Реферат: Дії населення при стихйних лихах, аваріях та катастрофах

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ СТИХЙНИХ ЛИХАХ, АВАРІЯХ ТА КАТАСТРОФАХ
Стихійні лиха - це різноманітні явища природи, що викликають раптові порушення нормальної життєдіяльності населення, а також руйнування і знищення матеріальних цінностей. Вони часто справляють негативний вплив на навколишнє середовище.

До стихійних лих звичайно належать: землетруси, повені, селеві потоки, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, бурі і урагани. До таких лих у ряді випадків можуть бути віднесені також пожежі, особливо лісові і торфяні.

Небезпечними лихами є, крім того, великі аварії. У гірських районах при наявності снігового покриву людині загрожує ще одна небезпека - снігова лава. Значні втрати народному господарству наносять і такі явища, як займання і вибухиприродного газу.

Стихійні лиха, пожежі, аварії... По-різному можна зустріти їх. Розгублено, навіть при-речено, як століттями зустрічали люди різні лиха, або спокійно, з незламною вірою у власні сили, з надією на їх приборкання. Але впревнено прийняти виклик лих можуть лише ті, хто знаючи, як діяти у тій чи іншій обстановці, прийме єдино правильне рішення: врятує себе, надасть допомогу іншим, попередить, наскільки зуміє, руйнівну дію стихійних сил.

Землетруси - явища, що трапляються у певних ділянках земної кори. Це одне із страшних стихійних лих. Воно виникає раптово. І хоча тривалість головного поштовху не перевищує декількох секунд, його наслідки набувають величезних масштабів.

7 грудня 1988 року на території Вірменської Республіки трапився один з найбільших у світі за останнє століття землетрус, що забрав десятки тисяч людських життів, зруйнував дощенту ряд міст і населених пунктів.

Попередити землетрус неможливо, хоча останнім часом наука володіє відомостями про те, де може бути таке стихійне лихо тієї чи іншої сили, але не в усіх районах світу, та й передбачити день і час його поки що не може. Роботи по прогнозуванню землетрусів ведуться десятки років; в останній час у цьому напрямку намітилися певні успіхи.

Що необхідно для того, щоб звести до мінімуму наслідки руйнівного підземного поштовху?

- Завбачити його раптову появу.

- Суворо додержуватись правил будівництва сейсмостійких споруд.

- Навчити населення поведінці при підземних поштовхах. Організувати допомогу так, щоб вона виявилася ефективною.

Провісниками землетрусу, як це вже встановлено, можуть бути непрямі ознаки. У період, що передує землетрусу, наприклад, має місце підняття геодезичних реперів, змінюються параметри фізико-хімічного складу підземних вод. Ці ознаки реєструються спеціальними приладами геофізичних станцій. До провісників можливих землетрусів слід віднести також деякі ознаки, з якими особливо повинно бути ознойомлене населення сейсмічне небезпечних районів. Це - поява запаху газу у районах, де до цього повітря було чистим і раніше подібне явище не відзначалося;

занепокоєння птахів і домашніх тварин; спалахи у вигляді розсіяного світла блис-кавиць; іскріння близько розташованих, але не торкаючихся один одного дротів; блакитне світіння внутрішньої поверхні стін будинків; самочинне спалахування люмінісцентних ламп незадовго до підземних поштовхів. Всі ці ознаки можуть бути основою для оповіщення населення про можливий землетрус.

Землетруси завжди викликали у людей різного ступеня розлади психіки, що виявля-лися у невірній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями самих потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.

Чи існує можливість знизити психотравмуючу дію землетрусу на людину? Так, існує,




перш за все вихованням у кожної людини високої громадянської свідомості, мужності, самовладання, дисциплінованості, відповідальності за поведінку не лише самого себе і своїх близьких, але й оточуючих людей за місцем проживання, роботи чи навчання. швидко, але спокійно, впевнено і без паніки. Вихованню цих якостей значною мірою сприяє гарно відпрацьована система підготовки населення з цивільної оборони, роз'ясню-вальна робота серед населення, всебічна агітаційно-масова робота.

У випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.

При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч - затушити її; піс-ля цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скве-рів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встанов-леного громадського порядку.

Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) вияв-ляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки-но стихнуть перші поштовхи землетрусу, слід швидко вийти на вулицю.

