Реферат: Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року Зміст

Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року

Зміст

Загальні положення

Підсумки діагностики стану розвитку Хустського району. Коротка історична довідка
 

Загальна характеристика району

Природно – ресурсний потенціал

Трудові ресурси

Економічний потенціал

Виробнича інфраструктура

Гуманітарна сфера
 

Основні проблеми розвитку Хустського району

Конкурентні переваги та обмеження перспективного розвитку Хустського району (Свот аналіз) - .doc (61 kb)

Бачення майбутнього. Місія територіальної громади

Пріоритетні напрями та стратегічні завдання економічного і соціального розвитку Хустського району

Принципи реалізації Стратегії

Механізм реалізації Стратегії

Додатки (Перелік середньо- та довгострокових державних цільових програм, які реалізуються в Хустському районі) - .doc (90,5 kb)




^ 1.Загальні положення

Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року є стратегічним  планом розвитку, який визначає цілі, завдання, пріоритети розвитку регіону.

 

Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року (далі по тексту – Стратегія)  розроблена на основі  положень Конституції України, Законів України “Про місцеве самоврядування  в Україні”, “Про місцеві  державні адміністрації”, “Про державне  прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, “Про стимулювання розвитку регіонів”, постанови Кабінету Міністрів України № 621 від 26.04.2003 “Про розроблення прогнозних  і  програмних  документів  економічного  і  соціального  розвитку та складання  проекту державного бюджету”, Концепції державної регіональної політики, Стратегії економічного та  соціального розвитку  України  “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки (схваленої  Указом Президента України №493/2004 від 28.04.2004), інших актів Президента України та Кабінету Міністрів  України,  Концепції  сталого розвитку Закарпаття, схваленої обласною радою.

 

Крім того, у Стратегії враховано окремі положення  Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, затвердженої рішенням обласної ради від 28 грудня 2006 року № 206.

 

Основною  метою  розробки  Стратегії є  визначення  пріоритетних напрямів  розвитку  Хустщини на довгостроковий  період та здійснення  планомірних і послідовних заходів по максимальному  наближенню  рівня життя   мешканців регіону  до європейських  стандартів  за рахунок збалансованого  використання  внутрішнього  і  зовнішнього  потенціалу  та збереження  унікальних  духовних  та культурних  традицій.
З врахуванням  основних  напрямів розвитку району, визначених даною Стратегією,  формуватимуться  в майбутньому:

 

- щорічні програми економічного і соціального розвитку Хустського району та проекти місцевих бюджетів;

 

- середньострокові  прогнози  економічного і соціального розвитку з обґрунтованими стратегічними цілями реформування окремих галузей народного господарства Хустського району;

 

- регіональні  короткострокові та довгострокові цільові програми.

 

Економічними передумовами розробки даної Стратегії стали структурні зміни, які відбулися у народно - господарському комплексі  району за попередні роки.  Чітко  визначилися  основні  галузі  промислового  виробництва  району: легка  промисловість, харчова  промисловість, добувна галузь та виробництво будівельних матеріалів, а також  народні промисли - лозоплетіння, художня обробка дерева, вироби з кукурудзяного листа, виготовлення ручних тканих виробів, художня ковка  тощо.

 

Продовжується реформування аграрного комплексу району. На базі колишніх колективних сільгосппідприємств створено нові формування, засновані на приватній власності на землю та майно.

 

Повністю  завершився  процес  реформування  державної  власності в приватну.  Сьогодні  в  недержавному  секторі  економіки  виробляється близько 95 відсотків від загального обсягу промислової та 100 відсотків сільськогосподарської продукції.


Зміни,  що  відбулися на енергетичному ринку, вимагають нових підходів у вирішенні  питань енергозбереження та ефективного використання енергетичного потенціалу  району, в першу чергу гідроресурсів та побутових відходів.


Відбуваються  зміни в  соціальній сфері. Бюджетна  політика стала більш соціально спрямованою, посилена увага приділяється галузям охорони здоров’я,  освіти, культури  та туризму.

 

При  формуванні  Стратегії   розвитку  Хустського  району  до 2015 року робочою  групою, спеціалістами  районної  державної  адміністрації, депутатами районної ради та громадськими об’єднаннями враховані наявні тенденції розвитку району, а також пропозиції органів місцевого самоврядування та представників громад. Це дозволило більш об’єктивно визначити пріоритети, основні завдання Стратегії та конкретні шляхи їх вирішення.

