Реферат: Порядок виконання робот при технічному етапі рекультивації

Порядок виконання робот при технічному етапі рекультивації.

Вимоги до рекультивації земель при сільськогосподарському напрямі повинні включати:

формування ділянок порушених земель, зручних для використання по рельєфу, розмірам і формі, поверхневий шар яких повинен бути складний породами, придатними для біологічної рекультивації;

планування ділянок порушених земель, що забезпечує продуктивне використання сучасної техніки для сільськогосподарських робіт і виключає розвиток ерозійних процесів і обвалів ґрунту;

виконання ремонту рекультивованих ділянок;

проведення інтенсивної меліоративної дії з вирощуванням однорічних, багаторічних злакових і бобових культур для відновлення і формування корнеобітаємого шару і його збагачення органічними речовинами при застосуванні спеціальних агрохімічних, агротехнічних, агролісомеліоративних, інженерних і протиерозійних заходів;

отримання висновку агрохімічної і санітарно-епідеміологічної служб від відсутності небезпеки винесення рослинами речовин, токсичних для людини і тварин.

. Вимоги до рекультивації земель при лісогосподарському напрямі повинні включати:

створення насаджень експлуатаційного призначення, а при необхідності, лісів захисного, водорегулюючого і рекреаційного призначення;

створення рекультивованого шаруючи на поверхні укосів і берм відвалів з мелкоземістого нетоксичного матеріалу, сприятливого для вирощування лісу;

визначення потужності і структури рекультивованого шаруючи залежно від властивостей гірських порід, характеру водного режиму і типу лісонасаджень;

планування ділянок, що не допускає розвиток ерозійних процесів і що забезпечує безпечне застосування грунтооброблюючих лісосадильних машин і машин по догляду за посадками;

створення в несприятливих ґрунтових умовах лісонасаджень, що виконують меліоративні функції;

підбір деревних і чагарникових рослин з класифікацією гірських порід, характером гідрогеологічного режиму і інших екологічних чинників;

організація протипожежних заходів.

Вимоги до рекультивації земель при водогосподарському напрямі повинні включати:

створення водоймищ різного призначення в кар'єрних виїмках, траншеях, деформованих ділянках шахтних полів;

комплексне використання водоймищ переважне для водопостачання, рибницьких і рекреаційних цілей, зрошування;

будівництво відповідних гідротехнічних споруд, необхідних для затоплення кар'єрних виїмок і підтримки в них розрахункового рівня води;

заходи щодо запобігання обвалам і розмиву укосів водоймищ;

екранування токсичних порід, ложа і бортів водоймищ і пластів, схильних до самозагорання, в зоні змінного рівня і вище за рівень води;

захист дна і берегів від можливої фільтрації;

заходи щодо запобігання попаданню у водоймища кислих або лужних підземних вод і підтримки сприятливого режиму і складу води відповідно до санітарно-гігієнічних норм;

заходи щодо впорядкування території і озеленення укосів.

Вимоги до рекультивації земель при санітарно-гігієнічному напрямі повинні включати:

вибирання засобів консервації порушених земель залежно від стану, складу і властивостей складових порід, природнокліматичних умов, техніко-економічних показників;

узгодження всіх заходів щодо технічної і біологічної рекультивації при консервації порушених земель з органами санітарно-епідеміологічної служби;

застосування терпких матеріалів для закріплення поверхні порушених земель, що не надають негативної дії на навколишнє середовище і володіють достатньою водоміцністю і стійкістю до температурних коливань;

нанесення екрануючого шару ґрунту з потенційно родючих порід на поверхню промислових відвалів, складених непридатним для біологічної рекультивації субстратом;

виконання меліоративних робіт;

консервацію шламовідстойників, хвостохраніліщ, золоотвалів і інших промислових відвалів, що містять токсичні речовини, з дотриманням санітарно-гігієнічних норм;

закріплення промислових відвалів технічними, біологічними або хімічними способами.

