародної купівлі-продажу (Відень, 1980р) та Конвенція ЮНЩРУА про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988 p), якадозволяє учасникам договорів відступати від будь-яких її положень, за виняткомтрьох зазначених у ній пунктів;
• виробничий (операційний) лізинг (operationleasing), який укладається на строк, менший за амортизаційний період майна. Післязакінчення строку оренди орендар може;
• повернути майно власнику;
• укласти нову лізингову угоду.
Рейтинг та хайринг називають операційноюорендою, оскільки фактичний строк оренди у цьому випадку нижче нормативногостроку служби і об'єкт оренди операційна здається декілька разів, для того щоборендними платежами від декількох орендарів погасити повністю початковувартість майна. У цій оренді беруть участь дві сторони — орендар таорендодавець; рейтингові та хайрингові контракти передбачають зобов'язанняорендодавців страхувати та здійснювати технічне обслуговування об'єктів оренди;рейтингові та хайрингові ставки порівняно високі, оскільки орендодавач несеризики, зв'язані з моральним старінням об'єкта оренди та необхідністюздійснювати реновацію після кожної чергової здачі майна в оренду; ці ставкивизначаються на базі попиту та пропозиції; орендар може скористатись своїмправом в однобічному порядку із попереднім повідомленням розірвати договіроренди, вибрати нові, удосконалені вид, тип або модель. Оперативна оренда єзручною для орендаря у таких випадках: у зв'язку з виконанням терміновогозамовлення, при виконанні сезонних робіт, для попередньої експлуатаційноїперевірки техніко-економічних показників обладнання з метою його подальшогопридбання.
Правовими основами міжнародного оперативноголізингу є положення законодавств країн-учасниць та умови підписаних сторонамидоговорів Якщо в угоді не обумовлено, право якої країни має застосовуватись прирозв'язанні суперечок, не питання вирішується арбітражем, що розглядаєсуперечку.
Порівняно з оперативним лізингом фінансовийлізинг має такі відмінності:
• строк фінансового лізингу близький до строкунормативної амортизації; Австралії, КНР. Важливими центрами аукціонної торгівлітютюном є: Нью-Йорк Амстердам, Бремен, Лусака (Замбія), Лімба (Малаві), квітами- Амстердам, рибок — СШ А та порти західно-європейських країн (крім Ісландії,Норвегії), кіньми — Довіль (Франція), Лондон, Москва, Ростов-на-Дону,П'ятигорськ.
Суб'єкти лiзингу
Суб'єктами лiзингу можуть бути:
лiзингодавець — юридичнаособа, яка передає право володiння та користування предметом лiзингулiзингоодержувачу;
лiзингоодержувач — фiзична абоюридична особа, яка отримує право володiння та користування предметом лiзингувiд лiзингодавця;
продавець (постачальник) — фiзичнаабо юридична особа, в якої лiзингодавець набуває рiч, що в наступному будепередана як предмет лiзингу лiзингоодержувачу;
iншi юридичнi або фiзичнiособи, якi є сторонами багатостороннього договору лiзингу.
Теоретичні засади міжнароднихлізингових відносинНезважаючи на те, що лізинг в багатьох країнахсвіту давно отримав широке розповсюдження та вважається найбільш доцільнимспособом організації підприємницької діяльності, в Україні все ще визначаютьсяшляхи та форми його розвитку в багатоукладній економіці. В умовах фінансовоїкризи, коли більшість підприємств не в змозі здійснювати крупнікапіталовкладення фінансових засобів в технічне оновлення та інтенсифікаціювиробництва, стала очевидною необхідність значного зростання ролі лізинговогобізнесу, який дозволяє залучати додаткові приватні інвестиції для розвиткувиробничої сфери та підтримки вітчизняного виробництва всіх форм власності, впершу чергу тих, що займаються малим та середнім підприємництвом.
Успіх лізингового бізнесу в будь-якій галузі вбільшості залежить від вірного розуміння його змісту та специфічних особливостей,їх адекватного відображення в методичних рекомендаціях та практичних рішеннях. Томуперш за все потрібно вияснити, в чому сутність лізингу, які його природа тапотенціал, принципи та організаційні форми. Лише всебічне пізнання економічногомеханізму та переваг, що закладені в системі лізингу, дозволить широковикористовувати його в практичній підприємницькій діяльності.
Поняття та функції лізингу
Відносно економічної сутності лізингу досі щене існує єдиної думки економістів. Його зміст та роль в теорії трактуються порізному. Одні розглядають лізинг як одну з форм кредитування підприємницькоїдіяльності, другі цілком ототожнюють його з довгостроковою орендою або однією зїї форм, яка в свою чергу зводиться до відносин найму або підряду, третівважають лізинг завуальованим способом купівлі-продажу засобів виробництва абоправа користування чужим майном, а четверті інтерпретують лізинг як дії зачужий рахунок, тобто управління чужим майном за дорученням.
Сучасне розуміння лізингу сходить до класичнихпринципів римського права про розмежування понять власник та користувач майна. Виникненнята існування його в якості особливого виду бізнесу основані саме на можливостірозподілу компонентів власності на два найважливіших повноваження — користуванняріччю, тобто використання її згідно з призначенням з метою отримання доходу таінших вигод, та саме право власності як правове панування особи над об'єктомвласності. Багатовіковий досвід довів, що багатство в кінцевому рахункузаключається не просто в обладанні власністю безпосередньо, а в ефективному їївикористанні. Звідси перш за все випливає, що лізинг — це спосіб реалізаціївідносин власності, який відображає стан виробничих сил та виробничих відносин,з якими він знаходиться в тісному взаємозв'язку.
Лізинг в широкому значенні являє собоюорганізаційну форму підприємницької діяльності, яка відображає відносинивласності, як уособлену систему господарювання. Проте, як і будь-яке самостійнеявище, як економічна категорія, він має свій власний зміст та різноманітніформи прояву.
Дивлячись на те, що лізинг відображаєвизначену взаємодію елементів виробничих сил та виробничих відносин, то він маєматеріально-речову основу та соціально-економічну форму. Соціально-економічнийзміст лізингу визначається відносинами власності та спільної економічноїдіяльності по вертикалі та горизонталі (з власником, суспільством і т. і), атакож умовами трансформації власності. Матеріально-речова сторона лізингухарактеризується організаційно-правовими формами виробництва, наймом усіх абочастини речових елементів підприємницької діяльності, купівлею-продажем майната умовами кредитування.
Вважається загальновідомим, що лізинг тіснопов'язаний з орендним механізмом, але в діловому обороті він має більш широку,складну потрійну основу та містить в собі одночасно значні властивостікредитної угоди, інвестиційної та орендної діяльності, які тісно взаємодіють,створюючи нову організаційно-правову форму бізнесу. Лізинг відноситься допідприємницької діяльності більш високого рівня в порівнянні з орендною,банківською чи комерційною, так як він вимагає та передбачає широкий діапазонзнань фінансового бізнесу, та положення в виробництві, на ринках обладнання танерухомості, а також варіаційних потреб клієнтів та особливостей оренди.
Закон України «Про лізинг» даєнаступне визначення терміну лізинг: Лізинг — це підприємницька діяльність, якаспрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає внаданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строклізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним увласність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідногопродавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізинговихплатежів.
Таким чином, лізинг — це особливий видпідприємницької діяльності, який включає в себе три формиорганізаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торгівельні, змісткожної з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічнихфінансово-майнових операцій.
Об'єкти та суб'єкти лізинговихвідносин
Визначення об'єкта лізингу є суттєвою умовою,без якої угода вважається недійсною. Головною обов'язковою умовою лізингу є те,що об'єкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані лише дляпідприємницьких цілей. Згідно з діючим законодавством об'єктомлізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене доосновних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, виробленадержавними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби,обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене довільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
З урахуванням цього можна виділити наступнігрупи об'єктів (предметів) лізингу: а) рухоме майно: обладнання промисловогопризначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичнеобладнання, складське обладнання і майно); транспортне обладнання: повітряні,наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна,літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони,контейнери та т.ін.); будівельна техніка; засоби телевізійного та дистанційногозв'язку; оргтехніка, конторське обладнання; ліцензії, ноу-хау, комп'ютерніпрограми і т.ін.; б) нерухоме майно: будівельні споруди і споруди виробничого,торгівельного або комунально-побутового призначення; споруди (нафтові та газовісвердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).
