Реферат: Методика оцінки ефективності бюджетування в адміністративно-територіальних одиницях 1

Методика оцінки ефективності бюджетування в адміністративно-територіальних одиницях1


І

Фінансово-економічна криза до краю загострила проблеми регіонального відтворення, висвітлила дотепер непомітні і породила нові. Причому різке скорочення ресурсів на тлі зростаючої кількості гострих проблем унеможливлює їх розв’язання традиційними методами, а відтак з’являється нагальна потреба переглянути усталені погляди та уявлення, наново осмислити процеси, зв’язки, співвідношення тощо.

Йдеться про нове бачення мети і завдань соціально-економічного розвитку регіонів, пошук нових, викликаних часом факторів цього розвитку та їх співвідношення і взаємодії з традиційними. На цій основі регіон, максимально використовуючи усі види своїх ресурсів, свій внутрішній потенціал, вдосконалюючи методи аналізу бізнес-клімату і шляхів його поліпшення, об’єктивно приречений зменшувати свої претензії на державну допомогу хоча б через її обмежені можливості.

Зазначене, а також безальтернативність переходу на інноваційно-інвестиційний вектор розвитку економіки вимагає також посилення позитивного регулюючого і стимулюючого впливу фінансових важелів управління, теоретичного переосмислення і практичного дослідження процесів формування фінансових ресурсів місцевих органів влади. На основі перебудови фінансових відносин необхідна розробка фінансового механізму території як складної і динамічної системи. Однак перебудова регіональних фінансів не може зводитися до коригування лише принципів формування місцевих бюджетів. Вона стосується всієї сукупності відносин щодо формування, розподілу й використання фінансових ресурсів, які створюються на даній території.

Поза увагою зазвичай залишається управління ефективністю формування бюджетів як система принципів і методів розроблення і реалізації управлінських рішень, пов’язаних із забезпеченням найбільш повного залучення потенційних можливостей поповнення дохідної частини бюджетів.

Актуалізуються як питання фінансового забезпечення територіальних громад ресурсами, котрі задовольняли б хоч мінімальні потреби адміністративно-територіальної одиниці, так і оцінки ступеня залученості наявних потенційних можливостей поповнення дохідної частини бюджетів, тобто оцінки ефективності формування останніх за заданих умов.

Спроби дати оцінку фінансового забезпечення адміністративно-територіальних одиниць робляться постійно. Одні розраховували рівень стабільності бюджету, інші – рівень фінансового забезпечення регіону, треті – брали за основу кількісні параметри бюджету тощо. Всі одностайні в думці, що для оцінки ефективності формування місцевих бюджетів необхідно підходити комплексно, враховуючи всі економічні та фінансові аспекти, що критеріальним показником оцінки формування місцевих бюджетів є рівець фінансової забезпеченості адміністративно-територіальної одиниці.

Фінансова забезпеченість адміністративно-територіальної одиниці характеризується наявними ресурсами та відображає спроможність місцевих органів влади виконати покладені на них завдання відповідно до законодавства, тобто фінансову забезпеченість можна трактувати як збалансованість між потребами адміністративно-територіальної одиниці та її можливостями.

Отже, оцінювати ефективність формування місцевих бюджетів слід як за динамікою показників фінансової забезпеченості адміністративно-територіальної одиниці, так і за динамікою показників ступеня використання наявних можливостей поповнення дохідної частини бюджетів за існуючих умов. Але на сьогоднішній день така єдина методика відсутня.

Є потреба визначення на базі системного аналізу і використання існуючих основоположних методологічних підходів до даної проблематики конкретних пропозицій щодо відповідних практичних механізмів.

ІІ

Інтегральна система оцінки ефективності формування місцевих бюджетів повинна містити наступні показники:

динаміки частки власних доходів у доходах бюджету. Даний показник ілюструє міру залежності місцевих органів влади від їхньої власної діяльності та власних рішень. Показник частки власних доходів у доходах місцевих бюджетів є найбільш універсальним показником рівня самостійності цих бюджетів;

динаміки частки власних і закріплених доходів в загальній структурі доходів бюджету. Показник частки власних і закріплених доходів у доходах місцевих бюджетів є показником рівня самостійності місцевих бюджетів з урахуванням переданої їм державою на довгостроковій основі додаткової дохідної бази;

динаміки показника співвідношення закріплених та власних доходів бюджету – показує ефективність діяльності органів місцевого самоврядування;

динаміки показника забезпечення мінімальних видатків власними доходами. Цей показник показує, чи можуть бути профінансовані видатки за рахунок власних доходів. При цьому під мінімальними видатками слід розуміти видатки на фінансування соціальної сфери;

динаміки показника бюджетного покриття – розраховується як співвідношення доходів та видатків адміністративно-територіальної одиниці;

динаміки показника бюджетної заборгованості – розраховується як відношення суми заборгованості органів місцевої влади до загального обсягу видатків бюджету та показує частку боргових зобов’язань у видатковій частині бюджету;

динаміки показника бюджетної результативності адміністративно-територіальної одиниці – розраховується як відношення загальної суми доходів бюджету до середньої чисельності населення регіону, та показує суму доходів, що припадає на 1-го жителя;

динаміки показника бюджетної забезпеченості населення – розраховується як відношення загальної суми видатків та середньорічної чисельності населення, та характеризує суму видатків на 1-го жителя території;

динаміки показника структури місцевих податків і зборів у доходах бюджету. Цей показник характеризує чистину доходів бюджетів, які формуються за рахунок податків і зборів, що встановлюються місцевими органами влади;

динаміки показника залежності формування фінансових ресурсів від окремих дохідних джерел. Це універсальний показник реальної фінансової автономії органів влади. Місцеві органи влади не можуть потрапляти в залежність до певних суспільних груп, які формують дохідні джерела, що слід враховувати в процесі формування системи місцевих податків, розміщення місцевих позик;

динаміки коефіцієнта податкоспроможності окремої адміністративно-територіальної одиниці. Він розраховується як співвідношення між податкоспроможністю окремої території та середньою податкоспроможністю в межах країни. Цей коефіцієнт може бути більшим або меншим від одиниці. Якщо територія має коефіцієнт податкоспроможності менший за 1, то така територія отримує фінансову допомогу в процесі фінансового вирівнювання. Якщо цей коефіцієнт у території більший за 1, то вона є фінансовим донором. Коефіцієнт податкоспроможності є показником автономії місцевого органу влади від заходів фінансового вирівнювання його доходів і видатків, котрі здійснюються центральною владою;

порівняльної динаміки індексів валової доданої вартості та індексів частки власних доходів у доходах бюджету.

Кожен із перелічених показників засвідчує різні аспекти ефективності формування дохідної частини місцевих бюджетів. Аналіз за запропонованими напрямами рекомендується проводити як за результатами складання, так і виконання бюджету. Можливі різні варіанти групування приведених показників в залежності від об’єкту дослідження та мети останнього.

Такий механізм оцінки рівня фінансової забезпеченості і оцінки ефективності процесу формування бюджету адміністративно-територіальної одиниці дозволить проводити поглиблений аналіз життєдіяльності регіону, визначити рівень і резерви його фінансової забезпеченості та своєчасно виявляти вади у системі територіального управління, свідоміше і комплексно управляти соціально-економічним розвитком.




1 Методика прийнята до впровадження (див. Довідка про впровадження).