Реферат: Ауки та освіти україни харківський національний університет радіоелектроніки “проблемно-орієнтовані обчислювальні засоби для обробки великих інформаційних масивів” реферат

МІНІСТЕРСТВО нАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

“ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ОБРОБКИ ВЕЛИКИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ МАСИВІВ”

РЕФЕРАТ


ЄЛАКОВ старший науковий співробітник, Харківський

Сергій Геннадійович національний університет радіоелектроніки


ЗІНЧЕНКО кандидат фізико-математичних наук, професор,

Олександр Олексійович Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"


КАПРАН начальник технічного відділу, ТОВ «Побужський

Іван Іванович феронікелевий комбінат»


ЛІСОВЕНКО начальник цеху, ТОВ «Побужський

Олексій Петрович феронікелевий комбінат»


НОВІКОВ генеральний директор, ТОВ «Побужський

Микита Варфоломійович феронікелевий комбінат»


РУДЕНКО доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри,

Олег Григорійович Харківський національний
університет радіоелектроніки


СЛІПЧЕНКО професор, доктор фізико-математичних наук,

Микола Іванович проректор з наукової роботи, Харківський
національний університет радіоелектроніки


СОТНИКОВ кандидат технічних наук, провідний науковий

Олег Михайлович співробітник, Харківський національний
університет радіоелектроніки


ЯКОВЛЄВ доктор технічних наук, зав. відділом Інституту

Юрій Сергійович кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України

2010

РЕФЕРАТ

науково-технічної роботи

“Проблемно-орієнтовані обчислювальні засоби для обробки великих інформаційних масивів”

(Єлаков С.Г., Зінченко О.О., Капран І.І., Лісовенко О.П., Новіков М.В., Руденко О.Г., Сліпченко М.І., Сотников О.М., Яковлєв Ю.С.), що висунута на здобуття державної премії України в галузі науки і техніки 2010 року


Розвиток науково-технічного прогресу в кожній країні визначається, головним чином, рівнем автоматизації у всіх областях людської діяльності, особливо при вирішенні важливих державних і стратегічних завдань, складність і трудомісткість яких стрімко зростає. Тому країна, яка може створювати і широко застосовувати обчислювальні засоби з високою продуктивністю, по праву займає лідируюче положення в світовій спільноті.

Актуальність. Для вирішення таких завдань, як проектування складних космічних систем, моделювання ядерних вибухів і криптографія, гідродинаміка і астрофізика, біомолекулярні дослідження і т.п., потрібні обчислювальні засоби з продуктивністю порядку 1012 і більше операцій в секунду, що необхідно при обробці величезних масивів інформації, часто в реальному масштабі часу.

Україна, яка не має власної розвиненої технологічної бази, зокрема – відповідного рівня інтегральної технології, проте, повинна вирішувати подібного роду завдання, вибираючи свої специфічні підходи до створення високопродуктивних обчислювальних засобів, які представлені в даній роботі.

Перший підхід характеризується теоретично обґрунтованим перетворенням складних типових операцій на простіші, або їх декомпозицією на безліч простих, кожна з яких реалізується спеціалізованими засобами, забезпечуючи зрештою результат за мінімально можливий час. Особливістю такого підходу є те, що спеціалізовані засоби будуються на елементній базі, доступній на ринку, що забезпечує їх дешевизну створення і застосування.

Другий підхід характеризується розбиттям складного завдання користувача, що містить великі інформаційні масиви, на безліч підзадач (до декількох тисяч), що підлягають одночасній реалізації на безлічі процесорів при масовому зверненні до пам'яті. Особливістю такого підходу є створення нових архітектурно-структурних рішень при побудові комп'ютерних систем (КС) або приставок-прискорювачів на одному кристалі з надвисоким ступенем інтеграції (більш 100 млн. транзисторів), що забезпечує підвищення продуктивності на декілька порядків в порівнянні з продуктивністю КС з класичною архітектурою. Архітектурно-структурні рішення для таких КС можуть бути перевірені при їх реалізації на програмованих інтегральних схемах (ПЛІС), і надалі виконані на замовлених БІС спільно із зарубіжними фірмами.

Інші шляхи досягнення необхідної продуктивності КС в даний час в Україні – не реальні. Тому завдання створення засобів обчислювальної техніки (ЗОТ) високої продуктивності згідно двом вказаним вище підходам є дуже актуальним. При цьому повинно бути розроблено нову теорію і нову методологію створення ЗОТ для сучасних умов ринкової економіки.