На підприємствах і в установах всі види робіт припиняються, виробниче і техноло-гічне обладнання зупиняється, вживаються заходи щодо відключення струму, зниженню тиску повітря, кисню, пари, води, газу тощо; робітники і службовці, що перебувають у формуваннях цивільної оборони, терміново вирушають у райони їх збору, інші робітники і службовці займають безпечні місця. Якщо за умов виробництва зупинити агрегат, піч, технологічну лінію, турбіну тощо у короткий час неможливо, то здійснюється переве-дення їх на ощадливий режим роботи.

При знаходженні під час землетрусу поза квартирою (будинком) або місцем роботи, наприклад, у магазині, театрі або просто на вулиці, не слід квапитися додому; слід спокійно вислухати вказівки відповідних посадових осіб по діям у ситуації, що склалася, і вчинити відповідно до цієї вказівки. У випадку знаходження у громадському транспорті не можна залишати його на ходу, треба дочекатися повної зупинки транспорту і вихо-дити з нього спокійно, пропускаючи вперед дітей, інвалідів, старих. Учні старших класів шкіл повинні допомогти дирекції і вчителям у підтриманні порядку серед школярів молодших класів.

Після змлетрусу або навіть у процесі його будуть вестись роботи по наданню допо-моги потерпілим, по ліквідації наслідків землетрусу. У першу чергу такі роботи будуть здійснювати особи, що перебувають у формуваннях цивільної оборони. Але і інші грома-дяни на заклик органів місцевої влади і органів управління ЦО повинні приймати участь у першочергових рятувальних і аварійно-відновлювальних роботах у районах руйнувань.

Повені - значне затоплення суші водою у результаті підйому її рівня вище звичайного унаслідок рясних опадів, швидкого танення снігів, утворення заторів льоду.

Причини повіні - в основному, весняні, літні і осінні паводки. Масштаби і початок їх можна спрогнозувати за місяць і більше, а так звані “нагінні” паводки (унаслідок припливної хвилі) – за декілька годин (діб), як це відбувалося не раз у Санкт-Петербурзі.

При значному часі попередження паводку здійснюються заходи по зведенню відповід-них гідротехнічних споруд на ріках і в інших місцях передбачуваного паводку, по підго-товці і проведенню завчасної евакуації населення і свійських тварин, по вивозу матеріаль-них цінностей із районів можливого затоплення.

Про евакуацію на випадок повіні, як правило, оголошується спеціальним розпоряджен-ням комісії по боротьбі з повінню. Населення про початок і порядок евакуації оповіщує-ться по місцевим радіотрансляційним мережам і місцевому телебаченню: працюючі, крім






того, оповіщуються через адміністрацію підприємств, установ і закладів освіти, а насе-лення, що не зайняте у виробництві і сфері обслуговування, - через житлово-експлуата-ційні контори і домоуправління. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакопунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути слідування під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очіку-ваним масштабом лиха, часом його упередження.

За наявності достатнього часу населення із загрожуваних районів евакуюється разом із майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи гужовий транспорт з зазначенням часу його подачі.

Евакуація здійснюється у найближчі населенні пункти, що знаходяться поза зонами затоплення. Розселення населення здійснюється у громадські будинки чи на житлові площі місцевих жителів.

На підприємствах і в установах, при загрозі затоплення, змінюється режим роботи, а в деяких випадках робота припиняється. Захист деякої частини матеріальних цінностей іно-ді передбачається на місці, для чого забиваються приямки, входи і вікневі прорізи підвалів і нижніх поверхів будинків.

У зонах можливого затоплення тимчасово припиняють роботу школи і дошкільні дитя-чі установи; дітей переводять у школи і дитячі установи, які знаходяться у безпечних міс-цях.

У випадку раптових повіней попередження населення провадиться всіма наявними тех-нічними засобами оповіщення, а також гучномовними і пересувними установками. Рапто-вість виникнення повіні викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.

Якщо люди проживають на першому поверсі чи інших нижніх поверхах і на вулиці спостерігається підйом води, необхідно залишити квартиру, .піднятися на верхні поверхи; якщо будинокь одноповерховий-зайняти горищеві приміщення. Про знаходженні на робо-ті згідно до розпорядження алміністрації слід, дотримуючись встановленого порядку, зай-няти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затоплені слід зайняти підвище-ні місця або дерева, використати різного роду плаваючі предмети (камери шин сільсько-господарської техніки).

