Реферат: Міністерство освіти І науки україни


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


В. Е. Абракітов


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ
з курсу „Безпека життєдіяльності”

(для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності

6.120102 – «Мiстобудування»)


Харків –ХНАМГ - 2008

Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 6.120102 – Мiстобудування). / Укл. Абракітов В.Е. - Харків: ХНАМГ, 2008. - с.


Укладач: В. Е. Абракітов


Рецензент: к.т.н., доцент Нікітченко О. Ю.


Рекомендовано кафедрою “Безпека життєдіяльності”,

протокол № 15 від 30. 05. 2008


1. Загальні вказівки
1.1. Місце і значення нормативної дисципліни „Безпека життєдіяльності»


Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяльності. Випускник вищого навчального закладу повинен вміти використовувати закони та інші нормативно-правові акти, чинну галузеву нормативно-технічну документацію, технічно-інформативні засоби з охорони праці.

„Безпека життєдіяльності” – нормативна дисципліна, що вивчається з метою формування навичок, знань та умінь виробничої безпеки у майбутніх фахівців, зокрема під час виконан­ня управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операцій тощо.

.

Мета цих методичних вказівок - визначити зміст і обсяг дисципліни „Безпека життєдіяльності”, що вивчається студентами денної форми навчання спеціальності 6.120102 – “Мiстобудування”, допомогти їм у практичній реалізації набутих знань при виконанні індивідуального семестрового завдання.

Методичні вказівки розроблені відповідно до робочої програми дисципліни згідно з найбільш прогресивною модульно-рейтинговою системою, включають в себе такі головні частини: загальні вказівки, контрольні завдання, (тобто практичні, інженерні завдання, що потребують вирішення після достатнього ознайомлення із теорією); список літератури (нормативної, навчальної, довідкової), потрібної задля освоєння теоретичних питань та вирішення практичних завдань; додатки з необхідними додатковими даними для вирішення завдань роботи.
^ 1.2. Порядок вивчення дисципліни
Робочою програмою курсу для студентів денної форми навчання передбачені такі форми навчальної роботи:

Лекційні заняття;

Самостійна робота;

Виконання індивідуального семестрового завдання.

Лекційні заняття з дисципліни «Безпека життєдіяльності» займають провідне місце в навчальному процесі студентів денної форми. Метою лекційних занять є:

Викладання основного наукового змісту дисципліни і націлювання подальшої самостійної роботи студентів.

Забезпечення засвоєння майбутніми фахівцями і бакалаврами методологічних основ охорони праці, а також подальшого використання отриманих знань у практичній інженерній діяльності.

Підвищення ефективності всіх видів навчальних занять у закріпленні знань і прояві творчих здібностей студентів.

Активізація навчання на основі проблемного характеру викладу матеріалу і тісного зв'язку теорії з практикою; щільне ув'язування лекційного матеріалу з тим, що вивчається на лабораторних заняттях.

Самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільне від обов'язкових занять час. Робоча програма передбачає самостійне поглиблене пророблення студентами найбільш важливих тем дисципліни. Мета самостійної роботи студентів з вивчення курсу:

закріплення теоретичних положень курсу, викладених на лекційних заняттях;

активізація творчих здібностей студента і розвиток навичок роботи з технічною літературою;

ознайомлення з нормативною літературою з охорони праці;

придбання досвіду самостійного рішення питань охорони в проектній документації.

Індивідуальне самостійне завдання підсумовує знання, добуті студентом у результаті вивчення курсу, та надає можливість реалізувати їх при вирішенні практичних завдань, що збігаються з завданнями майбутньої дипломної роботи та реальними проблемами, з якими можуть зіткнутися випускники Академії в своїй практичній діяльності. Виконання індивідуального самостійного завдання є формою поточного контролю самостійного вивчення дисципліни.

При успішному виконанні всіх форм учбової роботи студенту проставляється залік.

^ 1.3. Форми поточного й підсумкового контролю успішності студентів за дисципліною
Первісні відомості з вивчення курсу „ Безпека життєдіяльності” та виконання індивідуального семестрового завдання згідно з обраним варіантом студент одержує на першому аудиторному занятті. На цій лекції провідний викладач знайомить студентів із програмою курсу, формами поточного та підсумкового контролю за дисципліною, вимогами, що висуваються до якісного вивчення та успішного проходження всіх етапів, розподіляє між студентами варіанти завдань.