 

Реалізація   основних  положень  Стратегії  дасть  можливість  створенню реальних умов для піднесення життєвого рівня населення, вирішення соціальних   проблем  на  основі  стабілізації  економіки,  підвищення ефективності роботи господарського комплексу шляхом структурних  перетворень, задіяння наявних природних, мінерально-сировинних  та  трудових  ресурсів, забезпечення   екологічної  та  техногенної безпеки.

 

 

^ 2. Підсумки діагностики стану розвитку Хустського району
Коротка історична довідка

 

Мараморош – це живописна східна частина Закарпаття, територія басейну гірської р.Тиси. Звідси, через  розрив  гірської гряди – так звані “Хустські ворота”, Тиса свої стрімкі води виносить в Закарпатську низовину і далі до Дунаю.


У західній частині Мараморшу розташований Хустський район, площа якого 1,024 тис.кв.км. (8 відсотків площі області). Де зливаються дві гірські річки – р.Тиса, р.Ріка та невелика річка Хустець, розкинувся старовинний Хуст – центр Хустського району. Хуст, як укріплений населений пункт, існував вже у X-XI ст. Заснування міста пов’язують із початком забудови кам’яного замку у 1090р. Зведення основної будови замку тривало понад 100 років, після чого він неодноразово добудовувався і змінювався. В 1329р. невеличке місто отримує статус “коронного”. Міщани звільнялись від оподаткування на користь місцевих феодалів, а сплачували лише так званий королівський податок.


Місто і регіон упродовж своєї історії перебували в складі різних державних утворень:

-з кінця ХІ ст. до 1526р. – в складі Угорського королівства;

-з середини XVI ст. до кінця XVII ст. – в складі Трансільванського князівства;

- з початку XVIII ст. до середини  XIX ст. – в складі Австрійської імперії;

- до 1918р. – в складі Австро-Угорської імперії;

- з 1919р. по 1939р. – в складі Чехословацької Республіки (так звана Підкарпатська Русь

Хустський район історично був  і  залишається регіоном високої суспільно-політичної активності.

 

В кінці 1938р. – на початку 1939р. Хуст був центром автономного утворення  - Карпатської України, а 15 березня 1939р. всенародно обраний сейм проголосив незалежність і самостійність Карпатської України. Це державне утворення було ліквідовано в результаті військової агресії Хортистської Угорщини і до жовтня 1944р. Хустський район перебував в умовах військово-тоталітарного режиму.

 

З 1946 р. Хуст – місто районного значення,  з 1998 року – місто  обласного  підпорядкування, а Хустський район став окремою адміністративно-територіальною одиницею.

 

^ 2.1.  Загальна характеристика району

 

Загальна чисельність населення району – 128,8 тис. чоловік, з них: населення міста Хуст 32,9 тис. чоловік, населення Хустського району 95,9 тис. чоловік (в тому числі сільське – 87,8тис. чоловік, міське (смт.Вишково) – 8,1 тис. чоловік).

 

Хустський район знаходиться у  передгірській та гірській зоні серединної частини Закарпаття. На південному заході  межує з Виноградівським районом, на північному заході - з Іршавським, на півночі - з Міжгірським, на сході - з Тячівським, південні межі  району проходять по державному  українсько-румунському  кордону.  

 

^ Загальні статистичні відомості про Хустський район:
 

Дата утворення: 

1944 рік

 

Площа:  

1,024 тис. кв. км

        8 % від території Закарпаття

Відстані:

від м. Хуст   до м. Ужгорода:   залізницею 118 км

 

                   

 автошляхом 101  км

Географічні дані:

Хустський район знаходиться у передгірській та гірській зоні  серединної частини Закарпаття. Клімат помірно - континентальний. Зима м’яка, літо тепле. В гірській частині трохи прохолодніше. Річна кількість опадів на низовині 600 - 700 мм, в передгір’ях – 800-1000 мм.

 

По території району  протікають 10 річок. Найбільші:  Тиса, Ріка, Теребля.
Територія району     не   оточена морем.  

Кордони: 

Межує з Тячівським, Виноградівським та Міжгірським  районами,  
державою: Румунія

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст обласного значення

 1

 

Селищ міського типу           

 1

 

Сільських населених пунктів

 56

 

^ Кількість районів

 1

 

Чисельність наявного населення станом на  01.01 2007 р.