^ Пошук людей на затопленій території організується і здійснюється негайно, для чого залучаються екіпажі плаваючих засобів формувань ЦО і всі інші наявні сили і засоби.

При рятувальних роботах необхідно виявляти витримку і самовладання, суворо дотри-муватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, чов-ни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці і рятованих, і рятувальників. Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підви-щені над водою предмети, користуватися ними до отримання допомоги.


Урагани.

Вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше, зве-ться ураганом. Він є однією з найбільш могутніх сил стихії і за своєю руйнівною силою може бути порівняний з землетрусом.

Ураганний вітер руйнує міцні і зносить легкі будівлі, спустошує поля, обриває прово-ди, повалює стовпи ліній електропередач і зв'язку, ламає і вириває з корінням дерева, по-топлює судна, ушкоджує транспортні магістралі і мости, комунально-енергетичні мережі.


Смерч.

Висхідний вихор швидко обертаючогося повітря, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотен метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертан ня.

Смерч спостерігається в усіх районах земної кулі.


Ці стихійні лиха завдають чималих втрат людям і народному господарству.

Щоб зменшити втрати, установи Гідрометеослужби за декілька годин до наближення урагану передають штормове попередження. З цього моменту слід негайно удатися до





проведення запобіжних робіт: зміцнити недосить тривкі конструкції і крани. У будівлях зачинити двері, горищеві приміщення, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно обшити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунально-енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити у захисних спорудах ЦО.

Зовнішні будівельні, вантажно-розвантажувальні роботи припиняються, вживаються заходи до безаварійного функціонування підприємств. Населенню рекомендується потур-буватись про аварійні світильники: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки. Доцільно створити запаси води на 2-3 діб, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забу-вати запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев'язочними мате-ріалами; автомобілі і мотоцикли довести до ладу, радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкнутими, оскільки можуть передаватися необхідні повідомлення, розпо-рядження і пояснюватись правила поведінки.

Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками розлітаючогося скла. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем під час урагану є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків. Не можна виходити на вули-цю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все ж необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогол, опор, проводів.

Заборонено знаходитись на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легко-займистих або сильнодіючих отруйних речовин.

Слід пам'ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від улам-ків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.

Якщо ураган або смерч застиг вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатись у канаві, ямі, яру, будь-якій виємці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона можуть обвалитися під новим натиском вітру.

Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імівірність того, що вони під напругою.

Головна умова - не піддаватися паніці, діяти грамотно і свідомо, утримуватись від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.


Зсуви.

Сковзаюче зміщення грунтових мас під дією своєї ваги означають як зсуви. Виникають вони звичайно на схилах чи укісах, на берегах рік і ярів, там де під верхнім водонепро-никним шаром знаходиться водотривкий, частіше за все глина. Причина – інфільтрація утворюючих схил порід, їх перезволоження, підвищення пластичності водотривкого ша-ру, збільшення крутості схилу.

Дуже часто зсуви з'являються тоді, коли необережно,а часом і бездумно, без урахуван-ня геологічних умов місцевості, ведеться господарська діяльність. Наприклад, якщо при будівництві різноманітних споруд збільшується вага верхнього шару грунту; якщо при ритті котлованів і ям руйнується схил; якщо вирубуються ліси і чагарники; якщо вода із водопроводу і каналізації потрапляє у шар грунту; якщо закупорюються місця виходу підземних вод.

Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з'являються щілини у грунті, розко-




лини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, телеграфні стов-пи, руйнуються підземні комунікації. І дуже важливо вчасно помітити ці перші ознаки, скласти правильний прогноз, як далі буде розвиватися зсув. Слід також враховувати, що зсуви рухаються із максимальною швидкістю лише у початковий період, далі вона поступово знижується.

Допоможе відвернути зсуви, у першу чергу, контроль за станом схилів і додержання протизсувового режиму.

Якщо ж зсув почався, то, як свідчить досвід, слід негайно розв'язати дві задачі.

Перша - зупинити його, для чого терміново звести тимчасові споруди.

Друга - провести комплекс капітальних інженерних робіт, щоб не припустити у подальшому розвиток подібних явищ.