Мета роботи. Створення з використанням нових інформаційних технологій (багатоагентної технології, онтології та ін.) теорії і загальної методології системної інтеграції як основи багаторівневої стратегії створення і застосування ЗОТ на наявній і перспективній елементній базі з урахуванням ринкових відносин в сучасних умовах. Створення із застосуванням цієї методології архітектури, структури і організації процесу обробки інформації ЗОТ, включаючи однокристальні КС високої продуктивності типу “Процесор-пам'ять”, інтелектуальний адаптивний інтерфейс “Комп'ютерна система-користувач”, аналітичні системи інформаційної підтримки (АСІП) для проектування завдань методології та ін.

Створення спеціалізованих цифрових технічних засобів швидкої обробки великих обсягів вхідної інформації з архітектурою, що адаптується під виконання великого класу взаємопов'язаних задач, і реалізація у промислових масштабах у рамках сучасних і широко розповсюджених технологічних можливостей, а також впровадження розроблених засобів у різні галузі народного господарства, де найбільш широко використовуються автоматизовані системи управління.

Наукова новизна. Вперше розроблена теорія і методологія системної інтеграції як основи побудови і застосування ЗОТ, яка спирається на системний підхід до проектування, проте на відміну від нього, вона охоплює всі етапи життєвого циклу виробу і тому містить додаткові рівні в ієрархічній структурі проектування (наприклад, рівень компаній і бізнес-процесів та ін.). У рамках створення методології вперше розроблено багаторівневу структуру системної інтеграції із застосуванням багатоагентної технології, а також методи вирішення завдань інтеграції на кожному рівні. Запропоновано концепцію та методологію проектування онтології предметної області “Інтелектуальні інформаційні системи”. Розроблена теорія і методи архітектурно-структурної організації високопродуктивних систем типу “Процесор-в-пам’яті” (“Processor-in-Memory” (PIM-системи)), орієнтованих на використання як приставки-прискорювачі ЕОМ і кластерів для вирішення складних і трудомістких завдань обробки великих інформаційних масивів з масовими зверненнями до пам'яті.

Вперше розроблено метод побудови математичної моделі, формування її складових компонентів і базового портрета функціонального середовища PIM-cистеми, що є основою для вибору оптимальної конфігурації PIM-системи для вирішення конкретного класу завдань. Метод засновано на застосуванні теорії нечітких множин і теорії гранулювання.

З метою підвищення ефективності використання PIM-систем запропоновано модель та методику розподілу програм користувача, яка заснована на моделі PIM-системи та відрізняється простотою і швидкою збіжністю алгоритму розподілу. При цьому модель містить об'єкти, ознаки та властивості, що відрізняють її від комп'ютерних систем із класичною архітектурою.

Для досягнення поставленої мети по створенню спеціалізованих цифрових технічних засобів швидкої обробки великих обсягів вхідної інформації авторами (у межах методології системної інтеграції) розроблені та реалізовані: теорія, методи синтезу та побудови швидкодіючих обчислювальних апаратно-програмних структур, методи розрахунку їх параметрів для досягнення необхідної точності, методи настроювання обчислювальних засобів і їхнього інтегрування у відповідні технічні засоби АСУ, а також методи економічної реалізації технічних засобів з урахуванням технологічних особливостей виробничої бази України. Це стало можливим завдяки створенню методології заміни складних аналітичних функцій, що описують необхідні для реалізації перетворення (які неможливо реалізувати на прийнятних технічних структурах), на суперпозицію функцій, простих для їх апаратної реалізації. Авторські теоретичні розробки базуються на використанні сплайн- та нейромережної апроксимації і функціональної регенерації.

Дослідження авторів дозволили отримати математичні вирази, на базі яких вирішено проблему технічної реалізації сплайн-генераторів з цифровим представленням параметрів для їх практичного використання, а також мінімізації похибки при цифровому відтворенні моделюючих функцій сплайнами.

Для апаратної реалізації розроблених алгоритмів колірної корекції, мікшування, стиснення і фільтрації відеоінформації вирішена задача апроксимації функцій від декількох змінних в реальному часі.