      95,9 тис. чол.

 

                                                7,7   % від населення області

 

у тому числі:      сільське         

 87,8 тис. чол.

 

                            міське

   8,1 тис. чол.

 
2.2.  Природно-ресурсний потенціал
 
Незважаючи на  невелику площу Хустський район багатий на корисні копалини та мінерально - сировинні  ресурси. На території району розвідано 23 родовища твердих корисних копалин, 6 з яких використовуються за призначенням. Серед них унікальне Сокирницьке  родовище  цеолітів,  розвідані  запаси  якого становлять 125 млн. тонн.  Є також поклади  і здійснюється  кар’єрне добування будівельних матеріалів – вулканічного туфу, андезиту, вапняку, цегельних глин та суглинків.


З рекреаційних ресурсів найвідомішими є родовища лікувальних мінеральних вод – Шаянське і Драгівське та термальних вод в с.Велятино та с.Данилово. Район багатий нерозвіданими джерелами мінеральних та термальних вод, зокрема: родовище у районі бази відпочинку “Нарцис”, с.Ракош, с.Н.Бистрий, промислова  розробка  яких знаходиться у початковій стадії. Крім того, станом на  сьогоднішній  день виявлено і досліджено 16 різних за хімічним  складом  і  лікувальними властивостями джерел мінеральних  вод із  загальним  дебітом 128 тис.куб.м.  на  рік.
Загальний земельний фонд району складає 99 662 тис.га. Сільськогосподарські угіддя займають 35 237 тис.га., із них рілля – 12 308 тис.га. Вся площа сільськогосподарських угідь використовується за призначенням.


Ліси  і  інші  лісовкриті  площі  займають 32 445 тис.га. Природний склад  лісів  на 95  відсотків складається з  твердолистяних  порід, 3  відсотки – хвойні,  2 відсотки – інші  породи.


Водний  басейн  Хустського  району  складають  1  водосховище, 51 ставок,  31  річка, з яких найбільші  р.Тиса,  р.Теребля,  та  3 504 га.  земель  водного  фонду. Протяжність  захисних дамб  становить  22 км. на  осушенні  та  62,64 км. на берегах  гірських річок; протяжність  берегоукріплень – 58,79 км.

 

^ 2.3.  Трудові ресурси


Процес  формування  та  розвитку  ринку  праці  відбувається  в  умовах адаптації його до економічної ситуації в районі. При цьому основною проблемою  залишається  невідповідність  зростання  пропозиції робочої сили до  попиту  на  неї,  що зумовлює трудову міграцію – так  зване  відходництво за межі району ,  яке  було  характерне  і  в  радянські  часи .


Внаслідок неповної зайнятості, збільшення тривалості безробіття посилюються процеси декваліфікації працівників. Приватизація, реструктуризація, запровадження механізму банкрутства підприємств призводять до значного вивільнення працівників. Скорочуються кількість працюючих за наймом. Мають місце суттєві регіональні відмінності у рівнях безробіття – в окремих населених пунктах сформувалися осередки довготривалого безробіття.


Відбувається перерозподіл трудових ресурсів із легального сектора економіки в “тіньовий”. Розширення зайнятості в “тіньовому” секторі економіки супроводжується інтенсифікацією праці при низькій заробітній платі, порушення норм законодавства про працю.


Таблиця 1

 
^ Характеристика трудових ресурсів Хустського району
Всього  

Кількість

Тис. чол.

у тому числі:

 

 

працездатне населення у працездатному віці 

55,0

тис. чол.

^ Зайнято в усіх сферах економічної діяльності, усього

23,1

тис. чол.

              у тому числі:

 

 

 у промисловості

2,05

тис. чол.

 у   сільському господарстві  

0,577

тис. чол.

у малому підприємництві

12,3

тис. чол.

в інших галузях

7,45

тис. чол.

в державному управлінні

0,723

тис. чол.

Демографічні дані , тенденції січень-грудень 2006 рік(район)

 

 

Народилось                                      

           1189

чол.

Померло

1159

чол.

Щільність населення на район
1 кв. км.

93,7

чол.

Міграційні процеси прибуло
                                  вибуло

255
552

Чол.
чол.