Так, на тих укісах, де можливий розвиток зсуву, споруджують рови, дренажні системи, гарні, постійно діючі водостоки. Весною, перед початком бурхливого танення, сніг обов'язково прибирають із зсувових схилів і прилеглих до них ділянок, організують про-пускання талих і зливневих вод. Коли причина зсувів - вплив підземних вод, то краще зробити загороджувальний дренаж, який би повністю перехопив цей потік води.

Обмежить їх також планування укосів, зменшення крутизни, вирівнювання пагорбів, зарівнювання тріщин. Ефективне озеленення схилів. Впливають на зміну водного балан-су покривних грунтів дерева, наприклад, хвойні затримують у собі до 68 процентів опадів, листяні - до 38 процентів.

На зсувавих ділянках слід постійно спостерігати за переміщенням грунтів, рівнем води у колодязях, дренажних спорудах, системах відведення стічних вод, бурових свердло-винах, ріках, водосховищах, озерах, за технічним станом водозабірних колонок у житло-вих будинках і водопроводах, за випаданням і стоком атмосферних опадів. Особливо ретельно - у весняно-осінній період, коли більш за все дощів.

Навіть при самих незначних відхиленнях терміново провадять запобіжні роботи. У першу чергу відводять воду і влаштовують підпірні стінки різноманітних конструкцій, задля чого у грунт забивають залізобетонні палі чи металеві труби, які потім заповнюють розчином. Якщо завчасно провести такі заходи, можна стабілізувати зсувові ділянки.

Вивіз зі схилів зсунутих мас породи, ремонт відвідних канав, насадження дерев ' і кущів, будівництво підпірних споруд контролюють органи ЦО, захисту населення і територій від НС разом з місцевими державними адміністраціями та виконавчими орга-нами місцевих органів самоврядування. До проведення таких робіт можуть залучатися і формування ЦО, особливо у період навчань.

Що робити у випадку зсувового зміщення?

Перш за все, оповістити населення даного району і прилеглих до нього ділянок. Люди повинні знати, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір'ї.

Можливо, виникне потреба організувати евакуацію людей, вивід тварин і вивіз мате-ріальних цінностей. Привести у готовність органи управління і служби ЦО, викликати керівників підприємств і установ, розташованих у зсувовій зоні, при необхідності по тривозі підняти формування.

У першу чергу надається допомога потерпілим, яких рятувальники відшукують і звіль-няють із зруйнованих будівель і завалів. Вони також проробляють проходи і проїзди, допомагають вивезти людей у безпечні зони, зберегти матеріальні цінності. Не менш важлива задача - відвернути подальше руйнування будівель і споруд, локалізувати і ліквідувати пожежі, що виникли від ушкоджень газових і електричних мереж.

Навіть при частковому руйнуванні вже на початку зсувових зміщень будівлі можуть обвалитися. Тому особовий склад формувань при виконанні робіт повинен суворо дот-римуватись застережних заходів. Щоб уникнути нещасних випадків, небезпечні ділянки огороджують і виставляють спеціальні попереджувальні знаки.




Селеві потоки.

Це потоки з гір піску, глини, щебеню, уламків каміння і навіть валунів. Великий вплив на поведінку і дії населення при селевих потоках і зсувах справляє організація своєчасного виявлення і врахування ознак цих стихійних лих, організації оповіщення (попередження) про лихо.

У селенебезпечних районах прямими ознаками можливого проникнення селевих потоків є надмірні (зливові) атмосферні опади (селеві потоки унаслідок зливових опадів звичайно формуються після посухи), швидке танення снігів і льодовиків у горах, переповнення гірських озер і водоймищ, порушення природного стоку вод гірських рік і струмків, із зміною річищ і утворенням загат. Непрямими ознаками можливого селю є підвищена ерозія грунтів, знищення травяного покриву і лісонасаджень на схилах гір.

У більшості випадків населення про небезпеку селевого потоку може бути попередже-но всього лише за десятки хвилин і рідше за 1-2 години і більше. Наближення такого потоку можна чути по характерному звуку перекочуючихся і зіштовхуючихся один з одним валунів і уламків каміння, що нагадує гуркіт наближуючогося з великою швидкіс-тю потягу.

Найбільш ефективним у боротьбі із селевими потоками е завчасне здійснення комп-лексу організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів.


Снігові замети.

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин.

Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на госпо-дарську діяльність населення, особливо у сільській місцевості.