Вимоги до рекультивації земель при рекреаційному напрямі повинні включати:

вертикальне планування території з мінімальним об'ємом земляних робіт, збереження існуючих або освічених в результаті виробництва робіт форм рельєфу на стадії технічного етапу;

забезпечення стабільності ґрунтів при будівництві споруд для відпочинку і занять спортом;

проектування, будівництво і експлуатація зон рекреації водних об'єктів для організованого масового відпочинку і купання повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ(а


Порядок виконання робот при біологічному етапі рекультивації.


Класифікація порушених земель для рекультивації

Класифікація порушених земель по їх придатності для рекультивації і різних видів використання. Ці дані застосовуються при землеустрої, обліку, інвентаризації і картографуванні порушених земель; галузевому і територіальному прогнозуванні і плануванні ре культиваційних робіт; проектних і дослідницьких роботах по рекультивації земель, раніше порушених підприємствами, організаціями і установами по здобичі і переробці корисних копалини і торфу, а також підприємствами, провідними будівельні або інші роботи, що викликали порушення земель; проектуванні рекультивації у складі проектів гірських і інших підприємств, технологія яких включає процеси порушення і рекультивації земель; проектуванні лінійних, гідротехнічних і інших споруд, будівництво яких пов'язане з порушенням земельних угідь.

Классификация нарушенных земель по направлениям рекультивации в зависимости от видов последующего использования в народном хозяйстве

Група порушених земель по напрямах рекультивації


Вид використання рекультивованих земель


Землі сільськогосподарського напряму рекультивації


Рілля, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження


Землі лісогосподарського напряму рекультивації


Лісонасадження загального господарського і полезахисного призначення, лісорозсадники


Землі водогосподарського напряму рекультивації


Водоймища для господарсько-побутових, промислових потреб, зрошування і рибницькі


Землі рекреаційного напряму рекультивації


Зони відпочинку і спорту: паркі і лісопарки, водоймища для оздоровчих цілей, мисливські угіддя, туристичні бази і спортивні споруди


Землі природоохоронного і санітарно-гігієнічного напряму рекультивації


Ділянки природоохоронного призначення: протиерозійні лісонасадження, задернованя або ділянки, що обводнюють, ділянки, закріплені або законсервовані технічними засобами, ділянки самозарастаня - спеціально не благоустраїваємиє для використання в господарських або рекреаційних цілях


Землі будівельного напряму рекультивації


Майданчики для промислового, цивільного і іншого будівництва, включаючи розміщення відвалів відходів виробництва (гірських порід, будівельного сміття, відходів збагачення і ін.)



Площа суші Земної кулі доступна для господарського використання, складає земельний фонд планети. Загальна площа на Земній кулі 149 млн. км2, з них 14 млн. км2 займають льодовики. При сучасному рівні техніки людству для господарського використання доступні 134 млн. км2 (13,4 млрд. га). З них тундрові і пустинні території складають 17 млн. км2. За даними ФАО на початок 70-х років ХХ століття було розорано і оброблялося 1,5 млрд. га, тобто 10,8% потенційно придатній для господарського використання суші. Луги і пасовища займали майже 3 млрд. га (22,3%). В середньому на кожного жителя Землі доводиться близько 1 га орних земель, лугів і пасовищ. Проте це величина неухильно знижується у зв'язку із зростанням народонаселення і виходом частини угідь з сільськогосподарського обороту. Щорічно виключається з використання 5-7 млн. га угідь різного вигляду. На думку експертів ООН на початок Хх1 століття для сільськогосподарського виробництва може бути втрачене 560-700 млн. га. Але експерти так само вважають, що, використовуючи сучасні технології і новітню техніку, людство зможе ввести в сільськогосподарський обіг приблизна така ж кількість угідь, яка обробляється зараз і найближчим часом розораність суші дійде до 20-25%.

Розораність земель по країнах і континентах украй неоднакова. На острові Ява - 70%, в Європі - 31%, в Індії - 30,1%, в Африці - 9%, в Китаї - 8,2%, в Канаді - 2,4%, в Австралії - 1,2% і в Бразилії - 1,1%.