 

2.4.  Економічний потенціал


 Промисловість


Структура промисловості Хустського району довгі роки формувалася з метою розв’язання проблеми працевлаштування населення,  тому не завжди була зорієнтована на раціональне використання наявного потенціалу. Промислове виробництво на Хустщині по справжньому почало розвиватись після 1944 року, коли Закарпаття  було  возз’єднане з  Україною. На  кінець  1990 року сформувалися достатньо  розвинуті  галузі  промисловості: легка, харчова,  деревообробна, добувна  та інші.


Станом на 1 січня 2007 року в Єдиному Державному реєстрі госпрозрахункових юридичних осіб промисловості Хустського району зареєстровано 79 суб’єктів, з яких 12 підприємств щомісячного обліку виробництва (15,2 %  всіх  промислових  підприємств) та 65 малих підприємств (84,8 %).

Структура  кількості  та  дані  про  ділову  активність  суб’єктів промисловості  по  області  та  Хустщині  станом  на  01.01.2007р
 

 

Суб’єкти за ЄДРПОУ

У тому числі

Питома вага суб’єктів щомісячного обліку до суб’єктів за ЄДРПОУ

Із загальної кількості платники податку

Питома вага платників податку, %

Банкрути, що рахуються в ЄДРПОУ

підприємства щомісячного обліку

малі підприємства

По області

2410

305

2105

12,7

1610

66,8

49

Хустський район

79

12

67

15,2

66

83,5

1

У % до області

3,3

4,3

3,1

Х

4,1

Х

2,0

 

До  складу  12  підприємств основного кола  станом на сьогоднішній день входять 4 підприємства легкої промисловості ( ТОВ “Тріо”,  ТОВ “Демоз”,  ТОВ “Яс-Експорт-Хуст”,  СП “Віштекс”), 4  харчової промисловості ( ВАП “Шаяни”, ТОВ “Заповітні карпатські джерела”,  ТОВ “Шаянські мінеральні води”, ЗАТ “Хустський м’ясокомбінат”),  КП “Хустська районна друкарня”, ДП “Сокирницький цеолітовий  завод”, ТОВ “Липчанблок” (виробництво  цегли)  та ВАТ “Закарпатський металургійний завод”, який на сьогоднішній день не працює.


Характерною рисою легкої промисловості Хустського району є виробництво продукції з використанням  давальницької  сировини. Давальницька  схема  виробництва  має деякі  недоліки:  повна залежність підприємства від поставок сировини,  залежність збуту від замовлень іноземних партнерів, суттєвий вплив курсу іноземних валют на фінансовий стан підприємств. Разом з тим, на сьогоднішній день ці підприємства  створюють в районі нові робочі місця, забезпечують  працюючих відповідним рівнем  заробітної  плати, на них проводиться інноваційна діяльність. Крім того вони є своєрідним орієнтиром для залучення інших потенційних інвесторів.


Харчова промисловість зосереджена в основному у сфері розливу мінеральних та прісних питних вод, що ставить підприємства даної галузі у певну залежність від потужностей родовищ мінеральних та прісних вод, а також від загальної екологічної ситуації в районі.


ЗАТ “Хустський м’ясокомбінат” в останні роки не витримує конкуренції з малими м’ясопереробними підприємствами, власниками яких є суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи. Ріст цін на енергоносії, велика кількість основних фондів, що не використовуються, відсутність коштів на здійснення інноваційних процесів – ці фактори суттєво впливають на зниження конкурентоспроможності даного підприємства.
Підприємства добувної галузі перебувають у залежності від ринків збуту готової продукції. В такий ситуації на даний час опинилося ДП “Сокирницький цеолітовий завод” . Незважаючи на широкий спектр використання    продукції цього підприємства відсутність налагодженого збуту не дозволяє використовувати потужності підприємства на повну силу.

 
За січень – жовтень 2007 року підприємствами основного кола району збільшено виробництво промислової продукції в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Темп приросту обсягів виробництва у порівнянні з січнем –жовтнем 2006 року становить 110,9 відсотка. Збільшили обсяги виробництва майже всі промислові підприємства.
 

По фінансовому результату роботи станом на 01.10.2007 року прозвітувалося 11 госпрозрахункових підприємств і загальний фінансовий результат по району за січень –вересень 2007 року складає +393,7 тис.грн. прибутків.


Інвестиційна та інноваційна діяльність.