Для вирішення задач великої розмірності авторами було запропоновано та розвинено нейромережний підхід, в основі якого лежить штучна нейронна мережа СМАС (Cerebellar Model Articulation Controller). Сфера застосування даної мережі, була розширена на задачі моделювання технологічних процесів і адаптивного управління ними, а також обробки (фільтрація, кодування) і стиснення відеоінформації в реальному часі. Запропоновано нові види базисних функцій, зокрема тригонометричні, використання яких підвищує точність нейромережних моделей та значно спрощує реалізацію алгоритмів керування, розроблено нові схеми кодування інформації в мережі СМАС, отримано та досліджено нові (проекційні) алгоритми навчання даної мережі, що дозволяє не тільки значно прискорити процес її навчання, а й суттєво підвищити ефективність використання мережі в цілому. Використання нейромережевого підходу дозволяє досягти оптимального режиму щодо економічного споживання енергоресурсів та якісного виходу продукту.

Для синтезу відеопроцесорів розроблено метод функціональної регенерації, в основі якого лежить принцип перетворення геометричних і колориметричних характеристик зображень за рахунок зміни функціональної відповідності між координатами екрана та адресами елементів дискретизованого зображення в комірках кадрової пам'яті. Створено найпростішу базову структуру елементарного процесора, що при мінімумі апаратних витрат, виконує повну групу афінних перетворень у системі прямокутних координат. Структура такого афінного процесора стала базовою коміркою при створенні швидких процесорів для виконання великої кількості груп перетворень різної складності.

Наприклад при створенні імітаторів візуальних обстановок тренажерів наземних транспортних засобів і літальних апаратів виконуються проективні перетворення простору зображення на площину індикатора. Таке перетворення описується виразами вигляду:



Дослідження довели, що подібні вирази реалізуються при використанні розроблених базових структур виду А:




Безліч криволінійних перетворень зображень, наприклад проекції на поверхню циліндру, конусу, сфери можна отримати за допомогою вищенаведеної базової структури.

Автори розробили:

– апаратно-програмні методи, що дозволяють шляхом використання декількох афінних відеопроцесорів водночас створювати проекції телевізійних зображень на поверхні деяких багатогранників;

– методи збільшення точності розміщення пікселей дискретизованого зображення на екрані растрових індикаторів, метод адаптивного перерозподілу рядків растра розгорнення телевізійних індикаторів відповідно до місця розміщення на екрані інформаційно-насичених ділянок;

– методи та алгоритми виконання рухів (наприклад, такі задачі мають особливе значення в пристроях імітації візуальних обстановок широкого класу тренажерів об'єктів, що рухаються), що описуються кубічними В-сплайнами, які дозволяють створювати реалістичні відео обстановки, що змінюються в реальному часі;

– структури колірних коректорів зображень, які відрізняються можливістю задання складних передатних характеристик коректора;

– методи стиснення та фільтрації зображень, які базуються на використанні нейронної мережі СМАС.

З метою оптимізації апаратних структур були розроблені методи, що дозволяють визначити мінімальну розрядність обчислювача, методи розрахунку точності подання коефіцієнтів «афінного» полінома для відповідного відображення графічних даних.

Розроблені теорія й методи створення структур відеопроцесорів, розповсюджені для виготовлення процесорів обробки не тільки зображень, але й інших масивів даних, обмежених лише необхідністю збереження гомологічності в локальних областях просторів параметрів.