Таким чином, у лізинг може передаватисябудь-яке майно, що не заборонене до вільного обігу і не знищується в процесівиробничого циклу. Суб'єкти лізингових відносин Лізингодавцем може бутибудь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізиноговудіяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцямиможуть бути: банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в якихпередбачений цей вид діяльності; лізингові компанії: фінансові, щоспеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні,що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов'язані зреалізацією лізингових операцій (технічне обслуговування, навчання,консультації і т.ін.). Їхні переваги — оперативність, мобільність, добре знанняринку і ситуації на місцях; брокерські лізингові фірми; · будь-яка виробничаабо торгівельна фірма (товариство), для якої лізингова діяльність передбачена вустановчих документах і яка має достатню кількість фінансових засобів; страховіта пенсійні фонди.
Другим учасником лізингової угоди є будь-якийсуб'єкт підприємницької діяльності, котрий одержує увикористання майно за договором лізингу, — лізингоодержувач. Це може бутиюридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснюєпідприємницьку діяльність, або громадянин, котрий займається підприємницькоюдіяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальнийпідприємець. Постачальником (продавцем) об'єкту лізингу може бутипідприємство-виробник, торгівельна організація або інші суб'єктипідприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно здоговором лізингу.
Якісні переваги лізингуШироке розповсюдження в світовій практицілізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемоосновні з них. З точки зору лізингоодержувача (орендаря) ці переваги такі: — можливевикористання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразовихвитрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користуваннябез попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво приобмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;- лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайногопочатку платежів; при використанні звичайного кредиту підприємство повинно булоб частину вартості покупки оплатити за рахунок власних коштів; — лізинг такождозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання всезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації; — лізингдозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінняммашин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, щопідвищує конкурентоспроможність лізингоодержувача; — лізингові платежі вповному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг),виробленої лізингоодержувачем, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;- майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоодержувача, щоне збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно; його вартістьне включається в залишок кредитної заборгованості.
Це поліпшує фінансові показникипідприємства-орендаря і відповідно дозволяє йому залучити додаткові кредитніресурси (у зв'язку з цим сучасний лізинг часто класифікують як «позабалансовефінансування»); — у багатьох країнах законодавче встановлені податковіпільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєвознизити оподатковуваний прибуток і термін лізингової угоди; — порядокздійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувачможе розрахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробитизручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сумаплатежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахованасезонність використання предмета лізингу; платежі можуть здійснюватися ізвиручки від реалізації продукції, що вироблена на отриманому в лізингобладнанні); при використанні компенсаційного лізингу лізингоодержувач здійснюєплатежі в товарній формі, використовуючи продукцію, що вироблена налізингованому обладнанні; — лізинг доступний малим і середнім підприємствам, втой час як отримання банківських кредитів на сприятливих умовах для нихпроблематичне; деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоодержувачаніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устаткування (приневиконанні орендарем своїх зобов'язань лізингова компанія забирає своє майно);- лізинг на відміну від кредиту дає змогу створити надійніші умовигосподарювання; — підвищується ліквідність підприємств-лізингоодержувачів,тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатністьсвоєчасно сплатити майбутні борги; — перевагою лізингу є також можливістьпридбання лізингоодержувачем устаткування за залишковою вартістю післязавершення лізингової угоди; — при укладанні лізингової угоди орендар можерозраховувати на отримання від лізингодавця додаткових інформаційних,консультативних і юридичних послуг; — Міжнародний валютний фонд не враховуєсуму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто єможливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановленіФондом для окремих країн (при застосуванні імпортного лізингу).
В умовах ринкових відносин лізинг даєможливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Підприємству-виробникулізинг вигідний тим, що за його допомогою підтримується тісний зв'язок міжвиробниками і споживачами техніки. Вся інформація про недоліки використовуваногоустаткування надходить до підприємства-виробника, яке усуває їх, підвищуючиконкурентноспроможність своєї продукції та розширюючи можливості її збуту. Збуваючипродукцію за лізингом, виробник вирішує проблему отримання плати за неї, щозміцнює його фінансове становище. Лізингові фірми від проведення лізинговихоперацій отримують досить високий прибуток. Крім того, якщо лізингодавцемвиступає банк, то він також має свої вигоди: — розширюється коло банківськихоперацій, росте число клієнтів і відповідно збільшуються отримувані доходи; — знижуєтьсяризик втрат від неплатоспроможності клієнтів.
При здійсненні лізингових операцій банк (абойого дочірня лізингова компанія) залишається власником майна, що передано воренду, і, якщо порушуються умови угоди, може вимагати повернення майна. Данаобставина забезпечує можливість проведення лізингових операцій з клієнтами, уяких нестійке фінансове становище (малі підприємства, фермерські господарства,кооперативи, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю і т. ін);- банк має право нараховувати на майно, що передається в оренду, амортизаційнівідрахування, які не підлягають оподаткуванню і можуть бути джерелом засобівдля придбання нового майна; — банк отримує доходи у вигляді комісійних за лізингом.Величина лізингових платежів може бути «вища, ніж процентна ставка закредитами. Але в умовах економічної кризи, коли практично відсутнє середнє тадовгострокове кредитування, лізинг може бути успішно використаний для вирішенняпитань капіталовкладень. Дане положення виправдовується також наданнямклієнтові, крім позики, машин і устаткування, а також іншого майна, що особливоактуально в умовах існуючого в Україні великого морального і фізичного зносупрактично всіх основних фондів. Як бачимо, лізингові операції мають великіпереваги.
Традиційне уявлення про лізинг як примітивнудовгострокову оренду майна безнадійно застаріло. В той же час слід відмітитиряд недоліків, що притаманні лізингу: — кількість учасників лізингової угодибільша, ніж при купівлі майна за рахунок позики, тому операції відрізняютьсядосить складною організацією; — на підготовку фінансової лізингової угоди можезнадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можутьбути і адміністративні витрати, тому вважається, що ціна лізингу може бутинижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг.
Законодавством США, наприклад, передбачається,що для отримання податкових пільг необхідно довести відповідність угоди до рядуознак, які б свідчили про її належність до дійсної угоди. Податковимзаконодавством Німеччини, Франції та Італії не передбачаються додаткові пільгидля лізингодавців чи лізингоодержувачів. У 1986-1987 р.р. в Англії та СШАпочали діяти нові податкові законодавства, які фактично відмінили багатоподаткових пільг, пов'язаних з лізингом.
На лізингодавця лягає ризик моральногостаріння майна і отримання лізингових платежів, а вартість лізингу є вищою, ніжпозики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізингодавця; відповідноостанній закладає це у вартість лізингу. Якщо науково-технічний прогрес робитьоб'єкт лізингу застарілим, при фінансовому лізингу орендні платежі неприпиняються до закінчення угоди. Таким чином, розглянуті переваги і недолікилізингових операцій дають можливість зробити висновки, що позитивних моментів,притаманних лізингові, набагато більше, і при державній підтримці, хоча б наперіод становлення, лізинговий бізнес стане ще більш привабливим.
Види лізингуВідповідно до рівня окупності майнарозрізняють фінансовий (капітальний) і оперативний лізинг. Це найбільш поширенівиди лізингу. Існує кілька критеріїв для їх розмежування: це і тип орендованогомайна, і обсяг обов'язків лізингодавця, і термін використання об'єкта лізингу. Визначеньфінансового та оперативного лізингу багато. Наведемо деякі з них.
Фінансовим називається лізинг, коли вартістьмайна повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (щопередбачає співпадання терміну повної амортизації майна і терміну договору). Дляоперативного лізингу характерне часткове відшкодування вартості зданого влізинг майна (термін амортизації довший від терміну договору). Фінансовийлізинг являє собою лізинг майна з повною сплатою його вартості іхарактеризується тим, що термін, на який передається майно в тимчасовекористування, наближається по тривалості до терміну експлуатації та амортизаціївсієї або більшої частини майна.
Оперативний лізинг характерний тим, що терміндоговору лізингу коротший, ніж нормативний термін використання майна, ілізингові платежі не покривають повної його вартості. Фінансовий лізинг — цеугода, яка передбачає протягом своєї дії виплату лізингових платежів, котріпокривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, додатковівитрати і прибуток орендодавця. Оперативний лізинг — це орендні відносини, заяких витрати лізингодавача пов'язані з придбанням та утриманням майна, щоздається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одноголізингового контракту.