У зв'язку з швидким зростанням народонаселення планети і необхідністю забезпечення його продуктами харчування відбувається все більш широке освоєння земель для потреб сільського господарства. Проте призначені, що залишилися, під відкриття і освоєні землі, як правило, мало придатні для сільськогосподарського виробництва. Для їх окультурення потрібні великі витрати, складні меліоративні роботи. Освоєння нових земель, особливо за рахунок зведення лісів, зв'язане з порушенням екологічних систем, змінами гідрологічного режиму, а у ряді випадків і з труднощами природнокліматичного і техніко-економічного характеру. У зв'язку з цим вважають найбільш за доцільне підвищення продуктивності виробництва і запобігання втратам проведеної продукції, що дозволить істотно скоротити кількість нових земель що вводяться в оборот.

Орні землі зосереджені в основному в лісостепових і степових зонах наший планети. Найбільш крупні їх масиви знаходяться в СНД, США, Індії Китаї, Канаді, Бразилії.

Землі всіх районів миру страждають від ерозії. В першу чергу вона виявляється при суцільних відкриттях значних територій і в умовах нераціонального ведення сільськогосподарського виробництва. У наший країні еродовану ріллю займають 25-30 млн. га. У СНД протиерозійного захисту потребують 185 млн. га.

З метою найбільш раціонального використання земельного фонду було проведено комплексне природно-господарське районування земельного фонду, яке служить природничонауковою основою використання земель і землеустрою. Це районування використовується так само в цілях правильного розміщення сільськогосподарського виробництва, організації захисту ґрунтів від ерозії, розробки і здійснення агрономічних і меліоративних заходів, районування сільськогосподарських культур, проведення обліку і оцінки земель, визначення подальших перспектив освоєння і використання земельних ресурсів.

При якісному обліку земель типи об'єднуються спочатку в агромеліораційних, а потім в крупніші агрокліматічні групи. Особливо в цій класифікації виділяються групи гірських ґрунтів і пісків, що розвіваються . Найбільш крупними одиницями обліку земель є великі агрокліматичні групи ґрунтових типів, об'єднуючі їх за термічною ознакою.

Документування робіт з рекультивації ґрунтів.


Здійснення контролю за гірнортехнічною рекультивацією земель

Розріз і підготовка родовищ корисних копалини до освоєння, видобуток корисних копалин і переробка мінеральної сировини в переважній більшості випадків супроводжуються порушенням значних за площею територій. Чинним природоохоронним законодавством передбачається приведення ділянок землі і інших природних об'єктів, порушених при користуванні надрами, в стан, придатний для їх подальшого використання.

В процесі відновлення територій, порушених гірськими розробками, розрізняють два етапи - гірничотехнічну і біологічну рекультивацію.

Під гірничотехнічною рекультивацією слід розуміти таке розміщення вскришних і вміщаючих порід у виробленому просторі розрізів і кар'єрів, у відвалах, хвосто- і шламосховищах і на інших об'єктах, яке без додаткових гірничотранспортних робіт дозволяє здійснювати біологічну рекультивацію і забезпечує безпеку населення і охорону навколишнього середовища.

Цілі гірничотехнічної рекультивації досягаються як при веденні основних гірничопідготовчих і гірничотранспортних, а також робіт здобичі, так і при здійсненні комплексу спеціальних робіт, виконання яких у складі основного технологічного циклу неможливе або недоцільно.

Найбільш ефективна гірничотехнічна рекультивація, яка є технологічною ланкою гірських розробок, включеною в основні технологічні процеси видобутку корисних копалин.

Біологічна рекультивація включає роботи по відновленню родючості порушених земель, їх озеленення, повернення в сільськогосподарське, лісове або інше користування, створення сприятливого для життя і діяльності людини ландшафту.

Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється відповідними Радами народних депутатів і адміністраціями, а також спеціально уповноваженими на те державними органами.

Контроль за гірничотехнічною рекультивацією органи Держміськтехнагляду здійснюють на проектованих підприємствах , що будуються, реконструюються, діють, консервованих і ліквідованих , по видобутку корисних копалин (включаючи загальнопоширені корисні копалини, торф і сапропель) і переробці мінеральної сировини незалежно від їх відомчої приналежності, форм власності і об'ємів здобичі.