Негативний вплив цього явища посилюється хуртовинами (віхолою, сніговими буре-віями), при яких різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньоміське, так і міжміське. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв'язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

З оголошеням штормового попередження -попередження про можливі снігові замети - необхідно обмежити пересування, особливо у сільській місцевості, створити удома необ-хідний запас продуктів, води і палива. В окремих районах з настанням зимового періоду по вулицях, між будинками необхідно натягти канати, що допомагають у сильну хурто-вину орієнтуватися пішоходам і долати сильний вітер.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезо-рієнтацію на місцевості.

При слідуванні на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того - не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Дви-гун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення "розмерзання". При прогріванні автомобіля важливо не допустити затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо у дорозі разом опиниться декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.

Ні в якому разі не можна залишати укриття - автомобіль; у сильний снігопад (хурто-вину) орієнтири, які здавалися надійними з першого поглфду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.







У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміно-во заготовити у необхідній кількості харч і воду для тварин.

Під час ожеледі масштаби лиха збільшуються. Ожеледеві утворення на дорогах усклад-нять, а на дуже пересіченій місцевості і зовсім зупинять роботу автомобільного транс-порту. Пересування пішоходів утрудниться. Обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою: у цих умовах необхідно уникати знаходження у старих будівлях, під лініями електропередач і зв'язку та поблизу їх опор. У гірських районах після сильних снігопадів зростає загроза сходу снігових лав. Про це населення буде оповіщуватись різними попереджувальними сигналами, встановлюваними у місцях можливого сходу снігових лав і можливих снігових завалів. Не слід нехтувати цими попередженнями, треба суворо додержуватись їх рекомендацій.


Пожежі.

Це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з-під контролю людини. Вони можуть виникнути у лісах і на торфяниках, у житлових будинках і у виробничих будівлях, в енергетичних мережах і на транспорті. Пожежі спричиняють величезні матеріальні збитки і часто призводять до загибелі людей.

На об’єктах господарської діяльності, які можуть піддатися стихійним лихам, розроб-ляються плани, якими визначаються: системи оповіщення населення; порядок і черго-вість евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей; сили і засоби, що забезпечують проведення рятувальних робіт. У першу чергу використовуються зведені і рятувальні невоєнізовані формування. Однак робота у районах стихійних лих неможлива без активної участі населення, без знання і суворого виконання встановлених правил.

Суттєве значення для зменшення наслідків стихійних лих має своєчасне оповіщення населення. Це дасть можливість вжити необхідних заходів по захисту людей і мате-ріальних ціностей. У залежності від характеру стихійних лих і умов їх виникнення насе-лення оповіщується про них по всіх можливих каналах зв'язку за допомогою звукових сигналів.

Пожежі - найбільш масові і розповсюджені лиха: вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, а літо - час найбільш частих пожеж у лісах, на торфяниках, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди.

У 90 % випадків причина виникнення лісових пожеж - людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.

Більш за все пожеж виникає у соснових лісах по суботах, неділях і понеділках (до 40 % спалахувань). Тому у лісах заборонено розводити вогнища. Особливо це небезпечно у місцях із підсохлою травою і під коріннями дерев. Не можна кидати запалені сірники, недокурки, використовувати машини з несправною системою живлення, палити і корис-туватися вогнем поблизу машин.

Культурно-масові заходи у лісі необхідно проводити на спеціально відведених ділянках. Поблизу цих місць повинні бути засоби пожежогасіння або водоймища.

Будь-яка пожежа починається із займання, яке нерідко може ліквідувати одна людина. Але ліквідувати пожежу одній людині, тим більш без відповідних засобів, самовладання, мужності не так просто. Розбурхана стихія потребує колосальних зусиль великої кіль-кості людей, значної кількості спеціальної і іншої техніки.

Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть віття дерев та одяг.

Не зменшується кількість пожеж на підприємствах текстильної, швейної, деревооброб-лювальної та борошномельної промисловості, де у ході виробництва з'являється пил, який при найменшій іскрі призводить до спалахування. Тут потребується особливо суво-ре дотримання правил протипожежної безпеки.






Пожежі нерідкі у містах і інших населених пунктах, на об'єктах господарської діяльності, на різних спорудах і на транспорті. Пожежі на об'єктах часто є неодмінними супутниками аварій, іцо на них трапилися.