Прикладні результати. У межах розробки кожного рівня системної інтеграції визначені особливості інтеграції компаній і бізнес-процесів за допомогою WEB-технологій, GRID-служб і ін. (1-й рівень), запропоновано підхід для розробки або вибору інтерфейсних агентів та метод побудови інтелектуального адаптивного для користувача інтерфейсу КС (2-й рівень), розроблено структура та алгоритм роботи арифметично-логічного пристрою та інших засобів PIM-системи, ефективний спосіб керування, розподілу пам'яті та розміщення даних що засновано на особливостях побудови та функціонування PIM-систем. Вперше розроблені схеми онтології PIM-систем, що відображають особливості їх архітектури, структури, організації обчислювального процесу та застосування (3-й рівень), досліджено методи і технології інтеграції даних і застосувань, а також особливості побудови і застосування розподіленого середовища їх зберігання, включаючи мережі пам'яті різних типів і бази даних (4-й рівень), запропоновано концепцію і методику інтеграції апаратних і програмних платформ при розробці (виборі) розподіленої бази даних (5-й рівень), сформульовано загальні принципи і особливості інтеграції електронних, програмних і конструктивних компонентів КС, зокрема в рамках перспективного напряму КС типу “Процесор-в-пам’яті” з інтеграцією на одному кристалі ВІС безліч процесорів і розподіленої системи пам'яті (6-й і 7-й рівні інтеграції). Запропоновано концепцію і методику проектування онтології предметної області “Інтелектуальні інформаційні системи”, розроблено архітектуру та структуру аналітичної системи інформаційної підтримки проектування (АСІП). Наведено приклади використання цих технологій для створення робочого макету АСІП та ін. Вперше розроблено схеми онтології PIM-систем, що відображають особливості їх архітектури, структури, організації обчислювального процесу та застосування. Запропоновано патентно-спроможні моделі реконфігуровної PIM-системи та операційної середи, які на відміну від існуючих ЗОТ такого типу мають більш високі технічні параметри продуктивності.

Автори розробили методи синтезу цифрових обчислювальних засобів нового покоління, що дозволяє виконувати широкі спектри перетворень, з високою продуктивністю, максимальною швидкістю обробки великих потоків вхідної інформації (у т.ч. зображень без компресії). Це дало новий імпульс для розвитку й удосконалювання широкого ряду галузей промисловості й оборони, а саме як спеціалізовані процесори для нормалізації зображень в АС технічного зору в робототехніці, в системах візуальних обстановок тренажерів, в АСУ ТП металургійної промисловості, при оперативній обробці космічних знімків і відеоінформації екологічно небезпечних ситуацій, в IT-індустрії та ін.

За 25 років, які відокремлюють авторів від втілення перших ідей по створенню швидких процесорів для обробки великих масивів інформації (зображень) і їхнього впровадження в АСУ імітаторів візуальних обстановок тренажерів пілотованих авіа- та космічних апаратів у ЦАГІ (м. Жуковський Московської обл.), Центр підготовки космонавтів ім. Ю.О.Гагаріна (ВЧ 26266, м. Щелково Московської обл., Росія), НПО «Енергія», Московська область (Росія); Телерадіокомпанії "Останкіно", м. Москва (Росія), Київська національна телерадіокомпанія, Донецька обласна державна телерадіокомпанія, розробки авторів знайшли широке впровадження на цілому ряді підприємств СНД та різних галузей промислового, космічного та оборонного комплексу України: в металургійній, машинобудівній, будівельній та харчовій, транспортній промисловостях, виробництві цементів та вогнетривів, телевізійній індустрії, IT-індустрії, геоінформаційних системах, медицині.

Розроблені програмні та апаратні засоби швидкої обробки відеоінформації увійшли складовою частиною в «Лінійку професійного телевізійного обладнання», що складається з 16 пристроїв достатніх для побудови найскладніших комплексів. Вперше в Україні створено універсальну та економічну ТВ систему автоматизації ефірного віщання, розраховану на регіональні студії. Подібні пристрої знайшли своє застосування крім вищенаведених телевізійних компаніях на Харківській державній ТРК, телевізійних центрах: «ГРТ», «Авіафільм» Харківського авіаційного заводу, студія НПФ "Телетех", НПП "Система+Сервіс" м. Бєлгород і багатьох інших.

Техніко-економічні показники.

Впровадження розроблених обчислювальних засобів тільки у технології управління об'єктами металургійних виробництв дозволило підняти ці технології на світовий рівень, і тільки за останні 6 років обумовило отримання економічного ефекту понад $100 млн.:

а саме, вперше в світовій практиці розроблено інтегровану розподілену систему контролю температури кожуху та рівномірності розподілу факелу полум’я пальника трубчатої печі, що обертається. Система з використанням спецпроцесорів на базі нейромережі СМАС пройшла практичну перевірку на 4 печах Побужського феронікелевого комбінату безперервною роботою протягом 6 років, дозволила істотно (до 12%) заощаджувати витрату споживаного палива, що дало економічний ефект понад $60 млн.;

в системах контролю за розподілом електроенергії в ваннах розплавів руднотермічних електропечей, які побудовано на основі процесорів, що використовують методи сплайн-апроксимації, отримано значні економічні ефекти за рахунок зниження витрат електроенергії, збільшення випуску металу, збільшення терміну роботи футеровки печі. Це дозволило, наприклад на ТОВ «ПФК», значно (на 11%) зменшити споживану електроенергію при збереженні продуктивності печі, що заощадило протягом 5 років більше $40 млн.