Планування, організація і проведення перевірок (обстежень) об'єктів гірничотехнічної рекультивації, оформлення їх результатів повинні проводитися відповідно до Методичних вказівок по організації державного нагляду за використанням і охороною надр і геолого-маркшейдерського контролю.

Перевіркам повинні піддаватися:

земельні ділянки, порушені відкритими і підземними розробками, склади попутно здобутих і тимчасово невживаних корисних копалини, хвосто- і шламосховища, внутрішні і зовнішні відвали вскришних і порожніх гірських порід, земельні ділянки, що вивільняються після будівництва і експлуатації свердловин, об'єктів збору, підготовки і транспорту нафти, газу і технічної води;

проектна документація, зокрема проекти на розробку родовищ корисних копалини, плани розвитку гірських робіт, спеціальні проекти рекультивації земель, порушених гірськими розробками;

виконання умов ліцензій в частині проведення гірничотехнічної рекультивації.

У основні обов'язки органів Держміськтехнагляду у зв'язку з їх участю в системі державного контролю за рекультивацією порушених земель також входять:

узгодження завдань на проектування і проектів на будівництво, реконструкцію, ліквідацію і консервацію підприємств по здобичі і переробці мінеральної сировини, планів розвитку гірських робіт в частині питань гірничотехнічної рекультивації, а також спеціальних проектів рекультивації;

участь в роботі комісій з приймання рекультивованих (відновлених) земель;

участь в перевірці знань фахівців підприємств і організацій правив і технічних норм ведення рекультіваційних робіт.

Питання гірничотехнічної рекультивації повинні розглядатися при узгодженні умов ліцензій на право користування надрами, видачі ліцензій на ведення проектних, будівельних і експлуатаційних видів діяльності в гірських виробництвах, а також при реєстрації гірських відведень для розробки загальнопоширених корисних копалини.

Найбільш актуальні проблеми гірничотехнічної рекультивації повинні розглядатися на засіданнях Місцевих органів самоврядування. При необхідності округ може в установленому порядку вносити пропозиції про проведення наукових експертиз по найбільш складних питаннях гірничотехнічної рекультивації, ухвалювати остаточне рішення з урахуванням рекомендацій цих експертиз, а також вносити до об'єднань, організацій і підприємств пропозиції про проведення науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт по питаннях гірничотехнічної рекультивації.

В цілях підвищення ефективності контролю за проведенням гірничотехнічної рекультивації наказом по округу повинні бути призначені відповідальні особи за здійснення цього виду контролю і узагальнення його практики.

Плани технічного навчання інспекторського складу повинні передбачати вивчення питань гірничотехнічної рекультивації.

Округи в своїх річних звітах повинні регулярно інформувати Держміськтехнагляд про основні результати своєї контрольної роботи за гірничотехнічною рекультивацією, нерозв'язних проблемах відновлення порушених гірськими роботами земель, а також обґрунтовані пропозиції по їх рішенню.

До основних питань, підметом розгляду при проведенні перевірок відносяться:

Наявність в проекті підприємства по видобутку корисних копалин або підприємства по переробці мінеральної сировини спеціального розділу по рекультивації порушених земель. Якщо такий розділ відсутній, встановити, чи є на підприємстві спеціально розроблений проект по рекультивації порушених земель.

Проектні напрями рекультивації:

для використання в сільському господарстві (землеробство, плодівництво);

під лісонасадження (ліси цільового - ґрунтозахисні, кліматичні, водозахисні, лісопарки, паркі і так далі - і виробничого призначення);

під водоймища (ставки для рибальства, водосховища, водні площі оздоровчого характеру);

для цивільного і промислового будівництва.

Проектні терміни проведення рекультивації в процесі експлуатації підприємств по видобутку корисних копалин і переробці мінеральної сировини або в процесі їх ліквідації.