Основною формою навчальної діяльності студентів на наступному етапі є самостійна робота. Керуючись інформацією, що міститься в цих методичних вказівках, студент працює з рекомендованою літературою і нормативними документами з метою ознайомлення, поглиблення, розширення і закріплення теоретичного матеріалу. Численні посилання на літературу дозволяють студентові самостійно розібратись в навчальному матеріалі, що потребує засвоєння.

Здобувши (відновивши чи удосконаливши) необхідні теоретичні знання, студент приступає до виконання завдань індивідуального семестрового завдання, де йому запропоновано розробити деякі інженерні рішення з безпеки праці на типовому підприємстві.

У період роботи над самостійним вивченням необхідного обсягу навчального матеріалу з дисципліни та вирішенням контрольних завдань студент (в міру необхідності) з’являється на консультації відповідно до розкладу кафедри „Безпека життєдіяльності”. На консультації викладач роз'яснює студенту суть вимог цих методичних вказівок, рекомендує шляхи практичного вирішення питань охорони праці в умовах конкретного завдання, висвітлює питання, що залишилися недоступними для самостійного розуміння студентом, (якщо в цьому є потреба).

Після вивчення теоретичного матеріалу курсу студент виконує вказані контрольні (розрахункові) завдання згідно з варіантом, що закріплений за ним, оформлює індивідуальне семестрове завдання і у встановлений термін до початку сесії здає його на кафедру „Безпека життєдіяльності”. Робота рецензується викладачем кафедри (екзаменатором), про що на її титульному аркуші (або обкладинці) робиться відповідний запис з датою перевірки та зазначенням недоліків. Якщо робота не відповідає вимогам, що пред’являються до індивідуальних семестрових завдань, викладач повертає її студентові на доробку для усунення зроблених зауважень. Якщо робота допускається до захисту (про що на її титульному аркуші повинен бути зроблений відповідний запис), студент захищає її на заліку.

Таким чином, контроль самостійної навчальної роботи студентів з дисципліни „ Безпека життєдіяльності ” здійснюється шляхом перевірки результатів індивідуального семестрового завдання, передбаченого робочою програмою курсу; а також у ході аудиторних навчальних занять, проведених згідно з розкладом. Основною формою підсумкового контролю з дисципліни „ Безпека життєдіяльності ” є залік. До заліку допускаються студенти, які виконали і захистили індивідуальне семестрове завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” та пройшли курс аудиторних занять (із застосованими там засобами поточного контролю).

Складанням заліку з дисципліни „ Безпека життєдіяльності ”студент завершує первісну підготовку до самостійного вирішення різноманітних питань з охорони праці у виробничих умовах, опановує методи організації безпеки праці, що відповідають вимогам сучасного індустріального суспільства й обраної професії.

1.4. Удосконалення знань, навичок, умінь з дисципліни „Безпека життєдіяльності”
Студент підтверджує свою підготовленість до самостійної виробничої діяльності в області охорони праці шляхом самостійної розробки глави „Охорона праці” у дипломному проекті й захисті його перед Державною екзаменаційною комісією.

У главі „Охорона праці” дипломного проекту на основі аналізу умов праці на об'єкті відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* виявляються небезпечні й шкідливі виробничі фактори, що можуть проявитися при недотриманні необхідних заходів безпеки. Потім оцінюються здійснювані на об'єкті заходи щодо колективного й індивідуального захисту працюючих від виявлених студентом потенційних небезпек і шкідливостей з погляду дотримання вимог нормативних документів. Результатом такої оцінки є заходи, намічувані студентом з підвищення безпеки і поліпшення умов праці на об'єкті. Один-два із запропонованих заходів обґрунтовують розрахунком. Обрані інженерні рішення з охорони праці доповідаються при захисті дипломного проекту.

Після закінчення Академії, обіймаючи різні посади, у всіх сферах діяльності її випускнику постійно приходиться займатися різними питаннями охорони праці.
1.5. Загальні вимоги до оформлення роботи
При вивченні теоретичної частини курсу „Безпека життєдіяльності”, програма якої наведена вище, студенти виконують індивідуальне семестрове завдання. Робота складається з розв’язання п’яти інженерних завдань згідно з обраним варіантом. Варіант індивідуального семестрового завдання визначається в залежності від двох незалежних між собою груп параметрів: передостанньої цифри та останньої цифри номера залікової книжки виконавця.