Фінансовий лізинг — основний вид лізинговихоперацій, при яких засоби виробництва лізингуються на тривалий термін, близькийдо терміну амортизації, з можливим у подальшому придбанням лізингоодержувачеммайна, що лізингується. Оперативний лізинг — коротко чи середньостроковаоренда, як правило, з неповною амортизацією лізингового майна. У практиці країнз розвиненою ринковою економікою правові особливості регулювання лізинговихоперацій стoсуються, як правило, фінансового лізингу, хоча замістьобов'язкового характеру переходу власності у договорі мають бути зафіксованіумови такого переходу. Основою для їх розмежування фактично служить терміноренди з амортизаційним періодом і не передбачена обов'язковість переходу прававласності при здійсненні фінансового лізингу.
Форми лізингових угодМіжнародна практика напрацювала наступні формилізингових угод.
1. Стандартний лізинг.
При цій формі лізинга виробник обладнанняпродає його лізинговій компанії, яка здає це обладнання в лізинг споживачеві. Прицьому між виробником та лізингоотримувачем не виникають правові відносини. Технічнеобслуговування здійснює за окремою домовленностю виробник, а лізингодавець невтручається в питання технічного обслуговування.
2. Зворотній лізинг (»ліз-бек").
Ця форма використовується у випадку, колифірма відчуває гостру нестачу коштів. Сутність цієї операції полягає в тому, щовласник обладнання продає лізинговій компанії обладнання, а потім бере його влізинг, тобто продавець обладнання перетворюється в лізингоотримувача.
3. «Мокрий лізинг».
Цей різновид лізингу передбачає додатковіпослуги лізингдавця лізингоотримувачу. Лізингодавець здійснює утриманняобладнання, ремонт, страхування, інколи управління виробництвом.
4. «Чистий лізинг».
В даному випадку всі обов'язки, пов'язані зексплуатацією обладнання, виконує лізингоотрімувач. Він сплачує податки,здійснює страхування та несе всі витрати, пов'язані звикористанням обладнання. Лізингоотримувач зобов'язаний утримувати обладнання вробочому стані, обслуговувати його та після закінчення строку лізингу повернутийого в доброму стані з урахуванням нормального зносу лізингодавцю. Лізингодавецьне відповідає за дії, пов'язані з використанням лізингоотримувачем майна. Алевін несе відповідальність, пов'язану з можливими діями влади чи іншихорганізацій країни, де використовується обладнання.
5. Лізинг на залишкову вартість обладнання.
Використовується по відношенню до обладнання,що вже знаходилось в користуванні. Така форма лізингу діє на протязі 1-4 років.
6. Лізинг з повним обслуговуванням.
Подібний до «мокрого» лізингу, алеугода передбачає виконання лізингодавцем деяких додаткових послуг. Наприклад,лізингодавець проводить дослідження, що передують придбанню обладнання,здійснює поставку необхідних сировинних матеріалів для роботи даногообладнання, надає кваліфікованих спеціалістів для роботи з обладнанням та надаєдеякі інші послуги.
7. Лізинг постачальнику.
Ця форма лізингу схожа з типом «ліз-бек».Постачальник обладнання виступає в подвійній ролі: продавця та основноголізингоотримувача, який не є користувачем обладнання. Лізингоотримувачзобовязаний знайти суборендаторів та здати їм обладнання в суборенду. Для цьогоне потрібна згода лізингодавця, здача обладнання в суборенду є обовязковою.
8. Оновлений лізинг.
Характерним для цієї форми є те, щовідбувається періодична зміна раніше зданого в лізинг обладнання більш сучасним.Ця модель досить розповсюджена при лізингу ЕОМ.
9. Вендор-лізинг
У цьому випадку в ролі лізингової компаніївиступає ассоціація фірм-виробників спільно з лізинговою компанією чи банком. Цямодель використовується при просуванні на ринок особливо дорогого обладнання. Прицьому виробник бере на себе пошук партнерів та технічне обслуговуванняобладнання об'єкту лізингу, а лізингова компанія — організаційну розробкупроектів, вирішення адміністративних питань, надання консультаційних послуг.
Склад, види та форми лізинговихплатежівОснову економічних взаємозв'язків міжлізингоодержувачем та лізингодавцем створюють лізингові платежі, котрівідображають відносини власності, користування реалізація та присвоєння праввласності на засоби виробництва. Визначення розмірів лізингових платежів маєважливе значення для успіху лізингових компаній. Під лізинговими платежамирозуміють виплати лізингодавцеві, які здійснює лізингоодержувач за надане йомуправо користуватися лізинговим майном. Лізингові платежі є тим механізмом, задопомогою якого лізингодавець повинен відшкодувати свої фінансові витрати напридбання майна і отримати прибуток.
Виходячи з цього, загальна сума лізинговихплатежів за весь період лізингу повинна включати:
суму, що відшкодовує витрати на виробництво чипридбання лізингового майна;
накладні витрати, що пов'язані з рухом майна (транспортування,оформлення документів, зберігання);
вартість кредитних ресурсів, щовикористовуються для придбання майна за лізинговою угодою;
прибуток лізингодавця;
експлуатаційні витрати (пуск, налагодження,ремонт, монтаж);
сукупні послуги (навчання персоналу, передачаноу-хау, інжинірингові послуги);
витрати на страхування майна, якщо воно булозастраховане лізингодавцем;
витрати на пошуки лізингоодержувача, рекламу,послуги посередникам;
втрати від знецінення майна в результатіінфляції.
Крім того, в лізингових платежах слідвраховувати суму податків, які буде сплачувати лізингодавець: податок звласників транспортних засобів і податок на майно (в разі його введення). Такимчином, загальна сума лізингових платежів не є постійною величиною, а залежитьвід перелічених параметрів та швидкості відшкодування вартості лізинговогомайна. Чим швидше буде погашена вартість лізингового майна, наприклад, шляхомвиплати авансу, тим менші проценти будуть нараховуватися на залишкову вартістьлізингового майна. І навпаки, якщо лізингоодержувач переносить виплату першихплатежів на пізніший строк, то первинна вартість майна зростає за рахунокнарахованих відсотків на вартість лізингованого майна і кредиту. Розміри,спосіб, форма і періодичність виплат, а також метод визначення загальної сумилізингових платежів встановлюються в лізинговому контракті за взаємною згодоюсторін. Порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитнимиугодами (лізингоодержувач може розраховувати надходження своїх доходів і разомз лізингодавцем розробити гнучку схему платежів).
Теоретичне питання 2. Опціон усистемі управління валютними ризиками
Опціоном називається контракт, відповідно до якого одна особа надає іншій особіправо купити або продати стандартну кількість певного активуза певною ціною вмежах певного періоду. Актив, що поставляється згідно з опціонним контрактом,називають базовим. Предметом опціону можуть бути як матеріальні активи, так іфінансові: акції, фондові індекси, облігації, валюти, валютні ф’ючерси та ін.
Розрізняють сторони опціонного контракту. Продавець опціону передаєправо, але не обов’язок, виконати умови контракту покупцеві опціону. Підкреслимо, що предметомопціону є саме право, а не базовийактив. Покупець опціону набуває права (але вільнийу своєму виборі — скористатись цим правом чи ні) на певну операціюз базовим активом.
Існують два різновиди прав, яких може набутипокупець залежно від того, який опціон укладено: колл або пут. Опціон колл — контракт,що надає покупцеві опціону право купити стандартнукількість базового активу; продавець опціону зобов’язаний продати цей актив. Тобтотут можливі дві операції купівлі/продажу. Перша — придбання опціону колл, друга- придбання базового активу у продавця опціону згідно з його умовами. Але другаоперація не є обов’язковою, а здійснюється за бажанням покупця опціону.
Опціон пут— це контракт, що надаєпокупцеві опціону право продати (а некупити, на відміну від опціону колл) стандартну кількість базового активу. Тобтотут також можливі дві операції купівлі/продажу. Перша — придбання опціону пут,друга — продаж базового активу продавцеві опціону. Але друга операція також неє обов’язковою, а здійснюється за бажанням покупця опціону.