Чи робиться гірничотехнічна рекультивація технологічною ланкою вськришних робіт здобичі і відвальних. Застосування технологічних схем вськриши і видобутку корисних копалин, що максимально полегшують ре культиваційну діяльність з оптимальним використанням основного устаткування для її реалізації.

Чи передбачається в проекті:

випереджаюче зняття і спеціальне складування (зберігання) родючого шару ґрунту;

селективна розробка порід вськриши в цілях відділення скельних і токсичних порід від потенційно родючих порід;

селективне формування самих відвалів, що забезпечує поховання токсичних порід;

створення в необхідних випадках спеціального проміжного шару з інертних порід і винесення на поверхню порід із сприятливими біологічними властивостями;

засипка провалів;

планування виробленого простору кар'єрів і розрізів до і після усадки порід;

нанесення на сплановані поверхні ґрунтового шару або потенційно родючих порід;

•выполаживание бортів кар'єрів і розрізів і укосів відвалів до стану, що виключає розвиток ерозійних процесів і що забезпечує проведення сільськогосподарських і лісокультур них і інших робіт;

пристрій інженерних споруд і комунікацій;

здійснення спеціальних заходів щодо зміцнення укосів;

укладання екрануючих шарів для оберігання верхніх продуктивних горизонтів від шкідливого впливу токсичних порід і інших агресивних середовищ і для створення нормальних гідрогеологічних умов;

заходи, що забезпечують безпеку працівників і населення в процесі проведення гірничотехнічної рекультивації і після її завершення.

Відповідність технічних умов виконання робіт встановленим галузевим і іншим технічним вимогам, а також вимогам проектів і умов ліцензій.

Забезпеченість робіт необхідними механізмами, устаткуванням, підготовленими кадрами.

Відповідність запланованих об'ємів робіт об'ємам, передбаченим планами розвитку гірських робіт, проектами підприємств, умовами ліцензій на користування надрами і так далі

Наявність спеціалізованих підрозділів по веденню спеціальних видів рекультиваційних робіт.

Стан відомчого контролю за веденням гірничотехнічної рекультивації, зокрема наявність осіб з числа технічного нагляду, відповідальних за здійснення даного виду контролю.

Протипожежні заходи на об'єктах підприємств, розробляючих вугілля і інші види гірських порід, схильних до самозагорання.

Протизсувні заходи для ділянок в складних гірничогеологічних умовах (наявність слабких контактів, несприятливо орієнтованих поверхонь ослаблення масиву, слабких шарів і прослойків і так далі).

Наявність в необхідних випадках штучних водотривів для запобігання обезводненню ґрунтового шару; екранування поверхні при рекультивації фітотоксичних порід (сульфідсодержащие породи, солеотвали і так далі), а також інших заходів щодо запобігання водній і вітровій ерозії.

Можливість скорочення площ порушуваних і відчужуваних земель при веденні гірських робіт, а також заходи щодо зниження кількості складованих відходів гірського виробництва (селективний видобуток корисних копалин, залишення вміщаючих порід у виробленому просторі, комплексне використання мінеральної сировини і так далі).

Наявність на підприємстві системи заходів економічного стимулювання за якісне виконання рекультиваційних робіт.

Здійснення заходів щодо зниження втрат корисних копалини при здобичі, комплексному використанню попутних компонентів, вськришних і вміщаючих порід, що скорочують вихід порід, зокрема токсичних, і що зменшують шкідливу дію відходів на навколишнє середовище.

Стан обліку відведених, використовуваних і повернених земель, а також складованого і використаного родючого шару ґрунту.

Впровадження прогресивних схем рекультивації териконів і порідних відвалів; складування відходів збагачення (попереднє згущування хвостів збагачення; створення наполегливих призм з крупних фракцій і так далі), що скорочують площі відчужуваних земель; схеми складування і способів збереження родючого шару ґрунту.

Застосування прогресивного устаткування і механізмів для гірничотехнічної рекультивації.

Контроль за веденням гірничотехнічної рекультивації повинен здійснюватися в тісній взаємодії з відповідними Радами народних депутатів і адміністраціями безпосередньо на місцях, а також органами Мінприроди і іншими спеціально уповноваженими державними органами, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель.