При виникненні пожежі у населеному пункті чи на виробництві у першу чергу треба повідомити про це пожежну команду, а після цього сміливо вступати у боротьбу із вогнем.

У цей час нема коли згадувати, де і які засоби розташовані, а треба знати заздалегідь їх місце розташування. Кожний учасник гасіння пожежі у населеному пункті (на вироб-ництві) зобов'язаний слідкувати за станом будівельних конструкцій і технологічного устаткування на об'єкті пожежі і у випадку небезпеки негайно повідомити про це всіх учасників гасіння пожежі. Треба бути уважним при наявності обвислих чи обірваних (обгорілих) електричних проводів. Не з'ясувавши, що провід знеструмлений, слід вважа-ти його під напругою і вживати відповідні заходи безпеки. При саморятуванні і рятуванні інших людей у будівлях, охоплених вогнем, діяти слід швидко, оскільки основною небез-пекою є: висока температура повітря; задимлення; можливі обвалення будівельних кон-струкцій.

Під час пожеж на людях може спалахнути одяг. При невеликих ділянках палаючого одягу вогонь може бути загашений шляхом його збивання або накриття потерпілого плащем, пальто чи будь-яким іншим полотнищем. Робиться це для того, щоб перектрити приплив повітря до місця горіння.

У випадку, коли пожежа захопила вас у лісі чи степу, не слід приймати поквапливих рішень. Звичайно люди, що злякалися насуваючогося валу вогню, намагаються бігти у протилежний від нього бік, не оцінивши швидкості його руху. Виходити із зони будь-якої лісової пожежі, швидкість розповсюдження якої невелика, треба в навітряну сторону, тобто у сторону вогню, використовуючи галявини, просіки, дороги, ріки і т.д.

Пожежі впливають на людей своїм сильним психологічним ефектом. Паніка серед людей навіть при невеликих пожежах слугує причиною значних жертв. Знаючи правила поведінки, людина, захоплена цим лихом, у будь-який момент, у будь-якій обстановці зможе вистояти, зможе спасти своє життя і навіть надати допомогу у порятунку інших шюдей і врятуванні матеріальних цінностей.





^ ДІЇ ПЕРСОНАЛУ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ, ВИНИКНЕННІ АВАРІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ (ТРАНСПОРТІ)


Виробничі аварії і причини їх виникнення.

Виробничі аварії можуть бути найрізноманітними. Причинами їх можуть бути: сти-хійні лиха (землетруси, зсуви, повені, пожежі тощо), а також порушення технології виробництва і правил техніки безпеки.

Найбільш типовими наслідками аварій можуть бути: вибухи; пожежі; затоплення; зава-ли шахт; зараження навколишнього середовища сильнодіючими отруйними речовинами.

Під стихійним лихом розуміють таке явище природи, яке не може бути відвернуто і характеризується порушенням нормальної життєдіяльності значної групи населення, загрози для їх життя, руйнуванням чи затопленням та знищенням матеріальних ціннос-тей. До них відносяться: повіні, селеві потоки, урагани, зсуви, землетруси та інші.

До стихійних лих відносяться також масові лісові пожежі по тим втратам, які вони завдають народному господарству і великій небезпеці для населення, що проживає у районах, охоплених пожежами.

Крупними аваріями на промислових підприємствах вважаються надзвичайні пригоди, які викликають раптову зупинку роботи, створюють небезпеку для життя людей і можуть призвести до руйнування виробничих будівель, ушкодження чи знищення устаткування, сировини і готової продукції, а також до зараження місцевості отруйними речовинами і загазованості атмосфери. Наслідком аварій, а іноді і причиною їх можуть бути вибухи і пожежі.





Такі стихійні явища природи, крупні аварії у промисловості і на транспорті, які повели за собою загибель людей, великі руйнування і знищення матеріальних цінностей, відно-сяться до категорії катастроф.

Крупні виробничі аварії і катастрофи (у подальшому ми будемо застосовувати замість цих слів термін "аварія") можуть призводити до загибелі людей і завдавати відчутних втрат народному господарству.

Тому забезпечення безаварійної роботи підприємств слід розглядати як важливу дер- жавну справу, яка потребує повсякденної уваги керівництва, інженерно-технічного складу. Аварії можуть трапитися на будь-яких промислових підприємствах і на транспорті унас-лідок безвідповідального відношення до своїх обов'язків усіх посадових осіб, а також ро-бітників і службовців підприємства і недодержання ними правил техніки безпеки.