В Хустському районі зареєстровано 18 підприємств з прямими іноземними інвестиціями, в тому числі одне підприємство зареєстроване в поточному році  – ТОВ “Кромо Піелмо Україна”. З початку інвестування  станом на 01.10.2007 року в економіку району надійшло іноземних інвестицій на загальну суму  1млн. 909тис. дол. США. У розрахунку на одну особу отримано інвестицій 19,9 дол. США, що на 9,1 відсотка більше порівняно з відповідним періодом минулого року.


Протягом  останнього десятиріччя  відбулося  згортання  інноваційної діяльності промислових підприємств. У 2006 році промисловими підприємствами щомісячного обліку Хустського району впровадженням інновацій    ніхто  не  займався. Обсяг  реалізованої  інноваційної  продукції,  що   заново  впроваджена  або  зазнала   технологічних  змін  протягом  останніх трьох років склала  111,3 тис грн.,  100 відсотків якої – це давальницька продукція. 


^ Ринок  праці


У вересні 2007 року на підприємствах, організаціях, установах Хустського району було зайнято 8129 штатних працівників. Фонд оплати праці штатних працівників у вересні становив 9391,5 тис. грн., що більше ніж у серпні на  6,6 відсотка.
Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника за вересень 2007 року складала 1139,34 грн. і в порівнянні з серпнем збільшилася на 6,9 % , або на 73,56 грн.


Заборгованість з виплати  заробітної плати на підприємствах Хустського району відсутня.

 

^ Динаміка зміни чисельності найманих працівників в економіці району
за 2004-2006 роки
 



 

^ Сільське господарство


В  районі  нараховується  35 237 га  сільськогосподарських  угідь, із  них 12 308  га  ріллі. Вся  площа   використовується   за  призначенням.
Протягом 2006 маркетингового року вирощено по всіх категоріях господарств  зернових  та  зернобобових культур на площі 3 249 га, валовий збір складає 116 314 тонн, цей показник виконано на рівні прогнозних показників.


Вирощено  картоплі  на площі 3 350 га врожайність 140 ц/га – 467 660 тонн.


Овочі : на 505,1 га вирощено 81 023 тонни , врожайність 160 ц/га.


Під урожай 2007 року посіяно озимих зернових культур на площі 552 гектари по всіх категоріях господарств в т.ч по сільгосппідприємствах 357 га,  по населенню 195 га.


В галузі тваринництва у порівнянні з 2006 роком на 1,8 відсотка зменшилося поголів’я великої рогатої худоби, свиней збільшилося на 0,4 відсотка, овець та кіз збільшилося на 11 відсотків, птиці збільшилося на 1,7 відсотка.


Основне коло сільськогосподарських виробників району нараховує 11 підприємств.


За січень – вересень 2007 року найбільш прибутково спрацювали слідуючі сільгосппідприємства: товариство з обмеженою відповідальністю “Іза–Б.А.Т.Е.” – 350,0 тис.грн. та фермерське господарство “Орос” – 372,2 тис.грн. прибутків.


Прибутково спрацювали також сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дружба” та фермерські господарства: “Салдобош” і “Фаворит”.


Середньомісячна заробітна плата штатного працівника по господарствах щомісячної звітності за серпень 2007 року  складає 603,53 грн.
Для забезпечення зростання виробництва сільськогосподарської продукції доцільно:


- сприяти придбанню техніки в лізинг для сільгосптоваровиробників різних форм власності і господарювання;
- активізувати розбудову мережі заготівельно-обслуговуючих кооперативів та торгівельних місць на ринках для просування продукції сільгосптоваровиробників  безпосередньо до  споживача;
- сприяти  відновленню  роботи   підприємств  харчової промисловості та  переробки  сільськогосподарської  продукції за рахунок пошуку та залучення  реальних  інвесторів.


^ Мале підприємництво


За даними управління статистики в Хустському районі станом на 01.01.07 року в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ України по Хустському району  зареєстровано 171 суб’єкт малого підприємництва (юридичні особи). У 2006 році здійснювали господарську діяльність 72 підприємства ( 44,7 %), переважна більшість яких зосередила свою діяльність у сфері надання послуг, оптовій та роздрібній торгівлі, а також у сільському господарстві. На 10 тис. населення району в середньому припадає 18  зареєстрованих  та 8 працюючих малих підприємств.
Середня кількість зайнятих працівників на підприємствах малого бізнесу (юридичні особи) на початок 2007 року  склала 752 осіб, що  на   15,7% більше, ніж у попередньому році. На одному діючому підприємстві малого бізнесу в середньому зайнято 10  осіб.