Таким чином, покупець опціону може набуватиправа купівлі (колл) та права продажу (пут) базового активу. Ціна, яку платитьпокупець опціону його продавцеві за право виконання опціонного контракту,називається премією опціону.
Датою закінчення опціону називають дату, на яку опціон може бути виконаний, проданий абокуплений, а ціною виконання — ціну,за якою відбувається поставка базового активу. Причому розрізняють опціони, якіможуть бути виконані тільки на дату закінчення (їх називають європейськими опціонами), та опціони, якіможуть бути виконані в будь-який день від дати укладення до дати закінченняопціону (американські опціони). Ціназви не пов’язані з місцем укладення опціонів. Як в Америці, так і в Європіорганізовують торги як американськими, так і європейськими опціонами.
Внутрішня вартістьопціону вказує на можливість отримати прибутокпри його негайному виконанні і визначається за наведеними нижче формулами.
/>
Справді, якщо ціна базового активу на ринкувища за ціну виконання опціону, то виконання опціону колл (тобто придбаннябазового активу за ціною, нижчою від ринкової) приносить прибуток. Інакшевиконання опціону колл не має сенсу, отже, його внутрішня вартість дорівнюєнулю.
/>
Опціони in-, at-,out-the-money. Розрізняють також опціони звиграшем, без виграшу і з програшем. У табл.14.1 друга і третя графи визначаютьцю якість опціону при дотриманні умов, записаних у першому стовпці.
Часова вартістьопціону = Премія опціону — Внутрішня вартість опціону.Ця характеристика вказує на перевищення справжньої ціни опціону над йоговнутрішньою вартістю і відображає вартість особливих переваг, пов’язаних зволодінням цим активом. Часова вартість лінійно падає до нуля протягом часу дозакінчення опціону.
Існують біржовіта позабіржові опціони. Умови біржових опціонних контрактівстандартизовані. Продавці біржових опціонів зобов’язані вносити і підтримуватинеобхідний рівень маржових коштів у кліринговій установі, які гарантуютьвиконання ними умов контракту.
Закрити позицію на ринку біржових опціонівможна здійсненням зворотної операції. Такі операції називають закриваючимикупівлями або закриваючими продажами. Наприклад, довгу позицію опціон коллпотрібно закривати продажем опціону колл на тойсамий базовий актив, з тією ж датою закінчення і тією самою ціною виконання(неоднакові лише премії, різниця яких становитиме прибутки або збитки за двомаопераціями). Чи треба ліквідовувати довгу позицію, адже виконувати опціон необов’язково? Треба, бо закриття позиції зменшить витрати на придбання опціону,якщо необхідність у його виконанні відпала.
На біржовому ринку продаються опціони застандартним переліком валют: німецькі марки, фунти стерлінгів, швейцарські тафранцузькі франки, японські єни, євро, які котируються відносно долара.
На позабіржовому ринку опціони нестандартизуються, тобто сторони можуть домовлятись відносно базового активу ійого кількості, дати виконання та інших умов. Валютні опціони на позабіржовомуринку котируються відносно ширшого переліку валют, який включає, крім основних,датську крону, бельгійський франк, південноафриканський ранд та ін., а такожвідносно крос-курсів, наприклад, єна — німецька марка, швейцарський франк — фунт.
На ринку біржових опціонів існують гарантіївиконання угод, подібні до тих, які докладно викладені в розділі 13, тобтомаржові внески і гарантійні фонди. Особливістю маржі на ринку опціонів є те, щовнески стягуються лише з однієї сторони — продавця опціону. Покупець опціону невносить маржових внесків, оскільки його позиції не містять ризику. Вільними віднеобхідності вносити маржу є також ті продавці опціонів колл, які мають насвоїх рахунках відповідну кількість базового активу. У цьому разі говорять про покритий опціон колл.
Для визначення премії опціону використовуютьмодель Блека-Шоулза. Спочатку вона була розроблена тільки для європейськихопціонів колл на акції, за якими не виплачуються дивіденди до дати закінченняопціону. Потім було показано, що ця модель справедлива і для американськогоопціону колл без виплати дивідендів.
Другий недолік початкової моделі — застосовністьїї тільки до акцій без дивідендів — був усунений внесенням у формулудодаткового множника. Потім вона була поширена на підрахунки премій опціонів наінші активи.
Формула Блека-Шоулза для опціонів колл на акції без дивідендів. Вартість опціону колл />визначається заформулою
/>,
Де
/>,
/>
/> - поточна ринкова ціна базовогоактиву;
/> - ціна виконання опціону;
/> - річна ставка нарахуваннявідсотка на активи без ризику, який нараховується безперервно;
/> - час до закінчення опціону вчастках року (або />, де t — число днів, що залишились до виконанняопціону);
? — ризик базового активу (стандартневідхилення дохідності базового активу за рік);
/> - функція кумулятивногонормального розподілу з середнім 0 і стандартним відхиленням 1 (табульована встатистиці функція).
Зауважимо, що під час безперервногонарахування відсотка використовується формула майбутньої вартості />де F — майбутня вартість,P — поточна вартість. Тому між ставкою неперервного нарахування R і ставкою простого відсотка r існує такий зв’язок: />. Цей зв’язок даєможливість спростити формули Блека-Шоулза.
Наведена формула показує характер залежностіціни опціону колл від п’яти чинників:
чим вища ціна базового активу, тим вищавартість опціону;
чим вища ціна виконання, тим нижча цінаопціону;
чим більше часу до дати закінчення, тим вищаціна опціону;
чим вища ставка без ризику, тим більша цінаопціону;
чим більший ризик (волятильність) базовогоактиву, тим вища ціна опціону.
Формула паритету опціонів колл і пут. Існуєформула паритету цін, що дає змогу за підрахованою ціною опціону колл визначитиціну опціону пут
/>
де /> - ціна опціону пут.
Модифікація формули для акцій з дивідендами. Якщовідома оголошена ставка дивіденду, що виплачується до дати закінчення опціону,то його можна розглядати як процент, що безперервно нараховується. У цьому разімодифікована формула для премії опціону колл на акції з дивідендами має такийвигляд:
/>
де /> - ставка процента, щонараховується безперервно та відповідає ставці дивіденду на акцію.
Формула паритету опціонів модифікується такимчином:
/>
Застосування формули для інших активів. Преміяна облігації опціонів колл розраховується за однією з наведених формул залежновід того, є в цей період купонні виплати, чи ні. У цьому разі Q — ставка процента, що нараховуєтьсябезперервно та відповідає ставці купонного доходу.
Фондовий індекс розглядають як акцію з відомоюставкою дивіденду. Дивідендом на індекс вважають середньозважену закапіталізацією ставку оголошених дивідендів акцій компаній, що включені доіндексу. Q — відповідна ставка, щобезперервно нараховується.
Іноземну валюту розглядають як акцію з відомоюставкою дивіденду (за таку ставку беруть ставку дохідності без ризику увідповідній валюті).
Зауважимо, що формули Блека-Шоулза непридатнідля розрахунків на звичайному калькуляторі. Для цієї мети використовуютьспеціальні програми — опціонні калькулятори.
Опціон, як ніякий інший фінансовий інструмент, дає дуже широкі можливості дляпобудови різноманітних стратегій. Найпростіші стратегії полягають укомбінуванні рівновеликих позицій за базовим активом і за опціонами. Аналогічністратегії виникають при комбінуванні ф’ючерсних позицій і опціонів. Складнішікомбінації — пари опціонів колл або пут на один і той самий актив і з однією ітією ж датою закінчення. Опціони мають бути довгими або короткими, а цінивиконання можуть збігатися або бути різними.
Спреди формують за рахунок опціонів на один ітой самий актив, але з різними цінами виконання або датами закінчення. Причомуспред складається як з довгих, так і коротких позицій.
Стратегіїпоєднання опціонів з активами. Існують такістратегії, які використовують для хеджування відкритих позицій за базовимактивом:
Довга позиція за активом і коротка за опціономколл. Вони еквівалентні короткій позиції за опціоном пут. Тут і надаліеквівалентність слід розуміти, як рівність прибутків/збитків еквівалентихпозицій.
Коротка позиція за активом і довга за опціономколл (обмежує збитки при зростанні спот-курсу базового активу і забезпечуєприбутки при його падінні). Еквівалентна довгому опціону пут.