Вся сукупність вихідних даних до кожної задачі поділена на дві групи варіативних параметрів (а та б), частка яких (а) залежить від передостанньої цифри, інша частка (б) - від останньої цифри номера залікової книжки студента. Таким чином, в залежності від сполучення індивідуальних особливих даних (які залежать як від передостанньої, так і від останньої цифри номеру) утворюється досить велика кількість варіантів (від 00 до 99), що практично виключає можливість повторення їх в межах однієї академічної групи.

Індивідуальне семестрове завдання пишуть чітко і розбірливо в учнівському зошиті або на аркушах паперу формату А-4 з полями для зауважень викладача-рецензента. На обкладинці індивідуального семестрового завдання студент вказує назву кафедри („Безпека життєдіяльності”), академії та міністерства (освіти та науки), до якого вона відноситься; робить надпис „Індивідуальне семестрове завдання ” із зазначенням дисципліни, по якій вона виконується; вказує групу, рік навчання, номер залікової книжки (передостання та остання цифри якого формують номер варіанту), своє прізвище та ініціали; прізвище та ініціали викладача, під керівництвом якого виконується робота. Відповіді на запитання і розв’язання задач студенти супроводжують ескізами, схемами і графіками. Текстову частину, формули необхідно супроводжувати посиланнями на використану літературу, перелік якої наводять наприкінці індивідуального семестрового завдання.
2. Вказівки до самостійної роботи студентів при вивченні курсу „Безпека життєдіяльності ” 2.1. Загальні вказівки
При викладенні дисципліни „Безпека життєдіяльності” застосовується модульна система організації навчального процесу як одна з найбільш передових і сучасних технологій навчання. Згідно з такою системою загальна кількість навчального матеріалу дисципліни, що підлягає вивченню, поділена на окремі модулі, кожний з яких являє собою самостійну тему або коло взаємозв’язаних між собою тем. Задля сумісності з традиційною системою організації навчального процесу прийнята саме така розбивка на модулі, при якій кожний з них в більшій своїй частині збігається з окремим розділом типової програми дисципліни, рекомендованої Міністерством освіти і науки України. Кожний модуль детальніше розбивається на блоки. Блоки можуть бути нерівнозначні за обсягом між собою.

Кожний блок включає в себе декілька ключових питань схожої тематики, що підлягають детальному вивченню. Для зручності пошуку вони мають посиланням на відповідні літературні джерела. Загальна кількість таких питань – 100 шт.
2.2. Питання для самопідготовки студентів (згідно з програмою курсу) Змістовий модуль І. Правові й організаційні питання охорони праці Блок 1.1. Законодавча та нормативна база України в галузі охорони праці
Негативний вплив на людину небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища. Актуальність питань охорони праці в Україні [Конспект лекцій] [9, с. 5-12].

Поняття «охорона праці» (відповідно до діючого Закону України про охорону праці від 18.12.2002 р). Законодавство України в галузі охорони праці (загальні поняття) [14, с. 3, 255].

Законодавство України в галузі охорони праці. Система законодавчих та підзаконних актів, що його складає. Санітарне та технічне нормування [14, с.3, 255], [9, с. 17, с. 33-35].

Основні принципи державної політики України в області охорони праці.[14, с.4, 256 , [9, с.19-20].

Гарантії прав громадян в області охорони праці в Україні [14, с.23-28, 285-290], [9, с. 20-21].

Види відповідальності за порушення вимог охорони праці [14, с. 29, 291], [16], [11, с.15-16] , [9, с.37-38].



Блок 1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
Органи контролю, нагляду і управління охороною праці в Україні [14], [9, с.40-41; 68-74].

Організація служби охорони праці на підприємстві. Функції служби охорони праці [14, с.47-67, 311-329], [9, с.42-52].
Блок 1.3. Навчання з питань охорони праці
Організація навчання працюючих вимогам охорони праці [7, 14, с. 159-193, 424-458, [9, с.53-60].

Види інструктажів з охорони праці [7, 14, с. 159-193, 424-458] [плакат в ауд. 202] , [9], с.61-67.



Блок 1.4. Розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
Нещасні випадки. Визначення [15].

Нещасні випадки. Класифікація [15].