Фонд оплати праці на підприємствах малого бізнесу у 2006 році становив 3719,8 тис.грн.


Середньомісячна заробітна плата працівників малого бізнесу склала 423,47 грн., що менше середньообласного показника на 20,4 % і менше середньомісячної заробітної плати по всіх підприємствах району на 20,2 %.


Обсяг валових капітальних інвестицій здійснених малими підприємствами у 2006 році склав 3 983,7 тис.грн., що більше ніж у попередньому році на 58,4 %. На 99 % всі інвестиції внесені в матеріальні активи.


Станом на 01.11.2007р. в районі здійснюють діяльність 2670 суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб.
Протягом січня – жовтня поточного року зареєстровано 273 фізичних осіб.


Близько 90 % суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб зосередили свою діяльність у сфері торгівлі, посередництва та надання послуг.
Відсутність власних обігових коштів, повільне залучення інвестицій, неналежна кредитна підтримка, в тому числі і з боку держави, уповільнюють створення підприємцями малих підприємств у сфері виробництва готової продукції.


^ Рекреаційно-туристичний потенціал


На території району знаходиться курортна зона державного значення Шаян, на території якої розташований санаторій “Шаян” та 12 об’єктів рекреації приватної форми власності. На даний момент завершено розробку і затверджено генплан забудови с.Шаян. Розроблена схема привабливих туристично-рекреаційних, санаторно-курортних зон.


З моменту повного введення в дію оздоровчого комплексу “Нарцис”, санаторію-профілакторію “Теплі води”, гірськолижного витягу в с.Велятино та інфраструктури поблизу нього буде розглянута можливість проголошення частини с.Велятино курортною територією місцевого значення.
Першочерговими завданнями подальшого розвитку туристично – рекреаційної галузі району на сьогоднішній день є наступні:

розвиток сільського зеленого та екотуризму;

розробка туристичних маршрутів (на зразок Закарпатського туристичного шляху);

- проведення обстеження та інвентаризації території та об’єктів природно-заповідного фонду району (з 28 пам'яток природи місцевого значення деякі втратили особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність та змінили форму власності);
- відновлення роботи непрацюючих чи неефективно працюючих туристично – рекреаційних закладів, відродження музеїв, музейних кімнат, місць відпочинку в лісах, створення туристичних гуртків для учнів, залучення молоді для участі у туристично - спортивних заходах;
- забезпечення ефективного використання з лікувальною метою водопроявів термальних і мінеральних вод;
- створення розвинутої рекламно–інформаційної інфраструктури туризму та рекреації в районі.

 

^ 2.5.  Виробнича інфраструктура


Виробнича інфраструктура Хустського району представлена розгалуженою транспортною мережею, що включає залізничний, автомобільний та трубопровідний транспорт, розвинену систему зв’язку, міжнародну  систему  телефонного  обміну  та  мобільного  зв’язку.


За 10 місяців 2007  року автомобільним транспортом Хустського району, з урахуванням перевезень виконаних підприємцями – фізичними особами, замовникам доставлено 49,6 тис. тонн вантажів, що на 5,2 тис. тонн більше минулорічного показника.


За січень – жовтень поточного року перевезено 1238,0 тис. пасажирів, що на 27,5 % більше ніж за 10 місяців 2006 року. Пасажирооборот в порівнянні з минулим роком збільшився на 28,0 % і складає 26,5 млн.пас.км проти 20,7 млн пас.км за відповідний період 2006 року.
Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становить 344,4 км.,  в  тому  числі 287 км. автодоріг з удосконаленим дорожнім  покриттям. Через територію району проходять дві дороги державного  регіонального  значення: Мукачево - Рогатин  та  Хуст – Міжгір’я - Долина.


На території району прокладено 558 км. високовольтних та 931 км. низьковольтних  ліній  електропередач.


Загальна  протяжність  газопроводів  по  Хустському  району  складає  438  км.


З  56  населених  пунктів  району  20  газифіковано, що становить 35,7 відсотка  від  загальної  кількості,  кількість  житлових  будинків  та  квартир, які  забезпечені  природним  газом – 13 549.