Довга позиція за активом і опціоном пут (обмежуєзбитки при падінні курсу і забезпечує прибутки під час зростання). Еквівалентнадовгому опціону колл.
Коротка позиція за активом і за опціоном пут. Еквівалентнакороткому опціону колл.
Розглянемо докладніше стратегію «Довгийактив і довгий пут». Вона використовується для запобігання втратам призниженні курсу активів нижче певного рівня, який фіксується ціною виконання. Самеобмеження збитків, а не прибутки від зростання курсу, є провідним мотивомвикористання цієї стратегії. Якби інвестор розраховував на зростання курсу, товін використав би формально еквівалентну стратегію — «Довгий колл». Вонадає змогу в разі перевищення спот-курсом значення ціни виконання, придбатиактив за опціонним контрактом і продати його на спот-ринку з прибутком.
Припустимо, що в Україні не забороненітермінові угоди з валютою. Тоді керівництво підприємства, яке експортує товаридо США з поверненням експортної виручки через три місяці (або до інших країн,але з оплатою в доларах США), може хеджувати свою довгу позицію за цим активомкупівлею опціону пут.
Приклад. Експортовано товарів на суму 1 000000 дол. при курсі 5,5 грн за 1 дол. на дату відвантаження товару. У цьомуразі, зважаючи на можливе зміцнення гривні протягом майбутніх трьох місяців,можна укласти опціон пут з банком на право продажу вказаної суми через тримісяці від дати відвантаження за курсом 5,6 грн за долар. Припускаючи, щопремія становитиме 0,12 грн на 1 дол. контракту, знайдемо, що експортерконвертує експортну виручку за курсом, не нижчим від 5,48.
Справді, якщо ринковий курс на дату поверненнявиручки становитиме 5,65 грн за долар, то підприємство не буде виконуватиопціон, і (з урахуванням премії) остаточний курс за двома позиціями будедорівнювати 5,53 грн за долар. Якщо прогноз зміцнення гривні справдиться іринковий курс на дату повернення виручки становитиме, наприклад, 5,45 грн задолар, то підприємство скористається опціоном і продасть валюту банку за курсом5,6. Остаточний курс з урахуванням премії опціону — 5,48 грн за долар.
Аналогічно провідний мотив стратегії «Короткийактив — довгий колл» полягає в обмеженні збитків за рахунок короткоїпозиції при зростанні курсу базового активу. На валютному ринку це природнастратегія підприємства-імпортера, яке отримує товари або сировину на умовахторговельного кредиту.
Ця стратегія може також застосовуватись іпозичальником іноземної валюти. Нижче ми розглянемо її саме в такому контексті.А саме: фінансовий менеджер підприємства може вирішити хеджуватись від ризикузростання процентних ставок за наявним ролловерним кредитом.
Нагадаємо, що це — середньо — абодовгостроковий кредит з плаваючою відсотковою ставкою, яка переглядається кожнітри або шість місяців. Це пояснюється фінансуванням таких кредитів за рахуноктримісячних або шестимісячних депозитів. Оскільки джерела фінансування постійнозмінюються, повинні переглядатись і процентні ставки.
Фінансовий менеджер може дотримуватисьполітики непокриття ризиків. Така політика виправдовує себе, коли процентніставки відносно стабільні. Але якщо прогнозується нестабільність відсотковихставок, то менеджер може дотримуватись політики повного або вибірковогопокриття ризиків.
Припустимо, що поточна процентна ставкаролловерного кредиту в євродоларах дорівнює 6,25% річних. Котирування опціонівпут з виконанням через три місяці наведені в табл.1.
Таблиця 1. Приклад котирувань процентнихопціонів пут
Ціна виконання, дол. Премія,% 93,00 0,00 93,25 0,00 93,50 0,02 93,75 0,09 94,00 0,27 94,25 0,50 94,50 0,74Нагадаємо, що котирування ціни виконаннядаються в 100-доларовому еквіваленті, хоча сумою базового активу в контракті є1 000 000 дол. Таким чином, відкриття, а потім закриття опціонної позиції знайменшою можливою різницею цін 0,01 означатиме прибутки/збитки у розмірі
/>дол.
Це відповідає простому нарахуванню на сумуконтракту 0,01% відсотка протягом трьох місяців. Для річного контракту ця сумастановила б 100 дол. на один базисний пункт, а для 100 базисних пунктів — 10000 дол. (тобто 1% від суми контракту). Таким чином, наприклад, ціна виконання93,75 відповідає поточній процентній ставці 6,25% ролловерного кредиту. Акупівля опціону пут з ціною виконання 94,00 (при його виконанні) означала бпроцентну ставку в наступному періоді 6%.
Але реальна процентна ставка відрізняється відтієї, яка фіксується ціною виконання опціону. Припустимо, що фінансовийменеджер придбав опціон пут з ціною виконання 93,75 (еквівалентно, ставкоювідсотка 6,25%), виплативши премію 0,09%. У цьому разі реальна процентна ставказа кредитом буде не вищою 6,34% = 6,25% + 0,09%.
Справді, якщо на дату закінчення опціонуставки за кредитом не перевищуватимуть 6,25%, то опціон не буде виконано. Якщовони перевищать цей рівень, то виконання опціону забезпечить кредит за ставкою6,34%. Але це не треба розуміти так, що банк надасть цю процентну ставкупозичальнику (за винятком того випадку, коли саме з банком-кредитором укладенопозабіржовий опціон). Така процентна ставка фіксується за рахунок прибутків наринку опціонів.
Нехай процентні ставки за кредитами зростутьдо 7,2%. Саме за цією ставкою позичальник сплачуватиме відсотки банку внаступному кварталі. Але його прибуток при виконанні опціону буде обчисленовідносно різниці ринкової відсоткової ставки 7,2% і ставки виконання опціону6,25%: (7,2 — 6,25)% = 0,95%. Тобто власник опціону отримає суму, якавідповідає сумі відсотка, нарахованого на $1 млн протягом трьох місяців,виходячи з річної ставки 0,95%. Але з цього прибутку потрібно вирахувати витратина купівлю опціону (тобто премію): 0,95 — 0,09% = 0,86%. Тобто реальна ставкакредиту становить (7,2 — 0,86)% = 6,34%. Ми отримали ту ставку відсотка, на якувказали з самого початку. Зауважимо, що ця компенсація позичальникомотримується на початку періоду нарахування процента за кредит (авансово).
Розрахуємо, яку саме величину компенсації зринку опціонів отримає позичальник. Вона визначається формулою
/>,
де k — компенсація,
N — кількість мільйонів доларів у кредиті. Тобто компенсація у разікредиту 5 000 000 дол. становить 10 750 дол.
Комбінаціїопціонів. Комбінація опціонів, яку називають стредлом, утворюється коллом і путом на один ітой самий актив з однією і тією ж ціною виконання і датою закінчення опціонів. Якщообидва опціони довгі, то кажуть, що це позиція покупця стредла, або довгийстредл. Якщо обидва опціони короткі, то це позиція продавця стредла. Покупецьстредла використовує цю стратегію, коли очікуються значні зміни в курсі активу,але напрямок зміни йому невідомий. Позиція забезпечує прибутки при значнихзмінах курсу і обмежує збитки за стабільного курсу.
Продавець стредла очікує стабільної курсовоїдинаміки, яка приносить обмежені прибутки. При значній зміні курсу збиткитеоретично необмежені.
Довгий стредл утворюють при роботі з відноснонестабільними валютами, наприклад з французьким франком. Нехай ціна виконанняопціонів пут і колл становить 0,167 дол. за 1 фр. Премія колла — 0,005, а пута- 0,003 дол. на кожен франк контракту. Розмір контракту — 250 000 фр.
Довгий стредлприносить прибуток при відхиленні курсу за такі межі: ціна виконання ± сумарнапремія опціонів. Оскільки сумарна премія за двомаконтрактами становить 0,008, то прибуток покупець стредлу отримає за умови, щокурс франка буде меншим від 0,159 або більшим від 0,167. Якщо курс залишиться вцих межах, то він матиме збитки в обсязі сумарної премії: 0,008 • 250 000 = 2000 дол.