Нещасні випадки, що підлягають розслідуванню згідно з Положенням [15].

Методика підрахунку матеріальних наслідків нещасних випадків [11,с.37-41].

Розслідування нещасних випадків [15].

Документальне оформлення нещасного випадку. Акт за формою Н-5. Вимоги до заповнення актів Н-5, кількість екземплярів. Звітність про нещасний випадок [15].

Акт за формою Н-1. В яких випадках він складається? Вимоги до заповнення актів Н-1, календарний строк їхнього оформлення, необхідні підписи, кількість екземплярів, та ін. [15].

Склад комісії при розслідуванні нещасних випадків [15].

Спеціальне розслідування нещасних випадків [15].

Склад комісії при спеціальному розслідуванні нещасних випадків [15].
Змістовний модуль 2. Основи безпечності виробничих процесів та виробничого обладнання Блок 2.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
Класифікація причин виробничого травматизму [11, с.32].

Небезпечний виробничий фактор; шкідливий виробничий фактор (визначення) [1 , [9, с.12-14].

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* (класифікація) [11,додатки]; [1], [9, с.12-14].

Основні вимоги безпеки в галузі будівництва [17].

Поняття про робочу зону [конспект лекцій].

Тимчасові та постійні робочі місця [конспект лекцій].

Енерговитрати людини в процесі діяльності. Категорії важкості праці відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 [9, с.101-107].

Організація санітарно-побутового обслуговування працюючих [11, с.108-114].

Небезпечні зони. Їхні різновиди. [11].

Відбиття питань охорони праці в проектній документації [11].

Надання долікарняної допомоги при ураженні електричним струмом та інших різновидах уражень. Реанімація постраждалих.
Блок 2.1. Електробезпека
Шкода організму людини від ураження електричним струмом. Різновиди електричних травм.

Електричний опір людини [11,с.146-147 , [9, с.259-266].

Види електричних мереж. Заходи щодо захисту електроустановок у мережах обох видів. [16, с.180-182], [11,с.154 , [9, с. 265-274].

Види включення людини в електричний ланцюг. Їхня порівняльна небезпека [16, с.180-182], [11,с.154].

Крокова напруга [16, с.180-182], [11,с.154] , [9, с.274-275].

Небезпечні значення сили струму, що проходить скрізь тіло людини [9, с. 259].

Захисне заземлення. [16, с.180-182], [11,с.154] , [9, с. 281-283].

Захисне занулення. [16, с.180-182], [11, с.154] , [9, с.284-285].

Захисне відключення електроустановок. [16, с.180-182], [11, с.154], [9, с.285-287].

Класифікація приміщень і видів робіт з небезпеки ураження електричним струмом [16, с.180-182], [11, с. 154] , [9, с.263].

Малі напруги [16, с.180-182], [11, с.154] , [9, с.278-280].

Допустимий опір ізоляції дроту ліній електропередачі, [9, с. 276].

Охоронні зони ліній електропередачі та зв’язку [6] , [9, с. 278].

Захист від блискавки. Зони захисту різних типів; характеристики грозової діяльності [конспект лекцій].
Змістовний модуль 3.Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії Блок 3.1. Повітря робочої зони
Мікроклімат робочої зони (визначення згідно з ДСН 3.3.6.042-99) [конспект лекцій]; [16, с. 33-36]; [11, с. 51-60].

Нормування параметрів мікроклімату відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 [конспект лекцій].

Оптимальні метеорологічні умови [конспект лекцій].

Допустимі метеорологічні умови [конспект лекцій].

Параметри мікроклімату. Засоби їхнього виміру [конспект лекцій]; [16, с. 33-36]; [11, с. 51-60], [9, с. 109].

Теплообмін і терморегуляція людини [16, с. 33-36], [11, с. 51-60], [9, с. 102-105].

Нормалізація параметрів мікроклімату. Засоби захисту працюючих від несприятливих метеорологічних умов [16, с. 33-36], [11, с. 51-60] , [9, с.107-110].

Вплив шкідливих речовин на організм людини [9, с.11-113].

Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони [16, с. 33-36]; [2].

Ступінь небезпеки хімічної речовини [16, с. 33-36] , [9, с.114-116].

Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпеки і за характером впливу на організм людини [16, с. 33-36], [9, с.114-116].

Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини [16, с. 33-36]; [1].