Впровадження систем сертифікації цементного клінкеру на 6 цементних заводах України для прискорення процесів обробки контрольних проб в технологічних циклах призвело до значного підвищення продуктивності праці та полегшення умов праці співробітників тестових лабораторій. Саме використання процесору на основі нейромережевого підходу дозволило швидко і якісно вирішити задачу класифікації зображень, отриманих під мікроскопом.

Моделювання і дослідження показали, що застосування запропонованих PIM-систем та операційної середи, які запатентовано, дозволяють на порядок і більше підвищити продуктивність в порівнянні з відомими такого типу ЗОТ, а також в порівнянні з КС з класичною архітектурою, що існують.

Результати досліджень і розробок широко використовуються в підготовці інженерних і наукових кадрів у Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки, Національній металургійній академії України, зокрема в навчальних курсах «Спеціалізовані процесори», «Цифрова обробка інформації».

Міжнародне визнання. Розроблені колективом авторів теорія та методи проектування ЗОТ високої продуктивності у межах системної інтеграції знайшли підтримку на міжнародних конференціях, форумах, надруковано у міжнародних фахових журналах, та знайшли відображення в отриманих авторами патентах і винаходах.

Створені колективом авторів цифрові спеціалізовані процесори, а також АСУ на їх основі не мають аналогів в світі за критерієм ціна/продуктивність, відрізняються від зарубіжних аналогів більш високою швидкістю перетворення, більш широким спектром можливостей. Запропоновані авторами оригінальні принципи розробки спеціалізованих процесорів, їх економічність та технологічність істотно розширює сферу їхнього застосування і, згідно з наявною світовою тенденцією і стрімким (революційним) розвитком високих технологій, є підставою для подальшого, все більш зростаючого їхнього впровадження і використання в різноманітних галузях IT.

Цифрові процесори використовуються для виконання швидких нелінійних трансформацій зображень реальних сцен в системах імітації візуальних обстановок авіаційних і космічних тренажерів в Росії в ЦАГІ, в Центрі підготовки космонавтів, у НПО «Енергія». Вартість імітаторів, побудованих на базі розроблених спеціалізованих обчислювачів, становила десятки тисяч доларів США, на відміну від закордонних систем, вартість яких становить від сотень тисяч до мільйонів доларів США.

Швидкі процесори, розроблені на базі нейроструктур СМАС, впроваджені для обробки супутникової інформації швейцарсько-українською фірмою ADB, яка лідирує у світі по виготовленню пристроїв, що кодують та декодують телевізійні зображення для передачі через супутники.

Система швидкої сертифікації цементного клінкера, побудована на базі процесорів виконаних на використанні нейромережевого підходу, впроваджена на підприємстві «Компания НООЦЕМ» м. Бєлгород, Росія. Закінчуються випробування та готується впровадження таких систем на підприємствах групи "Євроцемент", що об’єднує 30% цементних заводів СНД.

Ідеї та методи підвищення ефективності плавок на руднотермічних печах, що розроблено на основі дослідно-промислової експлуатації створених у рамках виконання даної роботи систем і комплексів на РТП, впроваджені на ВАТ "Запорізький завод феросплавів", ВАТ "Нікопольський феросплавний завод", продукція яких постачається до країн Європи та СНД.

Проектний інститут "Липецкстальпроект" (Липецьк, Росія) високо оцінив створені розробки й веде на основі підписаних відповідних угод роботи з їхнього впровадження на російських металургійних заводах.

Ідеї та методи підвищення ефективності управління температурним режимом випалу сировини в трубчастих обертових і шахтних печах використовуються на ВАТ Запорізький і Ватутинський заводи з виробництва вогнетривів, на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод", ВАТ "Липецкий завод химреактивов", ТОВ "Придонхимстрой Известь" (Россошь, Росія) - виробництво вапна. Виграно тендер на встановлення АСУ температурного режиму обертових печей ВАТ "Укрграфіт" м. Запоріжжя. Розрахунковий економічний ефект від впровадження складає $1,2 млн. на рік.