Часто валютні дилери прогнозують курсовудинаміку в межах горизонтального коридору (горизонтальний тренд), обмеженогорівнями опору і підтримки. У цьому разі продаж стредла може принести додатковийприбуток у розмірі сумарної премії. У випадку зміни прогнозу до дати закінченняопціонів позицію можна закрити.
Ще одна комбінація опціонів, яку називають стренглом, відрізняється від стредла тим, щоціни виконання пута і колла не збігаються. Тобто можна сказати, що стредл — цестренгл, у якого збігаються ціни виконання.
Мотиви використання довгого або короткогостренгла ті ж самі, що й для стредла. Перевага позиції продавця стренглаполягає в тому, що можна отримати прибуток при ширшому діапазоні коливань курсу.Але ціна виконання опціону колл має бути вищоювід ціни виконання опціону пут. Область курсової динаміки, щозабезпечує прибуток продавцеві стренгла, перебуває в межах від (ціна виконання пут — сумарна премія) до (ціна виконання колл + сумарна премія). Покупець стренгла отримуєприбуток за цими межами. Додатково рекомендується утворювати стренгл з цінамивиконання опціонів «out the money» — без грошей.
Приклад. Поточний курс франка 0,155, опціонколл з ціною виконання 0,16 і премією 0,002, опціон пут з ціною виконання 0,15і премією 0,001. Для покупця стренгла прибуток можливий у разі виходу курсу замежі 0,147 і 0,163. Якщо він залишиться в цих межах, то збитки становитимуть0,003. При цьому прибутки продавця стренгла дорівнюватимуть 0,003 • 250 000 =750 дол.
Складнішими комбінаціями є стреп та стріп. Стреп — це комбінація одного пута і двох коллів зоднаковами датами закінчення, але, можливо, з різними цінами виконання. Покупецьстрепу (він займає довгу позицію за всіма опціонами) застосовує цю стратегію,якщо більш імовірне зростання курсу (період тренду зростання). Стріп становитьодин опціон колл і два пута з однією датою закінчення, а ціни виконаннязбігаються або ні. Стріп купують, коли більш імовірне зниження курсу.
Спреди. Розгляд спредів почнемо з позиції, яка називається спред «бика». Цей спред формується врозрахунку на зростання спот-курсу базового активу. Якщо прогноз справдиться,стратегія принесе обмежений прибуток, а в разі зниження курсу — обмежені збитки.
Цю позицію складають довгий колл (з нижчоюціною виконання) і короткий опціон колл (з вищою ціною виконання). Преміядовгого опціону більша від премії короткого через співвідношення цін виконання.
Спред «ведмедя»формують у розрахунку на зниження курсу. Вінскладається з довгого опціону колл (з вищою ціною виконання) і короткого опціонуколл (з нижчою ціною виконання). Формування такого спреду завжди утворюєпочатковий приплив коштів від різниці премій. Якщо прогноз на зниження курсубазового активу підтвердиться, то позиція принесе обмежений прибуток, а інакше- обмежені збитки.
Обернений спред«бика» утворюють короткий опціонпут (з нижчою ціною виконання) і довгий опціон колл (з вищою ціною виконання). Стратегіяприймається в розрахунку на зростання курсу і приносить початковий припливкоштів за рахунок різниці премій. У разі зростання курсу прибутки теоретичнонеобмежені. Інакше збитки обмежені ціною активу (падіння його вартості до нуля).
Обернений спред«ведмедя» утворюють довгий опціонпут (з нижчою ціною виконання) і короткий опціон колл (з вищою ціною виконання).Формується на основі прогнозу зниження курсу базового активу, при підтвердженніякого прибутки обмежені ціною активу. Інакше збитки можуть бути теоретичнонеобмежені.
Формули для розрахунку прибутків/збитків зарозглянутими спредовими позиціяминаведені у табл.2.
Таблиця 2. Прибутки/збитки за середовимипозиціями
Вид спреду Сума прибутків/збитків за відкритою позицієюЯкщо />
Якщо />
Якщо />
Спред «бика»/>
/>/>
/>/>
Спред «ведмедя»/>
/>/>
/>/>
Обернений спред «бика»/>
/>
/>
Обернений спред «ведмедя»/>
/>
/>
/> - спот-курс базового активу надату закінчення опціонів;
/> - менша ціна виконання;
/> - більша ціна виконання;
/>і /> - премії опціонів колл і пут;
/> - додатна різниця премій опціонівколл з різними цінами виконання.
Хеджування валютного ризику імпортераоберненим спредом «бика». Продовжимо розгляд фірми-імпортера, прикладякої ми докладно розглянули в розділі 13. Нагадаємо вихідні дані: українськафірма планує щомісячно імпортувати та реалізувати на українському ринкупротягом місяця партію комплектуючих для складання комп’ютерів на загальну суму100 000 дол. Партія продається з 20-процентною надбавкою, половина цієїнадбавки, тобто 10%, — операційні витрати фірми.
Проблема полягає в тому, що значення чистогоприбутку фірми перебуває під суттєвим впливом такого чинника, як динамікавалютного курсу. Справді, вартість імпортованої партії комплектуючих, щовраховується в активах як запаси, визначається за обмінним курсом на початкумісяця. Водночас кредиторська заборгованість 100 000 дол., яка має бутипогашена в кінці місяця за рахунок виручки від реалізації, визначається заобмінним курсом у кінці місяця.
Хеджування короткої валютної позиції імпортерадосягається за рахунок оберненого спреда «бика».
Розглянемо операцію хеджування спредом у липні1999 р. (табл.3). Підприємство укладає з банком довгий опціон колл (тобто купуєйого) з ціною виконання 4,07 грн за дол. і короткий опціон пут (тобто продаєйого) з ціною виконання 4,01 грн за долар (сумарна премія за двома опціонамибуде майже рівна нулю). Цей спред надає право фірмі купити 100 тис. дол. за 407тис. грн (це право буде використане у разі зростання курсу вище за позначку4,07), а банку він надає право продати 100 тис. дол. за 401 тис. грн (це правобуде використане ним тоді, коли курс не підніметься вище за позначку 4,01).
Таблиця3. Проектний звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
Реалізація 474 000 474 000 грн = 100 000 • 3,95•1,2, де перший множник — вартість партії у доларах, другий — значення курсу долара в гривнях на 1.07, третій — враховує 20-відсоткову надбавку до ціни продажу Витрати Від 440 500 до 446 500Операційні витрати — 39 500 грн Вартість погашення кредиторської заборгованості — 100 000 дол., за курсом у межах від 4,01 до 4,07 грн, дорівнюватиме від 401 000 до 407 000 грн
Усього — від 440 500 до 446 500 грн
Прибуток/ Збитки Від 27 500 до 33 500 />Враховуючи, що ринковий курс долара на 1.08.1999р. становив 5,558 грн за долар, наявність опціона колл дала змогу фірміпридбати валюту за курсом 4,07 (табл.4).
Таблиця 4. Звіт про прибутки з 1.07 до 31.07.1999р., грн
Реалізація 474 000 /> Витрати 446 500Операційні витрати — 39 500 грн
Вартість погашення кредиторської заборгованості — 100 000 дол. за курсом 4,07 грн, становитиме 407 000 грн
Усього — 446 500 грн
Прибуток/ Збитки 27 500 />Імпортер, застосовуючи для хеджування валютнихризиків опціонний спред, отримав би в липні 1999 р. суттєвий прибуток, як і вразі застосування ф’ючерсного контракту. Нагадаємо, що за відсутностіхеджування валютного ризику фірма зазнала суттєвих збитків.
Для експортера природною стратегією хеджуванняризику довгої валютної позиції є формування оберненого спреду «ведмедя».
Синтетичні позиції. За допомогою двох опціонівможна побудувати позицію, еквівалентну довгій або короткій позиції за базовимактивом. Нагадаємо, що еквівалентність слід розуміти як рівністьприбутків/збитків еквівалентих позицій.
Довга позиція за базовим активом еквівалентнадовгому опціону колл і короткому опціону пут з тією самою ціною виконання ідатою закінчення.
Коротка позиція за базовим активомеквівалентна довгому опціону пут і короткому опціону колл з тією самою ціноювиконання.
Наведені опціонні позиції називають довгою такороткою синтетичними опціонними позиціями.