Методи виміру концентрацій шкідливих речовин [16, с. 33-36], [стенд в ауд. 202].



Блок 3.2. Вентиляція виробничих приміщень. Визначення вентиляції та її види. Організація повітрообміну в приміщеннях
Засоби захисту працюючих від шкідливих речовин [16, с. 33-36].

Види вентиляції виробничих приміщень, галузь застосування [9, с. 118-129].

Вентиляція виробничих приміщень. Методи розрахунку [9, с. 118-129].
Блок 3.3.Шум, ультразвук та інфразвук
Фізичні характеристики шуму[16, с. 87-90], [11, с. 84-90], [конспект лекцій] , [9, с.164-168].

Нормування шуму [16, с. 87-90], [11, с. 84-90], [конспект лекцій].

Рівень звуку та рівень звукового тиску як нормативні (але не еквівалентні між собою) поняття, що характеризують шум [16, с. 87-90], [11, с. 84-90] , [9, с.162-163].

Засоби захисту працюючих від шуму[16, с.87-90], [11, с.84-90].

Вібрація. Класифікація; фізичні характеристики, нормування. Методи захисту від виробничої вібрації [ 3].
Блок 3.3. Освітлення виробничих приміщень
Класифікація видів і систем освітлення [16, с.66-67], [11, с.77-83] , [9, с.133-134].

Природне освітлення. Особливості нормування згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Природне й штучне освітлення. [16,с.66-67], [11,с.77-83], [18].

Розрахунок природного освітлення [18].

Одиниці, в яких нормується освітлення [16, с.66-67], [11, с.77-83], [18].

Різниця в нормуванні штучного та природного освітлення [16,с.66-67], [11,с.77-83], [18].

Коефіцієнт природної освітленості: фактичний і нормативний [16,с.66-67], [11,с.77-83] , [18].

Нормування штучного освітлення згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Природне й штучне освітлення. [16,с.66-67], [11,с.77-83], [18].

Класифікація розрядів та підрозрядів штучного освітлення [18].

Розрахунок штучного освітлення за методом коефіцієнта використання [16,с.66-67], [11,с.77-83].

Індекс приміщення як одна з його характеристик, що застосовується при світлотехнічних розрахунках [16,с.66-67], [11,с.77-83].

Розрахунок штучного прожекторного освітлення (зовнішніх територій).
Змістовний модуль 4. Основи пожежної безпеки Блок 4.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки.
Пожежа (визначення). Небезпечні фактори, пов’язані з пожежею [9, с.297].

Умови, необхідні для виникнення вогню [16], [11, с.237].

Горіння і його види [16, с.180-182].
Блок 4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів
Пальні системи [11, с. 236-237].

Особливості горіння рідин [11, с. 238].

Горіння пило- і газоповітряних сумішей [11, с. 237-238].

Класифікація матеріалів за умовами їхньої горючості [16, с.217].

Класифікація будинків і споруд за ступенем вогнестійкості [11, с. 244-247].
Блок 4.2. Пожежна та вибухова небезпечність об`єкта
Класифікація виробництв за групами пожежної та вибухової небезпеки [16, с. 219], [9, с.309-311].

Вогнестійкість будинків і споруд. Межа вогнестійкості; ступінь вогнестійкості [11, с. 244-247] , [9, с.317-318].

Евакуація людей з будинків у випадку пожежі [16], [11, с.273-275].

Пожежна сигналізація і зв'язок [11, с. 279-283].



Блок 4.3. Система пожежного захисту
Водопостачання для пожежних потреб[16, с.258].

Спринклерні установки пожежогасіння [11, с. 259].

Дренчерні установки пожежогасіння [11, с. 260].

Застосування води для пожежогасіння[16], [11].

Застосування хімічної піни для пожежегасіння. Вогнегасники типу ОХП.

Застосування повітряно-механічної піни для пожежегасіння. Вогнегасники типу ОВП.

Застосування вуглекислоти для пожежогасіння. Вогнегасники типу ОУ.

Застосування вуглекислотно - брометилових сумішей для пожежогасіння. Вогнегасники типу ОУБ.

Застосування порошків для пожежогасіння. Вогнегасники типу ОП.
Блок 4.3. Система організаційно-технічних заходів пожежної безпеки
Обов`язки державних органів, керівників підприємств, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах освіти, i населення. Використання засобів наочної агітації.