Фінансування залишається одним з проблемним питань газифікації населених  пунктів  району,  що негативно позначається на роботі підрядних організацій,  а також уповільнює газифікацію об’єктів соціальної сфери та житлового  сектору.


Ринок  послуг  зв’язку  в  районі  формується  за  рахунок  ЦЕЗ  № 6  ВАТ “Укртелеком”,  ЗАТ  “Утел”  та  операторами  мобільного  зв’язку.

Забезпеченість  стаціонарними  телефонними абонентними номерами  в розрахунку  на 100  сімей  -  29 одиниць.


^ Житлово-комунальне господарство району на сьогоднішній день є найбільш вразливою ланкою народно – господарського комплексу. Ця багатопрофільна галузь, на яку покладено виконання функцій із життєзабезпечення населення, перебуває у скрутному фінансовому та технічному стані. В районі функціонує Вишківське  виробниче управління житлово-комунального господарства,  що частково обслуговує житловий фонд смт.Вишково. У переважній більшості населених пунктів відсутні централізоване водопостачання та водовідведення, не налагоджено регулярне прибирання сміття та побутових відходів, не відведено земельні ділянки для влаштування сільських сміттєзвалищ. Наявний стан вимагає термінової активізації процесу реформування  житлово - комунального  господарства  району  за наступними напрямами:

поліпшення  фінансування  будівництва,  розширення  та  реконструкції об’єктів  житлово – комунального  господарства;

реформування структури управління житлово-комунальним господарством;

передача приватним організаціям на договірних засадах прав надання  житлово-комунальних  послуг.

^ 2.6 Гуманітарна сфера

 

 Охорона здоров’я


Медична допомога населенню Хустського району надається в 45 лікувально – профілактичних закладах мережа яких включає в себе: Хустську районну лікарню, Хустську районну поліклініку, районну стоматологічну поліклініку, Вишківську міську лікарню, 3 дільничні лікарні, 21 амбулаторію загальної практики сімейної медицини  та 17 фельдшерсько – акушерських пунктів. Ліжковий фонд стаціонарних підрозділів складає 648 ліжок (50,3 ліжок на 10 тис. населення).


Потужність амбулаторно – поліклінічних закладів району – 1680 відвідувань у зміну.


В лікувально – профілактичних закладах району працює 348 лікарів та 942 середніх медичних працівників, що складає 27,3 лікарів на 10 тис. населення (середньообласний показник 27,1) та 73,8 осіб середнього медичного персоналу на 10 тис. населення (  середньообласний показник 71,7).


У 2007 році  фінансування галузі охорони здоров’я  зросло на 34 % в порівнянні з 2006 роком (31 128 тис.грн.) і склало 243,38 грн. на одного мешканця. В структурі бюджету видатки на заробітну плату складають 74,6 %, на медикаменти – 6,9% , на харчування – 2,4 %, на енергоносії – 8,0%.


Станом на сьогоднішній день в районі 21 амбулаторія працює на засадах сімейної медицини.


Освіта


Для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти у Хустському районі функціонує  45 загальноосвітніх навчальних закладів, з них: ЗОШ І ст. – 9, ЗОШ І-ІІ ст. – 7, ЗОШ І – ІІІ ст. – 26, ЗОШ  І – ІІ ст. – інтернат – 1,  навчально – виховних комплексів ДНЗ ЗНЗ – 2. Функціонує одна спецшкола із поглибленим вивченням іноземної мови (Сокирницьке
ЗОШ І – ІІІ ст.).  Учнів шкіл,  які вивчають поглиблено окремі предмети – 581 (4%).


В районі діють 23 дитячі дошкільні навчальні заклади, в яких   виховується і утримується 1687 дітей, в т.ч.  288 – ясельного віку, 1399 – дошкільного віку.


Всі дошкільні заклади забезпечені коштами на харчування згідно розподілу місцевого бюджету.
У 2007 році у 31 навчальному закладі всіма видами харчування охоплено 13 466 учнів (93,8%). Гарячим харчуванням – 6 291 (43,8%) учнів, у т.ч. 3 489 (69,3%) учнів 1-4 класів, 48 (87,3%) дітей – сиріт, 668 (100 %) дітей з малозабезпечених сімей, 401 (41,5%) дітей – інвалідів, напівсиріт, дітей, які перебувають на диспансерному обліку.