Цікаво те, що хеджування довгої позиції забазовим активом синтетичною короткою опціонною позицією з ціною виконання, щодорівнює форвардному курсу, буде еквівалентним хеджуванню цієї ж позиціїкороткою позицією на ринку форвардних, або ф’ючерсних контрактів. Це саме можнасказати і про хеджування короткої позиції за базовим активом. Теоретично преміяза синтетичною позицією з ціною виконання, рівною форвардному курсу, будерівною або майже рівною нулю.
Ми обмежились розглядом тільки наведених вищенайпростіших позицій, але справжня кількість можливих варіантів длякомбінування опціонів набагато більша.
Коефіцієнтичутливості. Якщо ми візьмемо похідну преміїєвропейського опціону колл у формулі Блека-Шоулза за змінною />, то отримаємо значеннякоефіцієнта чутливості />або />залежно від типу формули, якавикористовується. Фізичною інтерпретацією похідної є швидкість зміни функції. Отже,похідна в даному разі вказує на величину зміни премії опціону колл залежно відвеличини зміни спот-курсу базового активу. Цюпохідну називають коефіцієнтом чутливості «дельта» (d).
Більш широке тлумачення коефіцієнта d, яке не базується на формулі Блека-Шоулза ізастосовується також і для американських опціонів, дається рівністю d = (Зміна премії опціону) / (Зміна курсу базового активу).Для опціонів at-the-money значення dрівне 0,5. Для опціонів out-the-money можливе значення d від 0,5 до 0, тобто зі значенням dблизьким до нуля в опціону мало шансів навиконання. Для опціонів in-the-money можливе значення d від 0,5 до 1, тобто зі значенням d рівним 1 в опціону велика ймовірністьвиконання.
Знання коефіцієнта dдає можливість оцінювати можливі прибутки/збитки за опціонними позиціями врезультаті зміни курсів.
Приклад. Припустимо, що відкрито такі позиції:три довгі опціони колл на фунти стерлінгів з ціною виконання 1,1 дол. і дельтою0,5, та п’ять коротких коллів з ціною виконання 1,15 дол. і дельтою 0,25. Поточнийкурс фунта — 1,1 дол. Ця позиція — модифікація спреду «бика» ірозрахована на зростання курсу базового активу. Вона відкрита з метою отриманняприбутку в момент закриття позиції оберненими продажами і купівлями післязростання курсу.
Припустимо, що ми прогнозуємо зростання курсудо рівня 1,25. Які прибутки ми отримаємо, якщо розмір контракту — 25 000 ф. ст.?
Прибутки за довгими позиціями: (1,25 — 1,10) •0,50 • 3 • 25 000 = = 5 625 дол., а збитки за короткими — (1,25 — 1,10) • 0,25• 5 • 25 000 = = 3 225 дол. Таким чином, прибутки за спредом становитимуть 2400 дол.
Знання коефіцієнта dдає можливість створюватиd-нейтральні позиції (тобто позиції, зміна вартості яких дорівнює нулю приневеликих змінах курсу базового активу).
Приклад. Яку d-нейтральнупозицію можна скласти з довгих опціонів колл на німецьку марку з ціноювиконання 0,5 дол. і d = 0,4, такоротких опціонів колл з ціною виконання 0,52 і d= 0,25? Розрахуємо відношення дельт: 0,4/0,25 = 8/5. Ізспіввідношення випливає, що d-нейтральнупозицію утворюють 8 довгих і 5 коротких опціонів.
Значення коефіцієнта dне є сталим. Згідно з формулою Блека-Шоулзацей коефіцієнт залежить від решти змінних. Таким чином, дельту можна ще разпродиференціювати за змінною />. У результаті отримаємо показник «гама» (g), який ілюструє швидкістьзміни дельти.
Премія опціону залежить і від інших параметрів.Диференціювання за цими параметрами веде до утворення ще трьох коефіцієнтівчутливості:
тета (q) — показник швидкості зміни премії залежновід часу, що залишився до його закінчення;
вега (u) — показник швидкості зміни премії призміні ризику дохідності (волятильності) базового активу;
ро (r) — показник швидкості зміни премії призміні процентної ставки R.
Загалом усю сукупність коефіцієнтів чутливостів англомовній літературі називають «греками».
Отже, порівняно з ф’ючерсними стратегіямихеджування опціонні стратегії більш різноманітні. На відміну від ф’ючерснихстратегій, які фіксують майбутню вартість активу незалежно від напрямку зміникурсу, опціони обмежують несприятливу зміну курсу і дають змогу скористатисьзміною курсу в сприятливому напрямку. Іншими словами, вони обмежують ризиквтрат і не обмежують можливості отримання прибутку. Опціони також надаютьбільше можливостей для вибору варіантів ціни виконання.
З іншого боку, практика свідчить, щохеджування ризику опціонами дорожче, ніж на ринку ф’ючерсів або форвардів.
Задача 1Вихідні дані Варіант 30 За умови домовленості підприємство-експортер надає іноземному покупцеві розстрочку платежу, …% 55 вартості контракту на … роки 5 з розрахунку …% річних 4 з розрахунку …% за півріччя 2 Сума контракту складає … дол 735 Сума кредиту, дол 404,25
Проценти із суми заборгованості до датинаступного платежу
Сума на 1 період 40,425 Період Залишкова сума заборгованості, дол Сума процентів за період, дол 1-ше півріччя 404,25 8,085 2-ге півріччя 363,825 7,2765 3-тє півріччя 323,4 6,468 4-те півріччя 282,975 5,6595 5-те півріччя 242,55 4,851 6-те півріччя 202,125 4,0425 7-ме півріччя 161,7 3,234 8-ме півріччя 121,275 2,4255 9-те півріччя 80,85 1,617 10-те півріччя 40,425 0,8085 11-те півріччя 44,4675 12-те півріччя 40,425 Сума Залишкова сума заборгованості, дол Сума процентів за період, долПроценти від дати видачі до дати оплатичергової трати
Період База нарахування процентів, дол Сума процентів за період, дол 1-ше півріччя 40,425 0,8085 2-ге півріччя 40,425 1,617 3-тє півріччя 40,425 2,4255 4-те півріччя 40,425 3,234 5-те півріччя 40,425 4,0425 6-те півріччя 40,425 4,851 7-ме півріччя 40,425 5,6595 8-ме півріччя 40,425 6,468 9-те півріччя 40,425 7,2765 10-те півріччя 40,425 8,085 11-те півріччя 44,4675 12-те півріччя База нарахування процентів, дол Сума процентів за період, дол Сума 40,425 0,8085Процентипідрахуванням загальної суми процентів і поділенням її на рівні частини зачислом тратт
Сума процентів за весь період дії кредиту, дол Сума процентів за півріччя, дол 80,85 8,085Умови платежів: Покупець отримує кредит у сумі404,25 дол під 4% річних на 5 роки, проценти нараховуються від дати видачі додати оплати чергової трати. Експортеру найвигідніше отримувати процентиобчислені від дати видачі до дати оплати чергової трати.
Задача 2Вихідні дані Варіант Німецька фірма планує експортувати кухонний мікропроцесор до США на умовах ФОБ Гамбург. У результаті вивчення американського товарного ринку було отримано наступні дані: 30 1. Роздрібна ціна продажу аналогічного товару споживачеві на внутрішньому ринку США … дол. 450 Включаючи податок з продажу …% від роздрібної ціни 2,76 2. Націнка експортера …% від обсягу продаж 60 3. Націнка імпортера …% від обсягу продаж 40 4. Націнка оптовика …% від обсягу продаж імпортера 45 5. Націнка роздрібного торговця …% обсягу продаж оптовика 35 6. Митний збір — 3% ціни ФОБ 3 7. Вартість отримання вантажу з митниці і складування по прибуттю — 3% СІФ 3 8. Вартість накладних витрат (фрахт, транзит, страхування) — 15% ФОБ 15 Крефіціент зняття податку з продажу із роздрібної ціни на внутрішньому ринку 1,03 Роздрібна ціна на внутрішньому ринку США без податку з продажу, дол 437,91 Коефіціент зняття націнки роздрібного торговця 1,35 Ціна без націнки роздрібного торговця, дол 324,38 Коефіціент зняття націнки оптовика 1,45 Ціна без націнки оптовика, дол 223,71 Коефіціент зняття націнки імпортера 1,40 Ціна без націнки імпортера, дол 159,79 Коефіціент зняття вартості отримання вантажу з митниці і складування по прибуттю 1,03 Ціна СІФ + вартість отримання вантажу з митниці і складування по прибуттю, дол 155,14 Коефіціент зняття вартості накладних витрат (фрахту, транзиту, страхування) 1,15 Ціна ФОБ + митний збір, дол 134,90 Коефіціент зняття митного збору 1,03 Ціна ФОБ, дол 130,97
Ціна і загальна вартість товару: продавецьпродає, а покупець купує 10000 кухонних мікропроцесорів за ціною ФОБ 130,97 долза одиницю. Загальна вартість контракту 1309700 доларів США.