Однак, найбільшу небезпеку являють собою об'єкти, що виробляють чи застосовують у технології сильнодіючі отруйні речовини, вибухо- і пожежонебезпечні матеріали і продук-ти. Небезпечними об'єктами є також склади, бази, залізничні станції і порти, де зберігаю-ться чи маються запаси цих матеріалів і продуктів.

Аварії можуть трапитися унаслідок: стихійних лих; допущених прорахунків у проек-туванні, будівництві і обладнанні підприємств; введення в експлуатацію промислових об'єктів з великими недоробками і відступами від проектів; прийняттям в експлуатацію вентиляційних систем без випробування на ефективність їх роботи; недоробок по техніці безпеки і охороні праці і т.ін.

Вони можуть бути також наслідком порушення технологічного процесу, несправності електропроводки і недостатнього впровадження надійних систем пожежогасіння.

Аварії виникають і унаслідок необачного поводження з вогнем, металоріжучими, електро- і газозварювальними апаратами, загазованості, запорошеності повітряного сере-довища вище граничне допустимих норм і нерегулярного проведення їх аналізу.

Крім того, причинами аварії можуть бути: порушення вимог і правил техніки безпеки; низька трудова і технолоічна дисципліна; відсутність належного контролю за процесом виробництва і необхідного нагляду за станом будівель, споруд, устаткування, а також несвоєчасне усунення загрозливих ознак їх аварійного стану.

Порушення транспортування і використання вибухопожежонебезпечних матеріалів і хімічних речовин також може призвести до аварій.

Аналіз причин аварій показує, що вони виникають головним чином унаслідок поганої навченості персоналу, допущеної халатності, порушень технологічного процесу вироб-ництва і правил техніки безпеки.

Для запобігання аваріям на промислових підприємствах і транспорті заздалегідь роз-робляються і здійснюються організаційно-технічні заходи, спрямовані на підвищення стій-кості і безаварійності роботи. Зміст і обсяг цих заходів залежить від особливостей даного виробництва, характеру технологічного процесу, застосовуваних і вироблюваних речовин і продуктів.

Вивчення причин виникнення аварій і всебічна оцінка ступеня їх небезпечності дасть можливість правильно визначити заходи їх попередження, передбачити необхідіні дії по захисту людей і зниженню втрат.

^ Дії робітників і службовців з ліквідації стихійних лих, виробничих аварій.

Важливим фактором забезпечення безаварійної роботи є вивчення і суворе дотримання всіма інженерно-технічними працівниками і робітниками правил і норм техніки безпеки. Основними заходами по ліквідації наслідків аварій і стихійних лих є: оповіщення робітни-ків і службовців, формувань ЦО і населення, що проживає поблизу об'єкту; екстрена ева-куація; комплексна розвідка об'єкту на якому вникла аварія; рятування людей з-під зава-лів, із оточуючих і ушкоджених будівель і споруд; надання медичної допомоги потерпілим від аварії, вивіз їв у лікувальні установи; гасіння пожеж; локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, перешкоджаючих веденню рятувальних робіт; улаштування проїз-дів і підходів до місць аварій;





руйнування ненадійних конструкцій, розбирання завалів; демонтаж зберігшогося устат-кування, якому загрожує небезпека; організація комендантської служби.

Задача кожного працюючого на підприємстві - знати основні правила поведінки при аваріях, вміти діяти в обставинах, що при цьому склалися. Наприклад, існують певні правила і послідовність відключення електроенергії, зупинки транспортуючих пристроїв, агрегатів і апаратів, перекриття сировинних, газових парових і водних комунікацій у від-повідності з технологічним процесом і технікою безпеки, порушення яких може погір-шити і ускладнити обстановку. Ці правила і послідовність дій треба вивчати, постійно пам'ятати і вміти практично виконувати.

В аварійній ситуації важливою задачею є організація своєчасного оповіщення про ава-рію. Кожний робітник і службовець будь-якого об'єкту народного господарства повинен вміти користуватися наявними на підприємстві оповіщувачами. Кожний робітник під-приємства, пов'язаний з можливою газовою обстановкою, повинен знати способи виклику газорятівників.

Для ліквідації стихійних лих, виробничих аварій і рятування потерпілих на об'єктах народного господарства у першу чергу залучаються спеціальні підрозді