100. Державний пожежний нагляд. Види пожежної охорони. Пожежно-технічні комісії на підприємствах. Контроль стану пожежної безпеки на підприємстві.
^


3. Контрольні завдання до виконання індивідуального семестрового завдання

3.1. Задача 1
Підрозділ виробничої організації виконує роботи, назва яких наведена в табл. 1.а.

Таблиця 1.а

Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номера залікової книжки

Варіативний параметр а:

Найменування робіт

Примітки

0

Навантажувально-розвантажувальні роботи

Умови виконання заданої роботи студент приймає самостійно

1

Грабарства

2

Робота користувача ЕОМ

3

Теслярські і столярні роботи

4

Слюсарні роботи

5

Штукатурні роботи

6

Обмірювальні роботи

7

Малярські роботи

8

Газо-електрозварювальні роботи

9

Офісна діяльність (менеджер)


Потрібно:

1) Дати визначення поняттям „небезпечний виробничий фактор” і „шкідливий виробничий фактор” [8].

2) Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* скласти перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для виконання роботи, порядковий номер якої збігається з передостанньою цифрою номера студента.

3) Розрахувати коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт ваги травматизму i загальний показник травматизму, що характеризують стан умов охорони праці у виро-бничій організації, відповідно до варіантів, вихідні дані до яких брати з табл. 1.б).


Таблиця 1.б

^ Вихідні дані за варіантами: варіативні параметри групи б

Остання цифра номера залікової книжки

Загальна кількість працюючих

Нещасних випадків за рік

Днів непрацездатності за рік

0

56

3

25

1

80

1

5

2

72

0

0

3

43

2

16

4

29

2

36

5

63

4

46

6

49

6

99

7

46

8

124

8

57

1

35

9

33

1

12


^ Вказівки до виконання задачі:

Перш ніж приступити до виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ) для заданого виду робіт студент повинен вивчити технологію виробництва цих робіт з літератури [12, 13, 16] і ін. Після цього студент приймає самостійні рішення з конкретизації умов праці при виробництві заданих йому робіт, максимально спрощуючи виробничий процес. Ці рішення він викладає в короткому описі умов праці при виконанні заданих робіт.

На підставі сформульованих самим студентом вихідних даних, користуючись ГОСТ 12.0.003-74*[1], він складає перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть виявити себе при виконанні заданого виду робіт.

Перелік слід складати по групах (фізичні, хімічні і т.д.) у тій же послідовності і термінології, як вони приведені в ГОСТ 12.0.003-74*. У дужках дають лаконічне пояснення з приводу походження того чи іншого НШВФ, виявленого студентом.

Розрахунок коефіцієнтів частоти, ваги й загального показника травматизму здійснюють за формулами

а) показник частоти

Кч= Т*1000/Р;

б) показник ваги

Кт= Д/Т,

де Т – кількість нещасних випадків;

Р – кількість робітників підприємства;

Д – кількість днів непрацездатності;

в) загальний показник травматизму

Кзагальний= Кч*Кт.
^ 3.3. Задача № 2
Визначити необхідну кількість повітря та кратність повітрообміну для вентиляційної системи виробничого цеху обсягом V (табл. 2.а). Шкідливі речовини (хімічний склад яких указано в табл. 2.а) рівномірно розподіляються у повітрі приміщення.

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 2.а

Група

варіативних параметрів а

Передостання цифра номера залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Хімічний склад пилу

Азбест з 8% SiO2

Вапняк

Кварцит

Цемент

Динас

Азбестоцемент

Азбест

Кварц з 8% SiO2

Глина

Алюміній

Об`єм приміщення, м3

1000

4500

4200

4000

4800

3800

4600

5400

2800

3900


^ Вказівки до розрахунк^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. ГОСТ 12.0.003-74*. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

2. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

3. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности.

4. ГОСТ 12.1.046-85.Нормы освещения строительных площа­док.

5. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. М.: Энергоатомиздат,1984.

6. ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. К., 1998.- 380 с.

7. ДНАОП 0.04-4.12-99. Типове положення про навчання з питань охорони праці.

8. ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.

9. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

10. Інженерні рішення з охорони праці при розробці дипломних проектів інженерно-будівельних спеціальностей: Навчальний посібник /За ред. Сафонова В.В. – К.: Основа, 2001. – 336 с.