Задача 3Вихідні дані Варіант № 30 На територію України на умовах давальницької ввозиться сировина. Ціна одиниці сировини — … дол США за одиницю 0,2 Кількість сировини — … одиниць 750 Загальна вартість сировини, дол США 150 Загальна кількість готової продукції — … дол США 90 Ціна одиниці готової продукції — … дол США 50 Загальна вартість готової продукції, дол США 4500 Частка давальницької сировини у вартості готової продукції,% (повинна бути більшою чи дорівнювати 20% згідно із Законом України «Про операції із давальницькою сировиною») 3,333333 Курс НБУ на момент предявлення векселя до оплати … грн/дол США 7,7 Умова поставки СІФ Ставка мита на сировину,% 10 Ставка мита на готову продукцію,% 30 ПДВ,% 20 Пеня за невчасне вивезення готової продукції,%/день 0,3 Готова продукція вивозиться протагом 90 календарних днів з моменту ввезення: Митна вартість давальницької сировини, грн 1155 Мито на давальницьку сировину, грн 115,5 Митна вартість давальницької сировини, грн + Мито на давальницьку сировину, грн 1270,5 ПДВ, грн 254,1 Митний збір на ввезення сировини, грн відмінено Митний збір за вивезення готової продукції, грн відмінено Сума веселя, грн = Мито + ПДВ 369,6 Сума векселя, дол США = Сума векселя, грн / Курс, грн/дол США 48 Сума платежів, грн вексель оплачується, так як частка давальницької сировини у готової продукції менше 20% Готова продукція вивозиться протагом 120 календарних днів з моменту ввезення: За статтею 2 закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 р.: Митна вартість давальницької сировини, грн 1155 Мито на давальницьку сировину, грн 115,5 Митна вартість давальницької сировини, грн + Мито на давальницьку сировину, грн 1270,5 ПДВ, грн 254,1 Митний збір на ввезення сировини, грн відмінено Митний збір за вивезення готової продукції, грн відмінено Сума веселя, грн = Мито + ПДВ 369,6 Сума векселя, дол США = Сума векселя, грн / Курс, грн/дол США 48 Пеня, грн 405 Сума вескселя + Пеня, грн 774,6 Сума платежів, грн вексель і пеня оплачуються 50% готової продукції реалізується в Україні: За статтею 3 закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995 р.: 50% вартості готової продукції, дол 2250 Митна вартість 50% готової продукції, грн 17325 Мито на 50% готової продукції, грн 5197,5 Митна вартість 50% готової продукції, грн + Мито на 50% готової продукції, грн 22522,5 ПДВ на 50% готової продукції, грн 4504,5 Митний збір на ввезення 50% вартості готової продукції, грн відмінено Сума платежів за 50% вартості готової продукції 9702 Задача 4Вихідні дані Із надбавкою зовнішньо-торговельної фірми Без надбавки зовнішньо-торговельної фірми Кількість електроприборів у замовленні на поставку, штук 80 80 Торгова надбавка, на яку розраховує імпортер на основі пропозиції цін на умовах СІФ,% 6 6 Тривалість транспортування, днів 24 24 Ціна 80 одиниць приборів зі складу у Дортмунді з упакуванням та транспортуванням, євро 200000 200000 Знижка за кількість зі сторони виробника,% 5 5 Знижка «сконто» при оплаті напротязі 10 днів,% 2 2 Торгова надбавка зовнішньоторговельної фірми,% 16 Вартість послуг банку,% 1,5 1,5 Витрати повязані з транспонртуванням товару у Сідней: Експедиторські витрати від Дортмунда до Сіднея, євро 18660 18660 Навантажувально — розвантажувальні витрати, євро 2150 2150 Оформлення митної документації, євро 870 870 Величина страхової премії, євро 3100 3100 Розвязок задачі Знижка виробника за кількість, євро 10000 10000 Знижка виробника «сконто», євро 4000 4000 Цільова ціна, євро 186000 186000 Торгова надбавка зовнішньоторговельної фірми, євро 11160 Продажна ціна експортера зі складу EXW, євро 197160 186000 Ціна СІФ, євро 221940 210780 Банківські послуги, євро 3329,10 3161,70 Ціна закупівельна імпортера у Сіднеї 80 одиниць приборів, євро 225269,10 213941,70 Ціна закупівельна імпортера у Сіднеї одиниці прибору, євро 2815,86 2674,27 Ціна продажу імпортера у Сіднеї 80 одиниць приборів, євро 238785,25 226778, 20 Ціна продажу імпортера у Сіднеї одиниці прибору, євро 2984,82 2834,73 Величина, на яку може скоротитися ціна при здійсненні прямого експорту, євро 150,09
1) Ціна продажу імпортера у Сіднеї одиниціприбору = 2984,82 євро.
2) При здійсненні прямого експорту ціна можескоротитися на 150,09 євро.
Задача 5Вихідні дані Варіант 30 Пропонується партія товару за ціною — … дол за одиницю продукції 10 Кількість продукції … одиниць 1500 Строк відвантаження — … місяці після підписання контракту 1 З урахуванням відстані перевезення товари можуть бути отримані покупцем через … місяці після відвантження 3 Середньомісячна банківська депозитна ставка — …,% 2 Середньомісячна банківська депозитна ставка, коефіціент 0,02 Вартість партії товару, дол США 15000 Частка авансу,% 20 Частка готівкового платежу,% 30 Частка платежу (по факту отримання товару),% 30 Частка кредитного платежу через 2 місяці після отримання товару,% 10 Частка кредитного платежу через 3 місяці після отримання товару,% 10 Розмір авансу, дол США 3000 Розмір готівкого платежу, дол США 4500 Розмір платежу (по факту отримання товару), дол США 4500 Розмір кредитного платежу через 2 місяці після отримання товару, дол США 1500 Розмір кредитного платежу через 3 місяці після отримання товару, дол США 1500 Проценту по депозиту на розмір авансового платежу, дол США 60 Проценту по депозиту на розмір готівкового платежу, дол США 90 Проценту по депозиту на розмір кредитного платежу через 2 місяці після отримання товару, дол США 60 Проценту по депозиту на розмір кредитного платежу через 3 місяці після отримання товару, дол США 90 Контрактна вартість 1 15000 Проценти по депозиту на суму вартості партії товару, дол США 1200 Контрактна вартість 2 16200 Задача 6
Альтернатива 1.
Надбавка до пропонованої ціни 1 (40% через 3місяці) = 350000 * 0,4 * 3 *0,07 = 29400 (євро)
Надбавка до пропонованої ціни 1 (40% через 6місяці) = 350000 * 0,4 * 6 *0,085 = 71400 (євро)
Ціна пропозиції із урахуванням обох надбавок =350000 + 29400 + 71400 = 450800 (євро)
СІФ Гамбург = 450800 + 9000 + 100 = 460800 (євро)
Альтернатива 2.
Ціна пропозиції = 200000/1,2450 = 160643 (євро)
ФОБ Нью-Йорк = 160643 + 1000/2 +160643*75/360*0,07 = 163485,71 (євро)
Для імпортера найвигіднішою пропозицією є ФОБНью-Йорк.
Задача 7
З умови видно, що комітент відшкодовуєкомісіонеру всі витрати на доставку товару.
Курс долара США = 7 грн/ 1 дол США.
Прибуток комісіонера = 25*8000*0,18 — 11000 =25000 (грн)
Прибуток комітента = 25*8000 — 2000 — 0,05*27000*7-0,002*27000*7-0,18*25*8000 = 152172 (грн)
Список використаної літератури
1. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічніопрації та контракти: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Центрнавчальної літератури, 2004. — 608 с.
2. fingal.com.ua/content/view/1007/76/1/1/#1784