За підсумками контрольної роботи в спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель, в необхідних випадках повинні подаватися обґрунтовані пропозиції по поліпшенню стану порушених гірськими роботами земель. Крім того, в органи представницької влади, адміністрації на місцях, засоби масової інформації повинні регулярно прямувати інформації про стан і що приймаються органами гірського нагляду заходах по охороні земель.

Відносно суб'єктів господарської і підприємницької діяльності, що порушують встановлені вимоги природоохоронного законодавства, норм і правил при веденні гірничотехнічної рекультивації, органами Держміськтехнагляду повинні використовуватися всі надані їм для здійснення гірського нагляду.


Документування робіт з рекультивації ґрунтів.


Здійснення контролю за гірнортехнічною рекультивацією земель

Розріз і підготовка родовищ корисних копалини до освоєння, видобуток корисних копалин і переробка мінеральної сировини в переважній більшості випадків супроводжуються порушенням значних за площею територій. Чинним природоохоронним законодавством передбачається приведення ділянок землі і інших природних об'єктів, порушених при користуванні надрами, в стан, придатний для їх подальшого використання.

В процесі відновлення територій, порушених гірськими розробками, розрізняють два етапи - гірничотехнічну і біологічну рекультивацію.

Під гірничотехнічною рекультивацією слід розуміти таке розміщення вскришних і вміщаючих порід у виробленому просторі розрізів і кар'єрів, у відвалах, хвосто- і шламосховищах і на інших об'єктах, яке без додаткових гірничотранспортних робіт дозволяє здійснювати біологічну рекультивацію і забезпечує безпеку населення і охорону навколишнього середовища.

Цілі гірничотехнічної рекультивації досягаються як при веденні основних гірничопідготовчих і гірничотранспортних, а також робіт здобичі, так і при здійсненні комплексу спеціальних робіт, виконання яких у складі основного технологічного циклу неможливе або недоцільно.

Найбільш ефективна гірничотехнічна рекультивація, яка є технологічною ланкою гірських розробок, включеною в основні технологічні процеси видобутку корисних копалин.

Біологічна рекультивація включає роботи по відновленню родючості порушених земель, їх озеленення, повернення в сільськогосподарське, лісове або інше користування, створення сприятливого для життя і діяльності людини ландшафту.

Державний контроль за використанням і охороною земель здійснюється відповідними Радами народних депутатів і адміністраціями, а також спеціально уповноваженими на те державними органами.

Контроль за гірничотехнічною рекультивацією органи Держміськтехнагляду здійснюють на проектованих підприємствах , що будуються, реконструюються, діють, консервованих і ліквідованих , по видобутку корисних копалин (включаючи загальнопоширені корисні копалини, торф і сапропель) і переробці мінеральної сировини незалежно від їх відомчої приналежності, форм власності і об'ємів здобичі.

Планування, організація і проведення перевірок (обстежень) об'єктів гірничотехнічної рекультивації, оформлення їх результатів повинні проводитися відповідно до Методичних вказівок по організації державного нагляду за використанням і охороною надр і геолого-маркшейдерського контролю.

Перевіркам повинні піддаватися:

земельні ділянки, порушені відкритими і підземними розробками, склади попутно здобутих і тимчасово невживаних корисних копалини, хвосто- і шламосховища, внутрішні і зовнішні відвали вскришних і порожніх гірських порід, земельні ділянки, що вивільняються після будівництва і експлуатації свердловин, об'єктів збору, підготовки і транспорту нафти, газу і технічної води;

проектна документація, зокрема проекти на розробку родовищ корисних копалини, плани розвитку гірських робіт, спеціальні проекти рекультивації земель, порушених гірськими розробками;

виконання умов ліцензій в частині проведення гірничотехнічної рекультивації.