11. Кондратьев А.И., Местечкина Н.М. Охрана труда в строительстве. - М.: Высшая школа, 1990.

12. Нифонтов А.И. и др. Краткий справочник строителя. К.: Будівельник,1987.

13. Орлов Г.Г. Инженерные решения по охране труда в строительстве: Справочник. М., Стройиздат, 1985.

14. Охорона працi в Українi. Нормативнi документи. - К.: КНТ, 2004. - 440 с.

15. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві // Постанова Кабінету Міністрів України № 25 серпня 2004 р. N 1112.

16. Пчелинцев В.А. и др. Охрана труда в строительстве. М.: Высшая школа, 1991.

17. СНиП ІІІ-4-80*. Техника безопасности в строительстве. М., 1982.

18. ДБН В.2.5-28-2006 Природне й штучне освітлення.

19. СНиП 2.04.05-86.Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

20. Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 288 с.

Електронні документи:

21. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi - Вся база «Законодавство України»;

22. http://www.dnop.kiev.ua/ - Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

23. http://document.org.ua/dnaop/index.php Реестр ДНАОП. Перечень нормативних актів з охорони праці.

24. www.abrakitov.narod.ru Абракітов В.Е. Безпека життєдіяльності, екологія та охорона праці: Енциклопедичний словник.

ДОДАТОК 1


Світлові характеристики ламп

Тип лампи розжарювання

Напруга живлення 220 В

Тип газорозрядної лампи

Напруга живлення 220 В

Світловий потік, лм

Світловий потік, лм

1

2

4

5

В-15

105

ЛДС-20

820

В-20

220

ЛД-20

920

Г-40

400

ЛБ-20

1180

К-40

460

ЛДС-30

1450

Г-60

715

ЛД-30

1640

БК-100

1450

ЛБ-30

2100

Г-150

2000

ЛДС-40

2100

Г-200

2800

ЛД-40

2340

Г-300

4600

ЛБ-40

3000

Г-500

8300

ЛДС-80

3560

Г-750

13200

ЛД-80

4070

Г-1000

18600

ЛБ-80

5220


ДОДАТОК 2

Коефіцієнт використання η для різних типів ламп

Сполучення коефіцієнтів відбиття →

Лампи розжарювання

Газорозрядні лампи

Індекс

приміщення i



ρстелі

70

70

50

30

70

70

50

30

ρстін

60

50

30

10

50

50

30

10

ρпідлоги

30

10

10

10

30

10

10

10

0,5

24

22

20

17

30

30

23

20

0,6

34

32

26

23

37

36

30

27

0,7

42

39

34

30

42

40

33

31

0,8

46

44

38

34

45

43

37

34

0,9

49

47

41

37

47

45

40

37

1,0

51

49

43

39

49

47

41

40

1,1

53

40

45

41

54

50

43

42

1,25

56

52

47

43

55

53

47

44

1,5

60

55

50

46

59

56

50

48

1,75

63

58

53

48

62

56

53

50

2

66

60

55

54

67

60

56

53

2,25

68

62

57

53

69

62

57

54

2,5

70

64

59

55

71

63

59

57

3

73

66

62

58

73

66

60

58

3,5

76

68

64

61

75

67

61

59

4

78

70

66

62

77

69

63

61

5

81

73

69

64

79

70

66

63



ДОДАТОК 6

Коефіцієнт запасу

Освітлювальні прилади

Коефіцієнт запасу для

ламп розжарювання

газорозрядних ламп

Прожектори та інші освітлювальні прилади із посиленням світла 5 та більше

1,5

1,7

Світильники

1,3

1,5

^ НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ


Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 6.120102 – Мiстобудування).


Укладач: Володимир Едуардович Абракітов


Відповідальний за випуск: Б. М. Коржик


Редактор: М.З. Аляб’єв


Коректор: З.I. Зайцева


Комп’ютерна верстка: Ю. П. Степась.



План 2008, поз. 184

Підп. до друку 22.01.2008 Формат 60 х 84 1/16 Папір офісний.

Друк на ризографі. Умовн.-друк.арк. 1,2 Обл.- вид. арк. 1,8.

Тираж 100 прим. Замовл. №

61002, м. Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

_____________________________________________________________________

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ,

61002, м. Харків, вул. Революції,12


еще рефераты
Еще работы по разное