Асоціація російських виробників вапна й Українська асоціація виробників феросплавів високо оцінює ці розробки.

Ведеться робота із впровадження, виконаних на базі процесорів, побудованих за сплайн-архітектурою, цифрових систем контролю розподілу потенціалів електричної потужності, і контролю розподілу температурних полів факела полум'я пальників трубчастих обертових печей на феронікелевому заводі в м. Скопські Лігури, Македонія.

Висновки. У даній роботі:

– Вперше у світовій практиці розроблено теорію і методологію системної інтеграції як основи побудови і застосування засобів обчислювальної техніки на сучасній елементній базі з використанням нових інформаційних технологій з урахуванням особливостей ринкової економіки. Методологія спирається на системний підхід до проектування, проте на відміну від нього, вона охоплює всі етапи життєвого циклу виробу. Застосування методології системної інтеграції забезпечує можливість більш обґрунтованого ухвалення рішень по створенню і закупівлі систем і їх компонентів, а також можливість контролю і управління взаємозв'язаними процесами на різних рівнях інтеграції і тим самим оптимально розподіляти і корегувати ресурси на всіх етапах життєвого циклу виробу.

– У межах запропонованої методології системної інтеграції розроблено теорію і методи архітектурно-структурної організації високопродуктивних систем типу “Процесор-в-пам’яті” (“Processor-in-Memory” (PIM-системи)), орієнтованих на використання як приставки-прискорювачі ЕОМ і кластерів для вирішення складних і трудомістких завдань з масовими зверненнями до пам'яті. Застосування таких систем дозволяють на порядок і більше підвищити продуктивність в порівнянні з КС з класичною архітектурою, при цьому істотно зменшується споживана потужність, габарити і вага виробу.

– Запропоновано підхід до створення інтелектуального інтерфейсу, що забезпечує взаємну адаптацію як користувача до можливостей системи, так і системи до індивідуальних особливостей користувача із застосуванням сучасних інформаційних технологій (онтології, багатоагентної технології).

– Уперше у світовій практиці розроблено теорію створення економічних високопродуктивних спеціалізованих цифрових обчислювачів для швидкої обробки великих інформаційних масивів на основі нейромережевого підходу на базі нейромережі СМАС, методів і засобів сплайн-апроксимації та функціональної регенерації, що привело до створення нового покоління обчислювальних структур.

– Розроблено методи економічної реалізації таких структур на базі традиційних для України технологій. Методи базуються на представленні складних для реалізації на цифрових обчислювальних структурах функцій простими для їх економічної реалізації. Створювані структури відрізняються високою швидкістю виконання перетворень, великими об'ємами оброблюваних масивів, гнучкістю архітектури, розрахованої на виконання широких класів перетворень, технологічністю й економічністю виготовлення, що є заставою їх конкурентоспроможності й широкого впровадження.

– Розроблено підходи та наведено численні приклади побудови АСУ швидкими процесами й об'єктами на базі створюваних цифрових обчислювачів. Системи управління на базі розроблених обчислювальних структур, що забезпечують високу швидкість обробки великих масивів даних, дають можливість піднімати на новий рівень технології виробничих процесів.

– Розроблені технічні засоби впроваджені в численні об'єкти й комплекси народного господарства України та СНД у металургійній, цементній, будівельній, авіаційній, космічній, машинобудівній галузях, харчовій промисловості, галузі виробництва вогнетривів, оборонній галузі України, телебаченні, IT індустрії та т.п.

Економічний ефект від впровадження створених засобів в АСУ металургійної промисловості, підрахований за останні шість років, перевищив $100 млн.

В рамках роботи виконано 49 НДР і ОКР, їхні результати знайшли відображення у 186 наукових статтях, в тому числі 59 у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS, 6 монографіях, 63 авторських свідоцтвах і 16 патентах. За результатами досліджень захищено 27 кандидатських та 4 докторські дисертації. Результати роботи доповідалися та обговорювалися на 23 міжнародних, 29 вітчизняних науково-технічних конференціях. Результати розробок демонструвалися на численних виставках.

Єлаков С.Г. ________________

Зінченко О.О. ________________

Капран І.І. ________________

Лісовенко О.П. ________________

Новіков М.В. ________________

Руденко О.Г. ________________

Сліпченко М.І. ________________

Сотников О.М. ________________

Яковлєв Ю.С. ________________