У основні обов'язки органів Держміськтехнагляду у зв'язку з їх участю в системі державного контролю за рекультивацією порушених земель також входять:

узгодження завдань на проектування і проектів на будівництво, реконструкцію, ліквідацію і консервацію підприємств по здобичі і переробці мінеральної сировини, планів розвитку гірських робіт в частині питань гірничотехнічної рекультивації, а також спеціальних проектів рекультивації;

участь в роботі комісій з приймання рекультивованих (відновлених) земель;

участь в перевірці знань фахівців підприємств і організацій правив і технічних норм ведення рекультіваційних робіт.

Питання гірничотехнічної рекультивації повинні розглядатися при узгодженні умов ліцензій на право користування надрами, видачі ліцензій на ведення проектних, будівельних і експлуатаційних видів діяльності в гірських виробництвах, а також при реєстрації гірських відведень для розробки загальнопоширених корисних копалини.

Найбільш актуальні проблеми гірничотехнічної рекультивації повинні розглядатися на засіданнях Місцевих органів самоврядування. При необхідності округ може в установленому порядку вносити пропозиції про проведення наукових експертиз по найбільш складних питаннях гірничотехнічної рекультивації, ухвалювати остаточне рішення з урахуванням рекомендацій цих експертиз, а також вносити до об'єднань, організацій і підприємств пропозиції про проведення науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт по питаннях гірничотехнічної рекультивації.

В цілях підвищення ефективності контролю за проведенням гірничотехнічної рекультивації наказом по округу повинні бути призначені відповідальні особи за здійснення цього виду контролю і узагальнення його практики.

Плани технічного навчання інспекторського складу повинні передбачати вивчення питань гірничотехнічної рекультивації.

Округи в своїх річних звітах повинні регулярно інформувати Держміськтехнагляд про основні результати своєї контрольної роботи за гірничотехнічною рекультивацією, нерозв'язних проблемах відновлення порушених гірськими роботами земель, а також обґрунтовані пропозиції по їх рішенню.

До основних питань, підметом розгляду при проведенні перевірок відносяться:

Наявність в проекті підприємства по видобутку корисних копалин або підприємства по переробці мінеральної сировини спеціального розділу по рекультивації порушених земель. Якщо такий розділ відсутній, встановити, чи є на підприємстві спеціально розроблений проект по рекультивації порушених земель.

Проектні напрями рекультивації:

для використання в сільському господарстві (землеробство, плодівництво);

під лісонасадження (ліси цільового - ґрунтозахисні, кліматичні, водозахисні, лісопарки, паркі і так далі - і виробничого призначення);

під водоймища (ставки для рибальства, водосховища, водні площі оздоровчого характеру);

для цивільного і промислового будівництва.

Проектні терміни проведення рекультивації в процесі експлуатації підприємств по видобутку корисних копалин і переробці мінеральної сировини або в процесі їх ліквідації.

Чи робиться гірничотехнічна рекультивація технологічною ланкою вськришних робіт здобичі і відвальних. Застосування технологічних схем вськриши і видобутку корисних копалин, що максимально полегшують ре культиваційну діяльність з оптимальним використанням основного устаткування для її реалізації.

Чи передбачається в проекті:

випереджаюче зняття і спеціальне складування (зберігання) родючого шару ґрунту;

селективна розробка порід вськриши в цілях відділення скельних і токсичних порід від потенційно родючих порід;

селективне формування самих відвалів, що забезпечує поховання токсичних порід;

створення в необхідних випадках спеціального проміжного шару з інертних порід і винесення на поверхню порід із сприятливими біологічними властивостями;

засипка провалів;

планування виробленого простору кар'єрів і розрізів до і після усадки порід;

нанесення на сплановані поверхні ґрунтового шару або потенційно родючих порід;

•выполаживание бортів кар'єрів і розрізів і укосів відвалів до стану, що виключає розвиток ерозійних процесів і що забезпечує проведення сільськогосподарських і лісокультур них і інших робіт;

пристрій інженерних споруд і комунікацій;

здійснення спеціальних заходів щодо зміцнення укосів;

укладання екрануючих шарів для оберігання верхніх продуктивних горизонтів від шкідливого впливу токсичних порід і інших агресивних середовищ і для створення нормальних гідрогеологічних умов;

заходи, що забезпечують безпеку працівників і населення в процесі проведення гірничотехнічної рекультивації і після її завершення.