На виконання регіональної програми “Шкільний автобус” у районі функціонують 37 маршрутів для підвозу організованих груп дітей. Загальне число учнів, що потребують підвезення – 1 406 учнів.


Протягом літнього періоду в районі функціонувало 29 оздоровчих закладів з денним перебуванням та 3 стаціонарні табори, в яких оздоровлено 7356 дітей, що становить 52 % від загальної кількості дітей у віці від 6 до 17 років.


Культура


Станом на сьогоднішній день на території Хустського району функціонують  такі установи культури:

районний будинок культури;

дві районні бібліотеки для дорослих і дітей;

30 сільських бібліотек;

32 клубні установи (6 з яких передано в оренду);

6 дитячих шкіл мистецтв;

11 колективів із званням “народний”.

В системі культури працює 217 чоловік на повних посадових окладах.  В дитячих школах мистецтв району працюють 74  викладачі  та навчаються 476 учнів.


На поповнення бібліотечного фонду у 2007 році виділено з районного  бюджету 16,0 тис.грн., що у порівнянні з 2006 роком більше на 15%. 

 

^ 3. Основні проблеми розвитку Хустського району

 

Ключовими проблемами, що потребують поетапного розв’язання на даному етапі є наступні:

низька конкурентоспроможність району;

низька інвестиційна привабливість територій та інноваційна активність в них;

неефективне використання наявних природних ресурсів;

недостатній рівень життя переважної частини населення.

Промисловість


Найслабшим місцем економіки району є структурна розбалансованість промислового комплексу. Застаріла і вузькоспеціалізована економічна база району не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки і не використовує весь наявний потенціал. Господарська діяльність району сьогодні базується на декількох галузях промисловості, підприємства яких є сировинними або виробляють проміжну та низькотехнологічну продукцію.
Значна частина основних фондів промисловості фізично зношена і морально застаріла. Рівень інноваційної діяльності є дуже низьким .
Недостатньо використовується мінерально - ресурсна база району. Лише  25 % розвіданих родовищ твердих корисних копалин  на сьогоднішній день використовуються за призначенням.

 

Загальною енергетичною проблемою є нераціональне використання енергоносіїв в усіх галузях економіки та низька платіжна дисципліна, що потребує значного підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та обсягів енергозбереження.

 

^ Сільське господарство

 

Потенціал агропромислового комплексу використовується недостатньо.


Обмеженість власних обігових коштів сільськогосподарських підприємств, зростання диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси та продукцію сільського господарства унеможливлює застосування сучасних систем господарювання в аграрному секторі.


Значна частина основних виробничих фондів фізично і технологічно зношена та морально застаріла. Оновлення машинотракторного парку проводиться недостатніми темпами.


Низькою є культура землеробства. Має місце нераціональне використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, недостатнє здійснення природоохоронних та агротехнічних заходів у землекористуванні.


Недостатнє фінансування спричиняє низький рівень відновлення продуктивності земельних угідь, їх родючості. Тривале екстенсивне використання земель зумовлює прискорення деградації сільськогосподарських угідь.

 

 ^ Туризм і рекреація


Повільно здійснюється модернізація туристичної та господарської інфраструктури.


Незадовільний стан доріг, інженерно – технічних споруд, санітарний стан населених пунктів, сервісне обслуговування туристів потребують комплексних управлінських рішень.


Суттєво стримує розвиток туризму комунікаційна недоступність перспективних для освоєння в туристично – рекреаційних цілях територій (поганий стан доріг, відсутність електрифікації, газифікації, телефонізації поблизу привабливих земельних ділянок у гірських населених пунктах).
Актуальними на сьогоднішній день є питання паспортизації курортних та рекреаційних територій та внесення  до Державного кадастру рекреаційних ресурсів зарезервованих земель оздоровчого призначення; здійснення державної екологічної та санітарно – гігієнічної експертизи проектів для оголошення даних територій курортними, проведення наукових досліджень з метою підвищення ефективності використання курортного потенціалу.

 

^ Мале підприємництво


Основними проблемами, що уповільнюють розвиток підприємництва в районі та потребують вирішення, є наступні:
- нестабільне регуляторне середовище;
- незручна система оподаткування та звітності;
- обмеженість власних фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання та відсутність пропозицій фінансово-кредитних послуг на прийнятних умовах;
- недостатність залучення до розвитку підприємницького середовища району потенцій