Відповідність технічних умов виконання робіт встановленим галузевим і іншим технічним вимогам, а також вимогам проектів і умов ліцензій.

Забезпеченість робіт необхідними механізмами, устаткуванням, підготовленими кадрами.

Відповідність запланованих об'ємів робіт об'ємам, передбаченим планами розвитку гірських робіт, проектами підприємств, умовами ліцензій на користування надрами і так далі

Наявність спеціалізованих підрозділів по веденню спеціальних видів рекультиваційних робіт.

Стан відомчого контролю за веденням гірничотехнічної рекультивації, зокрема наявність осіб з числа технічного нагляду, відповідальних за здійснення даного виду контролю.

Протипожежні заходи на об'єктах підприємств, розробляючих вугілля і інші види гірських порід, схильних до самозагорання.

Протизсувні заходи для ділянок в складних гірничогеологічних умовах (наявність слабких контактів, несприятливо орієнтованих поверхонь ослаблення масиву, слабких шарів і прослойків і так далі).

Наявність в необхідних випадках штучних водотривів для запобігання обезводненню ґрунтового шару; екранування поверхні при рекультивації фітотоксичних порід (сульфідсодержащие породи, солеотвали і так далі), а також інших заходів щодо запобігання водній і вітровій ерозії.

Можливість скорочення площ порушуваних і відчужуваних земель при веденні гірських робіт, а також заходи щодо зниження кількості складованих відходів гірського виробництва (селективний видобуток корисних копалин, залишення вміщаючих порід у виробленому просторі, комплексне використання мінеральної сировини і так далі).

Наявність на підприємстві системи заходів економічного стимулювання за якісне виконання рекультиваційних робіт.

Здійснення заходів щодо зниження втрат корисних копалини при здобичі, комплексному використанню попутних компонентів, вськришних і вміщаючих порід, що скорочують вихід порід, зокрема токсичних, і що зменшують шкідливу дію відходів на навколишнє середовище.

Стан обліку відведених, використовуваних і повернених земель, а також складованого і використаного родючого шару ґрунту.

Впровадження прогресивних схем рекультивації териконів і порідних відвалів; складування відходів збагачення (попереднє згущування хвостів збагачення; створення наполегливих призм з крупних фракцій і так далі), що скорочують площі відчужуваних земель; схеми складування і способів збереження родючого шару ґрунту.

Застосування прогресивного устаткування і механізмів для гірничотехнічної рекультивації.

Контроль за веденням гірничотехнічної рекультивації повинен здійснюватися в тісній взаємодії з відповідними Радами народних депутатів і адміністраціями безпосередньо на місцях, а також органами Мінприроди і іншими спеціально уповноваженими державними органами, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель.

За підсумками контрольної роботи в спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель, в необхідних випадках повинні подаватися обґрунтовані пропозиції по поліпшенню стану порушених гірськими роботами земель. Крім того, в органи представницької влади, адміністрації на місцях, засоби масової інформації повинні регулярно прямувати інформації про стан і що приймаються органами гірського нагляду заходах по охороні земель.

Відносно суб'єктів господарської і підприємницької діяльності, що порушують встановлені вимоги природоохоронного законодавства, норм і правил при веденні гірничотехнічної рекультивації, органами Держміськтехнагляду повинні використовуватися всі надані їм для здійснення гірського нагляду.


ЛІТЕРАТУРА

Андронников В. А. Аэрокосмические методы изучения почв. М. Колос, 1979.

Колосов В.О. Законодавчі та еколого-економічні проблеми раціонального природокористування в Україні. Екологія і природокористування. –Д. Моголіт, 2005.

Закон Украины №1989-Ш «Об общегосударственной программе формирования экологической сети Украины на 2001-2015»//Відомості верховної ради України. –2000- № 47

Закон Украины № 1864-1У “ Про екологічну мережу України” // Відомості верховної ради України. –2005- № 45.

Вадюнина А.Ф. Методы исследования физических свойств почв. М. Агропромиздат, 1986.